23 січня 2025 року Лабораторія законодавчих ініціатив провела тренінг «Ґендерний аналіз. Інструменти та приклади використання» для представників Апарату Верховної Ради України.
Під час тренінгу учасники розглянули питання інтеграції ґендерних підходів під час розроблення нормативно-правових актів, дізналися, які інструменти можна використовувати в цілях ґендерно-правової експертизи, зокрема ґендерний маркер як приклад інструментарію для оперативної ґендерної оцінки законопроєктів. У практичній частині учасники тренінгу аналізували діючі закони та раніше пропоновані законопроєкти на предмет ґендерної експертизи.
Ґендерно-правова експертиза законопроєктів є важливим механізмом забезпечення принципу рівності прав і можливостей жінок та чоловіків у законодавчій діяльності. Власне, її ключова роль полягає у:
- виявленні ґендерних ризиків у законопроєктах, що можуть створювати чи посилювати нерівність;
- забезпеченні гармонізації законодавства України з міжнародними зобов’язаннями у сфері ґендерної рівності (наприклад, Конвенція ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, Пекінська декларація, Європейська соціальна хартія (переглянута), Конвенція про права осіб з інвалідністю);
- формуванні інклюзивного правового поля, що враховує різні потреби жінок та чоловіків, зокрема з-поміж вразливих груп.
Тобто цей механізм дозволяє дивитися в цілому на різні групи людей, а не ефемерно на населення. Зокрема, поступово він стає частиною Оцінки законодавчого впливу — комплексного інструменту, за допомогою якого можна визначити та оцінити майбутні наслідки та ймовірні впливи державної політики у певній сфері, в тому числі — на етапі розробки законодавства та його аналізу.
Спікерками заходу були Оксана Москаленко, Голова Жіночого консорціуму України, Мирослава Бабак, експертка з ґендерних питань, членкиня Бюро ґендерних стратегій та бюджетування, Тетяна Іваніна, експертка з ґендерних питань, тренерка і фасилітаторка.
На початку заходу Заступник Виконавчої директорки Лабораторії законодавчих ініціатив Олександр Заславський зауважив, що Верховна Рада вже не вперше долучається до таких заходів та ініціює їх проведення — чим підтверджує свою субʼєктність в цьому питанні, демонструючи розуміння необхідності наявності ґендерно-правової експертизи й ґендерно-сенситивної оцінки впливу законопроєктів. Адже для ЄС цей вимір аналізу — базовий, без нього не розпочинається розробка рішень чи проєктів актів, і він дозволяє подивитися, наскільки одні й ті самі рішення по-різному впливають на різні групи населення. І це насправді саме про різноманіття таких впливів.
Оксана Москаленко наголосила, що це велика відповідальність — починати дискусію про пошук запровадження інструментів ґендерного підходу у законодавчій практиці, і є певні інструменти, які дозволяють виміряти вплив законопроєктів більш персонально, адресно. Тому тренінг має стати першим кроком до того, щоб не тільки подивитися, якими є ці інструменти, але й до того, що саме слід запроваджувати, — адже щоб цей механізм працював, він має відштовхуватися від ресурсу та спроможностей Верховної Ради.
Мирослава Бабак зауважила, що розгляд усіх можливих інструментів аналізу, в тому числі в ґендерному аспекті, дає ширші можливості для того, щоб прослідкувати вплив після ухвалення закону. Тому тренінг покликаний показати різноманіття таких інструментів — а фахівці, які працюють із законодавством щодня, могли б знайти шляхи та форму, яким чином застосувати ґендерний аналіз у законодавчій експертизі. Держава через законодавство має розуміти, з якими бар’єрами зустрічаються люди, й бачити та аналізувати різноманіття цих ознак і потреб.
Тетяна Іваніна підкреслила, інструменти ґендерно-правового аналізу можуть бути корисними, адже ґендерна експертиза «розпаковує» те, що стоїть за людиною, — її досвід, потреби, й безпосередньо звертається до її можливостей та барʼєрів. Тільки такий підхід дозволяє робити людиноорієнтовані законопроєкти — і бачити за населенням різні групи людей та вплив на них. Зі свого боку Верховна Рада — це та інституція, що має задавати вектор у такому підході. Тож зрозуміти, які інструменти варто використовувати, які дані для цього потрібні, — про парламент, який відповідає потребам усіх громадян.
Захід проходив у межах проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні» (PASS Ukraine), який Лабораторія реалізує спільно з Парламентським центром (Канада) у співпраці з Верховною Радою України та за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади в рамках Програми розбудови миру та стабільності (PSOPs).
