Тренінг “Аналіз відкритих даних”
6 квітня 2016 року в адміністративному приміщенні Верховної Ради України за адресою Садова 3А пройшов тренінг “Аналіз відкритих даних”, для експертів Європейського інформаційно-дослідницького центру, співробітників секретаріату Комітету ВРУ з питань державного будівництва, регіональної політики і місцевого самоврядування.
В якості тренера виступив Михайло Кольцов, Керівник підрозділу Департаменту аналітики Адміністрації Президента України, викладач журналістики даних UMESchool.
Тренінг мав теоретичну та практичну частини.
Теоретична частина стосувалася методологічних аспектів у підході до аналізу даних:
- постановки питання,
- моделювання гіпотези
- побудови гіпотези, ґрунтуючись на оброблених даних,
- розбір основних джерел відкритих даних та алгоритмів їх первинної обробки.
Під час практичної частини тренінгу, учасники оволоділи навичками поетапної роботи з базовими інструменти обробки та аналізу даних.
За результатами тренінгу учасники дізналися про ряд міжнародних та українських баз відкритих даних, а також освоїли алгоритмізовані та автоматизовані алгоритми їх обробки.
Тренінг “Роль громадян у вимогах урядової підзвітності”
Учасники тренінгу дізналися про чинні вимоги до оприлюднення інформації про діяльність органів влади, а також здобули навички моніторингу діяльності органів виконавчої влади.
Створення запитів про доступ до публічної інформації є надзвичайно важливим аспектом громадського контролю за діяльністю органів влади. Запит може бути:
- індивідуальним,
- колективним,
- в усній,
- письмовій
чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача – незалежно від того, стосується ця інформація того, хто запитує особисто чи ні, без пояснення причини подання свого запиту.
У переважній кількості випадків інформація на запит надається безкоштовно. Лише у разі, якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, від подавача можуть вимагати відшкодування фактичних витрат на копіювання та друк.
Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження.
Учасникам також було запропоновано загальну схема проведення моніторингу та оцінки:
- Ідентифікація об’єкта – що досліджується?
- Межі : географія, час, суб’єкти, рішення.
- Визначення предмета – що хочуть дізнатися?
- Висування припущень
- Обрання показників – за якими характеристиками можна твердити переконливо про істинність хибність припущень?
- Вибір індикаторів – які показники засвідчують обрані характеристики ?
- Визначення джерел інформації – звідки можна дістати інформацію простан індикаторів?
- Збір інформації.
- Аналіз зібраних даних та формулювання висновків.
- Оформлення звіту.
- Привернення уваги ЗМІ до результатів дослідження.
Проведення інтерактивних тренінгів для молоді є частиною проекту, що його реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID “РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво”, що виконується Фондом Східна Європа.
Семінар-круглий стіл “Відповідальність за державні витрати: роль зовнішнього аудиту”
23 листопада 2015 року у Верховній Раді відбувся семінар-круглий стіл «Відповідальність за державні витрати: роль зовнішнього аудиту» за участі народних депутатів України, членів Рахункової палати, експертів міжнародних організацій. У центрі уваги – новий закон і нова роль Рахункової палати у контролі за державними витратами.
9 серпня 2015 року набув чинності новий Закон «Про Рахункову палату».
“Зокрема, Закон запроваджує прозорий порядок призначення членів Рахункової палати на конкурсній основі, посилює повноваження Рахункової палати та незалежний статус її членів, а також сприяє приведенню методології зовнішнього фінансового контролю до міжнародних стандартів”
Андрій Павелко
Народний депутат, Голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
“19 та 20 листопада підкомітет з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету Верховної Ради з питань бюджету провів співбесіди з 67-ма кандидатами, що подали свої документи. Рівень кандидатів досить високий. Є люди з системи Рахункової палати (начальники відділів, керівники департаментів, головні контролери), а також зовнішні кандидати з юридичного бізнесу, банківської сфери на науки. Співбесіди відбувались абсолютно відкрито з присутністю представників громадськості, зокрема, Реанімаційного пакету реформ, які спільно з Центром політичних студій та аналітики зголосились за власною ініціативою та за погодженням бюджетного комітету провести експертний аналіз з відкритих джерел біографій кожного з кандидатів”
Іван Крулько
голова підкомітету з державного фінансового контролю, народний депутат
Далі у Верховній Раді відбудеться відкрите рейтингове голосування за кожного кандидата.
Новий склад Рахункової палати має стати важливим інструментом боротьби з корупцією у сфері використання публічних коштів. Відповідно до нового закону, окрім надходжень та витрат з Державного бюджету, до повноважень додалися ще дуже важливі предмети перевірки. Зокрема:
- кредити, залучені до бюджету від іноземних держав, банків та фінансових організацій,
- державні закупівлі за бюджетні кошти,
- цільові програми, інвестиційні проекти,
- державна допомога, тощо.
Рахункова палата отримала права пересилати до Генеральної прокуратури України відповідні матеріали. ГПУ, у свою чергу, буде вимушена поінформувати Рахункову палату про вжиті заходи реагування.
Остап Семерак, Народний депутат, Голова Української частини Парламентського комітету асоціації, наголосив на важливості оприлюднення звітів Рахункової палати, а також нагадав про зобов’язання України в сфері контролю державних витрат по Угоді про Асоціацію.
Новий закон також передбачає новий рівень незалежності діяльності Рахункової палати.
“Члени Рахункової палати відповідно до нового закону будуть вільними від політичного тиску. Але залежить від нових членів палати, чи зможуть вони захистити принципи незалежності, закладені у законі. Тому величезна відповідальність зараз на парламенті за те, щоби до цього органу потрапили справжні професіонали, а не протеже високопоставлених політиків”
Томас Фреллесен
заступник Голови Представництва ЄС в Україні
(Фото: Олександр Коваленко)
Звіти Рахункової палати мають стати інструментом відкритого державного управління і забезпечити реальну підзвітність суспільству всіх розпорядників державних коштів.
“Контроль, а відтак запобігання та зменшення корупції у сфері державних витрат призведе до створення доданої вартості для суспільства у вигляді покращення фінансового менеджменту та економії публічних коштів, зростання якості, забезпечення доступності державних послуг”
Василь Невідомий
член Рахункової палати
Про усі зміни в складі, діяльності і ефективності роботи Рахункової палати будуть відомі широкому загалу, оскільки новий закон передбачає оприлюднення всіх звітів на офіційному веб-сайті палати.
Круглий стіл організовано за підтримки Української частини Парламентського комітету асоціації. Серія круглих столів в рамках проекту «РАДА за ЄВРОПУ» впроваджується Лабораторією законодавчих ініціатив та фінансується Європейським Союзом.
Проект «РАДА за ЄВРОПУ» спрямований на підвищення рівня знань, пов`язаних з ЄС, особливо щодо реалізації Угоди про Асоціацію і співробітництва Україна-ЄС, членів парламенту України і місцевих політиків шляхом проведення шести тематичних круглих столів.
Монетизація пільг: досвід інших країн та висновки для України (Policy Paper)
У будь-якій країні завжди є найвразливіші соціальні групи, які потребують підвищеної уваги з боку суспільства та держави. Практика розвинених країн свідчить, що захист соціально вразливого населення повинен бути пріоритетним напрямком соціальної політики держави.
Соціально-вразливі верстви населення — це індивіди або соціальні групи, що мають більшу за інших імовірність зазнати соціальних збитків від дії економічних, екологічних, техногенних та інших чинників сучасного життя.
Серед основних заходів соціального захисту переважне місце належить пільгам, які передбачено законодавством.
Пільга — це встановлений законодавством дозвіл на повне або часткове звільнення певних категорій осіб від виконання певних обов’язків, які встановлені для інших суб’єктів (категорії суб’єктів), або надання особі додаткових прав (додаткового змісту та обсягу права) у визначеній сфері, порівнюючи з правами (обсягом прав) інших осіб у такій сфері. За допомогою пільг здійснюється диференціація категорій осіб, яким надається особливий статус (професійний або соціальний).
У дослідженні аналізується сучасний стан запровадження системи монетизації пільг в Україні; розглядається міжнародний досвід надання пільг; досліджується практика інших країни щодо використання електронних карток; аналізуються висновки з проведеної реформи монетизації пільг в РФ; розглядається практика надання транспортних пільг в країнах ЄС; досліджуються перспективи покращення чинної системи пільг в Україні.
Підготовка аналітичних матеріалів у форматі Policy Paper є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.
П’ята щорічна міжнародна наукова конференція “ПАРЛАМЕНТСЬКІ ЧИТАННЯ”-2015
30 жовтня 2015 року відбулася П`ята щорічна міжнародна наукова конференція “Парламентські читання”. Конференцію організовано Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з факультетом правничих наук Національного університету “Києво-Могилянська академія”, кафедрою парламентаризму та політичного менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України в рамках Програми USAID “РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво”, що виконується Фондом Східна Європа.
На урочистому відкритті виступили Ігор Когут, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Едвард Рахімкулов, Заступник директора Програми USAID “РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво”, Денис Азаров, декан Факультету правничих НаУКМА та Лідія Даниленко, доктор політичних наук, професор кафедри парламентаризму та політичного менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України.
Зі вступною лекцією виступив Ерік Дженс, Представник Управління комітетів та законодавчих послуг, Палата громад, Парламент Канади, на тему “Як організована дослідницька підтримка депутатів Парламенту Канади?”. Пан Дженс розповів про типи дослідницьких служб підтримки для парламентарів: особиста команда народного депутата України, дослідницькі офіси при парламентських фракціях, парламентська бібліотека та сектор досліджень при Палаті Общин парламенту Канади.
Далі взяв слово Петер Моссоп, спеціаліст напряму демократичного управління, ОБСЄ / Бюро демократичних інститутів і прав людини, його лекція була присвячена темі “Суспільне сприйняття депутатської етики”. У своїй презентації Петер Моссоп спирався на дослідження ОБСЄ БДІПЛ “Професійні та етичні стандарти для парламентаріїв”. Експерт почав свою доповідь з визначення поняття Кодексу етичної поведінки: “Писаний перелік принципів та/чи правил, які скеровують поведінку депутатів парламенту”. Особливу увагу було зосереджено на конфлікті інтересів депутата, що визначалося як специфічна сфера етичних норм наробного обранця. Поняття конфлікту інтересів було визначене як: “Конфлікт між державними обов`язками та приватними інтересами посадової особи, в якому посадова особа має приватні інтереси, котрі можуть неналежним чином вплинути на виконання нею посадових обов`язків та повноважень”.
Дослідження релевантне проблемним аспектам роботи Верховної Ради України також презентувала Юлія Тищенко, керівник Програми підтримки демократичних процесів Українського незалежного центру політичних досліджень. Протягом вересня 2015 року експерти Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД) за підтримки OSCE Office for Democratic Institutions and Human Rights провели експертні фокус-групи з метою оцінки респондентами та респондентками низки комплексних питань щодо застосування етичних стандартів та норм у роботі Верховної Ради України. Фокус-групи проводилися у Дніпропетровську, Херсоні, Львові, Києві та Черкасах (загалом 5 фокус-груп).
(Фото: Олександр Коваленко)
На що спрямувати політику контролю над тютюном в Україні (Policy Paper)
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), тютюн вбиває до половини своїх споживачів: щорічно в світі більше 5 мільйонів людей помирає від наслідків безпосереднього споживання тютюну і більше 600 тисяч гине через перебування під впливом вторинного тютюнового диму.
Як відзначає Світовий Банк, вживання тютюну є значною перешкодою для розвитку по всьому світу. Пов’язані з курінням хвороби створюють важкий економічній тягар для країн і коштують мільярди доларів щороку через втрату продуктивності праці, передчасні смерті досвідчених працівників і більш високі витрати на охорону здоров’я. На лікування пов’язаних з курінням захворювань в глобальному масштабі витрачається 2,1 трильйона доларів США шляхом прямих і непрямих витрат системи охорони здоров’я.
Для протистояння тютюновій епідемії в 2003 році було ухвалено Рамкову конвенцію із боротьби проти тютюну – перший у світі міжнародний правовий договір у сфері громадського здоров’я, що накладає юридичні зобов’язання. Мета цієї Конвенції та її протоколів полягає в захисті нинішнього та прийдешніх поколінь від руйнівних наслідків для здоров’я людей, а також від соціальних, екологічних і економічних наслідків споживання тютюну й впливу тютюнового диму. Це має бути зроблено за допомогою заходів боротьби проти тютюну на національному, регіональному й міжнародному рівнях, які здатні постійно та істотно скорочувати поширеність уживання тютюну й впливу тютюнового диму.
Україна ратифікувала Рамкову Конвенцію ВООЗ із боротьби проти тютюну у 2006 році.
У дослідженні аналізується сучасний стан політики контролю над тютюном в Україні; розглядається політика контролю над тютюном в Європейському Союзі; досліджується законодавство України у сфері контролю над тютюном та стан виконання вимог законодавства; аналізується динаміка поширеності тютюнокуріння та пов’язаних з ним захворюваності та смертності; досліджуються вади чинної політики контролю над тютюном в Україні; розглядаються ключові стейкхолдери; пропонуються варіанти вирішення проблеми.
Підготовка аналітичних матеріалів у форматі Policy Paper є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.
Виїздне засідання комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції
25 – 26 вересня 2015 року в Сєвєродонецьку відбулось виїзне засідання Комітету ВРУ з питань запобігання і протидії корупції. Захід було організовано Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Програмою USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво» та Комітетом Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції.
В засіданні взяли участь народні депутати України, представники секретаріату Комітету ВРУ з питань запобігання і протидії корупції, представники Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ, Державної прикордонної служби, Державної фіскальної служби, громадські експерти, співробітники
Програми “РАДА”,
Лабораторії законодавчих ініціатив та
“Інтерньюз. Україна”.
Загалом, темою засідання було заявлено: “Корупційні виклики в Луганській області”.
На порядок денний були винесені такі питання як:
- боротьба з контрабандою,
- запуск логістичних центрів,
- проблематика пропускної системи в Луганській області
- робота правоохоронних органів.
Представники громадянського суспільства порушили питання збереження на державних посадах людей, які підтримали сепаратиський референдум. Зокрема, прозвучало прізвище керівника Старобільшини Гаркавого. Звинувачення у неповороткості силовиків підтримав народний депутат Семен Семенченко.
Також підтримано ідею щодо створення логістичних центрів вздовж лінії розмежування як дієвого засобу боротьби з незаконним переміщенням товарів. При цьому кошти від торгівлі мають іти до державної казни. Нині такі центри на Луганщині створються у Станиці Луганській та Новотошківському, а згодом цей досвід буде поширено і в інших профронтових містах та селах. Щоправда, для їх відкриття потрібне узгодження з РНБО. Детальніше про це див. на офіційному сайті речника АТО в Луганській області.
Аналіз іноземного досвіду приватизації та управління державними правами власності (Policy Paper)
Приватизація державного майна стала одним з наріжних каменів соціально-економічних реформ в країнах з перехідною економікою, в тому числі в Україні. Її роль у формуванні підвалин ринкової економіки, створенні критичної маси ефективних приватних власників є незаперечною. За своїми розмірами державний сектор України є одним з найбільших в Європі і водночас одним з найменш ефективних, що обумовлює необхідність реформування системи його управління.
У дослідженні аналізується досвід приватизації в таких країнах Європи, як Великобританія, Франція, Польща, Німеччина, Бельгія, Іспанія; розглядаються найбільш розповсюджені механізми постприватизаційного контролю; досліджується зміна умов працевлаштування в ході приватизації; аналізуються моделі управління державними активами в країнах Європи.
Підготовка аналітичних матеріалів у форматі Policy Paper є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.
Як підвищити ефективність роботи державних та комунальних закладів охорони здоров’я (Policy Paper)
Однією з найголовніших причин неефективності системи надання медичної допомоги України є критичний стан її закладів. Більшість медичних закладів існують сьогодні у формі бюджетних установ (державні та комунальні заклади), якими управляє теоретично центральний орган – Міністерство охорони здоров’я України (який згідно з відповідним Положенням МОЗ виконує значну кількість функцій, хоч і має незначне кадрове та фінансове забезпечення), що є пережитком планової економіки Радянського Союзу. Фінансування закладів охорони здоров’я здійснюється за принципами «утримання» (тобто воно не залежить від рівня ефективності роботи закладу), а не шляхом оплати за фактично надану особам гарантовану державою безкоштовну медичну допомогу.
У дослідженні аналізується поточний стан роботи державних та комунальних закладів охорони здоров’я; дається оцінка дієвості державної політики у царині охорони здоров’я; здійснюється аналіз ключових стейкхолдерів; пропонуються альтернативні варіанти вирішення проблеми неефективності системи надання медичної допомоги України є критичний стан її закладів.
Підготовка аналітичних матеріалів у форматі Policy Paper є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.
Town Hall meetings: публічне обговорення законопроекту № 2217а «Про внесення змін до конституції України (щодо децентралізації влади)»
23 липня 2015 року сумська громада обговорювала проект Закону України № 2217а “Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)” у форматі Town Hall Meeting (міські зібрання ХХІ століття). В якості експерта у публічних дебатах взяв участь Ігор Когут, член Конституційної Комісії та Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив. Захід було організовано ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» спільно з Sumy News та Лігою Інтернів в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.
Кожен громадянин мав змогу ознайомитися та з проектом змін до Конституції запропонованих законом та висловити свою думку з цього приводу. Формат Міських зібрань передбачає:
- проведення обговорення різних сценаріїв вирішення питання з одночасним відображенням на екранах позицій учасників обговорення;
- учасниками обговорення є передусім громадяни, зацікавлені у розв’язанні певної проблеми;
- експерти, політики, громадські діячі беруть участь в обговоренні на рівних засадах з пересічними громадянами;
- після обговорення учасники голосують за визначення найкращого способу (сценарію) вирішення питання;
- обговорення відбувається на основі попередньо підготованих декількох сценаріїв — різних варіантів вирішення питання;
- обговорення відбувається одночасно в малих групах (від 10 до 15 осіб);
- за кожним круглим столом працює модератор та оператор ПК (особа котра нотує на комп’ютері думки, які висловлюють учасники);
- послідовно обговорюються всі варіанти: приблизно по 30-40 хв. на один сценарій;
- модератор за кожним столом веде дискусію;
- занотовані думки учасників можна переглядати в режимі реального часу на екрані;
- обговорення завершується голосуванням щодо підтримки кожного зі сценаріїв.
Сценарії були підготовані Лабораторією законодавчих ініціатив на основі проекту Закону. Зокрема, громадянам було запропоновано розглянути альтернативні рішення двох основних проблем: забезпечення реформи децентралізації та закріплення в Конституції України механізмів запобігання загрозі територіальної цілісності України.
Відеорепортаж Заходу доступний на сайті SumyNews
