Презентація shadow report на засіданні підкомітету ВРУ
16 Листопада 2016 року о 9 годині відбулося засідання підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективності Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки на якому експертами Лабораторії було презентовано попередню версію shadow report (“тіньового звіту”) щодо виконання Плану заходів з реалізації “Національного плану дій з енергоефективності на період до 2020 року”. Повна версія звіту вийде на початку 2017-го року.
Дякуємо народному депутату Олексію Рябчину за сприяння в організації та проведенні заходу.
Проект порядку денного засідання Комітету від 16.11.2016
Нові стандарти енергоефективності та утеплення будинків неможливі без ревізії стандартів у будівництві з дотриманням міжнародних норм та стандартів. На сьогодні присутнє дублювання ідентичних норм за назвою та різних за вимогами у різних ДСТУ, що призводить до можливості різного тлумачення.
Shadow reports – інновативний для України метод донесення громадським сектором інформації та альтернатив політики щодо виконання урядових програм до парламенту та інших інституцій.
Тренінг з навичок міжпартійного діалогу для представників неурядових організацій
15 листопада у Києві в приміщенні PinchukArtCentre (вул. Велика Васильківська/Басейна 1/3-2) Лабораторія законодавчих ініціатив разом з Нідерландським інститутом багатопартійної демократії (NIMD), ОБСЄ БДІПЛ та Програмою USAID «РАДА» провели тренінг навичок міжпартійного діалогу для представників неурядових організацій.
Тренер Жером Схелтенс, Радник з розвитку знань, Нідерландського інституту багатопартійної демократії пояснив тонкощі та відмінності між “домовленостями” та “консенсусом”:
“Необхідно застосовувати навички “активного слухання”, коректно презентувати власні інтереси та зрозуміти інтереси іншої сторони діалогу на глибшому рівні перш ніж почати діалог. Інакше домовленості, які будуть досягнуті занадто рано, не перетворяться на консенсус”
Уляна Полтавець, програмна директорка Лабораторії законодавчих ініціатив, та координаторка проекту «Підтримка демократичної політичної культури у Верховній Раді через політичний діалог та етичні стандарти» відзначила:
“Домовленість про будь-які професійні та етичні стандарти, які можуть бути втіленими у Кодексі парламентської етики, повинні бути “власністю” самих народних депутатів та представників політичних партій. Якщо ми хочемо досягнути стабільного підвищення якості роботи Верховної Ради та законодавства, суб’єкти мають відчувати свою безпосередню залученість до процесу”
У рамках проекту передбачається створення діалогового майданчику для обговорення етичних дилем, що забезпечить інклюзивний процес напрацювання Кодексу парламентської етики або іншого механізму регулювання парламентської етики, наближення до міжнародних стандартів відповідно до рекомендацій Місії Європейського Парламенту та поновлення довіри до Верховної Ради.
Під час тренінгу були розглянуті основні принципи ведення міжпартійного діалогу, методи визначення позицій, інтересів, потреб, діапазону можливої згоди та інші питання, важливі для ефективного функціонування діалогового майданчику.
Програма заходу
Діяльність відбувається в рамках проекту Лабораторії законодавчих ініціатив «Підтримка демократичної політичної культури у Верховній Раді через політичний діалог та етичні стандарти», що виконується за підтримки Програми Матра (Посольство Королівства Нідерланди) та у партнерстві з проектом БДІПЛ ОБСЄ «Зміцнення діалогу між громадянським суспільством і ключовими державними установами в Україні в сфері людського виміру», Нідерландським інститутом багатопартійної демократії та за сприяння Програми USAID “РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво”.
Медіа – галерея заходу
Тренінг з медіа-стратегій у соціальних мережах для політичних партій
2-3 Листопада у готелі Radisson Blu у Києві відбувся тренінг для представників політичних партій України та Грузії, організований Нідерландським Інститутом Мультипартійної демократії (NIMD) у партнерстві з Лабораторією законодавчих ініціатив.
Захід мав на меті передати інноваційні практики ведення політичних кампаній за допомогою нових медіа та соціальних мереж. Представники парламентських та позапарламентських партій двох країн на практиці ознайомилися з різними інструментами, застосувавши їх для створення стратегії та контент-календаря он-лайн кампанії.
Леван Цуцкірідзе, виконавчий директор регіонального офісу NIMD у Східній Європі, відзначив чудові можливості для нетворкінгу українських та грузинських депутатів:
“Діяльність Інституту спрямована на підвищення спроможності партій через технічну допомогу”
Юріан Регуін, програмний менеджер центрального офісу NIMD, наголосив на принципах роботи Інституту – багатопартійності, інклюзивності, різноманітності, врахуванні місцевого контексту та довготривалій стратегії.
“Ми діємо на трьох рівнях сприяння: розвиток міжпартійного діалогу, допомога активним політикам, як це відбувається на сьогоднішньому заході”
Уляна Полтавець, програмна директорка Української школи політичних студій, Лабораторія законодавчих ініціатив, привітала NIMD із відкриттям офісу в Україні.
“Посилення спроможності партій однозначно сприятиме підвищенню якості українського політичного життя. Брак довіри до політичних партій в Україні можна поступово здолати через міжпартійний та широкий суспільний діалог. Участь непарламентських партій також сприяє інклюзивності процесу та подоланню недовіри”
Впродовж заходу тренери нідерландської консалтингової компанії BKB презентували учасникам фундаментальні принципи ведення політичних кампаній, ознайомили зі світовими трендами у нових медіа та розглянули успішні кейси використання європейськими та американськими політиками таких мереж як Twitter, Facebook, Instagram, Snapchat, YouTube.
Діалоги про громадянську освіту та Концепцію нової школи в Полтаві
27 жовтня 2016 року у Полтаві відбувся Колоквіум для вчителів з презентації методичних матеріалів з предмету суспільствознавства.
Захід присвячений презентації методичних рекомендацій для вчителів старших класів середніх шкіл для впровадження громадянської освіти до шкільних навчальних програм та апробації рольової гри “АГОРА: демократична процедура ухвалення закону у Верховній Раді України”, яка імітує законодавчий процес в Україні та спрямована на інтегрування вказаних дисциплін у навчальний процес.
Зі вступним словом виступила Олена Харченко, директорка Департаменту освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації. Пані Харченко відзначила, що оновлення програм, які надають школярам знання про місце громадянина в суспільстві, про роль громадян в управлінні державою, про основні права та обов’язки людини і громадянина, є надзвичайно актуальним.
“Ми, освітяни, не можемо не помічати, наскільки відірвані сьогоднішні програми від реалій, і наскільки неефективними можуть бути зусилля вчителів при формуванні громадянської свідомості учнів. Тому ми раді підтримати ініціативу запровадження обов’язкового курсу, або курсів, громадянської освіти з новітніми підходами та методами викладання. Безперечно, рольова гра, яка дасть учням уявлення про реальну роботу законодавчого органу, має сприяти підвищенню якості викладання, і підвищить зацікавленість учнів, їх активність, а відтак і рівень засвоєння матеріалу учнями. Будемо раді й надалі співпрацювати з Лабораторією законодавчих ініціатив у цьому напрямку”
Фото: Олександр Коваленко
Наталя Амельченко, кандидат філософських наук, викладач кафедри політології НаУКМА, пояснює присутнім суть гри “Агора”, який відтворює законодавчий процес у Верховній Раді.
Фото: Олександр Коваленко
Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Олександр Заславський підкреслив, що саме запровадження елементів громадянської освіти у школах нівелюватиме завищені очікування від парламенту та дозволить підняти політичну культуру в цілому. На його думку, з початку 2000-х років вдосконалення функціювання Верховної Ради, над чим працює Лабораторія законодавчих ініціатив, було проблематичним з огляну на проблеми, що лежать за межами парламенту і викривлюють процедуру ухвалення ефективного законодавства:
“Недосконалі законодавчі процедури, недотримання процедур як таких, недостатня прозорість роботи комітетів і окремих депутатів – все це є проявом того, що можна назвати популярною сьогодні формулою: «відсутність політичної культури». Тим не менш, саме в царині викривлених громадських уявлень про роботу парламенту, в усталених корупційних практиках взаємодії між виборцями і народними депутатами, і, як результат, в неадекватних очікуваннях громадян, знаходять свої витоки помітні неозброєним експертним оком проблеми українського парламенту”
Фото: Олександр Коваленко
Реалізований проект спрямований на зміцнення елементів політичної культури, надання базових знань та навичок “громадянськості” найширшому колу осіб, закріплюючи нові практики взаємодії громадян з владними інститутами – лише так можна очікувати на якісні зміни в діяльності самих органів влади. Зміна елементи політичної культури має починатися з середньої школи, коли формуються базові уявлення майбутніх громадян.
Фото: Олександр Коваленко
Методичні рекомендації для Колоквіуму підготовлені Лабораторією законодавчих ініціатив у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.
Медіа-галерея заходу
Консультативна зустріч із представниками НУО в рамках “ІІ Діалогів з питань парламентської етики”
21 жовтня о 10:30 у представництві Програми USAID “РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво” Лабораторія законодавчих ініціатив провела консультативну зустріч у рамках “ІІ Діалогів з питань парламентської етики”, за підтримки OSCE Office for Democratic Institutions and Human Rights (ODIHR), Netherlands Institute for Multiparty Democracy та Embassy of the Netherlands in Ukraine. Трансляція зустрічі он-лайн відбувалася у мережу YouTube.
Запрошені експерти, Маргіт Сутроп, професор практичної філософії, та Мартен Юрік з Центру етики, університет Тарту, а також Дірк Тоурнстра, незалежний радник з питань парламентаризму, провели з представниками неурядових організацій тренінг-гру з розбору складних етичних кейсів, яку потім буде презентовано народним депутатам.
Ігор Когут, директор Програми USAID “РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво”, підкреслив, що парламентська етика, це один із наріжних каменів діяльності програми у співпраці із ОБСЄ БДІПЛ. Зустрічі на рівні експертів неурядових організацій дозволяє «протестувати» гру навколо кейсів із складними етичними викликами, яку пізніше буде представлено нардепам.
“Наша мета – інклюзивність та залучення народних депутатів для обговорення етичних стандартів та громадянського суспільства для діалогу. Ми будемо раді бачити як результат діяльності «Етичний кодекс», але вирішувати мають народні депутати. Запрошуємо для наполегливої роботи”
Катерина Рябіко, координаторка проекту ОБСЄ БДІПЛ, розповіла про продовження пілотного проекту.
“Ми шукаємо новий формат для залучення депутатів та проведення реформи. Ми продовжуємо «діалоги» у Верховній Раді. Перша зустріч була присвячена пошуку консенсусу щодо Етичного кодексу, або змін до існуючих нормативних актів. Сьогодні ж – дебати щодо принципів, які можуть бути відображені у етичному кодексів. Подібна гра (розбір кейсів) у парламенті Естонії привела до прийняття етичного кодексу”
Маргіт Сутроп, Професор практичної філософії, голова Центру етики, Університет Тарту, відзначила, що етичний кодекс необхідний, якщо взяти приклад Європарламенту
“В Естонії було багато «гарячих дебатів», та процес прийняття кодексу був дуже не простий. Навіщо записувати у Кодекс те, що здається і так зрозумілим дорослим людям? Ми готові поділитися досвідом, чому так важливо саме зафіксувати певні норми в кодексі та презентувати його людям. В Естонії навіть спікер парламенту не була переконана, що написаний кодекс допоможе змінити ситуацію”
Народним депутатам потрібно домовитися щодо Кодексу так, щоб люди зрозуміли необхідність його виконання, а не просто щоб «показати» свою етичність.
Запис он-лайн трансляції заходу
Програма заходу
“Інформація та аналітика – це кров, що підтримує здоров’я демократичного тіла” – Надія Дюк про ЛЗІ
Кризу називають батьком реформ. Якщо це так, то аналітичні центри – їх хрещені батьки. Як фея з казки «Попелюшка» вони працюють над тим, аби перетворити реформи у корисні та невідворотні процеси.
Надія Дюк, віце-президент National Endowment for Democracy, яка виокремлює Лабораторію законодавчих ініціатив серед фахових аналітичних центрів України у інтерв’ю для Think Twice UA.
TTUA: Ви назвали Центр Разумкова, кого б Ви ще могли виокремити серед аналітичних центрів України?
Надія Дюк: Це «Демократичні ініціативи», хоча це організація з акцентом на соціологію, також Центр політико-правових реформ, Лабораторія законодавчих ініціатив, Інститут світової політики. Засновники і керівники тих центрів – це люди, яких я знаю десь 20 років, спілкуюся з ними, тому згадую.
Почесно бути в такій когорті, це ще більше стимулює підтримувати якість продуктів та покроково відпрацювати кожну ланку нашої складної роботи.
Із повним текстом інтерв’ю можна ознайомитися за посиланням.
Виконання Плану заходів з реалізації Національного плану дій з енергоефективності на період до 2020 року (Shadow Report)
Питання енергетики вже набуло статусу «вузького місця» для економічного та соціального розвитку країни. Це відображається, серед іншого, у зростанні цін на енергоносії. Подальше нераціональне використання енергоносіїв стає ще більш очевидним на фоні зростання шкоди, що завдається навколишньому середовищу. Тому населення та бізнес, а також все суспільство повинні бути зацікавлені в ощадливому споживанні енергоносіїв та ефективному використанні природних ресурсів.
Кожний уряд незалежної України одним з головних пріоритетів у своїй діяльності визначав необхідність розв’язання проблем підвищення енергоефективності житлово-комунального господарства. У своїх програмах дій вони намічали шляхи розв’язання цих проблем, розробляли відповідні державні програми, визначали комплекс заходів, які сприяли їх реалізації.
У нашій країні традицією є те, що всі загальнодержавні проблеми вирішуються, у першу чергу, за рахунок населення, а реформи, які проводяться, досить часто стають для українців непосильним тягарем. Особливо така тенденція добре проглядається у реформуванні житлово-комунального господарства.
Підготовка та презентація аналітичних доповідей у форматі Shadow Report є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.
Досвід застосування місцевого референдуму в Україні як складової місцевої демократії (Shadow Report)
Як відомо, стаття 38 Конституції України гарантує право громадян «брати участь у всеукраїнському та місцевих референдумах», однак із втратою чинності Закону України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» 1991 та набуттям чинності Закону України «Про всеукраїнський референдум» 2012 року зникає законодавчо закріплений механізм ініціювання та проводення місцевих референдумів. З іншого боку, сьогоднішній курс регіональної політики держави спрямований на децентралізацію та дерегуляцію влади, що передбачає розширення прав громадян на вирішення питань місцевого значення, в тому числі шляхом ініціювання та проведення місцевих референдумів. Зокрема, в рамках здійснення реформи було ухвалено Закон України «Про добровільне об’єднання громад», де місцевий референдум є необхідною складовою цього процесу. Однак, досі бракує законодавчої бази врегулювання механізму проведення місцевих референдумів. На сьогоднішній день зареєстровано 4 законопроекти, якими має регулюватися цей механізм: проект Закону України «Про всеукраїнський референдум» № 2145а від 23.06.2015, «Про місцевий референдум» (№ 2145а-1 від 03.07.2015, 2145а-2 від 06.07.2015, 2145а-3 від 08.07.2015).
Підготовка та презентація аналітичних доповідей у форматі Shadow Report є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.
Аналіз виконання закону щодо відкриття майнових реєстрів (Shadow Report)
Для вирішення низки нагальних проблем в антикорупційному секторі влітку 2015 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення прозорості у сфері відносин власності з метою запобігання корупції», який набрав чинності 6 жовтня 2015 року. Законом передбачено відкриття державних майнових реєстрів, а також доступ до інформації про власників зареєстрованих транспортних засобів, об’єктів нерухомості та відомості про земельні ділянки із Державного земельного кадастру.
Закон функціонує майже рік, за визначений період інформація про майно посадовців стала відкритою, що значним чином спростило можливість виявлення ознак корупції, незаконного збагачення чи намагань посадовців приховати майно.
Проте невирішеною залишається низка проблем у роботі Єдиного державного реєстру МВС, Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Зокрема, ці бази даних містять неповну інформацію про майно, оскільки значна частина документів залишається досі неоцифрованою, не внесені відомості про транспорт, зареєстрований до 2012 року. Існують проблеми при пошуку інформації та ідентифікації осіб, що володіють майном.
Підготовка та презентація аналітичних доповідей у форматі Shadow Report є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.
Співпраця парламенту та засобів масової інформації (Info Brief)
Парламент як вищий представницький орган народу привертає до своєї роботи підвищену увагу суспільства загалом та ЗМІ зокрема.
Взаємодія із засобами масової інформації є найпоширенішою та найуспішнішою практикою забезпечення принципів прозорості та підзвітності в діяльності законодавців. Покращення роботи парламенту потребує також нових зусиль щодо роботи із акредитованими ЗМІ. Так, «Дорожня карта щодо внутрішньої реформи підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України» (п. 29) передбачає, що «… працівникам ВРУ, відповідальним за комунікаційну політику, необхідно забезпечити можливості ознайомлення з кращими світовими практиками та обміну передовими технологіями у зазначеній сфері».
Підготовка аналітичних матеріалів у форматі Info Brief є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.
