Що робила Верховна Рада протягом місяця війни?

23 лютого 2022 року Верховна Рада затвердила введення надзвичайного стану. Однак він так і не встиг початися, адже після ракетних і бомбових ударів, зранку 24 лютого, було запроваджено воєнний стан. Вже більше місяця Україна живе у воєнному стані. Верховна Рада не була паралізована і протягом цього місяця працювала. Але що саме робив парламент протягом місяця війни? Відповідь на це питання має декілька вимірів.

Кількісний вимір роботи протягом 24 лютого – 1 квітня

Деталі законотворчої роботи

Головні напрями роботи законотворчості Верховної Ради на сьогодні:

Обороноздатність. Серед найважливіших ухвалених законопроєктів є:

  1. № 7120 – дозволяється видача цивільним особам та іноземцям зброї, її застосування на час воєнного стану для відбиття збройної агресії Росії.
  2. № 7145 – закріплення поняття «бойового імунітету». Суть бойового імунітету в тому, що особа не підлягає кримінальній відповідальності за застосування зброї проти осіб, які здійснюють збройну агресію проти України.
  3. № 7149 – можливість скасування запобіжного заходу або тримання під вартою для призову на військову службу. Це не стосується осіб, обвинувачених у державній зраді, вбивстві, злочинах, повʼязаних з насильством, зґвалтуванням, організованою злочинністю, військовими злочинами.
  4. № 7130 – прискорення вступу в дію закону щодо військового капеланства.
  5. № 7161 – збільшення в особливий період загальної чисельності Державної прикордонної служби України на 7000 військовослужбовців.
  6. № 7167 – збільшення на 67 млрд грн видатків на армію та обмеження використання коштів дорожнього фонду.
  7. № 7157 – Президент та РНБО будуть визначати, які території є окупованими і, відповідно, на які території поширюються положення закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
  8. № 7180 – спрощення процедури призначення командирів добровольчих формувань територіальної оборони, збільшення призивного віку, збільшення повноважень органу влади, що організує рух опору та соціальних гарантій учасників такого руху.
  9. № 7229 – встановлення винагороди за техніку, що добровільно передається ЗСУ. Всього встановлено винагороди за 11 категорій техніки. Найбільше – за літак чи корабель. За їхню здачу російські військові зможуть отримати по $1 млн.

Економічний блок. Серед найважливіших ухвалених законопроєктів є:

  1. № 7137д – додаткові податкові стимули для підтримки бізнесу під час війни. Діє під час воєнного та надзвичайного стану. В цілому більше ніж 40 новацій. Деякі з них: можливість фізичним особам-підприємцям та юридичним особам з оборотом до 10 млрд грн сплачувати єдиний податок з обороту в обсязі 2% за правилами, зі звільненням від податку на прибуток, ПДВ та інших платежів; для фізичних осіб-підприємців 1-ї та 2-ї груп сплата єдиного податку є добровільною; зменшення ПДВ до 7%  та звільнення від акцизу з пального; звільнення споживачів від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит; звільнення від оподаткування ПДФО допомоги постраждалим від військової агресії рф.
  2. № 7038д – збільшення ренти на видобуток газу на час воєнного стану та надзвичайного стану.
  3. № 7178 – спрощення доступу аграріям до оренди комунальної та державної землі, яка використовується для ведення сільського господарства.
  4. № 7190 – митна реформа, зокрема звільнення від митних зборів та ПДВ імпорту для деяких категорій товарів.
  5. № 7234 – податкові та митні новації, зокрема звільнення від митних платежів товарів для ЗСУ.

Соціальний блок. Серед найважливіших ухвалених законопроєктів є:

  1. № 7151 – добровольці Сил територіальної оборони ЗСУ зможуть визнаватися учасниками бойових дій та особами з інвалідністю внаслідок війни.
  2. № 7133 – в умовах воєнного стану вчителі не звільняються з роботи, їм гарантується заробітна плата та інші гарантії. Також гарантії держави щодо організації освітнього процесу у формі найбільш безпечній для життя і здоров’я людей.
  3. № 7160 – на час воєнного стану закон встановлює особливе регулювання трудових відносин між роботодавцями та працівниками. Для відвернення або ліквідації бойових дій передбачили можливість переведення працівника на іншу роботу без його згоди, встановили право працівника розірвати трудовий договір за власною ініціативою без попередження роботодавця у двотижневий строк у зв’язку з веденням бойових дій та загрозою для життя і здоров’я; скасували більшість обмежень щодо роботи в нічний час, залучення до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові і неробочі дні, направлення у відрядження; встановили, що у випадку неможливості виплати заробітної плати через воєнні дії така виплата може бути призупинена до моменту відновлення можливості підприємства здійснювати основну діяльність; передбачили можливість призупинення трудового договору та тимчасового звільнення роботодавця від обов’язку забезпечувати працівника роботою і тимчасове звільнення працівника від обов’язку виконувати роботу за трудовим договором тощо.
  4. № 7132 – відміна ЗНО та інших екзаменів у 2022 р.
  5. № 7185 – щодо статусу ветеранів війни та їхніх соціальних гарантій.
  6. № 5583 – щодо системи соціального захисту ветеранів.
  7. № 6417 – щодо пенсій сімʼям загиблих захисників України.
  8. № 7220 – забезпечення допоміжними засобами реабілітації населення, постраждалого від збройної агресії Російської Федерації

Покарання колаборантів, диверсантів, мародерів. Серед найважливіших ухвалених законопроєктів є:

  1. № 5143 – особи, які засуджені за колабораційну діяльність, не матимуть права займати переважну кількість посад в органах, що займаються організацією виборів, нести військову службу, а партії, в яких ці особи займають посади, будуть ліквідовані.
  2. № 5144 – вводиться нова стаття в кримінальному кодексі –  «Колабораційна діяльність». За колабораційну діяльність передбачено покарання до 15 років увʼязнення, заборона на зайняття частини посад та спеціальний порядок досудового розслідування.
  3. № 5101 – вводиться заборона щодо виправдання агресії, глорифікацію збройних формувань агресора, встановлення санкцій для політичних партій, громадських обʼєднань та релігійних організацій за діяльність з порушення суверенітету України.
  4. № 7116 – встановлює, що особи, засуджені за державну зраду чи диверсію, отримають максимальне покарання у вигляді 15 років або довічного увʼязнення. Амністія до таких осіб не буде застосовуватися.
  5. № 7124 – визначає воєнний стан як кваліфікуючу обставину для ряду злочинів (крадіжки, грабіж, розбій, вимагання, привласнення чужого майна). За мародерство підвищується мінімальна межа покарання у виді позбавлення волі з трьох до п’яти років.
  6. № 7189 – введення кримінальної відповідальності (до 12 років) за публікацію інформації про місцезнаходження української збройних сил.

Кадровий вимір

У всіх засіданнях Верховної Ради під час воєнного стану брали участь більше 300 депутатів. Така кількість означає, «конституційна більшість» народних депутатів не розбіглася і працює, а Верховна Рада є повноцінно функціонуючим органом.

Схоже, що російське вторгнення завдало великої шкоди проросійським політичним силам. Мова, перш за все, про ОПЗЖ. До початку вторгнення, частина депутатів від ОПЗЖ виїхали з України, що може наводити на думку про те, що вони володіли інформацією про це вторгнення. 15 березня 4 депутати ВРУ вийшли з цієї фракції, а Ілля Кива був позбавлений депутатського мандата.

Приблизно в цей же час прокотилася хвиля виходу з фракцій ОПЗЖ депутатів місцевих рад. 16 березня до складу Української частини Парламентського комітету асоціації між Україною та ЄС було внесено зміни – замість представника ОПЗЖ Олега Волошина, заступницею Голови УЧ ПКА обрали народну депутатку від партії «Голос» Інну Совсун. 20 березня РНБО обмежила діяльність ОПЗЖ. 24 березня ще 5 депутатів Верховної Ради вийшли з цієї фракції. Тобто лише на парламентському рівні ОПЗЖ втратила чверть складу своєї фракції. Хоча деякі депутати від ОПЗЖ, включаючи Голову фракції, все ж приймають участь у роботі ВРУ.

Важливо розуміти, що політична партія «Опозиційна платформа – за життя» це не те саме, що однойменна фракція у Верховній Раді України. Призупинка на час воєнного стану діяльності партії не тягне за собою зупинку чи ліквідацію фракції.

Досить незвичною виглядає новина про те, що Антон Яценко покинув фракцію «Батьківщина». Цей народний депутат перейшов до цієї фракції лише у травні 2021 року.

24 березня відбулися перші кадрові зміни в складі уряду. Роман Лещенко був звільнений з посади Міністра аграрної політики та продовольства. На його місце призначили [тепер вже екс-] Голову Комітету з аграрної політики, Миколу Сольського. ЗМІ повідомляють, що така перестановка повʼязана з особистим станом Романа Лещенка, а не з якимись недоліками в його роботі.

Парламентська дипломатія

В березні народні депутати активізували дипломатичний напрям роботи. Щодня відбуваються події в цьому напрямку.

Українська делегація Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) брала участь в останньому засідання ПАРЄ, їй вдалося вплинути на виключення Росії з Ради Європи.

Руслан Стефанчук виступив на 144-й Асамблеї Міжпарламентського союзу, після чого Міжпарламентський союз засудив напад Росії на Україну. Руслан Стефанчук також виступив перед деякими іноземними парламентами (наприклад, виступ перед Естонським парламентом).

Засідання Верховної Ради 24 березня особисто відвідали спікери парламентів Литви, Латвії та Естонії. А 1 квітня перед Верховною Радою наживо виступила Президент Європарламенту Роберта Мецола. Ці візити продемонстрували підтримку України з боку трьох балтійських країн та всього Євросоюзу.

Постійні консультації та обговорення наявні на індивідуальному рівні парламентарів. Голова ВРУ, голови комітетів та окремі депутати говорять про потреби України зі своїми колегами з іноземних парламентів.

Останнім часом Комітет з питань зовнішньої політики провів багато спільних засідань з аналогічними комітетами інших держав, зокрема Бельгії, Німеччини, Чехії тощо. Інші комітети ВРУ та керівництво ВРУ постійно роблять звернення та заклики до іноземних держав, чи їх парламентів.

Сайт

Верховна Рада чи не з перших днів війни закрила велику частину своїх даних. Це стосується відкритих даних (Портал відкритих даних) та інформації про народних депутатів. Наразі доступ до більшості відкритих даних відновлено. Однак це не стосується інформації про народних депутатів. Ні на сайті ВРУ, ні на порталі відкритих даних цієї інформації немає. Рішення про закриття доступу до даних про народних депутатів було прийнято для гарантування їхньої безпеки. Крім цього, стара версія сайту Верховної Ради і стара пошукова система законотворчості тепер не працюють. Їм на зміну прийшли нові сайт та пошукова система.

Чим ще займаються народні депутати?

Зараз діяльність депутатів не обмежується законотворчістю та парламентською дипломатією. Багато хто активно займається евакуацією людей з прифронтових регіонів, збором чи доставкою гуманітарної допомоги, допомогою військовим та біженцям, хтось вступив в територіальну оборону, а хтось воює в лавах ЗСУ (для цього навіть прийняли в першому читанні спеціальний законопроект № 7187, який має зберігати за депутатами заробітну плату на час служби депутатів у ЗСУ).

Варто звернути увагу на роль народних депутатів. Часто на побутовому рівні, в сприйнятті багатьох громадян народні депутати постають в образі зажерливих крадіїв, аферистів, корупціонерів, клоунів та балаболів, які постійно перебувають на Мальдівах, витрачаючи накрадені кошти. Дійсно, частина депутатів, схоже, такими і виявилися. Однак більшість депутатів не втекли і не розбіглися. Вони залишилися в Україні, працюють та допомагають цивільним і військовим різними способами.

Верховна Рада, як єдиний орган законодавчої влади, працює й має більше 350 депутатів, що готові збиратися у сесійній залі. Це є проявом української єдності і надає впевненості в майбутньому української державності.