26 вересня 2024 року Лабораторія законодавчих ініціатив провела експертне обговорення дослідження про роль юридичної освіти у формуванні праворозуміння студентів.
Контекст. Розуміння природи права, його ролі та значення у житті суспільства формує світогляд правників, — а його основи закладаються ще під час навчання у закладах вищої освіти. Власне цей світогляд, розуміння сутності права впливає на те, як юристи потім діють у практичних життєвих ситуаціях — і це про щоденну діяльність суддів, прокурорів, адвокатів, інших правників. Тож з огляду на це важливо дослідити, яку роль сучасна юридична освіта відіграє у процесі формування праворозуміння студентів загалом.
Під час заходу учасники обговорили проблематику дослідження — як формується та як змінюється праворозуміння студентів-правників протягом їх навчання і фактори, які на це впливають.
Модерував обговорення аналітик Лабораторії законодавчих ініціатив Володимир Скрипець. Він подякував запрошеним науковцям за експертизу та допомогу, яку вони надавали Лабораторії під час проведення дослідження — організаційну, методологічну, консультативну.
Залучена аналітикиня ЛЗІ Аліна Махно розповіла про результати дослідження, його ключові знахідки та рекомендації.
“Розуміння сутності права впливає на те, як юристи діють у практичних ситуаціях: яким чином вирішують спори, якими принципами керуються під час прийняття рішень, надання юридичних консультацій чи у процесі виконання інших професійних обов'язків. Тому ми сконцентрували увагу на з’ясуванні того, як студенти сприймають право, яке місце право та правнича освіта займають у їх житті та які правові інструменти вони більше схильні застосовувати. І оцінка цих аспектів здійснювалася в контексті ролі юридичної освіти у цьому процесі”
Аліна Махно
Залучена аналітикиня ЛЗІ
Микола Козюбра, доктор юридичних наук, професор, суддя Конституційного Суду України (1996-2003 рр.), наголосив на актуальності опитування, яке було проведене серед студентів, гостроті проблематики та важливості продовження такого дослідження.
“Якщо говорити про перспективи дослідження — з моєї точки зору, воно дуже і дуже заслуговує на продовження. Охопити більше студентів, дещо по-іншому сформулювати питання. Наразі ми маємо загальну картину: яких типів праворозуміння студентство дотримується, що вважає пріоритетним у навчанні, на що орієнтується загалом. Їм треба було поставити ці питання — щоб зрозуміти, як вони думають; дослідити, чи потрібно на чомусь зробити більший акцент, щоб уявлення про право було дійсно цілісним”
Микола Козюбра
доктор юридичних наук, професор, суддя Конституційного Суду України (1996-2003 рр.)
Олексій Цельєв, кандидат юридичних наук, доцент, звернув увагу на необхідність масштабування дослідження, залучення ширшої кількості фахівців у сфері права.
“Ідея дослідження є ще доволі свіжою, хоча й оригінальною. І дуже своєчасною, тому що такі ідеї надихають шукати приклади й формулювання, які б відповідали нашому баченню щодо різних правових концепцій. Вони спонукають до роздуму і пошуку. Саме тому такі проєкти необхідно масштабувати для подальшого їх використання та прикладу для наукового наслідування. Адже з часом загальна картина праворозуміння все ж може змінюватися — і можливо можна буде показати, що дослідження не тільки зафіксувало поточні тенденції, а й спонукало до потрібних змін”
Олексій Цельєв
кандидат юридичних наук, доцент
Юлія Матвєєва, кандидатка юридичних наук, закцентувала на відчутному звʼязку між дослідженням та його потенційним впливом на юридичну освіту в Україні.
“З перспективи потенційних змін дослідження, підготовлене Лабораторією законодавчих ініціатив, є дуже актуальним. Нині ми усвідомлюємо, що юридичну освіту необхідно реформувати та щонайголовніше — удосконалювати. Однак для цього потрібно підготувати стійкий базис — знайти відповіді на питання, які вже сьогодні ми можемо назвати класичними, які так чи інакше впливатимуть на процес прийняття рішень майбутніми правниками. Тож важливість цього дослідження є очевидною, а його висновки наштовхують на великі роздуми з приводу змін підходів у юридичній освіті”
Юлія Матвєєва
кандидатка юридичних наук
Володимир Венгер, декан факультету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», кандидат юридичних наук, доцент, зауважив на можливостях розвитку та подальшої роботи з дослідженням ЛЗІ.
“Коли ми говоримо про зміни — чи то реформи, чи то інші нововведення — важливо підтримувати баланс між формою та сутністю. Адже будь-які реформи по лекалу форми, без намагання торкнутися сутності — ніколи не будуть ефективними. З цього погляду дослідження ЛЗІ є дуже важливим. Адже відсутність чіткого розуміння та чітких відповідей на нагальні питання правової екосистеми — це те, що тримає нас у минулому. Саме тому варто йти далі, поглиблювати нашу правову візію”
Володимир Венгер
декан факультету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», кандидат юридичних наук, доцент
За підсумками обговорення та після врахування коментарів експертів дослідження Лабораторії законодавчих ініціатив буде доопрацьовано, а також направлено до вищих навчальних закладів та відповідних державних органів для подальшого ознайомлення та врахування у роботі.