16 листопада в офісі програми USAID «РАДА» відбувся тренінг з навичок міжпартійного діалогу для народних депутатів України, організований Лабораторією законодавчих ініціатив разом з Нідерландським інститутом багатопартійної демократії (NIMD), ОБСЄ БДІПЛ та Програмою USAID «РАДА».

Протягом двогодинної презентації та інтерактивої дискусії про міжпартійний діалог було розглянуто суттєві відмінності між одностайністю, компромісом та консенсусом та що може піти неправильно в політичних переговорах, якщо обрано неправильний стиль та цілі.

Тренер Нідерландського інституту багатопартійної демократії Жером Схелтенс пояснив різницю між переговорами, посередництвом та  діалогом і чому саме останній може призвести до стійких безпрограшних результатів.

Присутні Народні депутати засипали тренера гострими питаннями, відповідаючи на які п. Схелтенсу довелося використовувати весь арсенал міжнародного досвіду та практичних кейсів країн з усіх континентів.

Діяльність відбувається в рамках проекту Лабораторії законодавчих ініціатив «Підтримка демократичної політичної культури у Верховній Раді через політичний діалог та етичні стандарти», що виконується за підтримки Програми Матра (Посольство Королівства Нідерланди) та у партнерстві з проектом БДІПЛ ОБСЄ «Зміцнення діалогу між громадянським суспільством і ключовими державними установами в Україні в сфері людського виміру», Нідерландським інститутом багатопартійної демократії та за сприяння Програми USAID “РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво”.

У рамках проекту передбачається створення діалогового майданчику для обговорення етичних дилем, що забезпечить інклюзивний процес напрацювання Кодексу парламентської етики або іншого механізму регулювання парламентської етики, наближення до міжнародних стандартів відповідно до рекомендацій Місії Європейського Парламенту та поновлення довіри до Верховної Ради.

15 листопада у Києві в приміщенні PinchukArtCentre (вул. Велика Васильківська/Басейна 1/3-2) Лабораторія законодавчих ініціатив разом з Нідерландським інститутом багатопартійної демократії (NIMD), ОБСЄ БДІПЛ та Програмою USAID «РАДА» провели тренінг навичок міжпартійного діалогу для представників неурядових організацій.

Тренер Жером Схелтенс, Радник з розвитку знань, Нідерландського інституту багатопартійної демократії пояснив тонкощі та відмінності між “домовленостями” та “консенсусом”:

Уляна Полтавець, програмна директорка Лабораторії законодавчих ініціатив, та координаторка проекту «Підтримка демократичної політичної культури у Верховній Раді через політичний діалог та етичні стандарти» відзначила:

У рамках проекту передбачається створення діалогового майданчику для обговорення етичних дилем, що забезпечить інклюзивний процес напрацювання Кодексу парламентської етики або іншого механізму регулювання парламентської етики, наближення до міжнародних стандартів відповідно до рекомендацій Місії Європейського Парламенту та поновлення довіри до Верховної Ради.

Під час тренінгу були розглянуті основні принципи ведення міжпартійного діалогу, методи визначення позицій, інтересів, потреб, діапазону можливої згоди та інші питання, важливі для ефективного функціонування діалогового майданчику.

Програма заходу

Діяльність відбувається в рамках проекту Лабораторії законодавчих ініціатив «Підтримка демократичної політичної культури у Верховній Раді через політичний діалог та етичні стандарти», що виконується за підтримки Програми Матра (Посольство Королівства Нідерланди) та у партнерстві з проектом БДІПЛ ОБСЄ «Зміцнення діалогу між громадянським суспільством і ключовими державними установами в Україні в сфері людського виміру», Нідерландським інститутом багатопартійної демократії та за сприяння Програми USAID “РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво”.

2-3 Листопада у готелі Radisson Blu у Києві відбувся тренінг для представників політичних партій України та Грузії, організований Нідерландським Інститутом Мультипартійної демократії (NIMD) у партнерстві з Лабораторією законодавчих ініціатив.

Захід мав на меті передати інноваційні практики ведення політичних кампаній за допомогою нових медіа та соціальних мереж. Представники парламентських та позапарламентських партій двох країн на практиці ознайомилися з різними інструментами, застосувавши їх для створення стратегії та контент-календаря он-лайн кампанії.

Леван Цуцкірідзе, виконавчий директор регіонального офісу NIMD у Східній Європі, відзначив чудові можливості для нетворкінгу українських та грузинських депутатів:

Юріан Регуін, програмний менеджер центрального офісу NIMD, наголосив на принципах роботи Інституту – багатопартійності, інклюзивності, різноманітності, врахуванні місцевого контексту та довготривалій стратегії.

Уляна Полтавець, програмна директорка Української школи політичних студій, Лабораторія законодавчих ініціатив, привітала NIMD із відкриттям офісу в Україні.

Впродовж заходу тренери нідерландської консалтингової компанії BKB презентували учасникам фундаментальні принципи ведення політичних кампаній, ознайомили зі світовими трендами у нових медіа та розглянули успішні кейси використання європейськими та американськими політиками таких мереж як Twitter, Facebook, Instagram, Snapchat, YouTube.

6 та 7 липня у Києві відбувся IV семінар для експертів з питань політичних партій, організований ОБСЄ/БДІПЛ у партнерстві з Лабораторією законодавчих ініціатив, IFES Україна, громадською мережею ОПОРА та Національним університетом “Києво-Могилянська Академія”.

Місцем проведення семінару вже традиційно є Історично-музейний центр НаУКМА.

Перша панель експертної дискусії була присвячена пам`яті професора політології та визнаного експерта з питань політичних партій Юрія Шведи. Голова ради Лабораторії законодавчих ініціатив Світлана Матвієнко оголосила конкурс есе пам`яті професора Шведи, який також був багаторічним лектором Українська школа політичних студій (преможці конкурсу будуть відзначені на щорічній конференції “Парламентські читання”, що відбудеться у жовтні цього року).

На пам`ятній панелі народний депутат Сергій Лещенко наголосив на тому, що

Впродовж двох днів більше ніж 80 міжнародних та українських експертів на інтерактивних дискусійних панелях обговорювали такі питання:

• фінансування партій та контроль за партійною звітністю,
• виборчий процес,
• інклюзивність партій,
• залучення молоді до політичного життя,
• гендерні аспекти політичних партій,
• нові політичні рухи та використання сучасних технологій,
• вимірюваність впливу нових медіа на політику

та низку інших тем і проблематик.

Доктор Марчін Валевський, голова Департаменту демократизації ОБСЄ/БДІПЛ зазначив:

Семінар закінчився публічною дискусією на тему “Майбутнє реформи регулювання діяльності політичних партій в Україні”, за участі:

• екс-віце-прем’єра Романа Безсмертного,
• народного депутата Олега Лаврика,
• екс-радника міністра екології Олексія Гончарука,
• заступника голови ради Лабораторії законодавчих ініціатив Олександра Заславського,
• юридичного радника IFES Україна Дениса Ковриженка,

яку наживо транслювали кілька українських телеканалів.

Захід організовано ОБСЄ Бюро з демократичних інституцій та прав людини (БДІПЛ) за партнерської підтримки Лабораторія законодавчих ініціатив, Громадянська мережа ОПОРА, IFES Україна. 

Відкрив презентацію Ігор Когут, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, який коротко ознайомив присутніх з основними напрямами роботи організації, та розповів про процес громадських обговорень, які були проведені в різних регіонах України в процесі підготовки дослідження щодо партій.

Марчін Валєцкі, Керівник відділу з питань демократичного врядування Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини, відзначив, що „Регулювання політичних партій в Україні: сучасний стан і напрями реформ” є найбільш повним та фундаментальним профільним дослідженням, яке залишатиметься актуальним ще протягом кількох років. Характерними особливостями національного репорту Марчін Валєцкі назвав його цікавість та простоту у сприйнятті.

Після цього Денис Ковриженко, Директор з правових питань Лабораторії законодавчих ініціатив та автор дослідження, представив присутнім головні висновки національного репорту та ознайомив з основними його ідеями.

Завершилась презентація обговоренням презентованого аналітичного огляду.

* * *

Національний репорт „Регулювання політичних партій в Україні: сучасний стан і напрями реформ” став результатом обговорень ключових проблем регулювання діяльності політичних партій в Україні, у тому числі, пов’язаних з участю партій у виборах, фінансуванням виборчих кампаній, забезпечення внутрішньопартійної демократії, гендерним балансом, ускладненими процедурами створення та припинення діяльності партій. Також в ньому наводяться рекомендації щодо шляхів і перспектив удосконалення українського законодавства, яке регулює діяльність політичних партій, на основі кращих європейських практик.

24 листопада 2010 року у приміщенні офісу ОБСЄ в Україні представники Лабораторії законодавчих ініціатив презентували для представників іноземних посольств та міжнародних організацій національний репорт „Регулювання політичних партій в Україні: сучасний стан і напрями реформ”. Дослідження стало можливим завдяки спільному проекту, який реалізували Лабораторія законодавчих ініціатив та Бюро демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ за підтримки Європейського Союзу.

Відкрив презентацію Ігор Когут, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, який коротко ознайомив присутніх з основними напрямами роботи організації, та розповів про процес громадських обговорень, які були проведені в різних регіонах України в процесі підготовки дослідження щодо партій.

Марчін Валєцкі, Керівник відділу з питань демократичного врядування Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини, відзначив, що „Регулювання політичних партій в Україні: сучасний стан і напрями реформ” є найбільш повним та фундаментальним профільним дослідженням, яке залишатиметься актуальним ще протягом кількох років. Характерними особливостями національного репорту Марчін Валєцкі назвав його цікавість та простоту у сприйнятті.

Після цього Денис Ковриженко, Директор з правових питань Лабораторії законодавчих ініціатив та автор дослідження, представив присутнім головні висновки національного репорту та ознайомив з основними його ідеями.

Завершилась презентація обговоренням презентованого аналітичного огляду.

Текст дослідження англійською:

Regulation of political parties: the current state and direction of reforms (eng.)

* * *

Національний репорт „Регулювання політичних партій в Україні: сучасний стан і напрями реформ” став результатом обговорень ключових проблем регулювання діяльності політичних партій в Україні, у тому числі, пов’язаних з участю партій у виборах, фінансуванням виборчих кампаній, забезпечення внутрішньопартійної демократії, гендерним балансом, ускладненими процедурами створення та припинення діяльності партій. Також в ньому наводяться рекомендації щодо шляхів і перспектив удосконалення українського законодавства, яке регулює діяльність політичних партій, на основі кращих європейських практик.

Під час роботи круглого столу відбулась презентація дослідження „Регулювання політичних партій в Україні: сучасний стан і напрями реформ”. Дане дослідження стало результатом обговорень ключових проблем регулювання діяльності політичних партій в Україні, у тому числі, пов’язаних з участю партій у виборах, фінансуванням виборчих кампаній, забезпечення внутрішньопартійної демократії, гендерним балансом, ускладненими процедурами створення та припинення діяльності партій. Також в ньому наводяться рекомендації щодо шляхів і перспектив удосконалення українського законодавства, яке регулює діяльність політичних партій, на основі кращих європейських практик. Дослідження «Регулювання політичних партій в Україні: сучасний стан і напрями реформ» було здійснене директором з правових питань Лабораторії законодавчих ініціатив Денисом Ковриженком за фінансової допомоги Європейського Союзув рамках спільного проекту ЄС та Бюро демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ.

Відкрив круглий стіл керівник Відділу демократичного врядування Бюро демократичних інституцій і прав людини ОБСЄ Марчін Валєцкі, який означив основну мету створення національного звіту щодо законодавства про політичні партії в Україні – здійснення демократичних перетворень в сфері партійного регулювання. Також Марчін Валєцікі від імені БДІПЛ висловив подяку ЛЗІ за плідну співпрацю в реалізації цього проекту.

Після презентації дослідження директором правових програм Лабораторії законодавчих ініціатив Денисом Ковриженком на обговорення були запропоновані такі питання: а) загальні засади регулювання створення, діяльності та припинення діяльності політичних партій, б) внутрішньопартійна демократія, а в) також державне і приватне фінансування діяльності політичних партій і виборчих кампаній.

Виконавчий директор Центру політичного аналізу та виборчого консалтингу Михайло Шелеп відзначив актуальність даного дослідження для українського суспільства. Але, на думку експерта, фокус треба перемістити зі шляхів вдосконалення законодавства на механізми втілення та дотримання законів, адже яке б не було досконале законодавство, воно не вирішить проблем, якщо його не дотримуватимуться.

Тарас Плахтій, член товариства «Мале коло», акцентував увагу на необхідності вирішення проблем внутрішньопартійної демократії. На думку політолога, кінцевим продуктом діяльності політичних партій є: а) набуття владних повноважень, що вимагає існування жорсткої ієрархічної структури, та б) генерування креативних рішень актуальних проблем, що в свою чергу потребує розвинутих горизонтальних зв’язків усередині партії. Відтак саме вирішення зазначеного протиріччя має стати відправною точкою в процесі реформування партійного регулювання в Україні.

На думку депутата Львівської міської ради Юрія Кужелюка основною причиною деградації партійної системи в Україні є постійна зміна законодавства, що не тільки додає перепон для партій, але й підриває довіру виборців до партій. Також, на думку депутата, останні зміни, внесені до закону про місцеві вибори, мали як позитивні, так і негативні наслідки. Зокрема серед позитивних: заборона висування політичних блоків, які в кінцевому результаті часто дестабілізують роботу обраного органу. В той же час негативно місцевім політиком була оцінена відміна самовисування міських голів.

Керівник ідеологічного відділу виконавчого комітету Львівського обласного осередку партії «Наша Україна»  Олесь Старовойт відзначив, що основною причиною недосконалості партійного регулювання в Україні є відсутність запиту суспільства на такі партії, які б відображали інтереси конкретних груп виборців або сповідували б певну ідеологію. В результаті склалася ситуація, коли основною метою діяльності партії є здобуття влади, в той час як відсутня загальна перспектива і детальний план дій після цього.

В цілому з рекомендаціями, викладеними в звіті, погодився директор Центру політичних досліджень Анатолій Романюк, підкресливши необхідність введення державного фінансування політичних партій при дієвому громадському контролі. Також експерт звернув увагу на європейський досвід в частині скасування політичних партій: якщо партія не бере участі у виборах визначену кількість разів підряд, то вона автоматично скасовується. При цьому Анатолій Романюк вважає, що самі партійці й депутати в значній мірі не зацікавлені в пропозиціях експертів вдосконалити законодавство в частині регулювання політичних партій.

На думку доцента кафедри політології філософського факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка Юрія Шведи національний звіт з регулювання політичних партій в Україні відповідає рекомендаціям Венеціанської комісії і відображає всі моменти, в яких українське законодавство відходить від європейських стандартів. На думку експерта в законодавчому регулюванні діяльності політичних партій має бути забезпечений баланс між ліберальним підходом (відповідно до якого партія – це частина суспільств) та етатиською парадигмою (в якій партія ототожнюється з владою, і владою ж регулюється її діяльність). Як вважає Юрій Шведа, в будь-якому випадку має бути забезпечена конкуренція на місцевому рівні з можливістю самовисування, а також спрощена процедура реєстрації партії на підставі заяви.

Деякі учасники круглого столу (доцент кафедри європейської інтеграції та права Львівського регіонального інституту державного управляння Василь Пасічник, старший викладач кафедри документознавства та інформаційної діяльності Національного університету «Острозька академія» Ольга Батищева, директор Прикарпатського центру політичних та євроінтеграційних досліджень міста Івано-Франківськ Василь Марчук) при загальній позитивній оцінці звіту відзначили недолік методології дослідження, зокрема – предметом дослідження є виключно нормативна сторона регулювання політичних партій і фактично недосліджені змістовні, з політологічної точки зору, аспекти функціонування партій.

Опитування спростовують стереотип, який активно просувають політики, про неготовність самих виборців до змістовних програм кандидатів.  «57,4% респондентів заявили, що цікавляться програмами кандидатів і вважають їх важливим компонентом виборчої кампанії. — розповідає Ольга Айвазовська, Голова правління ГМ ОПОРА. — А 22,4%  виборців готові захищати свої права в суді, що є доволі високим показником їх правової активності». Такі результати соціологічного опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва в рамках кампанії спостереження Громадянської мережі ОПОРА.

Попри все, на 10% зросла кількість виборців, які вважають демократію найбільш бажаною формою політичного режиму. Голова Правління ГМ ОПОРА Ольга Айвазовська зазначила: «У демократії твердо переконані 47% громадян. Це більш ніж на 10% більше аналогічного показника, який ми отримали при опитуванні, що проводилося менше ніж рік тому, у грудні 2009 – тоді демократію як найбільш бажаний режим для України обрало 36,6% респондентів. Такі результати свідчать, що українці починають цінувати те, що втрачають».

Наталія Линник з Комітету виборців України звернула увагу на загальну апатію у ставленні до можливості позитивних змін після виборів. Але все ж більшість опитаних громадян на місцеві вибори йти збираються. «На Заході очікується явка 68-70%, в Центрі, на Півночі і Півдні 50-60%, в Донецькій та Луганській областях традиційно на рівні 70%». Андрій Когут, секретар Громадянської асамблеї України вважає, що «така зневіра у можливі позитивні зміни зумовлена зокрема і тим, що «нові сили» попри декларації, не змогли показати нової якості політичної роботи». За результатами іншого дослідження – експертного опитування Мережі підтримки реформ та Громадянської асамблеї України, – повноцінна змістовна передвиборча дискусія практично не ведеться. «Діяльність т.зв.  «нових партій» не стала більш активною, ніж «старих». Ми, на жаль, не бачимо різниці, попри декларовану «нову якість» — повідомив Андрій Когут, секретар ГАУ.

Учасники прес-конференції повідомили, що головними проблемами людей на місцевому рівні залишаються питання ЖКГ, інфраструктури та рівня життя (зокрема інфляція). В риториці кандидатів однією із топових тем стала необхідність реформування ЖКГ через створення ОСББ. Проте значну частину виборчих повідомлень займають загальнодержавні політичні питання, які не можуть бути вирішеними на місцевому рівні (наприклад питання податкового регулювання чи підвищення пенсій).

Найактивніше кампанію веде Партія регіонів. Друга за даним показником — «Сильна Україна», а ВО «Батьківщина» — третя. Далі в порядку спадання розмістилися: Партія «Фронт Змін», Єдиний центр, Комуністична партія України, Народна партія, партія «За Україну!», ВО «Свобода» — розповів результати моніторингу представник Громадянської асамблеї України. В регіональному розрізі, активну позицію займають локальні політичні сили. Так, наприклад, у Сумах «Рідне місто» Геннадія Мінаєва, у Вінниці «Єдність» О.Домбровського та «Совість України» Гройсмана, партія «ЕКО + 25%» на Закарпатті.

«Виборці спантеличені самим процесом вибору з великої кількості нових партій та мажоритарних кандидатів (по 10-20 осіб на місце,  по 5, 7, а подекуди і 10 видів бюлетенів)», — говорить Наталя Линник, керівник проектів Комітету виборців України. Експерти застерігають, що таку ситуацію можуть використати: штучно нарощувати явку, маніпулювати з кількістю бюлетенів (невидача всіх бюлетенів виборцю).  Вже зараз зрозуміло, що в день виборів не уникнути значних черг на дільницях, і не тільки через кількість бюлетенів, але і через недофінансування обладнання ДВК (недостатня кількість кабінок та скриньок для голосування). Андрій Когут, секретар Громадянської асамблеї України, наголосив: «Хаотичний підхід до організації виборчого процесу — від періодичних змін закону, маніпуляції із нерівномірною «нарізкою» округів, силовий тиск на кандидатів та часті адміністративні зміни у складі виборчих комісій — загрожують спотворенню волевиявлення. На жаль, це свідомі дії влади».

PowerPoint презентація «Місцеві вибори через призму соціології та громадського моніторингу»

Громадський прес-центр “Місцеві вибори — 2010. Факти, порушення, тенденції” створено громадськими організаціями, які ведуть моніторинг і спостереження за місцевими виборами: Комітет виборців України, Громадянська мережа ОПОРА, Мережа підтримки реформ, Фонд “Демократичні ініціативи”, Громадянська асамблея України. Організатор громадський прес-центр “Місцеві вибори-2010. Факти, порушення, тенденції” – Громадянська асамблея України за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

* * *

Мережа підтримки реформ та Громадянська асамблея України реалізовують проект «Усвідомлений вибір 2010», що має на меті проведення комплексного експертного опитування щодо перебігу та характерних рис виборчої кампанії у 12 регіонах України, з його подальшим широким оприлюдненням на місцевому на національному рівнях.

Комітет виборців України – всеукраїнська громадська організація, яка вже п‘ятнадцять років здійснює комплексний моніторинг виборчих кампаній в Україні на предмет дотримання учасниками виборчого процесу українського законодавства та міжнародних стандартів демократичних виборів. 

11 вересня Громадянська мережа ОПОРА розпочала національну кампанію моніторингу виборів до органів місцевого самоврядування. 177 громадських спостерігачів слідкують за ходом перегонів в усіх обласних та районних центрах України.

Фонд “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва — аналітична організація, яка спеціалізується на аналізі громадської думки, аналізі соціальних і політичних тенденцій. Фонд буде проводити чотири екзитполи виборів до органів місцевого самоврядування (вибори міських голів, міських та районних рад) у найбільших містах України: Харків, Одеса, Львів, Дніпропетровськ.

Під час роботи круглого столу відбулась презентація дослідження „Регулювання політичних партій в Україні: сучасний стан і напрями реформ”. Дане дослідження стало результатом обговорень ключових проблем регулювання діяльності політичних партій в Україні, у тому числі, пов’язаних з участю партій у виборах, фінансуванням виборчих кампаній, забезпечення внутрішньопартійної демократії, гендерним балансом, ускладненими процедурами створення та припинення діяльності партій. Також в ньому наводяться рекомендації щодо шляхів і перспектив удосконалення українського законодавства, яке регулює діяльність політичних партій, на основі кращих європейських практик. Дослідження «Регулювання політичних партій в Україні: сучасний стан і напрями реформ» було здійснене Директором з правових питань Лабораторії законодавчих ініціатив Денисом Ковриженком за фінансової допомоги Європейського Союзу в рамках спільного проекту ЄС та Бюро демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ.

Відкрив круглий стіл Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут, який розповів про регіональні експертні опитування, які передували підготовці дослідження, а також наголосив на критичній вазі, яку відіграють політичні партії в суспільному житті України на передодні місцевих виборів. Також він запропонував представникам парламентського комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування ідею створення робочої групи, яка б працювала над узагальненням пропозицій щодо вдосконалення регулювання роботи партій.

Голова Комітету Верховної Ради з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Олександр Омельченко говорив про проблемні моменти функціонування вітчизняних політичних партій. Зокрема він акцентував увагу на різниці між загальною кількістю зареєстрованих партій в Україні, та кількістю порівняно активних (в тому числі – парламентських) політичних партій. Значна різниця між цими величинами, на його думку, є ознакою проблем демократичного функціонування партій. Олександр Омельченко наголосив на важливості вибудови власної партійної та загальнополітичної моделі для України.

Рене Бібо, Координатор проектів  ОБСЄ в Україні, висловив впевненість у тому, що дане дослідження стане базою для вироблення подальших пропозицій щодо вдосконалення політичної системи України. А Марчін Валєцкі, Керівник відділу з питань демократичного врядування Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини, відзначив, що „Регулювання політичних партій в Україні: сучасний стан і напрями реформ” на сьогодні є найбільш повним дослідженням з відповідної тематики, де зібраний найуспішніший досвід європейських країн.

В межах обговорення дослідження та української партійної системи загалом Ігор Жданов, Президент Аналітичного центру “Відкрита політика”, висловив припущення про те, що з відновленням чинності Конституції зразка 1996 року політична система України повернеться до стану 1998-2004 років, який характеризувався нестабільною фракційною структурою, а також формальним зв’язком між партіями та депутатами, які від їх імені діяли у Верховній Раді.Народний депутат України, заступник голови парламентського комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Юрій Ключковський в даному контексті говорив про ймовірне зниження ролі політичних партій в політичному житті країни. Також він висловився про необхідність законодавчого забезпечення внутрішньопартійної демократії. Володимир Стретович, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, звернув увагу на небезпеку монополізації партійної системи однією партією.

Power Point презентація

Регулювання політичних партій в Україні: сучасний стан і напрями реформ

Серпень 2010 р. можна охарактеризувати як своєрідний перехідний період між двома суспільно-політичними етапами: поступовою монополізацією влади партіями коаліції (в основному представники Партії Регіонів) та початком місцевої виборчої кампанії. Фактично завершилась концентрація влади навколо виконавчої вертикалі та кадрове оновлення усіх ключових позицій. В місцевих радах, за оцінками експертів, добіг логічного кінця процес переходу депутатів у провладні фракції.

Місцева виборча кампанія розпочалася дочасно, ще напередодні Дня Незалежності, а подекуди й раніше. Найбільш активну діяльність з парламентських партій розгорнула Партія регіонів. В областях, які раніше мало підтримували цю політичну силу, було розгорнуто місцеві PR-кампанії та проводилася мобілізації нових членів. Партійно-політична активність в серпні була зосереджена на майбутніх місцевих виборах. Всередині майже всіх партій, які планують брати участь у виборах, було вирішено локальні внутрішні конфлікти або тертя та фактично сформовано команди, що презентуватимуть ці політичні сили  під час виборчої кампанії.

Незважаючи на місцевий рівень виборів, політичні партії готові розглядати та провадити цю кампанію фактично на національному рівні. Насамперед це стосується рівня проблем, що дискутуються потенційними кандидатами, та змісту кампанії. Також варто відзначити високу політичну конкурентність кампанії та намагання завоювати нові електоральні плацдарми.

Серед основних новацій слід відзначити використання праймеріз, як своєрідного технологічного ходу. Такі характерні технології,  як псевдо-соціологічні опитування та «джинса» також не зникли з політичного арсеналу основних акторів виборчої кампанії.

Зважаючи на актуальність виборчої проблематики ми, пропонуємо Вашій увазі своєрідний аналітичний огляд «Україна напередодні виборів», в якому більш докладно розкрито усі зазначені тенденції.

Донецька область

Передвиборча ситуація в Донецькій області. Більшість політичних сил регіону досі офіційно не оголосили про свої наміри щодо електоральної кампанії та власних кандидатів на вибори різних рівнів. Єдиним виключенням є обласна організація ПП «Сильна Україна», яка проводила в регіоні «народний праймеріз». На голосування в інтернеті та у мобільних пунктах місцева організація «Сильної України» висунула 10 осіб, серед яких найбільш відомими є лідер «Сильної України» Ігор Богатирьов та місцевий підприємець В.Дрегер. З приводу «народного праймеріз» партія проводила активну інформаційну кампанію, розміщувала зовнішню рекламу та замовні матеріали у ЗМІ області.

Інші політичні сили не проявляють значної публічної активності та обмежуються внутрішньо організаційними заходами. Зокрема, у серпні 2010 року були переобрані лідери обласних організацій БЮТ та ПП «Єдиний центр».
Після довгого періоду «безвладдя» новим головою регіональної організації БЮТ був обраний народний депутат України, дніпропетровський підприємець Г.Арутюнов. Він оголосив про свій намір оновити місцеві осередки БЮТ, і тим самим припинити довготривалі конфлікти серед однопартійців та посилити роботу організації в регіоні. Місцеві експерти та ЗМІ достатньо критично оцінюють перспективи БЮТ в області, оскільки ця політична сила продовжує відчувати «дефіцит» місцевих кадрів, які б користувались авторитетом серед виборців.
Донецька обласна організація ПП «Єдиний центр» провела партійну конференцію, на якій на другий строк повноважень майже одноголосно був обраний місцевий підприємець А.Амбрасьонок. Переобраний голова регіональної організації «Єдиний центр» Амбрасьонок вже встиг заявити про намір його політичної сили брати активну участь у місцевих виборах. Регіональна організація «Єдиного центру» періодично проводить іміджеві кампанії свого лідера шляхом розміщення матеріалів у місцевих ЗМІ.

Передвиборча ситуація в обласному центрі. Донецький міський голова О.Лук’янченко публічно заявляє, що його балотування на новий термін повноважень залежить від рішення Партії Регіонів, яка має визначитись з кандидатом на цю посаду. Поза тим, голова Донецької облдержадміністрації А.Близнюк заявив журналістам, що альтернативи Лук’янченку не має. Про це ж свідчить факт обрання Лук’янченка головою міської організації Партії Регіонів та значний електоральний ресурс діючого мера.

Місцеві експерти відзначають низьку електоральну інтригу виборів міського голови Донецька. Потенційні конкуренти діючого мера могли виникнути лише в межах внутрішньої ієрархії Партії Регіонів (наприклад, секретар Донецької міської ради Н.Левченко або голова Будьонівської райради Донецька О.Бобков), але ця можливість була знівельова останніми ротаціями на рівні партії. Головною політичною ротацією останніх місяців в регіоні стало обрання головою Донецької міської організації Партії регіонів очільника міста О. Лукьянченка, який змінив на цій посаді О. Бобкова (Бобкова пов’язують з інтересами народного депутат Б. Колеснікова). Останній залишається головою Будьонівської райради Донецька та отримав посаду заступника голови Донецької обласної організації Партії Регіонів. З даною подією більшість експертів також пов’язують звільнення з посади голови центрального району міста (Ворошілівський р-н) Н. Хохлової). Ротаціям передував конфлікт міського голови з окремими керівниками районів, які негативно та публічно відреагували на ініціативу Лук’янченка щодо ліквідації в Донецьку районних рад. Експерти ці події прямо відносять до старту передвиборчої кампанії в місті та звертають увагу на зміцнення позицій міського голови у внутрішній ієрархії Партії Регіонів. У свою чергу, місцеві соціологи зазначають, що О.Лукянченко має підтримку більше половини виборців Донецька.

Серед інших можливих кандидатів на посаду міського голови Донецька можна назвати наступних:

1. О.Клименко, народний депутат України, голова обласного осередку УНП, підприємець;
2. А.Амбрасьонок , голова обласного осередку ПП «Єдиний центр», підприємець.
3. В.Дрегер, член Бюро Донецької обласної органнізації «Сильної України», підприємець.
4. О.Колчак, колишній кандидат на посаду Донецького міського голови, голова громадської організації «Громадська рада», підприємець.

Поза тим, ці кандидати наразі не мають навіть мінімальних шансів на перемогу у виборах міського голови.

Діяльність органів влади та місцевих посадовців в умовах передвиборчої кампанії. Голова Донецької облдержадміністрації А.Близнюк проявляє інформаційну активність у контексті передвиборчої кампанії Партії Регіонів. Близнюк заявив місцевим журналістам, що Партія Регіонів планує отримати в області не менше 70% голосів виборців, а також перемогти в усіх одномандатних виборчих округах. Місцеві експерти зазначають, що існує велика імовірність того, що місцева влада не буде чітко розмежовувати власну управлінську та партійну активність. У цьому ж контексті було сприйнято повідомлення Донецької облдержадміністрації про заключення договору з приватною телерадіокомпанією «Юніон» (неофіційний власник каналу – кримський прем’єр В.Джарти) задля висвітлення її діяльності.

Передвиборчі конфлікти в Донецькій області. 30 серпня 2010 року співробітники управління СБУ в Донецькій області провела обшук в регіональному офісі ПП «Єдиний центр». Слідчі дії відбувались в межах кримінальної справи за ст.191 Кримінального кодексу України (заволодіння майном шляхом зловживання службовим положенням). Прес-служба СБУ офіційно заявила, що «між діями слідчих та політичною діяльністю не має жодного зв’язку». У той же час, «Єдиний центр» вважає, що такі дії СБУ пов’язані з намірами обмежити активність партії у виборчий період. Прес-служба «Єдиного центру» підкреслює, що партійне майно не має жодного відношення до бізнес-діяльності їх лідера А.Амбрасьонка, а кримінальна справа порушена по факту, а не проти самого Амбрасьонка.

Голова ДОО ВГО «Комітет виборців України» прокоментував конфлікт наступним чином: «Ситуація з «Єдиним центром» характерна не тільки для Донецька, але й для всієї України. Всі політичні сили формують свої осередки шляхом залучення до них бізнесменів, які будуть фінансувати їх діяльність. Така ж ситуація із Єдиним центром та А.Амбрасьонком. Тому дуже важко відокремити бізнес від політики або політику від бізнесу». 

Очікування від електоральної кампанії в регіоні. Наразі не прогнозованими виглядають вибори в м. Ясинувата, оскільки в цьому населеному пункті Партія Регіонів ще не визначилась з рейтинговим кандидатом. У жовтні 2009 року рада Ясунуватої, більшість якої складає Партія Регіонів, висловила недовіру міському голові, висуванцю СПУ Є. Іщенко-Гіллеру. Цей конфлікт мер пов’язував з тим, що він єдиний міський голова області, який не є членом Партії Регіонів. Після довгих юридичних процесів Іщенко-Гіллер продовжує виконувати свої обов’язки. Партію Регіонів в місті представляє колишній мер О.Русаченко, який, за оцінками експертів, поступається діючому міському голові за рівнем підтримки виборців.

Волинська область

Практично всі місцеві політичні і навколо політичні події серпня носили передвиборчий характер. Найбільшої уваги заслуговують перераховані та описані нижче.

Посилення позицій голови ОДА Бориса Клімчука. Призначення начальником УМВС України у Волинській області В’ячеслава Ходирєва, можна вважати черговим кроком до зміцнення влади Бориса Клімчука у регіоні. Те що Ходирєв уже перебував на цій посаді з 1996 по 2001 рік та його приятельські стосунки з головою ОДА ще одне підтвердження того, що конфліктів між цими двома посадовцями у майбутньому бути не повинно.
Можна лише здогадуватись, які аргументи представляв у Києві Борис Петрович, щоб пролобіювати призначення начальником міліції свого кандидата. Це призначення повністю відповідає логіці багатьох попередніх призначень зроблених безпосередньо Борисом Петровичем, або за його поданням. На відповідальні посади приходять старі перевірені „бійці”, які не „підсунуть сюрпризів” у роботі голові ОДА. Викликає занепокоєння те, що новий начальник може бути „на побігеньках” у губернатора, та займатиметься переслідуванням тих політиків та підприємців, які не працюють у рамках визначених самим Клімчуком.

Ще одним підтвердженням посилення впливу «губернатора» є поповнення 6-ма «депутатами-тушками» провладної групи «Волинська ініціатива» у Волинській обласній раді під час сесії 27 серпня. Зі сторони губернатора це своєрідна «гра м’язами», бажання показати, хто є реальним господарем на Волині, в першу чергу перед керівництвом держави, а також перед іншими політиками та представниками бізнесу регіону. З іншої сторони це чітка позиція з послаблення авторитету та впливу голови обласної ради Анатолія Грицюка (БЮТ) і партії Тимошенко в регіоні.

Мотивація нових «перебіжчиків» приблизно така ж як і «тушок» у Верховній Раді. Це перспективи розвитку бізнесу без зайвих втручань контролюючих органів, робота на «хлібних» посадах, а також можливість балотування до місцевих рад на наступних виборах за списками партії влади або по мажоритарних округах за підтримки владної команди. Швидше всього, що подальшого поповнення «губернаторської» депутатської групи не варто очікувати.

Політичні білборди – «окраса» Луцька, та любов до квітів місцевих політиків. До старту виборчої кампанії з місцевих виборів лишалось більше тижня, коли в Луцьку, з’явились великі різнокольорові постери майбутніх кандидатів. Найбільш активно в рекламну кампанію включились партія «Сильна Україна», голова обласної ради Анатолій Грицюк, екс-голова ОДА Болодимир Бондар, партії «Молода Україна», «Реформи і Порядок» та Партія регіонів.

«Сильна Україна» рекламує свою «піар-фішку», яка має назву «Народний праймеріз», хоча ми б дали назву цій кампанії «Люди Х». Загалом ця білбордова кампанія виглядає стильною і продуманою. Виконана вона зі збереженням стилістики президентської кампанії Сергія Тігіпка та партії, що створює враження цілісності і присутності командного духу. Але на постерах «Сильної України» присутні громадяни, яких не вдалось віднайти у списках праймеріз до місцевих рад Волинської області.

Білбордова кампанія голови Волинської обласної ради Анатолія Грицюка зі спільним вітанням (разом з іншими відомими волинянами) Луцька з 925 річчям стала «шедевром» реклами в обласному центрі. Вже давно у середовищі спеціалістів так не «смакували» жодними іншими витворами зовнішньої політичної реклами. Штаб Анатолія Петровича здається робить все навпаки, ніж написано в класичних підручниках з реклами. Найбільш помітні загальні недоліки його рекламної продукції такі: надто велика кількість сюжетів (спеціалісти радять використовувати не більше трьох одночасно; не зовсім зрозуміло чому Анатолій Петрович, якого оголосили кандидатом на посаду Луцького міського голови від ВО «Батьківщина», на жодному постері не підкреслив свою партійну приналежність. Але найбільшим ляпом штабістів Грицюка стала відсутність кисті лівої руки їхнього шефа на постерах з використанням вишиванки, яку очевидно випадково «відрізав» дизайнер при макетуванні. З нагоди 1го вересня відбулась активна заміна рекламних площин з зображенням голови обласної ради. Тепер він вітає школярів, які не є виборцями, з «першим дзвоником».

Володимир Бондар, який заявив про намір поборотись за крісло Луцького міського голови у серпні зайняв сіті-лайти у центрі міста. Він вітав лучан з Днем Незалежності та Днем міста. За твердженням психологів образ у якому Володимир Налькович постав перед очима лучан був не бездоганним – самовпевнена посмішка та складені руки більш відштовхують людей, ніж приваблюють. Але з художньої точки зору зовнішня реклама Бондаря була значно якіснішою, ніж в інших місцевих політиків.

Окрім іншого можна було помітити, що двоє відомих місцевих політиків зробили символами своїх кампаній польові квіти або навіть сільськогосподарські культури. Володимир Бондар, провівши піар-захід (конкурс дитячого малюнку), вибрав волошку, яку його штаб поміщає на агітаційну продукцію (намети, постери). Ще один екс-голова ОДА Микола Романюк обрав соняшник, який був поряд з його зображенням у вітальних блоках до Дня Незалежності в усіх місцевих газетах. Чи це випадковий збіг політ-технологічної думки у різних командах, чи хтось у когось «позичив» ідею невідомо.

Також жваву рекламну кампанію розпочала у місті партія «Молода Україна». Ця політична сила утворена і зареєстрована досить давно (понад 10 років тому), але активною діяльністю раніше не вирізнялась. Станом на сьогоднішній день можна сміливо припустити, що ця політична сила спробує поборотись за мандати у Луцькій міській раді, оскільки розпочала інтенсивну рекламну кампанію лідера міського осередку, екс-директора комунального підприємства «Луцькреклама» Юлії Кухарчук як на білбордах міста, так і через радіо- та телеролики, публікації у друкованих ЗМІ. Білборди «Молодої України» візуально нагадують зовнішню рекламу Юлії Тимошенко минулого року, та намагаються позиціонувати партію як третю силу.

Борди партії «Реформи і Порядок» та Партії Регіонів нічим особливим не порадували, як і не засмутили. Вони були виконані у корпоративному партійному стилі та виконували функцію «великої листівки», за допомогою якої вітали волинян з Днем Незалежності.

Джинса та псевдо-соціологія. Останні два тижні більшість місцевих друкованих засобів масової інформації наповнилась замовними матеріалами спрямованих на підтримку одних політиків та паплюження інших. Звичайно замовні матеріали були у газетах завжди. Часто доводиться читати професійно написані інтерв’ю чи точки зору політиків з актуальних питань. Але зовсім інше коли в усіх популярних газетах практично одночасно з’являються статті з претензією на аналітику підписані одним автором і які, мають ідентичні заголовки. Даний матеріал  був розміщений на «Волинському інформаційному порталі», а перед тим «побував» у багатьох місцевих газетах. Це не одиночний приклад, подібних матеріалів досить багато і з’являтиметься ще більше з наближенням виборів. Дійшло вже до того, що по редакціях газет розсилається матеріал, який розповідає, які недолугі колишні «губернатори», і який професійний інший високопосадовець. Автор матеріалу, такий собі Степан Волошкін. Кому це вигідно залишається здогадуватись та чекати, які газети розмістять цей опус.

Окрім замовних матеріалів, місцеві ЗМІ охоче поширюють дані соціологічних опитувань нібито проведених в обласному центрі. Жодних вихідних даних про методику опитування, вибірку, замовників не згадується, але результати «такі як треба». Як зразок змушені знову скористатись матеріалом з «Волинського інформаційного порталу». Результати даного «дослідження» та інших подібних до нього опублікували ряд місцевих газет.

Микола Романюк – найпривабливіший політик для сумнівних піар-технологій. Екс-голова ОДА, а нині знову банкір, Микола Романюк, який останнім часом тримає мовчанку (інтригу) щодо своїх планів на майбутні вибори заслужив «найбільшої» уваги від своїх політичних опонентів та різного роду політичних технологів. Практично весь поінформований політикум переконаний, що пан Романюк піде на вибори Луцького міського голови за підтримки команди виконавчої влади області. Навколо його кандидатури відбуваються всілякі інтриги і підкилимні ігри, на його антирекламі заробляють художники та поліграфічні фірми, а Микола Ярославович вперто мовчить, не вступаючи ні з ким у відверту полеміку.
Протягом серпня по Луцьку розклеювались листівки без жодних вихідних даних на яких пана Романюка намагались зобразити у різних «ролях», та викликати у виборців відповідну реакцію. Інтернет-видання «Волинські новини» зафіксували наступні «агітматеріали». В якому штабі сидить замовник цих «художніх творів» можна лише припускати. Найчастіше говорять, що це справа рук команд Бондаря, Грицюка і самого Романюка.
Окрім того представники партії «Реформи і Порядок» намагаються «грати на нервах» у Миколи Ярославовича натякаючи, що вони можуть висунути на посаду міського голови його однофамільця Володимира Романюка. Яким буде результат таких сумнівних технологій покаже час.

Фестиваль «Бандерштат», патріотичний музичний захід та передвиборча технологія Ігоря Гузя. Як би хто не коментував те що відбувалось на фестивалі «Бандерштат» (8-9 серпня) та навколо нього, але окрім музичного та культурного задуму, його організатори мали й чіткий політичний розрахунок. Намагання організатора фестивалю, депутата Волинської обласної ради Ігоря Гузя отримати бюджетне фінансування для проведення заходу забезпечило необхідний розголос у місцевих ЗМІ і рекламу як самому фестивалю, так і пану Гузю. Захід отримав непоганий резонанс і, без сумніву, буде використаний у виборчій кампанії Ігоря Гузя та партії «За Україну» на виборах до Волинської обласної ради, як одне з досягнень його команди.

Сумська область

Незважаючи, що серпень 2010 р. був «мертвим» інформаційним місяцем у Сумах, все ж таки можна продовжити логіку поведінки державної адміністрації по створенню поки що тільки ілюзій реформування.

Зокрема, після того як остаточно був похований проект Регіонального комітету реформ, губернатор Сумщини Юрій Чмирь активно почав розкручувати тему розробки довгострокової Стратегії економічного розвитку області до 2015 р.

20 серпня відбулася презентація концепції стратегії. Юрій Чмирь відзначив, що Сумщина стала першим регіоном, де було розпочато роботу та презентовано концепцію стратегії економічного розвитку області. Розробником стратегії став Національний інститут стратегічних досліджень. Під час презентації заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло зазначив, що ключовою ідеєю стратегії соціально-економічного розвитку області «Нова Сумщина-2015» є підвищення конкурентоздатності регіону. Ключовий метод виражається гаслом: «Зняття обмежень для стрімкого зростання». У ході обговорення представники влади і широка громадськість: вчені, експерти, підприємці та промисловці, політичні партії, громадські організації – мали змогу долучитися до формування стратегії та надати свої пропозиції і зауваження.
Директор «Центру досліджень регіональної політики» Олександр Хоруженко під час обговорення зосередив увагу на необхідності написання стратегії терміном від десяти років, беручи за приклад досвід країн Європи. «Треба надати можливість висловити думку щодо перспектив розвитку регіону кожному мешканцю області, а не донести вже сформовані експертами бачення. Кожному місту влада має дати шанс стати успішним», – запропонував Олександр Хоруженко. Особливий відгук отримав інноваційний підхід влади до розробки концепції, відкритість та прозорість роботи над документом.

Концепція стратегії розглядається як рамковий документ, який є обґрунтованою декларацією проблем, намірів, завдань, шляхів та оцінки їх виконання. Положення концепції ляжуть в основу стратегії.

Львівська область

Підвищення цін на газ у Львові не залишилось непоміченим. 4 серпня у Львові під стінами Львівської облдержадміністрації активісти Львівської крайової організації Народного руху України провели пікет проти підвищення цін на газ на 50%. Близько 50 пікетувальників тримали в руках транспаранти з надписами «Геть азаровський газомор!», «Ні газу по-флотськи», «Азаров жме ціну на газ, підступно дурить усіх нас!» та скандували «Ганьба» Януковичу, Азарову та Тігіпку. Також учасники акцій порадили свої методи, що взимку стануть єдиним способами зігрітись, це: «спати в куфайці та під коцами», або «стрибати на скакалці».

«Ганьба такому президенту, який чинить прихований голодомор над українською нацією!» – наголосив голова Львівської крайової організації Народного Руху України Андрій Корнат. Також він зазначив, що газовий терор призведе до загального здорожчання споживчого кошика, адже ціни на газ зростають в унісон з цінами на зерно, а, відповідно, і на хліб. Також він пообіцяв, що це далеко не кінець акцій протесту, а лиш їхній початок: аналогічні акції мають відбутись у Миколаївській області. Порівнюючи нинішню владу з режимом Сталіна і Берії А. Корнат заявив, що на сьогодні близько 9,5 млн людей в Україні живуть за межею бідності. З його слів, більшість з них – це сільське населення, яке має земельні паї, відтак не має права навіть оформити собі субсидії за комунальні послуги.

Львівська обласна організація Партії регіонів у День незалежності провела у місті автопробіг під гаслом «Будуймо нову Україну разом!». Львів такого ще не бачив. Автопробіг стартував одразу після покладання квітів до пам’ятника Тарасу Шевченку. Понад сто автівок проїхали містом співаючи українських пісень, та дивуючи усіх прихожих навколо своїм святковим настроєм. Як зазначив голова ЛОО «Мета цього заходу – зняти нашарування, які роками накопичувалися та нав’язувалися виборцям Львівщини про те, що Партія регіонів є неукраїнською та недержавницькою партією. Ми хотіли показати, що любимо, будуємо та шануємо Україну і всім серцем прагнемо її єдності, незалежності та разом, спільними зусиллями, розбудовуватимемо нову, економічно сильну державу», – наголосив П. Писарчук.

Автівками по захисниках культурних пам’яток Львова! Увечері 24 серпня громада Львова висловила свій протест тому, що доля пам’ятних цінностей міста знаходиться в руках чергових інвесторів до Євро-2012, та провела символічне прощання зі Львовом. Мешканці вулиць Федорова, Сербської, Руської вели дискусія та запалювали свічки. Навіть, на перший погляд байдужі люди, туристи та безпритульні були активними спостерігачами акції.

Несподіваними гостями стали автівки, які не перейнялись символікою свічок на такою кількістю людей. «У сам розпал акції у вузеньку вулицю заїхало п’ять автомашин, але, коли і це не допомогло – величний контейнер з вивозу сміття «розігнав» мирні збори», – резюмувала Наталка Криничанка. На думку наукового співробітника Інституту українознавства НАН України, дослідника археології архітектури Юрія Лукомського, інвестори продемонстрували звичайнісіньку неповагу до нашої історичної і культурної спадщини.

«Вперед до Європи, прощавай “совок”!». Цим закликом громадянська кампанія «Вперед!» поблизу пам’ятника Франку провела акцію за участі відомих львівських письменників. Ця подія об’єднала весь молодий актив міста: Студентське братство Львівщини, МГО “Студентське братство ім. С.Бандери”, “Студентське братство ЛНУ ім. І.Франка” та інших громадських організацій. Вони спільним зусиллям влаштували невеличкий театр, в якому шальки терезів та монети мали розсудити та пояснити свій вибір після побаченого. При цьому совки були вдягнуті в шапки-ушанки та фуфайки, „тащились” від російської попси і загалом виглядали дуже переконливо. А європейці – слідуючи за прикладом Івана Франка аж світились у вишиванках, читали сучасну українську літературу та співали українських пісень.

Львівська Національна спілка письменників взялась за політику. На теренах громадських організацій Львова з’явилась ще одна – «Згуртована Львівщина». Ініціаторами створення цієї організації стала національна спілка письменників. Цим вони зруйнували давній стереотип про те, що письменники є далекими від політичного життя міста і самі хочуть навести лад в сфері житлово-комунального господарства, щоб зменшити ЖКГ-платежі, наводити лад у справах малого та середнього бізнесу. «Це велика неправда, що хтось має займатися суто економікою, а письменники – тільки письменницькою діяльністю. У час, коли не те, що книжку не можуть купити люди, а й кусня хліба, письменники мають привести до влади лідера», – М. Якубовська. Також вона зазначила, що під час виборів вони будуть підтримувати окремих людей в мажоритарних списках.

«Попередні консультації, зустрічі із жителями міста засвідчили, що найбільш важливими є функціонування житлово-комунального господарства, розв’язання транспортних питань і розвиток місцевого підприємництва», – зазначили учасники об’єднання. В об’єднання входять експерт з питань житлово-комунального господарства Андрій Левик, архітектор Віталій Дубина, юрист Ольга Яремків, громадський діяч Роман Кольбух, а також консолідовані жіночі, молодіжні, лікарські організації.

Одеська область

В серпні наближення виборів характеризувалась наступними паралельними процесами:

1. Активними переговорами та домовленостями, пов’язаними з участю у майбутніх перегонах, в деяких потужних політичних силах розгорнулась напружена боротьба за право бути висунутим, в тому числі й в якості єдиного кандидата в мери того чи іншого міста.
2. Агітаційним фальстартом, в рамках якого багато політичних сил та місцевих політиків фактично вже розгорнули передвиборчу агітацію.

Найбільш активно зазначені процеси проходили на рівні обласного центра — Одеси та міст обласного підпорядкування ( Білгород-Дністровського, Ізмаїлу, Котовська).

Щодо першого аспекту, то в Одесі, наприклад, весь серпень зберігалась інтрига навколо майбутньої мерської кампанії. Так, довго обговорювалось питання, чи буде єдиний кандидат від ПР, хто, а якщо “ні”, то скільки їх буде? З одного боку голова обласної організації ПР, Едуард Матвійчук наголосив, що кандидат буде один, а хто піде проти лінії партії, той буде виключений. В той же час, все частіше сам Матвійчук згадувався, як ймовірний кандидат в мери. З іншого боку, голова Антимонопольного комітету, Олексій Костусєв впевнено заявляв про свою участь у мерських перегонах, водночас кажучи, що він людина команди. Й нарешті третій ймовірний кандидат на мерське крісло, який належить до ПР, Олексій Гончаренко, теж збирався балотуватись.

Інша інтрига точилась навколо питання, від якої політичної сили буде висуватись діючий міський голова Е. Гурвіц, який, незважаючи на колишню близькість до “Нашої України”, він навіть входив до складу політради партії, й на виборах 2006 року йшов, як самовисуванець, й після виборів намагався максимально позбавитись політичного забарвлення.

Й якщо перша інтрига була розкрита на початку вересня, коли стало відомо, що єдиним кандидатом від ПР на посаду Одеського міського голови буде О. Костусєв, то в питанні з діючим міським головою ситуація є досі залишається неясною.

Агітаційний фальстарт. Ця тенденція виразилась в активному розміщенні біг-бордів, як політичних сил ( ПР, ВО “Батьківщини”, ПППУ, “За Україну”, “Союзу лівих сил”, “Блоку Ю. Кармазина”), так й окремих місцевих політиків, передусім тих, хто планує боротись за мерські крісла.

Другий “агітаційний фронт” – місцеві ЗМІ. Найбільш яскраво ця складова була виражена, мабуть, в Одесі. Так, потенційні кандидати активно намагались підняти свій рейтинг через ЗМІ, хто мав таку можливість, звісно. Хоча мають її практично всі потенційні кандидати, відомі на сьогодні. Прийоми стандартні: позитивний пі-ар своєї діяльності, досягнень, особистості, плюс обливання брудом та звинувачування в усіх гріхах опонентів.

Й останній, третій компонент – позамедійний простор, в якому працювало над своїми рейтингами, за нашими спостереженнями, частина кандидатів. Так, Олексій Гончаренко (ПР) розгорнув по місту намети зі збору підписів на свою підтримку, як кандидата в мери. Його батько, Голова Антимонопольного комітету Олексій Костусєв (ПР), який теж заявляв про бажання позмагатись за місце на Думський, пішов ще далі — розгорнув мережу наметів, в який одеситам безкоштовно пропонувалась питна вода та збирались накази виборців Олексію Костусєв по вирішенню тих чи інших проблем міста. Крім того, Олексій Костусєв зайнявся активним спорудженням дитячих майданчиків в різних районах Одеси.

Спорудженнями дитячих майданчиків зайнявся також й діючий міський голова, Едуард Гурвіц. Крім цього, активно діяла нещодавно відкрита “Служба допомоги мера”, та мережа приймалень “Блоку Едуарда Гурвіца”, працівники яких в той же час заявляли, що не мають ніякого відношення до однойменної фракції в міській раді, і діють на громадських засадах, активно працювала громадська організація “Любімий город”.
Наприкінці серпня агітаційні намети розгорнули також ВО “Батьківщина” та КПУ.

Варто згадати і «Народний праймеріз» «Сильної України», який в Одесі суттєво підкріплений місцевим медіа-ресурсом. Крім сюжетів по телебаченню та публікацій в друкованих ЗМІ, кампанія полягала в активному розміщенні біг-бордів, та проведення власне самого вуличного голосування за потенційних кандидатів від “Сильної України”. В той же час, більшість осіб, що фігурують на біг-бордах або в “бюлетнях” для вуличного голосування, були невідомі пересічному виборцю.

Чернігівська область

10 серпня у Експертному клубі “Чиста політика” відбувся круглий стіл на тему: “Готовність міських політичних осередків до місцевих виборів”. На захід були запрошені представники міських організації політичних партій та засобів масової інформації. Основні питання, що обговорювалися: аналіз політичного стану Чернігова на сьогодні; аналіз роботи політичних сил, представлених у діючому депутатському корпусі міської ради; бачення виборчої кампанії; готовність політичних сил до виборів та представлення кандидатур на посаду міського голови. Представники політичних партій, що взяли участь у обговоренні заявили про майже стовідсоткову готовність до виборів.

Проте, незважаючи на короткий термін виборчої кампанії, яка щойно стартувала, більшість політичних сил, що претендують на владу у місті, не поспішали заявляти, чиї прізвища стоятимуть у бюлетенях під назвою партії, та кого саме вона висуватиме на міського голову. Однією з небагатьох партій, які відкрито задекларувала свої наміри щодо міського голови, була Народна партія. Її лідер Олександр Кириченко повідомив про своє бажання балотуватися на цю посаду ще на початку літа. Інші політичні сили зізнавалися лише у тому, що така кандидатура напевне буде, але громадськість дізнається про неї пізніше. Кожна партія посилалася на різні причини такого затягування. Партія регіонів, Комуністична партія та Соціалістична партія обґрунтували це наявністю певної процедури у середині структури. В Батьківщині та «Сильній Україні» зрештою влаштували «праймеріз» – попередні вибори, на основі яких і будуть затверджені прізвища тих, хто увійде до списків усіх рівнів.

Вже триває другий тур праймеріз від «Сильної України» Сергія Тігіпка. Як відомо, під час першого (внутрішнього) туру праймеріз за кандидатів голосували однопартійці на сторінках власного Інтернет-порталу. До вибору чернігівців пропонується 10 особистостей: Максим Городній, Микола Михалевич, Владислав Атрошенко, Владислав Мозговий , Микола Рожко, Олена Козаченко, Микола Літвінов, Ігор Вдовенко, Олексій Бутенко, Роман Резник.

22 серпня перший секретар Політради СПУ Микола Рудьковський заявив, що очолить виборчий список до Чернігівської обласної ради і «проведе в місцевий парламент переконливу кількість соціалістів».

Обговорення на тему “Праймеріз як елемент виборчих технологій” проведено 12 серпня в Чернігівській міській раді. Як відомо, про проведення праймеріз – попередніх виборів кандидатів на місцеві вибори – оголосили дві політичні сили «Сильна Україна» та «Батьківщина». Представники цих сил політичних сил презентували своє бачення цієї нової для України виборчої процедуру.

Проте експерти та політологи зазначають, що в сьогоднішніх «українських» реаліях праймеріз більше схоже на передвиборчу технологію ніж на реальну демократичну процедуру попереднього голосування за кандидатів. У ході обговорення було сформульовано наступні тези:

• праймеріз – це влучний привід політичним силам нагадати виборцям про себе в умовах рекордно короткої виборчої кампанії передбаченої чинним законодавством;
• праймеріз – сьогодні покликаний для політичних сил замінити соціологічні дослідження довіра до яких у населення впала;
• праймеріз використовується партійними керівниками, з одного боку як механізм партійних чисток під демократичною завісою, а з іншого сигнал для тих хто хоче вскочити в поїзд місцевих виборів в якості кандидата домовлятися з партійним керівництвом.

Херсонська область

На Херсонщині у серпні завершена концентрація влади навколо вертикалі виконавчих органів влади. Офіційно призначено всіх заступників голови Херсонської облдержадміністрації та голів районних державних адміністрацій. Відтепер уособленням міцної влади є голова Херсонської облдержадміністрації Микола Костяк, який проголосив новий курс на ефективну владу. Демонстрацією ефективності нової влади стало проведення двомісячника благоустрою в області, коли працівники комунальних служб в розпал літньої спеки та незважаючи на надвисокі температури проводили дрібний ремонт вулиць та площ, прибирання парків та скверів.

Команда нового голови Херсонської облдержадміністрації відрізняється своєю еклектичністю й складається з представників різних політичних угруповань. Абсолютна більшість з нової владної команди є вихідці з Донецького краю. А також є «перевірені» кадри з кучмівської номенклатури, що мають навики у короткі терміни проводить мобілізацію адміністративного ресурсу, а також чиновники, що є близькими до КПУ й, навіть, колишні лідери місцевої «Нашої України». Показовим є факт, що голова Генічеської районної ради Сейтумер Німетуллаєв, конфлікт навколо якого спостерігачі вважають однією з причин зняття Анатолія Гриценко з посади голови облдержадміністрації, був призначений головою Генічеської районної державної адміністрації.

Таким чином, в серпні на Херсонщині завершено концентрацію влади навколо вертикалі виконавчої влади. До роботи приступила нова управлінська команда, яка складається з представників різних сфер впливу. Вже на сьогодні нова влада продемонструвала вміння мобілізовувати працівників бюджетної сфери для реалізації показово-наглядних заходів. Додатково дивися матеріал «Николай Костяк: «В области уже есть единая власть и сформирована команда единомышленников»».

В серпні загострився конфлікт серед активу Партії регіонів. Можна виділити кілька конфліктних ситуацій. Найбільш гострим конфліктом, що досяг своєї кульмінації наприкінці серпня, було протистояння в Херсонській міській організації Партії регіонів між головою міської організації Херсонським міським головою Володимиром Сальдо та одним з місцевих фінансистів партії Оленої Ротовою. О. Ротова очолила громадську організацію «Херсонці», яка розгорнула активну передвиборчу діяльність, що націлена на просування О.І.Ротової на посаду міського голови. Рада Херсонської міської організації Партії регіонів виключила О.І.Ротову з партії та рекомендувала підтримати кандидатуру В.В.Сальдо на третій термін. В результаті в пресі розгорнулася активна дискусія стосовно того, хто в Партії регіонів є більшим регіоналом.

В результаті, місцеві соціологи відзначають падіння довіри до лідерів Партії регіонів в області. Так, Херсонський міський голова Володимир Сальдо та його конкурентка Олена Ротова очолюють рейтинг недовіри громадян. На цьому тлі інші ймовірні кандидати на посаду Херсонського міського голови розпочали активну боротьбу за як електорат Партії регіонів, так й за те, щоб їх кандидатури були підтримані київським керівництвом Партії регіонів. Так, один з фаворитів передвиборчої кампанії Владлен Гірін за неофіційної підтримки народного депутата від ПР Олексія Журавки розпочав під партійними прапорами регіонів кампанію «Херсон без Сальдо». Лідер «Відродження Херсону» шукає підтримки в адміністрації Президента. Подібні конфлікти в лавах регіоналів відбуваються й в інших містах області

Також в серпні був знятий з посади перший секретар КПУ Георгій Найда. Пленум відбувся за участі Петра Симоненко під знаком оновлення партійних кадрів. Новим керівником парторганізації комуністів став перший секретар Новотроїйцього райкому Анатолій Тарановський.

Жорстку кризу переживає обласна організація «Батьківщини». З одного боку лідер обласної організації народний депутат Юрій Одарченко виключив кількох депутатів обласної ради з партії. Ті у свою чергу розпочали кампанію по дискредитації обласного бютівського керівництва. З іншого боку, її лави покидають найбільш активні та популярні бютівці. На цьому тлі місцева «Батьківщина» активізацією своєї діяльності та черговими звинуваченням регіоналів у тиску на опозицію намагається привернути увагу херсонців.

Харківська область

Політичне життя в Харківській області у серпні, на відміну від літньої спеки, було достатньо спокійним. Нову дорогу через лісопаркову зону (навколо якої кілька місяців точилося жорстке протистояння влади з громадськістю) швидко ввели у експлуатацію, а той факт, що велика частина колишньої зони відпочинку харків’ян передана міською владою під приватні забудови, залишився без належної оцінки громадськістю. До речі, за даними місцевих ЗМІ, серед прізвищ, на які були оформлені елітні земельні ділянки зустрічаються відомі опозиціонери, зокрема – Каріна Давтян (донька лідера обласного осередку «Фронту Змін», Олександр Фельдьман (народний депутат від БЮТ, що донедавна очолював «Батьківщину») а також інші відомі харків’яни. Тому відсутність опозиційних заяв щодо дій керівників міста дивним чином корелюється з наведеними вище обставинами.

Втім, з настанням святкових днів 23 (День міста) та 24 серпня (День Незалежності України) політична кампанія стрімко почала набирати оберти. Так, вранці 22 серпня харків’яни несподівано помітили, що увесь громадський транспорт міста оформлений обличчям в.о. харківського міського голови Геннадія Кернеса та символікою Партії Регіонів з вітаннями до мешканців міста. Одночасно на багатьох будівлях міста розташовано значну кількість величезних брандмауерів (площею понад 100м2 кожний) з портретом Віктора Януковича. Таким чином усе місто опинилося під хвилею тотальної реклами Партії Регіонів. На фоні біло-блакитних кольорів майже розчинилися білборди «Сильної України» з невідомими харків’янам кандидатами у внутрішньопартійному «праймеріз». Натяки на існування у регіоні решти політичних сил відсутні у візуальному просторі міста.

Безумовно, слід визнати, що ставлення населення до неоднозначної персони в.о. харківського міського голови Геннадія Кернеса повільно змінюється на краще. Від іміджу кримінального ватажка до іміджу господаря, що піклується про рідне місто, виявляється не така вже й велика відстань. До заслуг Г.Кернеса відносять владання гострих місцевих публічних конфліктів попереднього політичного року, «косметичний ремонт» міста, який не проводився вже майже з радянських часів, отримання Харковом усіх чотирьох нагород Ради Європи та перше місце у рейтингу «55 кращих міст для життя в Україні» журналу «Фокус».

Показово, що вперше за історію незалежної України фактично уся влада в області сконцентрована в одних політичних руках. Голова облдержадміністрації, в.о. міського голови Харкова керівники обласної прокуратури, міліції, податкової адміністрації дійсно працюють як єдиний організм, проте викликає великі сумніви на кого цей організм працює. Так, неймовірних обсягів набуло розподілення земель у місті та області, заклики окремих представників громадськості про незаконність дій влади з цього приводу наштовхуються на повне ігнорування з боку правоохоронних органів. Так само, серед представників підприємництва активно обговорюється стрімке підвищення корупційних вимог з боку представників влади й кількаразове зростання сум цих вимог. У місті розпочали діяльність закриті раніше гральні автомати, хоча законодавчо це питання залишається остаточно не врегульованим.

Стартові позиції регіональних політичних сил напередодні початку виборчого процесу. На кінець серпня найбільш вірогідною й відомою кандидатурою на посаду міського голови є Геннадій Кернес, хоча були сумніви, що Вище керівництво Партії Регіонів не у захваті від цієї людини, інших пропозицій від партії поки що не має й важко уявити. Альтернативну кандидатуру також важко уявити, оскільки «офіційний опозиціонер» – колишній голова облдержадміністрації й лідер регіональної «Батьківщини» не користується великою підтримкою й не розпочинає поки що заходи з власної популяризації. Взагалі опозиційні сили або деморалізовані або збирають сили у глибокому підпіллі.

Найбільш резонансною опозиційною до влади подією стала історія з розповсюдженням листівок з викриттям злочинів чинних керівників міста та їх оточення. Листівки розповсюджували активісти руху «Зелений фронт», яких було безпідставно затримано працівниками міліції за допомогою активістів Партії Регіонів. Згодом у гаражі організатора акції під приводом пошуку вибухівки були вилучені усі листівки з грубим порушенням норм законодавства.

26 серпня у Харкові відбулась установча конференція політичного об’єднання «Рідна Вітчизна» – нової політичної партії, що зареєстрована у 2010 році, на з’їзді були присутні понад 200 осіб – здебільшого представники малого та середнього бізнесу. Керівником обласної організації обрано Сороку Леоніда Степановича – заступника колишнього мере міста (2002-2006 рр) з гуманітарних питань. Партія позиціонує себе як конструктивна до діючої влади сила, що об’єднує інтереси середнього класу та буде пропонувати свій кадровий потенціал для покращення ситуації в країні на конкурентних засадах.

Загальнодержавного резонансу набула звістка про зникнення раніше маловідомого широким колам громадськості журналіста з кримінальних розслідувань Василя Клімент’єва. Кримінальну справу швидко кваліфікували як навмисне вбивство й передали до слідчих з Києва. Найбільш популярною версією, що обговорюється у суспільстві, є те, що журналіст втрутився у протистояння поміж впливовими групами у правоохоронних органах й став жертвою боротьби за владу у силових відомствах. Проте, не виключно, що дана подія ще може бути використана у політичній боротьбі, як це трапилося у випадку з Георгієм Гонгадзе.

25 серпня у автомобільній катастрофі загинув Сергій Мусєєв – керівник Харківського метрополітену – наближений до керівників міста й області посадовець. Дана подія викликала неоднозначний резонанс серед мешканців міста. Влаштовані пишні похорони на закритому цвинтарі та паралізований рух автотранспорту у центрі міста, у зв’язку з перекритими для процесії вулицями, вимусив харків’ян пригадати про боротьбу навколо харківського метрополітену, що закінчилась перемогою чинної влади й тотальною приватизацією майна комунального підприємства, а також цілу низку управлінських рішень стосовно реформування громадського транспорту, які продемонстрували зневажливе ставлення керівництва метрополітену до харків’ян. Керівництво деяких місцевих інтернет-форумів було вимушено видалити теми з обговоренням даної події, оскільки гострота негативних коментарів щодо загиблої людини перевищили норми суспільної моралі.

###

Мережа підтримки реформ є самоврядною платформою, що об’єднує організації громадянського суспільства, які поділяють ідеологію реформ, працюють задля формування суспільного запиту на реформи, сприяння їх втіленню, а також створення клімату для консолідованої та усвідомленої підтримки проекту модернізації України.
Місією Мережі є якісне оновлення України шляхом сприяння впровадженню реформ на основі демократичних цінностей.

На етапі започаткування Мережі було проведено національну кампанію з підготовки та обговорення концептуального документу «Модернізація України: визначення пріоритетів реформ», на основі якого було розроблено «Дорожню карту реформ для громадянського суспільства» та проведено Національний Консиліум Мережі підтримки реформ. Ця кампанія стала спробою об’єднати авторський колектив з понад сорока провідних незалежних українських аналітиків задля того, аби запропонувати суспільству експертне бачення пріоритетності реформ та залучити активні громадські осередки до їх обговорення та просування на національному та регіональному рівнях, вироблення бачення модернізації як процесу якісного оновлення країни.
В подальших планах Мережі зосередження на ключових реформах та розробка відповідних національних та регіональних кампаній, зокрема особлива увага буде приділена питанням демократії участі та механізмів залучення громадян до процесу прийняття рішень, моделі амін-територіальній реформи та місцевим виборам; участь України у ініціативах в рамках Східного Партнерства.

Заява Мережі підтримки реформ у зв’язку з ухваленням Верховною Радою України нової редакції Закону «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів»

Дайджест Мережі підтримки реформ (серпень 2010)