Оприлюднений 15 травня Європейською Комісією та Високим Представником ЄС із закордонних справ й політики безпеки документ містить цікаві оцінки та рекомендації стосовно політики державних фінансів, у тому числі – щодо державної допомоги суб’єктам господарювання. Зокрема, умовами продовження надання бюджетної підтримки та макрофінансової допомоги з боку ЄС визначено:

1. вирішення питання прозорості та підзвітності у сфері управління державними фінансами,
2. прогрес у сфері управління державними фінансами (сторінка 4 Звіту).

• Завдяки державній допомозі одержувач повинен розпочати, здійснити діяльність, яка була б неможливою без державної допомоги, або ж можливості цю діяльність розпочати є обмеженими.
• Державна допомога діяльності, яку одержувач здійснюватиме в будь-якому разі та в такому самому обсязі, як і без допомоги, є неприйнятною.
• Державна допомога повинна бути спрямована на створення нових виробничих потужностей, нових робочих місць, технологій.
• Державна допомога, як правило, не повинна компенсувати поточні витрати суб’єктів господарювання, особливо тих, що працюють збитково, перебувають у стадії банкрутства.

Нагадаємо, що у лютому 2011 року ЄС вже призупиняв надання секторальної бюджетної підтримки Україні через недотримання принципу відкритості  та прозорості на всіх стадіях державних закупівель.

Проект «Поширення європейських принципів у сфері державної допомоги та державних закупівель» здійснюється за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження».

Незалежні українські експерти прокоментували щорічний звіт по Україні в рамках Європейської політики сусідства за 2011 рік під час прес-конференції, що відбулася 17 травня в агентстві «Інтерфакс». На думку експертів, ці звіти є важливим індикатором того, як ЄС оцінює процес реформ в Україні. Вони є дзеркалом європейської інтеграції і дозволяють виміряти температуру відносин між ЄС та Україною.

Європейські експерти занепокоєні ситуацією щодо поваги до верховенства права та посилення судової влади у Україні. Справи проти лідерів опозиції та членів колишнього уряду підтвердили побоювання щодо вибіркового застосування правосуддя.

У Звіті наголошується на необхідності привести Закон №4050-VI «Про державу службу» у відповідність до норм ЄС. З такою оцінкою погоджуються й українські експерти, оскільки під час розробки цього закону не були взяті до уваги ключові рекомендації, зроблені програмою SIGMA. 

Можна впевнено стверджувати, що протягом 2011 жодного прогресу у виконанні Україною Європейської політики сусідства щодо свободи зібрань не було. На думку Володимира Чемериса, члена правління Інституту економіко-соціальних досліджень «Республіка», «незначним кроком у її виконанні можна вважати лише створення у березні 2012 робочої групи з доопрацювання законопроекту про свободу зібрань за участі громадськості. Адже свобода зібрань – це найефективніший і, часом, єдиний інструмент, за допомогою якого українці захищають свої соціальні та громадянські права. Проте влада хоче його  відібрати: в Україні існують систематичні порушення права на мирні зібрання. Так, суди протягом 2011 заборонили 90% усіх позовів органів влади про заборону мирних зібрань (а у Києві – усі 100%)». У сфері боротьби з корупцією Звіт справедливо зафіксував, що дана політика в Україні все ще має “паперовий” характер, – зауважує Іван Пресняков, експерт Українського інституту публічної політики. Він додав, що імплементація ухвалених документів викликає багато питань.

Загалом, експертна оцінка процесу реформ в Україні протягом 2011 року збігається з оцінкою, наданою ЄС. Експерти закликають владу серйозно поставитися до цієї оцінки і визначають такі необхідні кроки щодо реформ:

• Ухвалити законопроект “Про свободу мирних зібрань»,  який розроблений правозахисниками та отримав загалом позитивну оцінку Венеціанської комісії, а не урядовий проект № 2450, який свого часу отримав негативну оцінку як української громадськості, так і експертів Ради Європи та ОБСЄ.
• Внести зміни до нещодавно прийнятого закону “Про державну службу” з урахуванням рекомендацій SIGMA. Також необхідно ухвалити проект Адміністративно-процедурного кодексу (текст якого готовий з 2008 року).
• Президенту України необхідно якнайшвидше остаточно визначитися з тим, який саме орган має координувати антикорупційну політику у державі з наданням цьому органу повноваження і ресурси для такої роботи. Інакше реалізація антикорупційної стратегії та державної програми з часом загальмується внаслідок браку політичної волі та координації.

Довідка
15 травня Делегація ЄС в Україні опублікувала щорічний звіт по Україні в рамках Європейської політики сусідства , який оцінює стан виконання Україною Порядку денного Асоціації ЄС-Україна у 2011 році.

Діяльність Громадської експертної ради здійснюється в рамках проекту  “Платформа аналізу євроінтеграційної політики України”, що реалізується в рамках проекту “Об’єднуємося заради реформ” (UNITER), який виконується Pact в Україні за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Євробюлетень — журнал, щомісячне інформаційне видання Представництва Європейської Комісії в Україні. Інформація про питання, що стосуються Європейського Союзу і українсько-європейських стосунків. Видається українською мовою. Разовий наклад — 10500. Видавець — Представництво Європейського Союзу в Україні.

Ми, учасники Національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, представники громадських, профспілкових та підприємницьких організацій та асоціацій України,

• поділяючи спільні цінності Європейського Союзу, зазначені у статті 2 Договору про ЄС;
• наголошуючи на європейській ідентичності України;
• беручи до уваги, що переговори між ЄС і Україною щодо Угоди про асоціацію (включно з Розділом про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі) успішно завершені, зазначаємо, що перед Україною ще стоїть низка невирішених проблем, які є перепоною для діалогу, базованого на взаємній довірі між Україною та ЄС, спільному з ЄС розумінні цінностей і принципів демократії, прав людини та верховенства права.

1. Зокрема, маємо наголосити на наступному:

• низький рівень суспільного діалогу щодо модернізації та європеїзації країни, брак обговорення стратегії реформ та пояснення суспільству урядом очікуваних результатів і можливих ризиків цих реформ;
• відсутність механізмів імплементації політичних, правових та соціально-економічних реформ у процес європейської інтеграції країни;
• брак ефективного механізму координації політики європейської інтеграції на найвищому урядовому рівні, який мав би на меті здійснення внутрішніх реформ згідно з нормами та стандартами Європейського Союзу;
• недотримання принципів належного урядування на різних рівнях, ігнорування або імітація інструментів залучення громадян до процесу ухвалення рішень органами влади;
• недосконалість нового Закону України «Про вибори народних депутатів України», який в ряді своїх положень суперечить рішенням Конституційного Суду України, та лише вибірково включає рекомендації Венеціанської Комісії; це, а також відсутність належної політичної конкуренції в Україні створює загрози проведенню вільних і чесних парламентських виборів 2012 року;
• тиск на лідерів громадських організацій, правозахисників та опозиційних політиків, вибіркове застосування кримінального законодавства, що потребує суттєвого удосконалення, відсутність поступу у забезпеченні незалежного судочинства та ефективності судів і прокуратури, а також правоохоронних органів;
• звуження права громадян на мирні зібрання;
• концентрація політичної влади навколо одного центру в результаті чергової зміни Конституції України в жовтні 2010 року та розбалансування систем противаг і стримувань в конституційній системі організації влади, відмова від засад децентралізації влади і реалізації місцевого самоврядування;
• нереалізованість засад подолання корупції і непрозорість у здійсненні багатьох функцій влади, зокрема у сфері державних закупівель;
• концентрація впливу на засоби масової інформації у руках фінансово-промислових груп, наближених до влади, відсутність прогресу щодо створення суспільного мовлення;
• неоднозначний розвиток і повільний прогрес у забезпеченні сприятливого законодавчого регулювання діяльності громадських організацій, яке б відповідало рекомендаціям Ради Європи та потребам громадянського суспільства;
• згортання реформ в освіті, відмова від автономії університетів та рівного доступу до вищої освіти;
• відсутність чесної ринкової конкуренції в середовищі малого та середнього бізнесу, а також режиму найбільшого сприяння притоку інвестицій в цей сектор;
• непрозорі правила на енергетичному ринку.

Ми переконані, що вирішення цих проблем і викликів надасть нового поштовху для реалізації європейських амбіцій України.

2. Громадянське суспільство в Україні в останні роки більш активно вимагає покращення якості політики та врядування. Перелік наших історій успіху включає, наприклад, закон про доступ до інформації, який був ухвалений наприкінці 2010 року під тиском та у співпраці з організаціями громадянського суспільства і набув чинності. Приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, що відбулося 1 лютого 2011 року, також було вимогою неурядового сектору.

3. Прагнучи «побудувати Європу в Україні», українське громадянське суспільство вважає ЄС своїм партнером. Об’єднуючи наші зусилля, ми маємо такі очікування від ЄС:

• об’єктивної публічної оцінки внутрішньої ситуації в Україні, яка би враховувала думку громадянського суспільства ЄС та України;
• оприлюднення тексту Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, положення якої мають бути безумовно враховані при розробці та реалізації реформ українською владою;
• офіційно підписати Угоду про асоціацію до кінця 2012 року за умови проведення парламентських виборів у жовтні 2012 р. у відповідності з міжнародними стандартами;
• послідовного діалогу з Президентом та Урядом України щодо забезпечення проведення вільних і чесних парламентських виборів 2012 року, як передумови набуття чинності Угодою про асоціацію;
• сприяння організаціям громадянського суспільства в здійсненні моніторингу виборів;
• проведення, у взаємодії з громадянським суспільством та урядом України, системної роботи, спрямованої на підготовку України, зокрема органів державної влади та бізнесу, до виконання Угоди про асоціацію, у тому числі через спрямування програм допомоги ЄС на реформування українських органів державної влади та місцевого самоврядування;
• забезпечення повного виконання існуючих зобов’язань ЄС щодо спрощення і оформлення Шенгенських віз, зокрема суттєвого розширення практики видачі багаторазових віз із терміном дії від одного до п’яти років, як це передбачено чинним Візовим Кодексом ЄС та Угодою про спрощення процедури оформлення віз;
• реагування на виявлені непоодинокі випадки ускладнення візових процедур в окремих консульствах країн-членів, відданості проголошеному курсу на скасування візового режиму, як тільки необхідні технічні критерії будуть досягнуті;
• обумовлення надання коштів допомоги ЄС Україні на реалізацію секторальних програм реформ на підставі відповідності чітким критеріям, які повинні містити обов’язкове залучення громадськості до планування, впровадження, моніторингу та оцінювання цих програм.

4. Інститути громадянського суспільства продовжуватимуть моніторингову, адвокаційну та просвітницьку діяльність, спрямовану на забезпечення демократії, верховенства права, основоположних прав і свобод людини, свободи ЗМІ та належного врядування. Водночас, ми готові надавати необхідну експертну допомогу Президенту, Уряду та Верховній Раді України на основі політичної волі до відкритого діалогу та залучення, з метою ефективної реалізації політики європейської інтеграції у її органічному взаємозв’язку із внутрішніми реформами, спрямованими на перетворення України на сучасну конкурентну європейську країну.

Підсумкова заява Форуму “Спільні цінності – спільне майбутнє” (pdf)

Штефан Фюле, Європейський комісар з питань розширення Європейського Союзу та європейської політики сусідства, вірить в те, що Угода про асоціацію з ЄС може стати каталізатором глибинних реформ в Україні, й допомагати цьому процесу має громадянське суспільство. Про це йдеться в його листі до координатора Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства Ігоря Когута.

Єврокомісар вкотре наголосив на надзвичайній важливості забезпечення поваги до демократичних стандартів та верховенства права в Україні:

Крім того, Штефан Фюле висловив поляку українським неурядовим організаціям, які зробили експертний внесок в переговорний процес та надали висновок щодо Звіту щодо прогресу України в сфері євроінтеграції за 2010-й рік.  Аналогічний висновок щодо Звіту про прогрес за 2011 рік планується обговорити у Києві і в наступному році. Представник Європейської комісії висловив сподівання щодо подальшої співпраці з громадянським суспільством України в майбутньому задля «реалізації наших спільних амбіцій».

Україна свого часу вважалася флагманською країною Східного Партнерства, але сьогодні за багатьма показниками вона відстає від Молдови та Грузії. Про це йдеться в пілотному виданні Індексу європейської інтеграції країн Східного Партнерства, яке було презентовано 30 листопада в Познані (Польща) в рамках Громадського форуму Східного Партнерства. Дослідження, результатом якого є видання, ініціювали та провели Європейська програма та програма “Схід-Схід: партнерство без кордонів” Міжнародного фонду “Відродження”. У підготовці Індексу взяв участь Директор правових програм Лабораторії законодавчих ініціативДенис Ковриженко.Результати пілотного етапу Індексу вказують на те, що Молдова досягла найбільших успіхів як у поглибленні контактів із ЄС, так і у внутрішніх перетвореннях. Другу сходинку посіла Грузія, яка опинилася попереду України у внутрішніх перетвореннях, а також в інституційному забезпеченні європейської інтеграції. Україна, хоч і посідає другу сходинку у сфері поглиблення контактів із ЄС, відстає від Молдови та Грузії у двох інших складових. Вірменія випередила Азербайджан і Білорусь, тоді як Білорусь опинилася на останньому місці.Індекс також намагався простежити зв’язок між поглибленням контактів із ЄС, з одного боку, та здійсненням внутрішніх реформ – із іншого. Україна демонструє найбільший розрив між цими двома складовими порівняно з іншими країнами Східного Партнерства. Незважаючи на відносну розвинутість контактів із ЄС, Україні не вдалося досягнути значних внутрішніх перетворень.

Білорусь демонструє схожі результати: хоча ця країна відстає від інших у сфері контактів із ЄС, вона ще більше відстає у внутрішніх перетвореннях. Вірменія та Грузія теж демонструють значний розрив за цими двома складовими, але на користь внутрішніх перетворень. Іншими словами, незважаючи на відносно невисокий рівень контактів із ЄС, ці дві країни докладають зусиль до внутрішніх перетворень. Молдова й Азербайджан демонструють відносно співмірні результати за двома складовими.

Індекс європейської інтеграції країн Східного Партнерства щорічно оцінює процеси євроінтеграції в Україні, Молдові, Білорусі, Грузії, Вірменії й Азербайджані в порівняльній перспективі.

У межах Індексу розглядають три основні складові європейської інтеграції:

• глибина й інтенсивність зв’язків із ЄС на різних рівнях (починаючи від політичного діалогу й торгівлі та завершуючи секторальною інтеграцією та контактами між людьми);
• внутрішні перетворення у країнах Східного Партнерства, які наближують ці країни до стандартів і практик ЄС;
• інституційне забезпечення європейської інтеграції.

Кожна з цих складових містить низку секцій, які, у свою чергу, скомпоновано з низки розділів, питань і індикаторів.

Понад 30 експертів із країн Східного Партнерства та ЄС працювали над пілотним виданням Індексу з січня 2011 року, консультуючись із експертами з громадського сектору й інституцій ЄС. Зміст і методологію Індексу буде доопрацьовано на основі відгуків і пропозицій ширшої аудиторії. Перше повноцінне видання Індексу буде представлено у травні 2012 року. З того часу Індекс стане щорічним.

Для громадянського суспільства країн Східного Партнерства Індекс слугуватиме інструментом адвокації відповідних реформ. Він також сприятиме Європейському Союзу в запровадженні принципу “більше за більше” (більше підтримки й залучення у відповідь на здійснення реформ).

26-27 жовтня 2013 року Лабораторія законодавчих ініціатив за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження» провела семінар «Європейські цінності та політико-правові основи співпраці Україна-ЄС». Cемінар в рамках проекту «Сприяння покращенню у висвітленні журналістами європейської тематики: серія інформаційних семінарів-тренінгів для представників ЗМІ» спрямований на підвищення професійного рівня українських журналістів, зокрема з питань європейської інтеграції та європейської тематики в цілому. У семінарі взяли участь 20 журналістів, що представляють різні види мас-медіа, а також блогери з багатьох міст України.Семінар розпочався панельною дискусією, що була присвячена питанням європейських цінностей, що є основою як внутрішньої діяльності, так і зовнішньої політики ЄС. Експерти погодилися, що основою європейських цінностей виступають фундаментальні права людини, такі як право на життя, право на свободу совісті та думки, тобто так зване перше покоління прав і свобод людини і громадянина. Євген БИСТРИЦЬКИЙ, виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження», розпочав дискусію, закликавши учасників семінару порефлексувати над питанням різниці між цінностями та правовими нормами та стандартами. На думку Є. Бистрицького цінності  – це те, за допомогою чого правові норми стають кращими, більш наближеними до європейських стандартів. Цінності, на думку експерта, є тим, що раніше називалося християнським Декалогом, або моральними стандартами. Мартін ДЕЙ, заступник Голови місії посольства Великої Британії в Україні, зазначив, що Угода про Асоціацію сама по собі є лише папірцем, якщо вона не буде підкріплена реальними перетвореннями в Україні, що базуватимуться на тих самих цінностях, які сповідує Європейський Союз в цілому та його держави-члени. Він також відмітив, що сила Європейського Союзу полягає у його різноманітності, і що він сподівається, що Україна докладе усіх необхідних зусиль для того, щоб Європейська рада підтримала підписання Угоди про Асоціацію.

Наталія АМЕЛЬЧЕНКО, доцент кафедри політології Національного університету Києво-Могилянська академія, висловила думку, що в Європі (у географічному сенсі) формування демократичних інститутів засновувалося на європейських ліберальних цінностях. Права людини у сучасному розумінні сприймалися як цінності в європейському суспільстві, а вже потім вони пройшли процес інституалізації і були втілені в життя за допомогою поділу влади, прийняття Конституції чи інших демократичних інститутів. В Україні ж, на думку експерта, цей процес має зворотній характер. На думку Н. Амельченко, суспільство не може бути побудовано тільки на нормах права. Ірина БЕКЕШКІНА, директор фонду «Демократичні ініціативи» ім. І. Кучеріва, надала статистичну інформацію, де представила уподобання населення України щодо вступу до ЄС та Митного союзу та підкреслила, що нинішній високий рівень підтримки європейської інтеграції свідчить про великі сподівання людей на покращення їх рівня життя після підписання Угоди про Асоціацію. Ендрю РАЗБАШ, керівник Управління програм допомоги Представництва Європейського Союзу в Україні, розповів учасникам як цілі, що переслідує Європейський союз, а саме досягнення миру та достатку, підтримка безпеки в країнах членах, забезпечення економічного розвитку співвідносяться із фундаментальними європейськими цінностями. Він також підтримав М. Дея, висловив думку, що ЄС хоче бачити Україну стабільною, безпечною та процвітаючою державою; Угода про Асоціацію може стати солідним нормативним фундаментом для подальшого реформування України.

Після цього відбувся виступ Вадима ТРЮХАНА, директора департаменту зовнішньоекономічних зв`язків Міністерства аграрної політики та продовольства України. В. Трюхан розповів учасникам про нові можливості, які відкриває для України Асоціація з ЄС, у сфері політичної асоціації та економічної  інтеграції, а також у сфері зовнішньої політики та політики безпеки. Зокрема, експерт звернув увагу на зниження експортних та імпортних мит та відмітив, що українські експортери економитимуть 487 млн. євро щороку, експортери ЄС – 391 млн. євро щороку, в цілому ж Асоціація з ЄС має покращити внутрішній інвестиційний та бізнес клімат, а також надати безмитний доступ до найбільшого у світі ринку для більшості українських продуктів, що в свою чергу створить великі можливості для експорту.

Також в цей день журналісти мали можливість більше дізнатися про проекти та програми ЄС в Україні, а також співпрацю Представництва ЄС в Україні з журналістами від Ендрю РАЗБАША, керівника Управління програм допомоги Представництва Європейського Союзу в Україні. Е. Разбаш розповів про основні напрями фінансової та технічної співпраці Україна-ЄС в галузі попередження конфліктів, сталого розвитку та захисту навколишнього середовища, належного управління, демократії та захисту прав людини, інфраструктури та транспорту, міського розвитку тощо. Також експерт поділився своїм баченням розвитку проектів ЄС в Україні після підписання Угоди про Асоціацію. Е. Разбаш наголосив на тому, що українська влада має стратегічно підходити до планування  впровадження проектів, слідувати національній програмі та давати Європі зворотній зв`язок щодо того, які галузі потребують експертної та інших видів підтримки. Дмитро ШУЛЬГА, директор Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження», розказав про діяльність українських організацій громадянського суспільства, спрямовану на сприяння європейській інтеграції України у формі моніторингів, адвокаційних кампаній, написання аналітичних статей, впровадження тренінгово-освітніх проектів.

Наступного дня журналісти познайомились  із Сергієм СИДОРЕНКО, журналістом, спец-кореспондентом Комерсант-Україна та Золтаном САЛАЇ,керівником відділу преси та інформації Представництва Європейського союзу в Україні. Експерти розказалиучасникам де і як саме шукати інформацію про ЄС, яких помилок допускаються журналісти у висвітленні європейської тематики, які теми потребують додаткової уваги, які міфи існують в українському суспільстві щодо європейської інтеграції та Угоди про Асоціацію .Зокрема, З. Салаї підкреслив, що в Україні культивується міф, що Угода про Асоціацію автоматично відкриє доступ на європейський ринок праці, знищить національного виробника та в один момент покращить матеріальне становище людей. Насправді ж, ринок праці є предметом національного регулювання, національні виробники зазнають більшої конкуренції, що змусить їх підвищувати якість товару, а Угода про Асоціацію в цілому  – це шанс для якісних перетворень в Україні, які звісно будуть відбуватися поступово.

В кінці семінару учасники отримализавдання із підготовки практичних завдань із тематики семінару.

Наступний семінар в рамках проекту відбудеться 21-23 листопада 2013 року. Теми другого семінару будуть охоплювати ключові аспекти європейської економічної інтеграції, її перспективи і наслідки для України, а також сучасні виклики в Європейському Союзі крізь призму актуальних сфер співробітництва України з ЄС. Також журналісти будуть виконувати практичні завдання із написання статей та заміток на європейську тематику. Методика семінарів спрямована на надання журналістам як теоретичних знань щодо тих чи інших спеціалізованих тем, так і розвитку практичних навичок із застосування набутих знань на практиці.

ЗАЯВА

української спільноти фахівців з європейської інтеграції

Наприкінці травня 2011 року Європейська Комісія та Високий представник ЄС з закордонних справ та безпекової політики оприлюднили спільний Звіт про реалізацію Європейської політики сусідства в Україні у 2010 році. В документі була дана оцінка загальним тенденціям в Україні за 2010 рік, реформам, які готувалися та реалізовувалися в цей період, а також ситуації в кожній конкретній сфері (політиці, економіці, енергетиці, охороні навколишнього середовища тощо). Для українського третього сектору цей звіт має значну вагу, особливо в нинішній ситуації, коли влада в країні за 2010 рік консолідувалася та задекларувала майбутні системні реформи.

22 червня відбулася зустріч керівників Представництва Європейського Союзу в Україні та представників Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства. Під час заходу українські експерти отримали змогу звернути увагу авторів Звіту на додаткові аспекти виконання Україною та ЄС зобов’язань в межах Європейської політики сусідства, висловити свої зауваження та пропозиції щодо документу.

Голова представництва Європейського Союзу в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра висловив вдячність за те, що українські громадські організації вирішили дати оцінку Звіту, що, на його думку, дозволить удосконалити підготовку аналогічних документів в майбутньому.

Безпосереднє обговорення розпочав Ігор Когут, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Національний координатор по Україні Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства. Він відзначив, що вперше за довгий час українські громадські організації об’єдналися для того, щоб висловити свої зауваження щодо Звіту про реалізацію Європейської політики сусідства. Також Ігор Когут наголосив на тому що з посиленням процесу консолідації влади в Україні склалася неоднозначна ситуація: з одного боку це створює загрозу для третього сектору, але з іншого – уможливлює комплексні реформи. Однак поки що уряд не надав чіткого плану реформ й не виявив реального бажання дослухатися до пропозицій громадських організацій. Говорилося також про інституційний аспект євроінтеграції – концентрацію відповідних політичних механізмів у структурі Адміністрації Президента. Ігор Когут закликав Єврокомісію інституційно підтримати ініціативи Форуму громадського суспільства Східного партнерства й вести відповідний діалог з українською владою.

Директор Фонду “Європа ХХІ” Галина Усатенко висловила свої зауваження щодо тієї частини звіту, яка стосується освіти. Зокрема експерт говорила про необхідність включення до огляду аспектів, які стосувалися б мовної політики в освіті та змін програм гуманітарних предметів. Також мова йшла про реформи щодо дошкільної та вищої освіти, студентського самоврядування, університетської автономії.

Дмитро Шульга, Старший менеджер Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження», говорив про проблеми з залученням волонтерів з країн ЄС до програм в Україні (зокрема, візові труднощі).

Андрій Чубик, виконавчий директор Центру глобалістики «Стратегія XXI», висловив свої думки та пропозиції щодо звіту в частині енергетики (зокрема, енергоефективності) та використання природних ресурсів.

Юрій Вдовенко, віце-президент Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень, говорив про економічні проблеми України, де акцентував увагу на підвищенні рівня безробіття та інфляції, збереженні негативного сальдо, непрозорості процедур державних закупівель.

Економічну тему продовжив Дмитро Ляпін, Голова Інституту власності і свободи, який закликав авторів звіту акцентувати увагу на тотальному невиконанні урядом законодавства та власних нормативних актів.

Ірина Кравчук, експерт громадської організації «Українська альтернатива», висловила свою точку зору щодо інституційного аспекту політичного діалогу між Україною та ЄС.

З точки зору заступника директора Фундації PAUCI Святослава Павлюка автори звіту переоцінили наслідки адміністративної реформи, яка відбулася у виконавчій владі минулого року.

Володимир Купрій, виконавчий директор Творчого центру ТЦК, говорив про реформу місцевого самоврядування, а також про скорочення участі громадянського суспільства у виробленні рішень публічною владою.

Керівники профільних відділів, а також автори Звіту висловили готовність до подальшого діалогу з українськими експертними організаціями. Останні, в свою чергу, найближчим часом підготують зведені коментарі щодо Звіту про реалізацію Європейської політики сусідства в Україні у 2010 році, які будуть передані його авторам.