Експертне конституційне обговорення є частиною заходів по напрацюванню змін до Конституції України. Проведення конституційних семінарів є частиною проекту Лабораторії законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID “РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво”, що виконується Фондом Східна Європа.
Town Hall meeting: Публічне обговорення законопроекту «Про реабілітацію жертв політичних репресій радянської доби в Україні»
21 липня 2015 року в місті Луцьк відбулися публічні дебати з приводу законопроекту «Про реабілітацію жертв політичних репресій радянської доби в Україні» ( Роман Подкур, Ніна Лапчинська, Андрій Амонс) у форматі Town Hall Meeting (Міські зібрання XXI століття). Захід було організовано Лабораторією законодавчих ініціатив разом з Центром Політичного Аналізу та Виборчого Консалтингу (Луцьк), а також Лігою Інтернів в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.
Законопроект було підготовано Центром досліджень визвольного руху, на заході його представила експерт Центру Анна Олійник. Пані Анна обстоювала тезу про те, що чинний Закон України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» № 963-XII від 17.04.91:
“Слід змінити повністю, адже новим законом пропонується введення нових категорій потерпілих від репресій радянського режиму – прямих родичів жертв репресій. Крім того, громадянам варто порівняти чинний та ініційований Центром варіанти Закону з точки зору чотирьох проблем: питання визначення категорій громадян, які підпадають під дію закону як потерпілі, або жертви репресій та проблему визначення самого поняття потерпілі в рамках проекту Закону; порядок повернення та відшкодування майна; а також введення пільг репресованим”
Відповідно до формату Town Hall Meeting по кожній із зазначених проблем були підготовані кілька альтернативних варіантів вирішення цих проблем, які виносились на голосування по завершенню дискусії.
Основними питаннями, які цікавили учасників найпопулярнішими виявилися такі:
- суто моральна сторона реабілітації репресованих політв’язнів (в тому числі і посмертна) як відновлення історичної справедливості,
- загроза перенавантаження державного бюджету та неспроможність держави виплачувати відповідні компенсації
- недоцільність самого інституту надання тих чи інших пільг взагалі окремим категоріям населення взагалі.
У публічних дебатах щодо запропонованого проекту Закону взяв участь Ігор Володимирович Гузь, народний депутат України обраний по округу № 19 Волинської області, який безпосередньо представляє інтереси волинської громади в парламенті.
Ігор Володимирович цілком підтримав ініціативу експертів Центру досліджень визвольного руху та пообіцяв сприяти просуванню даного законопроекту у Верховній Раді України за умов його доопрацювання з урахуванням громадського обговорення.
Переглянути сценарії:
Додаткову інформацію ви знайдете на сайті ВолиньМедіа
Якою повинна бути бюджетна резолюція: міжнародний досвід та рекомендації для України (Policy Paper)
Державний бюджет є провідним інструментом реалізації державної політики в будь-якій сфері функціонування держави. Формування бюджету фактично починається майже за рік до початку бюджетного року, а останнім етапом зазвичай є аналіз виконання визначених цілей.
Бюджетна резолюція – це перший етап формування щорічного бюджету. В різних країнах він називається по-різному – Бюджетна стратегія (the Budget Strategy Statement), Фіскальна стратегія (the Fiscal Strategy Paper), Попередній бюджетний план (the Pre-Budget Statement) чи Бюджетна методологія (the Budgetary Framework Paper) – але незалежно від офіційної назви бюджетна резолюція є рамковим документом, який визначає пріоритети бюджетної політики на наступний період чи декілька наступних періодів. Даний документ виконує роль інструменту, який допомагає окреслити реальні економічні можливості держави та прив’язати їх до нагальних потреб держави та планів уряду.
В наявному вигляді бюджетна резолюція – це звичайна бюрократична формальність, яка ще й не виконується у визначені законодавством строки. Саме тому вдосконалення бюджетного процесу в Україні повинно починатися з приведення національної бюджетної резолюції до кращих світових практик. У першу чергу, необхідно структурувати економічний огляд, який є ключовим елементом даного документу – огляд повинен містити комплексний аналіз динаміки української економіки. Відповідно необхідно запровадити принцип прив’язки пріоритетів бюджету, об’ємів бюджетних доходів та витрат економічних можливостей України.
Крім того, процес формування бюджетної резолюції необхідно зробити відкритим – надати суспільству повний доступ до макроекономічних прогнозів та запровадити інститут бюджетної промови, метою якої є пояснення суспільству бюджетних пріоритетів та визначених шляхів їх досягнення.
Підготовка аналітичних матеріалів у форматі Policy Paper є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.
Відновлення прав жертв політичних репресій (Policy Paper)
Встановлення та панування тоталітарного комуністичного режиму в Україні впродовж 1918-1990 рр. супроводжувалося масовими репресіями та терором. Так, за більш ніж 70 років було вбито, депортовано, засуджено за політичними статтями та піддано іншим видам репресій щонайменше вісім з половиною мільйонів осіб.
Відновлення незалежної держави Україна, визначення нею демократичного шляху розбудови політичної системи поставило перед нею також завдання відновити соціальний статус її громадян, що свого часу постраждали від незаконних переслідувань та репресій. Перш за все, мова йде про відновлення довіри до держави.
У дослідженні аналізується міжнародна практика роботи з пам’яттю; розглядається сучасна державна політика та ключові проблеми; розглядаються ключові зацікавлені сторони процесу; пропонуються варіанти вирішення проблеми.
Підготовка аналітичних матеріалів у форматі Policy Paper є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.
Як та навіщо реформувати державну фіскальну службу України (Policy Paper)
Інституційна реформа органів Державної фіскальної системи України (ДФС України) є запорукою успішного проведення реформи податкової системи, поступової зміни світогляду платників податків від правового нігілізму до зростання соціальної відповідальності у формі добровільної та сумлінної сплати податків.
Збереження старої недосконалої системи взаємовідносин між платниками податків і контролюючими органами, завуальованої за «новими» деклараціями, без запровадження дієвих механізмів зміни принципів та підходів в діяльності служби, знівелює не тільки будь-які зусилля у сфері реформування служби, але і перетворить найкращі законодавчі ініціативи у сфері податкового та митного законодавства у «мертвонароджені» та неефективні норми.
З іншого боку, наповнення дієвими механізмами заходів з реформування фіскальної служби повинно супроводжуватися реформою у сфері оподаткування шляхом переходу на більш ліберальні моделі оподаткування, які зменшують дискреційність податкової системи та можливості для корупції.
У дослідженні аналізуються цілі та принципи діяльності ДФС України; розглядається структура ДФС України та функціональний розподіл повноважень; досліджуються підходи та інструменти в діяльності ДФС України; розглядається кадрова політика ДФС України; дається оцінка діяльності ДФС України та її посадових осіб; пропонуються альтернативні варіанти вирішення проблеми.
Підготовка аналітичних матеріалів у форматі Policy Paper є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.
Експертне конституційне обговорення законопроекту про зміни до конституції щодо реформи місцевого самоврядування
16 червня 2015 року в Києві відбулось Експертне конституційне обговорення законопроекту про зміни до Конституції щодо реформи місцевого самоврядування. Експертне конституційне обговорення є продовженням серії заходів по напрацюванню пропозицій щодо змін до Конституції України. Експертне обговорення є частиною проекту, який реалізує ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» за підтримки Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.
Зі вступним словом до експертної аудиторії звернувся Володимир Крижанівський, експерт Прогмами USAID “РАДА: «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво”, який виступив у якості модератора круглого столу та представив головного доповідача, Бориса Беспалого:
“Будемо слухати виступ, який викличе доволі жваві дискусії з боку присутніх: розповідь Бориса Беспалого про законопроект щодо змін до Конституції. Це актуально, оскільки існує сильне бажання напрацювати вдалі зміни до Конституції. Беспалий системно підійшов до цієї справи”
Вітальні слова Андрія Шевченка, директора Програми USAID “РАДА: «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво” стосувалися значення як створення нової редакції Конституції загалом, так і заходу зокрема:
“Ми розцінюємо нашу сьогоднішню розмову як внесок до якісного конституційного процесу. Мені здається, що жодну мислячу людину не може задовольняти той рівень прозорості, відкритості та глибини експертного обговорення, який ми зараз бачимо. Ми повинні розуміти, що Конституція – це не просто консенсус політичних еліт, а ще й набагато ширший суспільний консенсус. Хороша Конституція – це фундамент на базі експертних напрацювань, стіни у вигляді домовленості між політичними елітами, і є ще дах у вигляді широкого суспільного консенсусу. Тому за цією логікою ми сьогодні будемо наріжні камені підпирати в цей дах”
Вступна промова Ігоря Когута, Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, стосувалася оцінки ролі парламентарів у процесі конституційної реформи:
“Якщо ми будемо ширше залучати парламент до вироблення нової Конституції – буде чудово”
Наступним взяв слово народний депутат України, Анатолій Матвієнко, співавтор концепції змін до Конституції, презентованої під час експертного обговорення. Пан Матвієнко виокремив кілька принципових моментів, які він вважає релевантними в контексті сучасного стану творення основного закону:
“По-перше, Конституцію треба бачити в цілому, і не можна фрагментарно її змінювати. Важливо, що її в нинішніх умовах неможливо змінити повністю. Вона ніколи не набере потрібної кількості голосів, оскільки у кожної зі складових є свої противники. І якщо ми цих противників об`єднаємо, вони створять такий опір, що ми не подолаємо. Тому необхідно мати цілісне бачення і поступово змінювати певні речі, аби подолати консолідований опір. Проте у нас немає цілісного політичного бачення Конституції, оскільки вищі керівні посадовці мають лише загальну інформацію, але не мають загального бачення змін до Конституції”
Основну ідею реформування місцевого самоврядування в Україні та, відповідно, внесення відповідних змін до Конституції України, представив Борис Беспалий, консультант Програми USAID “РАДА: «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво”. Головним предметом реформування організації місцевої влади пан Беспалий вбачає в переході від трирівневої системи рад до дворівневої. На його думку:
“Існування дворівневої системи самоврядування, тобто місто обласного значення – область, перспективне, а трирівневої – не перспективний, переважно дотаційний. А тому необхідно по всій Україні перейти до дворівневої системи місцевого самоврядування”
Із зауваженнями та критикою пана Беспалого виступив Володимир Шаповал, д. ю. н., професор. Провідний український експерт в галузі конституційного права виокремив кілька моментів пропозиції Беспалого, які би варто було переглянути:
“По-перше, основні родові травми, які несе в собі чинна Конституція. У вашому проекті я бачу спробу посилити статус Президента, що мною не сприймається. Завважте на висновки Ради Європи, яка схвально ставиться до парламентаризації України. А ви пропонуєте протилежне. Наприклад, Президент вносить подання до ВРУ про призначення низки вищих посад силових структур. Проте звільняє самостійно, з підстав визначених законом. Це сумнівний критерій, як демонструє практика… Щодо Верховної Ради України, хибним є формулювання «дострокове припинення повноважень». Варто замінити на «розпуск», адже це відповідає світовій практиці, з одного боку, і «дострокове припинення повноважень» означає тільки, що інституція вже не є функціональною”
Політика підтримки МСБ: доступ до фінансово-кредитних ресурсів (Policy Paper)
Малий та середній бізнес в Україні є потужною соціально-економічною силою, яка серед інших забезпечує роботою переважну більшість найманих працівників в економіці країни та забезпечує випуск більше половини продукції.
У 2014 році в Україні нараховувалось 340,5 тис. малих та середніх підприємств (МСП), або 99,9% від загальної кількості підприємств. Середні підприємства становлять 4,7%, малі підприємства – 95,2%. МСП формують велику групу роботодавців, які забезпечують робочими місцями 4,322 млн. осіб проти 1,8 млн. працівників великих підприємств. Чисельність фізичних осіб-підприємців (ФОП) у 2014 році становить майже 2,1 млн. осіб, з яких діючі ФОП складають майже 46%. Частка реалізованої продукції МСП становить майже 60%.
МСБ України зіштовхується із серйозною проблемою доступу до фінансово-кредитних ресурсів. Частка кредитів у капіталі МСБ становить лише 20% проти 60% у розвинених країнах. Переважно підприємства реінвестують у розвиток бізнесу власні прибутки та інвестиції засновників підприємств. Така ситуація зумовлена високою вартістю кредиту. Мінімальний «пільговий» відсоток становить майже 17% і пропонується практично одним банком. Середня вартість кредиту становить 22%, що є високою ціною в умовах економічного спаду.
Сума фактично наданих кредитів за рік скоротилась у реальному виразі практично у 2 рази при номінальному зростанні на 15%. Основна причина скорочення – банківська криза та падіння економіки. Тільки у першому півріччі 2015 року банки зазнали збитків у 33 млрд. грн. Частка прострочених кредитних зобов’язань зросла майже у 2,5 рази, з 7,7 до 17,3%.
У дослідженні аналізується ситуація на фінансово-кредитному ринку; досліджується політика фінансово-кредитних установ; розглядається політика державної підтримки потреб МСБ у ресурсах; розглядаються ключові зацікавлені сторони процесу; пропонуються варіанти вирішення проблеми.
Підготовка аналітичних матеріалів у форматі Policy Paper є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.
Круглий стіл:”Енергоефективність – як підтримати вразливих споживачів”
Київ, 15 червня
Проект «РАДА ЗА ЄВРОПУ», що реалізовується Лабораторією законодавчих ініціатив спільно із Представництвом ЄС в Україні, Комітетом ВР з паливно-енергетичного комплексу та Комітетом ВР з будівництва, містобудування та житлово-комунального господарства, Українською частиною Парламентського комітету асоціації та Групи підтримки для України (SGUA), провели «круглий стіл» на тему «Енергоефективність: як підтримати вразливих споживачів». Політики та експерти обговорили план необхідних заходів для підвищення енергоефективності кожного домогосподарства і країни в цілому, що потрібно зробити для зменшення енергоспоживання, як захистити вразливих споживачів у час зростання тарифів та як стимулювати підприємства і домогосподарства бути максимально енергоощадними.
“Перші кроки для вирішення проблеми енергоспоживання в Україні — підняти ціни на справжній рівень. Це болючий процес, але він дуже необхідний. Непотрібно вдавати, що енергія нічого не коштує. Значна кількість вразливих споживачів, сімей можуть мати проблеми з оплатою своїх рахунків. Субсидії за такі рахунки вразливим людям — це цільовий напрямок, але одночасно з цим ми не вирішимо реальні проблеми. Субсидії тільки маскуватимуть цю драматичну ситуацію, проблему, а не вирішуватимуть її”
Субсидії слід поєднати із просвітницькою кампанією для громадян.
“ема енергозбереження по своїй суті є ключовою для енергетичної безпеки країни. Ми дуже часто заходимо в дискусії про те, звідки будемо брати газ чи ядерне паливо: з Заходу чи зі Сходу. А насправді це питання є другорядним по відношенню до теми енергоефективності. Так як в процесі скорочення споживання енергоресурсів можуть створюватися нові робочі місця, залучатися інвестиції, збільшуватимуться надходження до бюджету і тим самим стимулювати розвиток економіки та енергетичної незалежності держави”
“Важливо інформувати населення, яким чином можна зекономити, заощадити енергію. Наступний законопроект, над яким ми працюємо, буде якраз спрямований, зокрема, і на те, щоб підвищувати поінформованість населення щодо способів економії енергоресурсів”
Українська економіка є однією з найбільш енерговитратних в Європі.
“Якби середньостатистичні українці стали споживати енергії, як середньостатистичні поляки, Україна могла би повністю відмовитися від закупівлі російського газу”
Неможливо зменшити енергоспоживання без тотального обліку того, хто і скільки споживає енергії.
“Всі споживачі мають бути поінформовані, за що саме вони платять гроші. Лічильники мають стояти скрізь, на всіх рівнях у кожного споживача на кожен вид енергії”
Ключовий експерт, Проект ЄС «Угода мерів – Схід» Святослав Павлюк наголосив, що субсидії не повинні бути пожиттєвою гарантією для кожного громадянина, бо такий захист не спонукатиме українців стати насправді енергоощадними:
“Уряд має оголосити графік зниження рівня субсидій для домогосподарств, аби люди свідомо інвестували в утеплення власних помешкань, зменшення споживання води і електрики, а не сподівалися на постійну компенсацію своїх нераціональних енерговитрат”
Голова Державного агентства з енергоефективності Сергій Савчук вважає, що державна політика енергоощадності має безліч додаткових позитивних наслідків, окрім скорочення споживання енергоносіїв:
“Нам потрібно дивитися на енергоефективність, як на новий сектор зайнятості, нові робочі місця для наших громадян. До того, утеплені помешкання одразу зростають у ціні на 15-25%”
Один із співорганізаторів «круглого столу», Голова «Лабораторії законодавчих ініціатив» Ігор Когут зазначив, що учасники дискусії від парламенту та уряду продемонстрували готовність швидко та енергійно впроваджувати реформу у енергоспоживання:
“Ми почули про цілий перелік законопроектів, готових до голосування у Верховній Раді, спрямованих як на наведення порядку, прозорості у енергетичній галузі, так і на проведення широкої інформаційної кампанії задля того, щоби кожен громадянин перейнявся ідеєю енергоощадності, а відтак і енергонезалежності України”
Даний захід продовжив серію заходів у рамках проекту «Рада за Європу», що започаткований Європейським Союзом і реалізовується Лабораторією законодавчих ініціатив. Проект «РАДА за ЄВРОПУ» спрямований на підвищення рівня знань, пов`язаних з ЄС, особливо щодо реалізації Угоди про Асоціацію і співробітництва Україна-ЄС, членів парламенту України і місцевих політиків шляхом проведення шести тематичних круглих столів.
Презентації спікерів круглого столу доступні за посиланнями:
Святослав Павлюк. Що заважає споживачам енергії вжити заходів з питань енергозабереження.
Ken Cleary. Department of Communications, Energy and Natural Resources.
Alan Clifford. Experience from UK programmes to support vulnerable consumers.
Іветта Делікатна. Існуючі інструменти для підвищення обізнаності в галузі енергоефективності в Україні.
Krzysztof Gierulski. Enabling consumers in the EU energy efficiency policy framework.
Krzysztof Gierulski. Individual metering and billing of heat or hot water.
Kenneth Cleary. Presentations of the findings of the Dutch Union of Tenants, the Netherlands.
Lessons of experience from effective awareness-raising campaigns.
Тренінг для фасилітаторів та ноуттейкерів Town Hall meatings
28 травня 2015 року Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичність», що виконується Фондом Східна Європа, організувала навчальні Міські Зібрання у форматі Town Hall Meetings.
Town Hall Meetings є американським терміном, який визначає неформальне публічне зібрання місцевих мешканців певної території (зазвичай невеличкого містечка). Такий формат більше зосереджується на публічних обговореннях, де необхідно стимулювати до активності безпосередніх учасників, аніж на експертних доповідях, форматах питання-відповідь та круглих столах. Строкаті групи громадян (від водія автобуса до досвідченого бюрократа) беруть участь у дискусії за окремими столами (близько 10-12 людей за столом), детально обговорюючи ключові складові різних політик (варіантів вирішення проблеми), проблему спрямування коштів або питання планування.
Роль фасилітатора полягає у тому, щоб максимально сприяти створенню довірливої атмосфери і допомогти кожному бути почутим. Він створює умови участі для більш стриманих учасників, запобігає неадекватній критиці та слідкує за дотриманням правил чемного спілкування тощо.
Крім того, відповідальні за прийняття рішення особи запрошуються для участі у заході в якості пересічного учасника або в якості спостерігача, а також дають свою оцінку та відповідають на питання учасників наприкінці зібрань. Програмне забезпечення для ТНМ розроблене з метою транслювати ідеї та рекомендації з кожного столу, які записуютьноуттейкери (оператори лап-топів підключених до мережі Інтернет (або об’єднаних за допомогою точки доступу)); занотовані повідомлення надходять керівнику дискусії (Менеджер), який редагує, фільтрує отримані повідомлення та розміщує їх на екрани, розташовані в залі обговорення.
У навчальному зібранні Town Hall Meetings взяли участь стажери Верховної Ради України в рамках програми, яку виконує ГО “Ліга Інтернів”. Під час тренінгу було розглянуто три суспільноважливі проблеми: надання адміністративних послуг, боротьба з корупцією та сприяння розвитку малого і середнього підприємництва. Сценарії для кожної з проблем були розроблені кандидатом філософських наук, експертом з аналізу політики, Романом КОБЦЕМ.
Тренінг для представників НУО “Адвокатування ухвалення законопроектів”
25 – 26 травня 2015 в Києві відбувся тренінг для представників НУО “Адвокатування ухвалення законопроектів”. Тренінг є частиною проекту, що реалізує ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» у рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне представництво». Програма USAID «РАДА», що виконується Фондом Східна Європа, сприяє становленню підзвітного, відповідального і демократичного представницького органу.В якості тренера виступив Роман КОБЕЦЬ, Керівник Європейського інформаційно-дослідницького центру, експерт з аналізу політики, кандидат філософських наук.
До участі в тренінгу були запрошені представники громадських об`єднань, які вже мали певний досвід просування законопроектів: Реанімаційний пакет реформ, благодійний фонд “Восток-СОС”, Крим SOS, Центр дослідження визвольного руху та Українська федерація убезпечення.
В межах тренінгу було розглянуто такі питання як адвокаційна кампанія та вироблення державної політики, аналіз заінтересованих осіб (або стейкхолдерів) та, відповідно, можливості впливу на нах. Слухачі тренінгу також здобули практичні навички адвокаційного супроводу законопроектів від реєстрації до набуття ним чинності.
Як подолати зволікання з державними закупівлями у сфері охорони здоров’я у 2015 році (Policy Paper)
Після зриву державних закупівель у сфері охорони здоров’я 2014 року експерти запропонували передати повноваження проведення закупівель від Міністерства охорони здоров`я України до спеціалізованих міжнародних організацій (ВООЗ, ЮНІСЕФ тощо).
Закон, який визначає такий механізм передачі повноважень, набрав чинності 16 квітня 2015 року. Станом на початок липня 2015 року МОЗ не передав повноваження щодо закупівлі ліків до міжнародних організацій. Державні закупівлі за національною процедурою МОЗ також не проводились. Отже, протягом першого півріччя 2015 року МОЗ не провів жодної процедури закупівлі ліків, необхідних пацієнтам.
За офіційною версією МОЗ, затримка передачі повноважень сталася через складність розробки прийняття підзаконних актів, необхідних для виконання закону. Загалом потрібно прийняти одну нову постанову КМУ та внести зміни до одинадцяти підзаконних актів. Натомість, громадські об’єднання пацієнтів вважають, що три місяці міністерству було достатньо для розробки всіх необхідних документів.
У дослідженні розглядаються ключові стейкхолдери у питанні державних закупівель у сфері охорони здоров’я, аналізуються причини зриву закупівель, досліджуються наслідки проблеми, їх масштаб та гострота, обмірковується державна політика щодо вирішення проблеми державних закупівель у сфері охорони здоров’я.
Підготовка аналітичних матеріалів у форматі Policy Paper є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.