Звіт «Адвокатська етика в Україні»
Звіт присвячено оцінці етичних засад професійної поведінки адвоката з точки зору їх відповідності Конституції України, законам України та загальновизнаним міжнародним стандартам професійної поведінки.
У звіті представлено ретроспективно-порівняльний аналіз етичних засад професійної поведінки адвоката, що діяли або діють у період 1999–2018 років. Окрему увагу приділено питанню врегулювання адвокатської етики у проекті Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 6 вересня 2018 року №9055, внесеного Президентом України, та альтернативних до нього законопроектах. При складенні звіту враховані основні міжнародні документи, які визначають етичні стандарти адвокатської діяльності, Конституція України, Закон України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», ПАЕ в редакціях 1999, 2012 та 2017 років, Звіт по результатах оцінки потреб адвокатського самоврядування в Україні в рамках Проекту «Консолідація реформи правосуддя в Україні», що реалізується РЄ в 2017-2018 рр., Тіньовий звіт «Адвокатура України: уроки перших років самоврядності» ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» та інформації з відкритих джерел.
Підготовка звіту «Адвокатська етика в Україні» є частиною проекту, який реалізує ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» в рамках проекту «Забезпечення доступу до правосуддя в Україні: етичні стандарти та інституційні аспекти» за підтримки Відділу з правоохоронних питань Посольства США в Україні. Проект безпосередньо спрямований на всебічне забезпечення принципу верховенства права в Україні шляхом зміцнення інституційної спроможності адвокатського самоврядування та посилення місця етичних норм і стандартів у роботі адвокатів заради кращого захисту прав людини і громадянина.
Думки, викладені в цій публікації, не обов’язково відображають позицію Уряду США чи Відділу з правоохоронних питань Посольства США в Україні.
Автор:
Дмитро Кухнюк, адвокат, к.ю.н., доцент кафедри нотаріального та виконавчого процесу і адвокатури юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, керуючий партнер Адвокатського об`єднання «Мельник, Кухнюк і Партнери»
Нові лідери: політика може бути іншою
Завершився національний телепроект “Нові лідери”, до створення якого долучились Українська школа політичних студій та Лабораторія законодавчих ініціатив. Українська школа політичних студій вже 13 років поспіль розбудовує мережу, яка об’єднує успішних і цілеспрямованих представників різних сфер (держслужбовців, юристів, бізнесменів, науковців, політиків, журналістів, громадських діячів), які є лідерами у своїх галузях та визначають майбутнє України.
У рамках виконання своєї місії, разом з понад 30-ма ключовими громадськими організаціями України і групою StarLightMedia УШПС започаткувала національний телепроект “Нові лідери”. Цей проект покликаний знайти ініціативних, енергійних і амбітних лідерів, які знають, як змінити Україну та готові вже сьогодні взятися за реалізацію цих змін. На сторожі незаангажованості проекту, прозорості правил та їх дотримання усіма учасниками стоїть Громадська Наглядова Рада, утворена провідними громадськими організаціями України. Громадська Наглядова Рада є незалежним та неупередженим наглядовим органом і сформувала Відбірковий комітет проекту. До Відбіркового комітету ввійшли: Ольга Айвазовська (Громадянська мережа ОПОРА), Роман Бондар, (компанія Odgers Berndston Ukraine), Гліб Вишлінський (Центр економічної стратегії), Андрій Вишневський (Адвокат майбутнього), Світлана Матвієнко (Лабораторія законодавчих ініціатив, Українська школа політичних студій), Таміла Ташева (КримSOS), Ярослав Юрчишин (Transparency International Україна).
Національний проект «Нові лідери» стартував 12 березня 2018 року. За період від 12 березня до 30 квітня було подано 1387 анкет, з них перевірку пройшли 854. Ці анкети опублікували на сайті для інтернет-голосування і переходу у наступний етап – 100 лідерів. За правилами проекту, перші 50 лідерів проходили за результатами онлайн-голосування, а ще 50 – відібрали члени Відбіркового комітету. Слідуючи принципам прозорості та відкритості, сайт «Нові лідери» пройшов перевірку захищеності, голоси постійно перевірялись, а ще двох лідерів було виключено з проекту за окремі порушення Кодексу лідера.
Влітку стартував Онлайн-Університет Лідерів, де лектори в онлайн-режимі давали поради, як працювати з антикризовим PR, як вести переговори та проводити виступ, наводили результати соціологічних досліджень та ділились власним досвідом. Переглянути 10 лекцій можна тут: https://novilidery. com/university-of-leaders.
4 жовтня на телеканалі ICTV стартував телевізійний етап проекту “Нові лідери”, який тривав з жовтня по листопад 2018 року. Перший випуск програми переглянуло близько 2 млн. телеглядачів. У десятку лідерів увійшли три випускники УШПС: Геннадій Друзенко (2006), Олександр Славський (2014) та Ольга Матюшина (2018). Багато інших випускників зайняли високі позиції в рейтингу. Ольга Матюшина дійшла до фінальної частини проекту.
За період проекту було зроблено майже 5000 показів рекламних роликів, сюжетів у новинних блоках і 7 випусків програми. Аудиторія в Інтернеті склала близько 8 млн. осіб і більше 300,000 глядачів. Загальне охоплення 18+ – 26,3 млн. Кожен 4-й українець серед молоді подивився проект.
УШПС на Всесвітньому Форумі за Демократію – 2018
19-21 листопада делегація цьогорічної програми УШПС відвідала Всесвітній Форум за Демократію Ради Європи у Страсбурзі.
Всесвітній Форум за Демократію, який щорічно проходить в Раді Європи, в Страсбурзі, завжди є частиною програми Школи. Цьогоріч тема Форуму звучала так: “Гендерна рівність: чия це битва?”.
Наскільки велику роль відіграє нерівний розподіл влади між жінками та чоловіками? Як запобігти гендерно обумовленому насильству? Чому зараз, у 2018 році, гендерні стереотипи досі заважають жінкам досягати своїх цілей у громадських, політичних та економічних сферах навіть у демократичних державах? Як саме ми всі – чоловіки та жінки – виграємо від гендерної рівності? Такі та інші теми пронизували всі три дні Форуму.
Перший день Форуму
Перші панельні сесії присвятили таким темам: – жінки та влада: рухаємося до 50\50; – проблема сексизму, дискримінації та насильства стосовно жінок; – безпека, демократизація та жінки.
Цього дня делегація УШПС змогла тричі звернутися до Ради Європи: з питанням стосовно нападів на активістів та активісток, забезпечення прав жінок на окупованих РФ територій – Криму і Донбасу – та гендерної рівності у професійній сфері.
Другий день Форуму
Цей день запам’ятався УШПС участю в круглих столах та лабораторіях на такі теми, як-от, наприклад, “Штучний інтелект та гендерна рівність”, “Жінки та міграція”, “Феміністична розслідувальна журналістика”, “Релігія та фемінізм” та “Жінки у кіномистецтві” тощо. Окрім цього, учасники УШПС зустрілися із постійним представником України в РЄ Дмитром Кулебою та суддею Європейського суду з прав людини від України, Ганною Юдківською. З паном Дмитром делегація обговорила актуальні для України питання в Раді Європи, оглянула можливості розвитку інституцій та подискутувала про реформу української дипломатії. З пані Ганною ж обговорювали складнощі з виконанням рішень ЄСПЛ в Україні та роздумували над тим, чому українці масово звертаються до ЄСПЛ.
Третій день Форуму
Ранок останнього дня Всесвітнього форуму за демократію в Страсбурзі розпочався з акції УШПС в залі ПАРЄ на підтримку Олега Сенцова та інших політв’язнів Кремля. Акція відбулася під час виступів попередньої та наступного голів Комітету міністрів Ради Європи – Віце-прем’єр-міністерки Хорватії Marija Pejcinovic Buric та Міністра закордонних справ Фінляндії Timo Soini. Символічно, що дата акції збіглася з річницею Євромайдану, 21 листопада. Акція в Раді Європи на підтримку Сенцова та інших політв’язнів Вдень цього ж дня делегація УШПС також проводила акцію в Раді Європи, розповідаючи про історію Катерини Гандзюк, активістки та випускниці Школи 2015 року, а також про більш ніж 50 нерозкритих нападів на активістів в Україні.
Також цього дня на Форумі проводили пленарну сесію на тему “Жінки, безпека та демократизація”, підбивали підсумки та святкували церемонію закриття.
Презентація ситуаційного дослідження “Питання етичних та професійних стандартів державної служби в Апараті Верховної Ради України”
8 листопада 2018 року пройшла презентація ситуаційного дослідження “Питання етичних та професійних стандартів державної служби в Апараті Верховної Ради України”, яке підготувала Лабораторія законодавчих ініціатив за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні.
Дослідження присвячено оцінці рівня інтегрованості принципів державної служби в Апараті ВРУ. Метою було ідентифікувати проблемні аспекти роботи парламентської служби та розробити максимально ефективні підходи для посилення Апарату як інституції. Задля цього у дослідженні розглянули критерії якості державної служби згідно із Законом України «Про державну службу», проаналізували відповідну нормативно-правову базу, оглянули результати інтерв’ювання державних службовців Апарату та порівняли український і міжнародний досвіди ствердження етичних та професійних стандартів парламентської служби.
Нова редакція Закону України «Про державну службу» декларує принципи державної служби, які ціннісно відповідають принципам державної служби Європейського Cоюзу. Отже, потреба в порушенні питання професійних та етичних стандартів державної служби особливо актуальна з огляду й на процес інтеграції європейських цінностей до системи державної служби України.
Вступні слова ключових спікерів
Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, подякувавши Представництву Фонду Конрада Аденауера в Україні за плідну співпрацю, зауважила, що дослідження би не відбулося без включеності та зацікавленості Апарату Верховної Ради України, а також народних депутатів, які проявили ініціативу та максимально сприяли підготовці дослідження. Світлана зазначила, що було складно з’ясувати ситуацію, яка панує в Апараті так, аби не підірвати довіру працівників, які люб’язно погодились надати інформацію експертам Лабораторії законодавчих ініціатив.
Світлана наголосила, що дослідники користувалися якісною методологію. Це означає, що якщо хоча б одна людина, яка працює в Апараті ВРУ, розповідала про порушення стандартів, це автоматично означало присутність проблем в Апараті. “Ми сподіваємось, що це дослідження стане початком якісних змін в Апараті ВРУ, адже парламент, серце демократії, не може працювати без кровоносної системи — Апарату Верховної Ради України”, – зазначила Світлана.
“В найтяжчі часи української державності саме Верховна Рада України приймала дуже важливі рішення. Цього би ніколи не відбулося без професійної, відданої роботи працівників Апарату. Від того, наскільки ми готові надати якісні знання і підтримку цим людям, аби вони виконували свою роботу політично неупереджено, спираючись на всі стандарти й світові практики, значною мірою залежить й якість роботи самої Верховної Ради України. Ми виходимо із того, що Апарат ВРУ має бути повністю незалежним і захищеним”
Світлана Матвієнко
Насамкінець Світлана Матвієнко підкреслила, що присутність керівництва Апарату ВРУ на презентації свідчить про можливість виходу на вищий рівень системи роботи Апарату:
“Ми прекрасно розуміємо, що без політичної волі і бажання дуже важко зробити так, аби Апарат міг працювати неупереджено і незалежно. Проте всі ці процеси треба проговорювати. Піднімаючи теми, ми даємо людям можливість висловлюватись і формувати зовсім інший порядок денний. Тому я сподіваюсь, що це взаємний рух і лише початок великої роботи”
Габріеле Бауман, Керівниця Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні, подякувавши Лабораторії законодавчих ініціатив за ґрунтовне дослідження, високо оцінила користь запропонованих в рамках дослідження рекомендацій.
Габріеле Бауман
Пані Бауман зауважила, що у дослідженні йдеться про те, як інтегрувати європейські цінності й в державній службі та як саме можна покращити роботу державних службовців:
“В результаті ми хочемо, щоб Апарат та Верховна Рада України працювали якісно, професійно і, найголовніше, мали довіру громадян. Пам’ятаємо, зараз довіра українців до свого парламенту знаходиться на досить низькому рівні”
Володимир Слишинський, Перший заступник Керівника Апарату Верховної Ради України, зазначив, що для працівників Апарату це дуже важливе дослідження, адже саме працівники Апарату ВРУ як ніхто зацікавлені в безперебійній роботі незалежно від подій навколо:
“На жаль, у парламенту досить низький рівень довіри. Втім, яким би низьким він не був, будь-які конфліктні або дуже складні ситуації у нашій державі вирішуються за допомогою парламенту. Важливо, що це, з моєї точки зору, відбувається завдяки професіоналізму працівників Апарату Верховної Ради, які, незважаючи на постійний політичний тиск, тримаються своєї принципової неупередженої позиції”
Також пан Слишинський звернув увагу на той факт, що незважаючи на вибори та зміну депутатського корпусу, працівники Апарату ВРУ залишаються на службі. Отже, вони повинні бути настільки професійними і мудрими, щоб незважаючи на політичні зміни, виконувати свої професійні обов’язки на високому рівні, а також допомагати депутатам, які тільки-но прийшли працювати у новому складі парламенту, та, врешті, приймати прораховані рішення, оскільки від цього залежить — у прямому значенні — функціонування нашої держави.
Олександр Заславський
Олександр Заславський, Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, перейшов до безпосередньої презентації дослідження. Аби зрозуміліше передати зміст презентації пана Олександра, наводимо нижче чіткий список основних викликів Апарату та шляхів їх подолання:
Проблема
— Обмеженість повноважень та відсутність гарантії відповідності принципу верховенства права нормативно-правових актів, ухвалюваних Верховною Радою.
Пропозиція
— Покласти на Апарат відповідальність не лише за експертизу, а й кінцеву версію законопроекту, закріпивши повноваження Апарату відмовляти у реєстрації законопроектів та зупиняти проходження окремих законопроектів;
— Розробити та затвердити Постанову ВРУ, якою чітко визначаються підстави для відмови у реєстрації та зупинення проходження законопроектів.
Проблема
— Невизначеність основних понять та правил, якими керується державний службовець Апарату, ускладнює вирішення конфліктних ситуацій, гальмує розвиток його професійної ідентичності та етики.
Пропозиція
— Офіційно розмежувати поняття суспільного та державного блага, затвердити методичний посібник щодо ролі, місії та стандартів службовця Апарату;
— Закріпити Кодекси етики комунікації та поведінки працівників Апарату.
Проблема
— Неузгодженість дій Апарату з ВРУ, КМУ та ПУ гальмує робочі процеси та обмежує повноваження Апарату, що зменшує впливовість працівників.
Пропозиція
— Узгодити регламенти ВРУ та КМУ;
— Створити спеціальний відділ для моніторингу та оцінки впливу державної політики;
— Стандартизувати механізм внутрішньопарламентські комунікації та переглянути механізм бюджетного планування ВРУ.
Проблема
— Бракує публічних звітів про результати роботи ВРУ, а необхідність дотримання прозорості та відкритості парламенту на законодавчому рівні ще не закріпили достатньо чітко.
Пропозиція
— Закріпити необхідність подання публічних звітів керівництвом Апарату в Регламенті ВРУ та ЗУ “Про державну службу”;
— Закріпити відповідальних за звітування осіб та надати їм відповідні повноваження, а також забезпечити процес звітування фінансовими та людськими ресурсами.
Проблема
— Розвиток персоналу гальмується застарілим стилем рекрутингу та низькою увагою до підвищення компетентності працівників. Окрім того, не визначений порядок затвердження кандидатури керівника.
Пропозиція
— Прийняти стратегію розвитку персоналу Апарату, що окремо включатиме в себе професійний розвиток співробітників;
— Залучати зовнішніх експертів до проведення конкурсів на заміщення вакантних посад, оптимізувати сайт та забезпечити тяглість процесу рекрутингу;
— Визначити граничні терміни обрання, подання та затвердження кандидатури керівника Апарату ВРУ та запровадити консультативний конкурс на його посаду.
Детальніше про проблеми, які згадував пан Заславський — у повному тексті дослідження. Важливо, що окрім ключових викликів Апарату, Олександр згадав і основні досягнення Апарату, наприклад, підвищення прозорості, покращення культури надання зворотного зв’язку громадянам та звітування, стабільний притік та відтік кадрів.
Після презентації самого дослідження розпочалася активна дискусія з участю всіх сторін, яка вчергове продемонструвала — покращенням системи Апарату Верховної Ради Україні бути.
Керівні принципи з оцінки та моніторингу державної політики через альтернативні звіти (Shadow Report)
Підготовка альтернативних звітів (Shadow Reports) є частиною проекту Лабораторії законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво» , який спрямовано на інституційну підтримку Верховної Ради. Завдяки підготовці альтернативних звітів щодо проблемних питань реформування державної служби та вищої освіти, виконання закону про відкриття майнових реєстрів та ін., вдалося аргументовано донести позицію громадських організацій щодо можливих шляхів вирішення цих питань. Окрім цього, одним з найважливіших завдань проекту є посилення контрольної функції парламенту та парламентських комітетів. З такою метою запозичений з міжнародної практики формат альтернативних звітів було адаптовано для українського контексту як інструмент моніторингу та оцінки політики.
В контексті цих керівних принципів ми розуміємо альтернативні звіти як експерті аналітичні документи, створені громадськими організаціями, що пропонують обґрунтований альтернативний підхід щодо стану імплементації державної політики, оцінки її впливів під час реалізації, перегляду чинних підходів та пошуку шляхів вдосконалення державної політики. Основним завданням альтернативного звіту є аргументована демонстрація позиції, яка вироблена та консолідована профільними громадськими організаціями щодо важливого політичного питання. Ці звіти не тільки публікуються у відкритому доступі, але й представляються на засіданнях профільного парламентського комітету з метою донести позицію громадських організацій до народних депутатів та інших учасників політичного процесу. І хоч звіти можуть бути подані до будь-якого засідання парламентського комітету, особлива потреба у них є під час розгляду профільними парламентськими комітетами Щорічного звіту уряду.
Альтернативні звіти ГО «Лабораторії законодавчих ініціатив» готувалися профільними громадськими організаціями або спеціально запрошеними експертами та були заслухані на засіданнях комітетів за участі відповідальних представників урядових міністерств. Популяризація такого інструменту серед парламентських комітетів дозволяє поступово запроваджувати інститут моніторингу й оцінки політики ще на стадії вироблення рішень, сприяє налагодженню комунікації між комітетами та урядом (та/або міністерствами) та залученню профільних громадських організацій до вироблення політики.
Керівні принципи підготовлені експертною групою:
- Михайлом Кольцовим;
- Яриною Ясиневич (методологія керівних принципів).
Підготовка аналітичних матеріалів є частиною проекту, що його реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.
Форум регіональних державних службовців під час Щорічних зустрічей YES
Його учасники мають можливість обговорити головні виклики, що стоять перед світом, а також взаємодію України з її партнерами. Вони перейматимуть досвід у провідних міжнародних та українських політиків, експертів, бізнесменів і державних діячів. Цього року до Форуму долучились регіональні державні службовці, громадські діячі та учасники національного телепроекту «Нові лідери», які були відібрані на основі всеукраїнського конкурсу.
Серед спікерів Форуму регіональних державних службовців: Іванна Климпуш-Цинцадзе, Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України; Олександр Богуцький, Директор-президент телеканалу ICTV; Геннадій Зубко, Віце-прем’єр-міністр, Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України; Реймонд Курцвейл, американський винахідник і футуролог; Кондоліза Райс, 66-та Державний секретар США (2005-2009); Андрій Ілларіонов, Старший науковий співробітник, Центр глобальної свободи та процвітання Інституту Катона; Ернандо де Сото, Президент Інституту свободи і демократії; Аластер Макбейн, Виконавчий директор Arawak Energy; Наталія Кацер-Бучковська, Народна депутатка України; Майкл Макфол, Професор Стенфордського університету, старший науковий співробітник Гуверівського інституту, Посол США в Російській Федерації (2012-2014); Мануель Вальс, Прем’єр-міністр Франції (2014-2016); Анатолій Гриценко, Лідер партії «Громадянська позиція», Міністр оборони України (2005-2007); Пет Кокс, Президент Європейського парламенту (2002-2004).
Іванна Климпуш-Цинцадзе, Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, розповіла держслужбовцям про особливості роботи на посаді Віце-прем’єрки, складнощі та щоденні виклики, поділилася досвідом координації різних відомств, зазначивши, що це найскладніша частина роботи, оскільки історично різні відомства не звикли до співпраці один з одним, і традиції міжвідомчої координації не існувало.
Віце-прем’єрка зазначила, що минулого року Україні вдалося вписати найяскравішу сторінку у життєпис інтеграції до Євросоюзу. Починаючи з 11 червня 2017 року українці відчули переваги однієї із засадничих європейських свобод – свободи безвізових подорожей до ЄС. Понад мільйон українських громадян уже скористалися безвізом, на власні очі побачили, яким є життя в Європейському Союзі, відчули на собі дію європейських норм і стандартів. «Я переконана, що Угода про асоціацію та безвіз – це вододіл між європейським майбутнім та радянським минулим України», – підкреслила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Вона наголосила, що європейська та євроатлантична інтеграція України повинні бути винесені за дужки політичної боротьби. Національні інтереси не можуть бути предметом політичних спекуляцій та маніпуляцій. Ставки занадто високі, а ризики занадто очевидні.
(джерело: https://www.facebook.com/ivanna.klympushtsintsadze)
Геннадій Зубко, Віце-прем’єр-міністр, Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, розповів учасникам Форуму про смарт-спеціалізацію регіонального розвитку. Про той досвід, який впроваджують європейські держави для підсилення своїх громад, щоб не консервувати свої економіки в регіональному аспекті, а думати, що можна додати в майбутньому.
Енергозбереження є однією з найактуальніших для України тем, адже питання енергоефективності є питанням безпеки України. Коли ми говоримо про незалежність країни, ми в першу чергу говоримо про її енергонезалежність. Це не тільки питання збільшення видобутку природних копалин; це, найперше, питання економії тієї енергії, яку ми споживаємо, як приватні споживачі, так і підприємства.
“Ключова роль smart-спеціалізації – підсилити громади, трансформувати регіональні економіки, а не законсервувати традиційні галузі”
Smart-спеціалізація на практиці передбачає виявлення конкурентних переваг та активів регіону, використання його інноваційного і наукового потенціалу, консолідацію людського ресурсу. Особливості smart-спеціалізації – формування стратегій знизу у тісній співпраці та діалозі влади, бізнесу, науки і громади. Плюс – максимальне залучення громадськості до прийняття рішень.
Шість кроків з розробки регіональних стратегій smart-спеціалізації: 1. Аналіз регіонального потенціалу для інновацій; 2. Заснування надійної структури управління; 3. Вироблення спільного бачення щодо майбутнього регіону; 4. Вибір обмеженого числа пріоритетів регіонального розвитку; 5. Створення відповідного комбінування політики; 6. Інтеграція механізмів моніторингу та оцінки.
“При розробці регіональних стратегій найголовніше – це вміти знайти рішення, які дозволять “забігти наперед” й побачити реальну перспективу того чи іншого напрямку, який точно спрацює на розвиток й посилення громади у майбутньому”
Майкл Макфол, Професор Стенфордського університету, старший науковий співробітник Гуверівського інституту, Посол США в Російській Федерації (2012-2014)
Після відходу Путіна на російську еліту очікує розкол, а передача влади не буде простою, вважає Майкл Макфол.
“Стверджувати, що вони єдині – некоректно. Коли почнеться ера «після Путіна», не варто думати, що всі в еліті будуть вести себе однаково. Думаю, варто очікувати велику бійку за власність. Також деякі з цих людей, яким не подобалася траєкторія, почнуть ставити запитання: чи правильним курсом ми рухаємося? … Я думаю, що в еліті буде розкол”
Також він додав, що спроба передати владу іншим силовикам не знайде підтримки у всіх представників російської еліти. «Росіяни не будуть виходити за Бортнікова чи Патрушева. Було 20 років «путінізму», а тепер пообіцяють ще 20 років того ж напрямку, але вже без тієї харизми та вдачі, яка була у Путіна? Я думаю передача влади силовикам буде дуже важкою», – підсумував він.
(джерело: https://bit.ly/2xB6FID)
Анатолій Гриценко, Лідер партії «Громадянська позиція», Міністр оборони України (2005-2007), зазначив, що побудова успішної України вимагає дієвого захисту прав, свобод та майна громадян.
“Держава не може бути такою, коли людина засіває землю, а потім хтось приходить і відбирає у неї весь врожай. При цьому поліція посміхається і спостерігає. Ми не можемо бути державою, де уряд звертається до МВФ, щоб отримати $2 млрд, коли люди тримають “під матрацом” значно більше, але бояться вкладати гроші в банки”
Він підкреслив, що для захисту прав громадян передусім необхідно забезпечити чесне правосуддя, активізувати роботу антикорупційного блоку, реформувати та підсилити Антимонопольний комітет, відновити монополію держави на застосування сили.
“Ми мусимо захищати права, свободи і майно … Не буває демократії без економічної бази”
Кондоліза Райс, 66-та Державний секретар США (2005-2009), наголосила, що політична система США побудована таким чином, що зберігає стійкість і збалансованість за будь якого президента.
“Президент Дональд Трамп – один з багатьох діячів нашої політичної системи. Батьки-засновники США, і для молодих демократів в Україні це добра наука, з величезною підозрою ставилися до виконавчої влади. Вони передбачили систему стримування і противаг: двопалатний парламент, громадянське суспільство, пресу … Це система не одноосібна, не однієї людини”
Водночас, на думку Кондолізи Райс, в США існує низка проблем, які стають ґрунтом для популізму та потребують уваги до свого вирішення.
“США мають свої складнощі. Ми – поляризована країна, країна де дуже багато громадян почувають себе так, ніби їх залишили за межами нових реалій, що виникли через глобалізацію та автоматизацію”
Реймонд Курцвейл, американський винахідник і футуролог.
“Є два аспекти: апаратне та програмне забезпечення … Процесори вже мають потужність, еквівалентну 100 тисячам людських мозків. Щодо програмного забезпечення – також є чудовий прогрес у вирішенні ключових проблем. Я вважаю до 2029 року можна очікувати створення повноцінного штучного розуму», – наголосив Рей Курцвейл.
Також він додав, що штучний інтелект не буде чимось відірваним від людини – він стане продовженням та доповненням людського мозку. «Це не якісь інопланетяни, чи прибульці з Марсу – це продовження нас … Ми просто об’єднаємося”
На думку Рея Курцвейла, людське життя може бути подовжене, а можливості мозку – значно розширені за рахунок використання штучного інтелекту.
Також за словами винахідника, завдяки новітнім технологіям вже найближчим часом автоматизуються такі звичні сфери життя як сільське господарство – стане можливим використання до 90% земель, які наразі не обробляються.
(джерело: https://bit.ly/2xKAoOp).
Фото: YES © 2018. Максим Нестеренко
Заява громадської організації «Лабораторія законодавчих ініціатив» щодо нападу на Катерину Гандзюк
Сьогодні на Катерину Гандзюк, керуючу справами виконавчого комітету Херсонської міської ради, було скоєно напад. У важкому стані вона була госпіталізована й наразі перебуває в реанімації.
Катерина Гандзюк у місцевому самоврядуванні працює з листопада 2016 року, активно виступаючи за максимальне відкриття всіх даних, якими володіє міська рада, і налагодження комунікації між її посадовцями, ЗМІ та громадою. Катерина є відомою в Херсоні активісткою, яка бореться з корупцією в лавах правоохоронних органів. Восени 2017 року вона виступила зі звинуваченнями у корупції начальника Управління захисту економіки Національної поліції в Херсонській області Артема Антощука.
Лабораторія законодавчих ініціатив співпрацює з Катериною Гандзюк з 2015 року, коли вона приєдналась до спільноти Української школи політичних студій; з 2017 року Катерина стала експерткою Лабораторії законодавчих ініціатив, провівши дослідження і підготувавши за його результатами аналітичний документ «Пропозиції до політики щодо врегулювання статусу депутата місцевої ради».
Команда Лабораторії законодавчих ініціатив засуджує напад на Катерину Гандзюк. Ми вважаємо неприпустимим, що у ХХІ столітті в демократичній державі боротьба громадян проти корупції в державних органах супроводжується залякуваннями активістів та жорстокими фізичними розправами, які майже завжди залишаються безкарними.
Не можна оминути увагою бездіяльність правоохоронних органів у справах нещодавніх нападів на журналіста Сергія Нікітенка у Херсоні та активіста Віталія Устименка в Одесі. Наша спільнота не забула й про напад на Дмитра Булаха (випускника УШПС 2014 року) – відомого харківського антикорупціонера. Відсутність адекватного розслідування та справедливого покарання виконавців, організаторів і замовників таких нападів є неприйнятною, а кричуща безкарність злочинів породжує ескалацію насильства у суспільстві.
Ми звертаємося до Президента України Петра Порошенка як гаранта Конституції України, Міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова та Генерального прокурора України Юрія Луценка з вимогою невідкладного і об’єктивного розслідування нападу на Катерину Гандзюк та притягнення до кримінальної відповідальності як виконавців, так і можливих організаторів і замовників замаху. Також ми просимо сприяння у наших міжнародних донорів та партнерів. Україна має бути взірцем дотримання принципу верховенства права: тільки тоді можна вести мову про будь-які реформи – коли життя та здоров’я людини справді є вищою цінністю та перебуває під захистом держави.
Семінар «Законодавчий процес в США: процедура, етапи та роль громадськості»
Захід є спільною ініціативою Лабораторії законодавчих ініціатив, Центру розвитку інновацій та Ліги інтернів у рамках Програми стажування працівників законодавчої влади (Professional Fellows Program), що адмініструється Американськими Радами з міжнародної освіти за підтримки Бюро з питань освіти та культури Державного департаменту США.
Джейкоб Вентура, маючи чималий досвід роботи в законодавчому офісі Штату Массачусетс (США), надавав юридичну допомогу щодо реформи етичних стандартів судової системи Франції. Крім того, пан Вентура був членом нормотворчих команд обраних представників як на рівні штату, так і на федеральному рівні.
Під час семінару Джейкоб Вентура окреслив особливості урядування в США, ключові повноваження та засади функціонування виконавчої, законодавчої та судової гілок влади; детально розповів про законодавчий процес у США: від народження ідеї законопроекту й до його фінального голосування; а також розкрив особливості роботи та взаємодії з урядом неурядових організацій в США.
“Окремі, але рівноправні, гілки влади походять із Конституції штату Массачусетс, затвердженої в 1780 році й укладеної Джоном Адамсом. Це найстарша письмова конституція в світі, яка постійно діє. Саме на цій Конституції штату Массачусетс ґрунтується Конституція Сполучених Штатів Америки”
Як зароджується законопроект?
Спершу внаслідок потреби державної політики або необхідності оновлення чи скасування чинного закону виникає ідея нового законопроекту. Найчастіше ідеї нових законопроектів походять від членів Палати представників чи Сенату; якщо ж лобісти, представники бізнесу, неурядових організацій, охорони здоров’я, промисловості, освіти, транспорту та інших груп матимуть ідею щодо законопроекту, то вони мають запропонувати її членам законодавчої гілки влади.
Як правило, НУО, лобісти, члени округу, які обирають представників до законодавчої влади, та різні організації безпосередньо звертаються до свого представника або сенатора аби пролобіювати свій законопроект. Часто великі організації звертаються до багатьох законодавців, щоб отримати необхідну підтримку чи протидію законопроекту. Залежно головної ідеї законопроекту, так само багато людей можуть виступати «за» нього, як і «проти»; у цьому випадку особливий законодавчий орган повинен зважити плюси і мінуси при голосуванні «за» чи «проти» законопроекту. На успішність голосування за законопроект впливають різноманітні чинники: ставлення округу до цього законопроекту; перспективи переобрання протягом наступного циклу; інтерес політичного фінансування; особисті стосунки з окремими представниками партій; переваги законопроекту та ймовірність успіху законодавства; вплив партійного керівництва на законодавчий орган.
Складові законодавчого процесу
- Подання законопроекту. Члени Сенату та Палати представників можуть подавати законопроекти у своїх відповідних палатах. Деякі законопроекти можуть бути довжиною в одне речення, інші законопроекти сягають понад 2000 сторінок, залежно від складності та предмету.
- Комітетські слухання. Багато законопроектів, які подаються, ніколи не доходять до комітетських слухань. Законопроекти направляються до тих комітетів, питання компетенції яких в них розглядаються. Після того, як законопроект був розглянутий на слуханнях Комітету та було заслухано свідчення та експертні оцінки усіх учасників, Комітет часто проводить приватне опитування членів та керівництва, аби визначити рівень підтримки законопроекту.
- Дебати.
- Офіційне обговорення. У Конгресі США 435 членів Палати представників, обраних населенням з усіх штатів. До верхньої палати входять 100 сенаторів, кожен штат має рівноправне представництво в цьому органі – 2 сенатори на штат. Як правило, для прийняття законопроекту потрібна проста більшість, однак існує також і багато виключень.
- Остаточне законодавче голосування. Після того як законопроект пройшов обговорення у Палаті представників та Сенаті, він направляється до виконавчої гілки влади.
- Законодавче схвалення / Вето. Правом законодавчого схвалення або вето на рівні Федерального уряду володіє Президент Сполучених Штатів, на рівні штату виконавчу владу очолює губернатор. Президент має 10 днів для підписання законопроекту або вето. Губернатор володіє правом вето, яке дозволяє їм змінювати лише окремі частини законопроекту або бюджету. Президент не має права вето на частину законопроекту, він зобов’язаний підписати весь законопроект або накласти на нього вето, відправивши його назад до Конгресу для перегляду.
- Подолання вето. Зазвичай, якщо найвищий представник виконавчої влади не підписує законопроект, він автоматично вважається ветованим. Якщо законодавчий орган не погоджується з вето виконавчої влади, обидві палати повинні повторно проголосувати, щоб перекрити право вето (зазвичай 2/3 голосів в кожній палаті). Досягти такого рівня згуртованості на рівні федерального уряду та у багатьох штатах дуже складно.
- Конституційні виклики. Після того, як законопроект стане законом, громадяни, члени законодавчої влади та навіть виконавча влада можуть оскаржити закон на конституційних підставах. Судова влада США вирішить, чи повинен закон залишатися чинним, і чи не порушено конституційних прав громадян.
НУО в Сполучених Штатах Америки
Вперше термін «неурядова організація» знаходить своє визначення у Статті 71 Статуту Організації Об’єднаних Націй в 1945 році. У Сполучених Штатах діють близько 1,5 мільйонів громадських організацій, де працюють близько 11,4 мільйона американців. За даними Уолденського університету, 80% громадян у всьому світі вважають, що завдяки НУО легше долучитися до реалізації позитивних соціальних змін.
НУО в США відрізняються за спрямуванням своєї діяльності: багато організацій працюють над питаннями, які впливають на людей у США, тоді як інші НУО в Сполучених Штатах зосереджують свою увагу на міжнародних цілях, включаючи багато нерозвинених країн. У США НУО можуть займатися як адвокатуванням, так і лобістською діяльністю.
Ознайомитися з презентацією Джейкоба Вентури «Законодавчий процес в США: процедура, етапи та роль громадськості»
Семінар «Етичні стандарти посадових та обраних осіб: США та країни Європи»
Захід є спільною ініціативою Лабораторії законодавчих ініціатив, Ліги інтернів та громадської спілки «Центр розвитку інновацій» в рамках Програми стажування працівників законодавчої влади (Professional Fellows Program), що адмініструється Американськими Радами з міжнародної освіти за підтримки Бюро з питань освіти та культури Державного департаменту США.
Джейкоб Вентура, маючи чималий досвід роботи в законодавчому офісі Штату Массачусетс (США), надавав юридичну допомогу щодо реформи етичних стандартів судової системи Франції. Крім того, пан Вентура мав можливість працювати з посадовими особами Албанії під час дослідження корупції в судовій системі та органах місцевого самоврядування Албанії.
Олександр Заславський, Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, привітавши учасників семінару, подякував партнерам з Апарату ВРУ за підтримку спільної ініціативи, окремо подякувавши Комітету і Секретаріату Комітету з питань державного будівництва, регіонального розвитку та місцевого самоврядування за підтримку в організації заходу.
Олександр розповів, що він з колегами Марією Савіною з Ліги Інтернів та Анною Ємєльяновою з Центру розвитку інновацій були учасниками програми стажування в органах влади та неурядових організаціях Сполучених Штатів Америки в рамках програми професійного стажування та обміну, що адмініструється Американськими Радами з міжнародної освіти за підтримки Бюро з питань освіти та культури Державного департаменту США.
“Як один з етапів програми, ми утрьох виграли невеличкий грант для того, щоб привезти одного з наших супервайзерів, керівників програми стажування, зі Сполучених Штатів для обміну досвідом з українськими колегами. Так пан Джейкоб Вентура опинився в Україні і сьогодні поділиться з нами своїми думками та експертизою на основі багаторічної роботи в кількох законодавчих офісах у США (в першу чергу в законодавчому офісі штату Массачусетс) , а також в кількох проектах у країнах Європи”
Пояснюючи вибір теми семінару, Олександр наголосив на тому, що питання етичних стандартів та норм є вкрай актуальним для українського парламенту. Доповідь та дорожня карта щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України, підготовлена Місією Європейського парламенту з оцінки потреб під головуванням Пета Кокса, містить 52 рекомендації. І саме 52-га і остання рекомендація безпосередньо передбачає розробку кодексу поведінки народного депутата.
2017 року Лабораторія законодавчих ініціатив підготувала аналітичний звіт «Етичний кодекс парламентаря: структура, зміст, тематика. Реалії та пропозиції для України», який спрямований на узагальнення дискусій народних депутатів України, міжнародних експертів, експертів БДІПЛ ОБСЄ та заінтересованих сторін на базі діалогового майданчика. Документ містить кодифікацію чинного законодавства, яким регулюється етична поведінка народних обранців.
Джейкоб Вентура, радник з юридичних питань представника Стівена Ховіта у Законодавчому офісі штату Массачусетс, розпочинаючи свою доповідь, зазначив, що зосередиться на етичних законах штату Массачусетс, які тісно корелюють з федеральними етичними стандартами.
“Кожна з гілок влади (виконавча, законодавча та судова) Федерального уряду США має свої етичні керівні принципи та процедури. Крім того, система кримінального правосуддя може самостійно розслідувати кримінальні правопорушення (у тому числі Генеральний прокурор та ФБР), а уряди штатів впроваджують стандарти та норми етики для своїх відповідних гілок влади”
Коротко змалювавши основні положення Кодексу поведінки членів Конгресу, Джейкоб Вентура детально зупинився на етичному регулюванні у штаті Массачусетс. Так, Співдружність Массачусетсу має поєднання кодексів етики та законодавства, яким регулюється поведінка державних службовців та посадових осіб уряду, які включають: кодекси поведінки Палати представників та Сенату штату Массачусетс; судові та виконавчі кодекси поведінки; закони про конфлікт інтересів та закони про фінансове розкриття інформації; Державну комісію з питань етики – незалежну комісію, яка відповідальна за проведення розслідувань та досліджень в галузі етики та розробляє керівні принципи, якими регулюється поведінка всіх державних службовців. Також державний прокурор наділений повноваженнями для розслідування кримінальної діяльності чиновників.
Державні законодавчі повноваження в рамках Сенату штату Массачусетс є саморегульованими та розслідуються їхніми відповідними етичними комітетами, часто з допомогою стороннього адвоката. Представникам Сенату слід уникати будь-якої можливості використання офіційної позиції для власної вигоди; вони повинні утримуватися від будь-яких економічних інтересів, що становлять загрозу для їх незалежних суджень; ніхто не має права використовувати будь-яку конфіденційну інформацію, отриману для подальшого фінансового збагачення
У штаті Массачусетс діє Комісія з етики – непартійна та незалежна державна агенція, що складається з п’яти членів, призначених на п’ять років, місією якої є сприяння цілісності державної служби, розбудова довіри громадськості до державної служби та запобігання конфліктам між приватними інтересами та державними обов’язками. Кожні два роки всі державні службовці та посадові особи повинні заповнити онлайн-тренінг щодо конфлікту інтересів (новообрані члени повинні завершити протягом 30 днів після початку публічної служби, а потім через кожні два роки). Також кожні два роки всім державним службовцям слід подати власний реферат закону про конфлікт інтересів.
Окрім цього, Джейкоб Вентура розповів учасникам семінару про особливості Закону про конфлікт інтересів штату Массачусетс, а також Закону про фінансове розкриття інформації, судову та адвокатську етику в Сполучених Штатах Америки.
Ознайомитися з презетацією Джейкоба Вентури «Порівняльна етика уряду»
Розмова про конфлікт інтересів у студії UA: Українське радіо
Що розуміють під конфліктом інтересів? Як конфлікт інтересів визначається українським законодавством? Що таке публічний інтерес? Наскільки поширеною є проблема конфлікту інтересів у Верховній Раді України? Яким є досвід подолання конфлікту інтересів у зарубіжних країнах? Які органи запобігають конфлікту інтересів в Україні та наскільки ефективно вони працюють? Як ухвалення Кодексу парламентської етики допоможе врегулювати явище конфлікту інтересів серед українських парламентарів? Чому так важливо, щоб депутати самі брали участь у розробці етичних норм, якими регулюється їх поведінка? – розповіла Уляна Полтавець, програмна директорка Лабораторії законодавчих ініціатив, у програмі Коло доброчесності на UA: Українське радіо.
Слухати розмову. Частина 1. Частина 2.
Читати аналітичний документ Пропозиції до політики щодо конфлікту інтересів народних депутатів України (Policy Paper)
Підготовка аналітичних матеріалів у форматі Policy Paper є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.
2017 року Лабораторія законодавчих ініціатив підготувала аналітичний звіт «Етичний кодекс парламентаря: структура, зміст, тематика. Реалії та пропозиції для України», який спрямований на узагальнення дискусій народних депутатів України, міжнародних експертів, експертів БДІПЛ ОБСЄ та заінтересованих сторін на базі діалогового майданчика. Документ містить кодифікацію чинного законодавства, яким регулюється етична поведінка народних обранців.
Читати Аналітичний звіт «Етичний кодекс парламентаря: структура, зміст, тематика. Реалії та пропозиції для України»
Даний звіт створений у рамках проекту Лабораторії законодавчих ініціатив «Підтримка демократичної політичної культури у Верховній Раді через політичний діалог та етичні стандарти», що виконується за підтримки Програми Матра (Посольство Королівства Нідерланди) та у партнерстві з проектом БДІПЛ ОБСЄ «Зміцнення діалогу між громадянським суспільством і ключовими державними установами в Україні в сфері людського виміру», Нідерландським інститутом багатопартійної демократії та за сприяння Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво».