Минулого тижня Лабораторія законодавчих ініціатив долучилася до міжнародної конференції «Україна на шляху до вступу до Європейського Союзу: політика розширення та вплив верховенства права», організованої депутатами Європейського Парламенту в Брюсселі — Renew Europe.
Перша дискусійна панель стосувалася регулювання процесу інтеграції України до Європейського Союзу, під час якої йшлося також і щодо нещодавно запропонованого підходу, який дозволяє державам-кандидатам поступово залучатися до інституцій, політики та програм ЄС до набуття повноправного членства.
Представник України при Європейському Союзі та Європейському Співтоваристві з атомної енергії Всеволод Ченцов зауважив щодо євроінтеграційного руху України:
Про взаємне підсилення та готовність України до переговорного процесу говорила Ольга Стефанішина, Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України — Міністерка юстиції України.
Власне, минулого тижня Кабінет Міністрів України розглянув та затвердив Дорожні карти реформ у сферах верховенства права, реформи державного управління та функціонування демократичних інституцій. До процесу формування карт були залучені представники громадянського суспільства — експертну підтримку в підготовці Дорожніх карт надавала й Лабораторія законодавчих ініціатив.
Під час дискусійної панелі «Вплив верховенства права в Україні» керівниця напряму верховенства права ЛЗІ Карина Асланян розповіла про прогрес та виклики, що стоять перед судовою владою на шляху до ЄС. Зокрема, вона нагадала, що у 2024 році коаліція громадських організацій на чолі з ЛЗІ підготувала перший Тіньовий звіт за розділом 23 «Правосуддя та фундаментальні права», а зараз коаліція готує другий Тіньовий звіт — за розділом 23 «Правосуддя та фундаментальні права» та розділом 24 «Юстиція, свобода та безпека».
Втім, і виклики у сфері верховенства права залишаються значними: питання кворуму у Вищій раді правосуддя та особливо у Конституційному Суді України, який з січня не працює; досі вакантна посада Генпрокурора; проблема втручання в діяльність суддів та членів органів суддівського врядування. Актуальним залишається й питання нерівномірного навантаження на суддів, а також низький рівень фінансування судової влади. І хоча спостерігається певна позитивна динаміка в доборі суддів у місцеві суди (минулого року призначено близько 400 нових суддів), водночас критично не вистачає суддів в апеляційних судах (особливо великий брак кадрів спостерігається у кримінальній спеціалізації).
Що може стати рішеннями для цих проблем?
Це і про стратегічну розробку нової судової карти, і уніфікацію процедур відбору суддів та членів органів суддівського врядування, і перегляд моделі функціонування Громадської ради доброчесності, включаючи забезпечення її належного фінансування та технічну підтримку, поступове реформування суддівської освіти тощо.
Сюди ж — диджиталізація судового процесу, включаючи дистанційний розгляд справ у прифронтових регіонах, належне фінансування судової системи та негайне призначення суддів до Конституційного Суду України.
До цієї дискусійної панелі долучилися заступник Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Олексій Омельян та член ВККС Віталій Гацелюк.
Олексій Омельян розповів про актуальний стан справ і виклики, що постали перед Комісією — зокрема, про дефіцит суддівських кадрів, застарілу матеріально-технічну базу та наслідки війни. Та паралельно з цим — про роботу Комісії, яка триває: завершені конкурси в місцеві суди та Вищий антикорупційний суд, оновлений склад Громадської ради доброчесності та склад Громадської ради міжнародних експертів. Крім того, триває конкурс в апеляційні суди та оголошено новий конкурс до Апеляційної палати ВАКС, а також наймасштабніший в історії України добір кандидатів на посади суддів місцевих судів — Комісія розпочала процес відбору на 1 800 посад у місцевих судах. На відбір подали заяви понад 8 500 осіб, а майже 600 чинних суддів подали заяви на переведення.
Віталій Гацелюк розповів, що у фокусі роботи ВККС залишаються такі напрями, як забезпечення функціональної стійкості, побудова довіри через залучення громадянського суспільства до процесів відбору суддів та координація з міжнародними партнерами. Втім, для їх успішної реалізації потрібно вдосконалити законодавство, оптимізувати обробку персональних даних кандидатів та суддів, і загалом підвищити спроможність Комісії.
Він акцентував також на важливості формування стійких інституцій, що ґрунтуються на верховенстві права.
Тож сьогодні для України важливо зосередитися на усіх аспектах, які сприяють та розвивають незалежні та ефективні інституції судової влади — здатні як закріплювати свої досягнення й результати, так і реагувати на поточні виклики.
