Вестмінстерська фундація за демократія (ВФД) започатковує велику Програму посилення Верховної Ради України. Частиною цієї Програми є курс для неурядових організацій, спрямований на підвищення знань і розвиток навичок для більш ефективної співпраці вітчизняних неурядових організацій і українського парламенту. Курс передбачає детальне ознайомлення зі шляхами та інструментами, необхідними для ефективної співпраці громадянського суспільства та Верховної Ради України, а також опанування навичок, важливих для успішного лобіювання, адвокасі-діяльності та організації громадянських кампаній.

Курс був розроблений консорціумом експертів з Великобританії, серед яких – представники Центру демократичного державного управління при факультеті державного управління Ессекського університету, Національної Ради Волонтерських Організацій і Фонду Томсона Ройтерса, у співпраці з українськими організаціями – Лабораторією законодавчих ініціатив і Могилянською Школою Журналістики в Національному університеті «Києво-Могилянська Академія».

Завданнями курсу є:

• Переосмислення українськими неурядовими організаціями ролі парламенту, а також ознайомлення зі шляхами конструктивної співпраці з парламентом і парламентарями;
• Розвиток навичок, необхідних для успішного лобіювання, адвокасі-діяльності, організації кампаній та політичного аналізу;
• Розвиток навичок, необхідних для ефективної співпраці з медіа в рамках адвокасі-діяльності та організації кампаній;
• Налагодження робочих зв’язків між неурядовими організаціями, народними депутатами України та представниками Апарату Верховної Ради України.

Тематика курсу стосується:

• парламентського та законодавчого процесів;
• інструментів і механізмів співпраці неурядових організацій з парламентом;
• стратегій і способів лобіювання, адвокасі-діяльності та організації кампаній;
• способів співпраці неурядових організацій з медіа, а також шляхів впливу на громадську думку.

Курс розрахований на представників українських неурядових організацій, які мають досвід лобістської діяльності та проведення кампаній – тобто йдеться не про навчання базовим навичкам. Досвід такої діяльності або участь у тренінгах із відповідною тематикою є обов’язковою вимогою. Наявність досвіду попередньої співпраці з Верховною Радою України не є обов’язковим.

Відбір організацій-учасників базуватиметься на інформації про організацію, поданій у аплікаційній формі. Оскільки навчання потребує високої активності учасників, їх кількість обмежена до 16-ти осіб на кожен модуль. Відбір проводитиметься на конкурсній основі.

Підставою для співпраці відібраних учасників і організаторів буде письмова неформальна угода, відповідно до якої представники відібраних організацій зобов’язуватимуться відвідати всі заняття вибраних модулів. Угода передбачатиме, що визначені учасники навчатимуться за модулем 1, а також модулем 2 чи 3 на вибір або обома з них. Такий підхід потребує від керівництва організацій-учасниць звільнення слухачів курсі від усіх робочих обов’язків (включно із телефонною комунікацією) та від присутності на місці роботи на час навчання. Крім того, оскільки проводити тренінги планується за межами Києва, учасники з Києва повинні бути готові перебувати не вдома протягом часу навчання.

Незважаючи на обмежену кількість місць, ми заохочуємо Вас взяти участь у відборі, оскільки сподіваємося, що цей курс буде розвинений у інші навчальні програми.

Більш детальну інформацію про проект, орієнтовну програму навчання та аплікаційну форму можна знайти за поданими нижче посиланнями.

Із нетерпінням чекаємо на Ваші аплікаційні форми!

Інформація про проект

Орієнтовна програма навчання

Аплікаційна форма

Дискусії навколо проблем, пов’язаних із коаліційним процесом і формуванням уряду в Україні, є багатовимірними та мають тривалу історію. Особливої актуальності відповідні питання набути після проведення політичної реформи, зокрема – після запровадження пропорційної виборчої системи на національних і місцевих виборах. Перетворення політичних партій на основних суб’єктів забезпечення наступництва та цілісності політичного життя обумовило необхідність створення механізмів системної співпраці між ними як для ефективного парламентського процесу, так і для гарантування відповідальності виконавчої влади. Зважаючи на важливість ролі коаліції у визначенні конфігурації вітчизняного політичного поля та змісту реалізовуваної політики, створення оптимальної моделі комунікації та співпраці між різними політичними силами в парламенті є принципово важливим для утвердження демократичних принципів в Україні.

Метою проведення засідання Експертного клубу стало обговорення проблем наявного механізмів формування парламентської коаліції та уряду, а також вироблення рекомендацій щодо напрямів подальшого реформування чинного регулювання відповідних питань. Зокрема, планується розглянути окреслену проблематику в контексті майбутніх конституційних перетворень в Україні.

Це засідання Експертного клубу стало продовженням серії заходів, присвячених обговоренню найактуальніших проблем конституційної реформи в Україні, під час яких планується узагальнити та систематизувати експертні позиції щодо перспектив наближення вітчизняного Основного закону до європейських демократичних стандартів. У засіданні Експертного клубу взяли участь вітчизняні та зарубіжні експерти з конституційних питань, юристи, науковці, а також представники органів державної влади України.

Ігор КОГУТ, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, привітав учасників засідання та наголосив на необхідності обговорювати перспективи конституційного розвитку раціонально – на основі експертного знання. Наразі Україна перебуває у зоні конституційної турбулентності та політико-правового рейдерства. За таких умов, особливо важливим стає тверезий аналіз для вироблення нового розуміння суспільних процесів.

Анна РАЙСМАН, Координатор проектів з конституційних питань Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні, зауважила, що основною метою конституційного реформування є постійна робота над слабкими місцями Основного закону шляхом конкретизації думок фахівців щодо актуальних тем, які обговорюються в суспільстві та в парламенті. Вироблені експертні позиції мають бути використані для вдосконалення чинної редакції української Конституції. Вітчизняні проблеми не є унікальними, а тому використання досвіду інших країн (зокрема, Німеччини) має велике значення.

На думку Йоахіма ЛІНКА, Професора публічного права, директора Ландтагу Тюрінгії в відставці, для створення нової Конституції України необхідні належні умови. У світі існують різні підходи до того, як створити стабільну систему співіснування уряду та парламенту для збереження демократії. Парламентська демократія є оптимальною моделлю для виконання цього завдання, утвердження якої можливе у разі дотримання ряду умов. По-перше, її функціонування потребує існування розвинутої партійної системи і, таким чином, ефективної фракційної структури законодавчого органу, яка б забезпечувала представництво у парламенті та уряді всіх верств населення. Відповідно, в Україні є необхідність підвищення прохідного бар’єру на виборах до Верховної Ради України. По-друге, виконавча влада має відповідати перед парламентом і контролюватися ним, оскільки уряд не може бути відірваний від народу, а лише парламент володіє достатньою легітимністю для забезпечення належного контролю. По-третє, варто уникати подвійного керівництва виконавчої влади. Нечітке розмежування компетенцій – причина політичних суперечок. Тому оптимальна модель – зосередження виконавчої влади в руках уряду при збереженні представницьких функцій Президента. По-четверте, Прем’єр-міністр має обиратися парламентом і представляти фракцію більшості. Неможливість домовитись про кандидатуру голови виконавчої влади є підставою для перевиборів (тобто неспроможність депутатів конструктивно виконувати установчу функцію має тягнути за собою втрату мандатів). Прем’єр-міністр повинен призначати міністрів – по одному або всіх разом, оскільки важливим питанням є забезпечення лояльності голови виконавчої влади. По-п’яте, уряд може бути відкликаний парламентом у результаті вотуму недовіри одночасно із призначенням нового Прем’єр-міністра та формуванням нового уряду.

Ростислав ПАВЛЕНКО, Директор Громадської організації «Школа політичної аналітики», нагадав учасникам засідання, що ефективність влади варто розуміти не лише як управлінську ефективність (послідовність та імплементованість рішень), а і як відповідальність за вчинені кроки (тиск на уряд з боку політичних партій та громадянського суспільства з метою уникнення прийняття рішень, що захищають індивідуальний або корпоративний інтерес). Світова статистика свідчить на користь парламентських моделей взаємодії законодавчої та виконавчої влади, однак вони можуть виявитися неефективними у випадку слабкості партійних систем. Окресливши історію різних варіантів парламентсько-урядової співпраці в Україні, експерт підкреслив важливість питання коаліційної стабільності. У вітчизняних умовах, коли більшість населення підтримує президентську форму правління, доцільно обговорювати перспективи змішаної моделі, за якої Президент пропонує парламенту склад уряду, а уряд є повноваженим у випадку підтримки парламентом його програми діяльності. Важливий механізм – конструктивний вотум недовіри уряду (коли питання про відставку Прем’єр-міністра може бути порушено лише у випадку наявності іншої кандидатури на пост глави виконавчої влади).

Микола КОЗЮБРА, Завідувач кафедри державно-правових наук Національного університету «Києво-Могилянська Академія», зауважив, що парламентська демократія не може розумітися виключно як форма правління (парламентська республіка), а повинна передбачати належний рівень ефективності та легітимності. Парламентська демократія функціонує тоді, коли парламент чітко виконує всі покладені на нього функції – законодавчу, представницьку, контрольну. Участь парламенту (а більш конкретно – парламентської більшості) у процесі формування уряду є вирішальною. Інший важливий момент – хто і за якою процедурою може звільнити Прем’єр-міністра. За таких умов, подальші конституційні перетворення в Україні повинні передбачити: відмову від подвійної відповідальності уряду перед Верховною Радою України та перед Президентом на користь виключної відповідальності перед парламентом; відмову від наявності міністрів з різним статусом (кандидатури всіх міністрів повинні подаватися Прем’єр-міністром і затверджуватися парламентом); відмову від наявності кількох центрів виконавчої влади  (наразі в Україні частково виконавчі функції перебирають на себе Рада національної безпеки та оборони та Секретаріат Президента). Тим не менше, необхідно зберегти певні елементи дуалізму влади. Зокрема. Президент має виступати у ролі арбітра під час переговорів про коаліцію та формування уряду. Микола Козюбра наголосив, що всі позитиви чинної української Конституції ще не використані, а тому варто думати над внесенням необхідних змін.

Юрій КЛЮЧКОВСЬКИЙ, народний депутат України, зазначив, що на сьогодні головні проблеми вітчизняного конституційного будівництва є суспільно-політичними за своєю суттю. В Україні відсутні традиції демократії. Тим не менше, в контексті інституційних розв’язань наявних проблем, оптимальним шляхом формування уряду є найпростіший – тобто президентський, за якого результати одних виборів визначають усе. Таким підхід є своєрідною грою у ва-банк, однак лише так можна припинити постійне політичне протистояння.

Програма заходу

Аналітичні матеріали «Коаліційний процес і формування уряду в умовах реформування конституційного ладу в Україні»

Презентація «Коаліційний процес і формування уряду: досвід країн Європи» 

Ключовими темами заходу стали виклики та цінності демократії, європейська ідентичність та міжкультурний діалог у регіоні Східної Європи та Південного Кавказу, ініціатива «Східного Партнерства» ЄС, зокрема в контексті ролі, що відведена громадянському суспільству, проблеми взаємодії неурядових організацій та влади, а також шляхи ефективної реалізації міжнародних проектів у сфері демократичного врядування.

Учасниками цьогорічної програми стали лідери громадянського суспільства, що були визначені шляхом національного відбору у кожній з п’яти країн та представляють неурядові організації, що діють у сфері захисту прав людини та європейської інтеграції. Річний цикл програми складає три семінари: у Грузії, Молдові та Україні. Проект здійснюється за підтримки спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи.

Семінар було офіційно відкрито керівниками партнерських організацій Мережі лідерів громадянського суспільства: Ігорем КОГУТОМ (Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив – Україна), Анаром АСЛАНОВИМ (Голова Ради НУО «Молодь за розвиток» – Азербайджан), Теваном ПОГОСЯНОМ(Виконавчий директор Міжнародного центру людського розвитку – Вірменія), Теймуразом КАНЧЕЛІ (Керівник проектів Грузинського Фонду стратегічних та міжнародних досліджень – Грузія), Євгенієм РЕВЕНКО (Керівник програм Асоціації міжнародної політики Молдови – Молдова), Володимиром КУШНІРЕНКО (Директор Центру комплексних досліджень – Україна), а також Більяною ЗАШОВОЮ (Координатор Програми «Створення та Розвиток Мережі лідерів громадянського суспільства в Україні, Молдові та на Південному Кавказі», Генеральний директорат демократії та політичних справ Ради Європи).

Перший тематичний день заходу було сфокусовано на темі лідерства. Він включав cемінар «Відповідальне лідерство та цінності»  Михайла МІНАКОВА (Голова Ради Асоціації випускників Української школи політичних студій (2006-2008), Старший програмний менеджер ПРООН в Україні, д.ф.н.) та тренінг з лідерства запропонований Теваном ПОГОСЯНОМ (Виконавчий Директор Міжнародного центра людського розвитку, Вірменія).

Семінар «Відповідальне лідерство та цінності» було проведено з використанням методики, створеної Інститутом Аспен (США). Такого типу семінари спрямовано на підтримку відкритого діалогу про проблеми особистості та суспільства. Вони базуються на відновленні здатності учасників вести змістовний діалог та реактуалізації фундаментальних цінностей. Під час підготовки до заходу учасники ознайомились із текстами Фукидида, Н. Маккіавеллі, Л. Толстого, В. Гавела тощо, які і стали основою для подальшої дискусії навколо філософських засад та інтерпретацій проблеми. Прикладна частина семінару була присвячена аналізу відповідальності лідерів, зв’язку лідерства та цінностей, їх впливу на успішність лідера. На відміну від дискутивного початку роботи, друга половина дня була орієнтована на розвиток практичних навичок учасників у царині лідерства.

Другий день семінару було присвячено європейській тематиці. Він розпочався з вітального слова Шелдеріка ШААПВЕЛЬДА (Керівника Директорату демократичних інституцій Ради Європи), Аке ПЕТЕРСОНА (Представника Генерального секретаря Ради Європи з координації програм співробітництва в Україні) та Хелги ПЕНДЕР (Представництво Європейської Комісії в Україні), далі учасники працювали в рамках панельної дискусії  «Європейська ідентичність та цінність демократії», де доповідачами виступили Євген БИСТРИЦЬКИЙ (Виконавчий директор Міжнародного Фонду Відродження) таКлаус ШУМАНН (Екс-генеральний директор з питань політичної діяльності Ради Європи).

Розпочата дискусія знайшла своє логічне продовження у наступній панельній сесії «Ініціатива «Східне Партнерство»: роль громадянського суспільства», де співдоповідачами виступили Вадим ТРЮХАН (Директора Координаційного бюро з європейської та євро-атлантичної інтеграції  України) та Ігор БОЦАН (Директора  Асоціації за Демократію та Участь – АДЕПТ, Молдова).

Завершилась програма міні-тренігом командної взаємодії «Створення команди – від взаємодії до співпраці», який було спеціально розроблено для аудиторії семінару тренінговою компанією «Кій» та проведено у Музеї народної архітектури та побуту «Пирогів».

13 червня учасники працювали у малих дискусійних групах. Учасники групи «Захист прав людини» зосередили свою увагу на темі «Взаємодія правозахисних організацій та влади. Проведення кампаній та акцій», котру було презентовано Євгеном ЗАХАРОВИМ (Співголова Харківської Правозахисної групи, Україна) з подальшим обговоренням можливостей діяльності громадянського суспільства у даній сфері в кожній з країн-учасниць. Група «Європейська Інтеграція» присвятила свій час виступу Володимира КУШНІРЕНКА (Директор Центру комплексних досліджень, Україна) на тему«Міжкультурний діалог у Східній Європі та на Південному Кавказі».

Продовженням роботи стали групові презентації «Регіонального дзеркала», які були підготовлені учасниками шляхом он-лайн комунікації у часовому проміжку між першим та другим семінаром. Кожна презентація була підготовлена мульти-національною групою, яка включала одного представника від кожної з краї та зосереджувалась на певних аспектах правозахисної або євроінтеграційної тематики як в окремих країнах, так і в регіоні в цілому.

Після перерви учасники продовжили свою роботу в рамках спільної сесії на тему «Роль молоді у зміцненні громадянського суспільства» (Індіра ГАДЖИЄВА, Міністерство молоді та спорту Азербайджану) та «Інструменти ефективної реалізації міжнародних проектів у сфері державного устрою та демократичного правління» (Др. Кахи ДЕМЕТРАШВІЛІ, Партнер та менеджер CIMS Consuting, Грузія).

Київ, 18 червня 2009 року

Генеральному секретареві Ради Європи
п. Террі Девісу

Президенту Парламентської Асамблеї
Ради Європи
п. Луїсові Марії де Пуча

Голові Комітету міністрів Ради Європи,
міністрові закордонних справ Словенії
п. Самуелю Жбогару

Комісару з Прав Людини Ради Європи
п. Томасу Хаммембергу,

Президенту Конференції НУО при Раді Європи
п. Жан-Марі Хейдту

19 червня в парламенті Азербайджану заплановано прийняття поправок до закону «Про недержавні організації (фонди)». Ознайомившись із пропонованими поправками, ми виявили суттєву невідповідність європейським демократичним стандартам, а саме:

• значне ускладнення процедури реєстрації;
• адміністративне обмеження території діяльності громадських організацій;
• обмеження міжнародної діяльності;
• обмеження та жорстка регламентація фінансової діяльності громадських організацій зареєстрованих в Азербайджанській Республіці.

Зважаючи на давні плідні стосунки України та Азербайджанської Республіки, а також тісні контакти громадян наших країн, в тому числі членів різноманітних об’єднань громадян, Ми, представники Мережі Лідерів Громадянського Суспільства Азербайджану, Вірменії, Грузії, Молдови та України, що об’єднує понад 120 громадських організацій зазначених країн, висловлюємо занепокоєння з приводу можливого прийняття планованих поправок до закону «Про недержавні організації (фонди)».

Вважаємо, що прийняття цих поправок обмежить громадянські права, а також створить значні перешкоди дружній співпраці громадян Азербайджанської Республіки та наших країн.

Прийняття вказаних поправок ускладнить подальший розвиток громадянського суспільства та поставить під сумнів дотримання демократичних цінностей в Азербайджанській Республіці.

У разі виникнення такої потреби, ми готові надати свою підтримку задля модернізації законодавства про НУО Республіки Азербайджан та поділитись кращим досвідом щодо становлення та розвитку неурядових організацій у Вірменії, Молдові, Україні та Грузії.

Сподіваємося на Ваше розуміння!

З повагою,

Ігор КОГУТ, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Директор Української Школи Політичних Студій, Україна

Теван ПОГОСЯН, Виконавчий Директор Міжнародного центру людського розвитку, Вірменія

Теймураз КАНЧЕЛІ, Керівник проектів Грузинського центру Стратегічних та міжнародних досліджень, Грузія

Євген РЕВЕНКО, Керівник програм Асоціації міжнародної Політики Молдови, Молдова

Рафік ІСМАЙЛОВ, Голова Ради «Молодь за розвиток», Азербайджан

Та учасники Мережі Лідерів Громадянксього Суспільства

Андрій КОГУТ, Секретар Громадянської Асамблеї України, Україна

Василь БУЧКО, Сергій ЧЕКУЛАЄВ, Володимир ШАХОВСЬКИЙ
Співзасновники Рівненської обласної громадської організації «Право на захист», Україна

Володимир БРУЩЕНКО, Голова Правління Євроклубу «Право і Захист», Україна

Юрій ЧУМАК, Експерт Харківської правозахисної групи,
голова Центру правових та політичних досліджень «ДУМА», Україна

Станіслав ІГНАТЬЄВ, Директор ГО «Інстиут сталого розвитку», Україна

Володимир БОСАК, Голова Всеукраїнської гормадської молодіжної організації «Молодіжний Європейський Рух», Україна

Аліна ЯРОСЛАВСЬКА, Голова Правління Кіровоградської обласної благодійної організації «ВІДКРИТЕ СЕРЦЕ»

Школа професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА” –це майданчик для спілкування професійних журналістів, обміну знаннями, досвідом, ідеями, ініціативами та інноваціями, а також поглиблення знань та навичок роботи в різних жанрах. Місією Школи є професійний розвиток та підтримка лідерів української журналістики, авторитетних та відповідальних представників професії, які поділяють та відстоюють високі стандарти журналістики, дотримуються етичних принципів, розуміють природу журналістської професії, є гнучкими до запровадження інноваційних підходів, сповідують ідеали незалежних засобів масової інформації у демократичному суспільстві та розділяють європейські цінності. Цього року в рамках проекту з-поміж 200 кандидатів було обрано 26 журналістів з різних міст України.

Вже традиційно сесію відкрив Ігор КОГУТ, Директор Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА», Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив.

В рамках другої сесії було проведено лекцію Наталі АМЕЛЬЧЕНКО, завідуючої кафедрою політології Національного університету “Києво-Могилянська Академія”, кандидата філософських наук, доцента  на тему: “Сучасні ідеології: виклики глобалізації”. Наталія АМЕЛЬЧЕНКО розповіла учасникам Школи про виникнення трьох основних модерних ідеологій: консерватизм, лібералізм та соціал-демократія та наголосила, що у сучасному українському суспільстві ідеологічно «чистих» партій не існує, положення викладені у програмах українських партій свідчать про процеси зближення їх ідеологічних позицій.

Під час сесії виступив також Володимир ФЕСЕНКО, Голова Правління Центру прикладних політичних досліджень “Пента” із лекцією на тему “Проблеми та перспективи національної консолідації України”, який зазначив про необхідність поряд із консолідацією еліти, також і консолідації влади, і що важливо, це питання стосується не лише політичних інститутів, але й довіри населення до влади.  

1 червня 2009 року учасники Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА» взяли участь у тренінгу «Аргументація та мистецтво переконання»,який провів Ігор РАК, Сертифікований тренер НЛП, Сертифікований бізнес-тренер, Сертифікований коуч. Цей тренінг викликав неабиякий інтерес в учасників Школи, оскільки стосувався практичних, близьких до кожного тем: як зрозуміти думки людини через невербальну комунікацію, яким чином переконати співрозмовника у своїй точці зору та інші. Цього ж дня учасники мали змогу здійснити ознайомчу екскурсію до м. Бахчисарай, де Олекса ГАЙВОРОНСЬКИЙ, Заступник директора з наукової роботи Бахчисарайського історико-культурного заповідника, показав та розповів учасникам про побудову історико-археологічного музею «Салачик». 

Також у Бахчисараї відбулася зустріч із Рефатом ЧУБАРОВИМ, народним депутатом України Vскликання, Заступником голови Меджлісу кримськотатарського народу, який ознайомив учасників з історією виселення та сьогодення кримсько-татарського народу. Відповідаючи на питання учасників, Рефат ЧУБАРОВ спростував деякі твердження, що побутували серед слухачів Школи щодо кримських татар та наголосив на винятковій ролі української держави у поверненні кримських татар на свою Батьківщину.

2 червня 2009 року відбувся т.зв. аспенівський семінар на тему «Успішність держави та політична раціональність», модератором якого виступив Михайло МІНАКОВ, Старший програмний менеджер ПРООН, доктор філософських наук, Випускник Української Школи Політичних Студій. Після обговорення прочитаних матеріалів, які складалися із текстів Фергюссона Н., Калхуна К., Тойнбі А. та інших мислителів, учасників було поділено на 3 групи.  Під час роботи в групах вони мали можливість обговорити фактори успішності для України та виробити необхідні для сталого розвитку України кроки.

Також в рамках Другої сесії Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА» 2 червня 2009 року слухачі Школи відвідали флагман українських Військово-Морських Сил фрегат «Гетьман Сагайдачний». Під час перебування на кораблі учасники Школи ознайомилися з нинішнім станом та перспективами розвитку ВМС Збройних Сил України, місцем та роллю українського флоту у підтриманні національної безпеки держави, організацією повсякденної служби та побутом військових моряків.

В останній день сесії Володимир ПРИТУЛА, Голова Комітету із моніторингу свободи преси в Криму, прочитав  для слухачів Школи лекцію “Національні питання: особливості кримської політики”, що стала завершальним акордом кримської тематики Другої сесії Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА».

Подальші сесії Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА» відбудуться в Одесі та Львові.

Завершилася робота Другої сесії Української школи політичних студій 2009 року, що тривала з 27 травня по 31 травня 2009 року у сел. Сімеїз (АРК, Україна). Ключовими темами цієї сесії стали питання національної ідеї та консолідації, раціональність в політиці та стратегії державного будівництва, розвитку політичних інституцій та особливостей кримської політики. Учасники цьогорічної програми були відібрані серед понад п’ятисот кандидатів і візьмуть участь ще в одній національній сесії та у Третьому Літньому Університеті Демократії у Страсбурзі (Франція).

Сесія була відкрита Директором Української школи політичних студій Ігорем КОГУТОМ 27 травня 2009 року.

Робота розпочалася з виступу Григорія ІОФФЕ (Керівника Постійної мандатної комісії по депутатській етиці, організації роботи Ради і засобах масової інформації ВР АРК), що був присвячений питанню Криму на політичній мапі України, особливостям кримської політичної арени та політичних процесів, що мають місце на території автономії. Кримська проблематика знайшла своє продовження у виступі Рефата ЧУБАРОВА (народного депутата України V скликання, Заступника голови Меджлісу кримськотатарського меджлісу) 30 травня 2009 року, присвяченого питанню етнонаціональної політики України крізь призму кримськотатарського питання.

28 травня 2009 року для учасників було проведено  тематичний семінар: “Раціональність в політиці та стратегії державного будівництва”(Михайло МІНАКОВ, Голова Ради Асоціації випускників Української школи політичних студій (2006-2008), Старший програмний менеджер ПРООН в Україні, д.ф.н.) та тренінг “Стратегія ефективної комунікації” (Ігор РАК, Сертифікований тренер НЛП, Сертифікований бізнес-тренер, Сертифікований коуч). Семінар ” Раціональність в політиці та стратегії державного будівництва ” було проведено з використанням методики, створеної Інститутом Аспен. Такого типу семінари спрямовано на підтримку відкритого діалогу про наявні проблеми особистості і суспільства. Вони базуються на відновленні здатності учасників вести змістовний діалог та реактуалізації фундаментальних цінностей. Під час підготовки до заходу учасники ознайомились із текстами Платона, Т. Гобса, Ж.-Ж. Руссо, М.Фуко тощо, які і стали основою для подальшої дискусії навколо філософських засад та інтерпретацій проблеми. Прикладна частина семінару була присвячена аналізу індексу неуспішності держав з метою ретроспективного бачення стратегій державного будівництва.

Під час семінару “Стратегія ефективної комунікації ” учасники ознайомились із особливостями комунікативного процесу, побудови комунікації та навичкам ефективного домовляння.

29 травня 2009 року учасники продовжили роботу в рамках семінару “Раціональність в політиці та стратегії державного будівництва”. Після цього в Севастопольській міській державній адміністрації відбулася зустріч учасників школи з Дмитром БАЗІВИМ (Заступником Голови Севастопольської міської державної адміністрації), в ході якої учасники мали змогу ознайомитися з особливостями самоврядування м.Севастополь та його геополітичного значення для України.

30 травня 2009 Наталія АМЕЛЬЧЕНКО (Завідувач кафедрою політології Національного університету “Києво-Могилянська академія”, к.ф.н., доцент) після своєї лекції “Українська ідентичність: виклики глобалізації” провела широкоформатну дискусію, що стосувалася громадянської та етнічної ідентичності, поєднання “етносу” та “демосу” в сучасній Україні, міфологем “відродження”, “майдану”, “соборності” в українській політиці.

Тематичним продовженням став виступ Володимира ФЕСЕНКА (Голови Правління Центру прикладних політичних досліджень “Пента”) з приводупроблем та перспектив національної консолідації України.

На завершення дня відбувся круглий стіл “Проект Україна”: що і як об’єднає націю” (до питання про національну ідею), під час якого учасники представили результати роботи у групах над своїми власними “проектами”.

31 травня 2009 року слухачі мали можливість поспілкуватися з приводу розвитку політичних партій та партійних систем в Європі з Андрієм МЕЛЕШЕВИЧЕМ (Декан факультету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктор політичних наук, Сіракузький Університет (США).

Детальну інформацію про Школу дивіться за адресою: https://www.usps.org.ua/

У 2009 році відзначається річниця двох визначних подій післявоєнної історії Німеччини – 60-річчя Конституції та 20-річчя падіння Берлінської стіни – між якими знаходяться 40 років історичної відстані.  Лабораторія  законодавчих ініціатив та Фонд Конрада Аденауера використали ці ювілеї єдності і свободи як привід, щоб нагадати про значення основних прав, демократії та правової державності у Німеччині та в світі, і таким чином створити імпульси для розвитку майбутнього в Україні.

Метою конференції стало обговорення ключових особливостей становлення конституційного ладу на прикладі Німеччини, основних проблем конституційної реформи та перспектив консолідації демократії в Україні.

В ході конференції обговорили такі питання:

1. Виникнення конституцій: роль держави і громадянського суспільства.
2. Текст Конституції та конституційна дійсність.
3. Конституційна реформа в Україні.

Виступаючи за подальший розвиток конституційного ладу в Україні і згадуючи з нагоди 60-річчя Конституції Німеччини, організатори  та учасники зробили свій внесок у дискусію про сучасний стан конституційного ладу в країні.

Ігор Когут, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, відзначив багаторічний досвід  роботи Лабораторії законодавчих ініціатив з конституційними питаннями, наголосивши на цінності обговорення конституційних проблем у колі вітчизняних та іноземних експертів. Така необхідність, на думку Ігоря Когута, продиктована розумінням того, що демократія є одночасно процесом і досвідом, який необхідно переймати.

Ніко Ланге, Керівник Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні, відзначив необхідність інклюзивного процесу та мобілізації суспільного інтересу для роботи конституції. Більш того, на думку Ніко Ланге, конституція не має бути змінена кардинально, адже це становить загрозу тяглості конституційної традиції.

Генріх Оберройтер, Професор політології, директор Академії політичної освіти, м. Тутцінг, звернув увагу на головні феномени, що вкладаються в суть поняття «жити конституцією». Серед них було відзначено суспільний консенсус, елементи плюралістичної демократії, державну інтеграцію, належне сприйняття політичного процесу суспільством, «воля» до конституції поряд із етичною орієнтацією в конституційних та правових питаннях і конституційним патріотизмом.

Крістіане Гулльманн, Керівник юридичного та консульського відділу Посольства Німеччини в Україні, звернула увагу на особливості конституційного процесу в Німеччині, при цьому наголосивши на визначальній ролі відповідальності у процесі творення конституцій.

Вінфрід Бруггер, Професор публічного права, член правління Німецько-Американської асоціації юристів, співвидавець німецькомовного журналу «Держава» (Der Staat), окреслив основні «хвилі»  виникнення конституцій у світі та порівняв певні особливості німецької та української конституцій.

Микола Козюбра, Завідувач кафедрою державно-правових наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», суддя Конституційного Суду України у відставці, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, звернув увагу на основні етапи становлення та характеристику Конституції України. Більш того, було визначену роль Конституційного Суду в процесі становлення конституційної юрисдикції.

Ігор Коліушко, Голова Центру політико-правових реформ, визначив типові причини невиконання Конституції України, що полягають в тому числі і в домінуванні традиції над нормами права, нераціоналізмі конституції та її недостатній конкретності.

Еллен Бос, Професор політології німецькомовного університету ім. Андрассі, м. Будапешт,  звернула увагу на особливості взаємозв’язку між стабільністю демократичної політичної системи  та якістю конституції, звернувшись до досвіду Угорщини та Польщі.

Анатолій Селіванов, Постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Академії правових наук України, наголосив на першочерговій необхідності створення наукової бази конституційного реформування. На думку Анатолія Селіванова, саме концепції, базовані на юридичних доктринах, можуть забезпечити якісний конституційний процес та сприяти уникненню неузгодженості дій і позиції щодо реалізації конституції.

Микола Оніщук, Міністр юстиції України, звернув увагу на особливості проекту конституційних змін, запропонованого Президентом України, при цьому наголосивши на необхідності формування належної системи балансу влад для нормального функціонування конституції.

Також участь у заході взяли народні депутати України, представники Секретаріату Президента України,  Конституційного Суду України, Міністерства юстиції України, представники провідних аналітичних центрів, фахівці у сфері конституційного права, науковці, представники засобів масової інформації, міжнародних організацій та інституцій.

13 -17 травня 2009 року у Тбілісі відбулась друга частина першого семінару Програми Мережі Лідерів Громадянського Суспільства 2009. 30 учасників цьогорічної другої групи «Європейська інтеграція» з Азербайджану, Вірменії, Грузії, Молдови та України зібрались у Тбілісі, щоб розпочати свою роботу в рамках CSLN (Civil Society Leadership Network).Метою програми є налагодження плідного діалогу та ефективної комунікації поміж представниками громадянського суспільства 5 країн регіону, їх участь у спільних проектах та вироблення зваженої позиції щодо нових викликів та загроз котрі постають перед регіоном. Цього року учасниками програми є лідери організацій, що діють у сферах захисту прав людини та європейської інтеграції. Мережа Лідерів Громадянського Суспільства створена за підтримки спільної програми Ради Європи та Європейського Союзу.

На першому для цієї групи семінарі учасники зосередились на питаннях Європейської інтеграції та поточних демократичних реформ у Азербайджані, Вірменії, Грузії, Молдові та Україні.

Поміж тем, котрі активно були продискутовані варто відзначити наступні:

• Політичні критерії Європейської інтеграції;
• Нові інструменти та можливості Євроінтеграції: нова ініціатива ЄС «Східне Партнерство»;
• Економічні критерії європейської інтеграції – роль та внесок громадянського суспільства.

Особливу увагу в рамках семінару було присвячено сучасній політичній ситуації в Грузії в ретроспективі останнього року.

Також учасники всебічно проявили себе під час тренінгів з ефективної комунікації та побудови команди, а також національних презентацій Country Mirror.

Непересічні презентації були представлено під час інтерактивного семінару з «Розробки, втілення та оцінки Медіа Кампаній на підтримку Європейської Інтеграції», який було проведено Виконавчим директором Інституту Масової Інформації Вікторією Сюмар.

Продовженням програми будуть 2 спільні для обох груп сесії в Україні (10 -14 червня 2009 – Київ, жовтень 2009 – Одеса).

Заключною подією цьогорічної програми стане Конференція випускників Мережі Лідерів Громадянського Суспільства 2008 та 2009 років восени 2009 р.

9 квітня 2009 року розпочалася робота Школи професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА”. Проект реалізується Лабораторією законодавчих ініціатив у партнерстві з “Телекритикою” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

Перша сесія Школи проходила з 9 по 12 квітня 2009 року в м. Києві та Київській області (смт Буча).

Під час Урочистого відкриття 9 квітня 2009 року з вітальним словом до 26 учасників, які були відібрані з-поміж більше двохсот кандидатів з усієї України, виступили: Ігор КОГУТ, директор Школи професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА”,  Євген БИСТРИЦЬКИЙ, виконавчий директор Міжнародного фонду “Відродження”, та Наталія ЛИГАЧОВА, шеф-редактор видань проекту “Телекритика”.

Робота Першої сесії розпочалася виступом Ігора БУРАКОВСЬКОГО (Директора Інституту економічних досліджень та політичних консультацій) на тему“Економічна криза в Україні та світі”, під час якого було закцентовано увагу на основні причини економічної кризи в Україні та світі, обговорювалися можливі шляхи виходу з неї.

Після серії питань та відповідей виступив Андрій КУЛИКОВ (Журналіст, Ведучий програми “Свобода слова”). Його лекція стосувалася питаньвідповідальності журналіста перед співгромадянами та мала своє продовження у дискусійному спілкуванні із учасниками Школи.

Завершився перший день роботи заключним словом Ігора КОГУТА, який підвів підсумки та окреслив подальші плани роботи Школи професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА”.

10-12 квітня учасники продовжили роботу в ГНЦ “Зелена Буча”.

В п’ятницю, 10 квітня перед слухачами Школи виступив Ігор КОЛІУШКО, Голова Правління Центру політико-правових реформ. Його доповідь стосувалася політичних і правових викликів сучасному  конституційному дизайну України.

Микола КОЗЮБРА (Завідувач кафедри державно-правових наук Національного університету “Києво-Могилянська академія”, суддя Конституційного суду України у відставці, доктор юридичних наук, професор) прочитав лекцію на тему: “Принцип верховенства у конституційному процесі в Україні”.

Після серії правових питань, журналісти мали змогу заслухали доповідь та поспілкуватися з Ігорем КУРУСОМ, Першим заступником Голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на тему “Сучасний телерадіопростір України”.Особливу увагу було приділено цифровому телебаченню як одному із найперспективніших напрямків розвитку телерадіопростору України.

Також слухачі Школи професійної журналістики мали можливість поглянути на складні взаємозв’язки демократії та медіа-бізнесу на основі презентаціїОлександра БОГУЦЬКОГО (Генеральний директор Міжнародної комерційної телерадіокомпанії “ICTV”).

11 квітня 2009 року, у суботу з доповіддю на тему “Громадянське суспільство: європейські цінності та орієнтири” виступив Євген БИСТРИЦЬКИЙ, завідувач відділом філософії культури, етики та естетики Інституту філософії ім.Г.С.Сковороди НАН України.

Наталія ЛИГАЧОВА, шеф-редактор видань проекту “Телекритика” розповіла слухачам Школи професійної журналістики про соціальну функцію журналістики.

Лариса ІВШИНА, головний редактор газети “День” прочитала лекцію на тему “Медіа та історична пам’ять”, підкресливши важливість ролі історичного знання (історії) у роботі журналіста.

Продовжилася робота першої сесії виступом Євгена РАДЧЕНКА, заступника Голови Правління Комітету виборців України, директора з розвитку Міжнародної  Громадської Організації “Інтерньюз-Україна”, який стосувався теми виборів  як  елементу народовладдя  в контексті українського   досвіду  та  європейських  стандартів.

На завершення дня учасники Школи мали змогу також взяти участь у неформальному спілкуванні із Андрієм ШЕВЧЕНКОМ, народним депутатом України V та VI скликань.

В неділю, 12 квітня 2009 року перед слухачами Школи виступила Ірина БЕКЕШКІНА, науковий керівник Фонду “Демократичні ініціативи” із доповіддю на тему “Опитування громадської думки в Україні на сучасному етапі: політичні технології чи барометр суспільства?”.

Завершилася перша сесія Школи професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА” виступом Наталі ЯКОВЕНКО, завідувача кафедри історії Національного університету “Києво-Могилянська академія”, доктора історичних наук, професора. Вона розповіла учасникам Школи про проблеми висвітлення історії в сучасних підручниках з історії України.

Наступні сесії Школи професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА” заплановані на такі дати:

ІІ сесія: 31 травня 2009 року – 3 червня 2009 року (АР Крим);

ІІІ сесія: 10-13 вересня 2009 року (м.Одеса);

ІV сесія: 3-6 грудня 2009 року (м.Львів).

Список учасників Школи журналістики “НОВА УКРАЇНА” дивись ТУТ

Подальшу інформацію про Школу дивись ТУТ

1-5 квітня 2009 року відбувся перший семінар Програми Мережі Лідерів Громадянського Суспільства 2009. 30 учасників з Азербайджану, Вірменії, Грузії, Молдови та України зібрались у молдавському містечку Вадул-луї-Вода неподалік Кишинева, щоб розпочати свою роботу в рамках CSLN (Civil Society Leadership Network) . Цього року учасниками програми стали представники громадських організацій котрі діють у сферах захисту прав людини та європейської інтеграції.

Метою програми є налагодження плідного діалогу та ефективної комунікації поміж представниками громадянського суспільства 5 країн регіону, їх участь у спільних проектах та вироблення зваженої позиції щодо нових викликів та загроз котрі постають перед регіоном. Мережа Лідерів Громадянського Суспільства створена за підтримки спільної програми Ради Європи та Європейського Союзу.

На першому семінарі учасники зосередились на питаннях співпраці поміж публічною владою та громадянським суспільством та ролі правозахисних організацій Азербайджану, Вірменії, Грузії, Молдови та України у цьому процесі.

Поміж тем, котрі активно були продискутовані, варто відзначити наступні:
• Повага до прав людини та Верховенство Права : ідеальна модель чи прикладний інструмент.
• Ідентичність та міжкультурний діалог у Східній Європі та на Південному Кавказі, з особливим фокусом на правах меншин.
• Можливості та шанси, які надає регіону нова політика Європейського Союзу Східне Партнерство.
• Дизайн, менеджмент та оцінка програм, котрі здійснюються національними НУО: кращі практики зі сфери Захисту прав людини.

Заключна дискусія була присвячена можливостям співпраці національних НУО на регіональному рівні.

Продовженням програми будуть семінар для групи «Європейська Інтеграція» у Тбілісі (13-17 травня 2009) та дві спільні для обох груп сесії в Україні (10 -14 червня 2009 – Київ, жовтень 2009 – Одеса).

Заключною подією цьогорічної програми стане Конференція випускників Мережі Лідерів Громадянського Суспільства 2008 та 2009 років восени 2009 р.