Перша сесія української школи політичних студій (2007 навчальний рік)

12 квітня 2007 року о 15.00 год. Лабораторія законодавчих ініціатив спільно із Генеральним директоратом з політичних справ Ради Європи провели Відкриття Першої сесії Української школи політичних студій (2007 навчальний рік). Захід проходив у Кришталевій залі готелю “Київ”.

З вітальним словом виступили та прочитали вступні лекції із наступним обговоренням Микола КОЗЮБРА, завідувач кафедрою державно-правових наук Національного університету “Києво-Могилянська академія”, суддя Конституційного Суду України у відставці (“Принцип верховенства права у сучасному конституційному процесі в Україні”), Сергій ГОЛОВАТИЙ, народний депутат України, заступник Керівника Постійної делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи, віце-президент Парламентської асамблеї Ради Європи (“Спільні демократичні цінності як основа для подальшого об’єднання Європи”) таЄвген БИСТРИЦЬКИЙ, виконавчий директор Міжнародного фонду „Відродження” (“Громадянське суспільство України: цінності та орієнтири”).

Українську школу політичних студій створено у листопаді 2005 року з нагоди десятиріччя вступу України до Ради Європи. УШПС є українським осередком великої мережі, що включає п’ятнадцять подібних інституцій, що діють на теренах Південної та Східної Європи. Українська школа політичних студій є незалежним позапартійним проектом, який має на меті формування, навчання та підтримку нової генерації політиків, державних службовців, лідерів громадянського суспільства, підприємців, журналістів, юристів, яким під силу сформулювати та реалізувати українську європейську ідею.

Цього року відбувся другий набір учасників, які візьмуть участь у трьох сесіях УШПС в Україні та одній у м. Страсбург, Франція (40 осіб). За короткий період діяльності Школа стала одним із провідних освітніх проектів в Україні. Конкурс на участь склав 20 осіб на місце, що, безумовно, є додатковим свідченням успішності та витребуваності цієї ініціативи.

Cеред викладачів Першої сесії УШПС, яка тривала з 12 до 15 квітня 2007 року, є багато відомих людей:

  • Євген РАДЧЕНКО – Офіс координатора ОБСЄ в Україні (“Вибори як елемент народовладдя: український досвід та європейські стандарти”);
  • Віктор НЕБОЖЕНКО – Президент соціологічної служби “Український барометр” (“Опитування громадської думки в Україні на сучасному етапі: політичні технології чи барометр суспільства?”);
  • Олександр БОГУЦЬКИЙ – Генеральний директор Міжнародної комерційної телерадіокомпанії “ICTV”, випускник Української школи політичних студій (“Розвиток медіа-бізнесу в Україні як запорука утвердження свободи слова: уяви та практика (погляд зсередини)”);
  • Юлія МОСТОВА – заступник головного редактора газети «Дзеркало тижня» (“Політична журналістика в Україні: проблеми та перспективи”);
  • Валерій ІВАНОВ – Президент Академії Української Преси (“Масова комунікація в епоху глобалізації”);
  • Андрій ВЕСЕЛОВСЬКИЙ – заступник Міністра закордонних справ (“У пошуках нового формату взаємовідносин Україна – ЄС: особливості переговорного процесу щодо укладення нового базового договору”);
  • Олав БЕРСТАД – Надзвичайний і Повноважний Посол Норвегії в Україні (“Європейська політика Норвегії: уроки для України”);
  • Ігор КУРУС – заступник Голови Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення (“Сучасний телерадіопростір України в контексті європейської інтеграції”);
  • Наталя ЯКОВЕНКО – завідувач кафедрою історії Національного університету “Києво-Могилянська академія” (“Україна: між Сходом та Заходом”);
  • Володимир ШАПОВАЛ – Представник Президента у Конституційному Суді України (“Конституційний дизайн” сучасної України: проблеми та перспективи”);
  • Муцуо МАБУЧІ – Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні (“Історія японського економічного успіху та її ключ, що може бути використаний сучасною Україною”);
  • Денис БОГУШ – Генеральний директор агентства “Інтерактив PR Груп”, віце-президент Української PR-Ліги (“Політичні технології та їх використання в Україні”).

а серед слухачів – успішна молодь, що очолює комерційні компанії та громадські організації, управляє містами, областями та науковими проектами, працює в органах державної влади та викладає в університетах.

Громадський форум “Конституційна реформа: погляд громадянського суспільства”

З 16 по 18 лютого 2007 року у м. Одеса тривала робота Громадського форуму «КОНСТИТУЦІЙНА РЕФОРМА: ПОГЛЯД ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА». Ініціаторами та організаторами Форуму виступилиЛабораторія законодавчих ініціатив (м. Київ), Генеральний Директорат політичних справ Ради Європи тамережа українських регіональних експертних інституцій. Підтримку форуму надано в рамках Спільної ініціативи Ради Європи та Європейської Комісії “Сприяння демократичним процесам на Південному Кавказі та в Україні”.

У роботі Громадського форуму взяли участь понад 120 учасників із усієї України: представники органів державної влади та місцевого самоврядування, провідних аналітичних центрів та громадських організацій, наукових інституцій, засобів масової інформації, а також Генерального Директорату політичних справ Ради Європи, Венеціанської Комісії і Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи.

Під час відкриття до учасників Форуму з вітальними промовами звернулися організатори, а також представники одеської влади, Верховної Ради, Ради Європи та Венеціанської комісії. У своїй вітальній промові Ігор КОГУТ, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, підкреслив важливість оцінки результатів конституційної реформи в Україні з позиції громадянського суспільства, окреслив коло суб’єктів обговорення цього питання, а також закцентував увагу на необхідності раціонального осмислення процесу формування взаємодії гілок влади та розбудови нової системи місцевого самоврядування в Україні. Олександр ПРОКОПЕНКОсекретар Одеської міської ради, зауважив, що проблема удосконалення місцевого самоврядування є основою демократичних перетворень, а його неналежна системи породжує соціальні та політичні негаразди. Як зазначив Микола ТИНДЮКЗаступник голови Одеської обласної ради, носієм влади в Україні є народ, а тому конституційна реформа та визначення правових меж політичної відповідальності повинні бути предметом обговорення не лише політиків, а й громадськості в цілому; в такому контексті необхідним є прийняття законів про статус Президента України, про парламентську опозицію, а також внесення змін до закону про Кабінет Міністрів України. Пламен НІКОЛОВпредставник Генерального Директорату політичних справ Ради Європи, наголосив на необхідності співпраці публічних органів влади з представниками громадського сектору. На думку Владислава ЛУК’ЯНОВАЗаступника голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, головною проблемою у трикутнику публічної влади в Україні є не питання розподілу повноважень, а співвідношення прав і повноважень, у зв’язку з чим необхідно прийняти закон про статус громадянина, закон про центральні органи виконавчої влади та внести необхідні зміни до закону про Кабінет Міністрів. Томас МАРКЕРТзаступник секретаря Венеціанської комісії, згадав історію співпраці Веніціанської Комісії з Україною та зауважив, що демократичний прогрес в країні є очевидним. Однак наразі вирішення потребують проблеми, пов’язані з відносинами між органами державної влади та ефективним розподілом повноважень.

Учасники Пленарного засідання «КОНСТИТУЦІЙНА РЕФОРМА В УКРАЇНІ: ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ» погодилися, що основною проблемою взаємодії в рамках владного трикутника “президент – парламент – уряд” є нечітке та незбалансоване розмежування повноважень між гілками влади, а однією з передумов вирішення цієї проблеми може стати реформування системи місцевого самоврядування з урахуванням принципу субсидіарності.

Народний депутат України Анатолій МАТВІЄНКО наголосив, що основним завданням конституційної реформи є забезпечення існування відповідальної влади та стабільного суспільства. Проаналізувавши історію конституційної реформи, він зауважив, що гасла про нову Конституцію створюють загрозу втрати надбань старої, а тому подальше реформування повинно бути спрямоване на збалансування повноважень та їх розподіл з метою зняття загрози війни між гілками влади. У цьому контексті одним з важливих механізмів є реформа місцевого самоврядування, яка має стати першим кроком на шляху до ефективного структурного розподілу влади. А. Матвієнко підтримав законопроект 3207 (новий номер – 0900) та засудив тих, хто лякає Президента втратою повноважень у зв’язку з прийняттям цього законопроекту.

На думку Миколи КОЗЮБРИзавідувача кафедри державно-правових наук Києво-Могилянської академії, судді Конституційного Суду України у відставці, мотиви підтримки конституційної реформи різними політичними силами не були однаковими. Однак головна проблема полягає в тому, що політична еліта не прагне дотримуватися норм Конституції – “жити за Конституцією”. У зв’язку з цим, не можна сказати, що Конституція 1996-го року повністю себе вичерпала, а тому подальше реформування повинно бути спрямоване не на перерозподіл повноважень між владними центрами, а на зменшення кількості дискреційних повноважень, тобто таких, які можуть реалізовуватися тим чи іншим органом самостійно.

Як зазначив Серджіо БАРТОЛЬпрофесор конституційного права, Університету Трієста, заступник члена Венеціанської комісії, дослідження Веніціанської комісії української системи влади стали постійним елементом конституційних дебатів. Основний висновок, запропонований до обговорення, стосувався небезпеки прямого впровадження повноважень державних органів, передбачених конституційною реформою. На думку доповідача, баланс влади та запобігання її концентрації в руках виконавчої гілки може бути досягнутий у випадку забезпечення розподілу влади на двох рівнях: вертикальному, який передбачає розподіл на законодавчу, виконавчу та судову влади, та горизонтальному, що включає розмежування повноважень держави та місцевого самоврядування.

Депутат Одеської обласної ради Сергій ГРИНЕВЕЦЬКИЙ наголосив на необхідності розведення парламентських та місцевих виборів у часі, відміни пропорційної системи на виборах до обласних та районних рад, запровадженні інституту двопалатного парламенту та виборності керівників областей та районів з метою підвищення ефективності роботи органів місцевого самоврядування.

Володимир ФЕСЕНКОГолова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента», підкреслив, що, незважаючи на те, що під час обговорення конституційної реформи акцент робиться на питаннях конституційного права, процес перетворень є політико-правовим. Оцінивши позитивні та негативні наслідки внесених до Конституції змін, а також окресливши актуальні проблеми, доповідач проаналізував можливі сценарії подальших перетворень, що обов’язково повинні передбачати комплексний характер змін до законодавства, вдосконалення процедури роботи Конституційного Суду України та припинення політичної війни між основними акторами конституційного процесу.

Денис КОВРИЖЕНКОексперт Лабораторії законодавчих ініціатив, проаналізував наслідки конституційної реформи та окреслив подальші кроки у процесі реформування системи влади в Україні, які повинні стосуватися нормативних та інституційних перетворень.

Під час Засідання «ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШОГО РЕФОРМУВАННЯ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНИ» обговорювалися перспективи та напрямки конституційної реформи в Україні.

Мішель ГЕГАН,  Віце-голова Інституційного комітету Палати місцевих влад Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи, зазначив, що шлях демократичного розвитку місцевого самоврядування повинен передбачати усвідомлення своєї ролі кожним найменшим суб’єктом місцевого самоврядування. Основною проблемою України є відсутність політичної волі розвивати місцеве самоврядування через страх відповідальності або особисті інтереси політиків.

Окреслюючи подальші кроки в процесі конституційного реформування, Володимир ШАПОВАЛПредставник Президента України у Конституційному Суді України, суддя Конституційного Суду України у відставці, наголосив на наобхідності розмежування повноважень місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, визначення повноважень регіонального самоврядування, забезпечення фінансової основи місцевоо самоврядування, проведення адміністративно-територіальної реформи, а також створення ефективних механізмів для проведення місцевих референдумів. На думку доповідача, необхідно вести мову про глибокі та системні конституційні зміни, інакше матимемо спорадичні спроби вирішення конкретних питань, у яких зацікавлені окремі особи. Однак прийняття закону про президента України не є доречним, оскільки статус глави держави визначено в Конституції, а тому предмет регулювання такого закону є незрозумілим.

Анатолій СЕЛІВАНОВПостійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України, оцінив конституційну реформу як результат переговорів та політичного компромісу, оскільки вона проводилася не лише для владних повноважень, а й для переходу до нової виборчої системи, тобто зміни мали спільну конституційно-правову природу. Подільші перетворення повинні стосуватися функціонування системи місцевого самоврядування, судового ладу та прокуратури.

Народний депутат України Юрій КЛЮЧКОВСЬКИЙ, визначаючи контекст конституційної реформи, наголосив на потребі тлумачення багатьох нових положень Конституції, що негативно відображається на ефективності влади. За своєю природою повноваження президента повинні перебувати у сфері виконавчих повноважень. Однак в Україні наразі ця сфера є фрагментованою, оскільки через функціонування інституту парламентської більшості відбувається фактичне злиття позицій парламенту та уряду. Крім того, народний депутат зазначив, що прийняття законопроекту 3207, що стосується реформи місцевого самоврядування, є небезпечним, так як абсолютно не відповідає потребам українського суспільства.

Віктор ТИМОЩУКГолова Центру політико-правових реформ, назвав відсутність балансу в системі державної влади головною проблемою, породженою конституційною реформою, наголосивши, що прийняття зконопроекту 3207 її не вирішить, оскільки унеможливить якісне та рівне надання публічних послуг населенню. Становлення регіонального самоврядування можливе лише за умов сильного базового рівня місцевого самоврядування, тому саме з цього кроку повинен розпочатися процес реформи місцевого самоврядування в Україні.

На думку представника Школи політичної аналітики Олексія ГАРАНЯ, є потреба у внесенні точкових змін до Конституції, а не у радикальному перегляді її положень. Проаналізувавши дані останніх соціологічних досліджень громадської думки, доповідач визначив основні проблеми конституційних змін, які стосуються нечіткості положень, поспішності їх прийняття у відповідності до політичної кон’юнктури. Про це свідчить неспівпадіння бачень моделі системи органів державної влади владною елітою та населенням.

Олександр СТАРИНЕЦЬзавідуючий Секретаріатом фракції Соціалістичної партії України, наголосив, що недоцільно говорити про ревізію Конституції, оскільки конституційна реформа стала результатом домовленостей фактично між усіма поілтичними силами. Тому, аналізуючи перспективи подальших перетворень, варто говорити про законопроекти, що перебувають на розгляді Верховної Ради, а не розглядати гіпотетичні сценарії.

Після закінчення пленарного засідання учасники Форуму взяли участь у двох круглих столах, темами обговорення на яких були: «Новий формат відносин в трикутнику „парламент-президент-уряд”: оцінки і орієнтири»«Конституційна реформа та місцеве самоврядування».

За результатами обговорення прийнято Звернення учасників Громадського форуму до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, політичних партій та громадських організацій.

Дивись також:

Програма Громадського форуму «КОНСТИТУЦІЙНА РЕФОРМА: ПОГЛЯД ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА»

Звернення учасників Громадського форуму до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, політичних партій та громадських організацій

Аналітичні матеріали, підготовлені експертами Лабораторії законодавчих ініціатив до Громадського форуму

Витяги з виступів доповідачів на Громадському форумі

Регіональні партнери:

Центр законодавчих ініціатив (Донецьк)
Центр досліджень регіональної політики (Суми)
Центр політичного аналізу та виборчого консалтингу (Луцьк)
Південноукраїнський центр розвитку громадянського суспільства (Херсон)
Асоціація підтримки розвитку місцевого самоврядування (Луганськ)
Південноукраїнське агентство соціальних технологій (Запоріжжя)

Міжнародна конференція: «Кваліфікований правовий захист громадянина: принципи правової держави як складова частина європейської політичної ідентичності»

8 лютого 2007 року Лабораторією законодавчих ініціатив спільно із Фондом Конрада Аденауера та Німецьким Фондом Міжнародного Правового Співробітництва під патронатом Верховного Суду України було проведено  міжнародну конференцію «КВАЛІФІКОВАНИЙ ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ ГРОМАДЯНИНА: ПРИНЦИПИ ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ».

Завданням конференції було обговорити проблеми правового захисту громадян України в умовах наближення країни до європейських стандартів. Основні питання, на яких зосередили увагу учасники конференції, стосувалися сучасних проблем кваліфікованого захисту прав людини, гарантій доступу українських громадян до органів юстиції, забезпечення незалежного, прозорого та своєчасного розслідування, юридичного захисту підприємств, надійності провадження та підвищення довіри до правосуддя.

Під час конференції відомі експерти з України та Німеччини обмінялися думками щодо принципів правової держави як складової європейської політичної ідентичності, проблем реформування правової системи України та її наближення до європейських правових стандартів, а також пріоритетних цілей та складнощів такого реформування.

Ніко ЛАНГЕ (керівник Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні) підкреслив важливість розбудови правової держави в Україні та наголосив на необхідності обговорення напрямів та перспектив цього процесу у науковому середовищі.

Віктор КРИВЕНКО (Голова Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України) акцентував увагу на проблемі низького рівня довіри громадян до суду, зауваживши, що суддя має бути кваліфікованим, справедливим, неупередженим та не піддаватися зовнішньому тиску.
Розглянувши питання правової держави в контексті процесу європейської інтеграції, Ігор КОГУТ (Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив) зазначив, що наближення до європейських правових стандартів є лейтмотивом діалогу між Україною та європейською спільнотою, а також підставою для політичної оцінки нашої держави.

Маттіас ГАРТВІГ (Інститут іноземного публічного і міжнародного права ім. Макса Планка, м. Гейдельберг/Німеччина) окреслив основні тенденцій поширення концепції правової держави та її принципів, а також їхній вплив на правові системи демократичних країн, зокрема, Німеччини.

Микола КОЗЮБРА (завідувач кафедри державно-правових наук Києво-Могилянської академії, професор, доктор юридичних наук, суддя Конституційного суду у відставці) проаналізував проблеми, що виникають у процесі реалізації принципів правової держави в Україні, наголосивши на необхідності сприяти поширенню моделі нового праворозуміння в суспільстві, реалізації демократичного принципу „захисту меншості від свавілля більшості”, забезпеченню законності управління тощо.

 На думку Юргена ТОМАСА (колишнього керівника управління Міністерства юстиції Німеччини), однією з основних засад правової держави є право на доступ до суду та чесне судове провадження як основи довіри до юстиції, а умовами його реалізації – належне кадрове та фінансове забезпечення.

 У своєму виступі Євген ЗАХАРОВ (Голова Правління Української Гельсінської спілки з прав людини, співголова Харківської правозахисної групи) визначив основні напрями співпраці адвокатів та правозахисних організацій у сфері захисту прав людини.

Микола САВЕНКО (професор, кандидат юридичних наук, суддя Конституційного Суду України у відставці) запропонував розглядати систему правового захисту громадянина в широкому сенсі, концептуально проаналізувавши матеріальний та процесуальний аспекти нормативної основи даного питання.

Роман РОМАНОВ (директор програми «Верховенство права» Міжнародного фонду «Відродження») виділив основні проблеми функціонування суб’єктів забезпечення кваліфікованого правового захисту (судових інституцій, прокуратури, правозахисних організацій, адвокатури), а також наголосив на відсутності механізмів забезпечення безоплатної правової допомоги.

 Штефані Рікарда РООС (Фонд Конрада Аденауера, Програма з розвитку правової держави в Південно-Східній Європі) окреслила проблеми, з якими зіштовхнулися Румунія та Болгарія під час реалізації принципів правової держави у національному законодавстві, та шляхи використання досвіду цих країн при реформуванні правової системи в Україні.

Генадій РИЖКОВ (Німецький Фонд Міжнародного Правового Співробітництва) розглянув проблеми, пов’язані з реалізацією в Україні таких принципів правової держави як право на звернення до суду, яке повинно включати наявність реальних механізмів його реалізації, право бути заслуханим у суді, право на законного суддю, а також наголосив на необхідності створення в Україні незалежних судових інстанцій, розвантаження касаційних інстанцій та новому варіанті регулювання статусу державних службовців.

Юрій ЗАЙЦЕВ (Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини) проаналізував специфіку судових позовів до Європейського суду з прав людини проти України, зазначивши, що системне вирішення проблем вітчизняної правової системи, пов’язаних із некваліфікованістю правового захисту, можливе лише за умови узгодженої взаємодії законодавчих основ, судової  та адміністративної практик.

 Як зазначив Анатолій СЕЛІВАНОВ (Постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України, професор, доктор юридичних наук), неправильним є ототожнення функціонування судів та діяльності конкретних суддів, системи права та системи законодавства; тому передумовою вдосконалення правової системи є вдосконалення системи права, а реальним механізмом цього може стати закріплення права на індивідуальні звернення до Конституційного Суду.

Борис ПОЛЯКОВ (суддя Вищого господарського суду, професор, доктор юридичних наук) розглянув перспективи реформування господарського судочинства в Україні.

Роман КУЙБІДА (заступник Голови Центру політико-правових реформ) звернув увагу на створення єдиного державного реєстру судових рішень та реформування системи адміністративних судів в Україні.

У конференції також взяли участь інші поважні науковці, юристи-практики, представники громадських організацій та аналітичних центрів.

УШПС започаткувала білоруську програму

У контексті реалізації стратегії створення на базі Української школи політичних студій майданчика для налагодження діалогу між Україною та її найближчими сусідами започатковано Білоруську програму УШПС. 10-13 листопада 2006 року відбулося два перших семінари.

10-12 листопада 2006 року група відомих білоруських політологів, політиків та експертів, зацікавлених у налагоджені партнерства із Українською школою політичних студій (зокрема, йдеться про започаткування спільних програм), відвідала Київ. Учасники мали можливість ознайомитися із діяльністю УШПС та обмінятися думками щодо політичних подій, які мають місце в Україні та Білорусі, із її випускниками під час спільного круглого столу. У ході семінару учасники зустрічалися із: Валерієм ЧАЛИМ (Директор міжнародних програм Центру Разумкова) та Андрієм БИЧЕНКОМ (Директор соціологічних програм Центру Разумкова), Володимиром ФІЛЕНКОМ (Заступник Голови партії «Реформи і Порядок»), Андрієм ЄРМОЛАЄВИМ (Директор Центру соціальних досліджень “Софія”), Володимиром ФЕСЕНКОМ (Голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»).

12-13 листопада 2006 року відбувся наступний семінар основною темою якого були питання ролі громадськості у забезпеченні демократичного розвитку, політичної ситуації в Україні та зовнішньої політики нашої держави. Серед доповідачів були: Тарас ЧОРНОВІЛ (народний депутат України), Анатолій МАТВІЄНКО (Перший заступник Голови Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування), Григорій НЕМИРЯ (Голова підкомітету з питань євроінтеграції та євроатлантичного співробітництва Комітету Верховної Ради України у закордонних справах), Олег НАДОША (Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму, Заступник керівника Центрального виборчого штабу «Блоку Юлії Тимошенко»), Ольга АЙВАЗОВСЬКА (Громадянська мережа «ОПОРА»), Андрій СТРАННІКОВ (Директор Інституту політичної освіти).

Політики та експерти констатують недосконалість законопроекту про Кабмін, однак визначить долю закону політична доцільність

13 листопада 2006 року Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Представництвом Фонду Конрада Аденауера в Україні, Центром політико-правових реформ та Програмою сприяння парламенту України було   проведено круглий стіл: «ПОШУК МІСЦЯ І РОЛІ УРЯДУ В КОНТЕКСТІ НОВОЇ МОДЕЛІ ПОЛІТИЧНОГО УСТРОЮ УКРАЇНИ».

Завданням круглого столу було обговорення найгостріших концептуальних розбіжностей між позиціями Президента України і Кабінету Міністрів України в питанні визначення місця і ролі Уряду в системі державної влади. Основні питання, на яких зосередили увагу учасники круглого столу, стосувалися проблеми розмежування політичних та адміністративних функцій в системі органів виконавчої влади, розподілу повноважень між Президентом України та Кабінетом Міністрів України, визначення проблем функціонування Уряду в Україні.

Представники депутатського корпусу проаналізували зміст обох законопроектів про Кабінет Міністрів. А. Матвієнко (Перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування) наголосив на необхідності ретельного опрацювання наявних у Верховній Раді законопроектів з метою досягнення якісних змін у даній сфері правового регулювання та окреслив загальні недоліки та суперечності у змісті обох законопроектів, які необхідно усунути. В. Коліушко (Радник Президента України) представив проект Закону України «Про Кабінет Міністрів України та центральні органи виконавчої влади», розроблений у Секретаріаті Президента України, та зробив акцент на його перевагах у порівнянні з проектом Закону України «Про Кабінет Міністрів України», внесеним до Верховної Ради України Кабінетом Міністрів України.

Основна увага аналітиків та експертів була прикута до проблеми забезпечення ефективного функціонування системи виконавчої влади в Україні. У своєму виступі В.Тимощук (Голова Центру політико-правових реформ) пояснив функціональну необхідність запровадження інституту державних секретарів. Р.Кобець (Керівник аналітичної частини «Ідеальна країна») назвав проблеми, які можуть виникнути у разі неналежного розмежування політичних та адміністративних посад та функцій у структурі Кабінету Міністрів. В.Якушик (доктор політичних наук) зосередив увагу на політологічній стороні проблеми, виділивши типи та рівні правового регулювання функціонування виконавчої влади. В.Чумак (Директор Міжнародного центру перспективних досліджень) звернув увагу на невідповідність Конституції України деяких положень аналізованих законопроектів. На думку О.Донія(Голова Центру досліджень політичних цінностей), жоден із законопроектів, що перебувають на розгляді у Верховній Раді України, не має шансу бути прийнятим через системні недоліки. В.Фесенко (Голова Правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента») звернув увагу на наявності «політтехнологічних» норм в обох законопроектах, метою яких є штучне підсилення статусу Президента або Кабінету Міністрів, та запропонував шукати компроміс на основі наявних законопроектів, оскільки існує загроза не врегулювати законодавчо статус Уряду взагалі.

І.Когут (Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив) підсумував: «Тема обговорення та ухвалення законопроекту «Про Кабінет Міністрів України» і формат сьогоднішнього круглого столу є важливим з огляду на проблему визначення перспектив розвитку конституційної реформи, політичних намірів парламентських фракцій та позиції експертного середовища щодо проблеми розмежування владних повноважень. Але слушно звучать оцінки, які схиляють парламент до зміни акцентів у врегулюванні статусу Кабінету Міністрів України та більшому фокусуванні на проблемах внутрішньої організації Уряду. Що ж до повноважень в системі державної влади, слід апелювати до Конституції України».

Участь у круглому столі також взяли народні депутати України: (Микола Яковина, Наталія Прокопович, Григорій Пономаренко, Сергій Кузьменко, Владислав Лук’янов), есперти провідних аналітичних центрів (Михайло Погребінсьий, Президент Київського центру політичних досліджень і конфліктології; Вадим  Карасьов, Директор Інституту глобальних стратегій; Віталій Бала, Директор Агентства моделювання ситуацій) та інші.

Перша щорічна конференція випускників УШПС

10-11 листопада 2006 року Українська школа політичних студій відзначила Першу річницю заснування Школи. З цієї нагоди відбулась Перша щорічна конференція випускників УШПС.

У рамках заходу  було проведено як офіційні, так і неофіційні виступи ряду цікавих доповідачів; обговорення політичної ситуації в Україні; обрання Ради випускників та обговорення подальших планів співпраці Школи із випускниками.

Із вступним словом під час відкриття конференції виступили Ігор КОГУТ (Директор Української школи політичних студій, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив) та Муцуо МАБУЧІ (Надзвичайний та Повноважний Посол Японії в Україні).

Учасники мали можливість заслухати доповіді пана Муцуо МАБУЧІ про історію японського економічного успіху, а також Ацуя КОНДО (Генерального директора компанії «ТОЙОТА УКРАЇНА»), який розповів про таємниці японського менеджменту.

Другий день конференції було присвячено обговоренню політичної ситуації в Україні. Крім випускників УШПС у конференції візьмуть участь провідні українські політологи.

Урочистим завершенням конференції стало підписання Декларації випускників УШПС.

На думку пана Муцуо МАБУЧІ, для учасників УШПС, від яких залежить майбутнє України, це була слушна нагода глибше ознайомитися з загальновизнаними цінностями, такими як демократія, права людини, громадянське суспільство і т.д. під час чотирьох запропонованих семінарів. Ми вважаємо, що набуті ними знання допоможуть їм брати активну участь у подальшій розбудові України та забезпеченні її добробуту.

Японія високо цінує зусилля України, спрямовані на демократизацію країни, та активно співпрацює з українською владою в цьому напрямку. У зв’язку з цим, ми дуже задоволені тим, що семінари УШПС фінансуються за рахунок японських добровільних внесків до бюджету Ради Європи. Японія сподівається, що Україна і надалі рухатиметься шляхом демократизації та розбудови прозорої ринкової економіки, і готова підтримати ці процеси.

За словами Ігоря КОГУТА, Українська школа політичних студій ще об’єктивно не стала явищем чи фактором суспільних процесів в Україні, проте можна сміливо говорити, що Школа відбулася і є подією в українському та східноєвропейському громадському та політичному житті. Про це свідчать активні, відповідальні та професійні люди, які сьогодні склади перший випуск УШПС. Ми сподіваємося, що дали їм імпульс для подальшого вдосконалення і мотивацію для подальших звершень. Ми прагнемо заповнювати ціннісні пустки, що існують з часу розпаду СРСР, ведучи мову про цінності свободи, демократії, верховенства права, європейську перспективу нашої країни.

Українська школа політичних студій є Програмою Лабораторії законодавчих ініціатив створеною у співпраці із Радою Європи та за підтримки Японського уряду з метою формування, навчання та підтримки нової генерації політиків, державних службовців, лідерів громадянського суспільства, науковців, підприємців, журналістів, юристів, яким під силу формулювати та реалізувати українську європейську ідею. УШПС було створено в листопаді 2005 року з нагоди десятої річниці з моменту вступу України до Ради Європи. Вона є частиною європейської мережі шкіл політичних студій, започаткованих та координованих Радою Європи. Перший набір учасників Української школи політичних студій було проведено у період з грудня 2005 по січень 2006 року. Конкурс на участь у цьому освітньому проекті був одним із найвищих в Україні (12 осіб на одне місце). До участі було запрошено молодих людей (до 35 років), які вже досягли значного успіху у сфері громадськості або політичної діяльності, журналістики бізнесу, державної служби та юриспруденції. З лютого по серпень 2006 року учасники першого набору (35) осіб мали можливість взяти участь у трьох сесіях Школи, що відбулися в Україні, та одній – у м. Страсбург, Франція. Діяльність Школи здійснюється за підтримки Ради Європи, Посольства Японії в Україні та Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні.

Партнерами організації конференції виступили: Посольство Японії в Україні та Українсько-японський центр в КПІ.

Лабораторія законодавчих ініціатив приєдналася до обговорення заходів з виконання плану дій “Україна-Європейський Союз”

25 жовтня Держаний департамент з питань адаптації законодавства Міністерства юстиції України провів засідання, присвячене обговоренню пропозицій до заходів з виконання у 2007-му році положень розділу 2.1 «Політичний діалог та реформування» Плану дій «Україна – Європейський Союз».

Від Лабораторії законодавчих ініціатив  в засіданні взяла участь Олена Чебаненко (експерт). Предметом обговорення було посилення стабільності та ефективності інституцій, що забезпечують демократію та верховенство права, подальше проведення судової та правової реформ, забезпечення ефективної боротьби з корупцією, захисту прав людини та основних свобод відповідно до міжнародних стандартів, свободи масової інформації та свободи висловлювань, захисту прав національних меншин, рівноправності, захисту прав дитини, захисту прав профспілок та дотримання основних стандартів у сфері праці, міжнародного правосуддя.

У Страсбурзі відбулась зустріч директорів європейської мережі шкіл політичних студій

13 жовтня 2006 року Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив та Директор Української школи політичних студій Ігор Когут взяв участь у зустрічі директорів Європейської мережі шкіл політичних студій, яка відбулася у Страсбурзі.

Проведення заходу мало на меті підсумувати результати діяльності дванадцяти Шкіл політичних студій, які діють на території держав Центральної та Східної Європи, у 2005-2006 навчальному році, окреслити напрямки подальшого розвитку мережі та перспективи відкриття нових шкіл.

Серед основних питань, які було винесено на обговорення під час зустрічі, є підбиття підсумків діяльності Першого Літнього Університету Демократії, який  став одним із головних заходів Ради Європи у 2006 році. На початку липня 2006 року він зібрав у Страсбурзі близько 500 учасників із 15 держав Європи, у тому числі і делегацію Української школи політичних студій. Учасники заходу, а це молоді (до 35 років) та успішні люди (з таких сфер як: поліка, бізнес, громадська або наукова діяльність, журналістика та юриспруденція) мали змогу подискутувати на найбільш актуальні для сучасної Європи теми, поспілкуватися з відомими європейськими політиками, керівниками Ради Європи, відвідати установи Ради Європи та місцеві органи влади. Пленарні засідання та круглі столи Університету Демократії були присвячені обговоренню викликів демократії, які стоять перед сучасною Європою, та перспектив її подальшого об’єднання.

Зустрічі директорів є традиційними заходами, що проводяться двічі на рік, і надають можливість підбити підсумки поточної роботи Шкіл та визначитися з планами на майбутнє.

Більш детальну інформацію про діяльність Української школи політичних студій можна знайти тут.

Ігор Когут виступив на засіданні парламентської фракції соціалістів

У п’ятницю 6 жовтня, голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут, взяв участь у засіданні фракції Соціалістичної партії України, де презентував нову ініціативу Лабораторії та Української школи політичних студій – навчальні семінари для помічників-консультантів народних депутатів України. Нову програму має намір підтримати Програма сприяння парламенту України університету Індіани, за ініціативою якої відбулася зустріч.

Ігор Когут зазначив, що Лабораторія законодавчих ініціатив здійснює багато експертних досліджень в сфері парламентаризму, політичних та виборчих процесів, конституційної реформи, проблеми надання соціальних послуг в Україні. Презентував народним депутатам останні публікації Лабораторії законодавчих ініціатив, присвячені дослідженню контрольних функцій парламенту, виборам в ЄС та місцевим виборам в Україні, журнал “Часопис Парламент”. Значну увагу було приділено новій програмі ЛЗІ – Українській школі політичних студій, в рамках якої має розвиватися проект семінарів для помічників-консультатівЗавданням семінарів є надання теоретичних та практичних знань в сфері законодавчої роботи, аналізу політики, засад парламентаризму, демократії, верховенства права, належного врядування тощо. 

Слід зазначити, що подібні семінари та навчання для партійного депутатського корпусу, можуть бути профінансовані за рахунок передбаченого законодавством державного фінансування політичних партій, якщо відповідні позиції з’являться в Державному бюджеті України.

Четверта сесія Української школи політичних студій

10 – 14 липня 2006 року у Страсбурзі відбувся перший Літній Університет Демократії – один із головних заходів Ради Європи у 2006 році. Він зібрав близько 500 учасників із 15 держав Європи, у тому числі і делегацію Української школи політичних студій. Це перша подія такого масштабу, що проводиться Радою Європи в контексті підтримки діяльності мережі шкіл політичних студій.

Старовинне місто Страсбург зібрало понад 500 молодих успішних політиків, державних службовців, юристів, журналістів, громадських та наукових діячів, бізнесменів, які є слухачами національних шкіл політичних студій, що діють у 11 державах Європи. З 10 по 14 липня 2006 року учасники мали змогу подискутувати на найбільш актуальні для сучасної Європи теми, поспілкуватися з відомими європейськими політиками, керівниками Ради Європи, відвідати установи Ради Європи та місцеві органи влади. Пленарні засідання та круглі столи Університету Демократії були присвячені обговоренню викликів демократії, які стоять перед сучасною Європою, та перспектив її подальшого об’єднання. Як зазначив у ході роботи Літнього Університету Демократії Генеральний Секретар Ради Європи Террі Девіс: “З моменту свого створення школи політичних студій навчали людей, які наважуються думати, наважуються знати, наважуються говорити та наважуються діяти в інтересах демократії, прав людини та верховенства права”.

У заході взяли участь: Генеральний Секретар Ради Європи, Заступник Генерального Секретаря Ради Європи, Віце-президент Парламентської Асамблеї Ради Європи, Генеральний директор з питань політичної діяльності Ради Європи, Прем’єр-міністр Болгарії, Комісар із прав людини Російської Федерації, екс-президент Словенії, екс-Прем’єр-міністр Канади та інші високоповажні гості.

Україна на цьому форумі була представлена достойними людьми (всього – 39 учасників), що очолюють адвокатські компанії та телеканали, управляють містами та науковими проектами, працюють в органах державної влади та очолюють громадські організації, викладають в університетах та розвивають українську економіку. Українська делегація складалася з молодих людей, що вже досягли значних професійних та суспільних успіхів, людей, готових давати відповідь на новітні виклики, які стоять перед українським суспільством, людей, що в процесі участі в Українській школи політичних студій розпочали змістовну роботу над проблемою формування сучасної української європейської національної ідеї.

На честь учасників Літнього Університету Демократії Рада Європи та міська влада Страсбургу влаштувала низку культурних подій та прийомів. Постійний представник України при Раді Європи Євген Перелигін на урочистому прийнятті нагородив випускників Української школи політичних студій дипломами Школи. Генеральний секретар Ради Європи Террі Девіс вручив усім членам української делегації сертифікати учасників Літнього Університету Демократії.

Школи політичних студій – це масштабний освітній та комунікаційний проект Ради Європи, започаткований ще у 1992 році, що передбачає роботу із молодою елітою, здатною брати активну участь у розбудові своєї держави. На сьогодні в Європі діє 11 національних шкіл політичних студій і їх кількість буде зростати.

Діяльність Української школи політичних студій (УШПС) забезпечується Лабораторією законодавчих ініціатив. Проект було розпочато 9 листопада 2005 року з нагоди десятої річниці вступу України до Ради Європи.

Надалі випускники Української школи політичних студій продовжуватимуть спілкування у рамках Клубу УШПС та братимуть активну участь у діяльності Школи. А вже восени розпочнеться процес підготовки до наступного навчального року.

Українська школа політичних студій здійснює свою діяльність за підтримки уряду Японії, Ради Європи та Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні. Також ми всіляко заохочуємо українських меценатів та інші донорські установи до приєднання до кола наших партнерів.