Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Інститутом лідерства та управління Українського католицького університету та Ярославом Юрчишиним, виконавчим директором Transparency International Ukraine, в рамках реалізації Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Лектор: Ярослав Юрчишин, виконавчий директор Transparency International Ukraine.

Під час лекції було використано матеріали Керівних принципів на тему «Адвокаційна діяльність та її особливості у роботі з парламентом». Це перше видання, яке систематизувало теоретичні знання процесу здійснення політики та адвокації та наявний досвід реалізації парламентських адвокаційних кампаній, набутого громадською коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ у співпраці з Лабораторією законодавчих ініціатив протягом 2015-2016 років, з метою надати громадським активістам, керівникам організацій, працівникам адвокаційних та комунікаційних напрямків ГО, представникам влади та спеціалістам з бізнесу, які працюють у сфері налагодження стосунків з урядовими структурами (government relation) розуміння як ефективно може взаємодіяти суспільство та влада за допомогою адвокації.

Наталя Бордун, директорка Інституту лідерства та управління Українського католицького університету, привітавши учасників у стінах Українського католицького університету, запросила їх до розмови про те, як спільно будувати майбутнє України. Пані Наталя наголосила на необхідності спільної роботи громадського сектору та влади.

Ярослав Юрчишин, виконавчий директор Transparency International Ukraine, презентуючи Керівні принципи адвокаційної діяльності, зосередив особливу увагу необхідності розбудови власних інституцій та механізмів взаємодії з ними.

Що таке адвокація?

Адвокація – це діяльність, спрямована на переконання та мотивацію влади вирішувати суспільні проблеми відповідно до пропозицій та із залученням громади.

З чого складається цикл політики?

Складові циклу політики:

• Виявлення проблеми;
• Сприйняття проблеми групами інтересів;
• Формування порядку денного;
• Вироблення рішення;
• Впровадження політики;
• Моніторинг та оцінка політики.

Участь громадськості при визначенні та пріоритизації проблем, обранні оптимальних шляхів її вирішення, прийнятті рішень, розробці планів їх реалізації та контролю результатів, робить процес втілення політичних рішень відкритим та підзвітним, що є необхідним атрибутом ефективності державного управління.

Як планується адвокаційна кампанія?

Для складання ефективної стратегії адвокаційної кампанії необхідно відповісти на два блоки запитань стосовно зовнішнього середовища (оточення, в якому потрібно буде здійснювати кампанію) та внутрішніх аспектів (нашої спроможності її втілити).

Фактори оцінки зовнішнього середовища:

1. Цілі і завдання кампанії.
2. Поточна політична ситуація.
3. Ключові стейкґолдери.
4. Ключове повідомлення кампанії.
5. Канал донесення ключового повідомлення.

 Фактори оцінки внутрішнього середовища:

1. Сильні та слабкі сторони, виклики та можливості.
2. Послідовність кроків здійснення кампанії, складання поетапного плану.
3. Механізм оцінки втілення кампанії.

Парламентська адвокація суттєво залежить від процедури законотворчості і на різних її етапах потребує різних підходів – підсумував Ярослав Юрчишин.

Олександр Заславський, заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, окреслив витоки ідеї підготовки Керівних принципів з адвокаційної діяльності, а також розповів про діяльність Лабораторії законодавчих ініціатив у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Зокрема, Олександр розповів про досвід Лабораторії законодавчих ініціатив у підтримці низки адвокаційних кампаній протягом 2015 – 2016 рр. Так, ЛЗІ підтримувала адвокаційну кампанію спрямовану на розширення прав жертв політичних репресій радянської доби, адвокаційну групу з податкової реформи та адвокаційну групу з податкової реформи. Лабораторія законодавчих ініціатив запропонувала експертам цих трьох груп підготувати аналітичні документи – Policy Papers, які є певними аналогами Білих книг, й запровадити визначені елементи циклу політики в законодавчий процес.

Одним з результатів підтримки цих адвокаційних кампаній є ухвалення законопроекту в цілому «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 – 1991 років», який ґрунтується на підготовленому Лабораторією законодавчих ініціатив аналітичному документі (Policy Paper) «Відновлення прав жертв політичних репресій». Варто зауважити, що цей закон ухвалили через три роки після того, як розпочалася адвокаційна кампанія. Тому, треба бути готовими до того, що результати проведення адвокаційної кампанії можуть бути відтерміновані у часі.

Про перебіг адвокаційної кампанії, присвяченої підготовці законопроекту про забезпечення прав жертв політичних репресій докладно розповідається у презентованих Керівних принципах.

Про досвід Української школи політичних студій у студії Громадського радіо Наталя Соколенко і Андрій Куликов розмовляли зі Світланою Матвієнко, Головою Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, і Оленою Макеєвою, випускницею УШПС 2017 року.

Рольова гра «АГОРА: Демократична процедура прийняття закону у Верховній Раді України», розроблена Лабораторією законодавчих ініціатив, дозволяє учням приміряти роль учасників процедури демократичного затвердження закону, пройти усі стадії законодавчого процесу: від попереднього розгляду законопроекту до його голосування у Верховній Раді.

Гра АГОРА дає учням змогу не тільки в ігровій формі ознайомитися з процесом законотворення в Україні, але й засвоїти майбутні соціальні ролі та цінності активного громадянства.

Рольова гра «АГОРА» є частиною методичних рекомендацій для вчителів загальноосвітньої школи з питань висвітлення тем «Виборчий процес», «Політична система в Україні: участь громадян», «Законодавство для молоді» і «Молодь в урядових програмах» як складових громадянської освіти.

Про переваги Гри АГОРА розповідають Лілія Гриневич, Міністр освіти і науки; Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив; Сергій Горбачов, директор СШ 148 ім. Івана Багряного м. Києва; Іван Пікуль, вчитель історії та правознавства СШ №148; Ігор Когут, директор Програми USAID РАДА.

Дякуємо нашим партнерам Internews Ukraine за підготовку відео.

Детально про підготовку та правила рольової гри «АГОРА: Демократична процедура прийняття закону у Верховній Раді України»

Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив разом з Комітетом Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку та International IDEA.

Олександр Данченко, Голова Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку, наголосив:

Олена Матузко, Секретар Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку, зазначила:

Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, зауважила, що зміни, які відбуваються в усьому світі, стимулюють до перемін й Україну. Зокрема, це стосується можливості того, що у 2024 році в Україні працюватиме електронний виборчий процес. Проте, буде великим перебільшенням твердження про готовність нашої держави до цього процесу. Зелена книга щодо інформаційної безпеки виборчого процесу, яку буде доопрацьовано за результатами сьогоднішніх обговорень та рекомендацій, має на меті пришвидшити цей поступ.

Данило Мялковський, Начальник управління Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, розповів про сучасні механізми захисту інформації у виборчому процесі. Пан Данило наголосив, що запровадження електронного голосування може стимулювати залучення молоді до виборчих процесів – процесів, які є дзеркалом стану розвитку демократії в державі. Впровадження електронного голосування вимагає не тільки перегляду інфраструктури забезпечення проведення виборів, а також і перегляду інституційних та ресурсних спроможностей України. Говорячи про практики забезпечення довіри до електронного голосування, Пан Данило наголосив на важливості надійного підтвердження особи того, хто бере участь у голосуванні. Таку процедуру можна провести, застосовуючи паспорт громадянина України у форматі ID-картки, а також запровадивши технологію цифрового підпису з використанням мобільних терміналів – mobile ID. Проте, особливої уваги заслуговує правове регулювання застосування цих технічних засобів.

Олександр Стельмах, Керівник Служби розпорядника Державного реєстру виборців, Центральна виборча комісія, зазначив, що вже 19 років у ЦВК функціонує єдина інформаційно-аналітична система «Вибори», яка охоплює всі етапи виборчого процесу. Серед складнощів та проблемних питань, які стоять на заваді якісного виборчого процесу, пан Олександр назвав зміну виборчого законодавства під кожні вибори; відсутність постійно діючих виборчих комісій; ігнорування у виборчому законодавстві нових технічних засобів; необґрунтоване скорочення фінансування інформаційних програм; незадовільний стан наповнення даними реєстру громадян та незадовільний стан отримання громадянами ID-карток.

Євген Яковенко, Заступник начальника управління у складі Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України, зауважив, що ЦВК однією з перших в Україні побудувала одні з найбільш значущих інформаційних систем – систему автоматизації виборів і систему державного реєстру виборців. На ці системи здійснюються цілеспрямовані хакерські атаки ворожих спецслужб. Два основні види атак: інформаційне поле, тобто створення несприятливого іміджу держави, а також безпосереднє втручання у роботу цих систем з ціллю блокування подачі інформації або її викривлення. На сьогодні СБУ успішно протидіє таким атакам.

Олександр Риженко, Голова Державного агентства з питань електронного урядування України, наголосив на важливості прийняття Закону України «Про електронні довірчі послуги», який сприятиме впровадженню нових виборчих технологій, електронних сервісів для громадян, які спростять обмін електронними документами між громадянами. Проте, досі невирішено низку питань, як от: доступу до інформації; цифрової нерівності між громадянами, які живуть у великих містах і в регіонах; покращення електронної ідентифікації громадян. Як і попередні спікери, пан Олександр, звернув особливу увагу на те, що будь-яка інформатизація потребує довіри громадян.

Петер Вольф, Технічний керівник програм з питань виборів, конституційного будівництва та інформаційно-комунікаційних технологій у виборчому процесі, International IDEA, зосередив свою увагу на виборчих технологіях та основних тенденціях в контексті кібербезпеки. Серед ключових проблем кібербезпеки на виборах, Петер Вольф назвав DDoS атаки; взламування сайтів та маніпуляція змістом; злом систем, витоки інформації, збір інформації та даних; поширення дезінформації. Належною реакцією на кіберзагрози є національна міжвідомча координація; детальний аналіз усіх процесів, збільшення ресурсів для захисту, стримування, виявлення та протидії загрозам.

Проф. Керстен Шюрманн, IT University of Copenhagen, розповів про забезпечення виборів з використанням ІКТ та про те, яким чином можна захистити виборчі системи. Проф. Шюрманн звернув увагу на необхідність ретельної підготовки правової та технічної бази виборів для забезпечення їх прозорості та ефективності. Також він особливо наголосив на тому факті, що виключно технічна система виборів завжди є вразливою до кібератак, незалежно від того, наскільки добре вона захищена від хакерів. Необхідно мати неспростовні докази – папери (бюлетені), які можна перевірити після опублікування результатів. Добре працюють разом технології та паперовий слід (використання бюлетенів), адже лише технології не можуть гарантувати прозорість; а довіра до виборів формується якісно проведеним аудитом.

Петер Ербен, старший директор IFES в Україні, старший міжнародний радник з виборів, розкрив особливості використання виборчих технологій в Україні. Пан Петер зазначив, що десять років тому люди були сповнені оптимізму стосовно використання технологій у виборчому процесі, сьогодні ж, через кіберзагрози та постійні хакерські атаки, люди сповнені недовіри до цього процесу. Сьогодні йде регрес у використанні технологій у виборах саме через питання довіри. Технології мають переваги в швидкій обробці великих масивів даних, проте вони не заміняють старих «ручних» методів, а радше доповнюють та покращують їх. Пан Петер відзначив, що в Україні реєстр виборців (традиційно один з найбільш проблематичних аспектів виборів у всьому світі) є дуже гарним; відстає Україна в системі управління результатами виборів.

Олексій Кошель, Директор ВГО «Комітет виборців України», наголосив на важливості надзвичайно якісної, чітко прописаної законодавчої бази, аби уникнути додаткових ризиків при застосуванні нових технологій. Серед ризиків, які стоять перед виборчою системою України, пан Олексій назвав ризик постійного втручання з боку Росії, а також недовіру до результатів виборів.

Єгор Аушев, Керівник проекту Cyber Guard, співзасновник HACKEN, презентуючи концепцію Зеленої книги з інформаційної безпеки виборчого процесу, наголосив, що цей документ створений з метою представити експертному товариству та заінтересованим сторонам огляд чинного стану окремих питань інформаційної безпеки виборчого процесу, виявити проблемні ситуації, спробувати оцінити масштаби, динаміку і гостроту виявлених проблем, та подати можливості їх вирішення.

Ігор Малченюк, Технологічний стратег, Microsoft, асоційований член, Українська інформаційно-безпекова група (НУО), наголосив, що у Зеленій книзі приділено значну увагу аналізу важливих компонентів виборчого процесу, як от електронний реєстр виборців, підрахунок голосів, захист персональних даних виборців. Кібер-атаки з боку іноземних держав є викликом національному суверенітету та представляють реальну загрозу для політичних систем, призводять до деградації довіри, до порушення цілісності даних та зниження використання технологій.

Віктор Жора, директор Infosafe IT, проаналізував еволюцію системи «Вибори»; дослідив, які технологічні зміни пройшла українська виборча система від 2002 до 2017 року; розкрив основні фази атак на виборчу систему України, як от несанкціоноване втручання, спотворення результатів, DDoS атаки; а також розповів завдяки яким крокам можна зробити виборчий процес в Україні більш безпечним. Пан Віктор наголосив, що Україна виступила в якості тестового майданчика для кібер-атак на виборчі системи по всьому світі. Питання кібер-безпеки є наріжним каменем у питанні довіри до виборчого процесу.

Володимир Фльонц, Голова ГО «Електронна демократія», звернув увагу, що термін «інтернет голосування» вже присутній в українському законодавстві. Пан Володимир зазначив, що зараз немає жодних перешкод для впровадження відкритого інтернет-голосування, важче запровадити таємне голосування. Без довіри до процесу голосування не виникає легітимності результатів обрання.

Наприкінці Комітетських слухань проф. Керстен Шюрманн продемонстрував приклад кібератаки на систему електронного голосування – злам машини для голосування. За допомогою власного комп’ютера, невеличкого пошуку необхідної інформації в інтернеті та нескладних маніпуляцій, за 5 хвилин проф. Шюрманн зміг увійти до системи машини для електронного голосування та змінити дані, які у ній зберігались.

14 грудня 2017 року під час Комітетських слухань «Засади електронного урядування у виборчому процесі» відбулася презентація аналітичного дослідження (Policy Paper) на тему «Пропозиції до політики щодо реформування сфери кібербезпеки в Україні».

Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив разом з Комітетом Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку та International IDEA.

У парламентських слуханнях взяли участь 42 особи, серед яких представники КМУ, профільних парламентських комітетів, представник ЦВК та представники НГО, що спрямовують свою діяльність на вдосконалення виборчого процесу в Україні.

Аналітичне дослідження (Policy Paper) на тему «Пропозиції до політики щодо реформування сфери кібербезпеки в Україні» містить ідентифікацію та опис проблеми; досліджує регуляторні принципи сфери кібербезпеки; аналізує реформу законодавства ЄС та її значення для кібербезпеки України; пропонує альтернативні варіанти й аналізує перешкоди та шляхи їх подолання.

Дослідження презентовано одним із його авторів – Єгором Аушевим, Керівником проекту Cyber Guard, співзасновником HACKEN.

Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, зауважила, що зміни, які відбуваються в усьому світі, стимулюють до перемін й Україну. Зокрема, це стосується можливості того, що у 2024 році в Україні працюватиме електронний виборчий процес. Проте, буде великим перебільшенням твердження про готовність нашої держави до цього процесу. Зелена книга щодо інформаційної безпеки виборчого процесу, яку буде доопрацьовано за результатами сьогоднішніх обговорень та рекомендацій, має на меті бодай частково заповнити цю прогалину.

Олександр Якименко, Програмний координатор в Україні, International IDEA:

21 листопада 2017 року в готелі «Київ» пройшла презентація аналітичного дослідження (Policy Paper) на тему «Пропозиції до політики щодо реабілітації осіб з порушеннями здоров’я».

Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Станом на зараз, державна система реабілітаційних послуг не забезпечує належного покриття, що ускладнює доступ громадянам, які їх потребують. Це проблема, яка потребує суспільної уваги.

У пропонованому дослідженні проаналізовано спроможність системи реабілітації відповідати подальшій імплементації Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю та Міжнародної класифікації функціонування обмежень життєдіяльності та здоров’я (МКФ). Метою аналітичного документу є вироблення пропозицій для формування державної політики у сфері реабілітації осіб з порушеннями здоров’я на основі імплементації Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю та просування їх максимальної незалежності. Висвітлено міжнародні та національні норми щодо реабілітації осіб з інвалідністю, проаналізовано прогалини в українському законодавстві та правозастосовній практиці щодо доступу до реабілітаційних послуг та допоміжних засобів.

На основі аналізу запропоновано можливі шляхи поліпшення державної політики у визначеній сфері, окреслено перспективи запровадження альтернативи, яка базуватиметься на імплементації МКФ.

У заході взяли участь близько 30 учасників, серед яких помічники народних депутатів України, представники Секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, Інституту соціальних технологій, Міжнародного Університету розвитку людини «Україна», eHealth, клінічної лікарні «Феофанія», представники громадськості.

Олександр Заславський, Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, зауважив, що Лабораторія законодавчих ініціатив, в рамках Програми РАДА, сприяє посиленню аналітичної спроможності Верховної Ради України в законодавчому процесі. Зокрема, Лабораторія відновила діяльність Європейського інформаційно-дослідницького центру, який зараз працює автономно, і який готує відповіді на запити народних депутатів та інформаційно-аналітичні довідки. Лабораторія законодавчих ініціатив пропонує на розгляд комітетів два типи документів – пропозиції до політики (Policy Paper) і альтернативні звіти (Shadow Report). Альтернативні звіти – документи, розроблені для посилення контрольної функції комітетів, які передбачають аналіз певних законів; пропозиції до політики – документи, які з точки зору циклу політики повинні розглядатися в першу чергу, до розгляду законопроекту. Лабораторія законодавчих ініціатив намагається запровадити практику розгляду аналітичних документів, які досліджують окреслену проблему, поточну політику, її ефективність та вади, аналіз стейкголдерів та альтернативних варіантів вирішення проблеми. Такі документи розглядаються на засіданнях комітетів, під час круглих столів з залученням найширшого кола заінтересованих сторін, а також роздаються народним депутатам у сесійній залі. Усі ці заходи спрямовані на підвищення якості законодавства.

Богдан Мойса, координатор аналітичного напряму Української Гельсінської Спілки з прав людини, наголосив, що чинна систем реабілітації не може вдало реагувати на сучасні виклики. Навіть більше, її правове забезпечення не відповідає міжнародним зобов’язанням, які взяла на себе Україна, ратифікувавши у 2009 році Конвенцію ООН про права осіб з інвалідністю. Підтвердження невідповідності реабілітаційної системи України міжнародним стандартам подає й Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), місія якої проводила оцінку в грудні 2015 року.

Пан Богдан детально проаналізував групи осіб, які потребують надання реабілітаційних послуг; а також окреслив проблеми, пов’язані зі встановлення інвалідності; розглянув установи та інституції, відповідальні за це. Пан Богдан заторкнув питання розповсюдженості та розгалуженості реабілітаційних центрів, звернувши увагу на те, що особи з психосоціальними та інтелектуальними порушеннями найбільше страждають від нестачі таких центрів. Серед позитивних ініціатив, автор відзначив запровадження пілотного проекту «Створення системи надання послуг раннього втручання», а також внесення до класифікатору професій таких спеціальностей, як лікар фізичної реабілітації, фізичний терапевт, ерготерапевт.

Також пан Богдан проаналізував міжнародний досвід надання реабілітаційних послуг, наголосивши на домінуванні поступового переходу від стаціонарних реабілітаційних закладів до надання послуг за місцем проживання та денних стаціонарів. Розглянув британську, шведську, чеську, польську та ізраїльську моделі надання реабілітаційних послуг. Пан Богдан завершив презентацію пропозицією запровадження підходу імплементації МКФ, який запропоновано МОЗ, водночас зберігши чинні здобутки реабілітаційної системи для осіб з інвалідністю.

В ході дискусії піднімалися питання фінансування надання якісних реабілітаційних послуг; соціального захисту осіб, які наглядають за особами з інвалідністю (опікунів); суб’єктивності оцінки інвалідності; обмеженості МКФ для адекватної оцінки інвалідності; штатного розпису фахівців з надання реабілітаційних послуг; проясненню термінів «фізична реабілітація», «соціальна реабілітація» і «психологічна реабілітація»; формування мультидисциплінарної команди у закладах реабілітації.

15 листопада 2017 року в Українському кризовому медіа-центрі відбулася презентація аналітичного документу (Policy Paper) на тему «Пропозиції до політики щодо конфлікту інтересів народних депутатів України».

Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Спікери:

• Світлана Матвієнко, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив;
• Сергій Лещенко, народний депутат України, голова підкомітету з питань міжнародного співробітництва та імплементації антикорупційного законодавства Комітету ВРУ з питань запобігання і протидії корупції;
• Уляна Полтавець, програмна директорка Лабораторії законодавчих ініціатив;
• Ярослав Юрчишин, виконавчий директор Transparency International Україна;
• Олександр Лємєнов, головний експерт Антикорупційної групи РПР.

У документі проаналізовано явище конфлікту інтересів в українському парламенті та запропоновано можливі варіанти управління конфліктами інтересів та розробки політики щодо конфлікту інтересів. У результаті проведеного аналізу виявлено, що 9% депутатів мають ознаки наявності конфлікту інтересів. Проте, розпорошеність законодавства, відсутність цілісної політики щодо конфлікту інтересів, недостатність санкцій та інертність контролюючих органів не дозволяють не тільки розв‘язати існуючі, але й попередити потенційні конфлікти інтересів. Природа представницької функції парламентаря передбачає наявність певних конфліктів інтересів, тому надзвичайно важливо попереджувати конфлікти інтересів та забезпечити невідворотність покарання за порушення існуючих норм та заходів щодо конфлікту інтересів за допомоги цілісної політики щодо конфлікту інтересів.

Світлана наголосила, що дане дослідження, зроблене у форматі Policy Paper, в якому традиційно готуються документи в рамках Програми РАДА. Документ пропонує пропозиції до політики, тобто в ньому можна знайти конкретні рішення для запобігання конфлікту інтересів народних обранців, виходячи з чинного законодавства, та пропозиції на майбутнє в сфері регулювання депутатської діяльності як такої.

Пан Сергій наголошує, що для нього вже стало традицією чути, перебуваючи у сесійній залі, неприховані розмови депутатів про те, яким чином найкраще акумулювати бюджетні кошти в колі своїх інтересів. Саме Етичний кодекс, на думку Пана Сергія, дозволив би уникнути корупційних проблем, які постійно виникають. Депутати, які мають бізнес, не можуть бути дотичними до прийняття рішень у цій сфері.

Пан Сергій зауважує, що дане дослідження показує, наскільки проблематика є гострою і як вона врегульовується у світі. Пан Сергій сподівається, що з ухваленням Етичного кодексу в українському парламенті проявів конфлікту інтересів стане значно менше. Він наголошує, що краще не допускати, аніж потім витрачати гроші на боротьбу з цим явищем. Й презентоване дослідження сприятиме викоріненню явища конфлікту інтересів.

Ярослав Юрчишин, виконавчий директор Transparency International Україна, наголосив на важливості дослідження, яке привертає увагу до постійного порушення конфлікту інтересів, зосереджується на пріоритеті приватного інтересу над суспільним у діях окремих політиків. Пан Ярослав зазначив, що Україна поступово рухається до вирішення проблеми конфлікту інтересів. Важливість даної проблеми полягає в тому, що боротьба з наслідками корупції є досить складною, адже корупційні схеми залишаються живими, їх легко можна реанімувати та перенаправити. Ефективнішими є дії з запобігання виникнення таких ситуацій, коли створюються правила, які не дозволяють бути корумпованими. Також пан Ярослав наголосив, що Етичний кодекс у реаліях України буде дієвим тільки тоді, коли за його порушення будуть введені суттєві стягнення.

Олександр Лємєнов, головний експерт Антикорупційної групи РПР, зауважив, що не зважаючи на те, що з 2014 року в українському законодавстві наявні норми боротьби з корупцією, проте досі ні профільні антикорупційні інституції, ні народні депутати не можуть врегулювати цю проблему в своїй діяльності. Пан Олександр звернув увагу на те, що дуже часто високопосадовці навіть достоту не розуміють самої сутності принципу конфлікту інтересів. Саме тому дослідження є надзвичайно актуальним для ґрунтовного ознайомлення народними депутатами.

Від проблеми «законодавчого спаму» найбільше потерпають самі народні депутати та Апарат Верховної Ради України. З-поміж кількох можливих варіантів вирішення проблеми найбільш прийнятним в поточних умовах є удосконалення механізму підготовки супровідних документів, зокрема, пояснювальної записки. Наразі вона відіграє суто формальну роль і практично не впливає ні на процес процедурного проходження законопроекту, ні на оцінку документу з боку різних груп стейкголдерів. Але якщо змінити роль супровідної записки і формалізувати її структуру, а в практику апаратної роботи ввести контрольні списки (чек-лист), то це може як покращити ситуацію із великим обсягом законопроектів, так і оптимізувати роботу управлінь. Для імплементації цього варіанту потрібно лише внести зміни в методологічні рекомендації до законодавчої техніки, в яких означити роль та структуру пояснювальної записки.

Підготовка та презентація аналітичних матеріалів у форматі Policy Paper є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив у рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Конференцію організовано Лабораторією законодавчих ініціатив у партнерстві з Факультетом правничих наук, Факультетом соціальних наук та соціальних технологій, Студентським науковим товариством правників «Scholaris» Національного університету «Києво-Могилянська академія», а також Кафедрою парламентаризму та політичного менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України.

Конференція «Парламентські читання» покликана сформувати якісно вищий рівень експертного та академічного дискурсу в Україні та залучити молодих науковців і представників академічних кіл до проведення досліджень щодо еволюції становлення та тенденцій розвитку парламентаризму в Україні, якісних та кількісних методів дослідження внутрішньо парламентських процесів, методології дослідження поведінки парламентарів.

За результатами конференції підготовлено збірку вибраних робіт учасників.

Конференція є частиною проекту, що реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив за підтримки Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське преставництво», що виконується Фондом Східна Європа.

З вітальним словом під час урочистого відкриття виступили Директор Естонського центру Східного Партнерства, Посол Естонії з особливих доручень Яан Рейнхольд та Співголова Керівного комітету Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства Геннадій Максак, випускник Української школи політичних студій.

Геннадій Максак наголосив, що 9 років роботи Форуму слугують доказом того, що він є ефективним інструментом багатостороннього діалогу між ЄС, урядами країн Східного Партнерства та представниками громадянського суспільства. У подоланні викликів, які існують на регіональних рівнях: боротьба з корупцією, дотримання прав людини та відстоювання демократичних цінностей, – вагомий внесок належить громадським активістам.

Перший день Щорічної асамблеї був присвячений визначенню порядку денного всього заходу. Найбільшу увагу приділили співпраці урядів і громадянського суспільства країн Східного партнерства, яке винесли на першу пленарну сесію. Під час неї обговорювали низку питань: перспективи регіональної та економічно інтеграції; ЗМІ та дезінформація в медійному просторі; цифрові інструменти як засоби демократичного урядування. Співголова ПА ЄВРОНЕСТ Маріан Лупу, член Керівного комітету ФГС СхП Каха Гоголашвілі та представниця Генерального директорату Європейської комісії з питань сусідства і переговорів щодо розширення Діана Яблонська висловили свої думки щодо механізмів посилення та ширшого залучення громадянського суспільства до вироблення політик у регіоні Східного Партнерства.

На обговорення в робочих групах були винесені напрацювання всіх національних платформ Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства, а також цілі, зазначені в документі «20 очікуваних досягнень Східного Партнерства до 2020 року».

Перший день завершився ухваленням Декларації громадянського суспільства. Однак українська та грузинська делегації виступили проти окремих пунктів Декларації, які стосувались забезпечення присутності незалежних російських ЗМІ в медіа-сфері країн-партнерів. Оскільки в день голосування за процедурою вносити зміни не можна, консенсус було знайдено в окремій думці до Декларації, яку додали делегації України та Грузії: «Зважаючи на російсько-грузинський конфлікт та російсько-український конфлікт, російську окупацію територій регіону та величезний вплив російських ЗМІ в гібридній війні, а також враховуючи норми законодавства в наших країнах, наші делегації наполягають на тому, щоб відповідний пункт не застосовувався до Грузії та України».

Другий день розпочався із вручення журналістської нагороди Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства ім. Павла Шеремета, яку минулого року отримав Микола Семена, а цього року її присудили ув’язненому азербайджанському журналісту Афгану Мухтарлі, якого викрали в Грузії під час протестів. Після цього представники Керівного комітету Форуму громадянського суспільства СхП Геннадій Максак та Айкуї Арутюнян представили ухвалену Декларацію громадянського суспільства, за яку проголосували 130 організацій країн-партнерів.

Під час свого виступу Комісар Європейського Союзу з питань розширення та європейської політики сусідства Йоганнес Ган наголосив на успіхах України, Грузії та Молдови у виконанні пунктів, передбачених Угодами про асоціацію, та окреслив плани співпраці з іншими країнами-партнерами. Також Комісар зазначив, що документ «20 очікуваних досягнень Східного Партнерства до 2020 р.» можна розглядати як дорожню карту, направлену на реалізацію визначених цілей, і зауважив, що в Європейського Союзу та громадянського суспільства високі взаємні очікування: громадянське суспільство сформувало своє бачення співпраці, яке є предметом обговорення на Саміті в Брюсселі, у той час як Європейський Союз очікує максимальної поінформованості населення країн-партнерів, а також тісної співпраці з різноманітними європейськими інституціями.

Після декількох паралельних дискусій, що тематично були розподілені за робочими групами, Українська національна платформа Східного Партнерства презентувала дослідження «Україна в координатах Східного Партнерства 2017-2020 рр.», в якому експерти УНП оцінили актуальність та реалістичність 20 очікуваних досягнень і визначили пріоритетні для України. У дискусії взяли участь Геннадій Максак, Національний координатор УНП, Ганна Гопко, Голова Комітету ВРУ у закордонних справах, та Боґуслав Ґертруда, Керівник напряму з питань України Європейської служби зовнішніх справ. Усі учасники дискусії зійшлися на тому, що без активної позиції та підтримки громадянського суспільства жодна з реформ, у тому числі медична, пенсійна та освітня, не будуть успішними. У рамках секторальної співпраці ключовими напрямками визначили посилення енергетичного компоненту і безпеки на східних кордонах ЄС.

Завершився другий день Щорічної асамблеї голосуванням за координаторів національних платформ і координаторів ЄС у рамках форуму Громадянського суспільства Східного Партнерства. Українська делегація одноголосно обрала Національним координатором Української національної платформи ФГС СхП Геннадія Максака.

Останній день було присвячено обговоренню стратегії Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства на 2018-2020 рр., а саме важливості його адвокаційної функції, й організаційної реформи. Проте через брак кворуму обидва документи не було ухвалено, тому Робочі групи опрацьовуватимуть їх протягом року та голосуватимуть дистанційно.

Фото: Civil Society Forum