Реформування сектору цивільної безпеки: ЛЗІ долучилася до обговорення в межах програми CSSR

Стартувала програма Civilian Security Sector Reform (CSSR), у межах якої Лабораторія законодавчих ініціатив разом з іншими громадськими організаціями, аналітичними центрами та експертами говорили про реформу сектору цивільної безпеки і те, як зробити її більш дієвою, прозорою і такою, що відповідає стандартам ЄС.

Обговорювали й те, як громадянське суспільство може реально впливати на імплементацію Плану заходів на виконання Комплексного стратегічного плану реформування органів правопорядку — ключового документа трансформації на 2023–2027 роки. Важливою частиною події став пошук «точок входу» для громадських організацій у впровадження реформи через підтримку органів влади, зокрема у підготовці законопроєктів та стратегічних документів.

Керівник напряму «Правопорядок» ЛЗІ Євген Крапивін розповідав про прогрес та виклики у виконанні Плану заходів КСП.

“Важливо розвивати платформу для спільного обговорення прогресу і викликів у реформуванні органів правопорядку, як це й передбачає acquis ЄС, — та в результаті розбудувати інституційно спроможну до боротьби з «серйозними злочинами» систему правопорядку, у фокусі уваги якої буде й організована злочинність, і кіберзлочинність, і фінансові злочини тощо”
Євген Крапивін
керівник напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив

За словами експерта, реформа органів правопорядку потребує комплексного підходу: розділ 24 acquis ЄС містить не лише перелік унікальних заходів, а й перш за все відсилає до Комплексного стратегічного плану. Тобто завдання подвійне і стосується не лише конкретних органів, а й правил, за якими вони працюють — змін до кримінального процесу, судово-експертної діяльності, кримінальної політики тощо. Відповідальними за виконання цих заходів є насамперед МВС, Офіс Генпрокурора та Мінʼюст. Водночас Євген Крапивін зазначив, що громадських організацій, які спеціалізуються на цих аспектах значно менше, ніж у антикорупційній чи судовій реформі.

Щодо аспектів впровадження Комплексного стратегічного плану учасники сесії обговорили такі питання:

  • як КСП і План заходів вписані у виконання зобов’язань за розділами 23 та 24;
  • роль КСП у реформі органів правопорядку;
  • чому виконання Плану заходів дорівнює виконання вимог ЄС;
  • де у цьому процесі потрібна участь громадськості.

Нагадаємо, у 2023 році ухвалення Комплексного стратегічного плану (КСП) стало виконанням однієї з семи рекомендацій Європейської Комісії щодо отримання Україною статусу кандидата на членство у ЄС, наданих у червні 2022 року. А вже наступного року Кабінет Міністрів України розпорядженням від 23.08.2024 № 273 затвердив План заходів, який містить детальний перелік заходів для втілення стратегічних пріоритетів і спрямований власне на виконання КСП. У 2025 році КСП став невідʼємною частиною Дорожньої карти з питань верховенства права, адже його виконання є одним з євроінтеграційних заходів за Розділом 24 acquis ЄС.

Більше про окремі стратегічні пріоритети Плану заходів розповідаємо у одному з матеріалів Лабораторії законодавчих ініціатив.

Довідково

Програма «Підтримка реформування сектору цивільної безпеки» (Civilian Security Sector Reform, CSSR) спрямована на підтримку євроінтеграційних цілей України шляхом надання допомоги українським партнерам у реформуванні сектору правоохоронних органів відповідно до Комплексного стратегічного плану реформування органів правопорядку як частини сектору безпеки і оборони України на 2023-2027 роки. та його Плану дій. Вона реалізується за підтримки Міністерством закордонних справ, Співдружності та розвитку Великої Британії.

Інші новини

Підписуйтеся на розсилку з актуальною аналітикою від ЛЗІ
Так Ви зможете першими дізнаватися про наші новини і нові аналітичні продукти
62
%