Захід влаштували Донецька обласна організація «Комітет виборців України» спільно з Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках проекту «Реформа інституту місцевого референдуму: участь громадян в урядуванні». У Донецьку вперше провели обговорення місцевих проблем в рамках міні-референдуму за технологією «Town Hall Meeting», що є зручним та сучасним засобом обговорення проблем громад. Це захід нового формату, він відбувся вперше не тільки в Донецьку, а й ще в трьох інших містах України. На міні-референдумі звичайні громадяни на рівні з міськими чиновниками та активістами різних об’єднань можнуть спільно обговорювати та вирішувати проблеми міста.

На заході обговорювалося питання про надання мешканцям Донецька реальної можливості використовувати велосипедний транспорт. Їм хочуть забезпечити належні безпечні умови для поїздок шляхом створення велосипедних доріжок та паркінгів для велосипедів. Проблема полягає в тому, що мешканці та гості міста фактично не мають можливості користуватися велосипедним транспортом без загрози для власного життя.

Весь напрацьований матеріал експерти ДОО ВГО “КВУ” опрацюють, систематизують та направлять місцевій владі для подальшого запровадження в життя.

Проект «Реформа інституту місцевого референдуму: участь громадян в урядуванні» здійснюється Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з ГО «Центр політичного аналізу та виборчого консалтингу» (м. Луцьк), ГО «Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень» (м. Чернігів), Донецькою та Херсонською організаціями ВГО «Комітет виборів України», за підтримки Фонду «Східна Європа» в рамках проекту «Об’єднуємося заради реформ» (UNITER), який виконує «Pact в Україні» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Дивіться також: Політики радяться з громадою щодо прийняття закону про референдуми.

Поміж інших питань, експерт торкнувся теми незалежних (позапартійних) кандидатів у мажоритарних округах: «Виборцям важко спрогнозувати політичну перспективу таких кандидатів. Переважно, вони є бізнесменами, а це, насправді, робить їх залежними в багатьох аспектах».

Продовжуючи тему кандидатів у депутати, Ігор Когут відзначив, що зараз багато досвідчених політиків балотуються по спискам партій, в той час як значна кількість експертів, політологів та науковців за нинішньої кампанії йдуть по «мажоритарні». «Логічніше було б навпаки – саме політики мали б працювати через мажоритарні округи», – говорить І.Когут.

Також під час ефіру говорилося про проблемні моменти виборчого законодавства, зокрема недоліки затверджених принципів формування окружних виборчих комісій. Загалом, на думку політолога, існує серйозний ризик порушень закону про вибори, а також – численних оскаржень результатів кампанії у суді.

Насамкінець, торкнулися теми запровадження відеоспостереження на виборах, на що вже виділені державні кошти. «До цього часу не відомо, як таке спостереження буде реалізоване. І головне – чи потрібно це? Краще було б ці кошти виділити на навчання членів виборчих комісій», – констатував Ігор Когут.

Вісник Євроклубів України (pdf)

4 липня 2012 р. у Херсоні вперше на Півдні України пройшов мініреферендум за технологією “Town Hall Meeting”. Громадяни висловили свою позицію з приводу кількох проблем міста (механізм оплати вивезення побутових відходів та процедура ініціювання місцевого референдуму). Були обрані варіанти вирішення проблемних моментів, ці позиції будуть донесені до місцевої влади Херсона й до Верховної Ради України.

У мініреферендумі взяли участь як рядові мешканці різних вікових й соціальних груп, так і представники міськвиконкому та депутати міської ради. Влада та громадськість Херсону на рівних умовах висловлювали свої позиції, вели діалог та пропонували способи вирішення проблем.

“Town Hall Meeting” – технологія публічних дискусій, яка широко використовується в Сполучених Штатах Америки та деяких інших країнах (зокрема – у Вірменії). Сутність такого мініреферендуму – обговорення кількох сценаріїв вирішення проблем з одночасним виведенням ключових позицій на інтерактивний екран, що дає змогу всім учасникам перебувати в спільному полі дискусії. Кожен учасник має право висловитися, незалежно від свого статусу: експерти, політики, представники органів місцевого самоврядування, громадські діячі та інші категорії городян можуть брати участь в обговоренні на рівних засадах. Після обговорення всі голосують за визначення найкращого способу (“сценарію”) вирішення проблемного моменту.

Першою проблемою, що обговорювалося в Херсоні, був механізм оплати за вивезення побутових відходів (збирання, зберігання, перевезення, перероблення, утилізація, знешкодження та захоронення). Серед варіантів: а) оплата відповідних послуг як складова частина тарифу з утримання будинку та прибудинкової території у розрахунку на квадратний метр площі житла (по будинках, в яких не створено ОСББ) та б) оплата за вивезення побутових відходів як за окрему послугу у розрахунку на метр квадратний площі житла (по будинках, в яких не створено ОСББ). Але найбільше голосів здобув інший варіант, згідно якого оплата вивезення відходів має рахуватися як сплата за окрему послугу у розрахунку на одного мешканця(знову ж таки, по будинках, в яких не створено ОСББ). За таким сценарієм відповідний тариф розраховується на підставі формули, затвердженої Постановою Кабміну, а фактична вартість послуги визначається за підсумками конкурсу серед підприємств у розрахунку на одного мешканця квартири. Також, виконком міськради має затвердити норму побутових відходів на одну людину.

Інша проблема – контроль процедури ініціювання місцевого референдуму. На сьогодні для громадськості та органів місцевого самоврядування дедалі більше стає актуальним питання безпосередньої участі громадян в урядуванні, в тому числі – шляхом проведення місцевого референдуму. Насамперед, це зумовлено умовами, в яких працюють органи місцевого самоврядування – дедалі більша обмеженість політичної свободи та ресурсна залежність від Уряду. До рішень, які приймаються за таких умов, висуваються вищі вимоги щодо легітимності та якості. На жаль, застаріле законодавство про місцевий референдум різко обмежує активність громадян та дає можливості маніпулюванню громадською думкою (особливо – зі сторони влади).

Серед запропонованих “сценаріїв” на мініреферендумі були такі варіанти удосконалення законопроекту про місцевий референдум №7082, який проходить підготовку до другого читання. : а) Територіальна виборча комісія (ТВК) повністю контролює й перевіряє процес створення і реєстрації ініціативних груп та має право відмовляти їй у реєстрації;  б) ТВК не може впливати на процес створення ініціативних груп, але має право через суд у конкретних випадках скасовувати реєстрацію. Жителі Херсону надали перевагу альтернативному “сценарію”, за яким ТВК лише контролює процедуру створення ініціативних груп місцевого референдуму, але все ж має право відмовляти в реєстрації. Таким чином учасники мініреферендуму висловилися за обмежений контроль зі сторони ТВК (повідомлення про проведення зборів зі створення ініціативної групи місцевого референдуму подається за 3 дні, із зазначенням інформації щодо їх часу та місця проведення тощо; представники ТВК не обов’язково мають бути присутніми на зборах; перевіряються лише реєстраційні листи учасників зборів; ТВК надає час на виправлення помилок в реєстраційних документах, а відмовити у реєстрації на підставі невідповідності таких документів неможливо; відмова можлива лише через невідповідність законодавству запитань, які виносяться на місцевий референдум).

Обидві проблеми викликали активні дискусії між громадянами, які набували додаткової гостроти за рахунок присутності представників місцевих органів влади та депутатів міськради. Загалом даний пілотний для Херсону захід зібрав понад півсотні мешканців міста, а в перспективі це число може значно збільшитися. Херсонський “Town Hall Meeting” показав, що існує запит на такі обговорення й, що головне, механізми залучення громадян до прийняття рішень. Як зазначалося, результати мініреферендуму в Херсоні будуть передані місцевій владі та у Верховну Раду України (в контексті розробки закону про місцевий референдум, яка зараз триває у парламентському комітеті з питань державного будівництва та місцевого самоврядування).

Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив разом з партнерами по Мережі підтримки реформ – Херсонською  обласною організацією «Комітету виборців України» в рамках проекту «Реформа інституту місцевого референдуму: участь громадян Херсонської та Одеської областей в урядуванні» за підтримки Фонду «Східна Європа» в рамках проекту “Об’єднуємося заради реформ” (UNITER), який виконує “Pact в Україні” за сприяння Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Практичний посібник з питань участі громадськості у процесі прийняття рішень на місцевому рівні. Посібник, було підготовлено з урахуванням рекомендацій, викладених у «Кодексі кращих практик громадської участі у процесі прийняття рішень» Ради Європи в межах реалізації проекту «Громадянин і держава: розвиток партнерства для ефективного урядування в Україні», що фінансувався Європейським Союзом і виконувався Британською Радою в Україні спільно з Асоціацією «Соціально-економічні стратегії та партнерства» і Лабораторією законодавчих ініціатив.

У публікації висвітлені:

• правові основи співпраці на місцях між органами влади та представниками громадянського суспільства,
• рівні залучення громадськості,
• цикл розробки і впровадження політичного рішення.

До посібнику також увійшли рекомендації до існуючого законодавства України в сфері співпраці громадськості з органами влади та практичний досвід учасників проекту з підготовки і реалізації міні-проектів спільно представниками громадянського суспільства і місцевих органів влади.

Публікація містить не лише теоретичні засади співпраці місцевих органів влади з громадянським суспільством, значна його частина присвячена ознайомленню з новітніми технологіями проведення заходів, що спрямовані на залучення громадськості до обговорення суспільно-важливих питань і прийняття рішень. Окрім висвітлення традиційних методів залучення громадськості до обговорення ідей і проблем, автори посібника також розкривають секрети декількох альтернативних методів.

Використання матеріалів дослідження можливе лише за умови посилання на Британську Раду, Лабораторію законодавчих ініціатив та інших учасників проекту.

Веб-сторінка проекту «Громадянин і держава: розвиток партнерства для ефективного урядування в Україні»: http://www.britishcouncil.org/uk/ukraine-projects-citizen-and-state.htm/ 

Проект «Громадянин і держава: розвиток партнерства для ефективного урядування в Україні» фінансується Європейським Союзом в рамках Європейського інструменту сприяння демократії та правам людини і виконується Британською Радою в Україні спільно з Асоціацією «Соціально-економічні стратегії та партнерства» і Лабораторією законодавчих ініціатив.

Указом «Питання формування та організації діяльності Конституційної Асамблеї» від 25 січня 2011 року глава держави схвалив Концепцію формування та організації діяльності Конституційної Асамблеї. Згідно з документом, «Конституційна Асамблея є спеціальним допоміжним органом, головною метою створення та діяльності якого є підготовка законопроекту про внесення змін до Конституції України». До складу новоутвореної інституції входитимуть 100 осіб, «які мають відповідну фахову підготовку та досвід роботи у сфері державотворення і правотворення, мають авторитет у суспільстві та, як правило, не є особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування». Члени Конституційної Асамблеї працюють на громадських засадах.Третина складу Конституційної Асамблеї призначається Президентом за пропозицією Науково-експертної групи з підготовки Конституційної Асамблеї. Інші дві третини призначаються главою держави з числа представників громадських організацій, наукових та аналітичних установ, а також політичних партій, депутатських фракцій і груп в парламенті. Своє представництво у Конституційній Асамблеї отримав і Громадський консорціум виборчих ініціатив, куди входять Лабораторія законодавчих ініціатив, ГМ «ОПОРА», Комітет виборців України та Український незалежний центр політичних досліджень.

Новини по темі:

Янукович допустить сили Тимошенко, Яценюка і Кличка до переписування Конституції  (“Українська правда”)

Янукович одобрил концепцию Конституционной Ассамблеи (“Главком”)

Ми, учасники Національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, представники громадських, профспілкових та підприємницьких організацій та асоціацій України,

• поділяючи спільні цінності Європейського Союзу, зазначені у статті 2 Договору про ЄС;
• наголошуючи на європейській ідентичності України;
• беручи до уваги, що переговори між ЄС і Україною щодо Угоди про асоціацію (включно з Розділом про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі) успішно завершені, зазначаємо, що перед Україною ще стоїть низка невирішених проблем, які є перепоною для діалогу, базованого на взаємній довірі між Україною та ЄС, спільному з ЄС розумінні цінностей і принципів демократії, прав людини та верховенства права.

1. Зокрема, маємо наголосити на наступному:

• низький рівень суспільного діалогу щодо модернізації та європеїзації країни, брак обговорення стратегії реформ та пояснення суспільству урядом очікуваних результатів і можливих ризиків цих реформ;
• відсутність механізмів імплементації політичних, правових та соціально-економічних реформ у процес європейської інтеграції країни;
• брак ефективного механізму координації політики європейської інтеграції на найвищому урядовому рівні, який мав би на меті здійснення внутрішніх реформ згідно з нормами та стандартами Європейського Союзу;
• недотримання принципів належного урядування на різних рівнях, ігнорування або імітація інструментів залучення громадян до процесу ухвалення рішень органами влади;
• недосконалість нового Закону України «Про вибори народних депутатів України», який в ряді своїх положень суперечить рішенням Конституційного Суду України, та лише вибірково включає рекомендації Венеціанської Комісії; це, а також відсутність належної політичної конкуренції в Україні створює загрози проведенню вільних і чесних парламентських виборів 2012 року;
• тиск на лідерів громадських організацій, правозахисників та опозиційних політиків, вибіркове застосування кримінального законодавства, що потребує суттєвого удосконалення, відсутність поступу у забезпеченні незалежного судочинства та ефективності судів і прокуратури, а також правоохоронних органів;
• звуження права громадян на мирні зібрання;
• концентрація політичної влади навколо одного центру в результаті чергової зміни Конституції України в жовтні 2010 року та розбалансування систем противаг і стримувань в конституційній системі організації влади, відмова від засад децентралізації влади і реалізації місцевого самоврядування;
• нереалізованість засад подолання корупції і непрозорість у здійсненні багатьох функцій влади, зокрема у сфері державних закупівель;
• концентрація впливу на засоби масової інформації у руках фінансово-промислових груп, наближених до влади, відсутність прогресу щодо створення суспільного мовлення;
• неоднозначний розвиток і повільний прогрес у забезпеченні сприятливого законодавчого регулювання діяльності громадських організацій, яке б відповідало рекомендаціям Ради Європи та потребам громадянського суспільства;
• згортання реформ в освіті, відмова від автономії університетів та рівного доступу до вищої освіти;
• відсутність чесної ринкової конкуренції в середовищі малого та середнього бізнесу, а також режиму найбільшого сприяння притоку інвестицій в цей сектор;
• непрозорі правила на енергетичному ринку.

Ми переконані, що вирішення цих проблем і викликів надасть нового поштовху для реалізації європейських амбіцій України.

2. Громадянське суспільство в Україні в останні роки більш активно вимагає покращення якості політики та врядування. Перелік наших історій успіху включає, наприклад, закон про доступ до інформації, який був ухвалений наприкінці 2010 року під тиском та у співпраці з організаціями громадянського суспільства і набув чинності. Приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, що відбулося 1 лютого 2011 року, також було вимогою неурядового сектору.

3. Прагнучи «побудувати Європу в Україні», українське громадянське суспільство вважає ЄС своїм партнером. Об’єднуючи наші зусилля, ми маємо такі очікування від ЄС:

• об’єктивної публічної оцінки внутрішньої ситуації в Україні, яка би враховувала думку громадянського суспільства ЄС та України;
• оприлюднення тексту Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, положення якої мають бути безумовно враховані при розробці та реалізації реформ українською владою;
• офіційно підписати Угоду про асоціацію до кінця 2012 року за умови проведення парламентських виборів у жовтні 2012 р. у відповідності з міжнародними стандартами;
• послідовного діалогу з Президентом та Урядом України щодо забезпечення проведення вільних і чесних парламентських виборів 2012 року, як передумови набуття чинності Угодою про асоціацію;
• сприяння організаціям громадянського суспільства в здійсненні моніторингу виборів;
• проведення, у взаємодії з громадянським суспільством та урядом України, системної роботи, спрямованої на підготовку України, зокрема органів державної влади та бізнесу, до виконання Угоди про асоціацію, у тому числі через спрямування програм допомоги ЄС на реформування українських органів державної влади та місцевого самоврядування;
• забезпечення повного виконання існуючих зобов’язань ЄС щодо спрощення і оформлення Шенгенських віз, зокрема суттєвого розширення практики видачі багаторазових віз із терміном дії від одного до п’яти років, як це передбачено чинним Візовим Кодексом ЄС та Угодою про спрощення процедури оформлення віз;
• реагування на виявлені непоодинокі випадки ускладнення візових процедур в окремих консульствах країн-членів, відданості проголошеному курсу на скасування візового режиму, як тільки необхідні технічні критерії будуть досягнуті;
• обумовлення надання коштів допомоги ЄС Україні на реалізацію секторальних програм реформ на підставі відповідності чітким критеріям, які повинні містити обов’язкове залучення громадськості до планування, впровадження, моніторингу та оцінювання цих програм.

4. Інститути громадянського суспільства продовжуватимуть моніторингову, адвокаційну та просвітницьку діяльність, спрямовану на забезпечення демократії, верховенства права, основоположних прав і свобод людини, свободи ЗМІ та належного врядування. Водночас, ми готові надавати необхідну експертну допомогу Президенту, Уряду та Верховній Раді України на основі політичної волі до відкритого діалогу та залучення, з метою ефективної реалізації політики європейської інтеграції у її органічному взаємозв’язку із внутрішніми реформами, спрямованими на перетворення України на сучасну конкурентну європейську країну.

Підсумкова заява Форуму “Спільні цінності – спільне майбутнє” (pdf)

Штефан Фюле, Європейський комісар з питань розширення Європейського Союзу та європейської політики сусідства, вірить в те, що Угода про асоціацію з ЄС може стати каталізатором глибинних реформ в Україні, й допомагати цьому процесу має громадянське суспільство. Про це йдеться в його листі до координатора Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства Ігоря Когута.

Єврокомісар вкотре наголосив на надзвичайній важливості забезпечення поваги до демократичних стандартів та верховенства права в Україні:

Крім того, Штефан Фюле висловив поляку українським неурядовим організаціям, які зробили експертний внесок в переговорний процес та надали висновок щодо Звіту щодо прогресу України в сфері євроінтеграції за 2010-й рік.  Аналогічний висновок щодо Звіту про прогрес за 2011 рік планується обговорити у Києві і в наступному році. Представник Європейської комісії висловив сподівання щодо подальшої співпраці з громадянським суспільством України в майбутньому задля «реалізації наших спільних амбіцій».