Моніторинг роботи Верховної Ради IX скликання за 14-ту сесію

Резюме

Основні показники роботи Верховної Ради України протягом 14-ї сесії IX скликання:

Зареєстровано 389 законопроєктів. З них:

1. 7 (1,8%) євроінтеграційних законопроєктів;
2. 17 (4,4%) законопроєктів про надання згоди або денонсацію міжнародних договорів;
3. 1 (0,3%) невідкладний законопроєкт.

Ухвалено в цілому 63 закони. З них:

1. 2 (3,2%) євроінтеграційні закони;
2. 10 (16%) законів про ратифікацію міжнародних угод;
3. 5 (8%) законів Президент визначив як невідкладні.

30 законопроєктів ухвалено в першому читанні (47,6%), ще 33 законопроєкти ухвалено в другому читанні (52,4%). 

Моніторинг роботи Верховної Ради України протягом 14-ї сесії IX скликання зафіксував п’ять ключових тенденцій: 

Зниження законотворчої активності

Законотворча активність Верховної Ради протягом 14-ї сесії суттєво знизилася як за кількістю зареєстрованих, так і за кількістю ухвалених законів. Зареєстровано 389 законопроєктів — один із найнижчих показників за все IX скликання, а ухвалено лише 63 закони, що є абсолютним мінімумом для цього скликання. Така динаміка продовжує спадний тренд, який сформувався після 9-ї сесії, і вказує не лише на скорочення законодавчого навантаження, а й на загальне уповільнення парламентського законодавчого процесу. Окрім того, за цю сесію встановлено антирекорд щодо витраченого пленарного часу на обговорення законів — 48 годин. Це найнижче значення за останні три роки. 

Уповільнення роботи Парламенту

Зменшення кількості ухвалених законів відбувається на тлі рекордно тривалих строків їх проходження, що додатково підсилює ефект зниження результативності законотворчої діяльності. Середній строк від реєстрації до ухвалення законопроєктів у другому читанні становить 382 дні, найбільше за період 4–14-ї сесії. Тобто в середньому Верховній Раді потрібен понад рік, аби ухвалити законопроєкт у другому читанні. Збільшилися також строки проходження законопроєктів від їх ухвалення за основу до ухвалення в другому читанні. Фактично це демонструє, що законопроєкти опрацьовуються дуже довго або ж є проблеми з пошуком голосів для їх ухвалення.

Причинами такого зниження активності можуть бути як загальне виснаження Парламенту, так і наслідки скандалів, пов’язаних із діяльністю антикорупційних органів. Не варто також виключати фактор надскладних обставин осені та зими 2025–2026 років. Велика кількість повітряних тривог та атак на об’єкти критичної інфраструктури могли вплинути на роботу державних установ, зокрема Парламенту. Таке падіння показників особливо привертає увагу з огляду на зміну Уряду наприкінці минулої сесії: 14-та сесія мала б бути більш активною, наповненою законодавчою діяльністю нового Кабміну впродовж його «100 перших днів», утім, цього не сталося. 

Варто звернути увагу на євроінтеграційний трек. Протягом 14-ї сесії ухвалено лише два євроінтеграційні закони. Це найнижча частка та кількість ухвалених євроінтеграційних законів від 7-ї сесії (перша сесія, де ввели позначення законопроєктів як євроінтеграційних). Такі темпи є загрозливими для євроінтеграційних перспектив України.

Антирекордом є і зменшення кількості народних депутатів, адже на початок 15-ї сесії їх залишилося 393. Це, звісно, теж мало вплив на законотворчу активність і спроможність Парламенту ухвалювати закони. 

Зменшення кількості процедурних порушень

Упродовж 14-ї сесії зафіксовано зменшення кількості порушень регламентних процедур як під час розгляду законопроєктів у першому, так і в другому читанні. Як порівняти з 13-ю сесією, частка процедурних порушень у процесі проходження законопроєктів знизилася на 30%, що свідчить про більш стриманий та формалізований підхід до розгляду законодавчих ініціатив. Це дає змогу відстежити певну закономірність у роботі Верховної Ради: частка порушень зменшилася саме тоді, коли знизилася загальна законодавча активність. І навпаки: що більшою є кількість законів, то більше порушень Регламенту фіксується. Водночас відбулося лише незначне зменшення порушень конституційної процедури підписання законів Президентом. Попри невелику позитивну динаміку цього показника, масштаб порушень залишається суттєвим, що унеможливлює однозначні висновки про стійке покращення дотримання конституційних вимог і радше вказує на тимчасову флуктуацію, ніж на системну зміну практики.

Зменшення законодавчого спаму

Окремо варто зауважити про ознаки зниження законодавчого спаму. Зменшення загальної кількості зареєстрованих законопроєктів поєднується зі скороченням частки ініціатив з одним підписантом та зростанням частки законопроєктів, поданих групами з 8–22 підписантами. Така структура подання законопроєктів може свідчити про дещо вищий рівень попередньої координації народних депутатів. Водночас проблема законодавчого спаму не зникає повністю: деякі депутатські групи, зокрема «Відновлення України», і далі демонструють аномально високі показники законопроєктної активності в перерахунку на одного депутата, що зберігає структурні ризики для якості законодавства.

Послаблення контрольної функції

Зменшення активності народних депутатів відобразилося і на даних щодо здійснення ними контрольної функції. За період 14-ї сесії народні депутати подали лише 173 депутатські запити, що майже вдвічі менше, ніж за період 13-ї сесії. Вони також провели менше «годин запитань до Уряду» та поставили менше запитань (виступів), ніж під час попередніх сесій після їх відновлення (за винятком 10-ї сесії).

Маршрут по моніторингу*

Цей моніторинг роботи Верховної Ради України IX скликання упродовж 14-ї сесії складається з резюме, шести блоків та додатків. *Для ознайомлення з кожним блоком — перейдіть за посиланнями нижче:

1. законотворчу активність: загальна кількість зареєстрованих законопроєктів та законів, їх розподіл за ініціаторами та групами підписантів;
2. проходження законопроєктів: розподіл законів за читаннями ухвалення, строки надання висновків головних комітетів, строки від реєстрації до ухвалення закону, зокрема за читаннями та ініціаторами;
3. пленарний час: загальна кількість часу, витраченого на розгляд законопроєктів у ВРУ, розподіл часу на розгляд законопроєктів відповідно до ініціатора та кількість часу, необхідного для розгляду законопроєкту в сесійній залі;
4. комітети: загальна кількість та розподіл за ініціаторами висновків про відхилення, кількість засідань комітетів та їхнє навантаження відповідно до кількості зареєстрованих законопроєктів і наданих висновків на законопроєкти, включно з навантаженням на одного члена комітету;
5. порушення Регламенту: кількість порушень Регламенту щодо законопроєктів та пропозицій Президента України;
6. контрольну функцію Верховної Ради: показники проведення «години запитань до Уряду», кількість тимчасових комісій, кількість депутатських запитів.

У додатках подані переліки п’яти законопроєктів, що входять до рейтингу за різними кількісними показниками (наприклад, за кількістю днів від реєстрації до ухвалення).