Громадянський конституційний комітет вітає наміри Президента України вирішити у наступному році проблему конституційної кризи через «посилення конституційних гарантій захисту прав та свобод людини й громадянина, створення збалансованої системи державної влади, підвищення ролі місцевого самоврядування та напрацювання пропозицій щодо системного вдосконалення Конституції». Ми готові допомагати Президенту у цій складній та відповідальній перед нацією справі.

Сьогодні провести успішну конституційну реформу без широкого громадського обговорення та безпосередньої участі політично незаангажованих експертів неможливо, адже саме громадяни мають сформувати суспільне замовлення на нову Конституцію. Нову редакцію Конституції мають створити не політики, а громадянське суспільство через своїх повноважних представників. Саме громадяни України мають бути дійовими особами конституційного процесу, саме вони, як засновники держави, мають зафіксувати свої права й обов’язки, виробити правила власної самоорганізації, принципи організації системи управління державою та загальні рамки для діяльності політиків. Тільки у такому разі Конституція буде ефективною – її будутуть дотримуватися усі – і політики, і громадяни.

Разом з тим, заявлені плани Президента щодо Національної конституційної ради  можуть викликати непередбачену реакцію політичних опонентів. Щирість намірів Президента може потрапити під підозру громадськості через плутанину й принципове нерозрізнення конституційної комісії (ради) і конституанти (асамблеї). Національна конституційна рада, уповноважена Президентом на розробку тексту проекту нової редакції Конституції, не просто не зможе, але й не повинна підміняти собою конституанту – орган установчої влади, прямо уповноважений для цього народом. Національна конституційна рада за своїм форматом не може взяти на себе роль конституанти, яким би не було в ній представництво, оскільки вона буде лише дорадчим органом при Президенті. Під критику не змістовного, а політично заангажованого характеру потрапить і текст проекту Конституції, яким би чудовим він не був.

Безумовно, мета Президента – ухвалення нової Конституції – правильна, але запропонований шлях – потребує вдосконалення. Замість врегулювання конституційної кризи він може вивести політичне протистояння на рівень конфлікту різних текстів Конституції й різних способів її ухвалення, що може закінчитися остаточним і безповоротним розвалом єдиної політичної системи держави. Натомість продуктивним шляхом для України у даній ситуації може бути співпраця Президента з громадянським суспільством для реалізації ідеї установчої влади народу через Конституційну асамблею.

У форматі Конституційної асамблеї мають бути зацікавленими також і коаліція, і опозиція, оскільки це дозволить їм зберегти своє політичне обличчя перед виборцями, адже у цій справі немає переможців та переможених, але є нові однакові для всіх правила політичної діяльності. Це складний шлях, але він вже довів свою спроможність у багатьох країнах за різних історичних обставин.

Звертаємося до громадян України із закликом взяти найактивнішу участь у новому конституційному процесі.

Конституція – це занадто важливо, щоб довіряти її лише політикам!

Члени Громадянського конституційного комітету: Олексій Гарань, Володимир Горбач, Євген Захаров, Юрій Збітнєв, Ігор Когут, Ігор Коліушко, Віктор Мусіяка, Анатолій Пінчук.

З такою ідеєю виступили ініціатори створення Громадянського конституційного комітету – Олексій Гарань,  Володимир Горбач,  Євген Захаров, Юрій Збітнєв,  Ігор Когут,  Ігор Коліушко, Віктор Мусіяка, Анатолій Пінчук. Метою його діяльності є ухвалення нової редакції Конституції України Конституційною Асамблеєю та затвердження всеукраїнським референдумом.

Внаслідок суперечливих дій політиків Україна увійшла в конституційну кризу. Партійно-політична конфігурація новообраної Верховної Ради не дозволяє їй самостійно подолати конституційну кризу через виправлення помилок конституційної реформи 2004 року шляхом внесення необхідних змін до Конституції України. Якщо авторами нової Конституції будуть політики – вони виписуватимуть її норми під особисту участь у владі й місце в нинішній політичній системі. Вони будуть обов’язково виходити як зі своїх власних кар’єрних інтересів, так і з корпоративних інтересів тих політичних сил, до яких вони належать.

Для відновлення конституційного ладу є лише один шлях – звернутися до народу як єдиного джерела влади. Члени комітету планують організувати максимально широкий та інтенсивний діалог громадськості й експертного середовища з владою за сучасним форматом – через обговорення з лідерами місцевого самоврядування, громадськими активістами, представниками наукових кіл та журналістами «Зеленої книги» проблем українського конституціоналізму.

Громадянський конституційний комітет запропонує Верховній Раді законопроект щодо внесення змін та доповнень до чинної Конституції, які передбачатимуть ухвалення нової редакції Конституції через Конституційну Асамблею. У разі відмови парламентарів йти таким шляхом, комітет запропонує суспільству легітимний варіант проведення конституційної реформи шляхом розробки й прийняття цілісного тексту Конституції України Конституційною Асамблеєю та затвердження її на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.

Громадянський конституційний комітет планує проведення інформаційної кампанії з метою залучення до конституційного процесу якнайширших кіл громадськості в усіх регіонах України для формування суспільного руху за Народну Конституцію.

Без активної участі громадян у конституційному процесі неможливо не лише ухвалення дієвої нової редакції Конституції, але й забезпечення її дотримання всіма органами влади та громадянами, а отже розвиток демократичної і правової держави.

Декларацію Громадянського конституційного комітету можна знайти тут.

Метою Конгресу було створення платформи для обговорення лідерами провідних національних неурядових організацій ролі третього сектору в процесах розвитку та консолідації демократії, розгляд можливостей та перспектив регіонального співробітництва, напрацювання резолюції і рекомендацій щодо діяльності НУО в регіоні.

25 листопада 2007 року відбулось відкриття Конгресу, під час якого з вітальним словом до учасників звернулися Ігор КОГУТ, Голова ради Лабораторії законодавчих ініціатив, директор Української школи політичних студій, Аннелізе ОЕШГЕР, Президент Конференції міжнародних неурядових організацій Ради Європи (Франція), Ієн БОУГ, Посол, Голова делегації Європейської Комісії в Україні, а також одна з організаторів Першого регіонального конгресу НУО у Варшаві Катажина ПІСАРСЬКА, Президент Форуму молодих дипломатів (Польща). Насамкінець, свою впевненість у продуктивності Другого регіонального конгресу громадських організацій висловив Жан-Луї ЛОРАН, Генеральний директор з питань політичної діяльності Ради Європи.

26 листопада 2007 року став першим робочим днем Конгресу, протягом якого відбулися три пленарні засідання. Перед їхнім початком до учасників Конгресу звернувся Олександр ЛАВРИНОВИЧ, Міністр юстиції України, який окреслив перспективи майбутнього закону про неурядові організації, а також описав процес комунікації влади та НУО щодо підготовки цього законопроекту.

Модератором першого пленарного засідання на тему “Роль НУО в розбудові та консолідації демократії. Проблеми взаємодії НУО та влади в контексті втілення демократичних реформ в країнах регіону”, виступив Жан-Луї ЛОРАН Генеральний директор з питань політичної діяльності Ради Європи.

Змістовну частину пленарного засідання відкрив Ніколай ПЕТРОВ, Співголова Програми “Суспільство і регіональна політика” Московського центру Карнегі (Росія). Він окреслив умови, в яких сьогодні функціонують НУО в Росії, а також висловив надію на прогрес в організації ефективної комунікації між громадськими організаціями та російською владою у майбутньому.

Анатолій ТКАЧУК, Голова Інституту громадянського суспільства, радник Президента України (Україна), зачитав ПРИВІТАННЯМ ВІД ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ, а також розповів про історію діяльності вітчизняних громадських організацій в контексті розвитку політичних партій та ЗМІ. Доповідач висловив свою позиція щодо того, яким чином НУО можуть вплинути на подолання “розколу” в Україні.

Віталій СИЛИЦЬКИЙ, Директор Білоруського інституту стратегічних досліджень (Білорусь), виклав коротку історію розвитку третього сектору в Білорусі. Крім того, в своїй доповіді він звернув увагу на феномен “білоруської незалежної спільноти”, яке об’єднало в собі як НУО, так і опозиційні політичні сили, а тому може розглядатися як єдиний комплекс, що протистоїть чинному в країні режиму.

Співголова Харківської правозахисної групи, Голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини Євген ЗАХАРОВ (Україна) акцентував увагу присутніх на особливостях роботи правозахисних організацій в Україні. Він висловив своє розчарування щодо того, що влада нерідко підтримує лише ті правозахисні організації, які її не критикують. Разом з тим, було наголошено, що ефективний діалог між урядовими структурами та НУО можливий лише в умовах постійного професійного зростання останніх.

Павел КАЗАНЄЦКІ, Голова Центру східноєвропейської демократії (Польща), порівняв умови, в яких функціонують НУО Польщі, України та Білорусі. На думку доповідача, польські громадські організації зараз перебувають у своєрідній кризі через власну неготовністю працювати з європейською бюрократією. В Україні було відмічене як позитивне виникнення нових регіональних неурядових організацій. Білоруські НУО були охарактеризовані як занадто маргінальні, але в тім й вони переживають певну зміну поколінь після подій 2006 року.

Модератором другого пленарного засідання “Демократичні стандарти й національне законодавство про НУО: обмеження та стимули для формування дієвого громадянського суспільства” виступив Кіріл РІТЧІ, Президент Групи громадянського суспільства й демократії, Конференція міжнародних неурядових організацій Ради Європи (Франція).

Давид МУР, Програмний директор Європейського центру некомерційного права (Угорщина), описав наявні законодавчі бар’єри для роботи НУО в країнах Центрально-Східної Європи, серед яких були названі: ускладнення реєстраційних процедур, наявність серйозних санкцій навіть після незначних порушень, обмеження контактів між неурядовими організаціями з різних країн, а також обмеження в сфері фінансування.

Олена ТОНКАЧОВА, Голова правління Фонду розвитку правових технологій (Білорусь), розповіла про погіршення ситуації у сфері свободи білоруського третього сектору (зокрема, йшлося про кримінальне переслідування членів незареєстрованих громадських організацій).

Дар’я МИЛОСЛАВСЬКА, Директор програм в Росії Міжнародного центру некомерційного права (Росія), проінформувала учасників Конгресу про тенденції створення більш жорсткої законодавчої бази Російської Федерації, що регулює діяльність неурядових організацій.

Координатор програм українського національного центру політичних досліджень Максим ЛАЦИБА (Україна), ознайомив учасників із статистичними даними щодо діяльності українських НУО, а також визначив роль, яку вони відіграли у виборчих кампаніях в Україні та формуванні державної політики. В доповіді була акцентована увага на необхідності налагодження співпраці НУО та бізнесу.

Анна КРАЄВСЬКА, Експерт по моніторингу Інституту суспільних справ (Польща), окреслила можливі економічні проблеми, що будуть викликані ухваленням в Польщі закону про неурядові організації.

Джерелі МакБРАЙД, Експерт Ради Європи (Великобританія), ознайомив аз загальними тенденціями та проблемами третього сектору, а також акцентував увагу на необхідності відповідності функціонування НУО демократичним стандартам.

В перерві між другим та третім пленарними засіданнями перед учасниками Конгресу виступив з привітанням від Міністерства закордонних справ України Андрій ВЕСЕЛОВСЬКИЙ, Заступник міністра закордонних справ України. В своєму виступі від підкреслив важливість розвитку демократії, а також нагадав про неперервність цього процесу. Крім того, чиновник описав труднощі організації ефективного управління в Україні та кроки, що були здійснені Міністерством з метою його покращення.

Третє пленарне засідання відбулося на тему “НУО та вибори: суспільний моніторинг і просвіта виборців як фактор забезпечення якості демократичних трансформацій”. Його модератором виступив Глова Комітету виборців України, Ігор ПОПОВ, який в своїй доповіді відмітив роль НУО під час виборів в Україні, реалізовану через виконання таких завдань: захист прав виборців, освіта та мобілізація електорату, громадський моніторинг виборчої кампанії та влади. Доповідач акцентував увагу на важливості збереження політичної незалежності громадських організацій.

Михаїл ГОРНИЙ,  Виконавчий директор центру “Стратегія” (Росія), описав умови, в яких існують російські НУО (відсутність незалежних ЗМІ, наявність неефективного законодавства, державне фінансування неурядових організацій), і які призводять до обмеження прав третього сектору в Росії.

Юрій ЯКИМЕНКО, Директор політико-правових програм Центру Разумкова (Україна), коротко окреслив основні напрямки діяльності українських НУО, а саме:: прагнення гарантувати проведення чесних і рівних виборів; створення умов для політичної конкуренції; формування і артикуляція соціального порядку денного.

Нарешті Віктор ЧЕРНОВ, Виконавчий директор ГО “Відкрите суспільство” (Білорусь), розповів про білоруські особливості функціонування НУО, головними серед яких є неможливість розподілу громадського та політичного секторів, внаслідок чого НУО починають виконувати нехарактерні для них політичні функції.

Після їх завершення пленарних засідань учасники працювати в секціях за трьома тематичним напрямкам.

27 листопада 2007 року відбулося пленарне засідання на тему “Регіональне співробітництво НПО та європейський вибір”, під час якого учасники обговорили можливі напрямки співпраці громадськості щодо утвердження європейських цінностей у регіоні.

Інна ПІДЛУСЬКА, Виконавчий директор міжнародної неурядової мережі “Ялтинська Європейська Стратегія YES (Україна), наголосила на важливості ролі НПО у визначенні особливостей функціонування ЗМІ в державі.

Аннелізе ОЕШГЕР, Президент Конфедерації міжнародних неурядових організацій Ради Європи (Франція), коротко окреслила особливості діяльності НПО в Європі, наголосивши, зокрема, на її важливості для інтеграційних процесів.

Збігнев ПІСАРСЬКИЙ, Голова Ради Фонду Казимира Пуласкі (Польща), підкреслив необхідність регулярної комунікації між представниками НПО, а також поінформував учасників про функціонування Інтернет-порталу www.non-gov.org, метою існування якого є створення комунікаційного поля для громадськості Балто-Чорноморського регіону.

В’ячеслав ПОЗНЯК, Координатор Міжнародного Інтернет-порталу “WIDER EUROPE” (Білорусь), визначив спільні умови функціонування НПО в Білорусії та Україні.

Результатом роботи стало прийняття Резолюції Другого регіонального конгресу неурядових організацій з метою визначення перспектив, напрямків і цілей подальшої співпраці НПО Балто-Чорноморського регіону. Резолюція була прийнята за підсумками обговорення цілого ряду питань, а саме:

– Роль НПО у розбудові та консолідації демократії, а також у виборчому процесі;
– Законодавство про НПО та стимули розвитку громадянського суспільства;
– Можливості стимулювання суспільного діалогу та культури демократичної участі з метою успішної реалізації демократичних, економічних і соціальних реформ;
– Забезпечення права на свободу асоціацій і моніторинг виборів;
– Регіональне співробітництво, а також можливості його інституційного розвитку та удосконалення;
– Взаємодія НОП з європейськими інституціями.

У Резолюції учасники Конгресу закликали представників НПО активно включатися у процес регіонального співробітництва НПО та максимально використовувати ресурси такого партнерства з метою гармонійного та поступального розвитку громадянського суспільства на національних рівнях.

Всього в Конгресі взяло участь близько 250 представників НУО із країн Центрально-Східної Європи та Кавказу, а також представники Ради Європи та урядових структур України.

Детальнішу інформацію про Конгрес можна отримати на сайті http://ngocongress.kiev.ua.

Два роки тому за ініціативи Ради Європи та Лабораторії законодавчих ініціатив було ініційовано створення Української школи політичних студій. За цей період її випускниками стало більше 70 осіб, які є представниками громадської або політичної діяльності, журналістики, бізнесу, державної служби та юриспруденції. Близько 60 провідних міжнародних експертів, політиків, науковців та дипломатів із різних куточків світу – від Японії до Канади –щорічно залучаються у якості викладачів до діяльності Школи. Зокрема, слід відзначити, що перед слухачами виступали: Борис Тадич, Президент Республіки Сербія; Террі Девіс, Генеральний Секретар Ради Європи; Сергій Станішев, Прем’єр-міністр Болгарії; Мілан Кучан, екс-президент Словенії; Джон Х’юм, лауреат Нобелівської премії та багато інших відомих людей.

За короткий час своєї діяльності УШПС вдалось стати одним із провідних освітніх проектів – і не лише в Україні. Вона зайняла гідне місце у Європейській мережі шкіл політичних студій, яка сьогодні складається із шістнадцяти інституцій. До мережі входять школи, що працюють у Белграді (Сербія), Бухаресті (Румунія), Кишиневі (Молдова), Москві (Росія), Пріштіні (Косово), Скоп’є (Македонія), Софії (Болгарія), Тбілісі (Грузія), Загребі (Хорватія), Єревані (Вірменія), Тірані (Албанія), Баку (Азербайджан), Сараєво (Боснія і Герцеговина), Погоріці (Чорногорія) та Мінську (Бєларусь).

Конкурс на участь у Школі зростає з року у рік. Якщо у перший рік роботи він склав одинадцять осіб на одне місце, то у наступному – це вже 16 кандидатів, що, безумовно, є додатковим свідченням успішності цієї ініціативи.

У період з 7 до 11 листопада 2007 року в рамках роботи Української школи політичних студій відбулось декілька подій: Третя сесія УШПС, вручення дипломів випускникам 2007 року та Друга щорічна конференція випускників.

У рамках Третьої сесії було обговорено широкий спектр тем, що стосувався як політичних, так і економічних реалій українського суспільства, а також питань вітчизняного судоустрою. У відкритті взяли участь: Анатолій ВОРОХАЄВ, Перший заступник мера м. Одеса, Франсуа ФРІДРІХ, координатор Європейської мережі шкіл політичних студій Ради Європи, радник Генерального департаменту з питань демократії та політичних та Анжела ЄВГЕНЬЄВА, Координатор Української школи політичних студій.

Розпочалась робота із доповідей В.ПОЛОХАЛА (БЮТ) на тему «Сучасна політична еліта в Україні: проблеми оновлення» та В.ПАНІОТТО (Директора Київського міжнародного інституту соціології, доктор філософських наук), який виніс на обговорення тему сучасних технологій соціологічного дослідження.

Професор Університету Тарту Герт-Рудигер ВЕГМАРХАУС прочитав лекцію «Демократія – що це?».

Щодо питання регіональної політики та місцевого самоврядування в українській політичній дискусії свої погляди висловили Сергій ГРИНЕВЕЦЬКИЙ  (Блок Литвина) та Аналітичний директор ГО «Ідеальна країна» Роман КОБЕЦЬ.

У рамках економічного блоку своїм досвідом щодо японської традиції контролю якості товарів як складової розвитку економіки поділився спеціаліст Агентства японської міжнародної співпраці Масахіко ТАМАІ. Із доповідями виступили також Володимир ІГГНАЩЕНКО – член Ради директорів «Київської інвестиційної групи» («Інвестиційний клімат та політичний процес: виклики і потреби часу») та Ірина КРЮЧКОВА, Завідувач відділу моделювання та короткострокового прогнозування Інституту економічного прогнозування НАН України, доктор економічних наук («Українська економіка в процесі демократичних перетворень: стан, тенденції та перспективи»).

Протягом останнього сесійного дня увага учасників заходу була приділена темі «Верховенство права і судова реформа в Україні: стартові позиції та  політичні перспективи». У цьому контексті власну позицію щодо адміністративного судочинства висловив Заступник голови Вищого адміністративного суду України – Дмитро ЛІПСЬКИЙ, а щодо стану справ у конституційній юстиції – Анатолій СЕЛІВАНОВ, Постійний представник Верховної Ради в Конституційному Суді України.

Під час відкриття Другої щорічної конференції випускників УШПС (10 листопада 2007 року) виступили Директор Української школи політичних студій, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив – Ігор КОГУТ, Представник Генерального Секретаря Ради Європи в Україні з координації програм співробітництва з Україною – Аке ПЕТЕРСОН, Член Наглядової Ради УШПС, Почесний президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» – В’ячеслав БРЮХОВЕЦЬКИЙ, Радник Генерального директорату демократії та політичних відносин Ради Європи – Міхаель ІНГЛЕДОВ, а також Голова Ради Асоціації випускників УШПС, Директор з регіонального розвитку Фонду ЄВРАЗІЯ – Михайло МІНАКОВ.

Конференція випускників складалась із двох тематичних блоків. У першій частині, що мала назву “Українське суспільство: сучасні політичні виклики та загрози” (щодо перспектив демократичної консолідації в Україні), експертами-модераторами виступили В.БРЮХОВЕЦЬКИЙ,І.БЕКЕШКІНА (Науковий керівник Фонду «Демократичні ініціативи») та С.ПРОЛЄЄВ (Президент Українського філософського фонду, д. ф. н.). Під час другій сесії “Україна у глобальному світі: знайти своє місце та роль” аналогічну роль виконували А.ПЕТЕРСОН, І.ПІДЛУСЬКА (Виконавчий директор міжнародної неурядової мережі «Ялтинська Європейська Стратегія» (YES), а також політолог О.ДЕРГАЧОВ.

Дипломи випускникам було вручено Директором школи, членом Наглядової Ради – В.БРЮХОВЕЦЬКИМ та представником від Ради Європи –А.ПЕТЕРСОНОМ.

11 листопада відбулася організаційна сесія Асоціації випускників УШПС у ході якої було обрано новий склад Ради випускників Української школи політичних студій та Голову Ради Асоціації випускників УШПС:

• М.МІНАКОВ (Голова Ради Асоціації випускників УШПС, Директор з регіонального розвитку Фонду ЄВРАЗІЯ),
• В.ТРЮХАН (Заступник директора Департаменту Європейського Союзу Міністерства закордонних справ України),
• С.МАКСИМОВА (Шеф-редактор та співзасновник видавничої організації “Юстиніан”, Головний редактор “Юридичного журналу”),
• К.МАКСИМ (Віце-президент з міжнародного співробітництва Національного університету “Києво-Могилянська академія”),
• А.МИРГОРОДСЬКИЙ (Комерційний директор компанії “Office Solutions”),
• Т.ШЕВЧЕНКО (Директор Інституту Медіа Права).

12 жовтня з 12:00 до 14:00 год. Лабораторія законодавчих ініціатив, Центр політико-правових реформ та ЛІГАБізнесІнформ у Прес-центрі Інформаційного агентства ЛІГАБізнесІнформ (вул. Шамрила, 23) провели круглий стіл на тему «Продовження політичної кризи чи Конституційна Асамблея?»

В рамках заходу були обговорені такі питання:

1. Чому потрібна Конституційна асамблея? (природа політичної кризи та способи її подолання)
2. Яким чином обирати Конституційну Асамблею? (необхідні законодавчі зміни та виборча система).
3. Роль громадянського суспільства та експертного середовища у конституційному процесі.

На круглому столі взяли участь Володимир ГОРБАЧ, політичний аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва, Ігор КОЛІУШКО, Голова Правління Центру політико-правових реформ, Ігор КОГУТ, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Віктор ЧУМАК, директор програм політичного аналізу та безпеки МЦПД, Євген ЗАХАРОВ, голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини, Анатолій ТКАЧУК, Голова Інституту громадянського суспільства, радник Президента України, Анатолій ПІНЧУК, Президент Українського центру розвитку зовнішньоекономічних відносин, Юрій ЗБІТНЄВ, голова оргкомітету по скликанню Конституційних зборів, Андрій ЄРМОЛАЄВ, директор Центру соціальних досліджень “Софія”, Володимир ЗОЛОТАРЬОВ, незалежний політичний аналітик.

Дивись також:

Проблеми дієвості Конституції України та удосконалення її змісту// Ігор Коліушко, Юлія Кириченко

У дослідженні представлені результати регіонального моніторингу десяти областей України, який тривав упродовж року після парламентських виборів 2006 року. Головну увагу автори приділили змінам, які відбулися у поствиборчий період, а також основним тенденціям розвитку суспільного, політичного та економічного життя регіонів. Інформацію щодо кожної з досліджуваних областей подано за чотирма тематичними блоками: політика і влада, громадянське суспільство, засоби масової інформації та бізнес клімат.

Матеріали аналітичного звіту моніторингу десяти регіонів упродовж року після виборів було підготовлено консорціумом організацій у складі Лабораторії законодавчих ініціатив, Громадянської мережі ОПОРА та Комітету виборців України.

Дослідження є корисним для представників органів влади, місцевого самоврядування, аналітиків та експертів, науковців та студентів, а також широкого загалу, який цікавиться змінами, що відбуваються в Україні, та регіональними проблемами.

25 липня 2007 року відбулася презентація результатів проекту «УКРАЇНА: РІК ПІСЛЯ ВИБОРІВ. МОНІТОРИНГ РЕГІОНІВ», що був ініційованийЛабораторією законодавчих ініціатив і реалізовувався консорціумом громадських організацій у складі Комітету виборців України, Громадянської мережі ОПОРА та ряду регіональних партнерів за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Проект було здійснено у 10 регіонах: Волинській, Львівській, Вінницькій, Одеській, Донецькій, Сумській, Чернігівській, Черкаській, Харківській та Херсонській областях України.

Захід мав на меті обговорення результатів моніторингового проекту провідними аналітиками та громадськими діячами, представниками дипломатичних відомств, а також представлення основних тенденцій регіонального розвитку на розгляд представників Міністерства регіонального розвитку та будівництва, Верховної Ради України, Ради національної безпеки та оборони.

Результати проекту мають визначальну цінність, адже його наслідком стало проведення методологічно обґрунтованого, багатоінструментального моніторингу ситуації в українських регіонах, регіональної політики і впливу на неї громадянського суспільства, що за умов ретельного аналізу уможливлює пошук відповідей на виклики децентралізації, особливо в контексті конституційної реформи, сприяє подоланню наслідків політичних спекуляцій щодо питань єдності України, забезпечує вищий рівень поінформованості суспільства, а також краще розуміння сутності взаємозалежності процесів, що відбуваються на регіональному рівні з пріоритетами національного розвитку.

На першому етапі реалізації проекту було здійснено підготовку регіональних моніторингово-аналітичних звітів за чотирма позиціями – влада і політика, громадянське суспільство, незалежні ЗМІ, бізнес-клімат – та проведено їх обговорення у десяти областях України. Підсумковий національний звіт проекту є аналітичним узагальненням висновків, зроблених на підставі всіх регіональних звітів. Аналіз динаміки та тенденцій регіонального розвитку дозволив виявити суттєві проблеми у житті областей, зумовлені як модифікацією політичної системи України, так і об’єктивними особливостями їх соціально-економічного розвитку.

Під час обговорення експерти зосередили увагу на ряді ключових тенденцій у розвитку регіонів, зокрема на:

• наслідках впровадження пропорційної виборчої системи в регіонах: обмеженні безпосереднього зв’язку депутатів з виборцями; нерівномірності представництва всіх районів регіону в обласних радах; зосередженні центру прийняття рішень в обласному центрі; браку інформації у виборців про політиків, котрих  вони обирають; збільшенні представництва бізнесових кіл у місцевих радах при зменшенні кількості представників соціальної та гуманітарної сфер; зосередженості партійних діячів на захисті власних індивідуальних або корпоративних інтересах; заполітизованості та відірваності місцевої влади від реальних потреб населення;
• регіональному балансі політичних сил та коаліційних процесах: відбитті протистояння між проурядовими та опозиційними силами, що спостерігається на національному рівні, у політикумі регіонів;
• ситуації з корупцією та гучними судовими скандалами, а також системою правосуддя в цілому: зростанні корумпованості органів місцевої влади; низькій ефективності діяльності судів, їх недостатній прозорості та незалежності, а також недієвості системи виконання судових рішень;
• становищі громадянського суспільства: збільшенні кількості та сфер діяльності громадських організацій поряд із фіктивністю їх активності у багатьох випадках, що обумовлюється низьким рівнем фінансування та інституційної спроможності; поступовому русі громадського сектору у напрямі професіоналізації та зростанні кількості масштабних громадських ініціатив з метою впливу на владу; ключових проблемах громадського сектору, для якого досі не створено сприятливих умов для розвитку (несистематичність роботи НУО, політизація громадських організацій, нерозуміння необхідності налагодження ефективної комунікації зі ЗМІ та прагнення до публічності, нерівномірність розподілу мережі громадських організацій між районами та обласними центрами);
• потенціалі розвитку медіа-ринку на регіональному рівні: нівелюванні принципу незалежності засобів масової інформації; використанні ЗМІ в якості інструментів для лобіювання інтересів, але в той же час постійному зростанні толерантності з боку влади до критики в ЗМІ; поступовому розширенні медіа-ринку поряд із браком якісного аналітичного продукту  у інформаційному полі;
• характеристиці бізнес-клімату в областях України: незбалансованості територіальної організації регіональної економіки та, як наслідок, наявності депресивних та повністю залежних від обласних центрів територій у межах регіону; однобічності галузевої спеціалізації регіональної економіки; галузевому та територіальному дисбалансі іноземних інвестицій; проблемах зрощення капіталу з владою та, в результаті, формуванні потужного бізнесового лобі у представницьких органах влади.

Поряд із констатацією ряду проблем на регіональному рівні наголошувалося на необхідності пошуку векторів подальшого розвитку. У своєму виступіІгор КОГУТ, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив та координатор моніторингового проекту, наголосив на унікальному досвіді, який отримали як регіональні експерти, так і організатори моніторингу; а також звернув увагу на перспективи розширення моніторингових проектів. Євген БИСТРИЦЬКИЙ, Виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження», звернув увагу на важливість здійснення регіональних моніторингових проектів, адже вони дозволяють виявляти  ключові тенденції розвитку держави, вказувати на основні недоліки та досягнення на шляху державного будівництва.

Дивись також:

1. Програму заходу.

2. Список учасників.

З 2 по 6 липня 2007 року у м. Страсбург (Франція) відбувався Другий Літній Університет Демократії. Цей захід об’єднав делегації з 15 держав-членів Ради Європи із території Центральної та Східної Європи, у тому числі і з України. Загальна кількість учасників склала понад 600 осіб, серед яких: політики, державні службовці, юристи, представники бізнесу та громадського сектору, журналісти та науковці.

У своїй промові Террі ДЕВІС, Генеральний секретар Ради Європи зазначив, що діяльність Шкіл політичних студій високо оцінюється у державах, де вона впроваджується, а їх основне завдання – це «навчання політиків майбутнього – і часто це майбутнє є не надто віддаленим». Як приклад він навів те, що заключну промову під час Другого Літнього Університету Демократії виголосить Олівер Дуліч з Сербії – в минулому році учасник, а на сьогодні – новообраний спікер парламенту Сербії. Т.ДЕВІС також окреслив своє бачення перспектив розвитку Ради Європи і зазначив, що «інколи нас критикують за те, що ми буваємо дуже м’які, і буває, що ця критика справедлива. Однак ми не повинні забувати один важливий момент – Рада Європи – це не конкурс краси чи показ мод. Це місце роботи. Всі країни, які приєдналися до нас, зробили це добровільно і обіцяли поважати правила. Ми тут, щоб їм допомагати, і поки є прогрес, членство виглядає виправданим і зрозумілим… Європа, побудована в Раді Європи, не є теорією… Ми займаємося якістю життя, і ми прагнемо досягти такої якості, від якої б громадяни Європи отримували користь, а не в яку б просто вірили».

У ході п’ятиденного заходу в стінах Парламентської Асамблеї Ради Європи учасники обговорили три блоки питань: «Європейські стратегії та національна політика: разом формуючи спільний простір», «Ідентичність, національність та громадянство в демократичному суспільстві», «Передумови демократичного суспільства: як побудувати культуру демократії, яку б поділяли всі європейські країни». У рамках Літнього Університету Демократіївідбулася серія конференцій та круглих столів із різноманітної тематики (від європейських стандартів демократії до проблем енергетичної політики), а також двосторонні зустрічі Шкіл політичних студій (зокрема, між школами із Російської Федерації та Грузії, Вірменії та Азербайджану, тощо).

У Підсумковій декларації, схваленій за наслідками дискусій, учасники наголосили, що «вирішення питання ідентичності є визначальним для побудови стабільної демократичної Європи: формування європейської ідентичності створить підґрунтя для підтримки всіма громадянам Європи спільного проекту та поглиблення поваги до національних ідентичностей», а також підтвердили свій намір «через мережу випускників, робити індивідуальні та колективні кроки для того, щоб підтвердити, що Європа та її інституції є близькими до інтересів своїх громадян, таким чином роблячи внесок у втілення справді демократичного європейського проекту».

Серед доповідачів Другого Літнього Університету були – Террі ДЕВІС, Генеральний секретар Ради Європи, Борис ТАДИЧ, Президент Республіки Сербія,Джордж СОРОС, Голова Фонду «Відкрите суспільство», Томас ХАММАРБЕРГ, Комісар з прав людини Ради Європи та інші високоповажні гості.

Мережа шкіл політичних студій включає п’ятнадцять інституцій і є ініціативою Ради Європи, започаткованою у 1992 році з метою формування, навчання та підтримки нової генерації політиків, державних службовців, лідерів громадянського суспільства, підприємців, журналістів, юристів у державах Центральної та Східної Європи. Українську школу політичних студій було започатковано у листопаді 2005 року. Партнером в Україні виступає Лабораторія законодавчих ініціатив.

11-14 червня 2007 року у м. Братислава, Словаччина, відбулася міжнародна конференція «Популізм. Популізм? Популізм! Як виглядає та що з ним робити».

Від Лабораторії законодавчих ініціатив  в засіданні взяла участь Олена Чебаненко (експерт з політико-правових питань). Крім того, у конференції взяли участь представники 14-ти країн Центральної та Східної Європи, які репрезентували громадський сектор, політичні кола та мас-медіа.

Під час заходу були презентовані результати чотирьох базових досліджень популізму, які наразі тривають у Болгарії, Польщі, Словаччині та Угорщині. До того ж, представники кожної країни коротко прозвітували про стан популізму у них на батьківщині.

Предметом обговорення стало визначення елементів популістських методів і політик, що існують в країнах Центрально-Східної Європи та можуть становити небезпеку для демократії. Найбільші дискусії точилися навколо питань визначення сутності популізму, моменту, з якого з ним варто розпочинати боротися, а також способів такої боротьби. Зважаючи на різноманітність популістських проявів у різних політичних умовах, учасникам не вдалося дійти згоди щодо визначення популізму, а також щодо того, чи є сенс боротися з ним на етапі виборчих змагань. Тим не менше, спільне бачення основних характеристик та елементів популістських політик було вироблено, що стало основою для подальших методологічних розробок в досліджені проблеми популізму.

Одним з ключових завдань конференції стало визначення ролі громадських організацій у підвищенні обізнаності громадян задля унеможливлення популістських тенденцій. Конкретні рекомендації були запропоновані учасниками під час групової роботи у форматі круглих столів. Основним висновком обговорення стало визнання необхідності співпраці між різними суб’єктами суспільно-політичного життя держави з метою обмеження негативних впливів популізму.

Учасники конференції домовилися про співпрацю у майбутньому.

Дивись також:

1. Програму заходу.

2. Тези виступу.

25 – 29 травня 2007 року у сел. Сімеїз (АР Крим) тривала робота Другої сесії Української школи політичних студій (2007 навчальний рік). Ключовими темами, які обговорювалися учасниками, стали питання сучасних ідеологій та розвитку політичних партій і партійних систем на європейському континенті, проблеми політичної раціональності та перспективи національної консолідації України.

У рамках заходу із доповідями виступили:

• Особливості кримської політики
  Григорій ІОФФЕ, керівник Постійної мандатної комісії, по депутатській етиці, організації роботи Ради і засобах масової інформації ВР АРК
• Сучасні ідеології: виклики глобалізації
  Наталія АМЕЛЬЧЕНКО, Заступник завідуючого кафедрою політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», кандидат філософських наук, доцент
• Проблеми та перспективи національної консолідації України. Дискусія «Проект Україна»: що і як об’єднає націю (до питання про національну ідею)»
  Володимир ФЕСЕНКО, Голова Правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»
• Проблеми політичної раціональності (семінар). Практичне заняття «Конституційне моделювання»
  Михайло МІНАКОВ, Голова Асоціації випускників Української школи політичних студій, Директор з регіонального розвитку Фонду ЄВРАЗІЯ, Київський регіональний офіс для України, Молдови та Білорусі
• Політичні партії та партійні системи: європейський досвід (семінар). Практичне заняття «Політичні партії в Україні: аналіз сутності»
  Андрій МЕЛЕШЕВИЧ, декан факультету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктор політичних наук, Сіракузький Університет (США)
  Еллен БОС, доктор та професор Німецького Університету ім. Дюли Андраши в Будапешті
• Україна в контексті трансформації політичних систем на пострадянському просторі
  Еллен БОС, доктор та професор Німецького Університету ім. Дюли Андраши в Будапешті