Друга конференція випускників школи професійної журналістики «Нова Україна» (м. Київ)
В.Сюмар у своєму виступі наголосила, що завданням журналіста є відбір потрібної та корисної інформації серед різноманіття джерел, які продукуються у світі. Відповідаючи на репліки колег щодо зникнення традиційних ЗМІ та домінування у сучасному медіа просторі нових медіа, А.Куликовзазначив, що, на його думку, традиційні медіа все ж збережуть свої позиції, а також визначив радіо як найдемократичніший засіб масової інформації, де дискусія є найбільш можливою. Також А.Куликов наголосив на важливості дотримання професійних стандартів у професії журналіста; джерела інформації, на його думку, мають бути перевіреними, достовірними. Журналіст також підкреслив, що часто трапляється так, що інформаційні агентства, які в теорії мають надавати найактуальнішу інформацію, на практиці не завжди перевіряють її новизну. І.Соломко у своєму виступі підтримала А. Куликова і зазначила, що пересічна людина, що надає інформацію і у сучасному світі може вважатися журналістом, перш за все, не є професіоналом своєї справи. З огляду на те, що завданням журналіста є не лише передача інформації, а й її обробка та аналіз, то традиційні ЗМІ, де працюють професійні журналісти, не полишать арени медіа простору. І. Соломконаголосила на важливості диверсифікації джерел інформації, що є особливо актуальним у політичній журналістиці. В свою чергу, Н.Соколенко розповіла про свій досвід роботи з джерелами інформації вже після того, як матеріал відзнятий.
Після цього робота Конференції продовжилася виступами Максима ЛАЦИБИ, керівника програм Українського незалежного центру політичних досліджень, та Олександра ВІННІКОВА, голови Правління Мережі розвитку європейського права, про стан розвитку благодійництва в Україні. М.Лациба зазначив, що станом на 2010 рік Україна посідала лише 150-те місце у світовому рейтингу благодійності серед 153 держав і, відповідно, останнє місце з 26 держав у регіоні Центральної та Східної Європи. Найчастіше українці дають милостиню на вулиці, допомагають бездомним дітям та роблять пожертви на церкву. О.Вінніков зосередився на основних недоліках існуючого законодавства про благодійність. Серед основних його слабких місць експерт назвав довгий строк, потрібний для реєстрації благодійної організації чи фонду, необхідність узгодження отримувачів допомоги із місцевими органами влади, а також необхідність доплати за кожну одну гривню благодійної допомоги 5,52 гривень податку. Також, О. Вінніков закликав журналістів підтримати законопроект «Про благодійництво та благодійні організації» (№ 6343 від 26.04.2010 р.), що вносить суттєві покращення в законодавче регулювання благодійництва в Україні.
Після цього Ольга ГЕРАСИМ’ЮК, генеральний продюсер ISTIL studios, тележурналіст, у своєму виступі зосередилася на питанні соціальної журналістики. О.Герасим’юкрозповіла про свій досвід роботи із соціально важливими темами, зазначивши, що наразі соціальна журналістика зникає, її місце починають займати новини кримінального характеру, і таким чином формують уявлення людей про світ та події в ньому.
Наступний день роботи Конференції було присвячено реформуванню системи місцевого самоврядування в Україні. Робота двох панельних дискусій розпочалася із вступного слова Наталії СТАРОСТЕНКО, менеджера програми Ради Європи «Посилення інституційної спроможності місцевої влади в Україні», яка зазначила, що основною метою реформи місцевого самоврядування є посилення спроможності органів місцевого самоврядування виконувати нові завдання, які вони отримають в процесі децентралізації. Також Н.Старостенко розповіла учасникам про основні компоненти програми Ради Європи, спрямованої на підтримку сильної та ефективної системи місцевого самоврядування в Україні.
Після цього відбулася дискусійна платформа на тему «Проблеми та виклики адміністративно-територіальної реформи в Україні». Участь в обговоренні взяли Юрій ГАНУЩАК, народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, Анатолій ТКАЧУК, директор Інституту громадянського суспільства, Павло КОЗИРЄВ, голова Асоціації малих міст України, віце-президент Асоціації міст України, Валентина ПОЛТАВЕЦЬ, заступник міського голови м. Українка. Ю.Ганущак у своєму виступі зосередився на концепціях реформ адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування в Україні, зазначивши, що адміністративно-територіальна реформа є конче необхідною з огляду на прискорену депопуляцію сіл. Народний депут України також окреслив основи сучасного адміністративно-територіального устрою та принципи створення громад, розповів про правовий статус, повноваження та на прикладах показав нові способи розподілу адміністративно-територіальних одиниць. А. Ткачук зазначив, що, на його думку, органи місцевого самоврядування в Україні володіють достатніми повноваженнями та компетенцією для здійснення ефективного управління, але, на жаль, не мають достатнього бюджету. Виступ П.Козирєва був присвячений проблемам розподілу повноважень між центральними та місцевими органами влади, зазначивши, що йому, як представнику місцевої влади, часто не вистачає повноважень для ефективного вирішення місцевих проблем громадян (як-то велика кількість машин у дворі будівлі, несанкціонований ремонт квартири тощо). В.Полтавець поділилася своїм досвідом у сфері місцевого самоврядування, висловила сподівання, що адміністративно-територіальна реформа впорядкує і покращить життя мешканців громади. Заступник мера також звернула увагу на те, що перш за все в питаннях реформи потрібно орієнтуватися на людину і її потреби, та наголосила, що поганий менеджмент і тотальна неповага до всього – проблеми нашої країни, які не дають відбутися змінам.
Завершальним акордом Конференції випускників став виступ Наталії ДНІПРЕНКО, директора недержавної організації «Нові медіа» на тему «Роль ЗМІ у підвищенні обізнаності громадськості щодо реформ місцевого самоврядування». Експерт підкреслила особливу роль ЗМІ у донесенні інформації та формуванні реальності, а також відзначила, що «та подія, яка не висвітлена ЗМІ, вважається такою, що не відбулася». Н. Дніпренко розповіла про технології зворотного зв’язку з владою, зокрема про систему рад та громадську експертизу. По завершенню була представлена інтерактивна інформативно-аналітична система «Громадянське суспільство і влада», яка спрямована на підтримку розвитку громадянського суспільства.
Без громадського контролю державна антикорупційна політика не може бути успішною
У рамках Міжнародного дня боротьби з корупцією 9 грудня 2011 року Творче об’єднання «ТОРО» (Контактна група в Україні Transparency International) зініціювало проведення спеціального круглого столу на тему «Інструменти протидії корупції в Україні: практичний досвід організацій громадянського суспільства».Експерти визнають, що в Україні корупція залишається проблемою номер один. Про це свідчать найнижчі рейтинги держави в Індексі сприйняття корупції від глобальної антикорупційної неурядової організації Transparency International. І хоча Україна вже півроку живе за новим Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» та має Національну антикорупційну стратегію на 2011-2014 роки, представники українських громадських організацій говорять, що законодавство не працює. Влада постійно декларує співпрацю з громадськістю, проте на практиці все відбувається навпаки. Підтвердженням цього є прийняття Програми запобігання і протидії корупції в Україні на 2011 – 2015 рр., яка розроблялася фактично таємно, без залучення інститутів громадянського суспільства. У той же час представники неурядових організацій мають чималий досвід протидії корупції в Україні.50 представників громадських організацій, посольств, міжнародних та українських фондів, органів державної влади обговорили державну антикорупційну політику України та показали інструменти боротьби з корупцією. Зокрема, Іван Пресняков (Український інститут публічної політики) представив результати міжнародного проекту щодо вивчення найкращих практик участі громадянського суспільства у розробці та впровадженні антикорупційних стратегій у країнах ЄС та Східного партнерства. За його словами, процес розробки Національної антикорупційної стратегії був далекий від досконалості: він відбувався у ситуації жорсткої конкуренції між Урядовим уповноваженим з антикорупційної політики та Національним антикорупційним комітетом, що боролися за авторство стратегії, а зацікавлені громадські організації були мінімальним чином залучені у процес розробки документу. «Сама стратегія, – сказав Іван Пресняков, – виявилася надто формальним документом, адже головний зміст політики зосереджено у нещодавно прийнятій Державній програмі щодо запобігання і протидії корупції, яка розроблялася органами влади цілком кулуарно та у ситуації цейтноту».
Денис Ковриженко, директор правових програм Лабораторії законодавчих ініціатив, переконаний, що нова Програма запобігання і протидії корупції в Україні на 2011-2015 рр. – ніщо інше, як спроба зімітувати боротьбу з корупцією в державі, яка впевнено скочується в прірву. Програма не передбачає здійснення антикорупційних реформ в багатьох важливих секторах та інституціях. Заходи сформульовано розмито. Найбільш важливі реформи – у сфері митної та податкової справи тощо – перенесено на 2014-2015 рр, хоча починати їх треба було б вже зараз. За словами Дениса Ковриженка, фінансування, яке закладено, піде не на боротьбу з корупцією, а на запровадження системи електронного обігу медичних карток, на яке передбачається спрямувати 90% (а це понад 800 мільйонів гривень) всього 5-річного фінансування Програми.
На думку Олексія Хмари, президента Творчого об’єднання «ТОРО» – Контактної групи в Україні Transparency International, єдиний плюс нової Програми – це запровадження електронного документообігу в органах державної влади, проте сума, яка передбачена на реалізацію цього пункту, доволі мізерна – 6 мільйонів гривень.
На тлі такого недосконалого правого середовища інститути громадянського суспільства вже мають досить дієвий інструмент протидії корупції. Мова йде про Громадську антикорупційну експертизу проектів нормативно-правових актів. Можливість її проведення спочатку була передбачена для громадських рад Постановою КМУ №996 від 03.11.2010 р., а пізніше для фізичних та юридичних осіб у Законі «Про запобігання та протидію корупції в Україні». Як зазначила під час круглого столу Тетяна Яцків, виконавчий директор Інституту правничих реформ та успішних стратегій розвитку, ніхто не знав, як цей інструмент використовувати на практиці. Творче об’єднання «ТОРО» та його партнери підготували методичні рекомендації застосування громадської антикорупційної експертизи громадськими радами, провели навчальні заходи. Було підготовлено перших 50 представників НУО, які можуть на практиці застосовувати цей інструмент. Наступними кроками взаємодії громадськості та влади, на думку Тетяни Яцків, повинні бути: забезпечення «включення» громадських рад та зацікавленої громадськості в процес нормотворчості всередині органів влади, вчасного доступу до нормативно-правових актів, створення мереж, особливо на місцевому рівні, для поширення знань про експертизу; навчання не тільки представників НУО, але і органів влади; формування успішних практик і прикладів; застосування простої та зрозумілої методики виявлення корупційних факторів.
Під час круглого столу, успішними практиками застосування громадської антикорупційної експертизи поділилися представники громадських організацій різних регіонів України. Зокрема, Олена Мірхайдарова, голова Компаніївської громадської організації «Взаємодія» (Кіровоградська область), розповіла про здійснення антикорупційної громадської експертизи проекту районної цільової програми на 2011-2015 роки «Шкільна парта». «Ми побачили кілька корупціогенних чинників, а саме: інформаційну закритість, відсутність конкурсних (аукціонних процедур) під час закупівлі шкільних парт», – зазначає вона. Потрібно зауважити, що Компаніївська районна рада прислухалася до рекомендацій громадської організації «Взаємодія» та внесла три із чотирьох запропонованих доповнень до програми «Шкільна парта». Інший приклад: громадська організація «Філософія серця» (м.Вінниця) провела моніторинг виконання антикорупційного компоненту обласної програми «Про єдину комплексну програму Вінницької області на 2010-2014 роки». Було з’ясовано, що із 19 задекларованих пунктів програми частково виконано лише 7, про решту – просто забули. «Ми подали 13 інформаційних запитів в органи влади та до правоохоронних органів, щоб дізнатися як виконується антикорупційний розділ програми», – зазначила Ольга Брига, представник ГО «Філософія серця». У підсумку, з’ясувалося що простіше написати нову програму, заклавши реальне фінансування, ніж намагатися реанімувати пункти старої. За результатами громадського моніторингу була створена депутатська робоча група, до складу якої також ввійшли громадські організації. За основу нової програми були взяті 14 пропозицій від організації «Філософія Серця», розроблені з залученням зовнішніх експертів – у тому числі Творчого об’єднання “ТОРО”.
Нестандартний досвід протидії корупції у місті Черкасах представила Вероніка Усманова, яка стала ініціатором створення Інтерактивного антикорупційного театру. «Інтерактивний театр – це не лише дійство на сцені, а й активне залучення студентів до обговорення проблеми та участі у рольових іграх. Студенти – це та частина суспільства, яка здатна змінити ситуацію», – зазначила вона.
Учасникам круглого столу Василь Зайцев, представник Творчого об’єднання «ТОРО» (Контактної групи в Україні Transparency International), презентував спеціалізований антикорупційний сайт www.anticorruption.in.ua – ще один дієвий інструмент та порадник у сфері боротьби з корупцією.
Без тиску зацікавленої громадськості, без залучення незалежної експертизи, без громадського контролю антикорупційна державна політика не буде успішною, – переконані учасники круглого столу.
Під час заходу Олексій Хмара, президент Творчого об’єднання «ТОРО», оприлюднив відкрите звернення до Президента України Віктора Януковича щодо брутальних порушень процедури прийняття Державної антикорупційної програми .
Круглий стіл відбувався за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Буклет про діяльність Лабораторії законодавчих ініціатив (2011)
Публікація описує всі аспекти роботи Лабораторії законодавчих ініціатив, її здобутки за більш ніж десятирічну історію, головні проекти та напрями роботи.
Громадський форум «Будуємо європейську Україну – готуємо Київ до Євро-2012!»
28 січня 2011 року в інформагенції Укрінформ пройшов Громадський форум «Будуємо європейську Україну – готуємо Київ до Євро-2012!», присвячений темі розвитку інфраструктури української столиці в контексті підготовки до Чемпіонату Європи по футболу. Захід був організований Західноукраїнським регіональним навчальним центром та Лабораторією законодавчих ініціатив за підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED).
Під час Громадського форуму був висвітлений загальний стан підготовки української інфраструктури до Євро-2012 у містах, які прийматимуть фінальну частину чемпіонату. Представники профільних органів виконавчої влади (зокрема Державної служба молоді та спорту України й Національного агентства з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів) мали змогу розповісти представникам громадськості та ЗМІ про процес підготовки до Євро-2012, про його проблемні моменти, заплановані проекти та перспективи. В свою чергу, представники громадських організацій та журналісти отримали нагоду звернутись до чиновників з пропозиціями та питаннями щодо тих моментів підготовчого процесу, які потребували ширшого висвітлення.
Розпочав Форум Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут. «Євро-2012 – це важливий елемент просування України до європейської спільноти. Крім того, цей фактор має серйозний вплив на розбудову українських міст, та розвиток таких інституцій як Міністерство внутрішніх справ, прикордонна служба тощо», – сказав Ігор Когут. Також він відзначив небажання київської міської влади започаткувати діалог з громадськістю щодо процесу підготовки до фінальної частини Чемпіонату Європи, що проявилося у відсутності її представників на Форумі: «Міська влада Києва, на жаль, не готова аргументувати власну логіку дій в контексті підготовки столиці до Євро».
Петро Мавко, директор проекту «Будуємо європейську Україну», підтвердив факт небажання міської влади йти на контакт з представниками громадських організацій задля створення прозорої атмосфери процесу підготовки до Чемпіонату Європи (зокрема в частині використання ресурсів). З власного досвіду роботи з органами місцевого самоврядування та місцевими державними адміністраціями він зробив висновок про те, що на нижчих рівнях територіальної організації контакт влади та представників громад є значно простішим та прозорішим. Крім того, Петро Мавко розповів про особливості здійснення проекту «Будуємо європейську Україну», що був покликаний сприяти прогресивному просуванню рівня комунікації між громадами та місцевою владо. «На жаль, в даному контексті існує ще багато проблем. Складається таке враження, що народ навчився виживати без влади, а влада, в свою чергу, навчилась виживати без народу», – зробив підсумок Петро Мавко.
Далі слово взяв Сергій Глущенко, Перший заступник Голови Державної служби молоді та спорту. Він розпочав з короткої ремарки щодо реформи центральних органів влади, внаслідок якої Міністерство України у справах молоді та спорту було реформоване у Державну службу молоді та спорту України. В контексті Євро-2012 він відзначив: «Чемпіонат Європи створює для України одразу кілька сфер можливостей. По-перше, щодо розвитку спортивної інфраструктури. По-друге, щодо привернення уваги українського суспільства до здоров’я, формування моди на спорт». Також Сергій Глущенко розповів про проекти, які готуються в процесі підготовки до Євро-2012 та їх використання після завершення фінальної частини Чемпіонату Європи, а також про відповідний закордонний досвід, що можливо застосувати зараз у вітчизняних умовах. Завершив свій виступ , перший заступник Голови Державної служби молоді та спорту твердженням про значний потенціал України в сфері залучення іноземних інвестицій: «Україна, насправді, – привабливий інвестиційний ринок. Саме в цьому напрямі і варто працювати при створенні «бренду» нашої держави».
Юрій Зозуля, Президент Федерації вейкбордінгу і воднолижного спорту, ознайомив з проектом Fun Camp (зони відпочину для гостей Києва при проведенні Євро-2012 по аналогії з Fun Camp в інших країнах, де проходили масштабні спортивні події). Реалізація даного проекту залежатиме від здатності його авторів налагодити діалог з міською владою Києва та профільними органами виконавчої влади.
Тарас Крикун, Начальник відділу координації роботи з УЄФА та міжнародно-правового співробітництва Національного агентства з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів, розповів про процес підготовки країни до Євро-2012 по різним сферам: стадіони (був підтверджений анонс щодо здачі стадіону в Києві 24 серпня 2012 року), аеропорти, транспорт (зокрема, мова йшла про купівлю 10 швидкісних потягів Hyundai, курсування яких дозволить суттєво скоротити час поїздки з одного міста, що приймає чемпіонат, в інше), безпека, візовий режим (в даній сфері була озвучена можливість використання для громадян України квитків на матчі Євро-2012 як віз до Польщі на час проведення чемпіонату).
Тарас Шевченко, Директор Інституту Медіа Права, свій виступ присвятив проблемі паління в громадських містах. Він підтримав пропозицію щодо повної заборони паління в громадських місцях (і перш за все – ресторанах, транспорті та стадіонах) на час Євро-2012. Разом з тим він наголосив, що дане вирішення проблеми не має обмежуватися лише часом проведення Чемпіонату Європи, а мати більш системне застосування для всього українського суспільства.
Завершився форум обговоренням різних аспектів підготовки України до Євро-2012, у якому могли взяти участь всі присутні. Найбільше обговорювалися проблема підготовки доріг, процес створення екстреної телефонної служби «112», механізми боротьби з агресією футбольних фанів.
Відео з Форуму:
Семінар для журналістів з висвітлення європейської тематики
26-27 жовтня 2013 року Лабораторія законодавчих ініціатив за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження» провела семінар «Європейські цінності та політико-правові основи співпраці Україна-ЄС». Cемінар в рамках проекту «Сприяння покращенню у висвітленні журналістами європейської тематики: серія інформаційних семінарів-тренінгів для представників ЗМІ» спрямований на підвищення професійного рівня українських журналістів, зокрема з питань європейської інтеграції та європейської тематики в цілому. У семінарі взяли участь 20 журналістів, що представляють різні види мас-медіа, а також блогери з багатьох міст України.Семінар розпочався панельною дискусією, що була присвячена питанням європейських цінностей, що є основою як внутрішньої діяльності, так і зовнішньої політики ЄС. Експерти погодилися, що основою європейських цінностей виступають фундаментальні права людини, такі як право на життя, право на свободу совісті та думки, тобто так зване перше покоління прав і свобод людини і громадянина. Євген БИСТРИЦЬКИЙ, виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження», розпочав дискусію, закликавши учасників семінару порефлексувати над питанням різниці між цінностями та правовими нормами та стандартами. На думку Є. Бистрицького цінності – це те, за допомогою чого правові норми стають кращими, більш наближеними до європейських стандартів. Цінності, на думку експерта, є тим, що раніше називалося християнським Декалогом, або моральними стандартами. Мартін ДЕЙ, заступник Голови місії посольства Великої Британії в Україні, зазначив, що Угода про Асоціацію сама по собі є лише папірцем, якщо вона не буде підкріплена реальними перетвореннями в Україні, що базуватимуться на тих самих цінностях, які сповідує Європейський Союз в цілому та його держави-члени. Він також відмітив, що сила Європейського Союзу полягає у його різноманітності, і що він сподівається, що Україна докладе усіх необхідних зусиль для того, щоб Європейська рада підтримала підписання Угоди про Асоціацію.
Наталія АМЕЛЬЧЕНКО, доцент кафедри політології Національного університету Києво-Могилянська академія, висловила думку, що в Європі (у географічному сенсі) формування демократичних інститутів засновувалося на європейських ліберальних цінностях. Права людини у сучасному розумінні сприймалися як цінності в європейському суспільстві, а вже потім вони пройшли процес інституалізації і були втілені в життя за допомогою поділу влади, прийняття Конституції чи інших демократичних інститутів. В Україні ж, на думку експерта, цей процес має зворотній характер. На думку Н. Амельченко, суспільство не може бути побудовано тільки на нормах права. Ірина БЕКЕШКІНА, директор фонду «Демократичні ініціативи» ім. І. Кучеріва, надала статистичну інформацію, де представила уподобання населення України щодо вступу до ЄС та Митного союзу та підкреслила, що нинішній високий рівень підтримки європейської інтеграції свідчить про великі сподівання людей на покращення їх рівня життя після підписання Угоди про Асоціацію. Ендрю РАЗБАШ, керівник Управління програм допомоги Представництва Європейського Союзу в Україні, розповів учасникам як цілі, що переслідує Європейський союз, а саме досягнення миру та достатку, підтримка безпеки в країнах членах, забезпечення економічного розвитку співвідносяться із фундаментальними європейськими цінностями. Він також підтримав М. Дея, висловив думку, що ЄС хоче бачити Україну стабільною, безпечною та процвітаючою державою; Угода про Асоціацію може стати солідним нормативним фундаментом для подальшого реформування України.
Після цього відбувся виступ Вадима ТРЮХАНА, директора департаменту зовнішньоекономічних зв`язків Міністерства аграрної політики та продовольства України. В. Трюхан розповів учасникам про нові можливості, які відкриває для України Асоціація з ЄС, у сфері політичної асоціації та економічної інтеграції, а також у сфері зовнішньої політики та політики безпеки. Зокрема, експерт звернув увагу на зниження експортних та імпортних мит та відмітив, що українські експортери економитимуть 487 млн. євро щороку, експортери ЄС – 391 млн. євро щороку, в цілому ж Асоціація з ЄС має покращити внутрішній інвестиційний та бізнес клімат, а також надати безмитний доступ до найбільшого у світі ринку для більшості українських продуктів, що в свою чергу створить великі можливості для експорту.
Також в цей день журналісти мали можливість більше дізнатися про проекти та програми ЄС в Україні, а також співпрацю Представництва ЄС в Україні з журналістами від Ендрю РАЗБАША, керівника Управління програм допомоги Представництва Європейського Союзу в Україні. Е. Разбаш розповів про основні напрями фінансової та технічної співпраці Україна-ЄС в галузі попередження конфліктів, сталого розвитку та захисту навколишнього середовища, належного управління, демократії та захисту прав людини, інфраструктури та транспорту, міського розвитку тощо. Також експерт поділився своїм баченням розвитку проектів ЄС в Україні після підписання Угоди про Асоціацію. Е. Разбаш наголосив на тому, що українська влада має стратегічно підходити до планування впровадження проектів, слідувати національній програмі та давати Європі зворотній зв`язок щодо того, які галузі потребують експертної та інших видів підтримки. Дмитро ШУЛЬГА, директор Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження», розказав про діяльність українських організацій громадянського суспільства, спрямовану на сприяння європейській інтеграції України у формі моніторингів, адвокаційних кампаній, написання аналітичних статей, впровадження тренінгово-освітніх проектів.
Наступного дня журналісти познайомились із Сергієм СИДОРЕНКО, журналістом, спец-кореспондентом Комерсант-Україна та Золтаном САЛАЇ,керівником відділу преси та інформації Представництва Європейського союзу в Україні. Експерти розказалиучасникам де і як саме шукати інформацію про ЄС, яких помилок допускаються журналісти у висвітленні європейської тематики, які теми потребують додаткової уваги, які міфи існують в українському суспільстві щодо європейської інтеграції та Угоди про Асоціацію .Зокрема, З. Салаї підкреслив, що в Україні культивується міф, що Угода про Асоціацію автоматично відкриє доступ на європейський ринок праці, знищить національного виробника та в один момент покращить матеріальне становище людей. Насправді ж, ринок праці є предметом національного регулювання, національні виробники зазнають більшої конкуренції, що змусить їх підвищувати якість товару, а Угода про Асоціацію в цілому – це шанс для якісних перетворень в Україні, які звісно будуть відбуватися поступово.
В кінці семінару учасники отримализавдання із підготовки практичних завдань із тематики семінару.
Наступний семінар в рамках проекту відбудеться 21-23 листопада 2013 року. Теми другого семінару будуть охоплювати ключові аспекти європейської економічної інтеграції, її перспективи і наслідки для України, а також сучасні виклики в Європейському Союзі крізь призму актуальних сфер співробітництва України з ЄС. Також журналісти будуть виконувати практичні завдання із написання статей та заміток на європейську тематику. Методика семінарів спрямована на надання журналістам як теоретичних знань щодо тих чи інших спеціалізованих тем, так і розвитку практичних навичок із застосування набутих знань на практиці.
Третя сесія Школи професійної журналістики «Нова Україна» (м. Львів)
З 27 по 30 жовтня 2011 року у Львові відбулася третя сесія Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА», яку вже третій рік поспіль проводить Лабораторія законодавчих ініціатив за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Сесія була присвячена питанням європейської інтеграції України, національної пам’яті, запобігання корупції та управління ЗМІ. Також під час сесії було проведено тренінги з аналізу публічної політики та проведення журналістських розслідувань. Крім того, учасники мали можливість ознайомитись із Львівськими реаліями.Робота третьої сесії розпочалась 27 жовтня 2011 року із виступу Вадима ТРЮХАНА, Посла з особливих доручень Міністерства закордонних справ України, на тему «Асоціація чи реінтеграція: що чекати Україні від чергового зовнішньополітичного роздоріжжя». Експерт розповів про основні етапи еволюції зовнішньої політики України у часи незалежності та дав свої прогнози на 2012-2015 роки, зазначивши, що підписання договору про асоціацію із Європейським союзом поверне країну на демократичні рейки розвитку та, відповідно, суттєво збільшить шанси нашої держави вступити до Європейського союзу. Інший сценарій розвитку, на думку В.Трюхана, передбачає реінтеграцію на пострадянському просторі, зокрема приєднання до Митного союзу, участь у формуванні Євразійського союзу, а також згортання співпраці з багатьма міжнародними організаціями.
Після цього журналісти мали змогу поспілкуватися із Олегом СИНЮТКОЮ, першим заступником міського голови м. Львів. Він висвітлив питання підготовки міста до проведення чемпіонату Європи з футболу у 2012 році, зокрема зосередившись на питаннях побудови стадіону, ремонту доріг у м. Львів та за його межами, реконструкції громадського транспорту та розповів про відкриття стадіону «Арена Львів», що відбулося 29 жовтня 2011 року.
В кінці дня відбулася ознайомча екскурсія по м. Львів, під час якої учасники побачили й відвідали визначні львівські будівлі, церкви та пам’ятники, ознайомилися із історією міста.Наступного дня (28 жовтня 2011 року) Роман КОБЕЦЬ, співробітник інституту філософії НАН України, викладач кафедри філософії Національного університету «Києво-Могилянська академія», провів тренінг з питань аналізу державної політики. Перш за все, лектор ознайомив журналістів із основним категоріальним апаратом, що використовується в аналізі політики (policy, politics, public administration), зазначивши, що політичне життя (politics) – це боротьба за право здійснювати державну/публічну політику (policy). На думку лектора, аналіз політики є необхідним з огляду на те, що процес вироблення політичних рішень має бути більш науковим та менш заполітизованим. Р. Кобець виділив такі ознаки оптимальної політики: вона має бути інформованою, своєчасною, злагодженою, ефективною та чутливою. Під час тренінгу учасники мали можливість застосувати надбані знання на практиці та провели аналіз зацікавлених сторін щодо державної політики у сфері цифрового мовлення.
Після цього виступила Вікторія СЮМАР, виконавчий директор ГО “Інститут масової інформації”, яка розповіла про висвітлення міжнародної тематики в українських ЗМІ. Висвітлюючи питання пошуку інформації для міжнародних новин та аналітичних матеріалів, експерт порадила учасникам Школи шукати першоджерела, звертатись до колег-журналістів в інших країнах. Важливою рисою, на думку В. Сюмар, для міжнародного журналіста є здатність дивитися на процеси у суспільстві та державі в геополітичному та геоекономічному контекстах.
Потім відбулася лекція Володимира В’ЯТРОВИЧА, голови вченої ради Центру досліджень визвольного руху, присвячена питанням національної пам’яті. На думку лектора, наразі не існує сформованої національної спільноти українців, і причиною тому є той факт, що «за винятком невеликої купки ентузіастів, ніхто не ставив собі за мету “творити українців”». В. В’ятрович у своєму виступі зазначив, що національна пам’ять – це надзвичайно цінний сукупний досвід поколінь. Лектор розповів про своє бачення формування національної свідомості українців та зазначив, що історія визвольного руху має об’єднувати їх. Також,у своєму виступі історик наголосив на важливості виваженої політики національної пам’яті та виділив такі основні складові національної пам’яті: створення концепції підручникової історії України, створення «місць пам’яті» та розроблення календаря історичних дат.Логічним продовженням став візит до місцевого Національного музею-меморіалу пам’яті жертв окупаційних режимів “Тюрма на Лонцького”. Під відвідання експозиції учасники мали змогу ознайомитися із історією споруди, побутом в’язнів, що перебувати у ній (найбільша кількість з яких були політичними в’язнями) та історією масових розстрілів людей радянськими військами в кінці червня 1941 року.
Завершальним акордом дня була зустріч з Андрієм ПАВЛИШИНИМ, істориком, журналістом, членом Капітули журналу «Ї». Бесіда за кавою відбулася щодо теми «Криза моральності як стан українського суспільства». Під час бесіди піднімалося питання про те, що ж краще – жовта чи серйозна преса. Ставлячи в приклад рейтинги, присутні пояснювали, що для того, щоб заробляти гроші журналістикою, треба йти за інтересами аудиторії, а такі зацікавлення далекі від моралі. На думку лектора, будь-яку інформацію можна подавати в іншому контексті, передати інші ідеї. На думку експерта, саме журналістика є імунною системою суспільства, яка повинна захищати від хвороб аудиторію.
29 жовтня 2011 року слухачі Школи професійної журналістики мали змогу взяти участь в тренінгу Олега ХОМЕНКА, голови Правління Інституту розвитку регіональної преси, члена Проектної ради Школи на тему: «Технології проведення журналістських розслідувань». Перш за все тренер зазначив, що предметом розслідування має бути соціально важлива інформація та разом із учасниками Школи виділив основні ознаки журналістського розслідування, такі як залучення великої кількості ресурсів, виявлення порушень у законодавстві, наявність чіткого плану, правової підтримки та документальних свідчень, багатосторонність та неупередженість. Також під час тренінгу було розглянуто базову схему проведення розслідування, різні методи публікації результатів та роботи з джерелами.
Продовжив тему журналістських розслідувань Дмитро ДОБРОДОМОВ, генеральний продюсер телеканалу ZIK, автор та ведучий програми журналістських розслідувань «Хто тут живе?», який поділився досвідом проведення розслідувань. Учасники відвідали редакцію львівського телеканалу ZIK, де мали змогу побачити зсередини творчу майстерню журналістів і пересвідчитись в ефективному менеджменті та успішній реалізації сильного, незалежного та впливового ЗМІ.Ввечері журналісти мали нагоду поспілкуватися з Ольгою КУЛИК, керівником напрямку комунікацій, PR та зв’язків із ЗМІ холдингу емоцій «!ФЕСТ». Вона розповіла учасникам про історію створення та концепт ресторану «Криївка».
В останній день перед учасниками виступив Денис КОВРИЖЕНКО, директор правових програм ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив», та висвітлив питання проблем подолання корупції в Україні. Експерт вважає, що політична корупція є первинною по відношенню до адміністративної корупції і саме на боротьбу з нею мають бути спрямовані зусилля зацікавлених осіб. Серед необхідних заходів для подолання корупції Д. Ковриженко виділив такі: посилення партійної конкуренції, зменшення залежності партій від фінансових донорів, запровадженя ефективного моніторингу та контролю, публікація звітів, що стосуються фінансової підтримки партій. На думку експерта, боротьба з корупцією в Україні ускладнена через неузгодженість українського виборчого законодавства із партійним. Також важливу роль у боротьбі із корупцією відіграє запобігання конфлікту інтересів в органах влади.
Василь МАСЮК, директор ТзОВ “Галмедіа”, виступив з доповіддю на тему «Ефективне управління ЗМІ». Експерт на прикладі власних видань розповів про особливості створення успішних редакцій, пояснив принцип так званої хмаркової системи управління, яка є найбільш ефективною, оскільки базується на залученні вузько спеціалізованих підрядників, тим самим зменшуючи загальний штат працівників організації.
Відбулась друга щорічна міжнародна наукова конференція «Парламентські читання»
7 жовтня 2011 року в стінах Національного університету «Києво-Могилянська академія» пройшла Друга щорічна міжнародна наукова конференція «Парламентські читання». Захід надав можливість обмінятися думками та досвідом досліджень теми парламентаризму молодим науковцям з усіх регіонів України, а також з Білорусі та Російської Федерації.Відкрив конференцію Директор правових програм Лабораторії законодавчих ініціатив Денис Ковриженко. Від імені Національного університету «Києво-Могилянська академія» учасників привітав перший віце-президент НаУКМА Василь Ожоган. Також під час відкриття конференції виступили Едуард Рахімкулов, заступник директора Програми законотворчої політики Програми сприяння парламенту Україні (PDP II), який звернув увагу на брак порівняльних досліджень щодо парламентаризму в Україні. Збільшити кількість відповідних дослідницьких ініціатив й покликана конференція «Парламентські читання». Завершувала вступну частину заходу Наталія Ларіна, доцент Кафедри парламентаризму та політичного менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України, яка розповіла про роботу свого навчального закладу.
Після цього Володимир Шаповал, Голова Центральної виборчої комісії, виступив з лекцією, в якій поділився своїм баченням щодо розвитку парламентаризму в Україні, роботи українського парламенту, та основних проблемних моментів в даній сфері.
Вінфрід Мак, депутат Ландтагу землі Баден-Вюртемберг, заступник голови фракції ХДС (Німеччина), розповів про роботу німецького парламенту та місцевих парламентів, а також про роль політичних партій у федеративній системі.
Лідія Даниленко, професор Кафедри парламентаризму та політичного менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України, в своєму виступі говорила про історію та тенденції розвитку українського парламентаризму, а також про історію вітчизняної теорії парламентаризму та теорії політичного менеджменту.
Денис Ковриженко, як автор численних порівняльних досліджень щодо роботи парламентів в різних країнах, говорив про глибинні причини проблем українського парламентаризму та можливості їх усунення.
Після вступних лекцій робота конференція продовжувалась у двох тематичних секціях: «Парламентаризм: теорія та практика (український контекст)» (модератор:Наталія Ларіна, доцент Кафедри парламентаризму та політичного менеджменту Національної академія державного управління при Президентові України) та «Парламентаризм: теорія та практика (міжнародний контекст)» (модератор: Наталія Амельченко, доцент Кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія»). Під час секцій учасники мали нагоду представити свої дослідження та взяти участь у тематичних дискусіях.
Під час завершення «Парламентських читань» Денис Ковриженко, Директор правових програм Лабораторії законодавчих ініціатив, та Андрій Мелешевич, Декан Факультету правничих наук НаУКМА, вручили дипломи учасникам конференції, а також грошові премії авторам найкращих досліджень. Ними стали: Олексій Гірейко(Білоруський державний університет), Андрій Москалюк (Національний університет «Києво-Могилянська академія») та Дмитро Гончаренко (Російська академія правосуддя).
Конференцію «Парламентські читання» започатковано в 2010 році до двадцятиріччя українського парламенту Лабораторією законодавчих ініціатив,студентським науковим товариством правників «Scholaris», Факультетом правничих наук і Факультетом соціальних наук та соціальних технологій Національного університету «Києво-Могилянська академія». Партнерами другої конференції стали Програма розвитку законотворчої політики України Програми сприяння парламенту України (PDP ІІ), юридична компанія «Ващенко, Бугай та партнери», Кафедра парламентаризму та політичного менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України, Інститут виборчого права, Фонд Конрада Аденауера, а такожСтудентський Юридичний журнал.
Конференція покликана сформувати якісно вищий рівень експертного та академічного дискурсу в Україні та залучити молодих науковців і представників академічних кіл до проведення наукових досліджень з парламентаризму у таких сегментах, як представницька та законодавча функції парламенту, його контрольні повноваження, внутрішня структура та організація парламентських інституцій, участь громадськості у законодавчому процесі тощо. Конференція надає можливості для обміну думками між науковцями з усієї України, які займаються парламентськими студіями. Захід включатиме виступи європейських колег та залучення до участі у дискусіях низки експертів з політичного та громадського середовищ.
Ігор Когут: Україну силоміць, маніпулятивно повертають до змішаної виборчої системи
Тут можна говорити про різні аспекти недоліків системи. Слід загалати, як формувалась більшість після виборів 2002 ріку. Також є багато питань щодо округів – ніяк не визначені критерії їх «нарізки» округів. Тут можуть бути численні маніпулятивні технології – хоча б з огляду на те, в якому регіоні буде більше чи менше округів.
Також необхідно згадати про складність закону, його просто не розуміють. Причина цього – тотальна недовіра до всіх учасників процесу. Діяльність члена виборчої комісії регламентується фактично покроково. У експертів, які готували висновки Венеціанської комісії, така складність викликала нерозуміння.
Важко сьогодні стовідсотково говорити про те, яка виборча система найкраща для України. Соціологія говорить про те, що люди хочуть мати мажоритарну систему. Відверто – альтернативою до змішаної системи сьогодні виглядає система відкритих регіональних виборчих списків. Аналізуючи виборчий законопроект, підготовлений Міністерством юстиції, Венеціанська комісія взяла на себе величезну сміливість. Попри те, що її попередній висновок виявився досить обережним, в ньому міжнародні експерти наголосили, що Україна мала б прислухатися до рекомендацій Парламентської асамблеї Ради Європи щодо запровадження саме системи з відкритими регіональними списками. На що Міністр юстиції відповів що «вирішувати, яку обирати виборчу систему – це виключне право самої держави». Але в ситуації, що зараз склалася, не зрозуміло, хто насправді це вирішує: чи держава, чи окремі політики, чи це рішення президента. Але знову ж таки, доводиться визнавати, що це рішення ніяким чином не було продискутовано та не апробовано. Було б природно, якби президент, винісши проблему обговорення виборчого закону за межі парламенту, позбавив проблему багатьох політичних аспектів. Насправді, під час засідань Робочої групи ініціатори законопроекту прислухалися до багатьох експертних зауважень (стосовно спостереження, стосовно оприлюднення даних про кандидатів, стосовно навчання членів виборчих комісії тощо) й знаходився компроміс. Але принципового питання виборчої системи не торкалися. Ми залишаємося в ситуації, коли в суспільстві залишається недовіра до того, що його голосами в черговий раз хочуть маніпулювати.
Разом з тим, Україна не витримає ситуації без змін. Якщо не буде виборів у 2012 році, то та соціальна напруга, яка вже сьогодні виплескується за край, може набути дуже небезпечних форматів. Вибори ж часто бувають способом каналізації суспільної енергії. Тож у наступному році парламентські вибори мають відбутися в будь-якому разі.
Україна вміє проводити чесні вибори відповідно до міжнародних стандартів. Наша країна в цьому плані не є білою плямою на карті Європи. Але зараз вкрай потрібна політична воля влади та громадянська активність й відповідальність виборців.
Про підвищення прохідного бар’єру:
Це питання політичної доцільності. Якщо говорити про європейський досвід, то від 3% до 5% вважається допустимим для прохідного бар’єру. Але якщо говорити про політичну доцільність в контексті тих політиків, які зараз при владі в парламенті, то для них вигідне підвищення бар’єру. Сьогодні вони відчувають силу й прагнуть відсікти конкурентів, законсервувати систему. Якщо ж говорити про політичну доцільність суспільства, то мені здається, нам треба все-таки знижувати бар’єр й створювати конкуренцію в парламенті. Потрібно надати можливість для нових політичних об’єднань проходити в парламент та створювати свої фракції.
Про скасування пункту «проти всіх»:
Ця позиція вже вилучена з виборчого законопроекту. Будемо дивитися, як це позначиться на виборчому процесі та на його результатах. Часто говорять, що це робиться для підвищення політичної відповідальності виборців, але таке пояснення, насправді, досить недолуге. Дійсно, ті голоси, які віддані «проти всіх», пізніше так чи інакше йдуть в ротацію й розподіляються між лідерами виборів. Але з відміною відповідного пункту ми отримуємо загрозу підвищення рівня абсентеїзму, тобто кількості людей, які відмовляться йти на голосування. А якщо люди не підуть на вибори, то це підвищить небезпеку фальсифікацій.
Про заборону виборчих блоків:
Проблема виборчих блоків є багатовимірною. Зокрема тут треба згадати про політичну відповідальність – блоки насправді її розмивають. Чи можемо ми сьогодні щось конкретне сказати про блок «Наша Україна – Народна самооборона»? Хто є хто там, за що вони виступають?
Разом з тим, на проблему блоків не можна дивитися лише в контексті виборчого законодавства. Тут також треба враховувати чинник якості політичних партій. По-перше, для того, щоб забороняти виборчі блоки, необхідно законодавчо створити умови для нормального об’єднання партій. По-друге, будь-які заборони дуже негативно сприймаються в суспільстві. Лабораторія законодавчих ініціатив проводила відповідне соціологічне опитування, й більшість опитаних не хочуть такої заборони. Громадяни не хочуть, щоб чи то їх, чи то політичні партії у чомусь обмежували. По-третє, партії сьогодні «множаться» вегетативним способом – кожен, хто не погодився з керівництвом, створює власну партію. Що далі робити цим «партіям однієї особи?» Вони шукають способу разом з кимось потрапити в парламент. Якби сьогодні ми мали самодостатні, сильні партії, вони б таким чином посилювали одна одну. Але зараз це просто можливість потрапити у прохідний виборчий список. Також маємо проблему внутрішньопартійної демократії. Політичну відповідальність несе не керівництво партії. Наочний приклад – КПУ. Пам’ятаємо часи, коли вони набирали понад 20% на виборах до парламенту, а зараз – менше 5%. Але чи відбулась зміна лідера партії? І чи є потреба в цьому? В Європі ситуація кардинально інша.
Громадські організації вкотре наголошують на відсутності публічного обговорення змін до законодавства про вибори народних депутатів
28 вересня 2011 року в Києві відбулася прес-конференція представників Громадського консорціуму виборчих ініціатив на тему «Чи врахувала робоча група по вдосконаленню виборчого законодавства попередні рекомендації Венеціанської комісії, ОБСЄ та IFES». Як повідомили учасники прес-конференції, на засіданні робочої групи під головуванням Міністра юстиції України, що засідала напередодні (27 вересня), було враховано низку рекомендацій Венеціанської комісії щодо окремих процедурних моментів, але взагалі не розглядалися або не було прийнято рішення щодо принципових питань: виборчої системи, критеріїв і строків визначення меж округів, порядку формування виборчих комісій. Під час засідання робочої групи були надані документи для розгляду членам робочої групи, де всі рекомендації Венеціанської комісії розподілені на 4 умовні групи – в залежності від можливості їх врахування (з точки зору Міністерства юстиції). Питання виборчої системи потрапило до групи пропозицій, які не можуть бути враховані взагалі.
Експерт додала, що Венеціанська комісія знову рекомендувала розглянути можливість застосування виборчої системи з відкритими регіональними списками, яка могла б бути застосована в інтересах розвитку парламентаризму в Україні:
Також експерт відзначив, що під час засідання було сказано, що робоча група не буде чекати остаточного висновку Венеціанської комісії (який, як зазачалося, офіційно буде оприлюднений в середині жовтня), а все, що вже напрацьовано, просто передадуть на розгляд парламенту.
Директор правових програм Лабораторії законодавчих ініціатив Денис Ковриженко зауважив, що на засіданні робочої групи не розглядався звіт, запропонований Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES).
Друга сесія Школи професійної журналістики «Нова Україна» 2011 (м.Київ)
Робота сесії розпочалася з виступа Андрія КУЛИКОВА, ведучого програми «Свобода слова», члена Проектної ради Школи, на тему “Не завдай шкоди: відповідальність журналіста перед співгромадянами”. Експерт наголосив на важливості дотримання стандартів у роботі журналіста задля уникнення небезпеки для життя людей та країни в цілому, підкреслив важливість оприлюднення перевіреної інформації. Андрій Куликов дав декілька корисних порад щодо підготовки якісного інтерв’ю та поділився своїм досвідом роботи у BBC.
Наступні виступи присвячувалися питанням радіо та телебачення. Зокрема, перед учасниками виступила Наталя КАТЕРИНЧУК, заступник генерального директора телеканалу ТВі. У виступі було відзначено, що телебачення як бізнес у чистому вигляді неможливий. На думку Наталії Катеринчук, всі телеканали залежать від груп олігархів, для яких телевізійний бізнес не є профільним. Тому телеканали слугують ресурсом, який можна закласти, дати в оренду (щоб не було проблем в інших бізнесах, які на даний момент є більш прибутковими).
Після цього слухачі Школи прослухали лекцію Олексія АНАНОВА, керівника культурно-просвітницьких програм ТРК «Радіо-Ера». Експерт розповів учасникам про особливості подачі інформації у радіо просторі, зазначивши, що жанрова різноманітність, адаптовані формати є необхідною умовою успішного функціонування будь-якого радіо. Також лектор розповів про складнощі ведення прямого ефіру та проблеми роботи з аудиторією. Олексій Ананов висвітлив питання формату роботи ТРК «Радіо-Ера», особливостей її програм, фінансування і реклами .
Після цього перед слухачами Школи виступив Олег МАРТИНЕНКО, голова правління Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів (Асоціація УМДПЛ), та розповів про захист прав людини правоохоронними органами, відзначивши постійне збільшення скоєння службових та загально кримінальних злочинів протягом 2000-2010 років. Зокрема, в 72% всіх випадків затримання та арештів застосовувалися катування та жорстоке поводження до затриманих. Під час дискусії обговорювалася проблеми расизму, нацизму та ксенофобії серед працівників міліції, фактори ризику сучасних ОВС України, принципи роботи поліції. Було відзначено, що робота поліції повинна бути організована таким чином, щоб стимулювати розвиток нормальних стосунків з населенням. Окрема тема, яка підіймалась під час дискусії про права людини – відповідне реформування органів внтурішніх справ.Також, в цей день Олег ПЕТРЕНКО, перший заступник генерального директора клініки «ОБЕРІГ», висвітлив питання реформ у сфері державної політики охорони здоров’я. За результатами проведеного опитування переважна більшість громадян (93,3%) вважають, що в Україні необхідно провести повноцінну реформу системи охорони здоров’я. Лектором було виокремлено дві основні взаємодоповнюючі причини незадовільного стану справ у секторі медичного обслуговування в Україні: кількісний дефіцит фінансових ресурсів та неефективне використання наявних фінансових, матеріально-технічних та людських ресурсів. Експерт також проаналізував загальні витрати держави на охорону здоров’я. Матеріали до виступу: “Система охорони здоров`я України: реалії та перспективи“; “Обов`язкове медичне страхування для України: що нам пропонують – отруту, плацебо чи порятунок?”
Після цього відбувся виступ Олени МАСЛЮКІВСЬКОЇ, старшого викладача кафедри екології Національного університету «Києво-Могилянська академія», керівника напрямку освіти та навчання «Програми розвитку публічно-приватного партнерства», присвячений сучасним екологічним викликам та їх наслідками для України . Було проаналізовано явище парникового ефекту, який є причиною зміни клімату. Якщо ситуація не буде змінюватися, то, на думку експерта, на людство чекають збільшення кількості та масштабності стихійних лих, перерозподіл опадів, брак питної води, поширення нехарактерних інфекційних хвороб та загибель біорізноманіття. Матеріали до виступу: “Економіка змін климату” (огляд звіту Н.Стерна, “Зміна клімату 2007: фізична наукова база“, “Екологчні аспекти глобальних змін клімату: причини, наслідки, дії“.Наступного дня перед учасниками виступив Сергій ГАЙДАЙ, директор зі стратегічного планування соціально-інжинірингового агентства «Гайдай.Ком». Його виступ було присвячено питанням маніпуляцій. Сергій Гайдай розповів про основні прийоми маніпуляції та можливі варіанти реакції на неї. Лектор виділив 3 прошарки інформації (метою професійного журналіста є дійти до останнього рівня): на першому рівні знаходиться інформація, яку знають усі, на другому – та інформація, що не відповідає умовам першого рівня, не є очевидною, а на третьому рівні журналіст має висвітлювати те, яким чином та чи інша подія відбулась насправді.
Після цього відбувся виступ Володимира КУШНІРЕНКА, директора Центра комплексних досліджень, на тему «Інформаційна діяльність як інструмент конструювання соціальної реальності». Експерт зосередився на особливостях сприйняття реальності в різних соціально-культурних умовах та підкреслив важливість розуміння власного потенціалу задля ефективної комунікації із зовнішніми акторами.
В останній день перед учасниками виступила Дарія ЧЕПАК, прес-секретар Президента України. Її виступ було розподілено на дві частини. Перша – специфіка співпраці ЗМІ з прес-службами державних інституцій. В рамках теми експерт поділилася своїми методами організації ефективної роботи прес-служби Президента України та розповіла про основні труднощі, з якими стикається. Інша тема виступу: особливості організації якісного ток-шоу. Тут важливим, на думку Дарії Чепак, є продумана організація роботи шоу-руму, зокрема скоординована робота редактора, гостьових редакторів, ведучого та гостей, що мають бути підготовленими до ефіру.
