Про це він заявив під час передачі «Власний погляд» на телеканалі Рада: «Цього року ми будемо мати цілу низку дуже важливих подій, як то саміт Україна-ЄС 25 лютого або ж Саміт Східного партнерства, що відбудеться у листопаді. Президент Янукович у Давосі висловився з припущенням, що Угода про асоціацію та зону вільної торгівлі між Євросоюзом та Україною буде підписана якраз на Саміті Східного партнерства».

Разом з тим, експерт висловив сумніви щодо готовності України до нового кроку інтеграції з ЄС: «Події, які зараз відбуваються в Страсбурзі під час роботи Парламентської Асамблеї Ради Європи, і події внутрішньої політики змушують нас поставити кілька знаків питання – чи ми самі готові до асоціації». У своєму програмному Генеральний Секретар Ради Європи означив основні фактори, на які перш за все звертатиме увагу його організація: боротьба з корупцією, діяльність парламенту та функціонування судової системи. З усіма цими чинниками в Україні існують певні проблеми (про що свідчить хоча б той факт, що Україна – входить до п`ятірки країн, звідки йде найбільше звернень до Європейського Суду з прав людини).

«Комісар Фюле на Парламентській Асамблеї Ради Європи  ще раз наголосив на одному з основних принципів відносин ЄС з сусідами – “більше за більше”. Більше просувань у реформах – більше допомоги від Євросоюзу. Але за умови політичних пристрастей всередині України реальних досягнень у реформах просто не видно», – звертає увагу Ігор Когут. На його думку, той факт, що саміт Україна-ЄС був перенесений з минулого року на рік нинішній – це сигнал про те, що якщо Україна не буде дотримуватися зобов`язань, з нею просто не будуть далі говорити: «Насправді Європейський Союз ще раз продемонстрував волю до комунікації з Україною, формальної та неформальної, але лише за умови виконання нею встановлених порядків денних».

Також, на думку Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Саміт Україна-ЄС буде швидше технічним: «Звичайно, в аспекті оцінювання виконання порядку денного Угоди про асоціацію (в тому числі – порядку денного щодо спрощення візового режиму), можливо ми отримаємо певні етапні результати. Але основні ключові позиції фіналізуватимуться вже в травні».

«Перспектива кількох важливих зустрічей протягом року породжує великі очікування, що Європейський Союз буде достатньо поступливим в нинішніх непростих геополітичних умовах для того, щоб підписати Угоду про асоціацію. Адже нам треба дати новий поштовх та перспективу своїм відносини з Євросоюзом», – підсумовує Ігор Когут.

Дивіться також:

• Вісник Євроклубів України №1-2012 (.pdf)
• Вісник Євроклубів України № 2-2012 (.pdf)

В рамках проекту «Підтримка регіональних Євроклубів України», що фінансується Представництвом Європейського Союзу в Україні та реалізується Лабораторією законодавчих ініціатив видано другий Вісник Євроклубів України. У публікації йдеться про ініціативи українських Євроклубів, реалізовані протягом жовтня-листопада 2012 року, про відповідні конкурси та семінари, а також про здобутий досвід в даній сфері.

Вісник Євроклубів України № 2-2012 (.pdf)

Дивіться також:

• Вісник Євроклубів України №1-2012 (.pdf)

Під час зустрічей були детально опрацьовані теми, які мають важливе значення для подальшого розвитку євроклубівського руху:

• форми і методи роботи, що сприяють вихованню учнів та молоді в дусі європейських цінностей;
• стратегія залучення донорської та спонсорської допомоги для підтримки заходів;
• посилення міжрегіонального співробітництва.

Учасники семінарів, обмінялися досвідом щодо видів діяльності, метою яких є поширення європейських цінностей: різних форм дебатів, рольових ігор, змагань тощо. Презентації, які відбулися за результатами роботи в міні-групах, засвідчили достатньо чітке усвідомлення та активне практичне застосування євроклубівцями таких універсальних цінностей як повага до людської гідності, рівність, свобода слова, толерантність, права людини.

Також відбулися тренінги щодо залучення фінансової підтримки для конкретних масштабних заходів в рамках діяльності Євроклубів (конкурси, фестивалі, змагання, вистави). Особливу увагу було приділено ретельному плануванню всіх складових підготовки та проведення таких заходів: діяльність ініціативної групи або оргкомітету, залучення організаційної підтримки з боку органів влади, взаємодія зі ЗМІ тощо.

21 листопада у Києві відбулася Перша річна конференція Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства. Окрім безпосередньо учасників платформи, у заході також взяли участь Голова Представництва ЄС в Україні Ян Томбінські, Перший віце-прем`єр-міністр України Валерій Хорошковський та Голова Комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції, співголова «EuroNest» Борис Тарасюк.

Координатор Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут відзначив: «Форум поступово займає своє місце як важлива складова комплексної політики Східного Партнерства ЄС. Він є можливістю для простих українців залишатися у процесі діалогу та інтеграції з простором великої Європи». Серед основних функцій національної платформи І.Когут особливо виділив фахову участь громадських організацій у політичному процесі та у моніторингу політики: «У відносинах з ЄС це починає давати свої плоди. Тут вже маємо серйозний досвід підготовки коментарів до звітів про виконання політики сусідства та консультацій щодо формату й змісту дорожньої карти Східного партнерства». Втім, з національним урядом, за свідченням координатора української платформи, налагодити таку системну співпрацю поки не вдалося, мають місце лише окремі факти комунікації щодо програм реформ. «Така ситуація склалася через відсутність взаємної довіри між урядом і громадським організаціями, а також внаслідок браку політичної волі до реалізації реформ», – підсумував Ігор Когут, який разом з тим закликав громадські об’єднання різних форматів формувати власні амбіції до змін.

Перший віце-прем’єр-міністр Валерій Хорошковський вкотре запевнив, що для уряду залишається незмінним пріоритетом напрямок європейської інтеграції, хоча й визнав, що не все в ньому йде системно та за планом. Також представник Кабінету Міністрів повідомив, що наразі продовжується технічна частина підготовки Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, йде робота і в політичному напрямі. «Угода про асоціацію вигідна обом сторонам, й перш за все тут мова йде про Зону вільної торгівлі. Це той достатньо великий фрагмент програми, який має економічну зацікавленість, а в умовах сьогоднішньої кризи він стає пріоритетним. Запуск Зони вільної торгівлі – для мене це точка неповернення, після якої європейський напрямок України буде не політичним чи теоретичним вибором, а практичним кроком», – сказав Валерій Хорошковський. На його думку, зараз є достатньо опонентів євроінтеграції в політичному та економічному плані, причому як в ЄС, так і в Україні: «Але коли пройдемо т.зв. точку неповернення, то стане легше рухатися, тому що всі будуть йти в одному напрямі».

Також Валерій Хорошковський говорив про перспективи підписання Угоди про Асоціацію: «Ми почули сигнал, що все ж таки маємо серйозні шанси підписати Угоду про асоціацію в наступному році. Скоріше за все це буде друга половина 2013 року, але цей шанс у нас є. Ми всі розуміємо ті перепони, які існують, але, вважаю, та ж Зона вільної торгівлі має запрацювати якомога швидше в будь-якому випадку – це вигідно як українській, так і європейській стороні».

Крім того, урядовець згадав про напрацювання у сфері лібералізації візового режиму та затвердження плану дій по проведенню інституційної реформи (відповідну концепцію ухвалено в жовтні).

Повертаючись до проблеми пріоритетності, політик наголосив: «Пріоритет законодавчо визначений – це європейська інтеграція. Але економіку ніхто не відміняв, з економічної точки зору ми не можемо відкинути ту історію, той досвід, ті напрацювання, які ми маємо з нашими східними партнерами. Це було б недалекоглядно, особливо за умов економічної  кризи… Тому не бачу жодних проблем у тому, що висловлюються різні думки щодо необхідності роботи з тим самим Митним союзом. Але якщо говорити про вступ до нього – то це поза законом на сьогодні».

Голова Представництва ЄС в Україні Ян Томбінські високо оцінив результати роботи Української національної платформи Форуму громадянського суспільства: «Українську модель платформи вже переймають інші країні, що є значним внеском у весь проект Східного партнерства». На думку Посла ЄС, громадянське суспільство, на відміну від урядів, що зосереджені на відпрацюванні власного мандату, може ставити амбітні цілі й досягати їх у середній та довгій перспективі.

Ян Томбінські підтвердив, що в планах на 2013 є підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС: «Однак Угода накладає обов’язки на обидві сторони, вона не лише має бути підписана, але й виконана. Що, зрештою, дозволить перейти до наступної стадії інтеграції». Підписання, за словами дипломата, відкладалося через проблеми вибіркового правосуддя в Україні, незавершеність реформи судової системи та внаслідок сумнівів щодо парламентських виборів в Україні. Ян Томбінські зазначив, що в контексті Угоди про асоціацію парламент відіграє надважливу роль, оскільки саме він має проводити основну роботу в її межах. За словами Посла ЄС, Європарламент, а з ним і парламенти країн Євросоюзу, хочуть мати надійного партнера з повним мандатом довіри громадян.

Крім того, Ян Томбінські зазначив: «Ми щасливі, що більшість українців проголосували за проєвропейські програми на парламентських виборах».

Голова парламентського комітету з євроінтеграції Борис Тарасюк розповів про діяльність Бюро парламентської асамблеї «EuroNest», зокрема про його контакти з національними платформами громадянського суспільства Східного партнерства та про рішення щодо запрошення їх представників на постійній основі на засідання своїх чотирьох головних комітетів.

Говорячи про політичну складову відносин України з ЄС Борис Тарасюк зазначив: «Опозиція не є опонентом євроінтеграції України й, зокрема, не є опонентом підписанню Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Угода могла б бути підписана вже давно,  якби не внутрішні українські обставини… Наскільки мені відомо, в Європарламенті зараз обговорюється ідея ухвалення чергової резолюції по Україні. Основна її частина стосуватиметься оцінці виборів в Україні».

Торкнувся політик й питання діяльності майбутньої Ради й комітету з європейської інтеграції зокрема: «Сьогодні це лише розмови, але я з тривогою можу сказати, що зі сторони провладної партії вже обговорюють ідею фактичного скасування комітету євроінтеграції та його об’єднання з комітетом у закордонних справах».

За результатами Конференції Координатор Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства Ігор Когут зробив такий підсумок: «Найважливіше, що сьогодні наш форум отримав той формат, який повинен стати постійним – відбулася розмова громадянського суспільства як з різними інститутами влади, так і з європейськими інститутами. І Європейський Союз сьогодні був представлений в особі найвищого свого представника в Україні – Посла ЄС. І уряд був присутній в особі найвищого представника, котрий займається питанням європейської інтеграції – першого віце-прем’єр-міністра. Була представлена й опозиція, а також «EuroNest». Тож ми отримали матрицю, як насправді має працювати Форум громадянського суспільства Східного партнерства. Те, що дуже активно обговорювалось питання Угоди про асоціацію – це, з одного боку, спосіб надихнути суспільство в аспекті того, що така перспектива дійсно є. А з іншого – звернути увагу на те, що ще багато чого слід зробити в сфері впливу на уряд задля виконання позицій порядку денного асоціації та інших питань, пов’язаних з цінностями, судочинством і т.д.».

Також на Конференції відбулися кадрові призначення в межах Української національної платформи:

Національним координатором УНП ФГС СхП обрано Олександра Сушка (Інститут Євро-Атлантичного співробітництва).

Координаторами робочих груп були обрані:

РГ 1. Демократія, права людини, належне урядування та стабільність – Володимир Купрій (Благодійний фонд “Творчий центр ТЦК”).

РГ 2. Економічна інтеграція і узгодження з політикою ЄС – Геннадій Максак (Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень).

РГ 3. Довкілля, зміни клімату та енергетична безпека – Однакову кількість голосів набрали Наталія Андрусевич (Ресурсно-аналітичний центр “Суспільство і довкілля”), та Зоряна Міщук (Всеукраїнська екологічна громадська організація “МАМА-86”).

РГ 4. Контакти між людьми – Андрій Когут (Центр правових та політичних досліджень “СІМ”).

РГ 5. Соціальний діалог – Ростислав Дзундза (МБФ “Карітас Україна”).

Участь у конференції взяли близько ста представників українських громадських організацій, профспілок, бізнес-асоціацій, експертних та аналітичних установ. Діяльність національної платформи підтримує Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства Європейська програма Міжнародного фонду «Відродження».

Дивіться також:

Київ на роздоріжжі – йти до ЄС чи до Росії? (Радіо Свобода).

В основному це – представники навчальних закладів райцентрів та сіл, які поширюють інформацію про Європейський Союз та його відносини з Україною.

Учасники семінару обговорили поточну ситуацію в сфері європейської інтеграції України та події в окремих країнах Євросоюзу. Аналізуючи досвід різних держав у впровадженні стандартів ЄС, механізмів економічного розвитку, кроків для запобігання фінансовій кризі, вони дійшли висновку, що запорукою успішної євроінтеграції та розвитку в європейської спільноті є насамперед глибоке усвідомлення та реальне дотримання фундаментальних цінностей, закріплених Лісабонським договором:

• людської гідності,
• свободи,
• демократії,
• рівності,
• верховенства права,
• поваги до прав людини.

На конкретних прикладах євроклубівці вивчили, як повсякденне дотримання цих принципів залежить від їх усвідомлення громадянами, а також діловими колами, медіа та владою. Одним з найбільш дієвих способів виховання та впровадження таких цінностей є дебати, які сприяють усвідомленню принципів свободи слова, свободи зібрань, взаємоповаги, рівності статусів у дискусії, демократичного способу ухвалення рішень.

Після цього відбулася презентація заходів, передбачених в рамках проекту «Підтримка регіональних Євроклубів України» упродовж наступного року. Увагу учасників привернув конкурс есе для Євроклубів на тему «Що таке бути європейцем», в рамках якого члени Євроклубів мають можливість провести дискусію щодо поширення та дотримання європейських цінностей в українському суспільстві.

У форматі «Відкритий простір» відбулося обговорення сучасних аспектів діяльності Євроклубів. Учасники в малих групах дискутували про використання сучасних методів роботи, співробітництво на регіональному та міжнародному рівнях, інформаційне та організаційне забезпечення роботи Євроклубів. Безпосередньо під час семінару учасники одержали пакет інформаційних та методичних матеріалів у друкованій та електронній формах.

Під час семінару відбувся також авторський тренінг доктора педагогічних наук, професора Олени Павленко щодо практичних форм та методів роботи в Євроклубі.

Організаційну підтримку у проведенні семінару надав Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, фахівці якого також опікуються розвитком євроклубів області.

Проект «Підтримка регіональних Євроклубів України» фінансується Представництвом Європейського Союзу в Україні та виконується громадською організацією «Лабораторія законодавчих ініціатив».

Міхаїл Саакашвілі визнав вибори у Грузії демократичними. Перемогу здобула “Грузинська мрія” – 53%, а правляча партія “Єдиний національний рух” набрала 41%. Як зміниться політичний курс, який був взятий 9 років тому, вирішиться після того, коли Грузія з січня 2014 стане парламентсько-президентською республікою. Що перемога опозиції означатиме для Президента Грузії? Чи збережуться реформи, які проводив Саакашвілі? Про це та багато іншого говорять в ефірі «Сьогодні про головне» на ТВі заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий, заступник генерального директора Центру міжнародних та порівняльних досліджень Олег Грицаєнко, голова ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут та політтехнолог Денис Богуш.

10 жовтня у Чернігові, в експертному клубі «Чиста політика» відбулась прес-конференція, присвячена завершенню проекту «Реформа інституту місцевого референдуму: участь громадян в урядуванні», який в рамках коаліційної співпраці реалізовує Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень спільно з Лабораторією законодавчих ініціатив в межах спільної ініціативи Pact Inc., Міжнародного фонду «Відродження» та Фонду Східна Європа.

За словами Євгенія Романенка, керівника проекту, головною ідеєю коаліційної співпраці громадських організацій з 8 областей України стало поєднання експертного потенціалу регіонів для напрацювання рекомендацій до законопроекту «Про місцевий референдум» (р.н. 7082), який ухвалено парламентом у першому читанні 19.04.2011 р. Насамперед, зусилля представників громадськості та зацікавлених органів місцевої влади спрямовувалися на включення в проект нормативного документу положень, які б розширили можливості впливу громадян на вирішення питань місцевого значення за ініціативою громадськості. 

Не менш важливою складовою проекту стало проведення широкої просвітницької кампанії на місцевому рівні з метою популяризації місцевого референдуму як ефективного інструменту прямої демократії. За словами Геннадія Максака, керівника Поліського фонду, найбільш резонансним заходом в цьому напрямку стало проведення наприкінці липня міні-референдуму в м. Чернігові.

Але фінальний і найголовніший етап проекту – імплементація напрацьованих рекомендацій – ще попереду. На цьому наголосив Олександр Заславський, експерт Лабораторії законодавчих ініціатив, яка виступає координатором коаліції та забезпечує комунікацію з Верховною Радою України. 

Проект «Реформа інституту місцевого референдуму: участь громадян в урядуванні» реалізується Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень в межах спільної ініціативи Pact Inc., Міжнародного фонду «Відродження» та Фонду Східна Європа. Реалізація компоненту «Підтримка місцевих ініціатив» програми «Об’єднуємося заради реформ (UNITER)», що виконується Pact Inc., стала можливою завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), та фінансовій підтримці Міжнародного фонду «Відродження».

На такий крок він пішов після того, як учасники Мережі підтримки реформ (Лабораторія законодавчих ініціатив та Донецька обласна організація Комітету виборців України) провели міні-референдум (за технологією “Town Hall Meeting”), присвячений проблемі реальної можливості користування велосипедним транспортом в місті. Донетчани (як звичайні мешканці міста, так і представники органів місцевого самоврядування), що брали участь в обговоренні та голосуванні, висловилися за втілення довгострокової концепції розвитку інфраструктури для велостранспорту в місті. Таке рішення було передане місцевій владі Донецька.

Першим її кроком стало доручення донецького міського голови Управлінню капітального будівництва Донецька по підготовці змін в проект реконструкції набережної з урахуванням необхідності облаштування там велосипедної доріжки. Тож зараз спеціалісти Головного управління благоустрою та комунального обслуговування міста опрацьовують варіанти інших місць, де будуть побудовані вело-доріжки.

Таке досягнення стало можливим завдяки реалізації проекту «Реформа інституту місцевого референдуму: участь громадян в урядуванні», який здійснюється Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з ГО «Центр політичного аналізу та виборчого консалтингу» (м. Луцьк), ГО «Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень» (м. Чернігів), Донецькою та Херсонською організаціями ВГО «Комітет виборів України», за підтримки Фонду «Східна Європа» в рамках проекту «Об’єднуємося заради реформ» (UNITER), що виконує «Pact в Україні» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Джерело: В Донецке ищут место для велодорожек.