16-17 листопада 2009 року в Брюсселі відбувся Форум громадянського суспільства країн «Східного партнерства», у якому взяв участь Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут. На цьому форумі були вироблені рекомендації щодо співпраці громадських організацій та урядів країн-учасниць проекту ЄС «Східне партнерство» (Україна, Білорусь, Молдова, Вірменія Азербайджан та Грузія) між собою та з громадським сектором і урядами країн Європейського Союзу.

Робота форуму проходила відповідно до чотирьох тематичних платформ, кожна з яких розробила свої рекомендації:

1. Демократія, права людини, належне врядування і стабільність.
2. Економічна інтеграція і узгодження з політикою ЄС.
3. Довкілля, зміна клімату та енергетична безпека.
4. Контакти між людьми.

Також було обрано наглядову раду форуму, до якої увійшли представники кожної країни-члена Східного партнерства та експерти з кожної тематичної платформи.

Рекомендації форуму громадянського суспільства країн «Східного партнерства»

Vademecum on financing in the frame of the Eastern Partnership.

З 18 години вечора до 2 години ночі читачі сайту «Главред» та представники ЗМІ мали змогу спостерігати за низкою нон-стоп прес-конференцій, присвяченій головній темі року: виборам Президента України.

Гості «Главреду» проаналізували результати виборів та оприлюднили прогнози щодо політичного, економічного та соціального стану країну, яку очолить новий президент. У прес-центр «Главреду» були запрошені представники фракцій БЮТ і Партії регіонів, відомі економісти, експерти-міжнародники, посли іноземних держав, політологи, політтехнологи, представники громадських організацій, що здійснюють моніторинг виборчого процесу.

Партнерами прес-марафону «Ніч виборів на «Главреді» виступили Український незалежний центр політичних досліджень та Українська школа політичних студій. У марафоні взяли участь представники спільноти Школи.

• Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Директор Української школи політичних студій Ігор Когут

Декілька останніх днів перед повторним голосуванням були сповнені інформаційної напруги навколо парламенту та ухвалених на позачерговій сесії змін до Зкону України “Про вибори Президента України”. З одного боку, цей закон мобілізував команди та комісії, відповідно кворум на початку їх роботи в день голосування був у більшій, у порівнянні з першим туром, кількості дільничих комісій. Звісно, основні перепетії нас чекають вночі, у період виконання найбільш відповідальної функції комісій – підрахунку голосів та встановлення результатів голосування. Тоді може статися так, що комісії можуть збіратися під кожного кандидата (тепер не потрібен кворум у 2/3 складу комісії), але правомірним будуть протоколи лише тих груп, до яких належатимуть голови комісій з відповідними печатками. Я хочу звернути увагу також на іншу обставину – процедуру ухвалення закону про зміни правил гри на виборах. Приблизно такий же спосіб розвитку подій було продемонстровано суспільству влітку, коли за спільної ініціативи та співпраці фракцій партії регіонів та БЮТу, ухвалювався новий виборчий закон. Порушуючи усталені парламентські процедури та практики, без відповідного засідання та рішення профільного Комітету Верховної Ради України, без достанього обгрунтування під час парламентських дебатів – ухвалюється суспільно важливе рішення. Це ще один крок на шляху нищення основ парламентаризму в нашій країні. Якщо ми говоримо про сучасний європейський парламент в Україні – маємо переглянути інституційне функціонування Верховної Ради України, наряду із способами її формування, я маю на увазі виборче законодавство.

• Член правління Асоціації правників України, представник екс-кандидата у президенти України А.С.Гриценка Денис Бугай (УШПС 2009)

Після завершення підрахунку голосів виборців у другому турі президентських виборів можливі два сценарії судового оскарження результатів голосування.

Про це в ході прес-марафону «Ніч виборів на «Главреді» заявив адвокат, член правління «Спілки правників України» Денис Бугай, представник екс-кандидата в Президенти України Анатолія Гриценка. За його словами, сторона, що програла, буде оскаржувати результати виборів у судах з двох можливих мотивів. По-перше, вважає адвокат, підлягати оскарженню можуть процедурні порушення, якщо такі будуть допущені Центрвиборчкомом. У такому випадку ЦВК доведеться знову перерахувати голоси і прийняти повторне рішення про встановлення результатів виборів, підкреслив адвокат. Другий же варіант – неможливість встановити достовірні результати виборів на більшості дільниць. «У такому разі, гадаю, суд буде діяти відповідно до прецеденту 2004 року, тобто може оголосити «третій тур», – сказав юрист.

• Адвокат, довірена особа та уповноважена в ЦВК екс-кандидата у президенти України С.Л.Тігіпка Олександра Павленко (УШПС 2009).

• Голова правління Громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська (УШПС 2009)

Громадська мережа «Опора» зафіксувала численні порушення виборчого процесу. Про це повідомила голова мережі Ольга Айвазовська під час прес-марафону «Ніч виборів на «Главреді ». Серед порушень – масова агітація прихованого характеру, бігборди з написами «Україна для людей» в кольорах і стилістиці, раніше використовуваних одним з учасників перегонів. Його штаб (Віктора Януковича), правда, пояснює це витівками конкурентів, але пані Айвазовська висловила сумніви в правдивості подібних закидів. «Дуже вже масовий характер носить це явище – конкуренти повинні були б дуже розщедритися» – говорить вона. З позитивних моментів вона відзначила велику досвідченість і професіоналізм членів дільничних комісій в порівнянні з першим туром. «Новий виборчий закон, хоча «Опора»його і критикувала, на практиці виявився позитивним кроком. Норма, відповідно до якої в разі неявки представників якогось кандидата в комісію, їх мали би підмінили делегати від місцевої влади, змусила цих представників виявити небачену активність.

• Експерт Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко (УШПС 2009)

Вибори підуть до судів. Таку думку висловила під час прес-марафону «Ніч виборів на «Главреді» експерт Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко. На жаль, ідеальний варіант, за якого кандидати не намагалися б продовжити виборчу гонку вже у судових інстанціях, не став реальністю. Про це свідчить ряд заяв представників Блоку Юлії Тимошенко, зокрема про можливе оскарження виборів на Донбасі, а також спроба оскаржити саму нову редакцію закону «Про вибори» в Конституційному суді. Можлива навіть спроба повторити Майдан-2004 з судом і мітингами одночасно. «Але тут історія може повторитися у вигляді фарсу» – попереджає експерт. «Адже на цьому «Майдані»навряд чи будуть співати пісні, а кияни навряд чи будуть носити його учасникам суп і теплі речі», – додає Юлія Тищенко.

Прес-конференція політологів Олексія Гараня, Тараса Березовця, Володимира Фесенка, Ігоря Когута та політичного психолога Віктора Рибаченка “Вибори Президента: боротьба окремих політиків, політичних ідеологій чи кланів?”.

Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Директор Української школи політичних студій Ігор Когут:

Наступні два тижні кандидати можуть позиватися до суду. З огляду на перебіг цієї ночі, кандидати в президенти України намагатимуться в тих чи тих регіонах позиватися до суду з приводу результатів дільничних комісій. У цей період у два тижні, поки ЦВК буде встановлювати остаточний результат, перебіг подій може полягати в локальних судових суперечках. Якщо ті суперечки дадуть достатнє підґрунтя для того, щоб сумніватися в легітимності результату, то не виключено, що буде і слухання у Вищому адміністративному суді.

Школа професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА” – це майданчик для спілкування професійних журналістів з різних регіонів України, обміну знаннями, досвідом, ідеями, ініціативами та інноваціями, а також для поглиблення знань та навичок роботи в різних жанрах журналістики.

Місією Школи є професійний розвиток та підтримка лідерів української журналістики, авторитетних та відповідальних представників професії, які поділяють та відстоюють високі стандарти журналістики, дотримуються етичних принципів, розуміють природу журналістської професії, є гнучкими до запровадження інноваційних підходів, сповідують ідеали незалежних засобів масової інформації у демократичному суспільстві та розділяють європейські цінності.

3 грудня 2009 року фінальну сесію Школи відкрив Ігор КОГУТ, Директор Школи професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА”, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, який розповів учасникам про основні напрямки їх роботи під час цієї сесії.

Першим перед слухачами Школи виступив Вадим ТРЮХАН, Директор Координаційного бюро європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України. Вадим Трюхан окреслив основні етапи становлення Європейського Союзу та розповів про інституції цього унікального інтеграційного утворення. Крім того, пан Трюхан приділив особливу  увагу процесу інтенсифікації відносин України з ЄС, розповівши про переговори щодо створення зони вільної торгівлі, про вступ України до Європейського Енергетичного співтовариства, та приєднання до Спільного авіаційного простору. Висвітлюючи тему відносин України із Євросоюзом, Вадим Трюхан закцентував увагу на новому інструменті “Порядок денний Асоціації Україна-ЄС”, який має замінити План дій “Україна-ЄС”. З огляду на останні тенденції у розвитку відносин ЄС з державами-сусідами, Вадим Трюхан розповів про ініціативу “Східне партнерство”. Крім того, лектор поділився з учасниками своїм досвідом роботи у Координаційному бюро європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України та висвітлив основі повноваження та функції цього бюро.

Після цього перед учасниками виступив Віталій МОРОЗ, Координатор програм нових медіа МГО “Інтерньюз-Україна”.  Його лекція стосувалася нових медіа та їх ролі у сучасному медійному просторі. Віталій Мороз розповів про можливості використання у журналістській роботі таких сервісів як Twitter, YoutubeDirect, CNNiReport, Facebook, FeedBurner, RSS-канали. Також він розповів про найпопулярніші нові медіа, які використовуються в Україні, та навів приклади створення конвергентних ньюзрумів в українських медіа. Крім того, Віталій Мороз підкреслив особливу роль технології веб 2.0. у процесі розвитку медіа. Оскільки лекція була присвячена новим засобам масової інформації, то й уся його лекція супроводжувалася постійними відео та фото ілюстраціями, які дозволяли учасникам  краще розуміти принципи роботи нових медіа.

Наступного дня, 4 грудня 2009 року, учасники працювали з Романом КОБЦЕМ, Аналітичним директором ГО “Ідеальна країна”, кандидатом філософських наук. Він провів тренінг «Аналіз державної політики для журналістів та редакторів ЗМІ». Під час тренінгу учасники мали змогу ознайомитися з особливостями аналізу державної політики та роллю ЗМІ у формулюванні та сприйнятті політичних проблем. Роман Кобець розповів про те, яким чином в аналітичній журналістиці необхідно з’ясовувати характер проблеми, на вирішення якої спрямований матеріал, як визначати політичні та ідеологічні аспекти державної політики та яким чином висвітлювати те чи інше питання, аби матеріал був не просто описовим, але й аналітичним. Оскільки тренінг проходив впродовж одного дня, слухачі Школи під час роботи у групах мали змогу на практиці спробувати аналізувати те чи інше питання. Зокрема тренером було запропоновано до обговорення теми «Створення глибокого судового ходу Дунай-Чорне море» та «Необхідність обов’язкової вакцинації населення в Україні».

Ввечері, 4 грудня 2009 року, слухачі Школи професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА”  мали змогу поспілкуватися із Мирославом МАРИНОВИЧЕМ, Віце-ректором Українського католицького університету, про кризу моральності, в якій перебуває українське суспільство. Мирослав Маринович висловив свої погляди на моральне становище сучасного суспільства України, зазначивши, що надії на відновлення поваги до моральних засад зі сторони політичної еліти після «Помаранчевої революції» не справдилися, і зараз важко знайти серед високопосадовців і простих людей осіб, здатних на “жертву”. Крім того, Мирослав Маринович наголосив на особливій ролі журналістів, які, незважаючи на гонитву за рейтингами, мають залишатися чесними і не перетворюватись на обслуговуючий персонал державних чиновників та політиків.

Наступного дня, 5 грудня 2009 року, навчання учасників Школи розпочалося з сумісного виступу Ніко ЛАНГЕ, Керівника Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні, та журналістки німецьких газет Frankfurter Allgemeine Zeitung, Sueddeutsche Zeitung Андреи ЙЕСКЕ. Остання розповіла про свою діяльність в якості журналіста-фрілансера в Африці (де вивчала становище жінок), а також у Беслані під час теракту 2004 року. Окрім вищезазначеного, Андреа ЙЕСКА поділилася досвідом підготовки матеріалів для відомих німецьких газет.

Після цього учасники мали змогу поспілкуватися з Василем МАСЮКОМ, Директором ТзОВ “Галмедіа”, з питань ефективного управління ЗМІ. Він поділився з учасниками досвідом створення «нішевих» видань (на зразок таких як “Деревообробник”, “Харчовик”, “Практика управління” тощо). Пан Масюк також окреслив питання організаційної структури редакцій газет, джерел фінансування та пояснив, яким чином його «нішеві» видання протистояли економічній кризі. Крім того, лектор поділився з учасниками планами щодо розширення лінійки «нішевих» видань, а також розповів про потенціал Інтернет-ресурсів для подальшого просування подібних друкованих видань.

Також учасники зустрілися з Оленою МАСЛЮКІВСЬКОЮ, Старшим викладачем кафедри екології Національного університету «Києво-Могилянська академія». Її лекція була присвячена глобальній зміні клімату та її наслідкам для України. Виступ був особливо актуальним з огляду на те, що на 7-18 грудня 2009 року заплановані багатосторонні переговори учасників Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату в Копенгагені. Перш за все, Олена Маслюківська розповіла про роль вітрів, океанічних течій та парникового ефекту у зміні клімату, зазначивши при цьому, що внаслідок процесів зміни кліматичних умов з 2003 року рівень світового океану щорічно зростає на 3,1 мм (з 1961 до 2003 – на 1,8 мм). Також доповідач розповіла про численні негативні наслідки глобальної зміни клімату, такі як танення арктичних льодовиків, збільшення кількості та довгостроковості посух, підвищення числа та інтенсивності повеней і тропічних циклонів, зростання міграції, зникнення багатьох видів рослин та тварин. Крім того, Олена Маслюківська приділила значну увагу можливим шляхам зменшення викидів парникових газів. На останок старший викладач кафедри екології Національного університету «Києво-Могилянська академія» поділилася з журналістами контактами людей, з якими є можливість зробити інтерв’ю чи репортаж з питань зміни клімату.

Після цього учасники Школи професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА” взяли участь у круглому столі “Журналістська етика та вибори”, в якому співдоповідачами виступили Олександр ЧЕРНЕНКО, Голова правління Комітету виборців України, Ігор ГУЛИК, Головний редактор газети «Суботня пошта», Ніко ЛАНГЕ, Керівник Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні та журналістка газет Frankfurter Allgemeine Zeitung, Sueddeutsche Zeitung Андреа ЙЕСКА.

В останній день учасники Школи послухали лекцію та поспілкувалися із Олексієм ПОГОРЕЛОВИМ, Генеральним директором Української асоціації видавців періодичної преси, який розповів про результати та наслідки для України 62-го Всесвітнього Газетного Конгресу та 16-го Всесвітнього Форуму редакторів, що завершились нещодавно. У своєму виступі Олексій Погорелов зосередився на основних викликах, які постали внаслідок кризи у газетному бізнесі, серед яких він виділив орієнтацію на прибуток від реклами, посередню якість менеджменту та журналістики, надмірне захоплення безкоштовними медіа-газетами, пересиченість аудиторії тощо. Після цього доповідач розповів про своє бачення перспектив розвитку газетного ринку у 2010 році. На його думку, основними тенденціями стануть спроби мінімізації витрат через підвищення професіоналізму, введення нових послуг та розвиток навичок журналістів та продавців рекламних площ.

По закінченню слухачам Школи було урочисто вручено дипломи про успішне завершення програми, а також кожному була надана можливість висловити свої пропозиції, побажання та рекомендації для подальшого розвитку проекту й поділитися враженнями про роботу Першої Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА». Учасники наголосили на тому, що проект у цілому, та кожна лекція й тренінг зокрема, стали корисними для їх професійного розвитку, а також в контексті розбудови неформальних стосунків між журналістами з різних видань та регіонів. Кожен зі слухачів виявив бажання співпрацювати з Лабораторією законодавчих ініціатив та зазначив, що проект «Школа професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА» має надалі розвиватись.

Захід складався з пленарного засідання, на якому обговорювалися: (1) теорія і поняття демократії; (2) суспільне очікування і ставлення до демократії; (3) фактори сприяння активній громадській та політичній діяльності громадян; двох  паралельних секційних дискусій та  роботи в малих групах, які було сфокусовано на аналізі демократичних процесів в Україні (1990 – 2008 рр.).

Дискусію було зосереджено навколо наступних питань: Що означає «демократія» у ХХІ столітті? Здавалося б, що розпад Радянського Союзу створив умови для зміцнення традиційних західноєвропейських ліберальних цінностей – чи не єдиної перспективи розвитку для «країн, що розвиваються». Чим же є демократія для України? Як можна оцінити політичні процеси, що відбуваються в державі, якщо проаналізувати їх з точки зору віддаленої перспективи? Чи можна говорити про ефективність демократії в глобальному вимірі?

Модераторами та доповідачами виступали: Михайло Мінаков, Голова Ради Асоціації випускників УШПС; Ніко Ланге, Керівник Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні; Франсуа Фрідріх, Координатор Мережі шкіл політичних студій Ради Європи; Анатолій Гриценко, Голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони; Євген Бистрицький, Виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження»; Ігор Когут, Директор Української школи політичних студій, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив.

У рамках роботи конференції також проведено Урочисту церемонію вручення дипломів учасникам УШПС-2008 та презентацію фільму про УШПС, обрано нову Раду випускників та обговорено План діяльності Школи на 2009 рік.

Конференція відбулася у форматі двох панельних дискусій, під час яких учасники мали змогу почути виступи представників експертних кіл і, звісно, активно долучитися до дискусійного обговорення запропонованих питань:

1. «Україна перед вибором: пошук гідної альтернативи»;
2. «Пошук механізмів зміни політичних еліт в українських реаліях».

З вітальним словом на відкритті заходу виступили Ігор КОГУТ, Директор Української школи політичних студій, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив та Аке ПЕТЕРСОН, Представник Генерального Секретаря Ради Європи в Україні з координації програм співробітництва з Україною.

Після привітання учасників заходу почалася робота першої панельної дискусії : «Україна перед вибором: пошук гідної альтернативи», модератором якої виступив Тарас ШЕВЧЕНКО, Директор Інституту Медіа Права, випускник УШПС; експертами – Олександр ЧАЛИЙ, Надзвичайний і Повноважний Посол України; Михайло МІНАКОВ, Старший менеджер програм з питань демократичного управління, ПРООН Україна, доцент Національного Університету “Києво-Могилянська Академія”, д.ф.н.; Наталія АМЕЛЬЧЕНКО, Завідувач кафедрою політології Національного Університету «Києво-Могилянська Академія», к.ф.н., доцент; Андрій ЄРМОЛАЄВ, Директор Центру соціальних досліджень «Софія», к.ф.н.

Учасникам конференції були запропоновані короткі виступи, які слугували поштовхом до обговорення, що сфокусувалося на обговоренні таких ключових “месиджів”, як “Нація… Держава… Країна… Україна… Європа… Євразія… Історія… Демократія… Криза… Глобалізація… Модернізація… Пріоритети… Суверенітет… Безпека… Нейтралітет… Регіональне лідерство… Вибори… Дебати… Інформація… Дискусії… Міфи… Раціональність… Ефективність… Якість… Виклики…”

Рапортером цієї панелі виступила Ірина ФЕДОРІВ, Керівник інформаційно-аналітичного відділу ЗАТ «ММЦ-СТБ» («Вікна-новини»).

Після закінчення панелі учасники та експерти мали змогу ознайомитися зі слайд-шоу “Щоденник”, яке проілюструвало фотоісторію, якою жила Школа чотири роки – від самого моменту створення і до сьогодні.

Другу панель «Пошук механізмів зміни політичних еліт в українських реаліях» модерувала Іванна КОБЕРНИК, Журналіст і телеведуча, випускниця УШПС. До обговорення було запрошено наступних експертів: Володимир ФЕСЕНКО, Голова Правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента», к.c.н.; Костянтин БОНДАРЕНКО, політолог, Директор Київського інституту проблем управління ім. Горшеніна; Сергій ГАЙДАЙ, Директор зі стратегічного планування соціально-інжинірингового агентства «Гайдай.Ком»; Роман КОБЕЦЬ, Аналітичний директор ГО «Ідеальна країна», к.ф.н.

Дискусія відбувалася навколо наступних понять: “Еліти… Трансформація … Вибори… Помаранчева революція…  Соціальні ліфти… Політичні партії… Внутрішньопартійна демократія… Виборчі системи… Відкриті списки… Громадянське суспільство… Відповідальність… Політичні лідери… Ідеологія… Засоби масової комунікації… Соціальні мережі… Державотворення… Політичні декларації… Популізм… Політична культура… Мораль… Етика… Цінності… ”

Підсумки обговорення підвела Юлія ТИЩЕНКО, Керівник Ради, Керівник програм розвитку громадянського суспільства Українського незалежного центру політичних досліджень.

У рамках роботи конференції відбулась Урочиста церемонія вручення дипломів учасникам УШПС-2009, у якій взяли участь Ігор КОГУТ, Директор Української школи політичних студій, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Аке ПЕТЕРСОН, Представник Генерального Секретаря Ради Європи в Україні з координації програм співробітництва з Україною та Катерина МАКСИМ, Голова Ради Асоціації випускників УШПС.

В контексті ухвалення Верховною Радою України в першому читанні закону про зміни до Конституції щодо скасування недоторканності депутатів та президента Лабораторія законодавчих ініціатив підготувала аналітичний огляд європейского та вітчизняного законодавства щодо імунітетів виборних посадових осіб, а також розробила ряд пропозицій щодо удосконалення відповідної сфери в Україні.

Зміст дослідження:

1. Огляд національного законодавства в частині імунітетів виборних посадових осіб.
2. Міжнародні стандарти у сфері імунітетів.
3. Практика країн Європи в частині імунітетів виборних осіб.
4. Огляд та аналіз законопроектів з питань обмежень імунітетів.
5. Пропозиції щодо удосконалення.

Сесія була присвячена наступним питанням: регіональній політиці, місцевому самоврядуванню, адміністративній реформі та низці інших питань.

В рамках Третьої сесії учасники прослухали ряд лекцій: Михайла БАЙМУРАТОВА, Завідувача кафедрою конституційного, адміністративного та міжнародного права Маріупольського державного гуманітарного університету («Питання регіональної політики та місцевого самоврядування в українській політичній дискусії»), Ігора КОЛІУШКА, Голови Центру політико-правових реформ («Виклики та перспективи адміністративної реформи»), Володимира ІГНАЩЕНКА, Члена Ради директорів «Київської інвестиційної групи» («Інвестиційний клімат та політичний процес: виклики і потреби часу»), Юрія ДЖИГИРА, Директора компанії «FICKOInform», випускника УШПС та Олени МАСЛЮКІВСЬКОЇ, Старшого викладача кафедри екології Національного університету «Києво-Могилянська академія», Члена Ради Асоціації випускників УШПС («Глобальна зміна клімату: наслідки та можливості для України»).

Окрім лекційних занять проводилися практичні заняття, зокрема, тренінг «Аналіз політики та ухвалення рішень: main points», який провів Роман КОБЕЦЬ, Керівник Інформаційного центру незалежного оцінювання, Аналітичний директор ГО «Ідеальна країна», к.ф.н., та групова робота «Україна 2020: розробка сценаріїв розвитку», модератором якої виступив Володимир ФАДЄЄВ, Завідувач сектором філософських проблем етносу і нації Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України, випускник УШПС.

Захід, який було організовано Лабораторією законодавчих ініціатив та Генеральним Директоратом політичних справ Ради Європи у рамках діяльності Європейської асоціації шкіл політичних студій, став платформою для обговорення низки проблем, що пов’язані з проведенням демократичних виборів та мають особливу актуальність для сучасної Європи. Конференція відбулася напередодні другої події, ініційованоюРадою Європи в Україні, а саме: Форуму «За майбутнє демократії» (жовтень 2009 року), який продовжить дискусію навколо проблемних виборчих питань.

Дискусія відбувалася навколо проблем проведення демократичних і справедливих виборів, забезпечення рівності прав виборців, а також формування раціональних мотивів вибору громадян. Захід відбувся за підтримки Уряду Японії та спільної програми Європейської Комісії та Ради Європи.

Виступи доповідачів, тематичні презентації, робота секцій відбувалися 17 вересня 2009 року.

У церемонії відкриття заходу взяли участь Жан-Луї ЛОРАН (Генеральний директор з питань демократії і політичної діяльності Ради Європи), Григорій НЕМИРЯ (Віце-прем’єр-міністр України), Микола ОНІЩУК (Міністр юстиції України), Тадаші ІЗАВА (Надзвичайний і повноважний посол Японії в Україні), а також низка закордонних політиків та експертів.

Після відкриття конференції перед учасниками зі вступною презентацією виступив Юрій КЛЮЧКОВСЬКИЙ, Народний депутат України, Заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва і місцевого самоврядування, Президент Інституту виборчого права.

Далі робота конференції відбувалася у форматі панельних дискусій. Перша панель була присвячена темі “Європейські виборчі стандарти: виклики для Європи”. Модератором виступив Олсі ДЕКОВІ, Директор Албанської школи політичних студій.

Доповідачами під час цієї панелі виступили ряд знаних європейських експертів у галузі виборчої проблематики: Душко РАДАКОВІЧ, Державний секретар, Міністерство з питань публічної адміністрації та місцевого самоврядування (Сербія), Шахла МАХМУДОВА, Менеджер проекту, Міжнародна фундація виборчих систем (IFES) (Азербайджан), Браніслав БОРЕНОВІЧ, Заступник лідера політичної партії “PDP”, депутат парламенту (Боснія та Герцеговина), Раду АЛЕКСАНДРУ, Професор Християнського університету “Димитрій Кантемір” (Румунія), Ігор МІНТУСОВ, Голова Ради директорів Центру політичного консультування “NICCOLO M” (Росія), Річард ГІРАГОСЯН, Директор Вірменського центру національних і політичних студій (Вірменія),Поліна ПАНАІНТЕ, Координатор програм, Інформаційно-документаційний центр НАТО у Молдові (Молдова), Александр КОЛЕВ, Член місцевого виконавчого комітету політичної партії “VMRO-DPMNE” (Македонія).

Після закінчення роботи першої панелі обговорення продовжилося навколо теми “Рівні можливості політичної участі: забезпечення виборчих прав”. Модератором цього блоку був Армен ЗАКАРЯН, Директор Єреванської школи політичних студій. Підставою для дискусії стала презентація “Чи закони – це все, що потрібно для рівних можливостей? – Випадок Хорватії”, яку презентувала Таяна БРОЗ, Координатор Проекту підтримку участі жінок у політиці та редактор веб-сайту libela.org (Хорватія).

Останній тематичний блок доповідей було сконцентровано навколо теми “Раціональний політичний вибір: роль політиків, ЗМІ та громадянського суспільства”. У першій частині роботи панелі “Раціональна політика та її вплив на державне будівництво” виступили Гіоргі ГОДАБРЕЛІДЗЕ, Депутат парламенту Грузії, заступник Голови Комітету з питань охорони здоров’я та соціальних питань (Грузія) та Михайло МІНАКОВ, Старший менеджер програм з питань демократичного управління, ПРООН Україна, доцент Національного університету “Києво-Могилянська Академія” (Україна).

Друга частина цього обговорення стосувалася теми “Відповідальність ЗМІ та раціональний політичний вибір”. Доповіді із зазначеної тематики були виголошені Ольгою ХАРЛАМОВОЮ, Депутатом Свіслоської міської ради, доцентом Міжнародного гуманітарно-економічного інституту (Бєларусь) таАнтоном КУТЕВИМ, Депутатом парламенту Болгарії (Болгарія).

Після закінчення роботи підсумки конференції підбивали Ігор КОГУТ, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Директор Української школи політичних студій (Україна) та Франсуа ФРІДРІХ , Координатор Європейської мережі шкіл політичних студій (Директорат з питань демократії та політичних  справ, Рада Європи).

По результатам конференції планується видання збірника, присвяченого обговорюваним проблемам, з тезами, презентаціями та результатами обговорення під час заходу.

Довідково:

Європейська Асоціація шкіл політичних студій об’єднує інституції Шкіл політичних студій у 16-ти країнах Центральної та Східної Європи, включно з Україною (Азербайджан, Албанія, Бєларусь, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Вірменія, Грузія, Косово, Македонія, Молдова, Україна, Румунія, Росія, Сербія, Хорватія, Чорногорія). Її основне завдання – сприяти представникам політики, бізнесу, ЗМІ та громадянського суспільства в утвердженні демократичних принципів та стандартів. Серед випускників Європейської Асоціації шкіл політичних студій – посадовці найвищого рангу, депутати законодавчих та місцевих органів влади, лідери найвпливовіших сегментів громадянського суспільства, представники провідних медіа, бізнесу та інші.

Щорічно Асоціація щорічно проводить міжнародні конференції, які збирають національні делегації Шкіл для обговорення актуальних суспільно-політичних проблем. У 2006 – 2007 роках ці заходи було присвячено наступним темам: «Належне урядування та політичний плюралізм» (Румунія, 2006), «Спокуси популізму» (Болгарія, 2007), «Регіональна співпраця: можливості та виклики» (Сербія, 2007). У 2009 році організатором зустрічі виступила Українська школа політичних студій.

Додаткову інформацію про діяльність Української школи політичних студій та Європейської Асоціації розміщено за адресою: usps.org.ua.

Школа професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА” – це майданчик для спілкування професійних журналістів, обміну знаннями, досвідом, ідеями, ініціативами та інноваціями, а також поглиблення знань та навичок роботи в різних жанрах. Місією Школи є професійний розвиток та підтримка лідерів української журналістики, авторитетних та відповідальних представників професії, які поділяють та відстоюють високі стандарти журналістики, дотримуються етичних принципів, розуміють природу журналістської професії, є гнучкими до запровадження інноваційних підходів, сповідують ідеали незалежних засобів масової інформації у демократичному суспільстві та розділяють європейські цінності.

В перший день 10 вересня 2009 року вже традиційно Школу відкрив Ігор КОГУТ, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Директор Школи професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА”, та розповів про основні напрямки роботи III сесії Школи.

Першим викладачем став Дмитро КОТЛЯР, Консультант Організації економічної співпраці та розвитку (ОЕСР), Керівник Проекту ОЕСР “Розвиток спеціалізованих служб з боротьби проти корупції в Україні”. У своєму виступі він розкрив питання визначення поняття корупції, окреслив основні види та характеристики корупційних проявів, а також описав наявні механізми протидії корупції. Експерт також висвітлив питання корупційних чинників та ризиків, які можуть виявлятися журналістами у їхній професійній діяльності при аналізі рішень та актів різноманітних органів влади. Під час дискусії було також з’ясовано роль різних органів влади України у запобіганні та протидії корупції, наголошено на важливості таких інструментів як декларування майна публічних службовців та відповідальності за незаконне збагачення, правил щодо конфлікту інтересів тощо. Окрему увагу було приділено прикладам подолання корупції в інших країнах.

Також в перший день учасники працювали в групах і готувалися до проведення гри “Україна – 2020”, метою якої було вироблення прогнозного сценарію, що враховував би множину чинників та дозволяв передбачити послідовність очікуваних подій, ситуацій та процесів в Україні.

Під час другого дня роботи сесії, 11 вересня 2009 року, виступила Вікторія СЮМАР, Виконавчий директор Інституту масової інформації, з  темою: “Україна у світовому контексті: рівень висвітлення міжнародної тематики в українських ЗМІ”. Вона розповіла про висвітлення в українській журналістиці міжнародної тематики, і зазначила, що обсяг інформації на українському телебаченню, присвячений міжнародним питанням, не перевищує 10 %, що в свою чергу свідчить про нерозвиненість цього напрямку.

Також 11 вересня було проведено тренінг Олега ХОМЕНКА, Голови Правління Інституту розвитку регіональної преси. Тренінг був присвячений журналістським розслідуванням. Журналісти мали змогу познайомитися із теорією проведення журналістських розслідувань, правовими та не правовими наслідками проведення розслідувань. Також було обговорено етичні питання проведення розслідувань та питання публікації результатів. Крім того, Олег ХОМЕНОК ознайомив учасників Школи із основними організаціями, що займаються розслідуваннями та підкреслив важливість технології Web 2.0 у публікації результатів дослідження. Крім того, слухачі Школи мали змогу ознайомитися із багатьма прикладами журналістських розслідувань у відео та друкованому форматах.

12 вересня 2009 року виступив Сергій ГАЙДАЙ, Директор зі стратегічного планування соціально-інжинірингового агентства “Гайдай.Ком”. Його виступ було присвячено використанню інформаційних технологій в Україні. Сергій ГАЙДАЙ розкрив поняття “стратегії” як засобу перемоги в інформаційних війнах, підкресливши, що стратегія має правильно позиціонуватися і відповідати на соціальні запити населення. Важливим у формуванні стратегії є перетворення слабкостей на сильні сторони, розробка і втілення драматичного сценарію. Крім того, важливу увагу було приділено виділенню різних типів стратегій та аналізу конкретних прикладів успішного втілення стратегій в життя.

Після цього перед учасниками Школи виступила Ірада ГУСЕЙНОВА, Аналітик з країн СНД, Редактор Центру екстремальної журналістики, на тему “Журналістика екстремальних ситуацій”, яка розповіла про особливості та основні напрямки роботи Центра екстремальної журналістики. Також Ірада розповіла про регіональні особливості та умови роботи журналістів у країнах СНД, окреслила роль нових медіа у сучасному пострадянському просторі.

Лекція Дарини ЧЕПАК, Головного редактора “Савік Шустер Студії”, була присвячена питанню проведення ток-шоу. Дарина поділилися із учасниками своїм досвідом організації ток–шоу на 5 каналі та під час роботи у “Савік Шустер Студії”. Вона розповіла про те, яким чином відбувається відбір гостей, експертів, а також теми та аналітичні матеріали для ток-шоу. П.Чепак окреслила головні завдання ведучого під час проведення ток-шоу. Також Дарина висвітлила тему побудови сценарію ток-шоу та розповіла про складності роботи у режимі прямого ефіру.

У кінці дня учасники взяли участь у проведенні гри “Україна – 2020: розробка сценаріїв розвитку”. Для цього учасників заздалегідь було поділено на 4 групи, їм були надіслані аналітичні матеріали, на основі яких вони підготували та презентували зведений сценарій розвитку України до 2020 року за такими показниками як: демографія та міграційні процеси, соціальна структура, природні ресурси та навколишнє середовище, розвиток науки, техніки та технології, розвиток світової торгівлі та глобальної економіки, нові етичні питання, загроза тероризму та інші. Модераторами гри виступили Володимир ФАДЄЄВ, Завідувач сектором філософських проблем етносу і нації Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України, та Єгор СОБОЛЄВ, Координатор Незалежного бюро журналістських розслідувань “Свідомо”.

В останній день, 13 вересня 2009 року, перед слухачами Школи виступив Єгор СОБОЛЄВ, Координатор Незалежного бюро журналістських розслідувань “Свідомо”, виступ якого був присвячений цензурі як загрозі для журналістів.  Єгор поділився своїм досвідом роботи, розповів про проблеми, пов’язані із замовними матеріалами, спецпроектами та внутрішньою цензурою.

Всеволод РЕЧИЦЬКИЙ, Конституційний експерт Харківської правозахисної групи, розкрив питання філософії свободи слова. На його думку, свобода слова – дополітичний та доправовий феномен, а не постполітичний і постправовий. Крім того, це фундаментальна цінність суспільства, і ставлення до обмеження свободи слова необхідно передивитися. Всеволод РЕЧИЦЬКИЙ розповів слухачам Школи про вузьке та широке значення свободи слова, яке полягає, наприклад, у свободі слова у друкованих засобах масової інформації та свободі слова як символу усього, що було створено людським інтелектом (мистецтво, наука, освіта тощо). Також п.Речицький наголосив на важливій ролі свободи слова як посередника між індивідом, суспільством та матеріальним світом, створеним людським інтелектом.

Захід проходив у конференц-залі готелю “Чорне море” (вул.Пантелеймонівська, 25, м.Одеса).