Відбувся семінар для лідерів Євроклубів Донеччини та Луганщини

Семінар проводився в рамках проекту «Підтримка регіональних Євроклубів», що фінансується Представництвом Європейського Союзу в Україні та виконується ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив».

Склад учасників був досить репрезентативним: євроклуби з районних центрів, сільської місцевості та м. Донецьк. Саме тому розмова вийшла змістовною та цікавою для всіх.

Абсолютна більшість керівників Євроклубів – вчителі загальноосвітніх навчальних закладів. Незважаючи на високе педагогічне навантаження, вони знаходять час і можливості для організації ігор, вікторин, дебатів та змагань. При тому, що життя місцевих Євроклубів є досить насиченим, а іноді навіть одержує підтримку від органів влади, євроклубівцям необхідно більше подорожувати як по Україні, так і закордон,  відзначили учасники семінару.

Традиційно, один з компонентів семінару був присвячений обговоренню ролі виховання європейських цінностей в роботі Євроклубів. Учасники розглянули практичні приклади дотримання основних цінностей в повсякденному житті європейських країн. Вони поділилися думками про те, яка форма роботи Євроклубу найкраще сприяє поширенню дотримання фундаментальних цінностей, закріплених Лісабонським договором:

  • людської гідності,
  • свободи,
  • демократії,
  • рівності,
  • верховенства права,
  • поваги до прав людини.

У другій частині семінару учасники практично освоїли сучасний формат проведення рольових ігор та дебатів «Свідомий вибір». Темою для гри стала оптимізація (удосконалення) роботи Євроклубів. Спочатку відбувся мозковий штурм, в результаті якого була визначена проблема та можливі варіанти її вирішення. На другому етапі команди обрали кожна свій варіант і ґрунтовно їх опрацювали для того, щоб на третьому етапі переконати один одного у правильності свого варіанту.

Проект «Підтримка регіональних Євроклубів України» фінансується Представництвом Європейського Союзу в Україні та виконується громадською організацією «Лабораторія законодавчих ініціатив».

Відкрите звернення громадських організацій щодо укладання угоди про асоціацію між Україною та ЄС

Президенту України Віктору Януковичу
Прем`єр-міністру України Миколі Азарову
Голові Верховної Ради України Володимиру Рибаку
Головам депутатський фракцій та комітетів Верховної Ради України
ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ЩОДО УКЛАДАННЯ УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС

2013 рік без перебільшення може стати історичним та вирішальним для євроінтеграційних прагнень українського суспільства. У листопаді відбудеться  саміт «Східного партнерства», під час якого можливим є підписання Угоди про Асоціацію України з Європейським союзом, заснованої на принципах політичної асоціації та економічної інтеграції включно з глибокою та всеосяжною зоною вільної торгівлі.Водночас, як про це йдеться у висновках Ради ЄС по Україні від 10 грудня 2012 року та  резолюціях Європейського парламенту щодо ситуації в Україні від 24 травня 2012 та 13 грудня 2012 року, перспектива підписання Угоди щодо Асоціації залежить від того, чи зможе українська влада продемонструвати рішучі дії та відчутний прогрес у трьох сферах: реформа виборчої системи та встановлення остаточних результатів парламентських виборів у п`ятьох проблемних одномандатних виборчих округах; розв`язання питання вибіркового судочинства та уникнення цих проблем у майбутньому; виконання реформ, що були визначені в спільно погодженому Порядку денному асоціації Україна-ЄС.

Ми вітаємо ухвалення Кабінетом Міністрів України Розпорядження «Про затвердження Плану першочергових заходів щодо інтеграції України до Європейського Союзу на 2013 рік».

Ми виходимо з того, що досягнення критеріїв, викладених у Висновках Ради ЄС по Україні від 10 грудня 2012 року відповідає інтересам українського суспільства і за своїм змістом не є чимось новим, а лише нагадуванням про ключові зобов`язання, які були давно і публічно взяті на себе українською владою.

Українське суспільство очікує негайних дій стосовно:

  • запровадження гідної довіри виборчої системи, заснованої на Виборчому кодексі та на чітких правилах щодо збалансованого доступу конкурентів на виборах до засобів масової інформації. Реформа виборчого законодавства має відбуватися відповідно до рекомендацій місії ОБСЄ/БДІПЛ та з залученням усіх парламентських сил та громадськості, з метою покінчити із дискредитуючою Україну практикою, коли виборчий закон переписується щоразу під кожні нові вибори виходячи з політичної доцільності;
  • невідкладного проведення перевиборів в п`яти виборчих округах, де ЦВК не змогла встановити результати виборів у жовтні 2012 року;
  • розв`язання питання вибіркового, політично вмотивованого судочинства щодо лідерів опозиції та інших громадян, та усунення від судової діяльності політично заангажованих суддів та створення запобіжників від повторення подібних випадків у майбутньому;
  • якнайшвидшого та повного виконання всіх рішень Європейського суду з прав людини;
  • забезпечення права на медичну допомогу та гуманні умови утримання ув`язнених осіб, відповідно до рекомендацій Ради Європи;
  • ефективної імплементації нового Кримінально-процесуального кодексу, законодавства про адвокатуру, Національного превентивного механізму проти тортур;
  • всебічного перегляду – у тісних консультаціях з Радою Європи та Венеціанською Комісією – закону про прокуратуру, Кримінального кодексу, ролі Вищої ради юстиції, законів про судову систему та про статус суддів;
  • виконання урядом зобов`язань України як Сторони Договору про заснування Енергетичного Співтовариства;
  • реформи органів внутрішніх справ;
  • ефективного просування в боротьбі проти корупції, виправлення деформацій та заповнення прогалин у законодавстві та державній програмі з питань протидії корупції, державних закупівель;
  • реформи управління державними фінансами, зокрема розширення повноважень Рахункової палати;
  • рішучих дій для покращення бізнесового та інвестиційного клімату.

Реформи, передбачені Порядком денним асоціації та Планом дій з візової лібералізації мають проводитися послідовно з тим, щоб ані в суспільстві, ані в партнерів з боку ЄС не складалося стійке враження щодо того, що українська сторона лише «робить вигляд», що проводить реформи, тоді як на практиці ухвалені нормативні акти нерідко не відповідають європейським стандартам.

Напрям європейських реформ у цілому вимагає якісної координації із чіткою та прозорою системою відповідальності, звітності та контролю. Виходячи з цього, ми виступаємо за належне інституційне забезпечення та координацію європейської політики України на рівні Кабінету Міністрів із визначенням чіткого кола відповідальних осіб, наділених повноваженнями та відкритих до співпраці з громадськістю.

Часові рамки для необхідних змін є обмеженими. Не в листопаді, напередодні саміту, а вже у травні-червні інституції ЄС та країни-члени здійснять оцінку ситуації в Україні і формуватимуть свою думку щодо прогресу України відносно критеріїв, сформульованих Радою ЄС 10 грудня 2012 року. За наслідками цієї оцінки ухвалюватиметься політичне рішення щодо долі Угоди про Асоціацію.

Якщо Угода не буде підписана у листопаді цього року, історичний шанс буде втрачено, а переговори у майбутньому доведеться вести вже про іншу угоду, що відображатиме інші реалії.

У зв`язку з цим, закликаємо українську владу виявити політичну волю та в найкоротші терміни здійснити зазначені вище кроки, які би засвідчили бажання України дотримуватись засадничого, ціннісного боку Угоди про Асоціацію із ЄС, включаючи повагу до принципів демократії, прав людини, фундаментальних свобод та верховенства права.

Ми висловлюємо вимогу всього українського громадянського суспільства, щоб будь-які реформи готувалися з конструктивним залученням як уряду та парламентської опозиції, так і громадянського суспільства, яке має значний експертний потенціал та висловлює суспільний інтерес з тих питань, які стоять на порядку денному відносин України і ЄС.

Закликаємо владу та опозицію, всі парламентські фракції продемонструвати здатність до компромісу заради здійснення європейського покликання України, підтримуваного більшістю її громадян.

Ми оголошуємо про початок незалежного моніторингу виконання умов, потрібних для підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Ми надаватимемо регулярну публічну оцінку прогресу у виконанні цих завдань, щоб українське суспільство могло чітко знати, хто і як відповідає за успіх або провал у реалізації його європейських прагнень.


 

Герман Ван Ромпей
Президент Європейської Ради
Жозе Мануел Баррозу
Президент Європейської Комісії
Мартін Шульц
Президент Європейського Парламенту
Кетрін Ештон

Високий Представник Європейського Союзу з зовнішніх зв`язків та політики безпеки УГОДА ПРО АСОЦІАЦІЮ МІЖ ЄС І УКРАЇНОЮ МАЄ БУТИ ПІДПИСАНА
Україна ще ніколи не була настільки близькою і одночасно настільки далекою від принципових здобутків на своєму шляху європейської інтеграції. Вона впритул наблизилася до підписання Угоди про Асоціацію з ЄС, оскільки нарешті завершено тривалий і складний переговорний процес з її підготовки. В українському суспільстві зростає запит на зміни та європейський вибір. Однак підписання Угоди про Асоціацію є предметом серйозних дискусій через те, що діалог між офіційним Києвом та Брюсселем на найвищому рівні перебуває під впливом глибокої кризи довіри.Україна опинилася в складній внутрішньо- та зовнішньополітичній ситуації, але ніщо ще гірше не може позначитися на політичній стабільності, економічному процвітанні і європейському майбутньому країни, аніж відмова від підписання Угоди про Асоціацію з ЄС. Як громадяни України ми різко засуджуємо регрес в демократичних стандартах і ослаблення верховенства права в державі, і вітаємо принципову позицію ЄС як надійного і відкритого партнера, що будує свою політику на засадах демократії та поваги до прав людини.

Ми також цілковито поділяємо  відповідне занепокоєння з боку ЄС, викладене, зокрема, у Висновках Ради ЄС від 10 грудня 2012 р. Очевидно, що припинення політично мотивованого вибіркового судочинства, виправлення деформацій, що вплинули на хід та результати парламентських виборів 2012, та проведення реальних реформ відповідно до Порядку денного Асоціації залишаються ключовими питаннями і потребують негайних кроків щодо їх вирішення. Водночас, ми усвідомлюємо: європейський вектор України перебуває  під загрозою.

У цей важкий момент украй важливо зрозуміти, що ризики непідписання Угоди набагато серйозніші, ніж ризики, пов`язані з її підписанням і подальшою імплементацією. Сьогодні противники Угоди як в Україні, так і за її межами, хотіли б торпедувати Угоду руками самого ЄС, щоб дістати можливість маніпулятивно звинуватити Євросоюз у небажанні зробити крок назустріч Україні. Угода про Асоціацію набагато більш потрібна суспільству України, ніж її владним колам.

У цей важливий момент ми закликаємо Європейський Союз і країни-члени ЄС виявити солідарність з українським народом, довести підтримку і продемонструвати далекосяжне мислення, надавши Україні перспективу європейського майбутнього. Ми закликаємо ЄС і країни-члени підписати у 2013 році Угоду про Асоціацію, створивши цим додатковий важіль для забезпечення незворотності європейського вибору України. Як представники громадської та експертної спільноти ми, в свою чергу, беремо на себе зобов`язання усіляко сприяти реалізації Угоди, запровадженню механізмів громадського моніторингу її імплементації, а відтак – розвитку демократичної, європейської України.


 

Herman Van Rompuy
President of the European Council
Jose Manuel Barroso
President of the European Commission
Martin Schulz
President of the European Parliament
Catherine Ashton
High Representative of the Union for Foreign Affairs and Security Policy

THE ASSOCIATION AGREEMENT BETWEEN THE EU AND UKRAINE MUST BE SIGNED Appeal of the Ukrainian National Platform of the Eastern Partnership Civil Society Forum
Ukraine has never been so close and yet simultaneously so far from a major breakthrough on its path to European integration.  Following the completion of a long and difficult negotiating process Ukraine is within touching distance of signing an Association Agreement with the European Union.  The demand for change and a pro-European choice is growing within Ukrainian society.  However, the signing of the Association Agreement has become the subject of serious debate because the dialogue between official Kyiv and Brussels at the highest levels has been affected by a deep crisis of trust.Ukraine finds itself in a difficult domestic and external political situation.  But nothing can impact more negatively the country`s political stability, economic prosperity, and European aspirations than the postponement of the signing of the Association Agreement with the EU.  As citizens of Ukraine, we unreservedly condemn the regression in democratic standards and weakening of the rule of law in the country and welcome the EU`s principled position as a reliable and open partner committed to value-based policies.

We share completely the EU`s concerns, especially those expressed in the Council`s Conclusions on Ukraine adopted on December 10, 2012.  Clearly, the termination of politically motivated selective justice, the correction of mistakes that affected the outcome of the 2012 parliamentary elections, and the implementation of genuine reforms based on the Association Agenda remain key issues demanding immediate attention.  At the same time, we are fully aware that Ukraine`s European prospects are under threat.

At this difficult moment, it is extremely important to understand that the risks of not signing the Agreement are much more serious than the consequences of its signing and progressive implementation.  Today, the opponents of the Agreement both in Ukraine and beyond would like to undermine the Agreement through the actions of the EU itself so that they will then have the opportunity to manipulate the facts and blame the EU for not wishing to reach out to Ukraine.  The Association Agreement is needed much more by the people of Ukraine than its ruling circles.

At this crucial juncture, we urge the European Union and its member-states to display solidarity with the citizens of Ukraine and to reveal their support by demonstrating clear-sighted, long term thinking in offering Ukraine the prospect of a European future.   We urge the EU and its member-states to sign the Agreement on Association in 2013 thereby creating an additional instrument for preventing any reversal of Ukraine`s pro-European choice.  As representatives of Civil Society and the expert community we, in turn, are prepared to initiate, develop and participate in projects facilitating the Agreement`s realisation, including, in particular, civic monitoring of its implementation, and hence contribute to the development of a democratic, European Ukraine.


 

СПИСОК НУО, ЯКІ ПІДТРИМАЛИ ОБИДВА ЗВЕРНЕННЯ
Організації-учасниці Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, які висловились «ЗА»:
  1. Інститут Євро-Атлантичного співробітництва
  2. Центр правових і політичних досліджень «СІМ»
  3. Лабораторія законодавчих ініціатив
  4. Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва
  5. Інститут демократії ім. П. Орлика
  6. Центр прав людини “Древо життя”
  7. Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень
  8. МБФ “Академія Української преси”
  9. Творчий Центр ТЦК
  10. Міжнародна Асоціація Інституцій Регіонального Розвитку «МАІРР»
  11. Екологічний клуб “Край”
  12. Міжнародна асоціація охоронців Дністра “Eco-Tiras”
  13. ГО “Людина і Суспільство”
  14. Чернівецький осередок Української асоціації європейських студій
  15. Громадська організація “Союз Конотопської громади”
  16. Донецька обласна організація ВГО “Комітет виборців України”
  17. Фонд “Європа ХХІ”
  18. Конфедерація вільних профспілок України
  19. УЕА “Зелений світ”
  20. НГО “Європейський вибір”
  21. Український незалежний центр політичних досліджень
  22. Громадська ініціатива “Європа без Бар`єрів ”
  23. Інститут економічних досліджень та політичних консультацій
  24. Центр глобалістики “Стратегія XXI”
  25. ВОГО “Громадська студія”
  26. МБО Інформаційний центр “Зелене досьє”
  27. Фундація польсько-української співпраці ПАУСІ
  28. Аналітичний центр регіонального співробітництва
  29. Чернігівський Центр Прав Людини
  30. ВЕГО «МАМА-86»
  31. РОГО “Рівненський медіа-клуб”
  32. ГО “Вибір”
  33. Сіверський інститут регіональних досліджень
  34. ГО “Інститут громадських стратегій”
  35. Фундація “Відкрите суспільство”
  36. ММГО «Екоклуб»
  37. Інформаційно-аналітичний центр “Громадський простір”
  38. ГО “Філософія Серця”
  39. Чорноморське відділення Української екологічної академії наук
  40. ГО «Рідне місто»
  41. Центр “Номос”
  42. Еколого-культурний центр ім. В.М. Гонтаренка
  43. УММГО Центр Демократичного Відродження
  44. ГО “Вінницький регіональний центр інформації “Креатив”
  45. Фонд місцевої демократії
  46. Полтавський центр сім”ї “Родинний дім”
  47. Хмельницька обласна організація Українського товариства охорони природи
  48. ВГО “Національний екологічний центр України”
  49. ВГО “Громадянська мережа “ОПОРА”
  50. ГО «Центр UA»
  51. Клуб Молодих Дипломатів України
  52. Одеська обласна організація КВУ
  53. Міжнародна організація зі спостереження за виборами «СіАйЕс-ЕМО»
  54. ДЕГО  «Зелений світ Січеслава»
  55. Центр «Доброчин»
  56. ВГО “Всеукраїнський центр правової допомоги “Громадський захисник”
  57. ГО “Асоціація професійних підприємців”
  58. Аналітичний центр «Відкрита політика»
    Інші НУО, які підтримали звернення:
  59. Інститут системного аналізу громадянського суспільства
  60. МГО “Інтерньюз-Україна”
  61. Організація випускників зарубіжних університеті
  62. ГО  “Сприяння міжкультурному співробітництву”
  63. Севастопольська міська громадська організація Об`єднання “Євроатлантичний вибір”

«Для того, щоб навчитись ефективно витрачати значні кошти, потрібні роки», – Д.Черніков про причини економічної кризи в ЄС та її уроки для України (відео)

Про причини економічної кризи в Європейському Союзі

Нові члени ЄС отримали можливість скористатися великим фінансовими ресурсами, будучи кандидатами, а потом повноцінними членами. Це і структурні фонди, й інвестиції, і кредити на доступних умовах (значно доступніших, ніж в Україні, наприклад). Але ці держави не змогли правильно використати отриманий ресурс. Вони повинні були створити нові робочі місця, нові підприємства, які б працювали на розвиток внутрішнього ринку, які виробляли б конкуренту продукцію (в тому числі – й на зовнішніх ринках). Це дало б можливість покращити ситуацію з державними фінансами, уникнути залежності від запозичень. В окремих випадках цього не сталося. Це хороший урок і для України.Використання значного фінансового ресурсу потребує певної спроможності, певного досвіду. Очевидно, уряд та групи інтересів в країнах, які отримали допомогу від європейських структур, необхідного досвіду не мали, а здобути його швидко не змогли. Тому потрібно розуміти, що значні кошти не змінять ситуацію швидко. Для того, щоб навчитись їх ефективно й прозоро витрачати, потрібні роки.Загалом, треба розуміти, що в різних країнах природа кризи різна. У нових членах ЄС криза викликана нестачею робочих місць, завищеними соціальними стандартами (наприклад, рівень оплати праці та інших соціальних пактів у Греції абсолютно не відповідає продуктивності праці). У «старих країнах Європи» кризові моменти в економіці пов`язані скоріше з втратою певних ринків збуту, але це тимчасове явище.

Про Грецію

Уряд Греції свого часу коригував фінансові статистичні показники на свою користь, тобто цифри відрізнялись від реальної ситуації. Це було зроблено для того, щоб за будь-яку ціну стати членом Євросоюзу, потрапити у зону Євро і, таким чином, одержати доступ до дешевих фінансових ресурсів (які, як говорилося, вони не змогли нормально використати).Зараз в Греції існує дуже висока соціальна напруга, адже ЄС висунув її уряду достатньо суворі вимоги щодо економії, зниження рівня виплат в державному секторі, приватизації та продажу землі. Тому потрібен певний час, щоб грецьке суспільство – політики й бізнесмени – змінили свій світогляд та відмовились від залежності від європейської допомоги, почали самостійно розвивати свою економіку.

Про Польщу

Польща – дуже гарний приклад належного слідування європейським принципам конкуренції, недискримінації, ефективного використання коштів. Економіка Польщі в останні роки, які називають кризовими, показувала невелике, але зростання. Тобто, про фінансову кризу в Польщі мова взагалі не йде.

Про економічні реформи у Євросоюзі

У ЄС діє низка спільних політик (сільськогосподарська, безпекова, енергетична). У сфері державних фінансів такої політики не було, але зараз, під час кризи, вживаються заходи, які закладають підвалини спільних дій у сфері нагляду регулювання державних фінансів. Загалом, цей процес почався ще у 2008 році, але завершити всі заходи ще не вдалося. Зараз йде пришвидшення роботи у цьому напрямі. Є угода про фіскальну стабільність, є кількісні вимоги до показників державного боргу та держбюджету. Є навіть штрафні санкції за порушення таких вимог. В найближчі роки будемо спостерігати посилення дій європейських інституцій для забезпечення прозорості й стабільності державних фінансів країн-членів та належних видатків.

Про уроки для України

На політичному рівні має діяти сучасний механізм самоконтролю потоків використання бюджетних дотацій і зовнішніх запозичень. Уряд повинен моніторити цей процес, наглядати, щоб українські та міжнародні кошти використовувалися ефективно: створювалися нові робочі місця, підприємства, які отримують допомогу, працювали прибутково й збільшували доходи бюджету, щоб розвивалися нові види діяльності та залучалися сучасні технології і т.д. Досвід Польщі свідчить про те, що це можливо. Європейські стандарти держпідтримки  вже працюють впродовж кількох десятків років.В Україні, на жаль, маємо ознаки того, що державні дотації, державні вливання в економіку використовуються не так ефективно, як того хотілося б. Наприклад, під час підготовки до Євро-2012 ми витратили понад 40 млрд. грн. Можна було очікувати, що це призведе до зростання в сферах будівництва, транспортних перевезень тощо. Але зараз за підсумками трьох кварталів минулого року ми отримали спад у будівництві на 15%, вантажні перевезення скоротилися на 7%, а транзитні – на 18%. Тому не дуже зрозуміло: держава зробила суттєві вливання, закупила велику кількість товарів і послуг за державні кошти, й за логікою економічної теорії такі інвестиції мали призвести до зростання у відповідних секторах економіки. Але цього не сталося, що може свідчити про неефективність витрачених коштів.Тому, треба робити відповідні висновки. В уряді, до речі, є програмні наміри щодо цього і в Програмі економічних реформ на 2010-2014 рр., і в Концепції реформування державних фінансів. Тут потрібно зробити все, щоб наміри не залишилися тільки на папері. Європейський досвід нас вже навчив, що дотації можуть бути як корисними (Польща), так і шкідливими (Греція, Іспанія).

Про сутність державної допомоги

Сьогодні при розгляді механізмів держпідтримки економіки в ЄС не стоїть питання про те, чи потрібно змінювати її обсяги. Мова йде про те, щоб ті кошти, які є в наявності, були належно використані, без зловживань та шкоди для конкуренції. Грецький приклад показує, що механізм нагляду за державною допомогою вкрай необхідний, адже є фірми, які хочуть боротися за споживача й заробляти на ринку, а є фірми, що орієнтуються виключно на існування за рахунок держдопомоги чи пільгових кредитів. Тобто, тут мова йде про певний світогляд. Євросоюз виробив чіткі принципи щодо використання державної допомоги – адекватність (обсяг підтримки має відповідати проблемі), прозорість (уряд та суспільство повинні знати, куди й скільки коштів пішло), результат (що було створено завдяки цій допомозі), розвиток (допомога не повинна спрямовуватись виключно на покриття збитків, що може тривати безкінечно).

Модель державної допомоги для України

Ми цілком можемо застосувати європейська модель, яка виходить з доктрини, що державна допомога не повинна шкодити конкуренції. Потрібно вивчити цей досвід, з`ясувати, яким чином ці принципи можуть бути застосовані в наших реаліях, підготувати експертів та, врешті-решт, застосовувати на практиці. Звичайно, необхідно також змінити світогляд у владі й у бізнесі – не робити ставку на те, що будь-яка мета національного значення вирішується виключно за рахунок державних дотацій, як це було з Євро-2012. Національні проекти не мають обов`язково фінансуватися за рахунок платників податків чи державних запозичень. Потрібно дивитись, чи обґрунтована вартість таких проектів, які механізми контролю, а також розробляти можливості для залучення коштів від бізнесу.

Хто здійснюватиме контроль

По-першу, в уряді має існувати певна структура (або ж взагалі незалежний орган), що на експертному рівні розглядатиме проекти бюджетної допомоги та даватиме оцінки на предмет їх впливу на конкуренцію, адекватності, наслідків і т.д. По-друге, бізнес та громадськість також мають усвідомлювати описані вище принципи держпідтримки та вимагати їх дотримання від уряду. Нарешті, й депутати мають керуватися ними, коли розглядають проект держбюджету або змін до податкового кодексу. Європейські принципи надання державної допомоги мають враховуватися при розробці всього спектру державних цільових програм, програм соціально-економічного розвитку.Наша організація вже робить перші кроки в напрямі поширення принципів європейської допомоги. За підтримки міжнародного фонду «Відродження» ми проаналізували тенденції в сфері державної допомоги, подивилися, скільки коштів та податкових пільг спрямовуються в ті чи інші галузі. Ми підготували пропозиції політикам, надіслали їх депутатам, президенту та в уряд.
 
Проект Лабораторії законодавчих ініціатив та Мережі підтримки реформ “Громадське лобіювання правил державної допомоги ЄС” здійснюється за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду “Відродження”.

Огляд «Цінності об’єднаної Європи» (Н. Амельченко)

“Європа постає не стільки географічним поняттям, скільки ціннісним, бо європейські цінності складають основні підвалини ліберально-демократичних інститутів західноєвропейського простору, кордони якого не обмежуються географічними ознаками приналежності країн до європейської частини світу. Європейські цінності втілені та втілюються і в Америці, і в Азії, і в Австралії. Європа дала людству світську філософію, християнство в якості світової релігії, релігійну терпимість, толерантність до переконань інших людей та інших цінностей. Цінності є ядром культури кожного народу, нації, суспільства. Г.Хофштеде, сучасний дослідник цінностей, переконаний, що цінності знаходяться на найглибшому рівні серед важелів прийняття рішень, бо саме вони визначають ідеологічні переконання індивідів та мотивацію їх вчинків. Саме до цінностей, на думку відомого американського соціолога Т.Парсонса, звертаються люди для остаточного обґрунтування своїх дій. Цінності виходять за межі конкретних ситуацій (що можуть вирішуватися індивідом під впливом інтересів і переконань), бо визначають головні цілі й сенс життя, тому вони найяскравіше проявляються в кризові моменти для індивіда або соціуму.

Стрижнем європейських цінностей виступають ліберальні фундаментальні права та свободи людини, демократичні принципи державного устрою, а також правова і соціальна держава. Будучи поєднанням ліберальних та демократичних ідей, європейські цінності позначаються як «ліберально-демократичні». Саме останні постали в якості принципів функціонування державних і політичних інститутів сучасних європейських країн та Європейського Союзу…”

 

Ігор Когут: “Очікуємо, що ЄС буде достатньо поступливим в нинішніх непростих геополітичних умовах для того, щоб підписати Угоду про асоціацію з Україною” (Телеканал Рада)

Про це він заявив під час передачі «Власний погляд» на телеканалі Рада: «Цього року ми будемо мати цілу низку дуже важливих подій, як то саміт Україна-ЄС 25 лютого або ж Саміт Східного партнерства, що відбудеться у листопаді. Президент Янукович у Давосі висловився з припущенням, що Угода про асоціацію та зону вільної торгівлі між Євросоюзом та Україною буде підписана якраз на Саміті Східного партнерства».

Разом з тим, експерт висловив сумніви щодо готовності України до нового кроку інтеграції з ЄС: «Події, які зараз відбуваються в Страсбурзі під час роботи Парламентської Асамблеї Ради Європи, і події внутрішньої політики змушують нас поставити кілька знаків питання – чи ми самі готові до асоціації». У своєму програмному Генеральний Секретар Ради Європи означив основні фактори, на які перш за все звертатиме увагу його організація: боротьба з корупцією, діяльність парламенту та функціонування судової системи. З усіма цими чинниками в Україні існують певні проблеми (про що свідчить хоча б той факт, що Україна – входить до п`ятірки країн, звідки йде найбільше звернень до Європейського Суду з прав людини).

«Комісар Фюле на Парламентській Асамблеї Ради Європи  ще раз наголосив на одному з основних принципів відносин ЄС з сусідами – “більше за більше”. Більше просувань у реформах – більше допомоги від Євросоюзу. Але за умови політичних пристрастей всередині України реальних досягнень у реформах просто не видно», – звертає увагу Ігор Когут. На його думку, той факт, що саміт Україна-ЄС був перенесений з минулого року на рік нинішній – це сигнал про те, що якщо Україна не буде дотримуватися зобов`язань, з нею просто не будуть далі говорити: «Насправді Європейський Союз ще раз продемонстрував волю до комунікації з Україною, формальної та неформальної, але лише за умови виконання нею встановлених порядків денних».

Також, на думку Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Саміт Україна-ЄС буде швидше технічним: «Звичайно, в аспекті оцінювання виконання порядку денного Угоди про асоціацію (в тому числі – порядку денного щодо спрощення візового режиму), можливо ми отримаємо певні етапні результати. Але основні ключові позиції фіналізуватимуться вже в травні».

«Перспектива кількох важливих зустрічей протягом року породжує великі очікування, що Європейський Союз буде достатньо поступливим в нинішніх непростих геополітичних умовах для того, щоб підписати Угоду про асоціацію. Адже нам треба дати новий поштовх та перспективу своїм відносини з Євросоюзом», – підсумовує Ігор Когут.

Євробюлетень 2012

Євробюлетень — журнал, щомісячне інформаційне видання Представництва Європейської Комісії в Україні. Інформація про питання, що стосуються Європейського Союзу і українсько-європейських стосунків. Видається українською мовою. Разовий наклад — 10500. Видавець — Представництво Європейського Союзу в Україні.

№1, Січень

Пріоритети данського президентства у ЄС

№2, Лютий

Європа потребує більше інтеграції

№3, Березень

Українська євроінтеграція: втримати курс?

№4, Квітень

Культура як запорука сталого розвитку: На теренах Східного партнерства розпочато масштабну культурну програму ЄС

№5, Травень

“Підзаряджаючи розвиток” ЄС інвестує кошти та інтелект у сталу енергетику і безпечне довкілля

№6, Червень

День Європи-2012:ще більше інтеграції задля розвитку

№7, Липень

Відкриваючи Європу, відкриваючи Україну. У червні українці та європейці знайомилися зблизька

№8, Серпень-Вересень

Європейський Союз активізує проект „Східне партнерство”

№9, Жовтень

Континент миру. Європейський Союз – лауреат Нобелівської премії миру 2012 року

№10, Листопад

Політика підтримки та розвитку: ЄС віддасть грошову складову Нобелівської премії дітям-жертвам воєн та конфліктів

№11, Грудень

Жозе Мануель Баррозу: «ЄС – це проект миру». 10 грудня Євросоюзові вручено Нобелівську премію миру 2012-го року

Огляд «Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом: особливі взаємини, засновані на цінностях»

Які сфери охоплюватиме угода, які зобов’язання братимуть на себе сторони та яке значення матиме даний документ для України – про це йдеться в огляді експерта у сфері європейської інтеграції Миколи Кузьо.

Дослідження публікується Лабораторією законодавчих ініціатив з метою активізації громадського обговорення євроінтеграційної політики України та перспектив підписання Угоди в 2013 році.

Після п`яти з половиною років переговорів Україна та ЄС завершили підготовку до укладання наймасштабнішого та найамбітнішого для Сторін двостороннього документу за всю історію їх відносин – Угоди про асоціацію (УА).

Угоди про асоціацію є особливим видом міжнародних угод, які ЄС укладає із третіми країнами. Як свідчить історичний досвід, такі угоди Європейський Союз укладає з країнами, з якими готовий розвивати міцні тривалі «особливі відносини», що ґрунтуються на взаємній довірі та повазі до спільних цінностей. Більше того, часто такі Угоди передували приєднанню держав до Європейського Союзу.

Масштабність та комплексність Угоди підтверджують доволі поширену тезу про те, що УА, з набранням чинності, могла б стати основою та орієнтиром для важливих комплексних і системних політичних, соціально-економічних,  правових та інституційних реформ в Україні, та остаточно підтвердити вибір європейської моделі суспільного та економічного розвитку.

Цей стислий огляд робить свій внесок в осмислення природи, значення та змісту Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також пропонує виклад її основних положень, викликів та завдань, що постануть у зв`язку з її імплементацією. Безумовно це лише загальний аналіз УА, своєрідний вступ до цієї масштабної за обсягом та змістом Угоди, яка пронизана не тільки значними змістовними положеннями, а й безліччю посилань на існуючі європейські та міжнародні стандарти у відповідних сферах.

Попри зазначений обсяг та зміст Угоди, а також закладені у ній взаємні та односторонні зобов`язання Сторін, включаючи великий масив зобов`язань України щодо наближення свого законодавства та практики його застосування до права Європейського Союзу та відповідних міжнародних стандартів, УА більшою мірою є інструментом та обсягом можливостей, які ще слід, засукавши рукава та зосередивши волю, реалізувати та наповнити конкретними досягненнями і здобутками, відчутними для кожного українського громадянина.

Саме виходячи з цього розуміння вже сьогодні слід розпочати ознайомлення з Угодою, залучивши якомога ширше коло зацікавлених сторін з тим, щоб у подальшому реалізувати її потенціал якомога повніше та ефективніше.

Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом: особливі взаємини, засновані на цінностях (.pdf)

Дайджест Євроклубів України (3-2012)

В рамках проекту «Підтримка регіональних Євроклубів України», що фінансується Представництвом Європейського Союзу в Україні та реалізується Лабораторією законодавчих ініціатив видано третій Вісник Євроклубів України. У ньому описані найбільш суттєві заходи та проекти українських євроклубів за листопад-грудень 2012 року.
 
Вісник Євроклубів України № 3-2012 (.pdf)

Другий випуск вісника Євроклубів України

В рамках проекту «Підтримка регіональних Євроклубів України», що фінансується Представництвом Європейського Союзу в Україні та реалізується Лабораторією законодавчих ініціатив видано другий Вісник Євроклубів України. У публікації йдеться про ініціативи українських Євроклубів, реалізовані протягом жовтня-листопада 2012 року, про відповідні конкурси та семінари, а також про здобутий досвід в даній сфері.

Вісник Євроклубів України № 2-2012 (.pdf)

Відбулася серія семінарів для лідерів регіональних Євроклубів

Під час зустрічей були детально опрацьовані теми, які мають важливе значення для подальшого розвитку євроклубівського руху:

  • форми і методи роботи, що сприяють вихованню учнів та молоді в дусі європейських цінностей;
  • стратегія залучення донорської та спонсорської допомоги для підтримки заходів;
  • посилення міжрегіонального співробітництва.

Учасники семінарів, обмінялися досвідом щодо видів діяльності, метою яких є поширення європейських цінностей: різних форм дебатів, рольових ігор, змагань тощо. Презентації, які відбулися за результатами роботи в міні-групах, засвідчили достатньо чітке усвідомлення та активне практичне застосування євроклубівцями таких універсальних цінностей як повага до людської гідності, рівність, свобода слова, толерантність, права людини.

Також відбулися тренінги щодо залучення фінансової підтримки для конкретних масштабних заходів в рамках діяльності Євроклубів (конкурси, фестивалі, змагання, вистави). Особливу увагу було приділено ретельному плануванню всіх складових підготовки та проведення таких заходів: діяльність ініціативної групи або оргкомітету, залучення організаційної підтримки з боку органів влади, взаємодія зі ЗМІ тощо.