Резюме блоку
- Протягом 13-ї сесії частка порушень Регламенту під час ухвалення законів залишалася високою: приблизно 61% законів ухвалювався з порушеннями.
- Частка порушень у другому читанні законопроєктів зросла, як порівняти з 11-ю та 12-ю сесіями.
- Загальна частка порушень конституційного терміну (15 днів) на підписання законів Президентом упродовж 13-ї сесії склала рекордні для IX скликання 47%. Строк підписання (або надання пропозицій) було порушено для 51 закону, а ще п’ять законів не були ані підписані, ані ветовані.
Обсяг порушень законодавчої процедури протягом 13-ї сесії залишився на високому рівні. Загальна частка законопроєктів, ухвалених з порушеннями, є меншою за 12-ту сесію (66%), зокрема через зменшення порушень для першого читання. Продовжилося збільшення обсягу порушень у другому читанні.
У цьому розділі надається інформація про порушення Регламенту під час ухвалення законів упродовж 13-ї сесії.
13-та сесія за часткою порушень продемонструвала часткове зростання порушень у більшості категорій, утім зафіксоване значне зменшення у порушенні термінів щодо надання висновків комітету до першого читання. Процедури розгляду орієнтовно 61% (майже двох третин) законів мали порушення протягом 13-ї сесії.
Порушення Регламенту
Протягом 13-ї сесії динаміка частоти порушень Регламенту різниться залежно від першого чи другого читання. Для першого читання частка порушень, як порівняти з 11-ю та 12-ю сесіями, зменшилася, якщо розглядати терміни щодо висновків головних комітетів. Щодо інших двох порушень процедури першого читання вагомих змін, як порівняти з 12-ю сесією, не відбулося.
Для другого читання частка порушень Регламенту зросла для всіх трьох порушень, які відстежувалися для другого читання. Обсяг порушень і для першого, і для другого читань досі перевищує обсяг порушень у період до початку повномасштабного вторгнення. Зростання частки порушень у другому читанні спостерігається вже третю сесію поспіль, що є негативною тенденцією.
У графіках та таблиці дані щодо того, яка частка законопроєктів була ухвалена з тими чи іншими порушеннями Регламенту, подаються за сесіями.
Порушення Регламенту щодо ухвалених законів у Верховній Раді
Порушення Конституції в частині терміну підписання законів
Крім звичайних порушень Регламенту, було здійснено моніторинг порушень Конституції в частині порушення 15-денного терміну на підпис Президентом ухвалених законів (ст. 94 Конституції). Моніторинг було здійснено щодо 119 законів, які були ухвалені Верховною Радою України протягом 13-ї сесії. Строк підписання (або надання пропозицій) було порушено щодо 51 закону, тобто у 43% випадків (за 12-ту сесію порушень було 35%). Крім цього, ще п’ять законів взагалі не були ані підписані Президентом, ані ветовані, ані отримали пропозиції (хоча термін їх підписання вже минув). Якщо об’єднати всі ці порушення, то це складе 47% Також порушення терміну на підпис Президентом України відбулося щодо ветованого на 13-й сесії законопроєкту № 12073 від 27.09.2024, який вчасно отримав пропозиції Президента після ухвалення в другому читанні, утім був підписаний Президентом з порушенням термінів після повторного прийняття з пропозиціями Президента. від усіх ухвалених законів протягом 13-ї сесії, що більше від результатів 11-ї (45%) та 12-ї (44%) сесій. Отже, майже половина всіх ухвалених протягом 13-ї сесії законів містила порушення строків, передбачених Конституцією України Також порушення терміну на підпис Президентом України відбулося щодо повторно ветованого законопроєкту № 11150 від 04.04.2024, який не був включений у моніторинг через його прийняття та перше вето під час 11-ї сесії. .
Звісно, неважливо, на скільки днів було порушено термін — на два дні чи на 102 — в обох випадках це є порушенням. Якщо все ж розглядати рекордсменів у цьому контексті, то рекордним став термін підписання тривалістю у 163 дні Рекордним за терміном підписання є законопроєкт № 12271 «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» щодо державної підтримки та економічного відновлення ракетно-космічної галузі в умовах воєнного стану» від 02.12.2024. .
Порушення конституційної процедури почало збільшуватися з початком воєнного стану. Якщо за 7-му сесію (перші пів року дії режиму воєнного стану) порушення складали 16,4%, то за наступні шість сесій кількість порушень зросла майже втричі. За 13-ту сесію обсяг порушень конституційної процедури перебуває на найвищому рівні за IX скликання Верховної Ради. Обсяг порушень за 13-ту сесію залишається доволі високим, за більшістю показників вищим, ніж за попередні дві сесії. Не можна пояснити ці порушення й нормативно-процедурними недоліками Згідно з Конституцією України, Президент має 15 днів, щоб підписати закон та офіційно його оприлюднити або повернути його зі своїми вмотивованими та сформульованими пропозиціями до Парламенту. За рішенням Президента Уряд організовує експертизу закону, що надійшов на підпис Президентові. Згідно з Регламентом КМУ, Уряд має максимум сім днів для подання своїх пропозицій стосовно підписання Президентом закону або обґрунтовані та вмотивовані пропозиції щодо доцільності застосування Президентом України права вето. Витрати часу на підготовку узагальнених зауважень і пропозицій залежать як від обсягу і складності закону, так і від інших чинників — дня тижня і часу надходження копії закону, кількості залучених в експертизі міністерств, різниці в їхніх позиціях щодо ухваленого закону, внутрішніх бюрократичних процедур у міністерствах, технічних причин тощо. Будь-яка комбінація цих чинників може затримати подання пропозицій Уряду щодо закону та відповідно ухвалення Президентом рішення щодо підписання закону або повернення його до Парламенту. , адже відповідні норми не змінювалися.
Протягом 13-ї сесії Президент вчасно (без порушення 15-денного терміну) наклав вето та надав пропозиції до двох законопроєктів. Верховна Рада наразі розглянула лише один (№ 12073 від 27.09.2024), який був повторно ухвалений з пропозиціями Президента та підписаний з порушенням терміну, визначеного в Конституції України.
Один із двох ветованих законопроєктів був ініційований представниками фракції «Слуга народу», а другий був ініційований депутатом групи «Платформа за життя та мир».
