П’ята щорічна міжнародна наукова конференція “ПАРЛАМЕНТСЬКІ ЧИТАННЯ”-2015

 30 жовтня 2015 року відбулася П`ята щорічна міжнародна наукова конференція “Парламентські читання”. Конференцію організовано Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з факультетом правничих наук Національного університету “Києво-Могилянська академія”, кафедрою парламентаризму та політичного менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України в рамках Програми USAID “РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво”, що виконується Фондом Східна Європа.
На урочистому відкритті виступили Ігор Когут, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Едвард Рахімкулов, Заступник директора Програми USAID “РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво”, Денис Азаров, декан Факультету правничих НаУКМА та Лідія Даниленко, доктор політичних наук, професор кафедри парламентаризму та політичного менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України.
Зі вступною лекцією виступив Ерік Дженс, Представник Управління комітетів та законодавчих послуг, Палата громад, Парламент Канади, на тему “Як організована дослідницька підтримка депутатів Парламенту Канади?”. Пан Дженс розповів про типи дослідницьких служб підтримки для парламентарів: особиста команда народного депутата України, дослідницькі офіси при парламентських фракціях, парламентська бібліотека та сектор досліджень при Палаті Общин парламенту Канади.
Далі взяв слово Петер Моссоп, спеціаліст напряму демократичного управління, ОБСЄ / Бюро демократичних інститутів і прав людини, його лекція була присвячена темі “Суспільне сприйняття депутатської етики”. У своїй презентації Петер Моссоп спирався на дослідження ОБСЄ БДІПЛ “Професійні та етичні стандарти для парламентаріїв”. Експерт почав свою доповідь з визначення поняття Кодексу етичної поведінки: “Писаний перелік принципів та/чи правил, які скеровують поведінку депутатів парламенту”. Особливу увагу було зосереджено на конфлікті інтересів депутата, що визначалося як специфічна сфера етичних норм наробного обранця. Поняття конфлікту інтересів було визначене як: “Конфлікт між державними обов`язками та приватними інтересами посадової особи, в якому посадова особа має приватні інтереси, котрі можуть неналежним чином вплинути на виконання нею посадових обов`язків та повноважень”.
Дослідження релевантне проблемним аспектам роботи Верховної Ради України також презентувала Юлія Тищенко, керівник Програми підтримки демократичних процесів Українського незалежного центру політичних досліджень. Протягом вересня 2015 року експерти Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД) за підтримки OSCE Office for Democratic Institutions and Human Rights провели експертні фокус-групи з метою оцінки респондентами та респондентками низки комплексних питань щодо застосування етичних стандартів та норм у роботі Верховної Ради України. Фокус-групи проводилися у Дніпропетровську, Херсоні, Львові, Києві та Черкасах (загалом 5 фокус-груп).
(Фото: Олександр Коваленко)

Третій парламентський Конституційний семінар “Законодавче забезпечення децентралізації в Україні”

29 жовтня 2015 року відбувся Третій Парламентський конституційний семінар «Законодавче забезпечення децентралізації в Україні». Семінар було організовано Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво». До участі в семінарі було запрошено провідних експертів, науковців, народних депутатів, представників громадськості та іноземних гостей. Деякі із запрошених є членами Конституційної комісії. Учасники ґрунтовно обговорили пріоритети законодавчого забезпечення децентралізації влади в Україні та окреслили шляхи її реалізації.
Модератор зустрічі Ігор ПАРАСЮК, менеджер проектів програми USAID «РАДА» надав вітальне слово Ігорю КОГУТУ, Голові Ради Лабораторії законодавчих ініціатив. Він вкотре підкреслив важливість реформи децентралізації та звернув увагу присутніх на те, що, на жаль, в передвиборній гонці кандидати оминали питання децентралізації. Відповідно, він заохотив до максимальної активізації з цього питання. Також він закликав членів Конституційної комісії повертатися до ефективного обговорення.
Основна частина конституційного семінару пройшла в обговоренні концепцій законодавчого забезпечення децентралізації в Україні. Сергій ШАРШОВ, Директор Департаменту з питань місцевого самоврядування Міністерства регіонального розвитку України, розповів учасникам про вже здійснені кроки у напрямку децентралізації. Спершу він акцентував на фундаментальності цієї реформи та зазначив, що без неї ефективність інших реформ була б значно послаблена. Протягом своєї доповіді, Сергій зосередив увагу на проблемах нинішнього державного апарату, окреслив стратегічні цілі реформи, шляхах її реалізації та продемонстрував проміжні результати укрупнення громад.
Другий спікер Юрій ГАНУЩАК, народний депутат VI скликання, член робочої групи Реанімаційного пакету реформ з конституційної реформи, детально проаналізував положення законопроекту про префекта та про особливості здійснення місцевого самоврядування в Донецькій та Луганській областях. У першу чергу, перший з законопроектів викликав чималу дискусію серед учасників, особливо питання кадрового відбору префектів та питання щодо нагляду за додержанням законодавства органами місцевого самоврядування та координації діяльності територіальних органів ЦОВВ.
Останній зі спікерів Олександр СЛОБОЖАН, Перший заступник Виконавчого директора Асоціації міст України. Він здійснив аналіз законопроектів, які потребуються для системного здійснення децентралізації. Також він наголосив на небезпеці вже зареєстрованих законопроектів, які звужують повноваження органів місцевого самоврядування та загрожують децентралізації влади в Україні.
За результатами виступів експертів відбулася жвава дискусія. Присутні народні депутати Павло КИШКАР та Вікторія ПТАШНИК особливо активно висловилися щодо нагальних тем децентралізації. Наприкінці семінару Віктор ЛЯХ, Президент Фонду Східна Європа, подякував учасникам за плідну дискусію та побажав проводити такі зустрічі регулярно для налагодження ефективного обговорення.
(Фото: Олександр Коваленко)
 
Матеріали презентовані на семінарі доступні за посиланням:
 
Сергій ШАРШОВ
 
Юрій Ганущак. Префект
 
Юрій Ганущак. Особливий статус Луганської і Донецької областей
 
Олександр Слобожан

Круглий стіл “Презентація результатів аналізу проблемних аспектів парламентських процедур та інституцій”

28 жовтня 2015 року відбувся круглий стіл на тему «Презентація результатів аналізу проблемних аспектів парламентських процедур та інституцій». Захід організовано Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках проекту Міжнародного фонду «Відродження» «Європейська Україна – Європейський Парламент: сприяння інституційним та процедурним перетворенням у Верховній Раді України».

На урочистому відкритті виступив Ігор КогутГолова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив. Ігор Олегович наголосив на важливості на нагальній необхідності реформування українського парламенту та, відповідно, значенні дослідження виконаного експертами Лабораторії законодавчих ініціатив в рамках проекту  «Європейська Україна – Європейський Парламент: сприяння інституційним та процедурним перетворенням у Верховній Раді України». 
Результати самого дослідження презентував Роман Кобець, Керівник Європейського інформаційно-дослідницького центру при Верховній Раді України. Перш за все Роман Васильович зазначив, що метою проекту є сприяння покращенню роботи Верховної Ради України шляхом виявлення недоліків і проблемних аспектів у роботі структурних підрозділів Апарату Верховної Ради України, а також виявлення неналежних практик співпраці парламенту з виконавчою гілкою влади та громадянським суспільством. Повний текст презентованого дослідження доступний за посиланням: Результати дослідження проблемних аспектів функціонування Верховної Ради України.
Дослідження релевантне проблемним аспектам роботи Верховної Ради України також презентувала Юлія Тищенко, керівник Програми підтримки демократичних процесів Українського незалежного центру політичних досліджень. Протягом вересня 2015 року експерти Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД) за підтримки OSCE Office for Democratic Institutions and Human Rights провели експертні фокус-групи з метою оцінки респондентами та респондентками низки комплексних питань щодо застосування етичних стандартів та норм у роботі Верховної Ради України. Фокус-групи проводилися у Дніпропетровську, Херсоні, Львові, Києві та Черкасах (загалом 5 фокус-груп). Презентація пані Тищенко доступна за посиланням: Ключові проблеми парламентськоі етики. Реформа парламенту в оцінках експертів.
(Фото: Олександр Коваленко)
 
У роботі круглого столу взяли участь народні депутати України, представники Апарату ВРУ, секретаріатів Комітетів та депутатських фракцій ВРУ, а також незалежні експерти, представники Місії Європейського Парламенту з оцінки потреб Верховної Ради України та Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи.

На що спрямувати політику контролю над тютюном в Україні (Policy Paper)

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), тютюн вбиває до половини своїх споживачів: щорічно в світі більше 5 мільйонів людей помирає від наслідків безпосереднього споживання тютюну і більше 600 тисяч гине через перебування під впливом вторинного тютюнового диму.

Як відзначає Світовий Банк, вживання тютюну є значною перешкодою для розвитку по всьому світу. Пов’язані з курінням хвороби створюють важкий економічній тягар для країн і коштують мільярди доларів щороку через втрату продуктивності праці, передчасні смерті досвідчених працівників і більш високі витрати на охорону здоров’я. На лікування пов’язаних з курінням захворювань в глобальному масштабі витрачається 2,1 трильйона доларів США шляхом прямих і непрямих витрат системи охорони здоров’я.

Для протистояння тютюновій епідемії в 2003 році було ухвалено Рамкову конвенцію із боротьби проти тютюну – перший у світі міжнародний правовий договір у сфері громадського здоров’я, що накладає юридичні зобов’язання. Мета цієї Конвенції та її протоколів полягає в захисті нинішнього та прийдешніх поколінь від руйнівних наслідків для здоров’я людей, а також від соціальних, екологічних і економічних наслідків споживання тютюну й впливу тютюнового диму. Це має бути зроблено за допомогою заходів боротьби проти тютюну на національному, регіональному й міжнародному рівнях, які здатні постійно та істотно скорочувати поширеність уживання тютюну й впливу тютюнового диму.

Україна ратифікувала Рамкову Конвенцію ВООЗ із боротьби проти тютюну у 2006 році.

У дослідженні аналізується сучасний стан політики контролю над тютюном в Україні; розглядається політика контролю над тютюном в Європейському Союзі; досліджується законодавство України у сфері контролю над тютюном та стан виконання вимог законодавства; аналізується динаміка поширеності тютюнокуріння та пов’язаних з ним захворюваності та смертності; досліджуються вади чинної політики контролю над тютюном в Україні; розглядаються ключові стейкхолдери; пропонуються варіанти вирішення проблеми.

Підготовка аналітичних матеріалів у форматі Policy Paper  є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Виїздне засідання комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції

25 – 26 вересня 2015 року в Сєвєродонецьку відбулось виїзне засідання Комітету ВРУ з питань запобігання і протидії корупції. Захід було організовано Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Програмою USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво» та Комітетом Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції.

В засіданні взяли участь народні депутати України, представники секретаріату Комітету ВРУ з питань запобігання і протидії корупції, представники Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ, Державної прикордонної служби, Державної фіскальної служби, громадські експерти, співробітники Програми “РАДА”Лабораторії законодавчих ініціатив та “Інтерньюз. Україна”.
Загалом, темою засідання було заявлено: “Корупційні виклики в Луганській області”.
На порядок денний були винесені такі питання як:
  • боротьба з контрабандою,
  • запуск логістичних центрів,
  • проблематика пропускної системи в Луганській області
  • робота правоохоронних органів.
Представники громадянського суспільства порушили питання збереження на державних посадах людей, які підтримали сепаратиський референдум. Зокрема, прозвучало прізвище керівника Старобільшини Гаркавого. Звинувачення у неповороткості силовиків підтримав народний депутат Семен Семенченко.
Також підтримано ідею щодо створення логістичних центрів вздовж лінії розмежування як дієвого засобу боротьби з незаконним переміщенням товарів.  При цьому кошти від торгівлі мають іти до державної казни. Нині такі центри на Луганщині створються у Станиці Луганській та Новотошківському, а згодом цей досвід буде поширено і в інших профронтових містах та селах. Щоправда, для їх відкриття потрібне узгодження з РНБО. Детальніше про це див. на офіційному сайті речника АТО в Луганській області.
 
Детальна інформацію про захід доступна на сайті Програми “РАДА”.

Тренінг “Роль громадян у вимогах урядової підзвітності”

29 вересня 2015 року в Києві відбувся тренінг «Роль громадян у вимогах урядової підзвітності». Розробка та проведення неформальних інтерактивних тренінгів для молоді є частиною проекту, що реалізує ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» у рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво». Програма USAID «РАДА», що виконується Фондом Східна Європа, сприяє становленню підзвітного, відповідального і демократичного представницького органу.
 
В якості тренера виступив Роман Кобець, директор Європейського інформаційно-дослідницького центру, аналітик політики, кандидат філософських наук.
Створення запитів про доступ до публічної інформації є надзвичайно важливим аспектом громадського контролю за діяльністю органів влади. Запит може бути як індивідуальним, так і колективним, подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача – незалежно від того, стосується ця інформація того, хто запитує особисто чи ні, без пояснення причини подання свого запиту. У переважній кількості випадків інформація на запит надається безкоштовно. Лише у разі, якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, від подавача можуть вимагати відшкодування фактичних витрат на копіювання та друк. Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження.
Учасникам також було запропоновано загальну схема проведення моніторингу та оцінки:
1. Ідентифікація об’єкта  – що досліджується?
(межі : географія, час, суб`єкти, рішення).
2. Визначення предмета – що хочуть дізнатися?
Висування припущень
3. Обрання показників – за якими характеристиками можна твердити переконливо про істинність хибність припущень?
4. Вибір індикаторів –  які показники засвідчують обрані характеристики ?
5. Визначення джерел інформації – звідки можна дістати інформацію простан індикаторів?
6. Збір інформації.
7. Аналіз зібраних даних та формулювання висновків.
8. Оформлення звіту.
9. Привернення уваги ЗМІ до результатів дослідження.

Аналіз іноземного досвіду приватизації та управління державними правами власності (Policy Paper)

Приватизація державного майна стала одним з наріжних каменів соціально-економічних реформ в країнах з перехідною економікою, в тому числі в Україні. Її роль у формуванні підвалин ринкової економіки, створенні критичної маси ефективних приватних власників є незаперечною. За своїми розмірами державний сектор України є одним з найбільших в Європі і водночас одним з найменш ефективних, що обумовлює необхідність реформування системи його управління.

У дослідженні аналізується досвід приватизації в таких країнах Європи, як Великобританія, Франція, Польща, Німеччина, Бельгія, Іспанія; розглядаються найбільш розповсюджені механізми постприватизаційного контролю; досліджується зміна умов працевлаштування в ході приватизації; аналізуються моделі управління державними активами в країнах Європи.

Підготовка аналітичних матеріалів у форматі Policy Paper  є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Як підвищити ефективність роботи державних та комунальних закладів охорони здоров’я (Policy Paper)

Однією з найголовніших причин неефективності системи надання медичної допомоги України є критичний стан її закладів. Більшість медичних закладів існують сьогодні у формі бюджетних установ (державні та комунальні заклади), якими управляє теоретично центральний орган – Міністерство охорони здоров’я України (який згідно з відповідним Положенням МОЗ виконує значну кількість функцій, хоч і має незначне кадрове та фінансове забезпечення), що є пережитком планової економіки Радянського Союзу. Фінансування закладів охорони здоров’я здійснюється за принципами «утримання» (тобто воно не залежить від рівня ефективності роботи закладу), а не шляхом оплати за фактично надану особам гарантовану державою безкоштовну медичну допомогу.

У дослідженні аналізується поточний стан роботи державних та комунальних закладів охорони здоров’я; дається оцінка дієвості державної політики у царині охорони здоров’я; здійснюється аналіз ключових стейкхолдерів; пропонуються альтернативні варіанти вирішення проблеми неефективності системи надання медичної допомоги України є критичний стан її закладів.

Підготовка аналітичних матеріалів у форматі Policy Paper  є частиною проекту, який реалізує Лабораторія законодавчих ініціатив в рамках Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Town Hall meetings: публічне обговорення законопроекту № 2217а «Про внесення змін до конституції України (щодо децентралізації влади)»

23 липня 2015 року сумська громада обговорювала проект Закону України № 2217а “Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)”  у форматі Town Hall Meeting (міські зібрання ХХІ століття). В якості експерта у публічних дебатах взяв участь Ігор Когут, член Конституційної Комісії та Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив. Захід було організовано ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» спільно з Sumy News та Лігою Інтернів в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.
Кожен громадянин мав змогу ознайомитися та з проектом змін до Конституції запропонованих законом та висловити свою думку з цього приводу. Формат Міських зібрань передбачає:
  • проведення обговорення різних сценаріїв вирішення питання з одночасним відображенням на екранах позицій учасників обговорення;
  • учасниками обговорення є передусім громадяни, зацікавлені у розв’язанні певної проблеми;
  • експерти, політики, громадські діячі беруть участь в обговоренні на рівних засадах з пересічними громадянами;
  • після обговорення учасники голосують за визначення найкращого способу (сценарію) вирішення питання;
  • обговорення відбувається на основі попередньо підготованих декількох сценаріїв — різних варіантів вирішення питання;
  • обговорення відбувається одночасно в малих групах (від 10 до 15 осіб);
  • за кожним круглим столом працює модератор та оператор ПК (особа котра нотує на комп’ютері думки, які висловлюють учасники);
  • послідовно обговорюються всі варіанти: приблизно по 30-40 хв. на один сценарій;
  • модератор за кожним столом веде дискусію;
  • занотовані думки учасників можна переглядати в режимі реального часу на екрані;
  • обговорення завершується голосуванням щодо підтримки кожного зі сценаріїв.
Сценарії були підготовані Лабораторією законодавчих ініціатив на основі проекту Закону. Зокрема, громадянам було запропоновано розглянути альтернативні рішення двох основних проблем: забезпечення реформи децентралізації та закріплення в Конституції України механізмів запобігання загрозі територіальної цілісності України.
 
Відеорепортаж Заходу доступний на сайті SumyNews

Town Hall meeting: Публічне обговорення законопроекту «Про реабілітацію жертв політичних репресій радянської доби в Україні»

21 липня 2015 року в місті Луцьк відбулися публічні дебати з приводу  законопроекту  «Про реабілітацію жертв політичних репресій радянської доби в Україні» ( Роман Подкур, Ніна Лапчинська, Андрій Амонс) у форматі Town Hall Meeting (Міські зібрання XXI століття). Захід було організовано Лабораторією законодавчих ініціатив разом з Центром Політичного Аналізу та Виборчого Консалтингу (Луцьк), а також Лігою Інтернів в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.
 
Законопроект було підготовано Центром досліджень визвольного руху, на заході його представила експерт Центру Анна Олійник. Пані Анна обстоювала тезу про те, що чинний Закон України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» № 963-XII від 17.04.91:
“Слід змінити повністю, адже новим законом пропонується введення нових категорій потерпілих від репресій радянського режиму – прямих родичів жертв репресій. Крім того, громадянам варто порівняти чинний та ініційований Центром варіанти Закону з точки зору чотирьох проблем: питання визначення категорій громадян, які підпадають під дію закону як потерпілі, або жертви репресій та проблему визначення самого поняття потерпілі в рамках проекту Закону; порядок повернення та відшкодування майна; а також введення пільг репресованим”
Відповідно до формату Town Hall Meeting по кожній із зазначених проблем були підготовані кілька альтернативних варіантів вирішення цих проблем, які виносились на голосування по завершенню дискусії.
 
Основними питаннями, які цікавили учасників найпопулярнішими виявилися такі:
  • суто моральна сторона реабілітації репресованих політв’язнів (в тому числі і посмертна) як відновлення історичної справедливості,
  • загроза перенавантаження державного бюджету та неспроможність держави виплачувати відповідні компенсації
  • недоцільність самого інституту надання тих чи інших пільг взагалі окремим категоріям населення взагалі.
У публічних дебатах щодо запропонованого проекту Закону взяв участь Ігор Володимирович Гузь, народний депутат України обраний по округу № 19 Волинської області, який безпосередньо представляє інтереси волинської громади в парламенті.
 
Ігор Володимирович цілком підтримав ініціативу експертів Центру досліджень визвольного руху та пообіцяв сприяти просуванню даного законопроекту у Верховній Раді України за умов його доопрацювання з урахуванням громадського обговорення.
 
Переглянути сценарії:
Проблема 1. Майнові питання
Проблема 2. Пільги реабілітованим
Проблема 3. Статус реабілітованої особи і статус особи, що потерпіла від політичних репресій
Проблема 4. Перелік категорій осіб, яких належить визнати жертвами політичних репресій та реабілітувати
 
Додаткову інформацію ви знайдете на сайті ВолиньМедіа