Результати роботи ВРУ за 6 сесію ІХ скликання

Наші аналітики підготували моніторинг 6 сесії IX скликання Верховної Ради. Як завжди, ділимося з вами головними знахідками.

Протягом 6 сесії зареєстрували 582 законопроєкти, а законами стало 111 проєктів. Ще 3 прийнятих законопроєкти було ветовано, а щодо 1 були підтримані пропозиції Президента.

Таке зменшення кількості зареєстрованих проєктів вже можна назвати трендом, і можна говорити про зменшення законодавчого спаму та зменшення тиску на структурні підрозділи, які відповідають за попереднє опрацювання законопроєктів.

Ще одним позитивним трендом вже другу сесію є зменшення частки законопроєктів з 1 та 2-3 підписантами і збільшення частки законопроєктів з великою кількістю (більше 8) підписантів. Найбільшою групою вже другу сесію є група з кількістю підписантів 8-22, кожен третій законопроєкт має саме таку кількість підписантів. Рекорд цієї сесії – 135 підписантів в одному законопроєкті.

Це важливо, тому що більша кількість підписантів веде до кращої пропрацьованості законопроєктів, зростання рівня консенсусності та є ознакою зменшення законодавчого спаму.

Цієї сесії депутати також прийняли незвично малу кількість законів – лише 111. Схожа ситуація була під час 3 сесії, що проходила в умовах початку пандемії та локдауну. Цього разу причиною можуть бути кадрові перестановки в керівництві ВРУ.

Незважаючи на відносно низьку кількість прийнятих законів, фракція «Слуга народу» збільшила свою частку серед ухвалених законів, і тепер це більше половини від всіх прийнятих законів – 56,7%. Усі інші фракції та групи ініціювали всього 10 законів, що загалом відповідає тренду останніх двох сесій. Уваги заслуговують результати групи «Довіра» та фракцій ЄС та ОПЗЖ. Члени «Довіри» та ЄС не стали ініціаторами жодного ухваленого за 6 сесію закону. А депутат від ОПЗЖ вперше за три останні сесії став ініціатором ухваленого закону.

До позитивних тенденцій можна додати високу частку законопроєктів, прийнятих в другому читанні та в цілому. Два з трьох законопроєктів проходять два читання. У цьому відношенні ІХ скликання виглядає краще за VIII. В першому читанні та в цілому приймається кожен третій законопроєкт.

Ця тенденція є позитивною, оскільки два читання дозволяють краще підготувати законопроєкт, виправити недоліки та помилки, наявні при першому читанні. При цьому жоден законопроєкт знову не дійшов до третього читання.

Водночас період між першим читанням та прийняттям у другому зростає. Це вказує на розбалансування законодавчого процесу та механізму формування порядку денного. Це, у свою чергу, відображається на зростанні часу для надання висновків комітетів та часу від реєстрацію до прийняття законопроєкту в другому читанні.

Законопроєкти фракції «Слуга народу» отримують висновки швидше, ніж урядові. Найшвидше висновки отримують президентські законопроєкти. Для фракцій та груп меншості швидкість отримання висновків комітету досить повільна і складає в середньому 6-7 місяців.

Така ситуація досить логічна з точки зору лідируючої ролі Президента України в сучасній політичній системі та наявності пропрезидентської більшості. Водночас, ці дані свідчать і про слабкі позиції уряду, законопроєкти якого розглядаються найповільніше серед владної тріади президент-пропрезидентська більшість-уряд.

Час від реєстрації до прийняття законопроєкту в другому читанні та в цілому в 6 сесії зріс. Причому він зріс як для «швидких», так і для «повільних» законопроєктів. Загалом зростання склало 24-55 днів.

Проте з позитивного тут варто зауважити, що вже другу сесію поспіль не зафіксовано випадків прийняття законів у день реєстрації законопроєкту. Наприклад, у четвертій сесії два закони були прийняті саме таким чином.

6 сесія вкотре показала слабкі позиції уряду в системі вироблення рішень. Однією з ознак цього є кількість ініційованих законів – лише кожен п’ятий закон був ініційований урядом. У порівнянні з іншими скликаннями ця частка зменшилася.

Розподіл пленарного часу яскраво демонструє домінування «партії влади». Законопроєкти Слуги народу, уряду та президента разом забрали 93,3% всього пленарного часу. Цей рівень не змінився, якщо порівнювати з попередньою сесією. Для законопроєктів меншості залишається менше 7% пленарного часу. Проте час, потрібний для розгляду законопроєктів у сесійній залі, збільшився.

Наприклад, половина законів, прийнятих в першому читанні, потребує більше 15 хвилин розгляду, а у попередніх двох сесіях це було 2-3 хвилини. Це вказує на дві особливості 6 сесії.

По-перше, значно зменшилася частка законопроєктів, щодо яких є умовний консенсус, коли фракції та групи не заперечують проти прийняття законопроєкту і не вважають за потрібне висловити свою позицію з трибуни.

Цілком можливо, що в 6 сесії обговорення стали проводити задля обговорення і роз’яснення, а не просто заради декларування своєї позиції.

По-друге, схоже, що депутати почали більш уважно і детально розглядати законопроєкти. Однак можливо, що зміна типового часу на розгляд законопроєктів у сесійній залі пов’язана зі зміною керівництва Верховної Ради. Нове керівництво або по-іншому модерує обговорення, або ще не набуло достатнього досвіду для попереднього узгодження позицій фракцій та груп.

Моніторинг показав також значну різницю у завантаженості комітетів. Середня швидкість надання висновків відрізняється в окремих комітетах у 10 разів. Найбільш завантаженими є Комітет з соціальної політики та Комітет з правоохоронної діяльності. Натомість Комітет зі свободи слова взагалі не має законопроєктної роботи як головний комітет. За все скликання на нього розписано всього 4 постанови.

Деякі аспекти 6 сесії вирізняють її з поміж інших. Наприклад, це відсутність будь-яких посад у народного депутата Дмитра Разумкова, звільнення якого підсвітило невідповідність Регламенту чинній Конституції. Також 6 сесія є першою, коли не було прийнято жодного закону, зареєстрованого у попередньому (VIII) скликанні.

Дивна ситуація склалася з непідписанням прийнятих законопроєктів президентом. Деякі законопроєти не підписуються ні Президентом, ні іншим (прямо не визначеним Конституцією) суб’єктом. Вони ніби губляться і залишаються в підвішеному стані. Наразі таких «підвішених» законопроєктів вже 12, один з яких був прийнятий протягом 6 сесії.

Більше про роботу ВРУ під час 6 сесії читайте в нашому моніторнгу.