Оцінка стану українського парламентаризму на основі керівних принципів демократичних парламентів

Універсалізація процесу вироблення політики в Європі та у світі, загальне визнання основних принципів, що регламентують політичні права, свободи та обов’язки громадян щодо участі у політичному житті держави, а також активна міжнародна співпраця між державними інститутами різних країн обумовили необхідність стандартизації основних вимог, які висуваються до центральних органів державної влади, зокрема – парламенту. Масштабна робота різних парламентських асоціацій, які об’єднують експертів у галузі парламентаризму з усього світу, наразі перебуває у процесі систематизації та узагальнення.

 

Проведений Лабораторією законодавчих ініціатив аналіз функціонування вітчизняного парламенту дозволив не лише виявити ряд проблем, а й розробити вичерпний перелік рекомендацій щодо їх вирішення. (Рекомендації були узагальнені у так званій Білій книзі українського парламентаризму  – «Концепції змін до законодавчих актів України щодо підвищення ефективності функціонування Верховної Ради України»). Документ узагальнив рекомендації щодо підвищення ролі українського парламенту як представницького органу, загальних організаційних засад діяльності Верховної Ради України, законодавчого процесу, парламентського контролю, вотуму недовіри до Уряду та порядку усунення Президента з поста, а також статусу народного депутата України. Біла книга українського парламентаризму стала результатом численних консультацій з провідними конституціоналістами, а також з громадськістю в регіонах (науковцями та експертами, представниками неурядових організацій, місцевої влади та політичних партій, ЗМІ та активістами). Крім того, фінальний варіант тексту був представлений і обговорений з політиками, чиновниками та провідними українськими та зарубіжними фахівцями з питань парламентського розвитку під час міжнародної конференції у березні 2010 року.

 

Серед основних недоліків функціонування Верховної Ради України були виділені такі:

Аналіз зазначених недоліків дозволяє дійти висновків не лише про неналежне законодавче забезпечення роботи Верховної Ради України, а й про відсутність політичних мотивів до проведення змін. Зважаючи на це, задля стимулювання імплементації викладених у Білій книзі українського парламентаризму рекомендацій необхідно доповнити правовий аналіз особливостей функціонування Верховної Ради України аналізом політичним. Це дозволить виявити сильні та слабкі сторони вітчизняної парламентської системи з точки зору її відкритості змінам.

З метою подальшого продовження політичного діалогу щодо парламентської реформи в Україні та сприяння імплементації розроблених рекомендацій на практиці, актуальним завданням є аналіз (1) реального стану українського парламентаризму, а також (2) визначених альтернатив розвитку з точки зору міжнародних стандартів.

Розробкою відповідних стандартів функціонування ефективних парламентів займався цілий ряд організацій: Міжпарламентський Союз, Національний демократичний інститут міжнародних відносин, Програма розвитку ООН тощо. Основні напрацювання цих організацій були узагальнені у документі Парламентської асоціації країн Співдружності, який отримав назву «Керівні принципи демократичних парламентів». Цей документ не лише безпосередньо визначає вимоги до проведення виборів, організації роботи парламенту та законодавчого процесу, роботи комітетів, партій, фракцій і парламентських груп, парламентських чиновників, здійснення контрольної функції, забезпечення прозорості та етики парламентарів, а й дає цілісне уявлення про ефективність законодавчих органів як таких. Враховуючи те, що «Керівні принципи демократичних парламентів» були апробовані під час парламентських досліджень у різних країнах світу, викладені у цьому документі стандарти можуть бути використані у якості методології основи дослідження стану вітчизняного парламентаризму, а також перспектив імплементації рекомендацій Білої книги українського парламентаризму в життя.

Це дослідження здійснене за підтримки, наданої Відділом демократії і врядування Місії USAID в Україні, Молдові та Білорусі в межах проекту ”ПРОГРАМА СПРИЯННЯ ПАРЛАМЕНТУ II. Програма розвитку законотворчої політики” відповідно до умов ґранту №121-А-00-03-00008-00. Думки і твердження, висловлені в публікації, відображають особисту позицію авторів і можуть не співпадати з позицією USAID.