Що влада робить для того, щоб допомогти громадянському суспільству і чи працюють державні політики (policies) у цьому напрямку?

Під час форуму “Діалоги про реформи: на шляху до Вільнюса” в рамках #URC2020 заступниця Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Уляна Полтавець модерувала дискусію експертів щодо того, як має розвиватися громадянське суспільство далі. Попри ілюзію того, що в Україні сильне громадянське суспільство, факти говорять про те, що лише 18,6% громадян (за даними опитування Фонду “Демократичні Ініціативи”) беруть участь у діяльності громадських організацій, що є набагато нижчим показником, ніж в європейських країнах.

Для розвитку громадянського суспільства існує Національна стратегія сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016–2020 рр. Проте ми в Лабораторії законодавчих ініціатив разом з Офісом Ради Європи в Україні минулого року проаналізували її виконання та дійшли висновку, що стратегія далека від досконалості. Зокрема:

• відсутні чіткі визначення термінів «громадянське суспільство»,
• завдання сформульовані нечітко,
• критеріїв оцінки виконання цих завдань нема,
• відсутнє виділене фінанансування,
• регіональні плани не узгоджуються зі стратегією.

Результати дослідження повністю є тут.

У підготовленому до Конференції у Вільнюсі брифі про розвиток громадянського суспільства також йдеться про проблеми законодавчої рамки діяльності ОГС та їхньої фінансової стійкості, переслідування громадських активістів та неналежне розслідування злочинів щодо них, відсутність діалогу з владою, забезпечення координації процесу з боку влади.

Що з цим усім робити – читайте в галузевому брифі.

Лабораторія законодавчих ініціатив постійно відслідковує прогрес (і регрес) парламентської реформи в Україні. Наразі маємо для вас апдейт щодо 2020 року. Директор Аналітичного відділу Лабораторії Олександр Заславськийу ‌рамках‌ ‌Ukraine‌ ‌Reform‌ ‌Conference‌ ‌2020/2021‌ (#URC2020) розповів, що ж відбулося з парламентською реформою за останній рік.

Маємо підсумки: з 2016 по 2019 рік було виконано менше 42% реформи і рекомендацій Дорожньої карти. Коли повноваження отримала ВРУ ІХ скликання, ми запропонували нардепам для продовження імплементації реформи:

• переглянути 52 рекомендації Дорожньої карти.
• ухвалити Закон «Про особливості проходження державної служби в Апараті Верховної Ради України».
• розробити та ухвалити Кодекс депутатської етики.

З цих трьох рекомендацій за рік не виконано нічого. Але все ж реформа у деяких аспектах продовжилася.

1. Наприклад, було зменшено кількість комітетів до 23, що було однією з рекомендацій.
2. Продовжилися зустрічі представників депутатських фракцій та груп у форматі Діалогів Жана Моне.
3. Розпочалася робота над законопроектом «Про нормативно-правові акти» і законопроектом про опозицію та взаємовідносини коаліції й опозиції.
4. Відбувся перший аудит Рахункової палати щодо діяльності ВРУ. Радимо переглянути, там багато цікавого. Звісно, результати аудиту не дуже позитивні, але сам факт його проведення – це виконання рекомендації Дорожньої карти.

Одна з основних проблем, яка впливає на процес імплементації парламентської реформи, – дисбаланс влади. При задекларованій парламентсько-президентській формі правління реальний вплив на формування Уряду і його політику має не Верховна Рада України, а президент. Як далі втілювати парламентську реформу і які помилки варто виправити?

Детальніше про це читайте в нашому брифі.

У переддень позачергових парламентських виборів експерти Лабораторії законодавчих ініціатив здійснили оцінку парламентської реформи, проаналізували ключові досягнення та недоліки в імплементації, а також запропонували свій порядок денний парламентської реформи для нової влади.

На сьогодні Верховна Рада України користується найменшим рівнем довіри громадян серед усіх публічних інституцій. Така ситуація безумовно пов’язана з цілим комплексом проблем, які так і не були вирішені в рамках парламентської реформи за останні три роки. У 2016 році представлення Оціночною Місією Європейського Парламенту Доповіді та Дорожньої карти щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України ознаменувало початок комплексної реформи Верховної Ради України.

І хоча чимало було зроблено для підвищення інституційної спроможності парламенту та забезпечення прозорості його діяльності, так і не була вирішена проблема «законодавчого спаму», не були врегульовані статуси опозиції та коаліції, не було розроблено та ухвалено кодекс депутатської етики, а також не закріплені ефективні внутрішні процедури задля наближення українського законодавства до права ЄС.

У порядку денному реформи Верховної Ради для нової влади експерти Лабораторії законодавчих ініціатив запропонували 7 першочергових кроків, які необхідно здійснити для реалізації парламентської реформи.

Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Світлана Матвієнко взяла участь у дискусії в програмі «Свобода слова» на телеканалі ICTV. Вона поставила Голові Верховної Ради України митру Разумкову питання, які хвилюють сьогодні громадянське суспільство.

Зокрема, чи будуть надалі виконуватися рекомендації Дорожньої карти Пета Кокса щодо реформи парламенту? Адже за Верховної Ради попереднього скликання реформа просунулася на 41,8%.

«Я знаю, що раніше було напрацьовано велика кількість слушних, на мій погляд, пропозицій, але ми втратили час і їх в роботі парламенту до сьогодні. Я думаю, що буде коректно повернутися до них (рекомендацій, – Лабораторія). Частину з них можна буде імплементувати, тому що всі прекрасно розуміють, що Регламент не відповідає тим викликам, які стоять перед Верховною Радою України», – відповів Дмитро Разумков.

Інше питання стосувалося річниці «Ночі на Банковій» – акції, присвяченій нападам на активістів. Винних у більше ніж 55 злочинах досі не покарано. Тож громадянське суспільство цікавить, як надалі працюватиме тимчасова слідча комісія, якщо до неї буде делегований Ілля Кива – людина, яка має прямий конфлікт інтересів у цій справі.

«Думаю, що правильно, коли в діяльності слідчих комісій не беруть участь ті чи інші учасники, в яких є конфлікт інтересів», – зазначив Голова ВРУ.

Про Крим дедалі менше згадують у публічній комунікації Офісу президента. Від представників влади транслюються меседжі про повернення Криму – колись. Однак яким чином і в якій перспективі це має відбутися?

Із цим питанням Голова Ради Лабораторії звернулася до Міністра закордонних справ Вадима Пристайка.

«Відбуваються комунікації, що стосується прав кримських татар. Відбуваються дискусії, яким чином ми маємо змінити склад держави – чи це (Крим, – Лабораторія) має бути автономна територія чи все-таки ми перейдемо до етнічної автономії. Безумовно, ідуть розмови про статус санкцій, про те, яким чином ми захищаємо свої економічні інтереси. Але я з Вами згодний. Певна проблема є в тому, що миротворчий процес на Сході із самого початку був відокремлений від Криму, тому, приділяючи більше уваги процесу на Сході, ми тим самим менше по часу говоримо про Крим», – сказав Вадим Пристайко.

Подивитися ефір програми повністю:

Дзеркало тижня, Лабораторія законодавчих ініціатив та Internews провели круглий стіл на тему “Коли і чим завершиться земельна реформа?“. Серед запрошених були як фахівці, які практично займаються впровадженням відкритого ринку землі, так і експерти, що мають альтернативні погляди на процес та реалізацію завершального етапу земельної реформи в Україні.

Зокрема, на переконання Олега Нів’євського, доцента Київської школи економіки, Україна готова до відкриття ринку земель сільськогосподарського призначення. Дослідження Київської школи економіки свідчать про значний макроекономічний вплив відкриття земельного ринку, зокрема про пришвидшення темпів економічного зростання на 1,5-2% ВВП щороку. Але на думку пана Нів’євського, без введення дієвих механізмів розвитку фермерства, цей ефект не буде таким стійким. Одним із таких стимулюючих механізмів, на його думку, має стати спеціальний фонд гарантування, який забезпечив би можливості кредитування фермерських господарств. Наразі над його створенням спільно працюють уряд та Світовий банк.

На переконання Гліба Вишлінсього, виконавчого директора Центру економічної стратегії, паралельно із земельною реформою, необхідні і інші перетворення, які посилили б захист інвестицій, прав власності, спростили ведення бізнесу для фермерів тощо.

Тетяна Унковська, директор Експертно-аналітичного центру “Оптима”, натомість зауважила, що, крім іншого, важливою є та модель ринку землі, яку вирішить впроваджувати Україна, адже світовий досвід говорить про те, що запуск вільних ринків землі без необхідних регуляції та контролю призводив до обезземелення жителів сільських районів та посилював продовольчі ризики у низці країн. На думку її колеги Віталія Ломаковича, оптимальною моделлю для України є так звана “японська” модель. За його словами, ідеться про вільний ринок земель сільськогосподарського призначення, який контролює та регулює держава, унеможливлюючи зловживання та маніпуляції на ринку. Принагідно пан Ломакович нагадав присутнім, що наразі земельний кадастр заповнений лише на 70% і до того моменту, поки цей показник не сягне 100%, уникнути зловживань буде просто неможливо.

Майже всі присутні експерти погоджувалися, що основною метою відкриття ринку має стати стимулювання до розвитку фермерства в Україні, оскільки це найпростіший шлях до підвищення продуктивності праці в агросфері, розвитку переробки, а головне – це прямий вплив на розвиток сільських територій.

Утім, Іван Фурсенко, заступник голови Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад, переконаний, що, доки територіальні громади не отримають можливість розпоряджатися сільськогосподарськими землями на їхніх територіях (включно із землями за межами населених пунктів), про подрібнення агровиробництва, а отже і про розвиток фермерства та позитивний ефект для розвитку територій, говорити складно. Для багатьох із присутніх експертів право першочергового викупу земель аграріями, які зараз ці землі орендують, є сумнівною нормою, бо в переважній більшості ідеться про великих товаровиробників. За словами Андрія Мартина, старшого проектного менеджера по земельній реформі Офісу реформ Кабінету Міністрів України, великі аграрні компанії наразі мають і бажання, і необхідний фінансовий ресурс для того, щоб викупити землі, які зараз вони орендують.

Попри те, що усі присутні експерти погодилися, що ринок землі Україні необхідний, бо це нагальна потреба, квапливість та брак громадського обговорення можуть зашкодити процесу його впровадженню.

27 червня 2019 року Лабораторія законодавчих ініціатив презентувала аналітичний звіт (Shadow Report) на тему «Громадська оцінка реформи державного управління» в Українському кризовому медіа-центрі.

Громадська оцінка реформи державного управління стала третім аналітичним звітом у форматі Shadow Report Лабораторії законодавчих ініціатив, в якому оцінено прогрес у впровадженні ключових реформ у сфері державного управління та державної служби України.

Читати Тіньовий звіт (Shadow Report) “Громадська оцінка реформи державного управління”

Результати роботи представили:

– Світлана Матвієнко, Голова Ради, Лабораторія законодавчих ініціатив.

– Олександр Заславський, Директор аналітичного відділу, Лабораторія законодавчих ініціатив.

Світлана Матвієнко зазначила, що виконання реформи державного управління є окремим пунктом Плану заходів із виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Реалізація реформи відбувається на основі Стратегії реформування державного управління на 2016-2020 роки.

На початку квітня 2019 року Уряд представив власний звіт щодо прогресу вровадження реформи. Однак, за словами Світлани, в урядовому звіті відсутні показники результативності (outcome) та впливу на громадян (impact), що є значним недоопрацюваням. Тому Лабораторія законодавчих ініціатив презентувала альтернативний звіт.

У свою чергу, Олександр Заславський розповів про проблеми реалізації реформи державного управління. Зокрема, серед недоліків аналітик назвав несвоєчасне виконання заходів та не доведення до кінця реформи пілотних міністерств, що стосується формування директоратів.

Експерт також зауважив, що проблема внутрішньої комунікації призвела до складності в інтеграції директоратів, оскільки представники «старої» державної служби негативно ставилися до фахівців з питань реформ.

Серед перешкод впровадження реформи можна також виокремити «кадровий голод» – до директоратів не вдалося набрати необхідну кількість фахівців з питань реформ. Крім того, за словами Олександра, директорати часто перевантажували «невластивими» задачами, що ускладнювало виконання безпосередніх обов’язків: аналіз та формування політики, стратегічне планування – а також створювало ризик професійного вигорання ФПРів.

Фахівці Лабораторії законодавчих ініціатив сформували рекомендації щодо подальшого впровадження реформи державної служби. Олександр Заславський зазначив, що необхідно інтенсифікувати зусилля з формування комплексної політики у сфері підготовки кадрів для державної служби, переглянути стратегічні документи з метою визначення ризиків, пріоритетів, обсягів реформ, розрахунку фінансового забезпечення реалізації окремих напрямів реформ, очікуваного впливу на кінцевих споживачів, а також повноцінно завершити реформу пілотних міністерств.

Аналітичний звіт підготувала Лабораторія законодавчих ініціатив за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проекту «Громадська синергія» під егідою Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.

Звіт присвячено оцінці результатів впровадження реформи державного управління в пілотних міністерствах (зокрема йдеться про запровадження, наповнення та інтеграцію директоратів). Метою звіту було визначити ключові причини проблем, з якими зіткнулися відповідальні за реформу особи та інституції у процесі її реалізації, та розробити рекомендації для подальшого впровадження. В рамках підготовки цього звіту був здійснений порівняльний аналіз оновленої версії Стратегії реформи державного управління в Україні в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 р. № 1102-р. зі старою редакцією в контексті врахування рекомендацій та зауважень експертів SIGMA та Лабораторії законодавчих ініціатив, проаналізовані відповідні нормативно-правові акти, проведені глибинні інтерв’ю (з Генеральними директорами, керівниками експертних груп та державними експертами 6-ти пілотних міністерств та СКМУ) та експертні інтерв’ю (з керівниками структурних підрозділів НАДС).

23 травня 2019 року в Українському кризовому медіа-центрі Лабораторія законодавчих ініціатив під час прес-брифінгу на тему «Парламентська реформа: оцінка результатів і порядокденний для нової влади» презентувала свою оцінку реалізації парламентської реформи та запропонувала свій порядок денний парламентської реформи для нової влади.

Презентували: Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив; Олександр Заславський, директор аналітичного відділу Лабораторії законодавчих ініціатив.

Олександр Заславський, директор аналітичного відділу Лабораторії законодавчих ініціатив, розповів, що реформа Верховної Ради виконана лише на 41,8%. Олександр оцінив стан реалізації ключових рекомендацій Дорожньої карти щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України та підкреслив:

Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, представила порядок денний парламентської реформи – сім першочергових кроків, які необхідно здійснити для реалізації парламентської реформи:

Експерти Лабораторії законодавчих ініціатив зазначили, що виконати рекомендації Дорожньої карти можливо було і за півтора роки. Причиною гальмування парламентської реформи є брак політичної волі, загальної координації усіх, від кого залежить прийняття рішень.

Переглянути брифінг на тему «Парламентська реформа: оцінка результатів і порядокденний для нової влади»

Ознайомитись з Реформою Верховної Ради: порядок денний

12 квітня у приміщенні проекту «Громадська синергія» відбулася робоча зустріч з обговорення дизайну дослідження «Громадська оцінка реформи державного управління в Україні», яке здійснює Лабораторія законодавчих ініціатив за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проекту «Громадська синергія» під егідою Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.

Рівно три роки тому Верховна Рада розпочала Парламентську реформу, ухваливши Постанову №4219, якою зобов’язалася вжити заходів з реалізації 52-х рекомендацій Дорожньої карти щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України, запропонованої Місією Європейського парламенту з оцінки потреб ВРУ. Сьогодні парламент все ще залишається у полоні законодавчого спаму, а рівень довіри українців до Верховної Ради сягає історичного мінімуму. Така ситуація супроводжується низьким рівнем аналітичного супроводу законодавчих ініціатив та самих законопроектів. Лабораторія законодавчих ініціатив вирішила проаналізувати прогрес Парламентської реформи.

У документі “Оцінка реалізації внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України” ми оцінюємо стан виконання всіх 52-х рекомендацій за спеціально розробленою методологією, а також надаємо рекомендації щодо подальших кроків.

Стан реалізації всіх 52-х рекомендацій Дорожньої карти оцінено на 87 з 208 балів, що становить 41,8%.