ЛЗІ долучилася до VІІІ Київського полілогу «Ефективність антикорупційного правосуддя: фокус на протидії зловживанню процесуальними правами», організованого Верховним Судом спільно з Вищою радою правосуддя, Інститутом держави і права імені В. М. Корецького та Програмою підтримки ОБСЄ для України.
Обговорення стосувалося проблеми розгляду корупційних кримінальних правопорушень, зокрема в аспекті законодавчого забезпечення та правозастосування; протидії зловживанню учасниками кримінального провадження своїми процесуальними правами тощо.
Одну з тематичних дискусій Київського полілогу — на тему забезпечення права на справедливий розгляд кримінальних проваджень модерував керівник напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив Євген Крапивін.
Власне, про необхідність протидії зловживанню процесуальними правами у професійному середовищі говорять давно. Адже у 2017 році цей інститут зʼявився і в Господарському процесуальному кодексі України, і в Цивільному процесуальному кодексі України, і у Кодексі адміністративного судочинства України, але в кримінальному процесі — ще досі ні. Звісно, існують різні підходи до того, чи є це засадою права загалом або ж галузевим принципом; які дії визнавати зловживанням, а які — ні; які санкції застосовувати у випадку зловживань. Проте в ключовому згодні всі учасники процесу — зловживання існують, і така недобросовісна поведінка повинна мати як процесуальні, так і дисциплінарні чи грошові наслідки.
Водночас у кримінальному процесі є поширеною практика так званих «віялових» клопотань для розгляду справи «правильним» суддею, неявки учасників без поважних причин, перенесення судового розгляду внаслідок постійної заміни захисників при наявності декількох одночасно, заявлення клопотань з питань, що не підлягають розгляду на певному етапі процесу чи просто однакового змісту тощо. Експерт ЛЗІ зауважив, що у справах Вищого антикорупційного суду України ми бачимо це найбільш яскраво, адже сторона захисту має там найбільше ресурсів. Однак зловживання процесуальними правами — це не лише про адвокатів, але й прокурорів.
Євген Крапивін підкреслив, що формат полілогу демонструє підтримку такого кроку різними учасниками кримінального процесу, адже подібні обговорення охоплюють позиції суддів, прокурорів, представників законодавчої влади, адвокатської та наукової спільноти. А консолідована позиція має підштовхнути до важливих рішень з боку Уряду та Парламенту.
