Школа професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА” – це майданчик для спілкування професійних журналістів, обміну знаннями, досвідом, ідеями, ініціативами та інноваціями, а також поглиблення знань та навичок роботи в різних жанрах. Місією Школи є професійний розвиток та підтримка лідерів української журналістики, авторитетних та відповідальних представників професії, які поділяють та відстоюють високі стандарти журналістики, дотримуються етичних принципів, розуміють природу журналістської професії, є гнучкими до запровадження інноваційних підходів, сповідують ідеали незалежних засобів масової інформації у демократичному суспільстві та розділяють європейські цінності.

16 вересня сесію відкрив Ігор КОГУТ, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Директор Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА». Після вітального слова Дарія ЧЕПАК,  Головний редактор  «Савік Шустер Студії», провела дискусійну платформу «Ток-шоу як жанр», де було розглянуто особливості використання конфліктних ситуацій у проведенні ток-шоу.

17 вересня учасники Школи журналістики взяли участь в ознайомчій екскурсії на Одеський припортовий завод. Там вони ознайомилися з діяльністю одного з найбільших об’єктів хімічної промисловості України, територія якого становить понад 200 га. Також учасники зустрілися з мером міста ЮжнийВолодимиром Новацьким (зустріч була присвячена темі «Структура взаємодії влади із містоутворюючими підприємствами»). Після цього відбулися дискусійні платформи «Україна та Росія: питання зовнішньої політики і безпеки» (доповідач Ніколай ПЕТРОВ, Член наукової ради Московського Центру Карнегі, Програма «Суспільство та регіональна політика»). Лектор у своєму виступі торкнувся таких питань, як інвестиційний клімат в Росії та особливості її зовнішньої політики, зокрема звернув увагу на програму ефективного використання зовнішньополітичних факторів з метою довготривалого розвитку Російської Федерації. Далі відбулася дискусійна платформа «Виклики та перспективи адміністративної реформи» (доповідачІгор КОЛІУШКО, Голова Центру політико-правових реформ). В цих дискусіях учасники Школи журналістики «НОВА УКРАЇНА» взяли участь спільно зі слухачами Української школи політичних студій (УШПС). Ігор КОЛІУШКО зосередився на проблемах і передумовах реформування системи місцевого самоврядування, принципах реформування, понятті публічної адміністрації. На завершення дня відбулася презентація діяльності Лабораторії законодавчих ініціатив.

Третій день сесій розпочався з тренінгу «Майстерність подолання конфліктних ситуацій», який провів Ігор РАК, Сертифікований консультант, тренер НЛП.  Учасники мали унікальну змогу ознайомитись із теорією виникнення та подолання конфліктних ситуацій. Після цього тренер допоміг учасникам дізнатись про власний стиль подолання конфліктних ситуацій за допомогою практичних завдань. Далі відбулися спільні з УШПС дискусійні платформи: «Оцінка судової реформи в Україні» (Модератор: Віктор АГЄЄВ, Адвокат, керуючий партнер адвокатської компанії «Агєєв, Федур і партнери», Директор ПП «Агєєв Ріелті», Голова Української третейської спілки, випускник УШПС; Доповідач: Станіслав ШЕВЧУК,  Доктор юридичних наук, професор Національного Університету “Києво-Могилянська Академія”).  Лектор наголосив на визначальній ролі Конституційного Суду в суспільному житті країни, оскільки суди цього рівня є фактично над законом і формують базові принципи та ідеї, що регулюють життя суспільства. Також була представлена доповідь Олега ПЕТРЕНКА, Директора зі стратегічного розвитку клініки «ОБЕРІГ», випускника УШПС на тему «Право на здоров’я та державна політика охорони здоров’я». Були розглянуті характерні рушійні чинники суспільного, політичного і економічного життя сьогодення України, напрями діяльності суспільства і урядів щодо зміцнення здоров’я населення, тенденції у медичному обслуговуванні. Також доповідач висвітлив ідею створення ідеологічно нової системи – системи охорони громадського здоров’я.

Крім того, 18 вересня  відбулася дискусійна платформа  «Глобальна зміна клімату: наслідки та можливості для України» (Олена МАСЛЮКІВСЬКА, Старший викладач кафедри екології Національного університету «Києво-Могилянська академія»).  У своїй лекції пані Маслюківська зосередила основну увагу на руйнівних факторах діяльності людини, що суттєво впливають на клімат планети. Також доповідач розповіла про численні негативні наслідки глобальної зміни клімату, такі як танення арктичних льодовиків, посилення та довгостроковість посух, більша кількість й підвищення інтенсивності повеней та тропічних циклонів, міграція, зникнення багатьох видів рослин та тварин. У висновку лектор зазначила, що позитивним наслідком таких процесів стане потреба у відкритті нового способу життя, джерел енергіїі та оптимізації використання природних ресурсів.

19 вересня, відбулася дискусійна платформа «Управління конвергентною редакцією та специфіка роботи журналіста і редактора в медійній сфері» (доповідач Оксана СІЛАНТЬЄВА,  тренер з менеджменту та маркетингу медіа проектів, Вища школа журналістики при ДУ-ВШЕ). Лектор розповіла учасникам про основні складові успішного інформаційного проекту, а саме “news, views and use”. Також пані Сілантьєва розповіла про основні функціональні ролі, що виконують працівники конвергентної редакції, а також про принципи та формати роботи у ньюзрумі. В кінці сесії відбулось підбиття підсумків Третьої сесії Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА».

Остання в цьому році сесія Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА» відбудеться у  Львові.

Мережа підтримки реформ, Комітет виборців України та Громадянська асамблея України вважають неприпустимими випадки перешкоджання доступу громадськості до інформації про роботу органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, особливо напередодні чергових місцевих виборів. Наше глибоке обурення викликають непоодинокі випадки фізичного насильства щодо громадських діячів, котрі здійснюють моніторинг виборчої кампанії.Зокрема, 14 вересня 2010 року у Херсоні під час звіту міського голови Володимира Сальдо невідомими було побито голову Херсонського відділення Комітету виборців України, регіонального координатора Мережі підтримки реформ у Херсонській області та журналіста газети «Вільний вибір» Дементія Білого. В порушення законодавчих гарантій журналістської діяльності охорона спочатку не пропускала його (а також інших журналістів та декількох опозиційних депутатів) до зали, де звітував мер, а пізніше невстановлені особи нанесли Дементію Білому ряд ушкоджень після того, як він намагався публічно звернутися до міського голови щодо з’ясування ситуації із закритістю заходу. В результаті журналіст отримав гіпертонічний криз та струс мозку.

Комітет виборців України, Мережа підтримки реформ та Громадянська асамблея України вбачають в діях невідомих осіб злочини, відповідальність за які передбачена, зокрема, Кримінальним кодексом України: перешкоджання журналістській діяльності; нанесення тілесних ушкоджень. Крім того, інцидент учерговий раз завдає шкоди міжнародному іміджу країни, особливо напередодні головування України у Комітеті міністрів Ради Європи (травень — листопад 2011 р.).

Ми звертаємось до органів державної влади України з тим, щоб вони згідно із законами і Конституцією відреагували на ситуацію та вжили відповідних санкцій. Зокрема, наш заклик стосується Президента України, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації, а також Комітету Верховної Ради з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Звертаємось до міжнародної спільноти (зокрема — до організації «Репортери без кордонів») з тим, щоб описаному інциденту, який перебуває в руслі тенденції згортання демократії в Україні, було надано міжнародного розголосу та відзначено у відповідних звітах моніторингових організацій.

Нарешті, ми закликаємо міського голову Херсона Володимира Сальдо публічно вибачитись перед Дементієм Білим за інцидент, який стався на заході, організованому міською владою, і провести ще один звіт перед громадою міста за присутності на ньому всіх охочих.

16.09.2010

Заява Мережі підтримки реформ, Комітету виборців України та Громадянської асамблеї України з приводу побиття журналіста та громадського діяча Дементія Білого

Представники провідних неурядових організацій України взяли участь у IV Регіональному Конгресі НУО присвяченому темі «Роль НУО у плюралістичній демократії», що проходив 10 – 13 червня 2010 року у Вільнюсі (Литва). Українська делегація була представлена у більшості дискусійних панелей, долучилась до написання фінальної декларації Конгресу та оприлюднила окрему заяву.

Зокрема Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут виступив на пленарному засіданні присвяченому ролі НУО у процесі прийняття рішень на місцевому, національному та міжнародному рівнях (Plenary session 1:  Participation of NGOs in the decision-making process at local, national and international levels). Голова правління ЛМГО «Центр Політичного аналізу та виборчого консалтингу» Михайло Наход став основним доповідачем під час робочої сесії «Участь НУО у процесі прийняття рішень на місцевому рівні» (Participation of NGOs in the decision-making process at the local level). Директор Фундації «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна виступила з доповіддю під час робочої сесії «Участь НУО у процесі прийняття рішень на національному рівні (парламент та уряд)» (Participation of NGOs in the decision making process at the national level (parliament and government). Керівник програм Українського незалежного центру політичних досліджень Максим Лациба виступив основним доповідачем під час сесії щодо законодавства про НУО (NGO legislation). Голова Правління Донецької обласної організації ВГО «Комітет Виборців України» Сергій Ткаченко виступив під час робочої сесії «Роль НУО у демократичних виборах» (Role of NGOs in democratic elections), а шеф-редактор проектів «Телекритика» Наталія Лігачова поділилась експертним баченням під час робочої сесії «Стосунки НУО та медіа» (Relations between NGOs and the media).

В рамках Конгресу також відбулись робочі сесії, присвячені стосункам НУО та бізнесу, перспективам регіональноїй кооперації громадських організацій, а також пройшла панель присвячена забезпеченню ефективності та безпеки роботи правозахисників. За результатами IV Регіонального Конгресу НУО було прийнято загальну декларацію Конгресу та окрему заяву щодо згортання демократичних свобод в Україні.

IV Регіональний Конгрес НУО продовжив традицію заходів Ради Європи спрямованих на розвиток співпраці провідних національних неурядових організацій держав-членів Ради Європи, а також Білорусі. В Україні партнером з організації заходу виступила Лабораторія законодавчих ініціатив, яка була організатором ІІ Регіонального Конгресу НУО в Києві (2007).

Метою IV Регіонального Конгресу НУО було визначено створення платформи для обговорення лідерами провідних національних громадських організацій ролі НУО в процесах розвитку та консолідації демократії, аналіз можливостей та перспектив регіонального співробітництва, напрацювання резолюції й рекомендацій щодо діяльності НУО в регіоні та можливостей їх взаємодії зі структурами Ради Європи.

Учасниками IV Регіонального Конгресу НУО стали представники провідних неурядових організацій з Білорусі, Польщі, України, Росії, країн Центральної та Східної Європи, Кавказу та Прибалтики, міжнародних НУО, Конференції Міжнародних організацій Ради Європи, Секретаріату Ради Європи та представники мас-медіа.

Перший регіональний конгрес неурядових організацій відбувся в березні 2006 року у Варшаві – в ньому взяло участь понад 150 представників громадянського суспільства країн Центральної і Східної Європи. Другий регіональний конгрес пройшов у листопаді 2007 року в Києві та зібрав понад 200 учасників з 15 країн, в тому числі лідерів провідних неурядових організацій з України, Російської Федерації, Польщі та Білорусі; лідерів впливових НУО з Азербайджану, Вірменії, Грузії, Молдови, Угорщини, країн Балтійського регіону та Словаччини;  представників Ради Європи та міжнародних експертів. Більше ніж 200 представників громадянського суспільства взяли участь у Третьому регіональному конгресі, котрий відбувся у грудні 2008 року в Пензі.

Звернення учасників IV регіонального конгресу НУО щодо демократичних свобод в Україні

Declaration on democratic freedoms in Ukraine

Перша сесія Школи професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА”, що відбулася одразу по закінченні сесії УШПС, була присвячена питанням етнонаціональної політики України (а особливо становищу кримсько-татарського народу), національної консолідації та сучасних ідеологій, а також ролі медіа в громадянському суспільстві та правам й обов’язкам журналістів.

Школа професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА” – це майданчик для спілкування професійних журналістів, обміну знаннями, досвідом, ідеями, ініціативами та інноваціями, а також поглиблення знань та навичок роботи в різних жанрах. Місією Школи є професійний розвиток та підтримка лідерів української журналістики, авторитетних та відповідальних представників професії, які поділяють та відстоюють високі стандарти журналістики, дотримуються етичних принципів, розуміють природу журналістської професії, є гнучкими до запровадження інноваційних підходів, сповідують ідеали незалежних засобів масової інформації у демократичному суспільстві та розділяють європейські цінності. Цього року в рамках проекту з-поміж 200 кандидатів було обрано 26 журналістів з різних міст України.

Вже традиційно сесію відкрив Ігор КОГУТ, Директор Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА», Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив.

В рамках першої сесії було проведено круглий стіл на тему «Сучасні виклики журналістики» за участю Єгора СОБОЛЄВА, Координатора Незалежного бюро журналістських розслідувань «Свідомо» та Вікторії СЮМАР,  Виконавчого директора Інституту масової інформації. Цей круглий стіл викликав неабиякий інтерес і дискусію в учасників Школи, оскільки торкнувся найбільш гострих  питань в сьогоднішній журналістиці. Зокрема, проблемних моментів журналістської етики, цензури, «джинси», працевлаштування журналістів. Також було акцентовано увагу на ролі Інтернету в сучасній журналістиці, висвітлено особливості функціонування традиційних та нових медіа.

Також в рамках першої сесії відбулась лекція Євгена БИСТРИЦЬКОГО,  Виконавчого директора Міжнародного фонду «Відродження», на тему «Громадянське суспільство: роль медіа». Євген БИСТРИЦЬКИЙ розповів про те, які ЗМІ можуть вважатися незалежними, що таке приватність інформації. Також було зазначено, що суть будь-якого дійсно громадського утворення, а загалом і громадянського суспільства, полягає у публічності його інтересів та їх захисту і просування. Тому ЗМІ відіграють важливу роль у визначенні поняття розвинутої суспільнісності. Його можна визначити як відкритість громадянського суспільства, тобто як можливість оприлюднювати всі владні дії, всі спрямовані на інших вольові акти.

Під час сесії виступив також Андрій МЕЛЕШЕВИЧ, Декан факультету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктор політичних наук Сіракузького Університету США, з доповіддю на тему «Українські політичні партії: ненадійні партнери демократії». Андрій МЕЛЕШЕВИЧ зауважив, що рівень здатності ідентифікувати партії в суспільстві виріс, і цей факт в свою чергу має призвести до збільшення політичної відповідальності партійних утвроень.

В межах першої сесії виступив також Володимир ФЕСЕНКО, Голова Правління Центру прикладних політичних досліджень “Пента”, з лекцією на тему “Проблеми та перспективи національної консолідації України“. Він наголосив на важливості консолідації еліт, яка б відбувалася паралельно з консолідацією влади.

Лекція Наталії АМЕЛЬЧЕНКО, завідувача кафедри політології Національного університету “Києво-Могилянська Академія”, кандидата філософських наук, доцента, мала тему: “Сучасні ідеології: виклики глобалізації“. Наталія АМЕЛЬЧЕНКО розповіла учасникам Школи про історію виникнення трьох основних модерних ідеологій: консерватизму, лібералізму та соціал-демократії, а також наголосила,  що у сучасному українському суспільстві ідеологічно «чистих» партій не існує, положення викладені у програмах українських партій свідчать про процеси зближення їх ідеологічних позицій.

В межах першої сесії виступила й Вікторія СЮМАР, Виконавчий директор Інституту масової інформації, з доповіддю на тему «Україна у світовому контексті: рівень висвітлення міжнародної тематики в українських ЗМІ». Вікторія відзначила, що однією з головних проблем української журналістики та експертного середовища є недостатність аналізування контексту тієї чи іншої інформації, що не дає можливості адекватно реагувати на поставлені виклики.

Тетяна КОТЮЖИНСЬКА, Президент Асоціації медіа юристів України,  доповідала на тему «Права і обов’язки журналістів».  Пані Котюжинська наголосила  на тому, що особливістю законодавчої бази регулювання дільності ЗМІ в Україні є її галузевість, що вказує на певну демократичність і гнучкість.

Цього ж дня учасники мали змогу здійснити ознайомчу екскурсію до м. Бахчисарай, де Олекса ГАЙВОРОНСЬКИЙ, Заступник директора з наукової роботи Бахчисарайського історико-культурного заповідника, показав та розповів учасникам про побудову історико-археологічного музею «Салачик».

Також у Бахчисараї відбулася зустріч із Рефатом ЧУБАРОВИМ, народним депутатом України ІІІ-V скликань, Заступником голови Меджлісу кримськотатарського народу, який ознайомив учасників Школи з історією депортації кримсько-татарського народу та його сьогоденням . Відповідаючи на питання учасників, Рефат ЧУБАРОВ спростував деякі твердження, що побутували серед слухачів Школи щодо кримських татар та наголосив на винятковій ролі української держави у поверненні кримських татар на свою Батьківщину.

В рамках першої сесії виступив Всеволод РЕЧИЦЬКИЙ, Конституційний експерт Харківської правозахисної групи, з доповіддю на тему «Філософія свободи слова». Всеволод РЕЧИЦЬКИЙ запропонував розглянути інформацію як частину символічної реальності. З огляду на це потрібно відштовхуватися від аналізу природи і функцій символічних форм. Найважливішою якістю символічної реальності є здатність творити. Творити і ділитися результатами творчості — означає обмінюватися інформацією. Інформація — це новизна, яка може бути усвідомлена. Тому адресат є необхідним атрибутом інформації.  Пан РЕЧИЦЬКИЙ висловив думку про те, що інформація — це кількість непередбачуваного (нового) у повідомленні, що має сенс і поширюється від одного суб’єкта інформаційних відношень до іншого, причому повний ефект передачі інформації залежить від засобів та можливостей її тлумачення і прочитання автором, ретранслятором і адресатом.

Володимир ПРИТУЛА, Голова Комітету із моніторингу свободи преси в Криму, прочитав  для слухачів Школи лекцію “Національні питання: особливості кримської політики“, що стала завершальним акордом кримської тематики даної сесії Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА».

В останній день сесії Олександр ХОРУЖЕНКО, Директор Центру досліджень  регіональної політики, Редактор журналу “Експерт”,  виступив із доповіддю на тему «Інтернет-медіа: досвід функціонування в Україні». Олександр розповів про практику заснування і функціонування аналітичного центру в рамках якого здійснюється громадський контроль, моніторинг суспільної думки. Інформаційно-аналітичним підкріпленням центру стало створення Інтернет – телебачення. В цілому дана організація була створена для можливості впливу на громадську думку, прийняття рішень на рівні обласної і міської адміністрації, а також для розроблення власних політичних продуктів – так звана формуюча аналітика.

Наступні сесії Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА» відбудуться в Києві, Одесі та Львові.

Завершилася робота Другої сесії Української школи політичних студій 2010 року, що тривала з 26 травня по 30 травня 2010 року у Сімеїзі (АРК, Україна). Учасники цьогорічної програми були відібрані серед понад п’ятисот кандидатів і візьмуть участь ще в одній національній сесії та у П’ятому Літньому Університеті Демократії у Страсбурзі (Франція).

Ключовими темами Другої сесії стали питання національної ідеї та консолідації, раціональність в політиці та стратегії державного будівництва, розвитку політичних інституцій та особливостей кримської політики.

Сесію відкрив 26 травня Директор Української школи політичних студій Ігор КОГУТ та Директор відділу політичного аналізу та співробітництва Генерального директорату демократії та політичних справ Ради Європи Клаудія ЛУЧІАНІ.

Робота розпочалася з виступу Володимира ПРИТУЛИ (Голови Комітету з моніторингу свободи преси у Криму), що був присвячений питанню Криму на політичній мапі України, особливостям кримського політичного поля.

Кримська проблематика знайшла своє продовження у виступі Рефата ЧУБАРОВА (народного депутата України III-V скликань, Заступника голови Меджлісу кримськотатарського меджлісу) 27 травня 2010 року, присвяченого проблемі етнонаціональної політики України крізь призму кримськотатарського питання; лекція відбулася в м.Бахчисарай.

Цього дня учасники Школи також мали можливість відчути “реалії кримських шляхів”, а саме – відвідати м. Севастополь та Балаклаву.

28 травня 2010 року Наталія АМЕЛЬЧЕНКО (Завідувач кафедри політології Національного університету “Києво-Могилянська академія”, к.ф.н., доцент) після своєї лекції “Демократичні та ціннісні трансформації в Україні: діахронія інституційних та ціннісних змін” провела широкоформатну дискусію, що стосувалася наступних питань:

• Чи достатньо імплементації демократичних інститутів для формування демократичного суспільства в Україні?
• Чи потрібна і для чого необхідна ціннісна інтеграція українського суспільства?
• Навколо яких політичних цінностей існує або можливий консенсус в Україні?
• Яка  політика (політики) сприяє або сприятиме  ціннісній інтеграції українського суспільства?

Тематичним продовженням став виступ Володимира ФЕСЕНКА (Голови Правління Центру прикладних політичних досліджень “Пента”) з приводуможливості побудови єдиного ціннісного простору в українській політиці в контексті пост-виборчої ситуації.

На завершення дня відбувся круглий стіл “Проект Україна”: що і як об’єднає націю” (до питання про національну ідею), під час якого учасники представили результати роботи у групах над своїми власними “проектами”.

29 травня 2010 року для учасників було проведено  тематичний семінар: “Раціональність в політиці та стратегії державного будівництва” (Михайло МІНАКОВ, Голова Ради Асоціації випускників Української школи політичних студій (2006-2008), Старший програмний менеджер ПРООН в Україні, д.ф.н.) та тренінг “Аналіз політики” (Роман КОБЕЦЬ, кандидат філософських наук, викладач УШПС).

Семінар “Раціональність в політиці та стратегії державного будівництва ” було проведено з використанням методики, створеної Інститутом Аспен. Такого типу семінари спрямовані на підтримку відкритого діалогу про наявні проблеми особистості і суспільства. Вони базуються на відновленні здатності учасників вести змістовний діалог та реактуалізації фундаментальних цінностей. Під час підготовки до заходу учасники ознайомились із текстами Платона, Т. Гобса, Ж.-Ж. Руссо, М.Фуко тощо, які і стали основою для подальшої дискусії навколо філософських засад та інтерпретацій проблеми. Прикладна частина семінару була присвячена аналізу індексу неуспішності держав з метою ретроспективного бачення стратегій державного будівництва.

Під час семінару-практикуму “Аналіз політики” учасники ознайомились із особливостями, стратегіями та теоретичною базою аналізу політики та можливості прийняття правильних й ефективних рішень.

30 травня 2010 року слухачі мали можливість поспілкуватися на тему розвитку політичних партій та партійних систем в Східній та Західній Європіз Андрієм МЕЛЕШЕВИЧЕМ (Деканом факультету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктором політичних наук, Сіракузький Університет (США).

У фокусі візиту опинились питання взаємодії та співпраці молодіжних організацій політичних партій з материнськими структурами, особливості врахування позицій молодіжного крила при прийняті рішень партійним керівництвом, ефективності механізмів комунікації на місцевому та національному рівні, залучення «молодіжок» до виконання завдань, що постають перед партіями у щоденній діяльності (зокрема під час виборчих кампаній). Дискусії щодо цих тем пройшли під час робочих зустрічей з керівництвом ВМГО «Батьківщина Молода» та ВМГО «Союз Молоді Регіонів України».

Іншим важливим аспектом візиту молдавської Школи молодого політичного лідера стали зустрічі з українськими політичними експертами у форматі дискусійної панелі, що стосувались питань сучасної ситуації в політичній сфері України, особливостей діючої партійної системи та її інституційної спроможності. Зокрема питання законодавчого забезпечення діяльності політичних партій в Україні та партійних фінансів було висвітлене Директором з правових питань Лабораторії законодавчих ініціатив Денисом КОВРИЖЕНКОМ; про моделі політичного комунікації між політичними партіями та громадянським суспільством говорила Голова Ради Українського незалежного центру політичних досліджень, керівник програм розвитку громадянського суспільства Юлія ТИЩЕНКО; тему політичної освіти молоді та програм для представників місцевого самоврядування та політичних партій розкривали експерти Інституту політичної освіти Олександр СОЛОНТАЙ та Любомир ГРИЦАК.

Відбулась в рамках навчального візиту актуальна для обох сторін зустріч з подібним до Школи молодого політичного лідера Асоціації ADEPT проектом, що діє в Україні – Школою Молодого політика Українського Фонду підтримки реформ. Виконавчий директор Фонду та координатор Школи Олександр ЯРЕМА поділився з молдавськими колегами набутим досвідом, здобутками та викликами, що постають перед Школою та Фондом, а також поділився узагальненими міркуваннями учасників школи щодо сучасної політичної ситуації.

Особливе зацікавлення учасників навчального візиту викликала неформальна дискусія з одним із провідних аналітиків та знавцем політичних технологій Директором зі стратегічного планування соціально-інжинірингового агентства «Гайдай.Ком» Сергієм ГАЙДАЄМ, що стала своєрідним знайомством молдавських партнерів з сучасною  українською політикою. Запропонований формат дискусії, що відштовхувалась від теми «Чотири дефіцити президентської виборчої кампанії 2010. Чого не вистачало виборцям та політикам?», дозволив охопити не лише актуальні питання української політики та щойно завершеної президентської виборчої кампанії, але й глобальні геополітичні стратегії та основи сучасних теорій політичного конструювання.

За результатами зустрічей та дискусій учасники Школи молодого політичного лідера Асоціації ADEPT змогли скласти власне збалансоване уявлення про політичні процеси та тенденції, актуальні сьогодні в Україні, порівняти стан та перспективи розвитку партійної системи України та Молдови, роль та структурну укоріненість молодіжних організацій політичних партій, міру поширення та розвитку механізмів партійної демократії зокрема на прикладі стосунків політичних партій з власними молодіжними організаціями.

Проект «Школа молодого політичного лідера» покликаний сприяти розвитку політичних партій у Республіці Молдова шляхом підготовки представників молодіжних організацій політичних партій та просування демократичних цінностей, котрі є основою багатопартійної системи. Водночас важливим завданням, що постає перед школою, є створення конструктивного діалогу між молодіжними організаціями політичних партій Республіки Молдова, досягнення компромісу та взаємотерпіння як єдиного життєспроможного рішення для подолання міжпартійних конфліктних ситуацій. Учасниками школи, окрім представників політичних партій, є також представники неурядових організацій та ЗМІ.

Асоціація АДЕПТ є одним із провідних аналітичних центрів Республіки Молдова, що зосереджує свою діяльність на питаннях популяризації практик та механізмів демократії участі, належного врядування, виборчих процесів та партійної системи, аналізу політичних, соціо-економічних та виборчих процесів та тенденцій у Республіці Молдова та у країнах-сусідах. Асоціація АДЕПТ  входить до розгалуженої мережі міжнародних партнерів Лабораторії законодавчих ініціатив, зокрема представники АДЕПТ’у є учасниками Мережі лідерів громадянського суспільства (Азербайджан – Вірменія – Грузія – Молдова – Україна), діяльність якої в Україні співкоординується Лабораторією законодавчих ініціатив.

Програма особистісного розвитку є тренінговим компонентом Української школи політичних студій. Навчальна програма Першого модулю “Мистецтво комунікації” складалась з таких тем:

• поняття комунікації та стратегії ефективної комунікації;
• як розуміти та використовувати мову тіла;
• розуміння мотивів та намірів і мистецтво ставити точні питання;
• вміння «читати» справжні повідомлення партнера по комунікації.

Групу було сформовано шляхом конкурсного відбору анкет. До її складу увійшли випускники УШПС, а також інші представники бізнесу та громадської діяльності.

Під час модулю Програми Self-made man учасники мали можливість детально вивчити комунікативні стратегії та практикувати методи виявлення дійсних намірів партнерів по комунікації. Тренер програми Ігор Рак допоміг усвідомити власні слабкі та сильні сторони. Крім того, учасники оволоділи практичними техніками явного та неявного впливу на хід комунікації.

Програма складалась на 30 відсотків з теоретичного матеріалу, а 70 відсотків часу учасники практикували навички ефективної комунікації. В результаті учасники програми отримали можливість розвивати комунікативні здібності та вміння працювати над подоланням власних бар’єрів.

Загалом Програма особистісного розвитку передбачає системний підхід і складається з чотирьох послідовних модулів:

• комунікація як мистецтво;
• стратегії досягнення цілей;
• динаміка особистого зростання;
• системне мислення та інтеграція навичок.

Комплекс модулів формують цілісну трансформаційну модель особистісного розвитку та дієву основу для управління змінами у різних сферах життя.

Другий модуль Програми особистісного розвитку буде присвячений стратегіям досягнення цілей і відбудеться з 23 до 27 червня.

Завдяки плідній співпраці УШПС з Українським Товариством Оксфордського Університету, Михайло Мінаков, член Ради Асоціації випускників УШПС, виступив із публічною лекцією “Популізм як логіка: український досвід” в одному з найбільш престижних коледжів Оксфорду (6 травня 2010 року, Мертон Коледж).

27 квітня 2010 року Верховною Радою України було ухвалено Закон  України «Про ратифікацію Угоди між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України».Мережа підтримки реформ  висловлює глибоке занепокоєння змістом угоди та способом, у який вона була прийнята й ратифікована.

Зокрема, представники Мережі звертають увагу на такі аспекти:

1. Підготовка міждержавної угоди відбулася у спосіб, що не відповідає демократичним традиціям та принципам. Фактично, рішення щодо суспільно важливої проблеми було ухвалене у непублічному режимі, без попереднього оприлюднення основних положень угоди та за відсутності обговорень і врахування позицій громадян України.
2. Ратифікація угоди закладає небезпечний потенціал для подальшого внутрішнього протистояння та поляризації населення України, оскільки вона є гостро конфліктною з точки зору різних територіальних та політичних суспільних груп.
3. Відсутні офіційні експертні висновки щодо наслідків, економічної і політичної доцільності угоди. Владою були озвучені лише потенційно можливі доходи від угоди, в той час як замовчується інформація про неминучі збитки, серед яких: погіршення інвестиційної привабливості регіону, неможливість розвитку його інфраструктури в перспективі, подальше погіршення екологічного стану екосистем півострова.
4. Створено небезпечний прецедент поєднання військово-політичних та економічних питань й прийняття важливих суспільно-політичних рішень, виходячи з ситуативних економічних інтересів.
5. Зважаючи на значний суспільний резонанс та високу конфліктність питання, існує небезпека майбутньої денонсації ратифікованої угоди Верховною Радою України, що призведе до створення негативного іміджу України на міжнародній арені, як країни, що не дотримується взятих на себе зобов’язань.
6. Підписання та ратифікація угоди створює додаткові ризики для української економіки у зв’язку з можливими масовими акціями протесту економічного та політичного характеру.
7. Ратифікація Угоди відбувалася з суттєвим порушенням регламенту Верховної Ради України.  На засіданні 27 квітня 2010 року за ратифікацію проголосувало більше депутатів, ніж було зареєстровано. Документально підтвердженим є факт голосування депутатів, які перебували закордоном або неучасть яких була публічно зафіксованою.

У зв’язку з підписанням Угоди Мережа підтримки реформ:

1. Публічно звертається  до Президента України та Міністра закордонних справ України  щодо надання широким колам громадськості для ознайомлення усіх документів, що стосуються  домовленостей України та РФ про умови перебування ЧФ РФ.
2. Вимагає від Міністерства закордонних справ України надання повної інформації про процес підготовки Угоди, наявність відповідних експертних та правових висновків.
3. Пропонує народним депутатам України звернутися до Конституційного Суду щодо роз’яснення ст. 17 Конституції України та її Перехідних положень, задля уникнення подвійних трактувань.
4. Пропонує народним депутатам України звернутись до Конституційного Суду України з поданням про визнання Закону „Про ратифікацію Угоди між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України” таким, що не відповідає Конституції України на підставі статті 152 Конституції України – у зв’язку з порушенням Верховною Радою України конституційної процедури його ухвалення, передбаченої частиною третьою статті 84 Конституції України.
5. Пропонує народним  депутатам України заслухати у Верховній Раді України Міністра закордонних справ щодо виконання Чорноморським флотом Російської Федерації умов дислокації, пересування та ведення господарсько-економічної діяльності.
6. Пропонує народним  депутатам України  заслухати у Верховній Раді Міністра оборони України  щодо стану фінансування та програми розвитку  Військово-морських сил України.
7. Вимагає проведення широких громадських консультацій щодо цього питання, на яких, зокрема, буде визначено можливість проведення національного референдуму з питання пролонгації строків і умов перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України.

Мережа підтримки реформ також пропонує провідним громадським та експертним організаціям України спільними зусиллями підготувати аналітичну доповідь під робочою назвою «Безпекові, зовнішньополітичні та соціально-економічні ризики для України в умовах перебування на її території іноземних військових формувань».

Ми наголошуємо на тому, що це питання має надзвичайну суспільно-політичну вагу і потребує якнайширшого громадського обговорення, спрямованого, перш за все, на досягнення суспільного консенсусу, а також на об’єднання суспільства задля формування зваженого та об’єктивного погляду на ситуацію, що склалася, на противагу теперішньому методу ухвалення та прийняття рішень, що формує підстави для конфронтації та поляризації українського суспільства .

Оприлюднено 28 квітня 2010 року від імені:

Лабораторії законодавчих ініціатив
Центру політичного аналізу та виборчого консалтингу (Луцьк)
Донецького обласного відділення ВГО «Комітет виборців України»
Центру досліджень регіональної політики (Суми)
Львівської обласної організації «Комітет виборців України»
Одеської обласної організації «Комітет виборців України»
Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень (Чернігів)
Фонду «Місцевої демократії» (Харків)
Херсонського обласного відділення ВГО «Комітет виборців України»

Заява Мережі підтримки реформ з приводу ратифікації Верховною Радою України угоди про продовження терміну перебування Чорноморського флоту РФ на території України

8 квітня пройшло урочисте відкриття Першої сесії 2010-го навчального року Української школи політичних студій. У заході взяли участь визначні українські та закордонні експерти, політики та дипломати.

Під час відкриття сесії відбулось представлення учасників цьогорічної Школи, а також було продемонстровано фільм «УШПС: європейський успіх України». Безпосередньо відкривав сесію Директор Української школи політичних студій, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор КОГУТ, який привітав присутніх з тим, що вони змогли пройти серйозний конкурсний відбір й стати учасниками Школи. Аке ПЕТЕРСОН, Представник Генерального Секретаря Ради Європи в Україні з координації програм співробітництва з Україною, розповів про проекти та конвенції Ради Європи спрямовані на розвиток та утвердження демократичних цінностей в європейських країнах (одним із таких проектів і стала УШПС). Надзвичайний та Повноважний Посол Японії в України  Ізава ТАДАШІ розповів на відкритті сесії, що його країна з 2004 року співпрацює з різними проектами Ради Європи, що, зокрема, дозволяє їй налагоджувати зв’язки з різними європейськими країнами, серед яких і Україна. Георг ЦУБЛЕР, Надзвичайний та Повноважний Посол Швейцарії в Україні, відзначив, що його країна, яка зараз головує в Комітеті міністрів Ради Європи, буде всіляко підтримувати розвиток демократичних традицій в середовищі молодої української еліти.

Після відкриття відбулась дискусійна платформа на тему «Політичний та економічний потенціал нових інструментів співпраці Європейського Союзу та України», модератором якої став Ігор ЖОВКВА, доцент Дипломатичної академії України при МЗС України, випускник УШПС. Він наголосив, що для України головні завдання розвитку стосунків з Європейським Союзом протягом останніх років знаходяться в площині не зовнішньої, а внутрішньої політики. Крім того, він звернув увагу присутніх на реформу системи євроінтеграції, яку проводить нова влада в Україні. Першим доповідачем в дискусії став Олександр ЧАЛИЙ, Надзвичайний та Повноважний Посол України. На його думку Рада Європи на даному історичному етапі є набагато важливішим партнером для України, ніж Європейський Союз. Свою позицію Олександр Чалий пояснив тим, що ЄС зараз знаходиться в глибокій соціально-економічній кризі, як внаслідок останнього розширення, так і внаслідок глобальних кризових явищ. Така криза призводить до поширення в Євросоюзі уявлення про неможливість подальшого розширення саме в форматі ЄС, та до повернення до ідеї «Великої Європи» у вигляді об’єднання на зразок Ради Європи. Що ж до перспектив приєднання України до ЄС, то вони, за прогнозами Олександра Чалого, з’являться не раніше 2019-2020 року. До того ж часу питання членства в Європейському Союзі має бути зняте з порядку денного. Натомість Україні необхідно розвивати прагматичні відносини з ЄС, вибудовуючи прийнятну для себе зону вільної торгівлі з Євросоюзом та працюючи над спрощенням візового режиму. Крім того, Олександр Чалий повторив свою тезу про те, що в України є шанс стати «Швейцарією XXI ст.» завдяки розташуванню в геополітичному центрі Євразії, для чого, втім, потрібна, перш за все, внутрішня консолідація та історичне примирення українського суспільства. Другий доповідач, Ганс-Юрген ГАЙМЗЬОТ, Надзвичайний та Повноважний Посол Німеччини в Україні, розповів про багатошаровість внутрішньої інтеграції Європейського Союзу, за якої різні країни-члени в різній мірі залучені до об’єднання. Він підтвердив тезу про важливість саме внутрішньополітичних дій України задля налагодження співпраці з ЄС – Євросоюз просто не може замість України творити її політику, спрямовану на наближення до стандартів Європейського Союзу. Крім того, Ганс-Юрген ГАЙМЗЬОТ порадив Україні обрати для себе найбільш прийнятну модель співпраці з ЄС – відповідними прикладами можуть послужити системи відносин, вибудовані Швейцарією, Норвегією або Туреччиною.

Тема другої дискусійної платформи, яка відбулась 8 квітня – «Актуальні виклики демократії – базові рефлексії». Модератором цього блоку виступив Ніко ЛАНГЕ, Голова Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні. В своєму виступі він звернувся до теоретичних основ політичної науки, й нагадав присутнім твердження Платона та Аристотеля про суспільний устрій, які до цього часу не втратили свою актуальність. Також він відзначив, що політична наука завжди своїм головним предметом дослідження мала демократію та демократичні цінності. Доповідачем під час дискусії став Генріх ОБЕРРОЙТЕР, Директор Академії політичної освіти (Тутцінг, Німеччина). Він також звернувся до політичної теорії та розповів учасникам Школи про сутність різних моделей ліберальної демократії, принагідно порівнявши їх з російською моделлю демократії, що, на думку Генріха ОБЕРРОЙТЕРА, не може вважатися ліберальною. Крім того, він наголосив на критичній важливості забезпечення політичної культури участі та політичного консенсусу (в тому числі – і консенсусу інституцій) в суспільстві. Серед негативних явищ в сучасній політиці доповідач відзначив превалювання штучних інтересів політичних партій над інтересами суспільства (що особливо небезпечно за умов ідеологічної поляризації партійної системи), драматизацію політики внаслідок споживацькому підходу ЗМІ до висвітлення політичних подій. Крім того, Генріх ОБЕРРОЙТЕР говорив про зниження політичної участі та довіри громадян до влади, що з різних причин можна спостерігати в різних європейських країнах, включаючи Україну, Португалію, Грецію, Польщу та ін. Завершився перший день сесії урочистим прийомом в резиденції Посла Японії в Україні.

Другий день сесії УШПС буде проходив в місті Буча.

Зранку пройшла установча зустріч з діяльності П’ятого набору Української школи політичних студій та Європейської асоціації шкіл політичних студій після якої відбулось знайомство учасників УШПС-2010 (допомагав їм в цьому процесі викладач УШПС, сертифікований тренер Ігор РАК).

Після цього учасники взяли участь у дискусійній платформі «Конституційний дизайн та реалізація ключових правових реформ в Україні: двадцять років у пошуках політичного балансу», доповідачем якої був Володимир ШАПОВАЛ (Голова Центральної виборчої комісії України, Член Наглядової Ради УШПС).

Після першого блоку слухачі мали можливість стати активними учасниками обговорення «Стратегія формування політики в умовах кризи: яких реформ потребує Україна?» (доповідачами виступили: Віктор ПИНЗЕНИК, Голова Українського фонду підтримки реформ та Мартін РАЙЗЕР, Директор Світового Банку по Україні, Білорусі та Молдові).

Наступна частина роботи групи Школи «Про реформи» була побудована навколо доповіді Андрія ЄРМОЛАЄВА, Директора Національного інституту стратегічних досліджень).

Заключним акордом дня став виступ «Проблема якості еліт: спроба їхньої оцінки в Україні» Михайла МІНАКОВА, Старшого програмного менеджера напрямку «Демократичне врядування», ПРООН України, доцента кафедри філософії НаУКМА.

В третій день сесії, 10 квітня, учасники мали змогу взяти участь у наступних дискусійних платформах: «Політична журналістика та відкритість політичних процесів в Україні: проблеми та перспективи» (доповідач Юлія МОСТОВА, Заступник головного редактора газети «Дзеркало тижня»), «Безпека та демократія крізь призму українських реалій» (доповідач Анатолій ГРИЦЕНКО, Голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони, Член Української частини Ради міжпарламентської ради «Україна-НАТО»), «Принцип верховенства права та проблеми його реалізації в Україні» (доповідач Микола КОЗЮБРА, Завідувач кафедрою державно-правових наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», суддя Конституційного Суду України у відставці) та «Чотири дефіцити президентської виборчої кампанії 2010. Чого не вистачало виборцям та політикам» (доповідач Сергій ГАЙДАЙ, Директор зі стратегічного планування соціально-інжинірингового агентства «Гайдай.Ком»).

В останній день першої сесії УШПС, 11 квітня, відбувся тренінг «Політика як гра. Публічний виступ як структурна імпровізація» (ведучий Анатолій НЄЄЛОВ, Художній керівник та режисер театру-студії «Чорний квадрат») та дискусійна платформа «Ціннісні орієнтації українського суспільства в історичній перспективі» (доповідач Наталя ЯКОВЕНКО, Завідувач кафедрою історії Національного університету «Києво-Могилянська академія»).

Українська школа політичних студій – незалежний, позапартійний проект, який має на меті формування, навчання та підтримку нової генерації політиків, державних службовців, лідерів громадянського суспільства, підприємців, журналістів, юристів, яким під силу сформулювати та реалізувати українську європейську ідею. Близько сорока учасників, які були відібрані з-поміж чотирьохсот кандидатів з усієї України, візьмуть участь у трьох сесіях в Україні та одній у м. Страсбург, Франція.

Школу було створено за ініціативи Ради Європи та Лабораторії законодавчих ініціатив. За цей період її випускниками стало більше 140 осіб. Провідні міжнародні експерти, політики, науковці та дипломати із різних куточків світу – від Японії до Канади – щорічно залучаються у якості викладачів до діяльності Школи. За короткий час своєї діяльності УШПС вдалося стати одним із провідних освітніх проектів – і не лише в Україні. Вона зайняла гідне місце у Європейській мережі шкіл політичних студій, яка сьогодні складається із шістнадцяти інституцій. До мережі входять школи, що працюють у Белграді (Сербія), Бухаресті (Румунія), Кишиневі (Молдова), Москві (Росія), Пріштіні (Косово), Скоп’є (Македонія), Софії (Болгарія), Тбілісі (Грузія), Загребі (Хорватія), Єревані (Вірменія), Тірані (Албанія), Баку (Азербайджан), Сараєво (Боснія і Герцеговина), Погоріці (Чорногорія) та Мінську (Бєларусь).  Конкурс на участь у Школі зростає з року у рік.

Завдання УШПС: створення єдиного комунікаційного простору для людей, які орієнтовані на успіх, базові гуманістичні цінності та демократичні принципи; застосування інноваційних освітніх підходів, які формують багатовимірне розуміння процесів, що мають місце в Україні та світі, а також створюють можливості для обміну досвідом між лідерами з різних сфер суспільного життя; всебічна підтримка та ціннісне орієнтування учасників мережі. Роль цього проекту було підкреслено Комітетом Міністрів Ради Європи, який 11 січня 2006 року відзначив створення Української школи політичних студій одним із кроків, що мають особливе значення для демократичного розвитку України.