Круглий стіл «Економічні реформи в Україні у контексті передвиборчої програми в.Януковича» (м. Донецьк)
16 червня 2010 року в Донецьку відбувся круглий стіл «Економічні реформи в Україні у контексті передвиборчої програми В.Януковича». Захід проводився за ініціативи Донецької обласної організації ВГО «Комітет виборців України» спільно з Громадянською коаліцією «Право на майбутнє»та Мережею підтримки реформ. В роботі круглого столу взяло участь більше 50 представників наукової спільноти, громадського сектору, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та засобів масової інформації
Відкриваючи обговорення, Голова Правління ДОО ВГО «Комітет виборців України» Сергій Ткаченко повідомив, що громадські організації Донеччини мають намір здійснювати постійний моніторинг процесу виконання передвиборчої програми Президента України. «Сьогодні ми відкриваємо перший круглий стіл, який є логічним продовженням тієї дискусії, що була розпочата ще під час Президентської виборчої кампанії. Нагадаю, що в січні цього року ми презентували «Концепцію Модернізації України. Визначення пріоритетів реформ», яку розробили провідні громадські експерти та фахівці аналітичних центрів України. І на той момент це була спроба організацій громадянського суспільства виробити дорожню карту реформ для майбутнього Президента України. Організовуючи сьогоднішній круглий стіл ми ставили перед собою конкретну мету – посилити громадський та експертний вплив в області на процес виконання Президентом України власних обіцянок та своєї передвиборної програми. Маємо намір активізувати громадськість для контролю за діяльністю обраних осіб протягом всього поствиборчого періоду», – заявив С.Ткаченко. Очільник Комітету виборців України також підкреслив, що ініціатива його організації є відкритою для приєднання громадян та інших громадських об`єднань. «В питанні громадського контролю за виконанням передвиборчих програм не має зайвих рук. Саме громадянське суспільство відповідає за те, чи буде влада в країні авторитарною чи демократичною, від організацій громадянського суспільства залежить який буде порядок денний в плані реформування нашої країни і чи будуть політики виконувати свої передвиборчі обіцянки»,- сказав Ткаченко.
Виступи експертів розпочав Олександр Кендюхов (Голова Всеукраїнської спілки вчених-економістів, доктор економічних наук), який зробив доповідь “Економічна ситуація в Україні: стартові можливості реформи”. Одна з головних тез, на якій акцентував увагу експерт, полягала у тому, що Україна має значно кращі стартові можливості для реформування економіки, ніж багато інших країн, які починали процеси реформ і вже зараз досягли значних успіхів. Але чи не втратимо ми черговий шанс буде залежати від нас самих, від того, які спільні правила вдасться встановити громадянському суспільству і владі в процесі реформування країни.
Про діяльність Регіонального комітету економічних реформ у контексті виконання передвиборчої програми Президента України учасникам круглого столу розповів Перший заступник Голови Донецької облдержадміністрації Сергій Дергунов. Він акцентував увагу учасників заходу на тому, що діяльність Регіонального комітету реформ є важливим механізмом для громадських активістів, представників експертних кіл, що дає останнім можливість подавати свої пропозиції на розгляд влади та приймати участь в процесі їх обговорення як на регіональному, так і на національному рівнях. На жаль, за словами Сергія Геннадійовича, на цей момент до Регіонального комітету економічних реформ пропозицій від громадськості поки що не надходили.
Також в межах круглого столу була представлена методика оцінювання результативності процесу виконання передвиборчих програм, яку презентувала Таісія Гладченко (кандидат наук з державного управління, доцент кафедри інноваційного менеджменту та управління проектами Донецького державного університету управління), та результати експертного опитування щодо перспектив та механізмів втілення положень передвиборчої програми Президента України. «Бачення місцевих експертів щодо можливих напрямків реформ було багато в чому прогнозованим, оскільки ці реформи давно назріли. Інша справа, що велике значення мають деталі, а тому рекомендації місцевих експертів в окремих питаннях значно відрізнялись від урядової стратегії»,- заявив керівник аналітичних програм ДОО ВГО «Комітет виборців» Олександр Клюжев.
Підводячи підсумки заходу багато хто з присутніх зазначив, що рівень дискусії напряму залежить від рівня свідомості та розвитку нашого експертного середовища, тому потрібно проводити більше заходів за напрямком економічних та інших реформ для того, щоб громадянське суспільство мало можливість бути надійним партнером в питаннях реформування нашої країни.
Національна громадська Мережа підтримки реформ – незалежний самоврядний рух організацій громадянського суспільства України, спрямований на вироблення стратегії модернізації країни та пріоритетів реформ, їх просування на всіх рівнях та у всіх гілках державної влади, участь організацій громадянського суспільства у відповідних національних та регіональних кампаніях. Об’єднання спрямоване на те, щоб дати можливість численним національним мережам та окремим організаціям громадянського суспільства з усіх регіонів України знайти своє місце у кампанії реалізації масштабних реформ в державі.
Заява Мережі підтримки реформ щодо засад проведення місцевих виборів в Україні
Ми, представники 9 організацій громадянського суспільства, об’єднаних у Мережу підтримки реформ, висловлюємо глибоку занепокоєність щодо ситуації, яка склалась навколо призначення дати чергових місцевих виборів, а також щодо якості правового регулювання виборчих кампаній на місцевому рівні.
20 жовтня 2009 року Верховна Рада України прийняла рішення про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів на 30 травня 2010 року. 16 лютого 2010 року це рішення парламентом було скасовано.
Мережа підтримки реформ погоджується з тим, що законодавство про місцеві вибори є далеким від досконалості. Зокрема, потребують кардинального перегляду виборчі системи, за якими проводились останні вибори до органів місцевого самоврядування; перелік суб’єктів висування кандидатів на цих виборах, процедура формування виборчих комісій тощо. Якість законодавства про місцеві вибори суттєво поступається якості правового регулювання парламентських виборів, що ставить під загрозу можливість проведення місцевих виборів у суворій відповідності до міжнародних стандартів.
Водночас наголошуємо на тому, що скасування дати вже призначених чергових місцевих виборів, якими б аргументами воно не підкріплювалось, прямо суперечить Основному Закону держави. Це підтверджується і Рішенням Конституційного Суду України від 10 червня 2009 року № 14-рп/2009, у якому орган конституційної юрисдикції особливо наголосив: Верховна Рада України не має повноважень відміняти вибори, а відміна виборів до органів місцевого самоврядування чи перенесення строків їх проведення є нічим іншим як порушенням виборчих прав громадян.
Також особливо підкреслюємо і той факт, що невизначеність дати проведення місцевих виборів вже найближчим часом породить проблему легітимності рішень, які ухвалюватимуться органами місцевого самоврядування після завершення визначеного Конституцією строку їхніх повноважень.
Проблеми правового регулювання місцевих виборів не обмежуються лише питаннями якості Закону „Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” та дискусіями політиків навколо дати проведення чергових місцевих виборів. Мережа підтримки реформ звертає увагу на низку інших актуальних проблем, які потребують нагального вирішення, насамперед – шляхом внесення змін до Конституції України.
Мережа підтримки реформ підтримує стурбованість парламенту проблематикою правового регулювання місцевих виборів, одним із свідчень якої є призначення парламентських слухань на тему „Реформування законодавства України про місцеві вибори в інтересах територіальних громад”, що мають відбутись 12 травня 2010 року.
Враховуючи, що місцеві вибори є однією з важливих форм безпосереднього здійснення влади громадянами України та дієвим засобом оновлення політичних еліт як на місцевому, так і на загальнодержавному рівнях, Мережа підтримки реформ закликає Верховну Раду України:
- Невідкладно призначити дату проведення чергових місцевих виборів у відповідності до Конституції України та Рішення Конституційного Суду України від 10.06.2009 р. № 14-рп/2009;
- Вжити заходів щодо прискорення ухвалення в цілому як закону законопроекту № 4177 від 3 березня 2010 року „Про внесення змін до Конституції України” в частині положень, якими пропонується уніфікувати строки повноважень місцевих рад, сільських, селищних, міських голів, та визначати строк повноважень депутатів місцевих рад і відповідних голів з дати чергових, а не позачергових місцевих виборів;
- Вжити заходів, спрямованих на запобігання одночасному проведенню загальнодержавних і місцевих виборів;
- Переглянути виборчі системи, за якими проводяться місцеві вибори, передбачивши:
• можливість голосування на місцевих виборах за конкретних кандидатів у депутати із одночасним забезпеченням зрозумілості виборчих систем та наслідків їх застосування для виборців, простоти процедури підрахунку голосів виборців і встановлення результатів відповідних місцевих виборів;
• обрання міських голів міст, кількість виборців яких перевищує певну межу, за мажоритарною системою абсолютної (а не відносної) більшості;
• зміну систем виборів до районних і обласних рад у такий спосіб, який би забезпечував можливість представництва відповідними радами спільнихінтересів територіальних громад; - Передбачити можливість самовисування кандидатів на місцевих виборах;
- Уніфікувати правове регулювання місцевих виборів із регулюванням загальнодержавних виборів (в частині положень, де уніфікація правового регулювання є технічно можливою), зокрема – шляхом прийняття Виборчого кодексу.
Оприлюднено 15 квітня 2010 року від імені:
Лабораторії законодавчих ініціатив
Центру політичного аналізу та виборчого консалтингу (Луцьк)
Донецького обласного відділення ВГО «Комітет виборців України»
Центру досліджень регіональної політики (Суми)
Львівської обласної організації «Комітет виборців України»
Одеської обласної організації «Комітет виборців України»
Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень (Чернігів)
Фонду «Місцевої демократії» (Харків)
Херсонського обласного відділення ВГО «Комітет виборців України»
Заява Мережі підтримки реформ щодо засад проведення місцевих виборів в Україні
Statement of the Reform support network on the principles of local elections in Ukraine
Декларація мережі підтримки реформ
Сьогодні Україна потребує змін. Потребує енергії небайдужих громадян. Бажання жити в сучасній державі вимагає активної дії кожного.
Ми, представники різних організацій громадянського суспільства, усвідомлюючи необхідність консолідованих дій задля якісного оновлення країни, дотримуючись загальнолюдських демократичних цінностей, прав та свобод людини та громадянина, керуючись принципами відкритості та прозорості, солідарності та партнерства, професійності та відповідальності, незалежності та самоврядності створюємо МЕРЕЖУ ПІДТРИМКИ РЕФОРМ.
Мережа є самоврядною платформою, що об’єднує організації громадянського суспільства, які поділяють ідеологію реформ, працюють задля формування суспільного запиту на реформи, сприяння їх втіленню, а також створення клімату для консолідованої та усвідомленої підтримки проекту модернізації України.
Місією Мережі є якісне оновлення України шляхом сприяння впровадженню реформ на основі демократичних цінностей.
Наші цілі:
- формування суспільного запиту на проведення реформ та якісне оновлення еліт;
- консолідація громадянського суспільства України навколо пріоритетів реформ;
- залучення громадськості до процесу впровадження реформ та прийняття владних рішень.
Для досягнення цілей ми спрямовуємо наші зусилля на визначення пріоритетів реформ та стратегії їх втілення, створення системи експертного та громадського впливу на процес впровадження реформ, забезпечення інформаційного та просвітницького супроводу реалізації реформ, забезпечення розвитку спроможності організацій громадянського суспільства та синергію дій для ефективного просування реформ, популяризацію механізмів та практик участі громадськості процесі прийняття владних рішень, впровадження постійного моніторингу та оцінки здійснення реформ.
Організації:
Донецьке обласне відділення ВГО «Комітет Виборців України»
Лабораторія законодавчих ініціатив
Львівська обласна організація «Комітет Виборців України»
Одеська обласна організація «Комітет Виборців України»
Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень (Чернігів)
Фонд «Місцевої демократії» (Харків)
Херсонське обласне відділення ВГО «Комітет Виборців України»
Центр Досліджень регіональної політики (Суми)
Центр Політичного аналізу та виборчого консалтингу (Луцьк)
ДОРОЖНЯ КАРТА РЕФОРМ (ROADMAP FOR REFORMS FOR CIVIL SOCIETY)
Дорожня Карта Реформ – доопрацьоване дослідження “Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ”. Проект є безпрецедентною для історії незалежної України спробою об’єднати авторський колектив з понад сорока провідних незалежних українських аналітиків задля того, аби представити суспільству експертне бачення якнайбільш цілісної картини ключових реформ, що необхідні державі.
Читати англійською:
Прес-конференція «Просування реформ в Україні: від дискусії до дій» (м. Київ)
Учасниками заходу стали: Ігор Когут (Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив), Ігор Коліушко (Голова Правління Центру політико-правових реформ), Віталій Тесленко (Виконавчий директор ВГО «Комітет Виборців України»), Юлія Тищенко (Голова Правління Українського незалежного центру політичних досліджень), Ольга Айвазовська (Голова Правління ВГО «Громадянська мережа ОПОРА»).
На заході була презентована «Дорожня Карта Реформ» – унікальний документ, в якому зібраний комплекс найактуальніших змін в політиці, економіці, інфраструктурі, гуманітарній, інформаційній та інших сферах суспільного життя України. Авторами Карти стало більш ніж 40 провідних українських експертів та науковців. «Дорожня карта реформ» ґрунтується на масштабному дослідженні «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ», громадські обговорення якого пройшли в 9 регіонах України та Києві.
Крім того, на прес-конференції були підведені підсумки Національного консиліуму Мережі підтримки реформ, який пройшов на початку березня в Києві і зібрав понад 180 представників громадянського суспільства, місцевого самоврядування, політичних партій, провідних аналітичних центрів, наукових інституцій та ЗМІ з усієї України. На заході були обговорені ключові реформи в державі та механізми їх реалізації, визначені перспективи громадської співпраці в сфері втілення в життя описаних змін.
Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут відзначив, що після завершення виборів президента України та зміни влади з політичного порядку денного не зникла проблема здійснення реформ. Більше того, в лексикон політиків знову увійшов термін «модернізація країни» в його сучасному, комплексному значенні. Ігор Когут наголосив, що новий режим наразі перебуває в процесі пошуку стратегії реформ. Орієнтирами системних змін і може стати «Дорожня карта реформ». Тому завдання організацій громадянського суспільства та засобів масової інформації України полягає у тому, щоб конвертувати суспільний запит на реформи у відповідну політичну волю людей при владі до здійснення системних змін. «Дорожню карту реформ» вже передано в адміністрацію Президента, а також заплановано надіслати її народним депутатам (включаючи тіньовий Кабінет Міністрів).
Голова Правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко акцентував увагу на тому, що реалізація реформ можлива лише за умови налагодження ефективної організації державної влади. Забезпечення такої ефективності має стати першим кроком модернізації України. Крім того, запорукою розвитку держави повинна бути тяглість політики, на яку не впливала б радикально зміна політичної влади. Серед позитивів, які вдалося досягти новому режиму, Ігор Коліушко виділив швидке створення робочих органів у виконавчій владі, яким доручено розробляти проекти реформ. Серед негативів – спосіб, у який формувався уряд (без апеляцій до політики). Зокрема це стосується занадто розширеного складу Кабінету Міністрів, дублювання функцій та нечіткого розмежування повноважень та відповідальності (в тому числі мова йде про 7 віце-прем’єр-міністрів та 9 урядових комітетів).
Юлія Тищенко, Голова Правління Українського незалежного центру політичних досліджень, на прес-конференції говорила про фундаментальні цінності демократичного розвитку. Вона звернула увагу на те, що демократія можлива й без громадянського суспільства (при чому, не лише теоретично – приклади таких суспільств зараз можна спостерігати і в Європі). Однак це можливо лише за умови стабільної й ефективної діяльності демократичних інститутів. Наразі Україна ще не випрацювала відповідних механізмів, тож задля демократичного розвитку їй необхідне дієве громадянське суспільство. Вибудувати його можливо лише за умови забезпечення сприятливих умов для неурядових організацій, а також – через впровадження комунікативних майданчиків для громадських організацій та владних інститутів.
Ольга Айвазовська, Голова Правління ВГО «Громадянська мережа ОПОРА», поділилась досвідом спостереження за реформами, які протягом останніх років почали реалізовуватися в Україні (зокрема – реформа освіти та реформа системи ЖКХ). Вона застерегла нову владу від того, щоб обмежувати ці реформи. Так запланована зміна діючої системи вступу у ВНЗ, на її думку, може призвести до підвищення корупції в даній сфері. Натомість Ольга Айвазовська закликала політиків виважено й системно підійти до реформ, реалізація яких вже почалася.
Віталій Тесленко, Виконавчий директор ВГО «Комітет Виборців України», розповів, що його організація веде зараз практичну роботу щодо лобіювання реалізації напрацьованих у «Дорожній карті реформ» змін по всіх регіонах України. Серед ключових реформ він виділив зміну виборчого законодавства як елемент інституційного реформування держави. Зокрема Віталій Тесленко наголосив на критичній необхідності забезпечення персоналізації виборчої системи через впровадження відкритих виборчих списків.
В продовження уже проведених громадських обговорень та консультацій Мережа підтримки реформ зосередить свою подальшу діяльність на акумулюванні усіх про-активних суспільних зусиль, що спрямовані на реалізацію реформ в Україні, проведення масштабної національної інформаційної кампанії з популяризації реформ та вироблення суспільного запиту щодо їх здійснення, а також залучення громадськості до процесу впровадження конкретних реформ та моніторингу їх ефективності.
Національна громадська Мережа підтримки реформ – незалежний самоврядний рух організацій громадянського суспільства України, спрямований на вироблення стратегії модернізації країни та пріоритетів реформ, їх просування на всіх рівнях та у всіх гілках державної влади, участь організацій громадянського суспільства у відповідних національних та регіональних кампаніях. Об’єднання спрямоване на те, щоб дати можливість численним національним мережам та окремим організаціям громадянського суспільства з усіх регіонів України знайти своє місце у кампанії реалізації масштабних реформ в державі.
Національний консиліум мережі підтримки реформ «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ» (м. Київ)
5-6 березня 2010 року у Києві відбувся Національний Консиліум Мережі підтримки реформ «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ».
Метою проведення заходу стало підсумкове громадське обговорення доопрацьованої стратегії «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ». Проект є безпрецедентною для історії незалежної України спробою об’єднати авторський колектив з понад сорока провідних незалежних українських аналітиків задля того, аби представити суспільству експертне бачення якнайбільш цілісної картини ключових реформ, що необхідні державі.
Організаторами заходу стали Лабораторія законодавчих ініціатив при підтримці проекту «Об’єднуємося заради реформ» (UNITER) та Міжнародного фонду «Відродження». Участь в обговоренні взяли активні представники громадянського суспільства, місцевого самоврядування та політичних партій, провідних аналітичних центрів, наукових інституцій та засобів масової інформації (понад 150 учасників). Основним завданням Національного Консиліуму стало обговорення Дорожньої Карти Реформ, яка буде слугувати орієнтиром діяльності організацій громадського суспільства, політиків і бізнесу, спрямованої на реалізацію модернізацій них реформ в країні.
Розпочався Національний консиліум з вітального слова Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігоря Когута. Він акцентував увагу учасників зібрання на необхідності віднайдення громадського консенсусу навколо проекту реформ та можливості залучення всіх зацікавлених у модернізації держави сторін до єдиної Мережі підтримки реформ. Роланд Ковач, Директор проекту «Об’єднуємося заради реформ», під час вітального слова говорив про ключову роль активного громадянського суспільства в процесі реформ, яке не повинне чекати сприятливих умов та готовності офіційної влади до початку модернізації, а, натомість, має постійно чинити тиск на політиків й просувати відповідні ініціативи. Тим більше, що, за останні роки українське громадянське суспільство здійснило значний прогрес і продовжує активно розвиватися. Ігор Бураковський, Голова Правління Міжнародного фонду «Відродження», Директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, засвідчив існування в суспільній свідомості запиту на серйозні реформи. Відтак головне – відійти від традиційних гасел й почати діяти на основі конкретних пропозицій, приклади яких можна знайти в проекті Дорожньої Карти Реформ. Керівник апарату Міністра освіти та науки Ярина Ясиневич також засвідчила ключову роль суспільної підтримки процесу реформування, без якої модернізаційні проекти на мають шансів бути реалізованими.
Тему «Інституційна організація держави і територіального самоврядування» представляли Ігор Коліушко (Центр політико-правових реформ), Анатолій Ткачук (Інститут громадянського суспільства) та Роман Куйбіда (Центр політико-правових реформ) за модерації Романа Кобця (ГО «Ідеальна Країна»). Головні висновки обговорення – найбільш серйозною проблемою в сфері публічної влади є неефективність державних інституцій. Тож важливим завданням є реалізація відповідних реформ (системи виконавчої влади, адміністративно-територіального устрою, судової системи тощо), проекти й моделі яких вже опрацьовані вітчизняним експертним середовищем.
Тему «Модернізація України: соціально-економічний вимір» презентували Ігор Бураковський (Міжнародний фонд «Відродження», Інститут економічних досліджень та політичних консультацій), Олександра Бетлій (Інститут економічних досліджень та політичних консультацій) та Дмитро Науменко (Інститут економічних досліджень та політичних консультацій). Модерував тему Єгор Соболєв (Бюро журналістських розслідувань «Свідомо»). Головними напрями реформування в даній сфері були визначені наступні: фіскальна політика, монетарна політика, регуляторна політика та приватизація, соціальна сфера, охорона здоров’я, інфраструктура, аграрна політика та захист довкілля. Інтегральною ідеєю цих реформ має бути поняття «сталого розвитку».
Блок «Зовнішня політика та безпека держави» був представлений Олександром Сушком (Інститут Євро-Атлантичного співробітництва) та Володимиром Горбачем (Інститут Євро-Атлантичного співробітництва), модерувався Вікторією Сюмар (Інститут масової інформації). Висновок обговорення – головні проблемні моменти для української зовнішньої політики та національної безпеки породжені проблемами та конфронтацією у внутрішній політиці. Тож Україна має виробити таку систему зовнішньої та безпекової політики, за якої зміна людей на тій чи іншій посаді не тягнула за собою радикальної зміни державного курсу в даній сфері.
Тема «Фундаментальні цінності демократичних змін» була представлена Максимом Лацибою (Український незалежний центр політичних досліджень), Євгеном Захаровим (Харківська правозахисна група) та Ганною Голубовською-Онісімовою (ВЕГО «МАМА-86»). Модерувала тему Юлія Тищенко (Український незалежний центр політичних досліджень). Ключові пропозиції, які були озвучені в даному блоці: необхідність «екологізації» політики, здійснення реформ в сфері законодавчої підтримки організації громадянського суспільства та правозахисту.
На завершальному етапі Національного Консиліуму «Мережі підтримки реформ» учасники підтримали Дорожню Карту Реформ, як орієнтир в процесі просування ідєї всеохопної модернізації країни. Водночас Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут закликав ініціювати обговорення «Дорожньої карти» в різних регіонах України, поширювати її серед якнайширших верств української громадськості та надсилати конкретні пропозиції щодо вдосконалення та доповнення.
Дорожня карта реформ для громадянського суспільства (матеріали до обговорення)
Roadmap for reforms for civil society
Повний текст дослідження «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ»
Короткий текст дослідження «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ»
Проект стратегії «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ» обговорили в Донецьку
Повний текст дослідження «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ».
Короткий текст дослідження «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ».
Прес-конференція за результатами обговорень проекту стратегії «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ» (м.Київ)
22 грудня 2009 року в УНІАН відбулась презентація першої версії «Cтратегії модернізації України: бачення незалежних експертів» та результатів її громадських обговорень, що пройшли у всіх регіонах України в межах кампанії Національної громадської Мережі підтримки реформ.Перша версія «Стратегії» була підготовлена у рамках проекту «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ» як комплексне дослідження авторського колективу з понад 35 провідних незалежних українських аналітиків. Дослідження було ініційоване експертами Міжнародного фонду «Відродження» за організаційної підтримки «Лабораторії законодавчих ініціатив» та за фінансовоого сприяння Pact Inc., Програми “Об’єднуємося заради реформ” (UNITER).
Учасниками презентації стали Ігор Когут (голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив), Євген Бистрицький (виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження»), Ігор Бураковський (голова Правління – директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій), Ігор Коліушко(голова Центру політико-правових реформ), Володимир Горбач (політичний аналітик Інституту Євро-Атлантичного співробітництва). Учасники прес-конференції розповіли про головну ідею та сутність проекту стратегії реформування основних сфер суспільного життя, а також підсумували досвід, набутий під час громадських обговорень, які протягом 14-18 грудня пройшли у Львові, Чернівцях, Дніпропетровську, Сумах, Луцьку, Харкові, Одесі та Сімферополі.
Редакторами проекту «Стратегії» стали Ігор Коліушко (Центр політико-правових реформ), Ігор Бураковський (Інститут економічних досліджень та політичних консультацій), Олександр Сушко (Інститут Євро-Атлантичного співробітництва), Євген Бистрицький (Міжнародний фонд «Відродження») таЄвген Захаров (Харківська правозахисна група).
Cтратегія “Модернізація України: визначення пріоритетних реформ» складається з чотирьох структурних блоків:
1. Інституційна організація держави і територіального самоврядування.
2. Модернізація України: соціально-економічний вимір.
3. Зовнішня політика та безпека держави.
4. Фундаментальні цінності демократичних змін.
Головна мета «Стратегії» – представити суспільству незалежне експертне бачення якомога цілісної та повної картини ключових реформ, без яких неможливе подальше існування України як держави, що претендує бути членом сім’ї європейських країн. Одна з цілей проекту «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ» – сприяня виробленню незалежної громадської платформи необхідних дій, яка здатна слугувати орієнтиром діяльності як громадських організацій, так і політиків, бути інструментом тиску громадськості на існуючий політичний клас в контексті модернізації країни. Такий підхід був в цілому підтриманий під час обговорень в регіонах. Водночас, висловлювалось багато побажань щодо конкретизації кроків реалізації відповідних намірів та їх пріоритетності. Значна увага була приділена питанням адмінстративно-теріторіальної реформи, аграрним проблемам та проблемам соціального захисту, окремим аспектам оподаткування та розвитку інфраструктури, реформуванню освіти тощо. Йшлося про необхідність допрацювання розділів про права людини та модернізацію сфери культури. Ці та інші відгуки й зауваження будуть ретельно опрацьовані та використані в процесі доопрацювання «Стратегії», й увійдуть у її кінцеву версію. Автори першої версії проекту «Стратегії» запрошують всіх зацікавлених до участі у її фінальному доопрацюванні. Форма такої співпраці буде незабаром запропонована Лабораторією законодавчих ініціатив.
Як зауважив у ході прес-конференції Ігор Коліушко, «неправильна інституційна організація держави унеможливлює покращення якості публічного управління, зменшення корупції, а відтак і проведення будь-яких галузевих реформ. Тому раціональна організація державних інститутів і місцевого самоврядування є одним з пріоритетних завдань модернізації України. При цьому, на думку авторів проекту «Стратегії», більшість завдань у цій сфері не тільки добре вивчені та описані, а й зафіксовані в офіційних документах президента та уряду України. Тому на перший план виходить завдання якнайшвидшого системного та послідовного втілення в життя їх положень».
Ігор Бураковський підкреслив, що «соціально-економічна модернізація означає реалізацію трьох взаємопов’язаних задач, серед яких: модернізація державної економічної політики, модернізація виробничо-технологічної бази економіки, модернізація системи соціального захисту населення в широкому розумінні цього слова. Інструментом соціально-економічної модернізації є здійснення цілої низки реформ, спрямованих на запровадження найбільш ефективних принципів, механізмів та форматів управління соціально-економічними процесами в країні. При цьому безумовним імперативом суспільства має стати практична реалізація моделі сталого розвитку, що забезпечив би інтегральне поєднання економічної ефективності, соціальної справедливості, ресурсної збалансованості та екобезпеки».
Зовнішня політика, на думку Володимира Горбача, має бути максимально зорієнтованою на цілі розвитку держави, реалізації її стратегічних пріоритетів та сприяти мобілізації зовнішніх ресурсів заради позитивних змін всередині країни. «В проекті Стратегії запропоновано концепцію та основні кроки реформування дипломатичної служби України з метою відходу від лінійної схеми управління та бюрократичної неповороткості дипломатії. Визначено практичні пріоритети за усіма напрямами зовнішньої політики та технології реалізації основних національних інтересів України на міжнародній арені».
Євген Бистрицький під час прес-конференції підкреслив, що неможливо думати, говорити та планувати модернізуючі реформи у країні поза свідомим і цілеспрямованим створенням умов для розвитку громадянського суспільства, про що успішно забули представники влади після «Помаранчевої революції». «Стратегія», яка презентується нами, якраз й спрямована на зміну такого стану речей. Наявність активно діючого громадянського суспільства – ефективних громадських організацій, профспілок, інших численних асоціацій громадян, які відкрито відстоюють свої приватно-групові інтереси, є головною засадою побудови чесного та справедливого суспільства. Саме у громадянському суспільстві, а не у владних кабінетах, формуються фундаментальні цінності суспільства – захист невід’ємних прав людини та верховенство права, національна ідентичність, культурні надбання, моральні устої».
Ігор Когут також звернув увагу на важливість громадянського суспільства в процесі реалізації комплексних реформ у державі. «Громадська підтримка реформ, суспільний запит на них – це той чинник, який може сформувати політичну волю до реформ. В даному контексті майбутні президентські вибори – це додатковий стимул для експертного та наукового середовища для того, щоб виробити комплексний та збалансований проект модернізаційних реформ, який варто доносити до головних осіб держави після завершення президентської кампанії».
Національна громадська Мережа підтримки реформ – незалежний самоврядний рух організацій громадянського суспільства України, спрямований на вироблення стратегії модернізації країни та пріоритетів реформ, їх просування на всіх рівнях та у всіх гілках державної влади, участь організацій громадянського суспільства у національних та регіональних кампаніях впровадження реформ. Мережа має на меті об’єднати провідні аналітичні центри України та окремих експертів й організувати процес визначення національних та регіональних пріоритетів реформ, узгодження стратегії модернізації України, реформування ключових сфер суспільного життя, державного управління та організації політичного процесу. Крім того, об’єднання спрямоване на те, щоб дати можливість численним національним мережам та окремим організаціям громадянського суспільства з усіх регіонів України знайти своє місце у кампанії з просування та підтримки реформ.
Повний текст дослідження «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ».
Короткий текст дослідження «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ».
Проект стратегії «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ» обговорили в Криму та Одесі
У Сімферополі стратегію представляли експерти: Денис Ковриженко (Лабораторія законодавчих ініціатив), Олексій Врадій (Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України), Олександр Вінніков (Мережа розвитку європейського права), Віталій Кравчук (Інститут економічних досліджень і політичних консультацій). Доповідачі розповіли про цілісне бачення понадпартійної стратегії розвитку більшості сфер життя України. Ковриженко відзначив, що ніхто із кандидатів в Президенти не запропонував суспільству системного бачення подальшого розвитку держави, тому провідні аналітичні центри виносять на публічне обговорення свій проект стратегії. Експерт висловив сподівання, що цей документ допоможе переорієнтувати суспільну увагу від скандалів та псевдоподій до реальних проблем, зробить суспільну дискусію змістовною, накреслить програму дій влади.
В обговоренні в взяли також участь науковці, представники громадських організацій, органів влади та місцевого самоврядування, бізнесу. Серед них: Валерій Пробий-Голова, заступник Постійного Представника Президента України в АР Крим, заслужений економіст України; Леонід Пілунський, депутат Верховної Ради АР Крим; Андрій Іванець, представник Нацради України з питань телебачення і радіомовлення; Тетяна Сенюшкіна, доктор наук державного управління, професор; Петро Вольвач, голова Кримської філії Наукового товариства ім. Т. Шевченка, академік УЕАН; Іллімар Асанов, член Правління Громадської організації «Європейський вибір Криму»; Олександр Добровольський, кандидат економічних наук, екс-перший заступник начальника Державної податкової адміністрації в АР Крим; Олександр Цвєтков, кандидат філософських наук, професор; Ярополк Тимків, представник Програми сприяння розвитку парламентаризму.
«Відтепер у всіх живих справжніх громадських організацій різного характеру та у тих партій, які хочуть бути партіями, а не фан-клубами лідерів, є шпаргалка. Хочеш щось міняти – відкрий і прочитай», – так заслужений економіст АР Крим, керівник Таврійського інституту регіонального розвитку Андрій Клименко, який модерував захід, прокоментував появу проекту стратегії модернізації країни. Він відзначив, що його автори проробили ретельну роботу і узагальнили пропозиції з реформування України, які висувалися з 2005 року. Тобто питання: «що робити?» знімається, постає питання: «хто буде робити?», вважає А. Клименко. На його думку, громадянському суспільству необхідно «створювати паралельний до влади світ» для самоорганізації та тиску на органи влади та місцевого самоврядування.
Академік УЕАН Петро Вольвач вважає, що створення проекту стратегії – це унікальне явище, оскільки не чиновники, а громадські організації запропонували стратегію розвитку України. Вчений вважає цей документ «начерками до міні-Конституції України». Він пропонує визначити в проекті стратегії форму правління в державі як президентську. Також П. Вольвач наголосив на необхідності приділення більшої уваги в дослідженні аграрному сектору, оскільки Україна має величезний сільськогосподарський потенціал.
Професор Тетяна Сенюшкіна підкреслила актуальність дослідження, логічність його структури, але відзначила, що необхідно в цьому стратегічному документі чіткіше поставити проблеми і запропонувати альтернативи їх вирішення, критерії визначення найоптимальнішої з них. Вона також говорила про необхідність розвивати культуру проведення референдумів та інші форми прямої демократії, проблеми виконання законів в нашій державі, відсутності механізмів «витискання некомпетентних державних службовців і просування компетентних».
Заступник Постійного Представника Президента України в АР Крим Валерій Пробий-Голова вважає, що проект стратегії «Модернізація України» – корисне напрацювання, над яким варто дискутувати, проте головне питання зараз – створення громадянського суспільства, яке, на його думку, в Україні ще не сформувалося. Як підтвердження цієї тези він розглядає результати виборів в Криму за останні двадцять років. «Жодного разу кримчани ще правильно не проголосували, а тому Крим програв всі свої ринки», – гадає В. Пробий-Голова.
Депутат Верховної Ради АР Крим Леонід Пілунський переконаний, що в програмі модернізації України має бути місце Криму. На його думку, треба поставити питання про економічну самодостатність Криму, адже його сьогодні «на 62 % годує Україна», курортний сезон скоротився з 4 до 2 місяців.
Програмний менеджер Кримського проекту Програми UNITER Айдер Халілов наголосив на важливості для Криму етнічних та конфесійних проблем і на відсутності бачення їх вирішення в документі.
Професор Олександр Цвєтков переконаний, що розділ, присвячений гуманітарним проблемам, має бути першим, а не останнім. За його словами, рівень підготовки молоді у загальноосвітніх закладах значно знижується, відбувається витіснення гуманітарних курсів у вищій школі, для повноцінної реалізації Болонського процесу в країні немає ресурсів. «Створюється враження, що розумна, освічена Україна нікому не потрібна», – вважає професор. На його думку, в запропонованому проекту стратегії занадто часто лунають звинувачення в бік Росії, радянського режиму.
Представники ГО «Європейський вибір Криму» запропонували у зміненому і розширеному складі продовжити обговорення цього актуального документу в січні 2010 року, напередодні підсумкового зібрання в Києві. На їх думку, це дасть можливість напрацювати додаткові пропозиції до проекту «Модернізація України. Шляхи визначення реформ», які б стосувалися Криму, а також обрати гідних представників кримського регіону на обговорення в столиці серед тих активістів громадських організацій та експертів, що хочуть брати участь в діяльності Мережі підтримки реформ. Заслужений економіст Криму А. Клименко підводячи підсумки зустрічі в Сімферополі заявив, що дискусія стала свідченням того, що «з’явився прекрасний підручник для громадських організацій» і запропонував наступне регіональне обговорення провести в Ялті.
В Одесі проект Стратегії презентували: Олександр Банчук (Центр Політико-правових реформ), Алла Кобилянська (Інститут економічних досліджень і політичних консультацій), Олександр Сушко (Інститут євроатлантичного співробітництва), Максим Лациба (Український незалежний центр політичних досліджень). Також в обговоренні взяли участь: Анатолій Бойко, голова Одеської обласної організації ВГО „Комітет виборців України”; Євген Омельчук, депутат Одеської міської ради; Андрій Крупник, кандидат політичних наук, начальник Управління внутрішньої політики Одеської міської ради; Юрій Котляревський, директор консалтингового бюро „Сталкер”; Сергій Якубовський, доктор економічних наук, професор ОНУ ім. І. І. Мечникова; Тамара Булат, представник громадської екологічної ради при Одеський облдержадміністрації; Світлана Осауленко, представник громадської організації „Нове покоління”; Олександр Ляхович, незалежний тележурналіст та ведучий; Марк Меєрович, керівник лабораторії „Триз – педагогіка України” та інші.
Учасники одеського обговорення відмітили своєчасність появи Стратегії розвитку України, але наголосили на необхідності її суттєвого доопрацювання. Перш за все, на думку експертів з Одеси, роботі не вистачає ідеологічного фундаменту, єдиної загальної ідеї для всіх запропонованих реформ. Крім того, було наголошено, що важливо не написати гарну стратегію, а визначити вдалу та реалістичну форму просування реформ. Як доповненя до цієї тези була висловлена думка, що зусилля громадянського суспільства та експертного середовища необхідно зосередити на доопрацюванні та просуванні тих пунктів Стратегії, ймовірність реалізації яких найбільша.
Гостру дискусію викликав економічний розділ проекту Стратегії, в якому було запропоновано більш детально опрацювати пункти щодо податкової реформи, монетарної та бюджетної політики. Окремі експерти зазначили, що четвертий розділ Стратегії (“Фундаментальні цінності демократичних змін.”) обов’язково повинен містити пункт щодо молодіжної політики у державі. Представники одеського експертного середовища зазначили, що подібні дослідження потрібні для українського суспільства та виявили бажання долучитись до підготовки кінцевого варіанту Стратегії.
Повний текст дослідження «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ».
Короткий текст дослідження «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ».
Проект стратегії «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ» обговорили в Сумах, Луцьку та Харкові
В Сумах захід зібрав в Українській академії банківської справи понад 50 експертів, науковців, представників органів місцевого самоврядування та засобів масової інформації. Дослідження «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ» презентували Дмитро Лук’янець (Українська академія банківської справи), Наталія Сисенко (Інститут економічних досліджень та політичних консультацій), Наталія Пархоменко (Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України), Євген Бистрицький (Міжнародний фонд «Відродження»), Ганна Голубовська-Онісімова (ВЕГО «Мама 86»). Також в обговоренні взяли участь Олександр Хоруженко, директор Центру досліджень регіональної політики; Віталій Моісеєнко, заступник голови Сумської обласної ради; Олександр Такул, депутат Сумської міської ради; Олександр Штика, доцент кафедри політології Української академії банківської справи; Інна Школьник, завідуюча кафедри фінансів Української академії банківської справи; Олег Медуниця, заступник голови Сумської обласної адміністрації; Марк Берфман, радник голови Сумської обласної адміністрації; Тетяна Гончаренко, депутат Сумської міської ради; Олег Кубрак, представник Аграрного сумського університету; Юрій Бова, міський голова Тростянця; Віктор Волонтирець, заступник голови Сумської міської ради; В’ячеслав Артюх, представник Сумського державного університету.
В ході дискусії були озвучені ідеї щодо необхідності політичного консенсусу задля реалізації комплексних реформ – без цього будь-які реформаторські починання приречені на невдачу. Крім того, під час реалізації проекту модернізації варто враховувати інертність суспільства, а це вже питання в ідеологічному контексті – має бути вибудувана відповідна мотиваційна частина стратегії реформ. Також учасники відзначили, що частина описаних у дослідженні проблем викликана недостатнім фінансуванням, й, в принципі, їх можна усунути за умови належної фінансової підтримки. Було акцентовано увагу на необхідності детального моделювання тієї чи іншої реформи, що дозволить передбачити її позитивні та негативні наслідки. Саме тому політики-реформатори, які будуть втілювати реформи в життя, мають заручитися підтримкою науковців, здатних робити необхідні прогнози. Учасники обговорень констатували, що за один день охопити все дослідження неможливо – для конструктивних дискусій слід було б провести окремі заходи для кожного розділу дослідження. Також було відзначено, що подібні дослідження потрібні для суспільства, а їх фінальні висновки повинні отримати офіційний статус.
В Луцьку у Волинському національному університеті ім. Лесі Українки на обговорення стратегії реформ зібралося близько 70 експертів, науковців, представників органів місцевої влади, бізнесу, засобів масової інформації та слухачів університету. Дослідження презентували Роман Кошовий (Львівське відділення Комітету виборців України), Віталій Кравчук (Інститут економічних досліджень та політичних консультацій), Євген Роздорожний (Інститут економічних досліджень та політичних консультацій) та Мирослав Маринович (Український католицький університет). В обговоренні проекту взяли активну участь волинські експерти: Валентин Малиновський, кандидат наук з державного управління, начальник управління державної служби у Волинській області; Михайло Шелеп, голова Асоціації молодих реформаторів; Тарас Літковець, політолог-аналітик Волинського відділення Комітету виборців України; Віктор Пенько, кандидат філософських наук, голова Інституту аналізу державної та регіональної політики; Михайло Щур, президент Благодійного фонду Олега Чернецького; Орест Маховський, кандидат економічних наук, доцент Волинського національного університету імені Лесі Українки. Захід відвідали знані на Волині політичні діячі, зокрема: Володимир Бондар, екс-голова Волинської обласної державної адміністрації, депутат Волинської обласної ради; Олександр Мартинюк, голова обласної організації партії «Реформи і Порядок», депутат Луцької міської ради; Олександр Пиза, голова обласної організації партії «Фронт Змін».
Загалом в ході дискусії представники волинського експертного середовища схвально оцінили проект стратегії «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ» та виявили бажання долучитись до підготовки остаточного документу. Окремі положення обговорюваної стратегії піддавались конструктивній критиці. Найбільш дискусійними питаннями виявились реформа виборчої системи та адміністративно-територіальна реформа. Доволі критично волинські експерти віднеслись до пропозиції надання статусу державних службовців працівникам освіти, охорони здоров’я, культури, а також обґрунтували, що від таких нововведень лише постраждають відповідні категорії «бюджетників». В ході дискусій учасники дійшли висновку про те, що для стабільного політичного та соціально-економічного розвитку у нашій державі, необхідно сконцентрувати зусилля для формуванням дієвого і небайдужого суспільства. Крім того, експерти наголосили на визначальній ролі конституційної реформи та на необхідності деполітизації і департизації державної служби. Також під час обговорення значну увагу було приділено податковій та пенсійній реформам, питанням духовності та релігії. Усі учасники обговорення погодились з тезою про те, що саме громадські організації та експертне середовище покликані стати рушієм необхідних реформ у ситуації, коли влада практично самоусунулась від стратегічного планування майбутнього розвитку України.
У Харкові обговорення дослідження «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ» відбулось у Харківському національному університеті ім. Каразіна. В обговоренні взяли участь понад 80 експертів, науковців, представник в бізнесу, громадських організацій та ЗМІ з Києва, Харківської та Полтавської областей. Тут проект стратегії представляли Ігор Коліушко (Центр політико-правових реформ), Дмитро Науменко (Інститут економічних досліджень та політичних консультацій), Олесь Лісничук (Інститут політичних та етнонаціональних досліджень НАНУ) та Вячеслав Епштейн (Харківська правозахисна група). В дискусії взяли участь: Володимир Соболев, доктор економічних наук, профессор Харківського національного університету; Олександр Буряк, президент Центру громадської політики; Маргарита Камса, завідуюча Сектором євроінтеграції та інвестицій Головного управління міжнародних зв’язків Харківської обласної державної адміністрації; Олександр Безуглий, кандидат наук з державного управління, викладач Харківського національного університету; Олена Денисова, політолог-науковець, професор; Юлія Біденко, кандидат економічних наук; Вячеслав Куракса, кандидат економічних наук; Валерій Репін, керівник Незалжної профспілки підприємців та багато інших.
Учасники відмітили своєчасність появи Стратегії розвитку України, але наголосили на необхідності її суттєвого доопрацювання. Перш за все, на думку учасників, роботі не вистачає ідеологічного фундаменту, єдиної загальної ідеї для всіх запропонованих реформ. Найгострішу дискусію викликав економічний розділ, який було запропоновано доповнити декількома суттєвими розділами: про фондовий ринок, трудові відносини, соціально відповідальний бізнес, боротьбу з корупцією, самоорганізацію громадян. Надзвичайно гострою виявилася дискусія про освітню реформу та запровадження стандартів т.зв. «Болонського процесу». Фахівці відзначили катастрофічне зниження якості освіти та наголосили на необхідності невідкладних радикальних змін в освітній системі. Також відзначалося, що лише з появою відкритих дискусійних майданчиків для обговорення проблем (як це свого часу було у Польщі) ми зможемо ліквідувати тіньовий спосіб прийняття рішень на державному рівні. Учасники обговорили шляхи подальшого розвитку та вдосконалення Стратегії та можливі механізми її реалізації. В результаті обговорення була створена регіональна група з числа активних експертів та науковців для подальшої роботи над проектом та взаємодії з авторським колективом.
Повний текст дослідження «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ».
Короткий текст дослідження «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ».