20 жовтня у Лондоні та 25 жовтня у Мадриді відбулись презентації аналітичного звіту Лабораторії законодавчих ініціатив «Чому ‘Європа’ має значення? ‘Європеїзація’ законодавчого процесу та парламентських практик в Україні». Дослідження є унікальною спробою проаналізувати «європеїзацію» українського парламентаризму та законодавчої діяльності Верховної Ради України, охоплюючи не лише процес адаптації українського законодавства до права ЄС, а й значно ширший спектр наслідків, що пов’язані з впливом «Європи» на діяльність парламенту.

Трьома основними компонентами звіту є: (і) розвиток парламентських процедур та практик під впливом європейських парламентських традицій; (іі) інституційні та процедурні перетворення, що виникли у законодавчому процесі у зв’язку зі здійсненням адаптації українського законодавства до acquis communautaire; (ііі) «європеїзація» процесу формування політики та роль «європейського аргументу» у законотворенні. Звіт також містить короткий огляд впливу ЄС на діяльність національних парламентів у країнах-членах Євросоюзу. Такий підхід покликаний продемонструвати тенденції, що мають місце в Європейському Союзі, та стати основою для рекомендацій українським парламентарям, що будуть запропоновані у заключній частині дослідження («Дорожня карта парламентських реформ»).

За словами Анжели Євгеньєвої, одного з авторів дослідження та президента Українського товариства Оксфордського Університету, «в умовах, коли ‘офіційний’ вплив ЄС, через формальні інституційні та процедурні механізми, що було створено для забезпечення процесу адаптації законодавства, залишається незначним, орієнтація полісі-мейкерів на європейські зразки, навіть будучи вибірковою, стає ключовим фактором ‘європеїзації’ в Україні. Автори майже кожного п’ятого законопроекту, що реєструється у Верховній Раді України, звертаються до євроінтеграційних пріоритетів та (або) досвіду ЄС. Такий результат, хоча і може свідчити переважно про ‘декларативну європеїзацію’, є суттєвим».

Під час презентації у Мадриді, Ігор Когут, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, коментуючи вплив європеїзації на ухвалення державних рішень, зазначив: «Українські політики дуже багато рішень ухвалюють зі словом «Європа» на вустах, але реально переслідують зовсім інші, корпоративні інтереси. Через це процес європеїзації інститутів, процедур та політичної культури виглядає радше віртуальним явищем. Європеїзація не стала домінантою реформ, процесів де-совєтізації, ціннісної переорієнтації суспільства на  європейські демократичні традиції поваги до прав людини, її гідності та свободи. Через це ми все ще на роздоріжжі. Багатовекторна зовнішня політика президента Кучми повертається».

Оцінюючи дослідження Ігор Когут зазначив, що вкрай важливими є як розділи, що вивчають сучасний стан розвитку парламентаризму в Європейському Союзі, так і емпіричні дослідження українського досвіду й рекомендації для реалізації парламентської реформи в Україні. Також він додав, що нові європейсько орієнтовані ініціативи в українському суспілсьтві все ж є, і з’являються нові, ілюструючи це прикладом діяльності Української школи політичних студій – спільної програми Лабораторії законодавчих ініціатив та Ради Європи.

Презентація у Лондоні було організована Центром європейських реформ (Centre for European Reforms) та Українським товариством Оксфордського Університету,  у Мадриді – Фундацією міжнародних відносин та зовнішнього діалогу (FRIDE). Участь у дискусіях взяли представники аналітичних європейських центрів та академічних інституцій, владних органів, дипломати та медіа. Обидва заходи стали другим етапом у серії публічних обговорень з даної теми «європеїзації» українського парламентаризму . Нагадаємо, що перша дискусія відбулась у рамках конференції «Парламентські читання», яка відбулась на початку жовтня 2010 року у стінах Національного університету «Києво-Могилянська академія». Підсумкова дискусія з презентацією україномовної версії дослідження відбудеться у рамках спільного круглого столу з Комітетом Верховної Ради України з питань європейської інтеграції у листопаді 2010 року.

Проект «Чому ‘Європа’ має значення» є результатом співпраці Лабораторії законодавчих ініціатив, Центру європейських реформ (Centre for European Reforms, Великобританія) та Фундації міжнародних відносин та зовнішнього діалогу (FRIDE, Іспанія), що реалізовується за підтримки Європейської програми Міжнародного Фонду «Відродження».

Презентація аналітичного звіту «Чому ‘Європа’ має значення? ‘Європеїзація’ законодавчого процесу та парламентських практик в Україні»

Євробюлетень — журнал, щомісячне інформаційне видання Представництва Європейської Комісії в Україні. Інформація про питання, що стосуються Європейського Союзу і українсько-європейських стосунків. Видається українською мовою. Разовий наклад — 10500. Видавець — Представництво Європейського Союзу в Україні.

№ 1, Січень

13 -17 травня 2009 року у Тбілісі відбулась друга частина першого семінару Програми Мережі Лідерів Громадянського Суспільства 2009. 30 учасників цьогорічної другої групи «Європейська інтеграція» з Азербайджану, Вірменії, Грузії, Молдови та України зібрались у Тбілісі, щоб розпочати свою роботу в рамках CSLN (Civil Society Leadership Network).Метою програми є налагодження плідного діалогу та ефективної комунікації поміж представниками громадянського суспільства 5 країн регіону, їх участь у спільних проектах та вироблення зваженої позиції щодо нових викликів та загроз котрі постають перед регіоном. Цього року учасниками програми є лідери організацій, що діють у сферах захисту прав людини та європейської інтеграції. Мережа Лідерів Громадянського Суспільства створена за підтримки спільної програми Ради Європи та Європейського Союзу.

На першому для цієї групи семінарі учасники зосередились на питаннях Європейської інтеграції та поточних демократичних реформ у Азербайджані, Вірменії, Грузії, Молдові та Україні.

Поміж тем, котрі активно були продискутовані варто відзначити наступні:

• Політичні критерії Європейської інтеграції;
• Нові інструменти та можливості Євроінтеграції: нова ініціатива ЄС «Східне Партнерство»;
• Економічні критерії європейської інтеграції – роль та внесок громадянського суспільства.

Особливу увагу в рамках семінару було присвячено сучасній політичній ситуації в Грузії в ретроспективі останнього року.

Також учасники всебічно проявили себе під час тренінгів з ефективної комунікації та побудови команди, а також національних презентацій Country Mirror.

Непересічні презентації були представлено під час інтерактивного семінару з «Розробки, втілення та оцінки Медіа Кампаній на підтримку Європейської Інтеграції», який було проведено Виконавчим директором Інституту Масової Інформації Вікторією Сюмар.

Продовженням програми будуть 2 спільні для обох груп сесії в Україні (10 -14 червня 2009 – Київ, жовтень 2009 – Одеса).

Заключною подією цьогорічної програми стане Конференція випускників Мережі Лідерів Громадянського Суспільства 2008 та 2009 років восени 2009 р.

1-5 квітня 2009 року відбувся перший семінар Програми Мережі Лідерів Громадянського Суспільства 2009. 30 учасників з Азербайджану, Вірменії, Грузії, Молдови та України зібрались у молдавському містечку Вадул-луї-Вода неподалік Кишинева, щоб розпочати свою роботу в рамках CSLN (Civil Society Leadership Network) . Цього року учасниками програми стали представники громадських організацій котрі діють у сферах захисту прав людини та європейської інтеграції.

Метою програми є налагодження плідного діалогу та ефективної комунікації поміж представниками громадянського суспільства 5 країн регіону, їх участь у спільних проектах та вироблення зваженої позиції щодо нових викликів та загроз котрі постають перед регіоном. Мережа Лідерів Громадянського Суспільства створена за підтримки спільної програми Ради Європи та Європейського Союзу.

На першому семінарі учасники зосередились на питаннях співпраці поміж публічною владою та громадянським суспільством та ролі правозахисних організацій Азербайджану, Вірменії, Грузії, Молдови та України у цьому процесі.

Поміж тем, котрі активно були продискутовані, варто відзначити наступні:
• Повага до прав людини та Верховенство Права : ідеальна модель чи прикладний інструмент.
• Ідентичність та міжкультурний діалог у Східній Європі та на Південному Кавказі, з особливим фокусом на правах меншин.
• Можливості та шанси, які надає регіону нова політика Європейського Союзу Східне Партнерство.
• Дизайн, менеджмент та оцінка програм, котрі здійснюються національними НУО: кращі практики зі сфери Захисту прав людини.

Заключна дискусія була присвячена можливостям співпраці національних НУО на регіональному рівні.

Продовженням програми будуть семінар для групи «Європейська Інтеграція» у Тбілісі (13-17 травня 2009) та дві спільні для обох груп сесії в Україні (10 -14 червня 2009 – Київ, жовтень 2009 – Одеса).

Заключною подією цьогорічної програми стане Конференція випускників Мережі Лідерів Громадянського Суспільства 2008 та 2009 років восени 2009 р.

Євробюлетень — журнал, щомісячне інформаційне видання Представництва Європейської Комісії в Україні. Інформація про питання, що стосуються Європейського Союзу і українсько-європейських стосунків. Видається українською мовою. Разовий наклад — 10500. Видавець — Представництво Європейського Союзу в Україні.

№1, Січень

10 грудня 2008 року відбулося урочисте відкриття семінару, учасників привітав Ігор КОГУТ (Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Директор Української школи політичних студій (Україна).

11 грудня 2008 року учасники почали роботу з обговорення Програм Східного партнерства Європейського Союзу, як інструменту сприяння регіональної взаємодії (модератором дискусії виступив Петросян НАІРІ (Вірменська Атлантична Асоціація (Вірменія), доповідачем – Інна ПІДЛУСЬКА (Виконавчий Директор Ялтинської Європейської стратегії (Україна).

Далі учасники протягом дня працювали над обговоренням та опрацюванням Презентації проекту Кодексу кращих практик громадянської участі, презентований Олівером ХЕНМАНОМ (Велика Британія). Модератором цієї частини виступила Більяна ЗАШОВА (Координатор Програми «Створення і розвиток Мережі лідерів громадянського суспільства в Україні, Молдові та Південному Кавказі» (Генеральний директорат демократії і політичних справ Ради Європи). Це широкоформатне обговорення стосувалося багатьох актуальних питань: процесу прийняття рішень та ролі НУО в цьому процесі, імплементації, моніторингу, стратегій національних урядів щодо взаємодії НУО з владою (на прикладах Азербайджану, Вірменії, Грузії, Молдови та України).

Учасниками була відзначена надзвичайна актуальність подібного обговорення в контексті формування довіри та активної співпраці в регіоні.

12 грудня 2008 року учасники мали можливість взяти участь в семінарі з аналізу публічної політики (Роман КОБЕЦЬ, Аналітичний директор ГО «Ідеальна країна), а також обговорити ряд цікавих питань.

Теймураз КАНЧЕЛІ (Керівник проектів Грузинського фонду стратегічних і міжнародних досліджень (Грузія) торкнувся у своїй доповіді питання інформаційних та комунікативних технологій та їхнього загрозливого впливу на розвиток демократії. Модератором обговорення виступив Рафік ІСМАЙЛОВ (Голова НУО «Молодь за розвиток» (Азербайджан).

Володимир КУШНІРЕНКО (Директор Центру комплексних досліджень (Україна) запропонував своє бачення актуальних проблем та питань методології аналітичної роботи. Модератором цього блоку виступив Анар АСЛАНОВ (Голова Ради НУО «Молодь за розвиток (Азербайджан).

Також відбулося обговорення можливостей спільних ініціатив, проектів та їхньої реалізації.

13 грудня 2008 року робота почалася зі спільної сесії. Винесені питання стосувалися пошуку балансу між відносинами влади і громадянським суспільством. Доповідачами виступили Ігор КОГУТ (Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Директор Української школи політичних студій (Україна) та Корнеліу ГУРІН (Координатор програм, Юрист Асоціації за демократію та участь (АДЕПТ) (Молдова). Модератором цього блоку був Євгеній РЕВЕНКО (Керівник програм Асоціації міжнародної політики Молдови).

Другий сесійний блок був присвячений обговоренню можливості спільних проектів та ініціатив в Чорноморському регіоні. Доповідачем виступила Йоанна КАЗАНА-ВИШНЬОВЕЦЬКА (Заступник Постійного представника ПРООН в Україні). Обговорення промодерував Ігор КОГУТ (Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Директор Української школи політичних студій (Україна).

Підсумки семінару підбивала Більяна ЗАШОВА (Координатор Програми «Створення і розвиток Мережі лідерів громадянського суспільства в Україні, Молдові та Південному Кавказі» (Генеральний директорат демократії і політичних справ Ради Європи), після чого за участі регіональних координаторів проекту та поважних гостей відбулося урочисте вручення дипломів випускникам цьогорічної програми.

Метою проекту Мережі лідерів громадянського суспільства є посилення громадянського суспільства України, Молдови та Південного Кавказу, його залучення до процесу вирішення політичних, соціальних, культурних та інших проблем як у своїх  країнах, так і в регіоні в цілому. Мережа лідерів громадянського суспільства (Civil Society Leadership Network) є пілотною програмою розвитку комунікації та взаємодії між лідерами НУО Чорноморського регіону. Протягом перших двох років реалізації (2008 – 2009 рр.) вона об’єднає більше 120 лідерів НУО з України, Молдови, Азербайджану, Вірменії та Грузії.

14-19 червня 2008 року у Києві тривав Перший семінар Мережі лідерів громадянського суспільства, який зібрав 70 учасників із Азербайджану, Вірменії, Грузії, Молдови та України (представники аналітичних центрів та моніторингових НУО) у рамках розвитку Мережі лідерів громадянського суспільства.

14 червня відбулося відкриття заходу, де з вітальним словом до учасників звернулися Ігор КОГУТ (Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Директор Української школи політичних студій, Україна), Теван ПОГОСЯН (Виконавчий директор Міжнародного центру людського розвитку, Вірменія),Рафік ІСМАЙЛОВ (Голова ГО «Молодь за розвиток», Азербайджан), Теймураз КАНЧЕЛІ (Керівник проектів Грузинського фонду стратегічних і міжнародних досліджень, Грузія), Євгеній РЕВЕНКО (Керівник програм Асоціації міжнародної політики Молдови, Молдова) та Володимир КУШНІРЕНКО (Директор Центру комплексних досліджень, Україна). Після цього відбулося знайомство учасників, модератором якого виступив Денис ПОЛТАВЕЦЬ (Україна).

15 червня 2008 року учасники працювали у рамках семінару Михайла МІНАКОВА (Директор з розвитку Фонду Пінчука, Голова Ради Асоціації випускників Української школи політичних студій, д.ф.н., Україна) «Відповідальне лідерство і цінності», що був спрямований на формування нового погляду на феномен лідерства, засади, на якому має ґрунтуватися відповідальне лідерство та на вироблення лідерських навичок учасників. Також відбувся «Тренінг з лідерства», проведений Теваном ПОГОСЯНОМ (Виконавчий директор Міжнародного центру людського розвитку, Вірменія) таАшотом ХУРШУДЯНОМ (Керівник тренінг-департаменту Міжнародного Центру людського розвитку, Вірменія).

Ввечері учасники працювали в групах над аналізом соціально-політичних тенденцій у країнах-учасницях проекту («Дзеркало країни»).

16 червня 2008 року учасники були задіяні у Тренінгу з презентаційних навичок (Анатолій НЕЄЛОВ, Художній керівник і режисер театру-студії «Чорний квадрат», Україна) та Тренінгу з ефективних комунікацій (Ашот ХУРШУДЯН, Керівник тренінг-департаменту Міжнародного Центру людського розвитку, Вірменія). Ці тренінги були спрямовані на розвиток та вдосконалення навичок спілкування, проведення публічних презентацій, вивчення нюансів міжлюдської комунікації, подолання кризових моментів та запобігання конфліктним ситуаціям.

17 червня 2008 року відбулася презентація результатів групової роботи («Аналіз соціально-політичних тенденцій у країнах-учасницях проекту – «Дзеркало країни»). Модератором зустрічі виступив Ігор КОГУТ (Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Директор Української школи політичних студій, Україна). Кожна країна мала можливість представити учасникам своє бачення тенденцій розвитку регіону, особливостей внутрішньої і зовнішньої політики та співставити ситуацію на геополітичному рівні.

Після презентацій учасники прослухали лекцію Джессі ПІЛГРІМА (Експерт  Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) (США) «Виборчі системи і демократичні перетворення в країнах пострадянського простору», що окреслила проблеми виборчого процесу країн-учасниць проекту Мережі.

Наступним елементом програми була панельна дискусія «Роль НУО в суспільних процесах: активний учасник чи пасивний гравець?» (Вірменія – Азербайджан – Грузія – Молдова – Україна). Експертом виступив Важа САЛАМАДЗЕ (Голова Інституту громадянського суспільства, професор Грузинського інституту публічних відносин, Головний редактор міжнародного журналу «Право громадянського суспільства», Член наглядової Ради мера Тбілісі, Грузія), модератором – Анар АСЛАНОВ (Голова Ради НУО «Молодь за розвиток», Азербайджан).

Далі учасники працювали в групах у форматі тематичних сесій. Представники аналітичних центрів обговорювали діяльність політичних партій та загрозу популізму в сучасній політиці (модератором виступив Євгеній РЕВЕНКО (Керівник програм Асоціації міжнародної політики Молдови, Молдова), доповідачем – Ніджат МАМЕДЛІ (Експерт НУО «Молодь за розвиток», Азербайджан). Учасники моніторингової групи мали можливість подискутувати з приводу заморожених конфліктів та нації на пострадянському просторі (модератор – Володимир КУШНІРЕНКО, Директор Центру комплексних досліджень, Україна), доповідач – Наталія АМЕЛЬЧЕНКО, завідувачка кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», к.ф.н., Україна).

Наступний блок тематичних сесій був присвячений: корупції і майбутньому демократії в Європі (модератор – Теймураз КАНЧЕЛІ, керівник проектів Грузинського фонду стратегічних і міжнародних досліджень), Грузія), доповідач – Роман ШЛАПАК, менеджер програми Сприяння  ефективному управлінню: проект «Обличчям до корупції в Україні – UPAC», Україна); суспільній думці та ролі медіа (модератор – Рафік ІСМАЙЛОВ, Головав НУО «Молодь за розвиток», Азербайджан), доповідач – Ірина БЕКЕШКІНА, науковий керівник «Фонду демократичних ініціатив», Україна).

18 червня 2008 року після привітання Ігоря КОГУТА (Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Директор Української школи політичних студій) (Україна) та Юти ГЮЦКОВ (Керівник Відділу НУО та громадянського суспільства, Генеральний директорат демократії та політичних справ Ради Європи, Страсбург, Франція) продовжили роботу під час панельної дискусії, присвяченої співпраці між країнами пострадянського простору в контексті євроінтеграційних процесів (Азербайджан – Вірменія – Грузія – Молдова – Україна). Доповідачами виступили: Валерій ЧАЛИЙ (Заступник Генерального директора Центру Разумкова, Україна), Юта ГЮЦКОВ (Керівник Відділу НУО та громадянського суспільства, Генеральний директорат демократії та політичних справ Ради Європи, Страсбург, Франція) та Андрій ПОПОВ (Виконавчий Директор Асоціації зовнішньої політики Молдови, Молдова).

Підсумковий виступ на тему «Верховенство права як ключовий принцип демократії: ідеальна модель чи прикладний інструмент?» зробив Микола КОЗЮБРА (Член Національної комісії утвердження демократії і верховенства права, суддя Конституційного суду України у відставці, д.ю.н., професор, Член Української академії правових наук).

Завершився захід підбиттям підсумків та заключними тезами Ашота ХУРШУДЯНА, (Керівник тренінг-департаменту Міжнародного Центру людського розвитку, Вірменія), Рафіка ІСМАЙЛОВА (Голова ГО «Молодь за розвиток», Азербайджан), Теймураза КАНЧЕЛІ (Керівник проектів Грузинського фонду стратегічних і міжнародних досліджень, Грузія), Євгенія РЕВЕНКО (Керівник програм Асоціації міжнародної політики Молдови, Молдова),Володимира КУШНІРЕНКО (Директор Центру комплексних досліджень, Україна) та   Ігоря КОГУТА (Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Директор Української школи політичних студій, Україна). Модератором та заключним доповідачем виступила Білана ЗАСОВА (Координатор програми «Створення і розвиток Мережі лідерів громадянського суспільства в Україні, Молдові та Південному Кавказі», Генеральний директорат демократії та політичних справ Ради Європи).

Метою проекту Мережі лідерів громадянського суспільстває посилення громадянського суспільства України, Молдови та Південного Кавказу, його залучення до процесу вирішення політичних, соціальних, культурних та інших проблем як у своїх  країнах, так і в регіоні в цілому. Мережа лідерів громадянського суспільства (Civil Society Leadership Network) є пілотною програмою розвитку комунікації та взаємодії між лідерами НУО Чорноморського регіону. Протягом перших двох років реалізації (2008 – 2009 рр.) вона об’єднає більше 120 лідерів НУО з України, Молдови, Азербайджану, Вірменії та Грузії.

Головною метою проекту є посилення громадянського суспільства України, Молдови та Південного Кавказу, його залучення в процес вирішення політичних, соціальних, культурних та інших проблем як у своїх країнах, так і в регіоні в цілому. Проект здійснюється за сприяння Ради Європи та Європейської Комісії.

Протягом першого етапу реалізації (2008 – 2009 рр.) проект буде сконцентровано на:

• навчанні лідерів громадянського суспільства (тематичні дискусії щодо європейських стандартів і цінностей, процесів, які мають місце у кожній з держав регіону, форм взаємодії влади та громадянського суспільства, внутрішніх реформ у державах, перспектив регіональної співпраці; сесії з обміну досвідом; тренінги);
• налагодженні мережі партнерських зв’язків між лідерами НУО з країн Чорноморського регіону, а також із міжнародними організаціями;
• побудові діалогу та довіри у зонах конфлікту (Південний Кавказ, Придністров’я).

Базовим елементом проекту стане проведення чотирьох навчальних програм для лідерів провідних НУО з України, Молдови, Азербайджану, Вірменії та Грузії (кожна з груп включатиме 30 осіб – по шість представників з кожної країни). Цільовою аудиторією перших двох програм, які буде проведено у 2008 році, стануть аналітичні центри та організації, що займаються моніторинговою діяльністю. Учасників буде відібрано на конкурсній основі. Для кожної групи передбачено проведення трьох навчальних сесій (по 4 дні): двох – в Україні та однієї – в Тбілісі / Кишиневі.

У заході взяли участь керівники організацій, що є членами консорціуму (Україна – Лабораторія законодавчих ініціатив та Центр комплексних досліджень, Молдова – Асоціація зовнішньої політики Молдови та Євроатлантичний центр, Азербайджан – ГО «Молодь за розвиток», Вірменія – Міжнародний центр людського розвитку, Грузія – Грузинська фундація стратегічних та міжнародних досліджень), представники Ради Європи (Заступник керівника відділу НУО та громадянського суспільства Ради Європи – П.Ніколов), Виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» (Є.Бистрицький), Директор з розвитку Фонду Віктора Пінчука (М.Мінаков).

Євробюлетень — журнал, щомісячне інформаційне видання Представництва Європейської Комісії в Україні. Інформація про питання, що стосуються Європейського Союзу і українсько-європейських стосунків. Видається українською мовою. Разовий наклад — 10500. Видавець — Представництво Європейського Союзу в Україні.

№1, Січень

Час нових можливостей. Новий договір Україна – ЄС

26 лютого 2007 року (понеділок) Лабораторія законодавчих ініціатив спільно із Комітетом Верховної Ради України з питань європейської інтеграції та Фондом Конрада Аденауера у Верховній Раді України провели круглий стіл “УКРАЇНА – ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ: НАПЕРЕДОДНІ УКЛАДЕННЯ НОВОГО БАЗОВОГО ДОГОВОРУ”.

Завданням круглого столу була оцінка повноти та якості виконання Плану дій “Україна – Європейський Союз” у контексті виконання Україною своїх зобов’язань щодо забезпечення демократії, верховенства права та прав людини, а також обговорення перспективи укладення нового базового договору між Україною та ЄС. Організатори запропонували учасникам обговорити проблеми, що стосуються виконання Україною зобов’язань по таким напрямкам як розбудова демократії, забезпечення принципу верховенства права, дотримання прав людини та основних свобод.

На обговорення було винесено такі питання:

• Демократія, верховенство права, права людини: оцінка виконання Плану дій „Україна – Європейський Союз”
• Нова поглиблена угода між Україною та ЄС: законодавчі та політичні виклики

Особливий акцент у ході обговорення було зроблено на оцінці кроків, уже здійснених для імплементації положень Плану дій, проблемі визначення формату нової угоди між Україною та ЄС, а також внутрішніх перетвореннях, які необхідно здійснити для підвищення ефективності процесу європейської інтеграції надалі.

У круглому столі взяли участь більше 90 учасників,  серед яких: народні депутати України, представники Міністерства закордонних справ України, Кабінету Міністрів України, Секретаріату Президента України, посольств Німеччини Польщі, Королівства Швеції в Україні, експерти та представники аналітичних інституцій та інші.

У своїй вітальній промові Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор КОГУТ запропонував учасникам розглянути законодавчий контекст процесу європейської інтеграції, оцінити готовність України здійснювати подальший поступ до Європейського Союзу та подискутувати щодо змісту нової угоди між, яку незабаром буде укладено на заміну Плану дій „Україна – ЄС”.

Ніко ЛАНГЕ, керівник Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні, наголосив на необхідності визначити подальші вектори співпраці між Україною та ЄС, а також зазначив, що для наближення до стандартів ЄС необхідним є не лише виконання зовнішніх критеріїв, а й слідування критеріям, визначеним самостійно державою для себе, оскільки це сприятиме реальній демократизації та утвердженню принципу верховенства права.

Наталія ПРОКОПОВИЧ, народний депутат України, Голова Комітету Верховної Ради України з питань Європейської інтеграції, прозвітувала про основні напрями виконання положень Плану дій, окресливши коло проблем, які ще необхідно вирішити, а саме: узгодження національного та загальноєвропейського законодавства, утвердження ринкових відносин та створення зони вільної торгівлі, боротьба з корупцією та організованою злочинністю, судова реформа тощо.

Як зазначив Ігор ДІР, в. о. директора Департаменту Європейського Союзу Міністерства закордонних справ України, член делегації України для участі у переговорах з Європейським Союзом щодо укладення нового базового договору між Україною та Європейським Союзом, політичний блок положень Плану дій, по-перше, покликаний визначити пріоритети співробітництва між Україною та ЄС, а по-друге – є одним із копенгагенських критеріїв, який необхідно виконати формально. Відповідно засадами його подальшої реалізації мають стати консолідація усіх гілок влади в Україні навколо процесу європейської інтеграції, активне залучення бізнесу – словом, створення реального політичного та економічного підґрунтя для подальших перетворень.

Експерт Лабораторії законодавчих ініціатив Денис КОВРИЖЕНКО оцінив виконання Україною положень політичного блоку Плану дій, визначив основні перешкоди їх успішній імплементації (відсутність ефективної взаємодії між зацікавленими сторонами щодо виконання, неконкретизованість положень та відсутність стратегії виконання, нереалістичність строків здійснення заходів, абстрактність вимог до відповідальних виконавців, відсутність чітких критеріїв оцінки виконання та відповідальності за невиконання), а також окреслив загальні напрями та назвав конкретні кроки, необхідні для подальшого наближення до європейських стандартів, а саме: реформування чинного законодавства, проведення комплексних реформ (адміністративної, місцевого самоврядування, інституту адвокатури, прокуратури, публічної служби), посилення прозорості діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування та правоохоронних органів, забезпечення виконання рішень Європейського суду з прав людини, ефективна боротьба з корупцією тощо.

На думку Йоганнеса РЕГЕНБРЕХТА, постійного представника Посольства Німеччини в Україні, для подальшої реалізації положень Плану дій необхідно: провести реформи судової системи та системи правоохоронних органів, вирішити конфлікт повноважень між різними центрами влади на конституційному рівні, відмовитись від практики імперативного мандату, забезпечити свободу засобів масової інформації, а головне – виробити спільне бачення усіма гілками влади реформ в Україні.

Валерій ЧАЛИЙ, Заступник генерального директора Українського центру економічних та політичних досліджень ім. О. Разумкова, наголосив, що за своєю природою План дій є допоміжним інструментом політичної інтеграції, а тому виконання передбачених його положеннями заходів не є виконанням самого Плану, оскільки певні заходи можуть зашкодити інтеграційному процесу. Основні проблеми, що обумовлюють неналежне виконання Україною Плану дій, пов’язані з протистоянням в середині владних структур, низьким рівнем кадрового забезпечення, частою зміною політичних завдань, а також відсутністю координаційного органу, відповідального за стратегічне планування процесу європейської інтеграції.

Вадим ТРЮХАН, начальник відділу департаменту Європейського Союзу Міністерства закордонних справ України, член делегації України для участі у переговорах з Європейським Союзом щодо укладення нового базового договору між Україною та Європейським Союзом, підкреслив важливість пошуку компромісу між змістом нового базового договору, що визначить природу співпраці України з ЄС, та європейською політикою сусідства. Оскільки остання є лише допоміжним та тимчасовим інструментом політики розширення, Україна повинна прагнути закласти у новому договорі базу для політичної асоціації та економічної інтеграції до ЄС у майбутньому.

Віце-президент Інституту європейської інтеграції, Член Науково-експертної ради при Комітеті Верховної Ради України з питань європейської інтеграціїГеннадій ДРУЗЕНКО підкреслив, що умовою ефективності нової угоди між Україною та ЄС є усвідомлення цілей подальшої співпраці, а тому зміст цього документу повинен бути ретельно продуманий та стосуватися ключових сфер не лише політичного, а й економічного життя України.

Захід відбувався 26 лютого 2007 року (понеділок) з 14.30 до 17.30 год. у приміщенні Верховної Ради України за адресою: вул. Грушевського 18/2, кім. 12. (2-й поверх).

Аналітичні матеріали, підготовлені експертами Лабораторії законодавчих ініціатив до круглого столу

Стислий виклад основних тез учасників круглого столу