9 березня 2026 року постійний представник України при Раді Європи Микола Точицький підписав Конвенцію Ради Європи про захист професії адвоката. Україна стала 28-ю країною, що поставила підпис під цим міжнародним договором.
Конвенція про захист прав адвокатів є першим в історії міжнародним договором, спрямованим на захист цієї професії. Документ встановлює єдині підходи до гарантій незалежності адвокатів та передбачає механізм моніторингу виконання її положень. Її розробили у відповідь на зростаючу кількість повідомлень про напади на представників цієї професії чи то у формі переслідувань, погроз або нападів, чи то у формі втручання у виконання професійних обов’язків (перешкоджання доступу до клієнтів тощо).
Підписання Конвенції — лише перший крок. Тепер Україна має ратифікувати її у порядку, передбаченому ст. 9 Закону України «Про міжнародні договори України». Керівник напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив Євген Крапивін зазначив, що договір набирає чинності з моменту восьмої ратифікації (шість країн з яких мають бути членами Ради Європи). А станом на сьогодні жодна країна-підписант Конвенції ще не ратифікувала.
Для ратифікації, зокрема, потрібен офіційний переклад документа українською мовою від Міністерства юстиції та Міністерства закордонних справ. Директорка громадської організації «Адвокат майбутнього» Дарʼя Писаренко наголошує, що це не просто технічне питання: йдеться про обсяг гарантій незалежності юридичних професій.
Лабораторія законодавчих ініціатив та ГО «Адвокат майбутнього» вітають Україну з підписанням Конвенції та водночас звертають увагу, що загроза незалежності адвокатської професії походить не лише зовні, а й зсередини самої сфери. У 2022 році закінчилися повноваження всіх органів адвокатського самоврядування (ОАС), проте Рада адвокатів України (РАУ) не оголошує виборів уже четвертий рік. Порушений принцип підзвітності адвокатури самим адвокатам. Адвокати не бачать звітів про використання їхніх внесків з 2021 року, дисциплінарна процедура використовується як покарання за критику рішень та дій ОАС, допуск до професії все ще непрозорий та містить ризики для зловживань. Ці та інші проблеми описані в розділі «Реформа адвокатури» в Тіньовому звіті до Розділу 23 acquis ЄС та в Звіті Європейської Комісії про розширення.
Оскільки адвокатура займає чільне місце в системі правосуддя поряд з судами і прокуратурою, неможливо говорити про реформу сфери правосуддя без реформи адвокатури. Зі свого боку Європейська Комісія також неодноразово зауважувала на необхідності змін, а в останньому Звіті про розширення чітко вказала: «Україні варто невідкладно розпочати комплексну реформу адвокатури» — і надала власні пропозиції щодо змісту таких змін.
У відповідь на глибоку інституційну кризу в українській адвокатурі Міністерство юстиції України ініціювало створення робочої групи з питань удосконалення законодавства у сфері адвокатури та адвокатської діяльності. Тож уже в січні 2026 року Уряд утворив робочу групу з питань удосконалення законодавства у сфері адвокатури та адвокатської діяльності, до якої увійшли представники ЛЗІ та громадської організації «Адвокат майбутнього».
