Демократизація | Лабораторія законодавчих ініціатив

Тренінг для фасилітаторів та ноуттейкерів Town Hall meatings

28 травня 2015 року Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичність», що виконується Фондом Східна Європа, організувала навчальні Міські Зібрання у форматі Town Hall Meetings.

Town Hall Meetings є американським терміном, який визначає неформальне публічне зібрання місцевих мешканців певної території (зазвичай невеличкого містечка). Такий формат більше зосереджується на публічних обговореннях, де необхідно стимулювати до активності безпосередніх учасників, аніж на експертних доповідях, форматах питання-відповідь та круглих столах. Строкаті групи громадян (від водія автобуса до досвідченого бюрократа) беруть участь у дискусії за окремими столами (близько 10-12 людей за столом), детально обговорюючи ключові складові різних політик (варіантів вирішення проблеми), проблему спрямування коштів або питання планування.

Роль фасилітатора полягає у тому, щоб максимально сприяти створенню довірливої атмосфери і допомогти кожному бути почутим. Він створює умови участі для більш стриманих учасників, запобігає неадекватній критиці та слідкує за дотриманням правил чемного спілкування тощо.

Крім того, відповідальні за прийняття рішення особи запрошуються для участі у заході в якості пересічного учасника або в якості спостерігача, а також дають свою оцінку та відповідають на питання учасників наприкінці зібрань. Програмне забезпечення для ТНМ розроблене з метою транслювати ідеї та рекомендації з кожного столу, які записуютьноуттейкери (оператори лап-топів підключених до мережі Інтернет (або об’єднаних за допомогою точки доступу)); занотовані повідомлення надходять керівнику дискусії (Менеджер), який редагує, фільтрує отримані повідомлення та розміщує їх на екрани, розташовані в залі обговорення.

У навчальному зібранні Town Hall Meetings взяли участь стажери Верховної Ради України в рамках програми, яку виконує ГО “Ліга Інтернів”. Під час тренінгу було розглянуто три суспільноважливі проблеми: надання адміністративних послуг, боротьба з корупцією та сприяння розвитку малого і середнього підприємництва. Сценарії для кожної з проблем були розроблені кандидатом філософських наук, експертом з аналізу політики, Романом КОБЦЕМ.

Тренінг для представників НУО “Адвокатування ухвалення законопроектів”

25 – 26 травня 2015 в Києві відбувся тренінг для представників НУО “Адвокатування ухвалення законопроектів”. Тренінг є частиною проекту, що реалізує ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» у рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне представництво». Програма USAID «РАДА», що виконується Фондом Східна Європа, сприяє становленню підзвітного, відповідального і демократичного представницького органу.В якості тренера виступив Роман КОБЕЦЬ, Керівник Європейського інформаційно-дослідницького центру, експерт з аналізу політики, кандидат філософських наук.
До участі в тренінгу були запрошені представники громадських об`єднань, які вже мали певний досвід просування законопроектів: Реанімаційний пакет реформ, благодійний фонд “Восток-СОС”, Крим SOS, Центр дослідження визвольного руху та Українська федерація убезпечення.

В межах тренінгу було розглянуто такі питання як адвокаційна кампанія та вироблення державної політики, аналіз заінтересованих осіб (або стейкхолдерів) та, відповідно, можливості впливу на нах. Слухачі тренінгу також здобули практичні навички адвокаційного супроводу законопроектів від реєстрації до набуття ним чинності.

Презентація методичних рекомендацій з відстеження законопроектів та доступу громадськості до законодавчого процесу

19 грудня в Києві відбулась презентація Методичних рекомендацій з відстеження законопроектів та доступу громадськості до законодавчого процесу. В налагодженні ефективної співпраці між громадськістю та Верховною Радою велике значення мають навички експертів громадських організацій, громадян у використанні офіційних інформаційних ресурсів. Електронна сторінка Верховної Ради України містить всю інформацію, необхідну для ефективної співпраці між ініціативною громадськістю та народними депутатами України, комітетами парламенту, тільки необхідно грамотно подати інформацію та знайти точки доступу, а також розуміти тонкощі законотворчого процесу. Розробка методичних рекомендацій є частиною проекту, що реалізує ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» за підтримки Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичність». Програма «РАДА», що виконується Фондом Східна Європа, сприяє становленню підзвітного, відповідального і демократичного представницького органу.

Відбувся семінар для журналістів “Східне партнерство та нові виклики для України”

24-25 квітня 2014 року, у м. Київ Лабораторія законодавчих ініціатив спільно з Українською національною платформою Форуму громадянського суспільства Східного партнерства за підтримки Європейської комісії провели семінар для журналістів «Східне партнерство та нові виклики для України».

Метою семінару було інформування представників ЗМІ про політику Східного партнерства, його особливості, цілі та види діяльності, а також покращення якості матеріалів засобів масової інформації та налагодження співпраці з неурядовими організаціями, експертами, які беруть активну участь у виконанні Національної платформи Східного партнерства Форум громадянського суспільства.

Під час семінару журналісти мали можливість поспілкуватися з експертами з питань співробітництва України та ЄС щодо лібералізації торгівлі України з ЄС, а також візової, екологічної та енергетичної політик. Крім цього представники ЗМІ дізналися як і де шукати якісну і цікаву інформацію про політику Східного партнерства, а також які типові помилки роблять журналісти, висвітлюючи тему європейської інтеграції та Східного партнерства зокрема, а також як уникнути таких помилок. Участь у семінарі взяли близько 30 журналістів регіональних та київських ЗМІ.

24 квітня 2014 року семінар розпочався виступом Андрія Когута, координатора РГ 4 “Контакти між людьми” Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства. Експертом було представлено цілі, структура та формат роботи Східного партнерства. Окремо було наголошено про Форум громадянського суспільства, як майданчика для залучення громадянського суспільства до роботи у рамках Східного Партнерства. Андрій Когут відмітив, що головним викликом для Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства протягом попередніх років роботи та у майбутньому залишатиметься робота над реалізацією завдань, які необхідно виконати для підписання Україною Угоди про Асоціацію з ЄС.

Наступним перед журналістами виступив їх колега, журналіст Сергій Сидоренко, який спеціалізується на висвітленні європейської інтеграції. Сергій поговорив із журналістами щодо широко розповсюджених міфів про європейську інтеграцію, які використовуються у ЗМІ. Також Сергій пояснив журналістами структуру Європейського союзу, що допоможе їм краще аналізувати інформацію щодо прийняття рішень у ЄС. Крім того, було пояснено деяку термінологію, яку часто плутають журналісти, зокрема роз`яснено різницю між такими термінами як «Рада Європи», «Європейська Рада» та «Рада Європейського союзу».

Наступні виступи експертів були присвячені темі «Угода про Асоціацію як компас реформ для України». Під час цієї панелі виступили Дмитро Шульга, директор Європейської програмної ініціативи Міжнародного фонду «Відродження» та Вадим Трюхан, екс-директор Координаційного бюро європейської інтеграції та євроатлантичного співробітництва. Експерти окреслили для учасників передісторію стосунків Україна-ЄС щодо підписання Угоди про Асоціацію, а також розповіли про сучасний стан перемовин щодо підписання усіх частин Угоди. На думку Вадима Трюхана, підписання Угоди про Асоціацію є інструментом європейських змін в Україні, також це буде імпульсом для розвитку секторального співробітництва, визначатиме порядок денний для реформ в Україні. Учасники активно цікавились досвідом інших країн, зокрема Польщі та Балтійських держав щодо вступу в ЄС, а також перевагами вступу до ЄС та підписання Угоди про Асоціацію з ЄС для різних секторів української економіки.

День логічно продовжився виступом Вероніки Мовчан, директора з наукової роботи, керівника Центру економічних досліджень, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій. Її виступ був присвячений лібералізації торгівлі України з ЄС. Після ознайомлення учасників із деякими теоретичними аспектами лібералізації торгівлі, експерт окреслила для учасників структуру зовнішньої торгівлі України та розповіла про різні торгівельні режими України. З метою запобігання перекручуванню інформації в медіа, експерт також розповіла учасникам про різницю між такими етапами економічної інтеграції як «зона вільної торгівлі», «митний союз», «спільний ринок» та «економічний та валютний союз». Також було пояснено різницю між термінами «квоти» та «тарифні квоти», що журналісти теж часто плутають. У своєму виступі експерт також розповіла про економічну частину Угоди про Асоціацію та висвітлила як підписання Угоди впливатиме на такі галузі як сільське господарство, харчова промисловість, легка промисловість, металургія тощо. Окрему увагу у виступі Вероніки було приділено впливу Угоди на ціни та асортимент товарів. На думку експерта, основна додана вартість Угоди про Асоціацію для України полягає у гармонізації регуляторного середовища.

Наступного дня перед учасниками виступила Ірина Сушко, керівник громадської ініціативи «Європа без Бар`єрів». Вона висвітлила тему візової лібералізації та відповіла на численні запитання журналістів, що підкреслюють інтерес громадян України до цієї теми. Ірина розповіла про план дій із візової лібералізації та останні візові новації, підготовлені Європейським союзом для України, зокрема щодо цін, тривалості віз та необхідних документів.

Зоряна Міщук, виконавчий директор ВЕГО «МАМА-86», висвітлила тему екологічних викликів європейської інтеграції. Зоряна підкреслила, що європейська інтеграція стала каталізатором реформ в сфері екології. В рамках секторальної бюджетної підтримки ЄС фінансує програму «Підтримка реалізації Стратегії національної екологічної політики України на період до 2020 року», про яку більш докладно розповіла Зоряна. На думку експерта, екологія є однією із найскладніших та найкоштовніших сфер реформування в рамках європейської інтеграції для України, сумарний обсяг необхідних коштів для інвестування – близько 40 млрд. євро. Крім того, в ЄС – дуже високі стандарти в сфері захисту довкілля, що означає для України велику роботу над гармонізацією законодавства. Експерт також окреслила екологічні пріоритети порядку денного «Україна – ЄС» та навела результати оцінки виконання екологічних пріоритетів порядку денного, що проводився громадськими організаціями.

Остання дискусійна панель була присвячена темі енергетичної співпраці Україна – ЄС. Антон Антоненко, виконавчий директор аналітичного центру Dixi Group, розповів про базові документи, що регулюють енергетичну співпрацю Україна – ЄС, а також співпрацю у рамках енергетичного співтовариства. Також експерт окреслив діяльність підгрупи «Енергетична безпека», РГ 3 «Довкілля, зміна клімату та енергетична безпека» Форуму громадянського суспільства Східного партнерства. Також у цій панелі виступив Святослав Павлюк, керівник програми ЄС «Угода мерів-Схід». Він розповів про європейську ініціативу, що залучає місцеві та регіональні органи влади до сталого енергетичного розвитку та захисту клімату, користаючись підтримкою Європейської Комісії. Ініціатива ґрунтується на добровільних зобов`язаннях місцевих рад поліпшувати якість життя мешканців за рахунок підвищення ефективності використання енергії та розширення сфери використання енергії з поновлюваних джерел, досягаючи при цьому скорочення викидів СО2 щонайменше на 20% до 2020 року.

Інфобюлетень № 4. Проект “Всеукраїнська ініціатива за чесні державні закупівлі в системі освіти”. Короткі підсумки проекту

У листопаді 2012 року Лабораторія законодавчих ініціатив і Центр Політичних Студій та Аналітики започаткували Всеукраїнську ініціативу за чесні державні закупівлі в системі освіти. Суть проекту полягає у комплексному дослідженні закупівельної діяльності субрегіональних органів влади під час забезпечення навчальних процесів у чотирьох областях та Криму.

Відповідними партнерами на місцях стали експерти Центру політичного аналізу и прогнозування “Крим”(м. Сімферополь), Центру досліджень регіональної політики (м. Суми), ГО “Батьківщина” (м. Макіївка), Центру політичного аналізу та виборчого консалтингу(м. Луцьк), ГО “Євросоціум” (м. Харків).

Цілями даного проекту є:

• налагодження взаємодії між бюджетними організаціями та громадськістю;

• обмін досвідом між регіонами України;

• проведення фінансового аналізу відділів освіти;

• виявлення проблем у сфері державних закупівель відділами освіти;

• представлення рекомендацій для поліпшення Законодавства України в сфері державних закупівель.

Роль організацій громадянського суспільства: дієва взаємодія за допомогою ефективного залучення. Український досвід

В рамках проекту «Роль організацій громадянського суспільства в європейській інтеграції: дієва взаємодія за допомогою ефективного залучення» Лабораторією законодавчих ініціатив була підготовлена публікація, присвячена діяльності організацій громадянського суспільства України, що спрямована на підтримку європейської інтеграції.

Проект здійснюється International Center for Human Development (Вірменія) у партнерстві із країнами Вишеградської четвірки: Institute for Public Affairs (Словаччина), Policy Association for an Open Society (Чехія), European Center for Non-for-Profit Law (Угорщина), Association Integration and Development (Польща) та двома державами-членами Східного партнерства: Лабораторія законодавчих ініціатив (Україна) та Georgian Foundation for Strategic and International Studies (Грузія). Проект здійснюється за фінансової підтримки флагманського проекту Міжнародного Вишеградського Фонду в рамках програми V4EaP.

21-23 листопада журналістів вчили цікаво висвітлювати європейську інтеграцію

21-23 листопада 2013 року Лабораторія законодавчих ініціатив за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження»провела семінар «Сучасні виклики в Європейському союзі крізь призму актуальних сфер співробітництва України з ЄС та ключові аспекти європейської економічної інтеграції України».

Cемінар в рамках проекту «Сприяння покращенню у висвітленні журналістами європейської тематики: серія інформаційних семінарів-тренінгів для представників ЗМІ» спрямований на підвищення професійного рівня українських журналістів, зокрема з питань європейської інтеграції та європейської тематики в цілому. У семінарі взяли участь журналісти, що представляють різні види мас-медіа, а також блогери з багатьох міст України.

Семінар розпочався панельною дискусією, що була присвячена питанням державної допомоги підприємствам та впровадження стандартів ЄС у цій сфері. Своїми думками з цього приводу поділилися Денис Черніков, керівник аналітичних програм Лабораторії законодавчих ініціатив та Андрій Лучик, головний редактор газети «Хроніки Любарта», що має значний досвід роботи у ЗМІ розповів про його досвід висвітлення цієї теми в ЗМІ.

Д. Черніков розповів про основні тенденції та етапи у сфері державної підтримки господарювання в Україні, зазначивши, що з 2011 року, із запровадженням Податкового кодексу України, в нашій державі, не зважаючи на багаторічну практику панування звуженого формально-галузевого принципу у наданні державних ресурсів для підтримки економічної діяльності, існує значний потенціал для трансформації цієї системи, який складається з:

впровадження альтернативних підходів у вигляді горизонтальних (спільних для багатьох секторів економіки) форм підтримки;
поширення критеріального підходу (наявності кількісних та якісних умов для надання підтримки);
подальшого удосконалення механізмів інвентаризації, аналізу практики державної підтримки.

Також експерт надав огляд правил державної допомоги ЄС, що є цілісним механізмом, що забезпечує ефективне спрямування бюджетних та інших ресурсів держав-членів ЄС на проведення структурних перетворень в економіці та підвищення конкурентоспроможності суб`єктів спільного ринку Європейського Союзу. Андрій Лучик навів приклади власних журналістських матеріалів, де висвітлювалася ця тематика, зокрема щодо Луцького автомобільного заводу та заводу Електронмаш.

Після цього учасники познайомились із Олександром Шатковським, експертом з державних закупівель та Олексієм Шалайським, головним редактором видання “Наші гроші”, які висвітлили тему впровадження стандартів ЄС в системі державних закупівель. О. Шатковський розповів учасникам про проблемні моменти здійснення державних закупівель в Україні, виділив серед них часту зміну законодавства, внесення суттєвих змін до редакції законопроекту між 1 та 2 читаннями, що є сумнівним з точки зору регламенту та свідчить про неналежну фахову експертизу, велику кількість винятків у діючому законі, незастосування закону державними та комунальними суб`єктами господарювання, не працюючий розділ закону про реверсивний електронний аукціон, неоднозначно сформульовані в законі підстави застосування процедури закупівлі в одного учасника. Також експерт зосередився на практичних проблемах участі у торгах. О. Шалайський розповів про те, як проект «Наші гроші» здійснює моніторинг розподілу бюджетних коштів та яким чином будь-який журналіст може долучитися роботи у цій сфері.

Наступного дня, 22 листопада 2013 року відбувся виступ Тараса Качки, екс-першого заступника директора Державного департаменту з питань адаптації законодавства Міністерства юстиції України, та Дарії Марчак, екс-редактора напряму «Економічна політика і реформи», Forbes.ua. Такий тандем експерта та професійного журналіста надав учасникам можливість дізнатися більше про зону вільної торгівлі як можливість для модернізації торгівельних відносин та економічного розвитку України як у теоретичному, так і практичному планах. Д. Марчак розпочала свій виступ із сильних та слабких сторін створення зони вільної торгівлі із ЄС, зазначивши, що як прибічників, так і незгодних із ЗВТ із ЄС багато, але аргументи одних сильніші, а інші просто кричать голосніше. Д. Марчак відмітила, що український виробник банально боїться конкуренції, а крім того в нашій державі немає культури інвестицій в модернізацію підприємств. Також журналістка розповіла про найяскравіші приклади маніпуляцій в ЗМІ щодо теми європейської інтеграції України. Одним із найяскравіших прикладів журналістка назвала використання в ЗМІ суми в 165 мільярдів євро, які начебто потрібні для адаптації технічних регламентів до стандартів ЄС. Звідки взялася ця цифра – невідомо, але медіа активно користуються нею. На думку Т. Качки, Україна має бути експортно-орієнтованою державою, тому що по деяким групам товарів ми не споживаємо стільки, скільки виробляємо або збираємо (у сфері сільського господарства). Т. Качка також відмітив, що в нашій державі повільно, але впевнено відбувається адаптація законодавства до європейського, що в довгостроковій перспективі невідмінно принесе зиск українській економіці. Експерт наголосив, що в нашому регіоні ЄС є чудовим прикладом із трансформації держав і українська держава може і має цим скористатися.

Після цього Ольга Шевченко, завідувач сектору стратегій регіонального розвитку відділу регіонального розвитку Національного інституту стратегічних досліджень, поділилася своїми знаннями та думками щодо регіонального співробітництва між Україною та ЄС. О. Шевченко познайомила журналістів із ключовими поняттями із сфери регіонального розвитку та регіональної політики та окреслила основні моменти державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року. Особливу увагу експерт приділила транскордонній співпраці, яка є одним з інструментів прискорення процесів наближення рівня життя населення прикордонних територій до середньоєвропейського забезпечення вільного перетинання товарами, особами і капіталами державного кордону. О. Шевченко відмітила, що підписання Угоди про Асоціацію з ЄС відкриває нові широкі можливості для кожного регіону: підвищення темпів розвитку; удосконалення структури виробництва; покращення становища у соціальній сфері; отримання стимулу для ведення торгівлі з країнами ЄС; активізація потенціалу внутрішнього розвитку; відкриття ринків України для товарів, вироблених у Європі, та ринки європейських країн для товарів внутрішнього виробника; збільшення обсягів експорту товарів та підвищення рівня доходів. Також експерт поділилася із учасниками корисними контактами, де можна знайти необхідну інформацію щодо регіональної політики та регіонального розвитку.

Наступна панель була присвячена питанню модернізації вищої освіти в Україні. Цю тему висвітлила Олена Оржель, менеджер з моніторингу проектів, Національний темпус-офіс в Україні. О. Оржель в інтерактивній формі поговорила із учасниками про такі програми як Темпус, Еразмус Мундус та програма Жана Моне, а також Еразмус Плюс та окреслила, як громадяни України можуть скористатися цими можливостями, наголосивши, що не тільки студенти можуть скористатися ними. Також експерт розповіла, на що журналістам слід звертати увагу при висвітленні теми модернізації вищої освіти в Україні.

Семінар було продовжено виступом Анни Голубовської-Онісімової, експерта Проекту ЄС «Додаткова підтримка Міністерству екології та природних ресурсів України у впровадженні програми галузевої бюджетної допомоги» на тему «Досвід ЄС в реалізації життєздатної екологічної стратегії України». Експерт перш за все зазначила, що програма бюджетної підтримки ЄС – це новий інструмент співробітництва, міжнародна угода для підтримки реалізації взаємно визнаних стратегічних реформ, фактично це отримання бюджетом коштів від іноземної установи за умови дотримання узгоджених умов здійснення платежу. Бюджетна підтримка екологічного сектору полягає у наданні підтримки задля досягнення пріоритетів, визначених Національною стратегією з питань охорони навколишнього середовища. Показниками виконання програми є наближення природоохоронного законодавства України до законодавства ЄС, посилення інституційної спроможності для реалізації нової політики, а також практичні результати із впровадження національної екологічної політики у різних галузях: стабілізація викидів від електростанцій до рівня 2011 року, покращення якості поверхневих вод, покращення переробки відходів, збільшення площі природоохоронних територій. Наостанок відбулася зустріч із Романом Ніцовичем, головним редактором видання “Українська енергетика UA-Energy.org”. Редактор поділився із учасниками своїми міркуваннями щодо того, як цікаво висвітлювати в ЗМІ питання енергоефективності, енергетичної політики та сталого розвитку.

В останній день учасники мали змогу подискутувати щодо перспектив Вільнюського саміту із Ігорем Когутом, головою Ради Лабораторії законодавчих ініціатив та Геннадієм Друзенко, керівником практики в сфері права ЄС юридичної фірми “Constructive Lawyers” (Україна), віце-президентом Інституту європейської інтеграції (Польща). Учасники не могли залишити поза свою увагою події 21 листопада 2013 року, а саме постанову Кабінету Міністрів України призупинити, в інтересах національної безпеки України, процес підготовки підписання Угоди про Асоціацію із ЄС. Г. Друзенко піддав сумніву правомірність цієї постанови, оскільки така постанова змінює засади зовнішньої політики України, що є законодавчо визначеними. Експерти погодилися, що ЄС не без своїх внутрішніх проблем, про що яскраво свідчить приклад Греції, але відкриття ринку в довгостроковому плані буде корисним для України. Крім того, згода ЄС підписати Угоду – це дуже великий крок назустріч, своєрідний історичний шанс для України.

Також після цього відбудеться обговорення учасниками проблем та можливостей висвітлення європейської інтеграції в ЗМІ. В кінці семінару учасники отримали завдання із підготовки практичних завдань із тематики семінару.

Брюссель у допомогу

Підписання Угоди про Асоціацію України з Євросоюзом призведе до революційних змін у відносинах держави і бізнесу. Всього за сім років механізм держпідтримки повинен пройти шлях від нинішнього, який зберіг в собі «кращі зразки» радянської планової економіки, до сучасного – відповідного кращим європейським аналогам. Ключове завдання при досягненні цієї мети – формування нової системної промислової політики.Вступивши в 2008 р. до Світової організації торгівлі (СОТ), Україна відмовилася від галузевих програм підтримки та режиму вільних економічних зон. Відтоді великому бізнесу і владі так і не вдалося сформувати системну промислову політику.

І хоча сьогодні абсолютні обсяги державної допомоги значні і перевищують 11% ВВП (більше 150 млрд грн), їх ефективність викликає великий сумнів. Ряд податкових преференцій, особливо таких , як спеціальний режим сплати ПДВ для аграріїв (14 млрд грн) і списання боргів минулих років на валові витрати для всіх суб`єктів господарювання (4,5 млрд грн) за суттю, не має ніякого відношення до зростання виробничої діяльності.

Питома вага високотехнологічних галузей у валовому обсязі держдопомоги вельми невисокий і помітно поступається АПК, енергетиці та вуглепрому. Відповідно, залежність від імпорту машин, устаткування і транспортних засобів досить висока. Сьогодні на неї припадає стільки ж, скільки на імпорт газу – більше 15% всього імпорту товарів.

Брюссельський каталізатор

Напередодні підписання Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС слід зауважити , що при підготовці його тексту з уваги широких ділових кіл випав розділ про державну допомогу суб`єктам господарювання. Адже з моменту набуття чинності угоди України належить виконати цілий ряд дуже серйозних зобов`язань. У тому числі:

протягом семи років привести схеми державної підтримки бізнесу у відповідність з євростандартами;
протягом трьох років створити незалежний уповноважений орган з контролю у сфері держдопомоги;
протягом п`яти років провести інвентаризацію та створити реєстр схем держпідтримки.

Таким чином, через 8-9 років, з урахуванням процедур набуття Угодою чинності, держпідтримка вже повинна буде відповідати євростандартам. Однак, не варто сліпо копіювати європейський досвід, але підійти до питання творчо. У тому числі, розробити власні підходи і схеми, які можуть вирішити накопичені структурні проблеми в економіці і водночас модернізувати саму систему держдопомоги бізнесу. Європейські правила відрізняються широким діапазоном цілей, на які може бути спрямована держдопомога, якщо вона розрахована для декількох галузей: розвиток малого і середнього бізнесу; дослідження, інновації та розвиток; підвищення кваліфікації та працевлаштування; охорона навколишнього середовища; ризиковий капітал; регіональна допомога.

Існують конкретні рекомендації для таких галузей, як вугледобувна, суднобудування, металургія, енергетика, транспорт, широкосмугові мережі, аудіовізуальна продукція. І навіть при першому знайомстві, очевидно, що список напрямків, за якими уряди країн-членів ЄС можуть підтримувати національного виробника для українських потреб більш ніж підходить. Даний факт підтверджують і експерти.

“Використання стандартів ЄС у сфері держдопомоги не тільки зробить діючі програми більш ефективними, але і дозволить адресно спрямувати ресурси на вирішення міжгалузевих завдань , створити більш привабливі інвестиційні стимули”

Денис Черніков

Керівник програм Лабораторії законодавчих ініціатив

Зібрати камені

За словами Дениса Ченікова, конкретна користь від впровадження правил державної допомоги ЄС полягає відразу в трьох ключових аспектах.

По-перше, знижуються ризики для експортерів, які є бенефіціарами держдопомоги безпосередньо або через інші галузі, отримати претензії в неконкурентній ціноутворенні. Аналогічну перевірку на предмет наявності держпідтримки та її відповідності стандартам можна буде провести і щодо європейського експорту в Україну. По-друге, покращиться облік та адміністрування програм держдопомоги. Зараз, наприклад, через білі плями у законодавстві чиновники можуть на свій розсуд класифікувати ряд податкових режимів як пільги, що з великою ймовірністю формально означає підтримку, хоча такою не є. Застосування чітких критеріїв ЄС, в тому числі, наявність вигоди для одержувача і виборчий характер підтримки, допоможе уникнути таких непорозумінь.

І нарешті, системність правил, наявність кількісних, якісних базових вимог підвищить якість програм підтримки. Чіткий європейський підхід допоможе більш кваліфіковано вести дебати та лобіювання про необхідність тих чи інших намірів державної допомоги.

Щоб усе це стало реальністю, уряду необхідно якомога швидше запустити механізм підготовки до впровадження правил ЄС про держдопомогу суб`єктам господарювання. Сьогодні в цьому плані зроблено явно недостатньо. Законопроект про державну допомогу, який поданий до парламенту Кабміном, більше спрямований на посилення повноважень Антимонопольного комітету і створення системи контролю над наданням держдопомоги, ніж на офіційне затвердження стандартів прийнятих в Західній Європі.

Не варто забувати, що затримка із застосуванням стандартів ЄС, орієнтованих на підприємця, може призвести до того, що контролювати буде нічого. Тому уряду необхідно прискорити процес з визначенням органу, відповідального за підготовку програм держпідтримки відповідно до вимог Угоди про Асоціацію, розробити та затвердити план роботи в цьому напрямку.

Матеріал підготовлений у співпраці з Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках проекту «Громадське лобіювання стандартів державної допомоги ЄС», який фінансується Міжнародним фондом «Відродження».

Інфобюлетень № 3. Проект “Всеукраїнська ініціатива за чесні державні закупівлі в системі освіти”. Червень-вересень 2013 року

Суть проекту полягає у комплексному дослідженні закупівельної діяльності субрегіональних органів влади під час забезпечення навчальних процесів у чотирьох областях та Криму.

Відповідними партнерами на місцях стали експерти Центру політичного аналізу и прогнозування “Крим” (м. Сімферополь), Центру досліджень регіональної політики (м. Суми), ГО “Батьківщина” (м. Макіївка), Центру політичного аналізу та виборчого консалтингу (м. Луцьк), ГО “Євросоціум” (м. Харків).

Цілями даного проекту є:

налагодження взаємодії між бюджетними організаціями та громадськістю;
обмін досвідом між регіонами України;
проведення фінансового аналізу відділів освіти;
виявлення проблем у сфері державних закупівель відділами освіти;
представлення рекомендацій для поліпшення Законодавства України в сфері державних закупівель.

Проміжний звіт “Всеукраїнська ініціатива за чесні державні закупівлі в системі освіти”

У Києві обговорили перспективи Східного партнерства

Відкрив конференцію Координатор національної платформи Східного партнерства Олександр Сушко. Почесними гостями офіційного відкриття конференції були посол Європейського Союзу в Україні Ян Томбінський, посол Литви в Україні Пятрас Вайтєкунас, директор Департаменту Європейського Союзу Міністерства закордонних справ України Всеволод Ченцов, співголова Парламентської Асамблеї ЄВРОНЕСТ Борис Тарасюк та голова Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції Григорій Немиря. Окрім представників організацій-учасниць Національної платформи з усіх регіонів участь у заході взяли представники Адміністрації Президента України, Комітету з питань євроінтеграції Верховної Ради та ЗМІ.

Другого дня, під час пленарного засідання конференції, учасники обговорили консолідовану позицію українського громадянського суспільства щодо найближчих подій з європейської інтеграції, котра буде представлена цього року на Саміті Східного Партнерства у Вільнюсі та Форумі в Кишиневі. Другим питанням пленарного засідання були плани та пріоритети роботи Української Національної платформи у 2014 році.

В ході обговорення була ухвалена заява щодо підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Учасники Нацплатформи наголосили на дефіциті реформ і нагальній потребі потребі їх здійснення. Також в заяві міститься заклик до посадовців владних інституції ЄС виявити розуміння щодо переваги підписання угоди (із текстом заяви можна ознайомитися за посиланням нижче).

Учасники конференції схвалили пропозицію Ігоря Когута, голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив та екс-координатора Нацплатформи створити тематичну підгрупу «Демократія участі» та підтримали відповідне звернення до Форуму громадянського суспільства Східного партнерства. (текст Звернення додається).

Також, у рамках заходу були проведені тематичні засідання п`яти Робочих груп Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, під час яких учасники робочих груп визначили порядок денний за основними напрямками співпраці України та ЄС на 2014 рік.

Під час засідання Робочої групи 1 «Демократія, права людини, належне урядування та стабільність» було ухвалено заяви щодо реформування виборчого законодавства в контексті угоди про політичну асоціацію та ЗВТ між Україною та ЄС, щодо проекту Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні і законопроектів «Про право територіальних громад на об`єднання» та «Про співробітництво територіальних громад». Також було створено нові дві тематичні підгрупи «Демократія участі», «Безпека та стабільність».

За результатами засідання Робочої групи 2 «Економічна інтеграція і узгодження з політикою ЄС» було прийнято рішення про створення підгруп за напрямками торгівлі (координатор підгрупи Ірина Коссе), сільського господарства (Ольга Кот), малого та середнього бізнесу (Віктор Жих) та транскордонного співробітнитцва (Вадим Пилипенко). Під час підготовки порядку денного на 2014 рік було заплановано проведення низки заходів, зокрема, круглого столу з питань соціального підприємництва, інформаційної кампанії щодо можливостей програми «Горизонт» та інформаційної кампанії за результатами Самміту Східного партнерства у Вільнюсі. До кінця поточного року, за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» організаціями-членами Робочої групи 2 буде проведено 15 круглих столів в регіонах з метою висвітлення переваг та можливих проблем для економік областей від створення Зони Вільної Торгівлі ЄС з Україною. Також були напрацьовані тези до зверення Робочої групи 2 Форуму громадянського суспільства на зустрічі в Кишиневі в жовтні 2013 року.

Робоча група 3 «Довкілля, зміна клімату та енергетична безпека» на своєму засіданні обговорила плани роботи на наступний рік. Серед пріоритетних тем називалися належне екологічне врядування, видобуток сланцевого газу, виконання зобов`язань в рамках Енергетичного Співтовариства, збереження біорізноманіття та інші. Прийнято рішення продовжувати моніторинг євроінтеграційних зобов`язань України в профільних сферах, посиливши роботу з просування рекомендацій громадськості, розроблених на основі попередніх громадських оцінок, в тому числі через діалог з іншими заінтересованими сторонами (Урядом, профільними комітетами ВРУ, бізнесом тощо); здійснити аналіз наслідків Угоди про асоціацію в екологічній та енергетичній сфері з представленням результатів заінтересованим сторонам, також виклавши їх у доступній формі для використання в інформаційно-просвітницькій діяльності; проводити роз`яснювальну роботу із посадовцями та іншими заінтересованими сторонами щодо поточних зобов`язань України в екологічній, кліматоохоронній та енергетичній політиці тощо. Деталізація робочих планів групи продовжуватиметься в електронному режимі.

УчасникиРобочої групи 4 «Контакти між людьми» окрім підсумку минулого року та планування діяльності на майбутнє обговорили також дві заяви, які були запропоновані до розгляду. Перша з них стосувалася висловлення підтримки так званому «законопроекту Згуровського» про вищу освіту, який враховує євроінтеграційний вектор розвитку і є компромісним варіантом, що робить можливим його прийняття у Верховній Раді. Друга заява стосувалася проблеми зі статусом «волонтерської організації». Попри те, що Президент на початку вересня цього року, нарешті, визначив центральний орган влади відповідальний за надання такого статусу і, можливо, справа із неможливістю запрошення іноземних волонтерів на довгостроковий термін почне вирішуватися, проте учасники РГ4 переконані в необхідності лібералізації законодавства. Зокрема, всі підтримали потребу в скасуванні спеціального статусу «волонтерської організації» на державному рівні, як такого, що ускладнює діяльність і є зайвим.

На засіданні Робочої групи 5 «Соціальний діалог» говорили про можливість більш ширших напрямків роботи в контексті того, як все таки мають узгоджуватися в роботі РГ5 інтереси працедавців, профспілок і НУО. В підсумку учасники погодилися змінити назву робочої групи на «Соціальна справедливість та соціальний діалог», щоб підкреслити, що група працює з ширшим колом питань соціальної політики. Також на зустрічі було представлено Позицію Європейського соціально-економічного комітету на тему «Соціальний діалог у країнах Східного партнерства», котра знаходиться в роздаткових матеріалах. До роботи групи, також, долучилась Координаційно-експертна ради з питань соціальної політики Центру перспективних соціальних досліджень Міністерства соціальної політики та НАН України. Рада була створена у листопаді 2012 року як координаційний майданчик для вироблення ОГС спільного бачення щодо розробки стратегії розвитку соціальної політики, у тому числі у сфері надання соціальних послуг. Напрацювання КЕР актуальні та важливі з огляду на те, що саме зараз Міністерство соціальної політики з залученням широкого кола фахівців неурядових організацій, розробляє комплексні пропозиції до нормативно-правових актів до яких потрібно внести зміни та доповнення відповідно до «Плану заходів на 2013-2016 роки щодо реалізації Стратегії реформування системи надання соціальних послуг». За підсумками засідання робочої групи було вирішено провести два круглий стіл на теми «Формування соціального діалогу в сучасних умовах: світовий досвід та українська практика», а також всеукраїнську наукову конференцію із залученням науковців та експертів «Формування соціального діалогу в Україні».

Завершилася конференція завершальним пленарним засіданням, під час котрого відбулося відбиття підсумків конференції та оголошення результатів виборів Національного координатора та складу Керівного комітету Нацплатформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.

Заява щодо підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС
Звернення до Форуму громадянського суспільства Східного партнерства