Буклет про діяльність Лабораторії законодавчих ініціатив (2011)
Публікація описує всі аспекти роботи Лабораторії законодавчих ініціатив, її здобутки за більш ніж десятирічну історію, головні проекти та напрями роботи.
Східне партнерство: Україна відстає від Молдови та Грузії
Україна свого часу вважалася флагманською країною Східного Партнерства, але сьогодні за багатьма показниками вона відстає від Молдови та Грузії. Про це йдеться в пілотному виданні Індексу європейської інтеграції країн Східного Партнерства, яке було презентовано 30 листопада в Познані (Польща) в рамках Громадського форуму Східного Партнерства. Дослідження, результатом якого є видання, ініціювали та провели Європейська програма та програма “Схід-Схід: партнерство без кордонів” Міжнародного фонду “Відродження”. У підготовці Індексу взяв участь Директор правових програм Лабораторії законодавчих ініціативДенис Ковриженко.Результати пілотного етапу Індексу вказують на те, що Молдова досягла найбільших успіхів як у поглибленні контактів із ЄС, так і у внутрішніх перетвореннях. Другу сходинку посіла Грузія, яка опинилася попереду України у внутрішніх перетвореннях, а також в інституційному забезпеченні європейської інтеграції. Україна, хоч і посідає другу сходинку у сфері поглиблення контактів із ЄС, відстає від Молдови та Грузії у двох інших складових. Вірменія випередила Азербайджан і Білорусь, тоді як Білорусь опинилася на останньому місці.Індекс також намагався простежити зв’язок між поглибленням контактів із ЄС, з одного боку, та здійсненням внутрішніх реформ – із іншого. Україна демонструє найбільший розрив між цими двома складовими порівняно з іншими країнами Східного Партнерства. Незважаючи на відносну розвинутість контактів із ЄС, Україні не вдалося досягнути значних внутрішніх перетворень.
Білорусь демонструє схожі результати: хоча ця країна відстає від інших у сфері контактів із ЄС, вона ще більше відстає у внутрішніх перетвореннях. Вірменія та Грузія теж демонструють значний розрив за цими двома складовими, але на користь внутрішніх перетворень. Іншими словами, незважаючи на відносно невисокий рівень контактів із ЄС, ці дві країни докладають зусиль до внутрішніх перетворень. Молдова й Азербайджан демонструють відносно співмірні результати за двома складовими.
Індекс європейської інтеграції країн Східного Партнерства щорічно оцінює процеси євроінтеграції в Україні, Молдові, Білорусі, Грузії, Вірменії й Азербайджані в порівняльній перспективі.
У межах Індексу розглядають три основні складові європейської інтеграції:
- глибина й інтенсивність зв’язків із ЄС на різних рівнях (починаючи від політичного діалогу й торгівлі та завершуючи секторальною інтеграцією та контактами між людьми);
- внутрішні перетворення у країнах Східного Партнерства, які наближують ці країни до стандартів і практик ЄС;
- інституційне забезпечення європейської інтеграції.
Кожна з цих складових містить низку секцій, які, у свою чергу, скомпоновано з низки розділів, питань і індикаторів.
Понад 30 експертів із країн Східного Партнерства та ЄС працювали над пілотним виданням Індексу з січня 2011 року, консультуючись із експертами з громадського сектору й інституцій ЄС. Зміст і методологію Індексу буде доопрацьовано на основі відгуків і пропозицій ширшої аудиторії. Перше повноцінне видання Індексу буде представлено у травні 2012 року. З того часу Індекс стане щорічним.
Для громадянського суспільства країн Східного Партнерства Індекс слугуватиме інструментом адвокації відповідних реформ. Він також сприятиме Європейському Союзу в запровадженні принципу “більше за більше” (більше підтримки й залучення у відповідь на здійснення реформ).
Вперше в Україні застосовано сучасну методику громадських обговорень “21st century town meeting” (м. Київ)
16 листопада 2011 року Лабораторія законодавчих ініціатив за сприяння Міжнародного Фонду «Відродження» та Національного університету «Києво-Могилянська академія» провела пілотний захід – громадські обговорення у форматі«Громадські дебати 21-го століття».
Суть формату полягає у проведенні обговорення різних сценаріїв вирішення проблеми з одночасним відображенням на інтерактивних екранах позицій учасників обговорення. Формат не передбачає спікерів (експертних доповідей). Учасниками обговорення є громадяни, зацікавлені у розв’язанні певної проблеми. Експерти, політики, представники органів місцевого самоврядування, громадські діячі можуть брати участь в обговоренні на рівних засадах з громадянами. Після обговорення учасники голосують за визначення найкращого способу (сценарію) вирішення питання.
«Громадські дебати 21-го століття» широко використовуються у Сполучених Штатах Америки. Зокрема, саме у такому форматі обговорювалися дискусійні моменти реформи системи соціального забезпечення США, план відбудови Нового Орлеану після повені, відновлення кварталів Нью-Йорку після терактів 11 вересня 2001 року.
«Громадські дебати 21-го століття» відрізняються високим рівнем ведення дискусії, відкритістю та легітимністю результатів. Практика таких громадських обговорень підвищує довіру в соціумі та допомагає злагодженому вирішенню проблемних питань шляхом діалогу між зацікавленими сторонами. Особливо корисним цей підхід є для органів місцевого самоврядування, учасників політичного процесу на всіх рівнях.
Учасниками цього пілотного заходу стали експерти, представники донорських організацій, науковці та студенти НаУКМА. На обговорення були винесені теми виборчої системи та вступних випробувань до вищих навчальних закладів.
Міжнародний центр людського розвитку успішно застосовує формат упродовж декількох років у Вірменії та інших країнах. За цей час предметами обговорення стали як питання місцевого значення (благоустрій території, розвиток інфраструктури), такі питання внутрішньої і зовнішньої політики країни. Передача цього досвіду українським партнерам стала можливою завдяки проекту, реалізованого за підтримки Black Sea Trust for Regional Co-operation.
Заява Української спільноти фахівців з європейської інтеграції до Президента України щодо неприпустимості відкладання підписання угоди про асоціацію з ЄС
ЗАЯВА
української спільноти фахівців з європейської інтеграції
Відсутність формально задекларованої перспективи членства в ЄС за жодних обставин не може вважатися підставою для гальмування парафування та подальшого підписання Угоди, адже цей документ за своїм змістом є детально прописаною європейською перспективою для України.
Громадські експерти зауважують, що попри заяви деяких депутатів від Партії регіонів, Європейський Союз не чинить зовнішнього тиску на Україну, бо Україна сама, добровільно та без зовнішнього примусу,обрала шлях політичної асоціації та економічної інтеграції з ЄС. Такий формат співпраці передбачає дотримання європейських цінностей, зокрема цінностей демократії – чесної політичної конкуренції, незалежної судової системи та верховенства права.
Але сьогодні громадяни України та міжнародна спільнота стають свідками того, як непослідовність дій і заяв влади віддаляють державу від запланованого на грудень 2011 року парафування Угоди про асоціацію, а відтак – позбавляють українське суспільство європейської перспективи.
Такий розвиток подій містить низку загроз для України. По-перше, відсутність юридично закріплених зобов’язань реалізовувати в Україні проєвропейські реформи зараз значно знизить рівень ймовірності проведення таких реформ у майбутньому.
По-друге, перспектива безвізового режиму для українців буде відкладена на невизначений термін. По-третє, зменшаться обсяги та зміниться якість зовнішньої допомоги ЄС, що значно звузить можливості для України провести фундаментальні інституційні та структурні реформи, без яких подальша модернізація країни за європейською моделлю просто неможлива.
Тому експертна спільнота України звертається передовсім до Президента України, як гаранта Конституції, та інших представників влади з вимогою:завершити переговори з Європейським Союзом парафуванням та підписанням Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Для цього:
- забезпечити умови для проведення чесних та прозорих парламентських та президентських виборів;
- забезпечити верховенство права та незалежність судової гілки влади в Україні.
Також громадські експерти ще раз наголошують на актуальності спільного звернення українських проєвропейських платформ до інституцій ЄС від 12 вересня цього року – продовжувати діалог з Україною, бо поступове і невпинне зближення України з Європейським Союзом є дієвим інструментом модернізації країни в інтересах мільйонів її громадян.
Заяву вже підтримали:
1. Олександр Палій, незалежний експерт
2. Святослав Павлюк, Фундація ПАУСІ
3. Олександр Черненко, ВГО «Комітет Виборців України»
4. Ірина Бекешкіна, Фонд Демократичні Ініціативи ім.. Ілька Кучеріва
5. Олег Рибачук, Громадська експертна рада
6. Анна Голубовська-Онісімова, ВЕГО «МАМА-86»
7. Олександр Сушко, Інститут євро-атлантичного співробітництва
8. Юлія Тищенко, Український незалежний центр політичних досліджень
9. Юрій Третяк, Асоціація агенцій регіонального розвитку України
10. Михайло Гончар, Центр «НОМОС»
11. Галина Усатенко, Фонд «Європа ХХІ»
12. Ігор Когут, Лабораторія законодавчих ініціатив
13. Ігор Коліушко, Центр політико-правових реформ
14. Ігор Бураковський, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій
15. Віктор Замятін, незалежний експерт
16. Наталія Андрусевич, Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля»
17. Світлана Заліщук, «Центр ЮЕЙ»
18. Вікторія Сюмар, «Інститут масової інформації
19. Олексій Толкачов, «Європейська асоціація Українців» (Брюсель)
20. Віктор Таран, Центр політичних студій та аналітики
21. Олександра Матвійчук, Центр громадянських свобод
22. Костянтин Квурт, ГО «Інтерньюз-Україна»
23. Сергій Сидоренко, незалежний експерт
24. Ірина Сташенко, Громадська правозахисна «Христинівчани»
25. Олег Олійник, ГО «Асоціація правників України»
26. Тарас Петрів, Фундація «Суспільність»
27. Ігор Студенніков, ГО «Центр регіональних досліджень»
28. Кирило Животовський, НУО «Європейський вибір»
Буклет про діяльність Лабораторії законодавчих ініціатив
Буклет “Лабораторія законодавчих ініціатив. Думати і діяти, випереджаючи час”.
НУО дали свою оцінку Звіту про реалізацію європейської політики сусідства в Україні у 2010 році на зустрічі з керівництвом представництва Європейського Союзу
Наприкінці травня 2011 року Європейська Комісія та Високий представник ЄС з закордонних справ та безпекової політики оприлюднили спільний Звіт про реалізацію Європейської політики сусідства в Україні у 2010 році. В документі була дана оцінка загальним тенденціям в Україні за 2010 рік, реформам, які готувалися та реалізовувалися в цей період, а також ситуації в кожній конкретній сфері (політиці, економіці, енергетиці, охороні навколишнього середовища тощо). Для українського третього сектору цей звіт має значну вагу, особливо в нинішній ситуації, коли влада в країні за 2010 рік консолідувалася та задекларувала майбутні системні реформи.
22 червня відбулася зустріч керівників Представництва Європейського Союзу в Україні та представників Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства. Під час заходу українські експерти отримали змогу звернути увагу авторів Звіту на додаткові аспекти виконання Україною та ЄС зобов’язань в межах Європейської політики сусідства, висловити свої зауваження та пропозиції щодо документу.
Голова представництва Європейського Союзу в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра висловив вдячність за те, що українські громадські організації вирішили дати оцінку Звіту, що, на його думку, дозволить удосконалити підготовку аналогічних документів в майбутньому.
Безпосереднє обговорення розпочав Ігор Когут, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Національний координатор по Україні Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства. Він відзначив, що вперше за довгий час українські громадські організації об’єдналися для того, щоб висловити свої зауваження щодо Звіту про реалізацію Європейської політики сусідства. Також Ігор Когут наголосив на тому що з посиленням процесу консолідації влади в Україні склалася неоднозначна ситуація: з одного боку це створює загрозу для третього сектору, але з іншого – уможливлює комплексні реформи. Однак поки що уряд не надав чіткого плану реформ й не виявив реального бажання дослухатися до пропозицій громадських організацій. Говорилося також про інституційний аспект євроінтеграції – концентрацію відповідних політичних механізмів у структурі Адміністрації Президента. Ігор Когут закликав Єврокомісію інституційно підтримати ініціативи Форуму громадського суспільства Східного партнерства й вести відповідний діалог з українською владою.
Директор Фонду “Європа ХХІ” Галина Усатенко висловила свої зауваження щодо тієї частини звіту, яка стосується освіти. Зокрема експерт говорила про необхідність включення до огляду аспектів, які стосувалися б мовної політики в освіті та змін програм гуманітарних предметів. Також мова йшла про реформи щодо дошкільної та вищої освіти, студентського самоврядування, університетської автономії.
Дмитро Шульга, Старший менеджер Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження», говорив про проблеми з залученням волонтерів з країн ЄС до програм в Україні (зокрема, візові труднощі).
Андрій Чубик, виконавчий директор Центру глобалістики «Стратегія XXI», висловив свої думки та пропозиції щодо звіту в частині енергетики (зокрема, енергоефективності) та використання природних ресурсів.
Юрій Вдовенко, віце-президент Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень, говорив про економічні проблеми України, де акцентував увагу на підвищенні рівня безробіття та інфляції, збереженні негативного сальдо, непрозорості процедур державних закупівель.
Економічну тему продовжив Дмитро Ляпін, Голова Інституту власності і свободи, який закликав авторів звіту акцентувати увагу на тотальному невиконанні урядом законодавства та власних нормативних актів.
Ірина Кравчук, експерт громадської організації «Українська альтернатива», висловила свою точку зору щодо інституційного аспекту політичного діалогу між Україною та ЄС.
З точки зору заступника директора Фундації PAUCI Святослава Павлюка автори звіту переоцінили наслідки адміністративної реформи, яка відбулася у виконавчій владі минулого року.
Володимир Купрій, виконавчий директор Творчого центру ТЦК, говорив про реформу місцевого самоврядування, а також про скорочення участі громадянського суспільства у виробленні рішень публічною владою.
Керівники профільних відділів, а також автори Звіту висловили готовність до подальшого діалогу з українськими експертними організаціями. Останні, в свою чергу, найближчим часом підготують зведені коментарі щодо Звіту про реалізацію Європейської політики сусідства в Україні у 2010 році, які будуть передані його авторам.
Директор правових програм Лабораторії законодавчих ініціатив взяв участь у роботі 7-го міжнародного форуму “Київський діалог”
Денис Ковриженко зауважив, що, обговорюючи фінансування політичних партій, необхідно говорити про більш широкий контекст – реформування виборчої системи, антикорупційного законодавства та звуження обсягу депутатського мандату. На сьогодні, за словами експерта, законодавством України передбачено декілька джерел фінансування партій – членські внески, доходи від власної діяльності; проте наразі реальна частка цих коштів є мізерною. Вся ж система, як підкреслив Д. Ковриженко, стимулюється відсутністю єдиного органу контролю та стримуючих механізмів, які б обмежували витрати на виборчі кампанії. Окрім того, сьогодні державного фінансування політичних партій практично немає, а новий законопроект про вибори народних депутатів зробив ще один крок щодо його зменшення. Окремим питанням є також неузгодженість виборчого законодавства та законодавства про фінансування політичних партій. Разом з тим, на думку Д. Ковриженка, ситуацію можливо змінити за допомогою пропорційних та превенційних санкцій.
Віце-президент Вищого адміністративного суду м. Берлін Ерна Вікторія Ксальтерподілилася з українськими експертами німецьким досвідом фінансування політичних партій. Як відзначила німецький експерт, у Німеччині політичні партії фінансуються з 2 джерел – власних надходжень та бюджетного фінансування. Щодо власних надходжень, то основним його джерелом, за словами В. Ксальтер, є членські внески носіїв мандатів, пожертви та інші надходження. Пожертви можуть робити фізичні та юридичні особи, проте є певні обмеження. Так, як зауважила експерт, пожертви готівкою не можуть перевищувати 1 тисячу євро, заборонені анонімні пожертви та пожертви від підставних осіб. Дані ж про великі пожертви повинні публікуватися. Так, за словами В. Ксальтер, пожертви понад 10 тисяч євро повинні включатися до звіту партії про фінансування, в той час як про пожертви від 50 тисяч євро необхідно повідомляти голову парламенту, після чого ці дані також публікуються.
Щодо державного фінансування, то воно, як відзначила німецький експерт, поділяється на опосередковане – надання різних податкових пільг, що накладаються на членські внески, та безпосереднє – державне часткове фінансування, розмір якого не повинен перевищувати суму власних надходжень. Таким чином, держава, на думку В. Ксальтер, стимулює політичні партії ставати більш незалежними від держави та її фінансування. Окрім того, як підкреслила експерт, державне фінансування можуть отримати лише ті партії, які відомі населенню та за які голосують на виборах – потрібно набрати певну кількість голосів. Щоб отримати державне фінансування, політичні партії повинні вчасно подати заявку та фінансову звітність, зазначила В. Ксальтер. Якщо ж партія прийняла неприпустиму пожертву і не повідомила про це голову парламенту, їй необхідно буде сплатити штраф, який втричі перевищує розмір даної пожертви.
Представник Бюро демократичних інституцій та прав людини ОБСЄ у Варшаві Марчін Валецкі наголосив, що саме “демократія повинна контролювати гроші, а не гроші демократію”. За його словами, політичні партії потребують “здорового фінансування”, в той час як “демократії потребують здорових політичних партій”. На сьогодні, як зауважив представник ОБСЄ, в багатьох країнах політика стала прибутковим бізнесом, а вузькі бізнесові групи хочуть контролювати політичні партії. Наразі немає ідеальної моделі, яка дозволить вирішити ці проблеми, вважає М. Валецкі. Натомість потрібно виробити свою модель контролю за фінансуванням політичних партій, яка відповідає певній політичній культурі та принципам. І першим питанням повинно стати питання прозорості, яка сьогодні є головним міжнародним стандартом, зауважив експерт. Окрім того, необхідне також вчасно розкривати інформацію, яка має ставати публічною якомога швидше, відзначив М. Валецкі. Також потрібно забезпечити достатньо деталей, щоб ЗМІ та громадяни могли перевірити надану інформацію. Не менш важливо також мати і окремий орган, незалежний від Міністерства юстиції, який перевірятиме та наглядатиме, а не “лише складатиме папки зі звітами”, наголосив М. Валецкі. Необхідною умовою є також і залучення медіа та громадських організацій до процесу моніторингу. Лише за таких умов, за словами М. Валецкі, стане можливою здорова конкуренція та багатопартійна система.
“Київські Діалоги” були створені та впровадженні в життя на громадських засадах керівною групою, яка складалась із науковців, представників неурядових організацій, журналістів, представників фондів із України та Німеччини, заради партнерської співпраці. На сьогодні Діалог залишається практично єдиним регулярним заходом на рівні зрізу громадянського суспільства та політикуму України та Німеччини. Засновниками і учасниками Київського Діалогу є Європейський Обмін з Берліну, Фонд Роберта Боша, Фонд Фрідріха Ноймана, Міністерство Закордонних Справ ФРН, Німецький Союз громадян Східної Європи, Фонд Гайнріха Бьоля та Фундація ПАУСІ.
У Сумах пройшов регіональний форум громадянського суспільства, присвячений темі євроінтеграції України
Суми відсвяткували День Європи, на який завітала потужна делегація іноземних дипломатів. Зокрема, останні взяли участь у Регіональному форумі громадянського суспільства. Послухати одразу п’ятьох послів прийшли журналісти, студенти, експерти, депутати, а також мер Сум Геннадій Мінаєв. Закордонні гості підкреслили, що успішність євроінтеграції передусім залежить від самої України, яка мусить виконати необхідні вимоги. У роботі Форуму брав участь також програмний координатор Лабораторії законодавчих ініціатив Андрій Когут.
Дипломати відповіли на ряд питань – сумчан цікавила Угода про Асоціацію між Україною та ЄС, ініціатива “Східне партнерство”, зона вільної торгівлі, безвізовий режим і так далі. А після перерви своїми думками поділилися столичні експерти – цікаво, що останніх також виявилося п’ятеро. Повної згоди між виступаючими не спостерігалося – одні казали, що у Європейського Союзу вистачає власних недоліків, інші ж наголошували, що таким цінностям, як верховенство права і повага до людини, альтернативи немає.
Як підкреслив віце-президент Інституту європейської інтеграції Геннадій Друзенко:
Йому опонувала керівник програм розвитку громадянського суспільства УНЦПД Юлія Тищенко:
Тищенко згадала і “російський чинник” – на її думку, віддаляючись від Європи, Україна автоматично потрапляє в “зону впливу” північного сусіда, що призводить до втрати ідентичності. З нею погодилися і колеги, котрі заявили, що будь-яке просування нашої держави на Захід одразу ж наштовхується на протидію Кремля. Тож не випадково, що коли Київ вийшов на фінальну стадію переговорів з Брюсселем щодо зони вільної торгівлі, Москва почала активно піарити власне дітище – Митний союз, намагаючись змусити Банкову поміняти вектор.
За словами Горбача, саме Євросоюз і є такою противагою – але проблема не вичерпується зовнішнім фактором. Не менш важливо, що вступ до ЄС допоможе змінити державу зсередини, встановивши певні правила для нашої влади. Однак ентузіазм вбиває відсутність перспективи – інтеграції шкодить скептицизм брюссельських бюрократів. Не отримавши чітких гарантій вступу, Україна не докладає особливих зусиль, а підтримка населення суттєво знизилася. Хоча не так давно ситуація була набагато сприятливішою.
Головний чинник, який заважає Україні стати новим членом ЄС – не песимізм західних або опір північних чиновників, а відсутність єдності влади, опозиції та суспільства в даному питанні. Найбільш підходящий момент колишні лідери успішно змарнували, а їх наступники обмежуються ритуальними заявами. Тож навряд чи варто скаржитися на європейську політику “напіввідчинених дверей” – як відомо ще з Біблії, аби тобі відчинили, треба спочатку постукати.
Джерело: SumyNews
В стінах НаУКМА молоді дослідники обговорювали актуальні питання сучасної наукової думки щодо застосування принципів верховенства права та прав людини
Представники вищого керівництва ЄС взяли участь у форумі «Саміт Україна — ЄС 2011: громадський вимір»
Щоб продовжувати співпрацю з Євросоюзом і євроінтеграційний курс, Україна має здійснювати насамперед внутрішні реформи. Про це йдеться в підсумковій заяві Форуму громадянського суспільства “Саміт Україна – ЄС 2011: громадський вимір”, який відбувся 19 грудня в Києві. Захід провели Українська національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства, Лабораторія законодавчих ініціатив, Громадська експертна рада та Європейська програма Міжнародного фонду “Відродження”. Учасниками Форуму стали понад 100 представників українських громадських організацій, профспілок, бізнес-асоціацій, експертних та аналітичних установ. Гостями Форуму також були очільники ЄС – Президент Європейської Ради Герман Ван Ромпей і Президент Європейської Комісії Жозе Мануель Баррозу. Учасники звернули увагу на проблеми у взаєминах між Україною та ЄС. На їхню думку, в Україні немає координаційного механізму євроінтеграції на найвищому урядовому рівні, а проголошені владою реформи не вписано в логіку європейської інтеграції.За словами експертів, ефективний діалог між Україною та ЄС гальмують, серед іншого, переслідування лідерів громадських організацій, правозахисників та опозиційних політиків, вибіркове застосування кримінального законодавства. Також Форум звернув увагу на непрозорість у здійсненні багатьох функцій української влади, зокрема у сфері державних закупівель.
Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, координатор Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства Ігор Когут заявив, що громадські організації готові продовжувати діяльність, спрямовану на забезпечення демократії, верховенства права, основоположних прав і свобод людини, свободи ЗМІ та належного врядування.
Також серед очікувань громадянського суспільства України: забезпечення повного виконання зобов’язань ЄС щодо спрощення і оформлення Шенгенських віз; ведення послідовного діалогу з Президентом та Урядом України щодо забезпечення проведення вільних і чесних парламентських виборів 2012 року тощо.