Захід провела Лабораторія законодавчих ініціатив за підтримки програми “Засоби масової інформації” Міжнародного фонду “Відродження” та Мережевої медіа програми фондів “Відкрите суспільство”. Сесія була присвячена питанням побудови ефективного громадянського суспільства та ролі медіа, використання маркетингових інструментів для ЗМІ, регулювання авторського права в Україні та світі, філософії свободи слова. Також під час сесії учасники поспілкувалися з експертами на теми екологічної політики, суспільних відносин у трикутнику «держава – ринкова економіка-конкуренція», системи охорони здоров’я, дотримання захисту прав людини у місцях несвободи, «мови ворожнечі» в мас-медіа. Крім того, у рамках сесії було проведено круглий стіл «Полювання за інформацією: формальний та неформальний підходи», тренінг з питань висвітлення конфлікту в мас-медіа та семінар «Аналіз державної політики для журналістів та редакторів ЗМІ». Учасники відвідали дискусію «Ринок нових можливостей: медіатенденції в країнах колишнього СРСР», яка відбулася у рамках 64-го Всесвітнього Газетного Конгресу. У кінці сесії журналісти також взяли участь у форум-театрі: це методика інтерактивної роботи з групою, спрямована на вирішення та краще розуміння тієї чи іншої соціальної проблеми.

Після урочистого відкриття сесії Ігорем Когутом, головою Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, та Євгеном Бистрицьким, виконавчим директором Міжнародного фонду «Відродження», останній своїм виступом «Дієве громадянське суспільство: роль медіа» відкрив тематичний блок, присвячений сучасним викликам у медіа галузі. Були розглянуті поняття «комунікація», «суспільний дискурс», «громадянське суспільство», «повнота публічної сфери». Експерт відмітив, що передача інформації відбувається на двох рівнях: локутивному, де відбувається її перевірка на істинність, та іллокутивному,  де висловлюються емоції чи вольове ставлення до того, про що йде мова. Було зазначено, що громадянське суспільство – це сукупність, об’єднана приватно-колективним інтересом, і об’єднуючим фактором тут виступають цінності.

Після цього журналісти познайомилися із Анною Нельсон, доцентом, викладачем Колумбійського університету (США). Експерт презентувала результати досліджень конкурентоздатності медіа на нових ринках, які лягли в основу звіту Міжнародної асоціації газет і видавців. Анна Нельсон розповіла про дослідження медіа ринку у Грузії, Єгипті, Гватемалі та В’єтнамі. А загалом в основі звіту – дані від 227 респондентів у 60 країнах. Дослідниця прийшла до висновку, що не зважаючи на цензуру та насилля у багатьох країнах світу, деякі з них все ж таки мають безпрецедентну свободу ЗМІ. Медіа менеджерам та редакторам в державах, що розвиваються, перш за все не вистачає навичок управління; крім того керівники більшості газет вважають економічний клімат та ринкові умови найбільшими викликами для редакторської незалежності та розвитку медіа як бізнесу. Також дослідження Анни стосувалося частки цифрових ЗМІ у загальному прибутку медійних організацій: не зважаючи на те, що їх кількість неухильно зростає по всьому світові, від цифрових медіа ринок отримує лише 10% свого прибутку, а основним джерелом коштів все ще залишаються традиційні медіа.

В кінці першого дня Олександра Дворецька, координатор Мережі правових приймалень Криму (Кримський правозахисний центр “Дія”), ознайомила журналістів ізметодикою форум-театру, за якою вони працювали впродовж сесії.

Наступний день розпочався із вправ, спрямованих на встановлення довірливих відносин та сприйняття серед учасників Школи (це відбувалося в рамках підготовки до проведення форум-театру). Змістовна частина дня розпочалася виступом Оерла Вілкінсона, президента, виконавчого директора Міжнародної маркетингової асоціації новинних медіа (INMA, США),  який розповів про маркетингові інструменти для просування ЗМІ в епоху мультимедіа. З численними прикладами Оерл Вілкінсон розповів учасникам Школи про призначення різних платформ на медіа ринку та переваги й недоліки кожної з них, зазначивши про стійкість концепту традиційної газети («оскільки люди, навіть читаючи статтю на веб-сайті друкованого видання, на запитання – що ти робиш? – все ще відповідають – я читаю газету»). Виступ американського експерта було зосереджено навколо таких питань: яким чином можливо змінити «газетну культуру», як краще просувати нові медіа продукти на ринок, нові бізнес-моделі та інновації, що чекає на медіа індустрію впродовж наступних декількох років.

Після цього журналісти вирушили до Києва, де в Українському домі в рамках 64-го Всесвітнього Газетного Конгресу відбулася дискусія «Ринок нових можливостей: медіатенденції в країнах колишнього СРСР». У дискусії взяли участь Вікторія Сюмар, виконавчий директор Інституту масової інформації, Леонід Цодіков, керівник  UMH Lab, Ольга Іванова, заступник керівника дирекції з питань розвитку нових цифрових продуктів і редакційних технологій, Russia Beyond The Headlines, Российская газета, Денис Воронков, генеральний директор видавничого дому «Аргументы и факты», Манфред Верфель, заступник генерального директора, виконавчий директор, Competence Center Newspaper Production, WAN-IFRA, Катерина Лапшина, директор з розвитку медіа бізнесу СКМ, голова Наглядової ради “Сегодня Мультимедіа”. Модератором виступив Борис Ложкін, президент UMH, член Правління WAN-IFRA. Учасники дискусії говорили про стан традиційних і нових ЗМІ у сучасному медіа ландшафті пострадянського простору, зокрема Д.Воронков розповів про плани холдингу «Медіа3» (до якого входить газета «Аргументы и Факты») інвестувати у цифрові платформи і розвивати свої онлайн-ресурси. Крім того, експерти обговорили питання достовірності рейтингів, що надаються такими учасниками ринку як PWC чи ZenithOptimedia, оскільки інформація про методологію таких досліджень часто не є відкритою.

Потім учасники Школи взяли участь у панельній дискусії, присвяченій питанню регулювання авторського права в Україні та світі; спікерами стали Ярослав Ліпшиц, президент фундації «Сучасна Польща» та Олександр Ольшанський, заступник голови Правління Інтернет Асоціації України. Я.Ліпшиц ознайомив учасників Школи із історією виникнення авторського права та розкрив монополістичну, на думку спікера, природу авторського права, що є штучно створеним концептом. О.Ольшанський зазначив, що нині авторське право вже давно втратило своє початкове значення: воно вже не належить автору, а належить великим медіа корпораціям, які зазвичай віддають автору менше 1% від прибутку. В кінці дня за модерації Олександри Дворецької учасники взяли участь у підготовчих вправах до форум-театру.

Наступний день, 6 вересня 2012 року, також розпочався з вправ, спрямованих на розвиток навичок командної роботи. Далі був виступ Всеволода Речицього, конституційного експерта Харківської правозахисної групи, кандидата юридичних наук, доцента Національної юридичної академії України ім. Я. Мудрого, який говорив профілософію свободи слова як основоположну свободу людини. Також значну увагу було приділено поняттю «символічна реальність», було розглянуто її формування та функції.

Наступний тематичний блок під назвою «Етичні засади роботи журналіста» розпочався з круглого стола, в якому головними спікерами стали Олексій Шалайський, редактор сайту «Наші гроші», Дмитро Гнап, керівник Агентства журналістських розслідувань “Слідство.Інфо”, Максим Сухенко, керівник проектів журналістських розслідувань “1+1”, програма “ГРОШІ”. Під час круглого столу учасники разом із експертами обговорили можливості полювання за інформацією для журналістів. Експерти дали свої поради щодо ефективного використання онлайн-ресурсів для проведення якісного журналістського розслідування. Д. Гнап дав учасникам поради, яким чином працювати з джерелами інформації, коли журналіст опиняється на місці події. О.Шалайський підняв питання можливості використання «зливів інформації». М. Сухенко порадив учасникам Школи звертатися до офіційних, відкритих джерел, шукати інформацію в регіональній пресі та звертатися за інформацією до людей безпосередньо.

В цей же день учасники розподілили ролі та обговорили сценарій для форум-театру. Після цього відбувся тренінг з питань висвітлення конфлікту в журналістиці. Тренером виступила Ольга Духніч, викладач кафедри політичних наук та загальної психології, заступник декану філософського факультету Таврійського національного університету, тренер та методист тренінгових програм НУО «Інтеграція та розвиток». О.Духніч розповіла учасникам про предмети конфлікту та методи аналізу конфліктної ситуації. Також під час тренінгу учасників поділили на групи і вони аналізували реальні статті в ЗМІ в контексті теми тренінгу.

7 вересня 2012 року, у п’ятницю, журналісти познайомилися з Оленою Маслюківською, старшим викладачем Національного університету Києво-Могилянська академія, кандидатом економічних наук, керівником напряму освіти та навчання “Програми розвитку публічно-приватного партнерства”, яка своїм виступом на тему «Чи є в Україні екологічна політика?» розпочала тематичний блок «Ключові виклики українського суспільства». Були розглянуті поняття й цілі екологічної політики, шляхи стабілізації і поліпшення стану навколишнього природного середовища України, серед яких особливо відзначили інтеграцію екологічної політики до соціально-економічного розвитку України та впровадження екологічно збалансованої системи природокористування. Також говорилося про повільний розвиток екологічної політики в Україні через відсутність в програмах партій грамотного екологічного компоненту і неспівпадіння часових циклів власне політики (короткий) й екологічної політики (довгостроковий).

Після цього до Школи завітали Денис Черніков, старший експерт Лабораторії законодавчих ініціатив, і Олександр Шатковський, експерт з державних закупівель, які висвітили тему «Держава, ринкова економіка, конкуренція. Чи можна в Україні грати за європейськими правилами?». Ознайомивши журналістів з ключовими подіями у сфері регулювання державних закупівель, експерти говорили про державну допомогу бізнесу в Україні.

Потім Олег Петренко, директор зі стратегічного розвитку клініки «Оберіг», магістр менеджменту організацій охорони здоров’я, виступив перед учасниками з темою «Безкоштовно-платна медицина. Якою вона є насправді?». Було відзначено, що погіршення медичного обслуговування за даними опитування у липні 2012 року входить у п’ятірку найбільших загроз для України. Однак рівень та якість медичної допомоги визначають лише 10 – 15 % загального виміру здоров’я, також необхідно брати до уваги генетику, спосіб життя, навколишнє середовище, освіту. Крім цього, були розглянуті типи систем охорони здоров’я, серед яких приватна, страхова і бюджетна. Експерт виокремив дві основні взаємодоповнюючі причини незадовільного стану справ у секторі медичного обслуговування в Україні: кількісний дефіцит фінансових ресурсів і неефективне використання наявних фінансових, матеріально-технічних та людських ресурсів.

Цього ж дня відбулося продовження підготовки до форум-театру, зокрема учасники опрацьовували в групах свої ролі. Тематичний блок дня продовжився виступом Олега Мартиненка, голови правління Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів, доктора юридичних наук, який розповів учасникам Школи про дотримання захисту прав людини в місцях несвободи. О. Мартиненко ознайомив учасників із факультативним протоколом до Конвенції ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських та таких, що принижують людську гідність, видів поводження і покарання, з якого можна зробити висновок, що місця несвободи не обмежуються тюрмами – до місць несвободи належать також місця утримання осіб під опікою, наглядом, захистом, охороною. За оцінкою правозахисників, таких місць в Україні – понад 5 тисяч. Також, експерт звернув увагу на основні проблеми, що існують у сфері захисту прав людини у місцях несвободи.

Тема прав людини отримала продовження у виступі Максима Буткевича, координатора проекту “Без кордонів” (громадська організація Центр “Соціальна Дія”). Він поділився своїми міркуваннями щодо теми «Образ «іншого» в медіа: мова ворожнечі як порушення професійних стандартів журналіста». Були розглянуті поняття «мови ворожнечі», її види, закцентовано увагу на проблемі пропаганди ксенофобії та расизму в медіа, розглянуто приклади використання «расистського мовлення».

Наприкінці дня відбувся спектакль форум-театру, в якому взяли участь усі учасники Школи.

Останній день другої сесії Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА» був присвячений семінару з питань аналізу державної політики для журналістів та редакторів ЗМІ. Тренером виступив Роман Кобець, співробітник Інституту філософії НАН України, викладач кафедри філософії Національного університету «Києво-Могилянська академія», кандидат філософських наук. Були розглянуті відмінності понять «politics» і «policy», проаналізовано характеристики  державної політики та «зацікавлених сторін», які є об’єктом беспосереднього впливу прийняття того чи іншого рішення. Також було виокремлено спільні проблеми журналістів та аналітиків політики. Після цього учасники мали змогу на практиці використати набуті знання та проаналізували проблему аварійних балконів.

Передача на “Радіо Ера” “Виміри життя. Економіка” присвячена механізму державних закупівель в Україні та аналізу наслідків нового закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель».

Гості студії: Денис Черніков, експерт Лабораторії законодавчих ініціатив та Олексій Шалайський, засновник Інтернет-порталу «Наші гроші».

На основі аналізу тенденцій державної підтримки суб’єктів господарювання (податкових пільг) та здійснення економічних реформ у цій сфері, експерти Лабораторії законодавчих ініціатив розробили ряд пропозицій, які були передані народним депутатам України від різних політичних сил та провідним політичним партіям. Аналітики мають надію, що наведені факти у той чи інший спосіб вплинуть на вироблення програм політиків та їх партій напередодні парламентських виборів.Зокрема, результати аналізу свідчать про суттєве зростання втрат державного бюджету від надання податкових пільг у 2010-2011 роках, високу частку збиткових підприємств у галузях, які одержують бюджетну підтримку, нерівномірний розподіл такої підтримки між регіонами України та загалом низьку її ефективність.Тому існує необхідність модернізації політки державної підтримки відповідно до принципів Європейського Союзу.

1. Втрати доходів державного бюджету від надання податкових пільг суттєво зросли у 2010-2011 роках.

Втрати бюджету від надання податкових пільг у 2010 році склали значну частку фінансового результату від звичайної діяльності (згідно даних Державної служби статистики):

• у сільському господарстві, мисливстві, лісовому господарстві – 62%, при тому, що 70% підприємств галузі є збитковими;
• у сфері транспорту та зв’язку – 68,5%, при 56% збиткових підприємств;
• у сфері оптової та роздрібної торгівлі, послугах з ремонту – 30%, при 62% збиткових підприємств.

2. Прямі бюджетні дотації працюють на економіку ренти.

Загалом, державна підтримка економічної діяльності у вигляді прямих видатків з державного бюджету та його втратами від надання податкових пільг у 2011 році становила майже 8% ВВП України.

Разом з тим, незалежні оцінки якості підтримки є невисокими. У рейтингах конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму показники України в контексті державних фінансів послідовно погіршуються впродовж останніх років:

3. Положення Програми економічних реформ щодо стабілізації державного бюджету не виконані.

Згідно з розділом «Стабілізація державного бюджету» Програми економічних реформ на 2010-2014 роки, ще у 2011 році передбачалося розробити проект закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» на основі стандартів ЄС для “оптимізації використання державних ресурсів, що спрямовуються на стимулювання економічної діяльності, а також посилення фінансової та фіскальної дисципліни”. Водночас указом Президента від від 12 березня 2012 року № 187/2012 термін внесення законопроекту до парламенту встановлено на серпень 2012 року.

Подальше затягування із впровадженням сучасних підходів у регулюванні державної допомоги не тільки не сприяє стабілізації державних фінансів, але й унеможливлює виконання положень Порядку денного асоціації Україна-ЄС, майбутньої Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у частині створення зони вільної торгівлі.

2. Адекватність підтримки. Обсяг, форма та механізм надання підтримки повинні бути адекватними проблемі, на вирішення якої вона спрямована.

3. Зміна поведінки одержувача. Завдяки державній допомозі одержувач повинен розпочати, здійснити діяльність, яка була б неможливою без державної допомоги, або можливості цю діяльність розпочати є обмеженими. Державна допомога діяльності, яку одержувач здійснюватиме в будь-якому разі та в такому самому обсязі, як і без допомоги, не є прийнятною.

4. Допомога розвитку, а не збиткам. Державна допомога, як правило, не повинна компенсувати поточні витрати суб’єктів господарювання, особливо тих, що працюють збитково, перебувають у стадії банкрутства.

5. Результати (виробничі потужності, робочі місця тощо), досягнуті завдяки державній допомозі, повинні зберігати своє призначення впродовж наступних декількох років.

6. Державна допомога має бути спрямована на часткове відшкодування вартості проекту, що реалізовує її одержувач.

7. Відсутність спотворення конкуренції. Позитивні наслідки державної допомоги для розвитку економіки повинні бути збалансованими з можливими негативними наслідками для стану економічної конкуренції.

Друга сесія Української школи політичних студій почалась з виступу директора Української школи політичних студій, Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігоря КОГУТА, який розповів учасникам про програму заходу та окреслив питання, які будуть обговорюватись під час дискусій.

Одразу після відкриття розпочалась дискусійна панель «Актуальні події на Близькому Сході: виклики та наслідки для світу та України», експертом якої виступив Директор Центру близькосхідних досліджень Ігор СЕМИВОЛОС.

Лектор приділив увагу роз`ясненню суті теорій соціальних рухів, які описують причини виникнення соціальних вибухів, в тому числі – недавніх заворушень на Близькому Сході та у Північній Африці. Так, Ігор Семиволос розповів про теорію колективних дій (М. Олсон), теорію соціальних рухів, теорію переламного моменту (М. Ґладуелл), а також про нормативний вибух в аморальному суспільстві (Є. Головаха). Серед причин конфліктів експерт виділив такі: застаріла ненависть, маніпулятивні еліти, політика ідентичностей (суперечливі символи, стереотипи, страхи активізуються для агресії у випадку етнічного конфлікту у розділеному суспільстві), дилема безпеки (мобілізація та контр-мобілізація різних груп перед загрозою з боку інших груп в умовах занепаду держави), економічні причини – боротьба за збільшення доступу до ресурсів, корупція, безробіття, економічний застій, «failed state». Ігор Семиволос підсумумвав, що успішними є ті революції, які завершуються компромісом. Також він прослідкував логіку та особливості окремих етапів конфлікту в розідленому суспільстві (акумулювання, мобілізація, дилема безпеки, примус, ескалація, миротворення) й зазначив, що перемога однієї зі сторін під час революційного руку, має наслідком зростання відчуття успіху, зростання кількості людей, залучених в акціях, а також збільшення очікування дивідендів її представниками.

Сенс революцій, вважає лектор, полягає у тому, що виникають нові соціальні групи, які готові здійснювати соціальні трансформації. Розглядаючи можливий сценарій розвитку подій на Близькому сході та ймовірність його ісламізації, експерт вважає – попри те, що в результаті демократичних виборів до влади на Близькому Сході приходять ісламістські партіїх та рухи, які ідентифікуються виборцями як чесні, розвиток подій за Іранським сценарієм все ж неможливий.

День завершився роботою в групах.

Другий день сесії був присвяченний роботі з текстами. У цьому блоці Школа, застосовуючи новітній досвід, способи та методи викладання, використовуєаспенський метод у роботі з учасниками (традиція проведення таких семінарів триває з 2007 року). Свого часу Аспенський Інститут (www.aspeninstitute.org) було створено для того, щоб помітні постаті, лідери в бізнесі, культурі, державному управлінні, ЗМІ та політиці час від часу проходили через семінари, які пропагують принципи лідерства, заснованого на цінностях. Аспенські семінари спрямовано на підтримку відкритого діалогу про проблеми особистості і суспільства. Їх засновано на здатності учасників вести змістовний діалог, реактуалізації фундаментальних цінностей та усвідомленні нерозривності зв’язку долі окремих країн з долею людства. З метою якнайбільш продуктивного результату проведення семінару, учасники заздалегідь отримують усі необхідні тексти, аби читання було осмисленим та грунтовним.

Зокрема, учасники Школи ознайомились з працями таких авторів, як Платон, М.Хоркхаймер, Т.Адорно, А.Грамши, Р.Барт, Д.П.Мірандола, Ж.О. де Ламетри, М.Гайдеггер, Х.Плеснер, А.Еткінд, Д.С.Денет, В.Шумов тощо. Після чого доктор філософських наук, доцент кафедри філософії та релігієзнавства Національного університету «Києво-Могилянська академія», випускник УШПС Тарас ЛЮТИЙ й  доктор філософських наук, професор кафедри філософії та релігієзнавства Національного університету «Києво-Могилянська академія» Вадим МЕНЖУЛІН промодерували дискусію з приводу прочитаного, розгляднувши практичну користь, актуальність і значення текстів з точки зору сьогодення.

День був присвячений темі етнонаціональної політики України крізь призму кримськотатарського питання. Учасники відвідали Бахчисарай, його історичний район – Салачик, де зустрілись з народним депутатом України ІІІ-V скликань, Заступником голови Меджлісу кримськотатарського народуРефатом ЧУБАРОВИМ.

Мова йшла про державну етнонаціональну політику в Україні. Експерт зазнаивє, що у нас немає системного наукового і правового підходу, закріпленого в якомусь документі, що регулював би це питання. Втім, попри відсутність етнонаціональної політики як особливого правового документа, ми маємо низку норм, що регулюють вирішення міжнаціональних питань. Рефат Чубаров засвідчив, що відсутність системного підходу і визначеності в певних принципових питаннях спричиняє бездіяльність влади на місцях, а також ухвалення невдалих рішень. Експерт роз`яснив учасникам логіку дій, вимог та прагнень кримськотатарського народу, апелюючи до історичних фактів, які це обумовили – починаючи з часів Кримського ханства і до наших днів та беручи до уваги геополітичну, релігійну, гуманітарну складові. Лектор покладає надії, що парламентські слухання щодо етнонаціональної політики, які відбулись нещодавно, стануть поштовхом у роботі над розробкої та схваленням концепції етнополітики України.

Четвертий день сесії Української школи політичних студій розпочався з майстер-класу Директора зі стратегічного планування соціально-інжинірингового агентства «Гайдай.Ком» Сергія ГАЙДАЯ «Соціальна інженерія – спосіб запропонувати суспільству нову соціально- політичну модель».

Лектор розповів учасникам про соціальну інженерію, її роль у супільстві, технології захоплення влади в умовах інформаційно насиченого світу, яким чином ними користуються сучасні українські політики і яким чином їм вдається впливати на електорат. Сергій Гайдай також розповів про міфи, що існують в українському суспільстві та захищають українську владу: 1) «Політика – брудна справа, створена для неповноцінних людей з маніакальним бажанням отримати владу». Насправді, політика – це не більше, ніж інструмент управління суспільством. Моральною чи аморальною вона стає відповідно до того, хто і з якою метою її використовує. 2) «В українців нічого ніколи не виходить – менталітет такий». Реально ж, усі нації мають потенціал для цивілізаційних «проривів», і українці мають для цього усі необхідні ресурси, окрім одного – сильної національної еліти. 3) «Соціально-політичний устрій держави винайдено і апробовано, не потрібно вигадувати велосипед». Насправді, скільки існує людство – стільки воно створює нові правила соціального устрою. 4) «Зміни у суспільстві – довга справа, на це потрібні століття». Однак, якщо за зміни у суспільстві береться справжня еліта – це питання найближчих років. 5) «PR – це мистецтво лукавства». На практиці, це не більше, ніж інструмент з формування, корекції й управління суспільною свідомістю; це діалог із соціумом.

Крім того, Сергій Гайдай приділив увагу роз`ясненню поняття еліти, визначивши цей клас людей як таких, що «готові жертвувати власним життям заради абстрактних ідей». Експерт також розповів про ІВОМСи (інформаційні віруси, що отупляють масову свідомість), які використовують наше незнання та спрямовані на захист існуючої політичної системи, а також про логіку побудови та внутрішню структуру держави. Наразі, зазначає лектор, наша держава влаштована так, що чим вище людина на політичній драбині влади, тим більше привілеїв вона отримує, втім, якщо ми хочемо, аби в політику прийшла справжня еліта – ми маємо збільшувати не привілеї, а навпаки – забезпечувати ефективність механізмів обмеження і відповідальності посадовців.

Після лекції учасники, працюючи в групах, підготували та презентували власні проекти створення в Україні партії нового типу.

Наступною була дискусійна панель, присвячена питанню системи прийняття рішень в ЄС (погляд зсередини) та обговоренню демократичних процесів в Україні. Експертом виступив Старший радник, спеціаліст відділу зі стратегічного планування Європейської служби з питань зовнішньополітичної діяльності Піркка ТАПІОЛА.

Лектор розповів про логіку та механізми прийняття політичних рішень в Європейському Союзі, інтереси та цінності, що їх сповідує та пропагує Європа, проаналізував геополітичну ситуацію, в якій діє чинна українська влада. Предметом обговорення став також розвиток демократії в Україні, перспективи впровадження Угоди про асоціацію с ЄС і створення зони вільної торгівлі. Під час свого виступу Піркка Тапіола також приділив увагу питанням реформування українського законодавства, перебігу і перспектив політичного діалогу України з Євросоюзом, та проаналізував відповідні настрої української політичної еліти.

Завершальною в цей день стала дискусійна панель, присвячена Угоді про Асоціацію ЄС з Україною – говорили про реальний стан та перспективи її втілення. Експертом тут стала Гостьовий дослідник Брюссельського Центру Карнегі (Фонд Карнегі за міжнародний мир) Ольга ШУМИЛО-ТАПІОЛА.

Експерт розповіла про стосунки України та ЄС, про те, як нас бачить Брюссель та країни Євросоюзу і яким чином Україна може вплинути на ситуацію. Лектор також розповіла про міфи щодо ЄС, які часто лунають у ЗМІ і які заважають побачити реальність об’єктивно:

1. Міф про те, що «ЄС нас не хоче»;
2. Розцінювання в особі канцлера Німеччини Ангели Меркель суворого противника вступу України до Євросоюзу;
3. «Брюсель – це наше все». Не варто думати, що чим більше політиків відвідає Брюссель, тим більшу прихильність ми отримаємо у відповідь.
4. «Саміт – місце де вирішуються справи». Українці очікують, що одразу після заходу має бути прорив, якого, насправді, не відбувається. Все це трапляється через нерозуміння того, що прориви готуються протягом тривалого часу до саміту.
5. «Цінності не мають значення». Для Європи характерне розуміння, що доля однієї людини варта стільки, скільки і доля всієї країни, тому останні події та політичні переслідування в Україні викликали такий резонанс. Наше розуміння прав людини та ступінь захищеності громадян ніяк не можна співставляти з європейським підходом.
6. «Росія – загроза ЄС». Євросоюз не боїться Росії. Дуже багато держав-членів ЄС або мають нормальні відносини з цією країною, або вони їх перебудовують.
7. «Європа прийде і зміне все за ніч». Ми недостатньо прагнемо змін самі, тому навіть якщо нам дадуть кошти на реформування, його навряд чи вдастся провести вдало. Україна має працювати над собою.
8. «Європа – гомогенне суспільство», хоча в ЄС загалом і в кожній країні окремо є багато течій та поглядів. Нам легче не бачити цієї поліфонії думок і просто звинувачувати у власних невдачах ЄС.
9. Нарешті, міф про обов’язковий вступ до ЄС. Україні варто переключити увагу з обговорення питання про розширення Євросоюзу – це не завадить вирішувати більш нагальні питань. До дискусій про приєднання до Європейського Союзу можна буде повернутися з часом, після реалізаціїх реформ.

Ольга  Шумило-Тапіола також розповіла про Угоду щодо асоціації ЄС з Україною – як наразі вона сприймається Європою та які її перспективи. Значна увага Євросоюзу, як зазанчила експерт, буде прикута до майбутніх парламентських виборів, результати яких вплинуть і на діалог України з ЄС.

Останній день сесії був присвячений темі «Крим на політичній мапі України». Доповідачем дискусійної платформи виступив Заступник голови Верховної Ради АР Крим Григорій ІОФФЕ.

Політик розпочав свій виступ зі звернення до історії появи та існування Автономної республіки Крим у скаді України. Сам цей факт – існування автономії у складі унітарної держави – екперт називає певним політологічним нонсенсом, оскільки автономія (задекларована Конституцією АР Крим) – це парламентська республіка, а існування такої у складі унітарної України (чи то президентсько-парламентської, чи то парламентсько-президентської республіки) – дуже нетипове явище. Відносини АР Крим з державою є неформальними, свідченням цього є наша Конституція (Кримський парламент не приймає закони – лише нормативно-правові акти. Останні у випадку невідповідності Конституції України, можуть бути призупинені президентом і не можуть бути оскаржені прокурором).

Григорій Іоффе розповів про процес створення кримської автономії, про міфи стосовно цього, поширювані сучасними молодими політиками та політологами. Висвітлив він і передумови, які сприяли такій події, в тому числі історичний та політичний контекст питання. Експерт зазначив, що існування кримської автономії слід розглядати як факт, і такий факт, що суттєво впливає на багато процесів в країні. Не враховувати це – означає вбачати у Криму лише сепаратистськи налаштованих співгромадян. Саме тому обов’язково має бути вироблена виважена політика України по відношенню до автономії.  Кримський політик та учасники Школи дискутували з приводу наявної соціально-політичної та економічної ситуації, гуманітарних і релігійних питань.

Сесія завершилась загальним підведенням підсумків та обміном враженнями учасників. Вже в вересні учасники відвідають чергову сесію у м. Львів, яка буде присвячена реформам.

Українська школа політичних студій – це спільна програма Лабораторії законодавчих ініціатив та Ради Європи, започаткована у 2005 році з нагоди десятиріччя вступу України до цієї міжнародної організації. Місією Школи є формування, навчання, інтелектуальна та інформаційна підтримка, а також ціннісне орієнтування української мережі лідерів.

Школа професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА» – це майданчик для спілкування професійних журналістів, обміну знаннями, досвідом, ідеями та ініціативами, а також платформа для поглиблення професійних знань і навичок роботи в різних жанрах задля виховання та формування лідерів української журналістики, які б відстоювали найвищі стандарти журналістики, дотримувалися етичних принципів, розуміли суть журналістської професії, сповідували ідеали незалежних засобів масової інформації у демократичному суспільстві, поділяли європейські цінності. Школа – єдина програма в Україні, яка формує світоглядний комунікативний майданчик для професійного спілкування журналістів з різних регіонів України та сприяє доланню стереотипів.

Робота першої сесії розпочалася проведенням 26 травня 2012 року круглого столу на тему “Сучасні виклики журналістики”. Доповідачами виступили  Єгор СОБОЛЄВ, координатор Незалежного бюро журналістських розслідувань “Свідомо”, та Валентина САМАР, голова Правління Інформаційного прес-центру.  Вони поділилися своїм баченням основних викликів, що стоять перед сучасними ЗМІ, зокрема обговорили питання професійності матеріалів журналістів-блогерів. Також говорили про актуальність та можливості використання у роботі журналіста інформації з соціальних мереж, що у перспективі може поставити під питання виживання традиційних ЗМІ. Учасники круглого столу підкреслили, що наразі українська журналістика зіштовхнулася з двома основними проблемами, які визначають її подальший розвиток: по-перше, мас-медіа ще не стали по-справжньому незалежними у своїй роботі, більшість не до кінця розуміє сутність професії журналіста, а по-друге, український медіа простір починає переживати інформаційну революцію, пов’язану зі зростаючою роллю нових медіа. Після цього учасники Школи мали змогу прослухати виступ Єгора Соболєва, присвячений громадській активності як новому виміру професії журналіста. На думку експерта, самих журналістських матеріалів є недостатньо для якісних зрушень в Україні, а відсутність активних дій з боку громадян загалом, і журналістів зокрема, спрямованих на зміну існуючої системи, є дорогою в нікуди. Тому Є. Соболєв закликав журналістів об’єднувати зусилля заради спільної мети.

Наступного дня, 27 травня 2012 року, Ольга ДУХНІЧ, викладач кафедри політичних наук та загальної психології, заступник декану філософського факультету Таврійського національного університету, тренер та методист тренінгових програм НУО «Інтеграція та розвиток», допомогла учасникам ближче познайомитися один з одним та покращити командну роботу протягом усієї програми.

Сесія Школи продовжилася виступом Ігоря СЕМИВОЛОСА, виконавчого директора Центру близькосхідних досліджень, що був присвячений темі національної безпеки України. Експерт розповів журналістам про критерії нацбезпеки, поділився своїм баченням основних загроз для держави, висвітлив питання побудови політичної нації в Україні, зазначивши, що конкуруючі ідентичності громадян різко зменшують можливості для діалогу та пошуків компромісу зі спірних питань; також суттєвим викликом є криза політичних інститутів, недостатня легітимність політичної еліти та фрагментація політичного поля.

Після цього журналісти відвідали історико-археологічний музей «Салачик», що у м. Бахчисарай. Там само учасники мали змогу познайомитися із Рефатом ЧУБАРОВИМ, народним депутатом України III, IV та V скликання, заступником Голови Меджлісу кримськотатарського народу, й прослухати його лекцію «Етнонаціональна політика України крізь призму кримськотатарського народу».  Кримський політик розповів учасникам Школи про історичне минуле кримськотатарського народу та проблеми, з якими стикається цей народ у сучасній українській державі, де етнонаціональна політика, на думку Р. Чубарова, не є достатньо виваженою та продуманою.

Наступного дня, 28 травня 2012 року, Володимир ПРИТУЛА, голова Комітету із моніторингу свободи преси в Криму, ознайомив журналістів з історією життя «советских крымчан», розповів про їх політичні уподобання та причини виникнення такого феномену. Говорилося й про соціальне становище народів, які населяли Кримський півострів. Також, В. Притула у своєму виступі зосередився на становищі кримських татар в Україні, зазначивши, що освітнє, мовне, земельне питання, а також збереження ідентичності наразі є основними для кримськотатарського народу.

Продовжився день виступом Ленура ЮНУСОВА, радника з питань ЗМІ в Криму програми «У-Медіа», Інтерньюз-Україна. Експерт виступив перед слухачами Школи з метою висвітлення питання змін способів споживання інформації у сучасному світі та їх впливу на медіа. Л.Юнусов підкреслив виключну роль мобільних приладів, соціальних мереж, пошукових систем та агрегаторів у змінах способів засвоєння інформації, зазначивши, що якщо раніше комунікація відбувалася за принципом «один говорить, всі слухають», то наразі ситуація кардинально змінилася: «всі говорять, ніхто не слухає». Також експерт показав, якою є медіа дієта сучасної людини, як змінилася поведінка людей за останні 20 років під впливом змін у способах споживання інформації, яким чином це вплинуло на природу медіа: на зміну розірваній комунікації прийшли інтерактивні, конвергентні соціальні медіа. Під час свого виступу Л. Юнусов також зазначив, що у сучасному світі набирає обертів розважальна функція ЗМІ, а інформаційна та просвітницька роль мас-медіа, навпаки, відходить на другий план.

Продовжуючи знайомитися з темою національної безпеки України, учасники Школи попрямували до м. Севастополь для відвідання фрегату «Гетьман Сагайдачний». Журналісти мали змогу на власні очі побачити один із найбільших кораблів Військово-морських сил України, на борту якого під час виконання своїх завдань перебуває 208 моряків, дізнатися про основні його функції, познайомитися з особливостями управління, озброєння та побутом українських морських вояків.

Наступного дня, 29 травня 2012 року, перед учасниками виступив Сергій ГАЙДАЙ, директор зі стратегічного планування соціально-інжинірингового агентства «Гайдай.ком», з презентацією «Журналіст: суб’єкт чи інструмент соціальної інженерії?». Експерт розповів учасникам про інформаційні віруси, що отруюють масову свідомість, про утворення мемів, стереотипів та різних психо-програм у суспільстві, а також навів приклади їх використання у PR. Друга частина виступу С. Гайдая була присвячена розвінчанню п’яти міфів, що захищають українську владу, зокрема: «Політика – це брудна справа»; «В українців ніколи нічого не виходить, менталітет такий»; «Зміни у суспільстві – довга справа, на це потрібні століття», зазначивши, що для справжньої еліти, яка в Україні не існує, це питання декількох найближчих років.

Робота Школи завершилася проведенням практичного тренінгу з використання інфографіки в мас-медіа. Тренером виступив Олег ОНИСЬКО, керівник агенції Ukrainian Media Service, головний редактор тижневика «ZIK». Тренер познайомив журналістів з основними принципами використання інфографіки та підготовки інформації для її візуалізації. О. Онисько зосередився на основних інструментах, деяких особливостях колористики, на прикладах показав учасникам, які зразки інфографіки можна вважати якісними, а які – ні, а також розповів, як читач сприймає інформацію в залежності від використання тих чи інших інструментів в інфографіці.

Проведення наступних сесій Школи планується 4-8 вересня 2012 року у Києві та 18-21 жовтня у Львові.

Дивіться також:

Інформація про сесію (викладачі, теми виступів, заходи)

29 березня у Львові відбулася зустріч Робочої групи 3 Східного Партнерства «Довкілля, зміни клімату та енергетична безпека». Учасниками заходу стали представники громадських організацій, що працюють у сфері довкілля, зміни клімату, енергетичної безпеки. З-поміж головного було обговорено основні напрямки діяльності Робочої групи та окреслено пріоритети на 2012 рік.

Андрій Когут, член Керівного комітету Національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, поінформував учасників щодо ключових аспектів ініціативи Східне партнерство, а також найбільш важливих напрямків діяльності Форуму та Національної платформи. Говорячи про виміри Східного партнерства, експерт відзначив “певні проблеми багатостороннього рівня співпраці”, пов’язані насамперед з тим, що всі країни-учасниці Східного партнерства є надзвичайно різними. За його словами, досить часто країни-учасниці Східного партнерства є непоінформованими щодо дільності одна одної в тих чи інших сферах. Тому питання обміну інформацією є дуже важливим. А. Когут також зауважив, що до чотирьох тематичних платформ (“Демократія, належне врядування та стабільність”, “Економічна інтеграція та наближення до політик ЄС”, “Енергетична безпека”, “Міжлюдські контакти”), в рамках яких відбувається багатостороння співпраця, буде додано ще одну – “Соціальний діалог”, що об’єднає представників профспілок та організацій роботодавців.

Однією з важливих складових Східного партнерства є Форум громадянського суспільства, який було створено з метою налагодження контактів, а також обміну інформацією та досвідом між громадськими організаціями країн-учасниць. Форум є також своєрідним каналом прямої комунікації між представниками громадянського суспільства країн Східного партнерства та інституціями Європейського Союзу.

Говорячи власне про Національну платформу Форуму, А. Когут зауважив, що вона є свого роду “офіційним учасником” ініціативи “Східне партнерство”, що дає змогу “безперешкодно” комунікувати і з Представництвом ЄС в Україні, і з комісарами Євросоюзу. Цей майданчик, який “все ще перебуває на стадії становлення”, за словами експерта, дозволяє виносити обговорення важливих питань на міжнародний рівень. Тому необхідність розвитку співпраці в рамках тристороннього формату – зустрічей представників громадянського суспільства, урядових структур та інституцій ЄС – вкрай важдива. Це дасть змогу поставити на порядок денний ті проблеми, обговорення яких влада намагається уникати.

Наталія Андрусевич, координатор Робочої групи 3 “Довкілля, зміни клімату та енергетична безпека”, у свою чергу, відзначила, що Форум громадянського суспільства Східного партнерства є “дієвим інструментом”, який можна та потрібно практично та ефективно використовувати. Як приклад, вона навела ініціювання Робочою групою №3 під час третього Форуму громадянського суспільства у Познані звернення з приводу міжнародних переговорів зі зміни клімату в Дурбані. Окрім того, як зазначила вона, на сьогодні в рамках тематики Робочої групи №3 Європейська Комісія приділяє значну увагу, зокрема, питанням Спільної екологічної інформаційної системи, зеленої економіки, а також належного екологічного врядування.

Говорячи про порядок денний Форуму громадянського суспільства у цьому контексті, Н. Андрусевич зауважила, що під час другої зустрічі у Берліні у 2010 році Робочою групою було обрано 6 тематичних напрямків, на основі яких було підготовлено 6 дискусійних документів щодо екологічного врядування, відновлювальної енергетики, стратегії екологічної безпеки, зміни клімату і природних ресурсів, екосистемних послуг та управління відходами. Окрім того, було впроваджено проект з оцінки екологічного врядування, результати якого було презентовано під час третього Форуму у Познані у 2011 році.

Щодо діяльності Робочої групи в рамках Національної платформи, то на даний момент вона концентрується навколо 3-х груп питань – моніторинг виконання екологічної та енергетичної складової Порядку денного асоціації, моніторинг виконання Планів дій з реалізації екологічної та транспортної стратегії,а також доступ до екологічної інформації та формування екологічної політики.

Зоряна Міщук, представник ВЕГО “Мама-86”, представила присутнім презентацію щодо оцінки та моніторингу належного екологічного врядування. Під час проекту було здійснено оцінку таких спектів як доступ до інформації, екологічне звітування, стратегічна екологічна оцінка тощо. За її словами, аналіз вищезазначених питань здійснювали експерти з 6 країн-учасниць Східного партнерства, які оцінювали ситуацію у тій чи іншій сфері за шкалою оцінок. Пріоритетними питаннями, що досліджувалися експертами, за словами виконавчого директора ВЕГО “МАМА-86”, були: посилення співробітництва з ЄС; посилення адміністративних структур та процедур; розробка планів, стратегій та програм в сфері охорони навколишнього середовища; інтеграція екологічних питань в секторальні політики та інші. Результати оцінювання вилились у своєрідний рейтинг країн-учасниць Східного партнерства. Разом з тим, вона наголосила, що дослідження містить певну частку суб’єктивності, адже оцінку здійснювали фахівці, що висловлювали свою думку. Так, відповідно до результатів, його очолює Вірменія, за нею йде Молдова, а Україна посідає третє місце. Говорячи про загальні результати дослідження, З. Міщук зауважила, зокрема, що реформи в країнах Східного партнерства відбуваються непослідовно. Окрім того, реальні механізми та процедури для участі громадськості та її доступу до інформації відсутні. Також поки що “досить слабко вирішуються” питання інтеграції екологічної політики в інші сфери, наголосила виконавчий директор ВЕГО “МАМА-86”.

Ще одним важливим висновком є те, що спостерігається певна кореляція у стратегічному плануванні – ті країни, що ведуть переговори щодо Угоди про асоціацію з ЄС, демонструють найбільші успіхи у розробці Національної стратегії екологічної політики. Зокрема, єдиною сферою, в якій Україна отримала першість, є сфера розробки стратегій, планів та програм.

Питання порядку денного Східного партнерства та, зокрема, Національної платформи Форуму громадянського суспільства у сфері енергетичної безпеки було представлене Владиславом Дейнеко, представником Аналітичного центру регіонального співробітництва. Так, під час презентації експерт зосередився на питаннях завдань Робочої групи №3 Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, а також рекомендацій щодо формування порядку денного громадських організацій, які беруть участь у роботі Форуму та опікуються питаннями енергетичної безпеки.

Під час другої частини зустрічі експерти також обговорили перспективи, пріоритети, а також основні завдання діяльності Робочої групи на 2012 рік.

Джерело: “Європейський простір”

Указом «Питання формування та організації діяльності Конституційної Асамблеї» від 25 січня 2011 року глава держави схвалив Концепцію формування та організації діяльності Конституційної Асамблеї. Згідно з документом, «Конституційна Асамблея є спеціальним допоміжним органом, головною метою створення та діяльності якого є підготовка законопроекту про внесення змін до Конституції України». До складу новоутвореної інституції входитимуть 100 осіб, «які мають відповідну фахову підготовку та досвід роботи у сфері державотворення і правотворення, мають авторитет у суспільстві та, як правило, не є особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування». Члени Конституційної Асамблеї працюють на громадських засадах.Третина складу Конституційної Асамблеї призначається Президентом за пропозицією Науково-експертної групи з підготовки Конституційної Асамблеї. Інші дві третини призначаються главою держави з числа представників громадських організацій, наукових та аналітичних установ, а також політичних партій, депутатських фракцій і груп в парламенті. Своє представництво у Конституційній Асамблеї отримав і Громадський консорціум виборчих ініціатив, куди входять Лабораторія законодавчих ініціатив, ГМ «ОПОРА», Комітет виборців України та Український незалежний центр політичних досліджень.

Новини по темі:

Янукович допустить сили Тимошенко, Яценюка і Кличка до переписування Конституції  (“Українська правда”)

Янукович одобрил концепцию Конституционной Ассамблеи (“Главком”)

Виклики та небезпеки в контексті фальсифікацій на виборах – одні з найбільш резонансних питань, які обговорюються в середовищі експертів та політиків у зв’язку з набуттям чинності нового закону «Про вибори народних депутатів України». Директор правових програм Лабораторії законодавчих ініціатив Денис Ковриженко підготував огляд основних юридичних недоліків, які можуть зумовити зловживання під час майбутніх парламентських виборів.Огляд був представлений під час круглого столу «Парламентські вибори в Україні-2012: виклики та можливості для забезпечення демократичних виборів» (12 грудня 2011 р.), організованого Національним інститутом демократії (NDI). У заході взяли участь представникиГромадського консорціуму виборчих ініціатив, куди входять Комітет виборців України, ГМ «ОПОРА», Український незалежний центр перспективних досліджень та Лабораторія законодавчих ініціатив.

Новий виборчий закон: основні юридичні недоліки, що можуть зумовити зловживання (power-point presentation)

13 грудня 2011 року приміщенні інформаційної агенції УНІАН відбулася прес-конференція Громадського консорціуму виборчих ініціатив на тему «Реформа виборчого законодавства в Україні: все тільки починається». У прес-конференції взяли участь: Ольга Айвазовська (Громадянська мережа «ОПОРА»), Денис Ковриженко (Голова Лабораторії законодавчих ініціатив), Олександр Черненко (Комітет виборців України).«Ніхто не сумнівається, що прийнятий нещодавно закон про вибори – «одноразовий», – зауважив голова Правління КВУ Олександр Черненко, – відтак вже сьогодні ми розпочинаємо роботу над вдосконаленням виборчого законодавства у майбутньому. Ми проти того, щоб політики писали закони для політиків. Під час організованого Консорціумом відкритого громадського обговорення виборчої реформи в Україні у експертному опитуванні, публічних дискусіях, фокус-групах протягом місяця прийняли участь 1359 експертів з усіх регіонів України. Їх думки і досвід – це безцінний матеріал, який, сподіваюсь, стане відправною точкою для подальшого реформування законодавства – прийняття Виборчого Кодексу, перехід до системи відкритих регіональних списків, прозорісті фінансування виборчої кампанії, відкриоісті інформації про кандидатів».«Найбільш проблемні точки виборчих перегонів 2012 р. – це процес нарізки округів, складання списків виборців, організація голосування і встановлення його результатів. Також існує вірогідність тиску на ЗМІ та складності оскарження порушень в судах виборчих комісіях. Але найголовніший ризик – це змішана система, яка зумовлюватиме вплив адмінресурсу на результати виборів», – відзначив директор правових програм Лабораторії законодавчих ініціатив Денис Ковриженко.

Голова Правління Громадянської мережі «ОПОРА» Ольга Айвазовська заявила: «Вибори 2012 року відбуватимуться за тим сценарієм, який дозволить собі партія влади. Чинний закон може сприяти проведенню чесних та демократичних виборів, втім, реальна конкурентність – під великим питанням. Адже завдяки адміністративному ресурсу можна організувати попередню зачистку округів від популярних кандидатів. Методи можуть застосовуватися різні: від переслідування правоохоронних та податкових органів до залякування на побутовому рівні. Тож, велика доля відповідальності за результат лежатиме на керівництві країни».

Проект «Організація широкого та відкритого громадського обговорення питань удосконалення виборчого законодавства в Україні», здійснюється у рамках проекту «Сприяння подальшому зміцненню виборчих процесів в Україні» за фінансової підтримки Європейського Союзу та за сприяння Координатора проектів ОБСЄ в Україні.

Також по темі: 

Експерти передбачають, що Конституційний Суд уже під час виборчої кампанії може «забракувати» закон про вибори (В.Семків, “Україна Молода”).