Основні виклики та пріоритети Держбюджету 2025 року

Ключовими пріоритетами Державного бюджету на 2025 рік є безпека, оборона та соціальний захист населення, що є логічним продовженням державної політики Уряду попередніх років. 

Попри те, що головним викликом у 2025 році є питання спроможності Державного бюджету забезпечити національну безпеку та оборону країни в умовах продовження війни, а також погасити наявний дефіцит бюджетних коштів.

Основні показники виконання Державного бюджету на 2025 рік

Державний бюджет України на 2025 рік є збалансованим за надходженнями та видатками, що ґрунтується на макроекономічному прогнозі з урахуванням показників Бюджетної декларації на 2025-2027 роки, вперше схваленої Урядом з початку повномасштабного вторгнення. Це свідчить про відновлення всіх етапів бюджетного процесу та підвищення рівня обґрунтованості показників бюджету.

Доходи Державного бюджету

Доходи Державного бюджету у 2025 році зростають порівняно із 2024 роком Співвідношення загального обсягу доходів на 2025 рік (2 327,1 млрд грн) до загального планового обсягу доходів на 2024 рік (зі змінами) (1 911,5 млрд грн). на 21,7% та становлять 2,3 трлн грн. Основним джерелом наповнення доходів бюджету є податкові надходження, які у структурі доходів зростають до 85,7% Співвідношення суми податкових надходжень на 2025 рік (1 994,5 млрд грн) до загального обсягу доходів Державного бюджету на 2025 рік. , хоча у попередні роки частка податкових надходжень У 2022 році частка фактичних податкових надходжень у структурі доходів державного бюджету (з міжбюджетними трансфертами) склала 53,1% (949,7 млрд грн / 1 787,4 млрд грн), у 2023 році – 45% (1 203,5 млрд грн / 2 672 млрд грн), у 2024 році плановий показник зі змінами на рівні – 87,8% (1678,7 млрд грн / 1911,5 млрд грн), фактичний показник станом на 01.12.2024 – 56,2% (1 490,1 млрд грн / 2 650,99 млрд грн). була значно нижчою. Це пов’язано із підвищенням низки податків, від яких планується отримати до бюджету додатково не менше 153,8 млрд грн, з яких від військового збору — 122,4 млрд грн, а з податку на прибуток — 4,3 млрд грн. Ця сума враховує додаткові надходження від підвищення акцизу на тютюнові вироби у сумі 22,6 млрд грн та від ПДВ — ще 4,5 млрд грн, хоча прийнятий законопроєкт № 11090, який передбачає підняття ставок акцизу, досі не підписаний.

При цьому, зведений бюджет країни у 2025 році недоотримає близько 154,7 млрд грн від встановлених податкових пільг, з яких 85,2% Співвідношення податкових пільг від ПДВ (131,7 млрд грн) до загального обсягу недоотриманих надходжень від податкових пільг. — від ПДВ. Більш ніж половина податкових пільг припадає на оборонну галузь, що є обґрунтованим рішенням в умовах війни. Водночас з огляду на значний обсяг недонадходження податків до бюджету, ефективним механізмом зростання обсягу доходів може бути проведення інвентаризації податкових пільг та стимулів.

Крім того, протягом року до бюджету планується залучити зовнішні позики на суму 1,7 трлн грн та ще 579,2 млрд грн внутрішніх державних запозичень. Внутрішні запозичення спрямовуються на забезпечення платежів з погашення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), які на 97% Співвідношення планового обсягу коштів на погашення внутрішніх зобов’язань 561,9 млрд.грн до внутрішніх державних запозичень. покриваються коштом від продажу ОВДП.  

Видатки Державного бюджету

Видатки Державного бюджету на 2025 рік заплановані у сумі 3,9 трлн грн, які зростають на 5% Співвідношення планового обсягу видатків на 2025 рік (3 929,1 млрд. грн) та планового обсягу видатків зі змінами на 2024 рік (3 736,6 млрд грн). порівняно із 2024 роком. Фактично бюджет 2025 року розділений умовно на 2 частини: пріоритет № 1 – сфера безпеки та оборони, на яку спрямовується 2,2 трлн грн або 56,6% всіх видатків, що становить 26,3% ВВП Співвідношення запланованих видатків на сектор безпеки та оборони (2 224,8 млрд грн) до прогнозного обсягу номінального ВВП (8 466,3 млрд грн). , та пріоритет № 2 – соціально-гуманітарна сфера Під поняттям «соціально-гуманітарна сфера» маються на увазі такі сфери державної політики: соціальний захист та соціальне забезпечення, охорона здоров’я, освіта, спорт, культура та медіапростір, підтримка ветеранів війни, захист довкілля. , на яку планується витратити не менше ніж 22% Співвідношення планової суми видатків за загальним та спеціальним фондами (у т.ч. загальнодержавні видатки та кредитування) на соціально-гуманітарну сферу до загального планового обсягу видатків. від усіх видатків, що становить майже 10% ВВП Співвідношення видатків на соціально-гуманітарну сферу до прогнозного обсягу номінального ВВП. .

Сектор безпеки та оборони отримає додаткові видатки у сумі 47,6 млрд грн порівняно із 2024 роком, які планується спрямувати на озброєння, військову техніку та виплати військовим. Річний бюджет Міноборони складає 1,57 трлн грн Із загального обсягу видатків бюджету сектору безпеки та оборони Міноборони передбачено 1,57 млрд.грн, інші видатки спрямовуються на низку державних органів (МВС, НПУ, НГУ, ДСНС, ДПС, СБУ тощо). , тобто зростає не більше, ніж на 2% порівняно із 2024 роком. За умови посилення бойових дій видатків Міноборони може бути недостатньо для забезпечення обороноздатності країни. Це свідчить про потребу в оптимізації видатків Державного бюджету.

У 2025 році видатки покриваються У 2025 році: 59% є співвідношенням доходів до видатків, 41% - співвідношення фінансування за борговими операціями (1 634,3 млрд грн) до видатків. Показники за 2024 рік визначені аналогічно. на 59% коштом доходів та на 41% коштом зовнішніх та внутрішніх запозичень, що свідчить про позитивну динаміку зростання стійкості державного бюджету, адже у 2024 році доходи та зобов’язання бюджету (зі змінами) заплановані майже на одному рівні (51% / 49%). 

Фінансування державного бюджету та державний борг

Дефіцит державного бюджету у 2025 році скорочується майже на 11% відносно 2024 року та становить 1,6 трлн грн (19,4% ВВП). Проте, оскільки за макроекономічним прогнозом заплановане зростання курсу гривні (до 45 грн/дол. США), рівня інфляції (до 9,5%) та збереження соціальних виплат на рівні 2024 року, дефіцит державного бюджету може потребувати додаткових запозичень для його покриття, що своєю чергою збільшить обсяг державного боргу та уповільнить зростання економіки. Ба більше, можна очікувати серйозне скорочення купівельної спроможності населення та поглиблення проблеми неспроможності покриття навіть базових потреб найбільш соціально незахищених верств населення.

Державний борг країни у 2025 році очікується у розмірі 8,2 трлн грн, що становить 97% ВВП. Зростання обсягу державного боргу, особливо частини боргу, що номінована в іноземній валюті, має високу ймовірність перевищення ВВП. На тлі уповільнення розвитку національної економіки перевищення державного боргу граничного розміру 64%, визначеного Світовим банком, та досягнення позначки 100% ВВП буде гальмувати розвиток української економіки не менше ніж на 0,72% на рік Згідно з дослідженням Світового банку, перевищення державного боргу гранично «безпечного» розміру 64% матиме наслідком уповільнення економіки (ВВП) на 0,02% за кожен 1% перевищення. .

Очікувані виклики виконання Державного бюджету у 2025 році

Очевидно, що показники прийнятого Закону про Державний бюджет України на 2025 рік не є остаточними та, ймовірно, будуть змінюватися залежно від соціально-економічної та безпекової ситуації в країні. Водночас виконання показників Державного бюджету України на 2025 рік може супроводжуватись виникненням низки ризиків, що потребуватимуть вчасного та ефективного вирішення: 

Збільшення потреб на підтримку обороноздатності

Оскільки видатки на сектор безпеки та оборони майже не змінюються порівняно із 2024 роком, у разі збереження або посилення інтенсивності бойових дій на фронті може виникнути необхідність проведення додаткової мобілізації, що потребуватиме додаткових видатків на утримання особового складу, а також необхідність придбання боєприпасів, озброєння, військової техніки, облаштування фортифікацій тощо. Тому бюджет Міноборони за аналогією 2024 року може потребувати перегляду у другому півріччі 2025 року.

Уповільнення розвитку економіки та підвищення податків

Подальше пошкодження інфраструктури, зокрема енергетичної та портової, руйнування логістичних шляхів суттєво обмежуватиме економічну активність. Це, з одного боку, може вплинути на зростання дефіциту державного бюджету, а з іншого — на зростання частки державного боргу, номінованого в іноземній валюті. Пошук додаткових джерел фінансування видатків бюджету може призвести до чергового підняття податків та, як наслідок, уповільнення розвитку економіки.

Невизначеність подальших сценаріїв розвитку війни

Через варіативність наслідків війни наявна висока ймовірність того, що видатки, заплановані за окремими напрямами, будуть перерозподілені на покриття боргових зобов’язань та оборону, як це було у попередніх роках. Ще до війни часті перерозподіли коштів вважалися ознакою неякісного планування, що зрештою може призводити до неефективного використання коштів. Звісно, складно оцінити, наскільки в умовах війни можна уникнути такого підходу і здійснювати планування більш обґрунтовано й оптимізовано (уникаючи купи перерозподілів коштів протягом бюджетного року). Воєнні дії можуть також принести подальші інтенсивні обстріли енергетичної інфраструктури, які лише поглиблюватимуть дефіцит електроенергії. Це може стримувати відновлення економіки та підвищувати рівень цін на внутрішньому ринку.

Незмінність соціальних стандартів

Збереження соціальних виплат на рівні 2024 року в умовах зростання інфляції, знецінення гривні та підвищення податків суттєво вплине на скорочення купівельної спроможності населення та може погіршити показники міграції населення за кордон, збільшити дефіцит робочої сили на внутрішньому ринку праці. 

Нерегулярність і недостатність зовнішнього фінансування

Ризик недоотримання або нерегулярного отримання зовнішнього фінансування від міжнародних партнерів є досить вагомим. Це може потребувати мобілізації внутрішніх резервів для забезпечення потреб оборони та соціальної сфери, які вже зараз є досить обмеженими, що надалі може похитнути стійкість держави.

Чи є перспектива та спроможність у подоланні викликів? 

2025 рік принесе Україні багато викликів. Серед них є і виклик балансування Державного бюджету так, щоб були гроші та на оборону, і на соціально-гуманітарний блок. Основна проблема, звісно ж, полягає у невизначеності. Чи достатньою буде зовнішня підтримка? Наскільки треба буде збільшувати видатки на оборону? Наскільки “просяде” економіка? Точну відповідь на ці питання складно дати. Однак, попри похмурі перспективи, підстави для надії все ж є. 2025 рік — це вже четвертий рік після початку повномасштабного вторгнення і дванадцятий рік після початку російської агресії проти України. Україна пережила шок та фінансові потрясіння 2014 та 2022 років, пережила 2023 та 2024 роки. І бюджетної катастрофи не трапилося. Бюджет балансували, перерозподіляли, зменшували, залучали кредити та гранти, вдавалися до непростих і часом непопулярних рішень. Тому можна спрогнозувати, що 2025 рік буде точно непростим, зокрема, і для Державного бюджету України. Та досвід попередніх років показує, що Україна спроможна долати бюджетні виклики, на що і сподіваємося у 2025 році.

Інші аналітичні матеріали

Підписуйтеся на розсилку з актуальною аналітикою від ЛЗІ
Так Ви зможете першими дізнаватися про наші новини і нові аналітичні продукти
62
%