В рамках проекту «Підтримка регіональних Євроклубів України», що фінансується Представництвом Європейського Союзу в Україні та реалізується Лабораторією законодавчих ініціатив видано Вісник Євроклубів України. У ньому описано підсумковий захід проекту “Підтримка регіональних Євроклубів України”, що відбувся 17-19 травня 2013 року у м. Києві.

У заході взяли участь представники громадських організацій, студенти та викладачі Національного університету «Києво-Могилянська академія», Національної академії державного управління при Президентові України, Національного університету ім. Тараса Шевченка та інших ВУЗів.Дискусія відбувалась у форматі Town Hall Meeting, який передбачає обговорення різних сценаріїв вирішення політичного питання без експертних доповідей: учасниками обговорення є передусім громадяни, зацікавлені у розв`язанні певної проблеми. Високий рівень дискусії бенефіціарів досягається завдяки детально підготовленим сценаріям та консультаційної участі експертів під час заходу. Після обговорення учасники голосують за найкращий спосіб (сценарій) вирішення питання.

Завдяки формуванню кількох невеликих груп обговорення з професійними модераторами та залученням експертів цей формат дозволяю обговорювати питання будь-якої складності та масштабу. При цьому збираються думки і позиції не експертів, а безпосередніх бенефіціарів розробленої політики.

В якості варіантів (сценаріїв) до обговорення було представлено декілька положень  законопроектів про вищу освіту: проект №1187 (М. Сорока, С. Ківалов та Г. Калєтнік), проект № 1187-1 (розроблений під керівництвом чинного керівника профільного комітету парламенту Л. Гриневич) та проект №1187-2 (запропонований групою експертів під керівництвом ректора КПІ М. Згуровського).

Зокрема обговорювалися такі положення законопроектів:
•    умови вступу до ВНЗ,
•    державне замовлення,
•    навантаження викладача,
•    види розміри та процедури призначення стипендій,
•    норми щодо Болонського процесу,
•    право студентів обирати дисципліни.

Після обговорення положень законопроектів щодо кожного з цих питань відбувалося загальне голосування учасників дискусії за той чи інший запропонований варіант. В результаті голосувань було з`ясовано, що найбільш підтримуваним законопроектом є проект групи М. Згуровського (№1187-2). Єдине положення цього проекту, яке викликало критику учасників, стосувалося навантаження викладачів.Відповідно до зазначено проекту скасовується обмеження навчального навантаження (таким чином, кількість годин навчального навантаження, необхідного для нарахування ставки, може мінятися) та надається право національним та дослідницьким університетам  самостійно встановлювати норми часу навчального навантаження.

В результаті в цій частині був підтриманий законопроект опозиції (№ 1187-1), який встановлює обмеження навчального навантаження у 150-600 годин на рік.

У заході взяли участь партнери ЛЗІ із Міжнародного центру розвитку людини (Вірменія), Асоціації зовнішньої політики (Молдова), Грузинського фонду стратегічних та міжнародних досліджень (Грузія), Громадська об`єднання «Молодь за розвиток» (Азербайджан).Партнери із Вірменії поділилися своїм досвідом проведення Town Hall Meeting, а також дали свої поради щодо кращої організації процесу проведення громадських обговорень.

Захід проводився Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках проекту «Лідери громадянського суспільства: нова якість» за сприяння ініціативи Black See Trust For Regional Cooperation / German Marshall Fund of the United States та фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Сценарії були розроблені на основі аналізу законопроектів, підготовленого експертами Центру дослідження суспільства.

В рамках проекту «Підтримка регіональних Євроклубів України», що фінансується Представництвом Європейського Союзу в Україні та реалізується Лабораторією законодавчих ініціатив видано перший в цьому році Вісник Євроклубів України. У ньому описані найбільш суттєві заходи та проекти українських євроклубів за квітень – травень 2013 року.

В рамках проекту «Підтримка регіональних Євроклубів України», що фінансується Представництвом Європейського Союзу в Україні та реалізується Лабораторією законодавчих ініціатив видано перший в цьому році Вісник Євроклубів України. У ньому описані найбільш суттєві заходи та проекти українських євроклубів за січень-березень 2013 року.

У тренінгу взяли участь представники громадських організацій з Києва, Донецька, Львова, Чернігова, Житомира та Дніпропетровська.

Під час тренінгу учасникам були представлені принципи, етапи та передумови участі громадськості у процесі вироблення політики. Учасники ознайомилися з практичними інструментами оцінки умов та ризиків для ефективної участі, обговорили основні форми залучення громадськості в рамках українського законодавства, їх проблемні аспекти та шляхи вдосконалення. Особливу увагу було приділено роботі громадських рад: були обговорені можливі критерії для відбору громадських організацій та можливості покращення роботи цього інституту. Також під час тренінгу були представлені успішні громадські кампанії та приклади співпраці влади та громадськості на національному та місцевому рівнях в Україні.

Серед іншого, організатори представили досвід з впровадження в Україні механізму Town Hall Meeting – одного з найефективніших механізмів залучення громадян до вироблення політики. Насамкінець, учасники мали змогу ознайомитись з роботою українських НУО в рамках Форуму громадянського суспільства європейської політики Східного Партнерства.

Тренінг вели Естер Хертей, консультант з правових питань (European Center for Not-for-Profit Law, Угорщина), Олександр Заславський, експерт Лабораторії законодавчих ініціатив та Андрій Когут, програмний координатор Лабораторії законодавчих ініціатив. Також під час тренінгу виступила Астгік Інжеян, представниця ініціаторів проекту – Міжнародного центру розвитку людини (Вірменія).

Проект «Роль організацій громадянського суспільства в європейській інтеграції: дієва взаємодія за допомогою ефективного залучення» здійснюється International Center for Human Development  (Вірменія) у партнерстві із країнами Вишеградської четвірки: Institute for Public Affairs (Словаччина), Policy Association for an Open Society (Чехія), European Center for Non-for-Profit Law (Угорщина), Association Integration and Development (Польща) та двома державами-членами Східного партнерства: Лабораторія законодавчих ініціатив (Україна) та Georgian Foundation for Strategic and International Studies (Грузія).

Метою проекту є сприяння процесам європейської інтеграції в країнах Східного партнерства шляхом:

• Надання доступу до унікального досвіду та знань країн Вишеградської групи для посилення ролі громадянського суспільства в процесах європейської інтеграції;
• Посилення інституційної спроможності організацій-партнерів в країнах Східного партнерства.

Цілями даного проекту є:

• налагодження взаємодії між бюджетними організаціями та громадськістю;
• обмін досвідом між регіонами України;
• проведення фінансового аналізу відділів освіти;
• виявлення проблем у сфері державних закупівель відділами освіти;
• представлення рекомендацій для поліпшення Законодавства України в сфері державних закупівель.

Проміжний звіт “Всеукраїнська ініціатива за чесні державні закупівлі в системі освіти”

Семінар проводився в рамках проекту «Підтримка регіональних Євроклубів», що фінансується Представництвом Європейського Союзу в Україні та виконується ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив».

Склад учасників був досить репрезентативним: євроклуби з районних центрів, сільської місцевості та м. Донецьк. Саме тому розмова вийшла змістовною та цікавою для всіх.

Абсолютна більшість керівників Євроклубів – вчителі загальноосвітніх навчальних закладів. Незважаючи на високе педагогічне навантаження, вони знаходять час і можливості для організації ігор, вікторин, дебатів та змагань. При тому, що життя місцевих Євроклубів є досить насиченим, а іноді навіть одержує підтримку від органів влади, євроклубівцям необхідно більше подорожувати як по Україні, так і закордон,  відзначили учасники семінару.

Традиційно, один з компонентів семінару був присвячений обговоренню ролі виховання європейських цінностей в роботі Євроклубів. Учасники розглянули практичні приклади дотримання основних цінностей в повсякденному житті європейських країн. Вони поділилися думками про те, яка форма роботи Євроклубу найкраще сприяє поширенню дотримання фундаментальних цінностей, закріплених Лісабонським договором:

• людської гідності,
• свободи,
• демократії,
• рівності,
• верховенства права,
• поваги до прав людини.

ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ЩОДО УКЛАДАННЯ УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС

2013 рік без перебільшення може стати історичним та вирішальним для євроінтеграційних прагнень українського суспільства. У листопаді відбудеться  саміт «Східного партнерства», під час якого можливим є підписання Угоди про Асоціацію України з Європейським союзом, заснованої на принципах політичної асоціації та економічної інтеграції включно з глибокою та всеосяжною зоною вільної торгівлі.Водночас, як про це йдеться у висновках Ради ЄС по Україні від 10 грудня 2012 року та  резолюціях Європейського парламенту щодо ситуації в Україні від 24 травня 2012 та 13 грудня 2012 року, перспектива підписання Угоди щодо Асоціації залежить від того, чи зможе українська влада продемонструвати рішучі дії та відчутний прогрес у трьох сферах: реформа виборчої системи та встановлення остаточних результатів парламентських виборів у п`ятьох проблемних одномандатних виборчих округах; розв`язання питання вибіркового судочинства та уникнення цих проблем у майбутньому; виконання реформ, що були визначені в спільно погодженому Порядку денному асоціації Україна-ЄС.

Ми вітаємо ухвалення Кабінетом Міністрів України Розпорядження «Про затвердження Плану першочергових заходів щодо інтеграції України до Європейського Союзу на 2013 рік».

Ми виходимо з того, що досягнення критеріїв, викладених у Висновках Ради ЄС по Україні від 10 грудня 2012 року відповідає інтересам українського суспільства і за своїм змістом не є чимось новим, а лише нагадуванням про ключові зобов`язання, які були давно і публічно взяті на себе українською владою.

Українське суспільство очікує негайних дій стосовно:

• запровадження гідної довіри виборчої системи, заснованої на Виборчому кодексі та на чітких правилах щодо збалансованого доступу конкурентів на виборах до засобів масової інформації. Реформа виборчого законодавства має відбуватися відповідно до рекомендацій місії ОБСЄ/БДІПЛ та з залученням усіх парламентських сил та громадськості, з метою покінчити із дискредитуючою Україну практикою, коли виборчий закон переписується щоразу під кожні нові вибори виходячи з політичної доцільності;
• невідкладного проведення перевиборів в п`яти виборчих округах, де ЦВК не змогла встановити результати виборів у жовтні 2012 року;
• розв`язання питання вибіркового, політично вмотивованого судочинства щодо лідерів опозиції та інших громадян, та усунення від судової діяльності політично заангажованих суддів та створення запобіжників від повторення подібних випадків у майбутньому;
• якнайшвидшого та повного виконання всіх рішень Європейського суду з прав людини;
• забезпечення права на медичну допомогу та гуманні умови утримання ув`язнених осіб, відповідно до рекомендацій Ради Європи;
• ефективної імплементації нового Кримінально-процесуального кодексу, законодавства про адвокатуру, Національного превентивного механізму проти тортур;
• всебічного перегляду – у тісних консультаціях з Радою Європи та Венеціанською Комісією – закону про прокуратуру, Кримінального кодексу, ролі Вищої ради юстиції, законів про судову систему та про статус суддів;
• виконання урядом зобов`язань України як Сторони Договору про заснування Енергетичного Співтовариства;
• реформи органів внутрішніх справ;
• ефективного просування в боротьбі проти корупції, виправлення деформацій та заповнення прогалин у законодавстві та державній програмі з питань протидії корупції, державних закупівель;
• реформи управління державними фінансами, зокрема розширення повноважень Рахункової палати;
• рішучих дій для покращення бізнесового та інвестиційного клімату.

Реформи, передбачені Порядком денним асоціації та Планом дій з візової лібералізації мають проводитися послідовно з тим, щоб ані в суспільстві, ані в партнерів з боку ЄС не складалося стійке враження щодо того, що українська сторона лише «робить вигляд», що проводить реформи, тоді як на практиці ухвалені нормативні акти нерідко не відповідають європейським стандартам.

Напрям європейських реформ у цілому вимагає якісної координації із чіткою та прозорою системою відповідальності, звітності та контролю. Виходячи з цього, ми виступаємо за належне інституційне забезпечення та координацію європейської політики України на рівні Кабінету Міністрів із визначенням чіткого кола відповідальних осіб, наділених повноваженнями та відкритих до співпраці з громадськістю.

Часові рамки для необхідних змін є обмеженими. Не в листопаді, напередодні саміту, а вже у травні-червні інституції ЄС та країни-члени здійснять оцінку ситуації в Україні і формуватимуть свою думку щодо прогресу України відносно критеріїв, сформульованих Радою ЄС 10 грудня 2012 року. За наслідками цієї оцінки ухвалюватиметься політичне рішення щодо долі Угоди про Асоціацію.

Якщо Угода не буде підписана у листопаді цього року, історичний шанс буде втрачено, а переговори у майбутньому доведеться вести вже про іншу угоду, що відображатиме інші реалії.

У зв`язку з цим, закликаємо українську владу виявити політичну волю та в найкоротші терміни здійснити зазначені вище кроки, які би засвідчили бажання України дотримуватись засадничого, ціннісного боку Угоди про Асоціацію із ЄС, включаючи повагу до принципів демократії, прав людини, фундаментальних свобод та верховенства права.

Ми висловлюємо вимогу всього українського громадянського суспільства, щоб будь-які реформи готувалися з конструктивним залученням як уряду та парламентської опозиції, так і громадянського суспільства, яке має значний експертний потенціал та висловлює суспільний інтерес з тих питань, які стоять на порядку денному відносин України і ЄС.

Закликаємо владу та опозицію, всі парламентські фракції продемонструвати здатність до компромісу заради здійснення європейського покликання України, підтримуваного більшістю її громадян.

Ми оголошуємо про початок незалежного моніторингу виконання умов, потрібних для підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Ми надаватимемо регулярну публічну оцінку прогресу у виконанні цих завдань, щоб українське суспільство могло чітко знати, хто і як відповідає за успіх або провал у реалізації його європейських прагнень.

Високий Представник Європейського Союзу з зовнішніх зв`язків та політики безпеки УГОДА ПРО АСОЦІАЦІЮ МІЖ ЄС І УКРАЇНОЮ МАЄ БУТИ ПІДПИСАНА

THE ASSOCIATION AGREEMENT BETWEEN THE EU AND UKRAINE MUST BE SIGNED Appeal of the Ukrainian National Platform of the Eastern Partnership Civil Society Forum

СПИСОК НУО, ЯКІ ПІДТРИМАЛИ ОБИДВА ЗВЕРНЕННЯ

Організації-учасниці Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, які висловились «ЗА»:

1. Інститут Євро-Атлантичного співробітництва
2. Центр правових і політичних досліджень «СІМ»
3. Лабораторія законодавчих ініціатив
4. Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва
5. Інститут демократії ім. П. Орлика
6. Центр прав людини “Древо життя”
7. Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень
8. МБФ “Академія Української преси”
9. Творчий Центр ТЦК
10. Міжнародна Асоціація Інституцій Регіонального Розвитку «МАІРР»
11. Екологічний клуб “Край”
12. Міжнародна асоціація охоронців Дністра “Eco-Tiras”
13. ГО “Людина і Суспільство”
14. Чернівецький осередок Української асоціації європейських студій
15. Громадська організація “Союз Конотопської громади”
16. Донецька обласна організація ВГО “Комітет виборців України”
17. Фонд “Європа ХХІ”
18. Конфедерація вільних профспілок України
19. УЕА “Зелений світ”
20. НГО “Європейський вибір”
21. Український незалежний центр політичних досліджень
22. Громадська ініціатива “Європа без Бар`єрів ”
23. Інститут економічних досліджень та політичних консультацій
24. Центр глобалістики “Стратегія XXI”
25. ВОГО “Громадська студія”
26. МБО Інформаційний центр “Зелене досьє”
27. Фундація польсько-української співпраці ПАУСІ
28. Аналітичний центр регіонального співробітництва
29. Чернігівський Центр Прав Людини
30. ВЕГО «МАМА-86»
31. РОГО “Рівненський медіа-клуб”
32. ГО “Вибір”
33. Сіверський інститут регіональних досліджень
34. ГО “Інститут громадських стратегій”
35. Фундація “Відкрите суспільство”
36. ММГО «Екоклуб»
37. Інформаційно-аналітичний центр “Громадський простір”
38. ГО “Філософія Серця”
39. Чорноморське відділення Української екологічної академії наук
40. ГО «Рідне місто»
41. Центр “Номос”
42. Еколого-культурний центр ім. В.М. Гонтаренка
43. УММГО Центр Демократичного Відродження
44. ГО “Вінницький регіональний центр інформації “Креатив”
45. Фонд місцевої демократії
46. Полтавський центр сім”ї “Родинний дім”
47. Хмельницька обласна організація Українського товариства охорони природи
48. ВГО “Національний екологічний центр України”
49. ВГО “Громадянська мережа “ОПОРА”
50. ГО «Центр UA»
51. Клуб Молодих Дипломатів України
52. Одеська обласна організація КВУ
53. Міжнародна організація зі спостереження за виборами «СіАйЕс-ЕМО»
54. ДЕГО  «Зелений світ Січеслава»
55. Центр «Доброчин»
56. ВГО “Всеукраїнський центр правової допомоги “Громадський захисник”
57. ГО “Асоціація професійних підприємців”
58. Аналітичний центр «Відкрита політика»
    

    Інші НУО, які підтримали звернення:
    

59. Інститут системного аналізу громадянського суспільства
60. МГО “Інтерньюз-Україна”
61. Організація випускників зарубіжних університеті
62. ГО  “Сприяння міжкультурному співробітництву”
63. Севастопольська міська громадська організація Об`єднання “Євроатлантичний вибір”

“Європа постає не стільки географічним поняттям, скільки ціннісним, бо європейські цінності складають основні підвалини ліберально-демократичних інститутів західноєвропейського простору, кордони якого не обмежуються географічними ознаками приналежності країн до європейської частини світу. Європейські цінності втілені та втілюються і в Америці, і в Азії, і в Австралії. Європа дала людству світську філософію, християнство в якості світової релігії, релігійну терпимість, толерантність до переконань інших людей та інших цінностей. Цінності є ядром культури кожного народу, нації, суспільства. Г.Хофштеде, сучасний дослідник цінностей, переконаний, що цінності знаходяться на найглибшому рівні серед важелів прийняття рішень, бо саме вони визначають ідеологічні переконання індивідів та мотивацію їх вчинків. Саме до цінностей, на думку відомого американського соціолога Т.Парсонса, звертаються люди для остаточного обґрунтування своїх дій. Цінності виходять за межі конкретних ситуацій (що можуть вирішуватися індивідом під впливом інтересів і переконань), бо визначають головні цілі й сенс життя, тому вони найяскравіше проявляються в кризові моменти для індивіда або соціуму.

Стрижнем європейських цінностей виступають ліберальні фундаментальні права та свободи людини, демократичні принципи державного устрою, а також правова і соціальна держава. Будучи поєднанням ліберальних та демократичних ідей, європейські цінності позначаються як «ліберально-демократичні». Саме останні постали в якості принципів функціонування державних і політичних інститутів сучасних європейських країн та Європейського Союзу…”