16 травня 2018 на засіданні Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування відбулася презентація Тіньового аналітичного звіту від громадськості (Shadow Report) на тему «Реформа державної служби та державного управління в Україні у 2017 році».

Тіньовий звіт презентувала Тетяна Чернуха, програмна координаторка Лабораторії законодавчих ініціатив. Дослідження підготовлено в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Звіт присвячений оцінці прогресу у здійсненні ключових реформ у сфері державного управління та державної служби України, що були визначені новою редакцією Закону України «Про державну службу», прийнятого 10 грудня 2015 року та який набув чинності 1 травня 2016 року разом із відповідними ключовими політичними документами Уряду щодо реформування державного управління, що були схвалені у 2017 році. Досліджується оцінка політики у сфері реформування державної служби та державного управління, у тому числі її відповідність, послідовність у ретроспективі та внутрішня узгодженість, цілісність, спланованість, скоординованість та ресурсна забезпеченість реалізації.

У даному звіті не аналізувалася роль Верховної Ради та Президента України у формуванні державної політики та їх координація з Кабінетом міністрів; роль місцевих державних адміністрацій та їх координація з центральними органами виконавчої влади; роль незалежних регуляторів; роль місцевого самоврядування; ефективність бюджетного процесу та стан реформування системи управління державними фінансами.

Тетяна Чернуха зауважила, що підготовлений Лабораторією законодавчих ініціатив Звіт, є альтернативним до урядового звіту за 2016-2017 рр. щодо впровадження реформи державного управління та державної служби України.

Звіт представляє якісну оцінку впровадження реформи, спираючись на Принципи державного управління, розроблені SIGMA:

• Координація впровадження реформи державного управління;
• Формування та координація державної політики та стратегічне планування діяльності уряду;
• Розвиток державної служби та управління персоналом;
• Підзвітність та інституційна архітектура системи центральних органів виконавчої влади.

Проблемними аспектами впровадження реформи державного управління (РДУ) є:

• Слабкий політичний менеджмент;
• Невизначеність у ресурсному забезпеченні та сталості фінансування РДУ;
• Недостатня та неузгоджена комунікація РДУ;
• Низький рівень запровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у системі державного управління.

Серед проблемних аспектів формування, координації державної політики та стратегічного планування варто виокремити наступні:

• Низьку узгодженість та координація державної політики на політичному рівні;
• Низьку спроможність до формування державної політики на адміністративному рівні (на рівні державної служби);
• Неузгодженість між плануванням діяльності уряду та плануванням бюджетних видатків.

Проблемами розвитку державної служби та управління персоналом є:

• Низька спроможність до управління персоналом на державній службі;
• Низький професійний рівень організації та проведення конкурсів на посади державної служби;
• Неузгодженість системи оцінювання результатів діяльності державних службовців із цілями уряду та між різними категоріями державної служби. Відсутність зв’язку між системою оцінювання та фінансовою мотивацією;
• Відсутність дієвої системи професійного розвитку державних службовців усіх категорій.

Серед проблемних аспектів підзвітності та інституційної архітектури системи центральних органів виконавчої влади варто виокремити наступні:

• Незавершене чітке розмежування політичних та адміністративних функцій на рівні міністерств;
• Нечітко визначені функції суб’єктів формування та реалізації політики;
• Непроведену оптимізацію та централізацію функцій забезпечення діяльності міністерств.

Підсумовуючи презентацію та обговорення Тіньового звіту, Сергій Власенко, Голова Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, зазначив, що Комітет  приймає інформацію до відома з урахуванням зауважень, висловлених народними депутатами під час обговорення.

Звіт присвячений оцінці прогресу у здійсненні ключових реформ у сфері державного управління та державної служби України, що були визначені новою редакцією Закону України «Про державну службу», прийнятого 10 грудня 2015 року та який набув чинності 1 травня 2016 року разом із відповідними ключовими політичними документами Уряду щодо реформування державного управління, що були схвалені у 2017 році. Досліджується оцінка політики у сфері реформування державної служби та державного управління, у тому числі її відповідність, послідовність у ретроспективі та внутрішня узгодженість, цілісність, спланованість, скоординованість та ресурсна забезпеченість реалізації.

Публікація вивчає прогрес у здійсненні відповідних заходів державної політики у період між січнем 2017 року та травнем 2018 року, а також містить аналіз окремих викликів у реформуванні та окремі пропозиції щодо подальших необхідних кроків у цій сфері.

Для цілей підготовки цієї публікації вивчалися тільки чинні нормативні правові акти у сфері державного управління, в першу чергу Закон про державну службу, у період між січнем 2017 року та травнем 2018 року.

Публікація фокусується на реформуванні системи державного управління в основному на рівні КМУ та ЦОВВ, особливо що стосується координації впровадження реформи, розвитку спроможності щодо формування державної політики, розвитку управління персоналом на державній службі та організації архітектури Уряду та його підзвітності.

Для цілей цієї публікації не аналізувалися нижчезазначені питання та важливі елементи публічної адміністрації, які безумовно повинні включатися до комплексного та узгодженого реформування державного управління, але наразі мало описані в ключових політичних документах Уряду щодо реформи державного управління:

• Ролі ВРУ та ПУ у формуванні державної політики, та їх координація з КМУ;
• Роль МДА та їх координація з КМУ та територіальними органами ЦОВВ;
• Роль незалежних державних органів, що регулюють окремі сфери (незалежні регуляторні органи) та їх координація з КМУ;
• Роль місцевого самоврядування;
• Ефективність бюджетного процесу та стан реформування системи управління державними фінансами.

Підготовка та презентація аналітичних доповідей у форматі Shadow Report (тіньовий звіт) є частиною проекту, який реалізує ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

22 лютого 2018 року Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, взяла участь у публічному обговоренні «Створення парламентської служби як складова реформи Верховної Ради України», організованому Комітетом з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування спільно з Комітетом з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України та Парламентською асамблеєю Ради Європи за підтримки Програми Ради Європи «Децентралізація і територіальна консолідація в Україні».

Обговорюючи питання особливостей парламентської служби України, Світлана наголосила:

Лабораторія законодавчих ініціатив зосереджує особливу увагу на реформі парламенту та державної служби, як ключових реформах, які визначають та забезпечують стабільність проведення інших реформ в Україні.

Під час публічного обговорення «Створення парламентської служби як складова реформи Верховної Ради України» Світлана Матвієнко презентувала новий випуск Часопису «Парламент», який присвячено дослідженню особливостей проходження державної служби в Апараті Верховної Ради України.

Часопис «Парламент» – експертний журнал, який виходить друком з 2001 року та зосереджується на різних аспектах парламентаризму, законотворення, висвітлює експертні висновки щодо реформ в Україні.

Випуск Часопису «Парламент» присвячено основі роботи Верховної Ради України як інституції – її адмініструванню. Ефективне, професійне та політично незаангажоване адміністрування роботи парламентарів є необхідною умовою і для ефективного функціонування парламенту в цілому.

Як і будь-який інший парламент світу, Верховна Рада України не може бути зведена до депутатського корпусу, парламент як інституція – це внутрішньопарламентскі органи, роботу яких становлять не лише обрані представниками народу, але й призначені за конкурсом державні службовці. Незважаючи на те, що в цілому Апарат не є відповідальним політично за дії та рішення ухвалювані в комітетах та на пленарних засіданнях, його роль є далеко не останньою, адже саме Апарат готує проекти рішень (висновки комітетів, порядки денні сесій, план законодавчих робіт та ін.). Окрім розробки проектів рішень, спеціальні підрозділи Апарату беруть безпосередню участь у законодавчому процесі (Головне експертно-аналітичне та Головне юридичне управління), видаючи висновки до законопроектів на предмет відповідності Контитуції та законам України. З огляду на це, неможливо вести мову про якість роботи ВРУ як інституції не порушуючи питання якості її служби, яка є основою внутрішньої організації ВРУ, її інституційної пам’яті та навіть законності ухвалюваних нею законів.

Видання та розповсюдження Часопису «Парламент» є частиною проекту, що його реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Думки і твердження, висловлені в цій публікації, відображають особисту позицію авторів і можуть не співпадати з позицією USAID.

Як українці сприймають реформи? Чому реформи Парламенту та держслужби є визначальними для майбутнього України? Чого чекати від «весни реформ»? Як цінності допоможуть зруйнувати корупцію?

А також про важливість антикорупційного суду, популізм та майбутні вибори, призначення Олексія Бонюка Директором Координаційного центру з надання правової допомоги та багато іншого розповіла Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, в ефірі 5 каналу.

Також до розмови долучився народний депутат України Руслан Сидорович, який розповів про співпрацю Парламенту та Лабораторії законодавчих ініціатив в царині надзвичайно важливих питань.

Дебати проходили у прямому ефірі Телеканалу РАДА, що дало змогу залучити до теми парламентської реформи широке коло глядачів Телеканалу РАДА та онлайн аудиторію. Також на фейсбук-сторінці Лабораторії законодавчих ініціатив проводилося опитування щодо ключових питань парламентської реформи через онлайн-голосування.

Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Модератор: Олександр Заславський, Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив.

Спікери:

• Олена Сотник, народний депутат України, член депутатської фракції Політичної партії «Об’єднання “Самопоміч”», секретар Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції;
• Юрій Мірошниченко, народний депутат України, член фракції Політичної партії «Опозиційний блок», Голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Експерти:

• Юрій Ганущак, народний депутат України 6-го скликання;
• Володимир Крижанівський, народний депутат України 1-го скликання, старший консультант Програми USAID РАДА.

Дебати зосередилися на обговоренні конкретних пропозицій, викладених у Дорожній карті щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України, підготовленої Місією Європейського Парламенту з оцінки потреб під головуванням Пета Кокса.

На заваді ефективної роботи Верховної Ради України стоїть ціла низка проблем. Аби їх виявити та проаналізувати з жовтня 2015 року по січень 2016 року у Верховній Раді працювала Оціночна місія Європейського Парламенту під керівництвом Пета Кокса. Результатом цієї роботи стала Доповідь та Дорожня карта щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України. 17 березня 2016 року Верховна Рада України ухвалила Постанову, якою взяла за основу цей документ, який містить 52 рекомендації щодо поліпшення роботи Верховної Ради України в частині інституційної спроможності, покращення якості законодавчого процесу, забезпечення відповідності законодавства нормам Європейського Союзу тощо. З того моменту було зареєстровано кілька законодавчих ініціатив на виконання відповідних рекомендацій, які, однак, не були ухвалені навіть за основу. Рік тому була утворена Робоча група з питань реформування парламенту під керівництвом Голови Верховної Ради України, яка мала би забезпечити узгодження позицій парламентських фракцій щодо конкретних рішень у процесі реалізації 52 рекомендацій. Крім того, існує додатковий майданчик для пошуку політичного компромісу, який має назву Діалоги Моне.

Перший блок питань, які обговорили народні депутати України та експерти, стосувався організації процесу обговорення та узгодження політичних рішень щодо парламентської реформи та пошуку політичного компромісу. А також, наскільки ефективним цей процес можна вважати?

Другий блок питань заторкнув питання тих законопроектів, які отримали погодження в рамках робочої групи та платформи діалогів Моне. Мова йде про Проект Закону про внесення змін до законів України “Про комітети Верховної Ради України” та “Про центральні органи виконавчої влади” щодо оптимізації роботи комітетів Верховної Ради України та співвідношення предметів їх відання із сферами діяльності міністерств.

Цей законопроект розроблявся на виконання 17-ї рекомендації Дорожньої карти, в якій йдеться про потребу посилення наглядової ролі комітетів через посилення зв’язку з профільними комітетами. Проте, чому його досі не було ухвалено? Чи дійсно викладені в законопроекті положення відповідають рекомендації? І наскільки взагалі такий законопроект вирішить викладену в Дорожній карті проблему?

Третій блок питань Дебатів зосередився на проблемі «законодавчого цунамі» або, як його ще називають у парламенті, «законодавчого спаму», який визнаний Оціночною місією Європейського Парламенту чи не найбільшою проблемою роботи ВРУ. Мова йде про величезну кількість зареєстрованих народними депутатами законодавчих ініціатив, які стають тягарем для експертних підрозділів Апарату, для комітетів ВРУ та парламенту в цілому. Відповідно, 6-та рекомендація Дорожньої карти пропонує серед депутатських законодавчих ініціатив обрати 20 пріоритетних, і розглядати їх за принципом поплавця. Тобто парламент переходитиме до розгляду наступної депутатської ініціативи лише після ухвалення одного з цих 20-ти в цілому. Серед іншого під час численних обговорень були озвучені й інші можливі варіанти, як от: встановлення мінімальної кількості депутатів для реалізації права законодавчої ініціативи; запровадження інституту законодавчої пропозиції, як способу реалізації права законодавчої ініціативи для членів парламенту; запровадження інституту листа підтримки законодавчих ініціатив окремих депутатів; надання права законодавчої ініціативи комітетам ВРУ.

Який з означених варіантів народні депутати України та експерти вважають найбільш прийнятним для ВРУ? Наскільки значною є проблема «законодавчого цунамі»? І чи можна її вирішити одним з зазначених способів?

Захід відбувся в рамках проведення 10 регламентних дискусій, метою яких є сприяння імплементації парламентської реформи.

Дискусія охопила наступні питання:
1. Аналіз чинних практик та міжнародний досвід регулювання парламентської служби.
2. Проблема створення парламентської служби. Принципи реформування, засади функціонування, гарантії діяльності.
3. Законодавство про парламентську службу: яким має бути формат?

• як окремий закон;
• як розділ закону про державну службу.

Тетяна Чернуха, програмна координаторка Лабораторії законодавчих ініціатив, презентуючи аналітичне дослідження, звернула увагу на засади реформування парламентської служби, серед яких виокремила посилення інституційної автономії Апарату Верховної Ради України; розробку кадрової стратегії Апарату; кодифікацію внутрішньопарламентських політик; розробку закону «Про нормативно-правові акти».

Окреслюючи функції парламентської служби України та її роль в ухваленні рішень, Тетяна зауважила, що Апарат ВРУ здійснює організаційний, експертно-аналітичний, фінансово-технічний супровід роботи Верховної Ради України; готує проекти рішень, важливі у плануванні роботи ВРУ: кошторис, план законодавчих робіт, проект порядку денного, проекти висновків до законопроектів головних комітетів та висновків науково-експертного та юридичного управлінь, реєструє законопроекти.

Тетяна наголосила, що за результатами опитування працівників Апарату (анонімне опитування працівників експертних управлінь та секретаріатів комітетів) 100% респондентів зазначили, що їхні політичні погляди не впливають на їхню роботу в ВРУ). Проте, при цьому 40% опитаних зазначили, що були свідками політичного тиску на своїх колег.

Серед можливих шляхів реформування парламентської служби Тетяна зазначила розробку дієвого механізму, який би дозволив Головному науково-експетрному та Головному юридичному управлінням зупиняти проходження невідповідних законопроектів; напрацювання та впровадження механізму захисту від політичного тиску над працівниками відповідних управлінь; а також створення анонімної онлайн-платформи для того, аби працівники могли скаржитися на факти політичного тиску на себе або своїх колег. По розгляду кожної скарги має бути проведено розслідування.

Проаналізувавши чинну кадрову політику Апарату ВРУ, Тетяна запропонувала низку методів, спрямованих на покращення роботи парламентської служби. Серед таких методів фігурує вироблення чітких посадових інструкцій; уніфікація форми та встановлення чітких вимог до висновків та правових експертиз, які готує Апарат, відповідні посадові інструкції мають містити посилання на них; класифікація професійних посад; відповідна підготовка членів конкурсних комісій; розробка тестових завдань, які мають варіюватися відповідно до посадових інструкцій та класу посади. Планування добору таким чином, щоб на кожному етапі добору перевірялися лише конкретні вимоги; зменшення рівня суб’єктивних оцінок членів комісій шляхом запровадження ключ-відповідей до ситуаційних завдань; вдосконалення збору даних та звітування щодо людських ресурсів на державній службі з метою ефективної підтримки планування людських ресурсів, управлінських заходів щодо персоналу та моніторингу також можуть суттєво покращити процес добору працівників Апарату ВРУ та їх подальшої роботи.

Станом на сьогодні 37% опитаних представників Апарату ВРУ зазначили, що не вважають чіткими та зрозумілими регламент та процедури організації роботи Апарату ВРУ. 52% представників Апарату ВРУ наголосили, що не вважають законодавчий процес у ВРУ якісним та ефективним (в той же час, 48% вважають його достатньо ефективним).

Серед заходів, спрямованих на вдосконалення правової бази роботи Апарату ВРУ, Тетяна виокремила консолідацію нормативно-правової бази документів, які регламентують роботу Апарату ВРУ, в єдиний звід внутрішніх правил, у тому числі щодо проведення кадрової політики (36 рекомендація Дорожньої карти щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України); а також прийняття закону про нормативно правові акти, який сприятиме врегулюванню статусу нормативних актів, а також актів, що приймаються посадовими особами Апарату ВРУ.

Shadow Report «Реформа державної служби України: Реалізація профільного закону 2016-2017» присвячено оцінці прогресу в здійсненні ключових реформ у сфері державної служби України, що були визначені новою редакцією Закону України «Про державну службу», прийнятого 10 грудня 2015 року, що вступив в дію 1 травня 2016 року. У звіті досліджуються питання забезпечення політичної нейтральності державної служби, підвищення професійного рівня державних службовців, забезпечення адекватного рівня оплати праці й оцінки ефективності службової діяльності.

У публікації прослідковується прогрес у здійснені відповідних заходів державної політики в період між травнем 2016 року та травнем 2017 року, а також містяться окремі пропозиції для здійснення подальших кроків у цій сфері.

Для цілей підготовки цієї публікації вивчалися тільки чинні нормативно-правові акти у сфері державної служби, в першу чергу Закон «Про державну службу», в період між травнем 2016 року та травнем 2017 року.

Підготовка та презентація аналітичних доповідей у форматі Shadow Report є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

17 травня 2017 року з 14:00 по 17:00 в адміністративній будівлі Верховної Ради України за адресою: вул. Грушевського, 18/2, кімната №12 пройшла презентація аналітичного матеріалу Shadow Report «Реформа державної служби України: Реалізація профільного закону 2016-2017».

Презентація відбулася в межах тематичного засідання Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, присвяченого першим підсумкам впровадження Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII.

Shadow Report «Реформа державної служби України: Реалізація профільного закону 2016-2017» є альтернативним урядовому звітом щодо імплементації ключових результатів реформи державної служби в Україні. У доповіді розглянуто процес розробки та прийняття Закону «Про державну службу»; вичерпно проаналізовано положення Закону, з акцентом на можливих вадах та рекомендаціях; а також сформульовано бачення нової державної служби в Україні та запропоновано сучасні інструменти управління персоналом на державній службі.

Директор програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво» Ігор КОГУТ, зазначив:

Програмна координаторка Лабораторії законодавчих ініціатив Тетяна ЧЕРНУХА, презентуючи звіт, наголосила:

Підготовка та презентація аналітичних доповідей у форматі Shadow Report є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

«Депутати шукають причини, щоб не працювати», – наголосила Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Світлана Матвієнко в ефірі 5 каналу, розповідаючи про стандарти професійної діяльності народних депутатів, місію Пета Кокса про реформування Верховної Ради, провал голосування по складу Рахункової палати, міжпартійний діалог, перспективи дострокових парламентських виборів.

21 грудня 2016 року відбулося розширене засідання Комітету з питань науки і освіти за адресою вул. М. Грушевського, 18/2, присвячене актуальним питанням в освітній галузі.

У засіданні взяли участь: народні депутати Олександр Співаковський, Іван Кириленко, Олексій Скрипник, Тарас Кремінь, науковці, експерти, представники громадських організацій, співробітники комітетів та Апарату Верховної Ради України.

Зокрема, з метою здійснення контрольних функцій Комітетом з питань науки і освіти були розглянуті наступні питання:

• «Про стан впровадження Закону України «Про вищу освіту»,
• «Про стан реалізації Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»,
• «Щодо виконання Рішення Комітету з питань науки і освіти від 12 квітня 2016 року «Про діяльність Державного підприємства «Інфоресурс».

Експерти ЛЗІ та автори дослідження Євген Ніколаєв, к. е. н., доцент кафедри політичної економії КНЕУ ім. Вадима Гетьмана, та Олександр Длугопольський, д. е. н., професор кафедри економічної теорії Тернопільського національного економічного університету, презентували Shadow Report «Реформа вищої освіти України: реалізація профільного закону в 2014–2016 рр.»

У дослідженні розглядаються питання розбудови нової системи гарантування якості вищої освіти, розвитку академічної та фінансової автономії вищих навчальних закладів, забезпечення чесних умов вступу до вищих навчальних закладів, інтеграції вищої освіти України до Європейського освітнього і наукового простору. Публікація також містить окремі пропозиції із подальших необхідних кроків у цій сфері.

Shadow Reports – інновативний для України метод донесення громадським сектором інформації та альтернатив політики щодо виконання урядових програм до парламенту та інших інституцій.

За результатами презентації членами комітету був ініційований круглий стіл з обговорення результатів представленого звіту, який попередньо запланований на січень 2017 року.

Презентація shadow reports для Комітетів ВРУ є частиною проекту, що реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив у рамках Програми USAID Програма РАДА «підзвітність, відповідальність, демократичне представництво», що виконується Фонд Східна Європа.