Резюме блоку
- Найбільш завантаженими є Комітет правової політики (64 наданих висновки), Комітет з соціальної політики (52 висновки), Комітет національної безпеки (50 висновків) та Комітет правоохоронної діяльності (49 висновків).
- Комітет з питань соціальної політики, Комітет з правової політики, Комітет з національної безпеки та Комітет з правоохоронної діяльності мають понад два розписані законопроєкти та надані висновки в перерахунку на одного депутата. У п’яти комітетах навантаження (кількість наданих висновків) не перевищує значення 0,5 на одного депутата.
Протягом 13-ї сесії комітети Верховної Ради продовжували здійснювати свою роботу в умовах значного збільшення кількості зареєстрованих законопроєктів, як порівняти з 12-ю сесією. Загальна кількість наданих висновків збільшилася на 186 (з 292 на 12-й сесії) — до 478 висновків, однак це на п’ять висновків менше, ніж комітети надали впродовж аналогічної 11-ї сесії. Найбільше навантаження за кількістю наданих висновків припало на комітети правової політики, соціальної політики, національної безпеки та правоохоронної діяльності. Нерівномірний розподіл навантаження між комітетами, що подекуди відрізняється у 26 разів, порушує питання щодо перерозподілу обов’язків або складу депутатів та працівників секретаріатів у комітетах.
Інформація щодо строків надання висновків комітетів наявна в розділі про швидкість проходження законопроєктів.
Висновки про відхилення
Кількість висновків про відхилення до депутатських законопроєктів за фракціями та групами
За 13-ту сесію було підготовлено 69 висновків головних комітетів про відхилення законопроєктів. Висновки про відхилення можуть свідчити як про політичну лояльність комітетів, так і про рівень (хоча б мінімальний) якості підготовки законопроєктів. Водночас, як і на 12-й сесії, майже половина відхилених законопроєктів є альтернативними. Президентські законопроєкти, видається, витримують обидва критерії, оскільки не мають висновків про відхилення (водночас варто пам’ятати, що президентських законопроєктів було небагато і вони часто є ратифікаціями та указами). Урядові законопроєкти теж видаються здебільшого безпроблемними: лише дев’ять із них отримали висновок про відхилення, утім варто зазначити, що це втричі більше, ніж за 11-ту сесію, що можна пояснити більшою кількістю зареєстрованих урядових законопроєктів, як порівняти з 11-ю сесією. Основну масу висновків про відхилення отримали законопроєкти депутатів фракції «Слуга народу», що логічно, зважаючи на кількість депутатів та їхню законодавчу активність.
Відкликані законопроєкти
Під час 13-ї сесії та вперше з початку повномасштабного вторгнення Верховна Рада відправила Кабінет Міністрів у відставку. Новим Прем’єр-міністром стала Юлія Свириденко, яка до цього обіймала посаду Першого віцепрем’єр-міністра — Міністра економіки України.
Відставка Уряду беззаперечно вплинула на законопроєктну активність Парламенту. Відповідно до Регламенту Верховної Ради законопроєкт, внесений Кабінетом Міністрів, вважається відкликаним, якщо до його прийняття в першому читанні за основу повноваження Кабінету Міністрів були припинені. Через відставку Уряду було відкликано 353 таких законопроєкти, із них 59 законопроєктів (17%) були зареєстровані на 13-й сесії. Тобто всі наступні законопроєкти Уряду, які будуть розглядатися у першому читанні за основу, будуть зареєстровані [урядом Свириденко, а не Шмигаля] вже на 13-й сесії й надалі.
Найбільше від відкликання законопроєктів Уряду «постраждали» Комітет з питань транспорту та інфраструктури (76 відкликаних законопроєктів), Комітет з питань фінансів та Комітет з питань правової політики (по 36 відкликаних законопроєктів). Комітети з питань свободи слова та Комітет з питань Регламенту взагалі не мали жодного зареєстрованого урядового законопроєкту, а отже, і жодного відкликаного.
Навантаження на комітети
Під час розгляду навантаження на комітети варто зважати, що цей моніторинг розраховує навантаження, насамперед ґрунтуючись на кількості висновків головних комітетів. Ця методика використовується з огляду на доступність даних (формат відкритих даних). Саме інформація про висновки головних комітетів постійно доступна на сайті Верховної Ради, регулярно оновлюється та наявна щодо всіх висновків головних комітетів. Однак комітети, звісно ж, виконують багато інших функцій та завдань, крім надання висновків головних комітетів. Три комітети Комітет з питань бюджету, Комітет з питань антикорупційної політики та Комітет з питань європейської інтеграції. мають надавати обов’язкові висновки до всіх законопроєктів, на комітети може покладатися завдання з підготовки висновків як допоміжних комітетів, комітети розглядають та ухвалюють рішення щодо контрольної функції, розглядають листи та звернення, проводять конференції, круглі столи тощо. Наведені обмеження варто брати до уваги, переглядаючи подану нижче інформацію, яка ґрунтується на висновках головних комітетів.
Поданий графік має два показники. По-перше, він демонструє, яка кількість висновків Кількість висновків не дорівнює кількості розглянутих законопроєктів. Комітет може надавати декілька висновків щодо одного законопроєкту, наприклад, висновок про включення до порядку денного, висновки до першого і до другого читань, до повторних читань, до тексту законопроєкту, що надаються на заміну, тощо. була надана головними комітетами. Другий показник — це кількість законопроєктів, яка була розписана на кожен комітет як на головний відповідно до предмета відання комітетів. Разом вони показують розподіл законопроєктної роботи щодо попереднього опрацювання законопроєктів.
Найбільше навантаження за кількістю наданих висновків (64 висновки) має Комітет з питань правової політики. Ще чотири комітети також мають (як порівняти з іншими комітетами) високе навантаження: Комітет з соціальної політики (52 висновки), Комітет з національної безпеки (50 висновків), Комітет з правоохоронної діяльності (49 висновків) та Комітет з фінансів. Це порівняно стандартний розподіл для останніх семи сесій воєнного стану (7, 8, 9, 10, 11, 12-ї та 13-ї сесії).
Загальна кількість наданих висновків збільшилася на 186 (з 292 на 12-й сесії) — до 478 висновків, однак це на п’ять висновків менше, ніж надали на аналогічній 11-й сесії. Це відображає збільшення кількості зареєстрованих законопроєктів на 13-й сесії (і, як наслідок, і висновків до них).
Найбільше зменшили (як порівняти з аналогічною 11-ю сесією) кількість наданих висновків протягом 13-ї сесії такі комітети, як-от: Комітет з питань фінансів (-20 наданих висновків), Комітет з питань зовнішньої політики (-13 наданих висновків) та Комітет з питань здоров’я нації (-10 наданих висновків).
Водночас у частині комітетів кількість наданих висновків зросла, як порівняти з 11-ю сесією. Так, найбільше зросла кількість наданих висновків (як порівняти з 11-ю сесією) у Комітеті з питань правової політики (+27 наданих висновків), Комітеті з питань соціальної політики (+17 наданих висновків).
Обсяг розписаних на комітети законопроєктів, як порівняти з 11-ю сесією, змінився в діапазоні від -8 до +25 розписаних законопроєктів.
Потенційне навантаження (кількість розписаних законопроєктів) на комітети протягом 13-ї сесії найсильніше зменшилося (як порівняти з 11-ю сесією) для Комітету з питань економічного розвитку (-8 розписаних законопроєктів), Комітету з питань гуманітарної політики (-6 розписаних законопроєктів), Комітету з екологічної політики та Комітету з питань інтеграції до ЄС (по -5 розписаних законопроєктів для кожного комітету).
Потенційне навантаження на комітети зросло для таких трьох комітетів, як-от: Комітет з питань правоохоронної діяльності (+25 розписаних законопроєктів), Комітет з питань бюджету, Комітет з питань організації державної влади (по +21 розписаний законопроєкт).
Інший вимір навантаження на комітети демонструє наведений вище графік, де показано, скільки висновків або зареєстрованих законопроєктів припадає на одного депутата-члена комітету Кількість депутатів на кінець 12-ї сесії, протягом 12-ї сесії кількість депутатів у комітетах змінювалася. . Велике навантаження (кількість і розписаних законопроєктів, і наданих висновків перевищує два на одного депутата) мають чотири комітети: Комітет з питань соціальної політики (4,6 законопроєкту на одного депутата та 5,2 висновку на одного депутата), Комітет з правової політики (4,33 законопроєкту та 3,56 висновку на одного депутата), Комітет з національної безпеки (3,84 законопроєкту та 2,63 висновку на одного депутата) та Комітет з правоохоронної діяльності (5,45 законопроєкту та 2,23 висновку на одного депутата). Ще три комітети мають навантаження понад 1,5 висновку на одного депутата. Це Комітет з освіти, Комітет з економічного розвитку та Комітет з інтеграції до ЄС.
У п’яти комітетах кількість наданих висновків у перерахунку на одного депутата не досягає показника 0,5 (за 11-ї сесії це значення не досягало 0,5 щодо трьох комітетів). Найменша кількість наданих висновків у перерахунку на одного депутата зафіксована для Комітету з Регламенту (0,20 висновку на одного депутата), Комітету з транспорту та інфраструктури (0,27 висновку на одного депутата) та Комітету з енергетики (0,29 висновку на одного депутата).
Якщо порівнювати 13-ту сесію та аналогічну 11-ту сесію, то існує відчутна різниця в навантаженнях, адже різниця між кількістю наданих висновків на одного депутата коливається в межах показників від -0,93 до +2,02. Кількість розписаних законопроєктів коливалася трохи менше, у межах показників від -0,67 до +1,6.
Реальне навантаження (тобто кількість наданих висновків на одного депутата) найбільше зменшилося для Комітету з питань зовнішньої політики (-0,93 наданого висновку на одного депутата) та Комітету з питань інтеграції до ЄС (-0,63 наданого висновку на одного депутата). Найбільше зростання реального навантаження зафіксовано для Комітету з питань соціальної політики (+2,02 наданого висновку на одного депутата).
Потенційне навантаження найсильніше зменшилося (як порівняти з 11-ю сесією) у Комітеті з питань свободи слова (-0,67 розписаного законопроєкту на одного депутата). Натомість найсильніше зросло потенційне навантаження для Комітету з питань соціальної політики (+1,60 розписаного законопроєкту на одного депутата) та Комітету з питань освіти (+1,45 розписаного законопроєкту на одного депутата).
Тенденції щодо реального та потенційного навантаження на одного члена комітету загалом відповідають даним щодо навантаження на комітети.
Якщо порівнювати найменш та найбільш завантажені комітети, то їхнє навантаження відрізняється у 26 разів. Така ситуація, що склалася за 13-ту сесію, а також певні тенденції в навантаженні комітетів, які переходять від сесії до сесії, актуалізують питання про перерозподіл або депутатів, або сфер відання між комітетами.
Великі навантаження (кількість наданих висновків перевищує три на одного працівника секретаріату Для підрахунку кількості працівників секретаріатів комітетів використовувалися дані станом на початок вересня 2025 року. ) мають Комітет з національної безпеки (3,85 висновку на одного працівника), Комітет з правової політики (3,76 висновку на працівника) та Комітет з правоохоронної діяльності (3,06 висновку на працівника). За 11-ту сесію таких комітетів було чотири. У половини комітетів реальне навантаження (кількість наданих висновків) співвідноситься з абсолютним навантаженням на одного працівника секретаріату.
У трьох комітетах кількість наданих висновків не досягає 0,5 висновку на одного працівника секретаріату. Це Комітет з питань Регламенту (0,13 висновку на одного працівника), Комітет з питань свободи слова (0,14 висновку на одного працівника) та Комітет з питань енергетики (0,41 висновку на одного працівника).
Найбільше реальне навантаження (кількість наданих висновків на одного співробітника секретаріату) протягом 13-ї сесії (як порівняти з 11-ю сесією) зменшилося в Комітеті зовнішньої політики (-2,21 наданого висновку на одного працівника секретаріату) та Комітеті з правоохоронної діяльності (-2,12 висновку на одного працівника секретаріату). Найбільше збільшилося реальне навантаження в Комітеті з правової політики (+1,71 наданого висновку на одного співробітника секретаріату).
Якщо порівнювати потенційне навантаження (кількість розписаних законопроєктів на одного співробітника секретаріату) протягом 13-ї сесії та 11-ї сесії, то найбільше зменшилося потенційне навантаження в Комітеті з екологічної політики (-1,5 розписаного законопроєкту на одного працівника секретаріату) та Комітеті економічної політики (-1,23 розписаного законопроєкту на одного працівника секретаріату). Найбільше ж збільшилося потенційне навантаження в Комітеті з питань освіти (+1,39 розписаного законопроєкту на одного співробітника секретаріату) та Комітеті здоров’я нації (+0,93 розписаного законопроєкту на одного співробітника секретаріату).
Розглядаючи кількісні показники роботи комітетів, варто пам’ятати про обов’язкові висновки допоміжних комітетів. Комітет з питань інтеграції України до ЄС, Комітет з питань бюджету та Комітет з питань антикорупційної політики мають порівняно низьке навантаження як головні комітети, однак вони мають надавати свої обов’язкові висновки щодо всіх інших законопроєктів, що потребує значних ресурсів.
Для кращого розуміння особливостей роботи комітетів ВРУ нижче наведено графік, що показує кількість засідань комітетів та скільки в середньому висновків головних комітетів надавалося в перерахунку на одне засідання.
Лише один комітет провів понад 30 засідань за 13-ту сесію — Комітет з питань національної безпеки (за 11-ту сесію цей комітет також був лідером за кількістю засідань). Більш як половина комітетів провела 15 або більше засідань. Менш як 10 засідань протягом 13-ї сесії провели лише чотири комітети.
Лідером за кількістю висновків на одне засідання є Комітет з правової політики (3,56 висновку за одне засідання). Подібні показники також має Комітет соціальної політики (3,06 висновку на одне засідання), Комітет фінансів (три висновки на одне засідання) та Комітет правоохоронної діяльності (2,88 висновку на одне засідання). Загалом лише ці чотири комітети ухвалювали понад два висновки в перерахунку на одне засідання. 11 комітетів (48% від усіх комітетів) ухвалюють менш як один висновок у перерахунку на одне засідання, для 12-ї сесії цей показник становив 15 комітетів, для 11-ї сесії — 10.
На навантаження парламентських комітетів можна також поглянути через призму інших функцій та документів, які готують ці комітети.
У таблиці нижче попередні висновки на законопроєкти до головного комітету дають змогу побачити, зокрема, і навантаження трьох обов’язкових комітетів: Комітету з питань антикорупційної політики, Комітету з питань бюджету, Комітету з питань інтеграції України до Європейського Союзу. Саме ці комітети мають надавати свої висновки Йдеться про висновки на відповідність вимогам антикорупційного законодавства, бюджетного законодавства, зобов’язанням у сфері європейської інтеграції. на всі законопроєкти. Ця їхня функція інколи може потребувати більше ресурсів, ніж надання ними висновків як головних комітетів.
З огляду на дані контроль за виконанням законів та постанов найактивніше провадять Комітет з питань освіти, науки та інновацій (27 питань з контролю), Комітет із гуманітарної політики (26 питань з контролю), Комітет з питань транспорту та інфраструктури (25 питань з контролю). Разом із даними щодо завантаженості законопроєктною роботою ці дані показують, що порівняно меншу завантаженість законопроєктною роботою комітети компенсують більш активним здійсненням контрольної функції. Деякі ж комітети взагалі можна назвати контрольними або принаймні комітетами з пріоритетною контрольною функцією. Так, Комітет зі свободи слова надав лише один висновок як головний комітет, однак є одним із найбільш активних комітетів за здійсненням контрольної функції. Також виникає ситуація, коли комітети дають більше попередніх висновків до головних комітетів, ніж готують висновків як головний комітет до розписаних законопроєктів через невелику їх кількість. Наприклад, Комітет освіти як головний підготував 21 висновок, але надав попередніх висновків до інших комітетів майже вдвічі більше (39 попередніх висновків). У Комітеті цифрової трансформації різниця між висновками, наданими як головним комітетом, і попередніми висновками до інших головних комітетів становить майже шість разів (дев’ять висновків головного комітету проти 60 попередніх висновків).
