Четверте півріччя повномасштабного російського вторгнення для Верховної Ради завершилося появою кризових ознак у роботі парламенту, які не спостерігалися навіть у перше півріччя війни.
Моніторинг 10 сесії IX скликання парламенту зафіксував п’ять основних тенденцій:
- цілковите оновлення порядку денного,
- формальне дистанціювання президента від питань внутрішньої політики,
- подальше посилення ролі Кабінету Міністрів у законодавчому процесі,
- збільшення законодавчого спаму,
- зростання рівня порушень конституційної процедури.
Загалом за період 10 сесії було зареєстровано 464 законопроєкти.
Протягом 10 сесії відбулося цілковите оновлення порядку денного парламенту. 97% усіх ухвалених законопроєктів протягом сесії були зареєстровані вже після початку повномасштабного вторгнення.
Новий порядок денний наразі фокусується на фінансах, безпеці та порядку, а також на соціальній підтримці.
Найбільш завантаженими комітетами парламенту протягом 10 сесії були: Комітет з питань фінансів, Комітет з правової політики, Комітет з організації державної влади, Комітет з правоохоронної діяльності, Комітет з національної безпеки, Комітет із соціальної політики.
За цей же період президент формально дистанціювався від питань внутрішньої політики. Навіть на тлі невеликої кількості загалом ухвалених законів частка Президента є низькою. У 10 сесії зафіксовано найнижчий показник прийнятих президентських законопроєктів за весь досліджуваний період IX скликання: прийнято один “звичайний” закон та інші шість – ратифікації та укази.
Єдиний закон, що вибивається з такої тенденції, був прийнятий у другому читанні та в цілому. Це законопроєкт прийнято у першому читанні ще влітку 2021 року, він “лежав на полиці”, очікуючи другого читання увесь цей час.
Дистанціювання президента від питань внутрішньої політики та його концентрація на міжнародній політиці та обороні – ознака, яка спостерігається під час усіх сесій, які тривали у період воєнного стану.
Не менш помітною ознакою 10 сесії є те, що Кабінет Міністрів України посилив свої позиції у законодавчому процесі. Кабмін збільшив свою частку зареєстрованих законопроєктів до 17,2% і показав другу найбільшу частку зареєстрованих урядових законопроєктів за всі сесії ІХ скликання.
Кабінет Міністрів вже третю сесію підряд краще просуває свої законопроєкти Це стосується другого читання у Верховній Раді, ніж народні депутати України.
Моніторинг 10 сесії також зафіксував ознаки відродження законодавчого спаму.
Про це свідчать три основні ознаки:
- загальне збільшення кількості зареєстрованих законопроєктів;
- аномально високі показники зареєстрованих законопроєктів однією з депутатських груп;
- збільшення частки законопроєктів з малою кількістю підписантів.
10 сесія продемонструвала збільшення кількості зареєстрованих законопроєктів порівняно з попередньою аналогічною сесією 8 сесія, вересень 2022 року – лютий 2023 року .
Це зі свого боку є однією з ознак законодавчого спаму – реєстрація багатьох слабо пропрацьованих законопроєктів, які не мають реальної перспективи прийняття і розбалансовують порядок денний та збільшують тиск на експертно-аналітичні підрозділи Апарату Верховної Ради.
Серед депутатських груп у цій сесії можна виокремити показники “Відновлення України”, яка, попри свою невелику кількість депутатів, зареєструвала 86 законопроєктів, чим обігнала більшість фракцій та груп і навіть Кабінет Міністрів України. Це вже третя сесія підряд зі зростанням показників цієї групи.
Ця сесія також продовжила тенденцію попередніх: зросла частка законопроєктів, що мають по одному або по два-три підписанти. Також вже другу сесію поспіль саме частка законопроєктів з одним підписантом переважає всі інші частки законопроєктів. Ці тренди опосередковано свідчать про збільшення законодавчого спаму.
Також протягом 10 сесії продовжує зростати кількість порушень конституційної процедури. Протягом цієї сесії строк підписання (або надання пропозицій) було порушено щодо 34% ухвалених законів 22 з загальних 64 прийнятих законопроєктів . Крім цього, ще п’ять законів взагалі не були ні підписані президентом, ні ветовані, ні отримали пропозиції.
В сумі порушення зафіксовані щодо 42% ухвалених законопроєктів, тобто чотири з десяти законів мають порушення конституційної процедури.
Обсяг же “звичних” порушень Регламенту ВРУ не збільшилася, але і не зменшувалася. Ситуація нагадує показники минулої сесії – порушення були у процесі розгляду 54% законів.
З позитивних моментів – протягом 10 сесії не застосовувалася практика прийняття законопроєктів «з коліс», коли законопроєкти приймають у першому читанні та в цілому вже в день їх реєстрації.
Загалом моніторинг 10 сесії IX скликання парламенту зафіксував декілька показників, які свідчать про кризові процеси у ВРУ. Під час 10 сесії було прийнято всього 64 закони.
Це найменша кількість прийнятих законів протягом сесії за все ІХ скликання, удвічі менше порівняно з попередньою аналогічною осінньою сесією та за попередній “антирекорд” у 111 ухвалених законів під час 6 сесії, останньої перед повномасштабним вторгненням.
При тому найменша кількість ухвалених законів фіксується на тлі зростання реєстрації законопроєктів та законодавчого спаму. Ще однією ознакою кризи є те, що зафіксовано найнижчий показник реєстрації законопроєктів депутатами “Слуги народу”.
Дистанціювання президента від питань внутрішньої політики цілком зрозуміле на тлі повномасштабного вторгнення, коли глава держави займається питаннями міжнародної політики та оборони. З одного боку, можливо, що президент “віддав” питання внутрішньої політики на розсуд уряду та парламенту.
Водночас це може свідчити, що Кабмін та нардепи діють згідно з баченням політики Президента, ухвалюючи лише те, що йому відповідає, адже він має визначальний вплив на внутрішні політичні процеси. І тому президенту навіть не потрібно користуватися формальним правом подачі законодавчих ініціатив. Це дозволяє йому не бути формально причетним до непопулярних законодавчих ініціатив у сфері внутрішньої політики.
Більше про роботу українського парламенту в умовах повномасштабного вторгнення читайте у моніторингу аналітиків ЛЗІ.
