20 жовтня у Лондоні та 25 жовтня у Мадриді відбулись презентації аналітичного звіту Лабораторії законодавчих ініціатив «Чому ‘Європа’ має значення? ‘Європеїзація’ законодавчого процесу та парламентських практик в Україні». Дослідження є унікальною спробою проаналізувати «європеїзацію» українського парламентаризму та законодавчої діяльності Верховної Ради України, охоплюючи не лише процес адаптації українського законодавства до права ЄС, а й значно ширший спектр наслідків, що пов’язані з впливом «Європи» на діяльність парламенту.
Трьома основними компонентами звіту є: (і) розвиток парламентських процедур та практик під впливом європейських парламентських традицій; (іі) інституційні та процедурні перетворення, що виникли у законодавчому процесі у зв’язку зі здійсненням адаптації українського законодавства до acquis communautaire; (ііі) «європеїзація» процесу формування політики та роль «європейського аргументу» у законотворенні. Звіт також містить короткий огляд впливу ЄС на діяльність національних парламентів у країнах-членах Євросоюзу. Такий підхід покликаний продемонструвати тенденції, що мають місце в Європейському Союзі, та стати основою для рекомендацій українським парламентарям, що будуть запропоновані у заключній частині дослідження («Дорожня карта парламентських реформ»).
За словами Анжели Євгеньєвої, одного з авторів дослідження та президента Українського товариства Оксфордського Університету, «в умовах, коли ‘офіційний’ вплив ЄС, через формальні інституційні та процедурні механізми, що було створено для забезпечення процесу адаптації законодавства, залишається незначним, орієнтація полісі-мейкерів на європейські зразки, навіть будучи вибірковою, стає ключовим фактором ‘європеїзації’ в Україні. Автори майже кожного п’ятого законопроекту, що реєструється у Верховній Раді України, звертаються до євроінтеграційних пріоритетів та (або) досвіду ЄС. Такий результат, хоча і може свідчити переважно про ‘декларативну європеїзацію’, є суттєвим».
Під час презентації у Мадриді, Ігор Когут, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, коментуючи вплив європеїзації на ухвалення державних рішень, зазначив: «Українські політики дуже багато рішень ухвалюють зі словом «Європа» на вустах, але реально переслідують зовсім інші, корпоративні інтереси. Через це процес європеїзації інститутів, процедур та політичної культури виглядає радше віртуальним явищем. Європеїзація не стала домінантою реформ, процесів де-совєтізації, ціннісної переорієнтації суспільства на європейські демократичні традиції поваги до прав людини, її гідності та свободи. Через це ми все ще на роздоріжжі. Багатовекторна зовнішня політика президента Кучми повертається».
Оцінюючи дослідження Ігор Когут зазначив, що вкрай важливими є як розділи, що вивчають сучасний стан розвитку парламентаризму в Європейському Союзі, так і емпіричні дослідження українського досвіду й рекомендації для реалізації парламентської реформи в Україні. Також він додав, що нові європейсько орієнтовані ініціативи в українському суспілсьтві все ж є, і з’являються нові, ілюструючи це прикладом діяльності Української школи політичних студій – спільної програми Лабораторії законодавчих ініціатив та Ради Європи.
Презентація у Лондоні було організована Центром європейських реформ (Centre for European Reforms) та Українським товариством Оксфордського Університету, у Мадриді – Фундацією міжнародних відносин та зовнішнього діалогу (FRIDE). Участь у дискусіях взяли представники аналітичних європейських центрів та академічних інституцій, владних органів, дипломати та медіа. Обидва заходи стали другим етапом у серії публічних обговорень з даної теми «європеїзації» українського парламентаризму . Нагадаємо, що перша дискусія відбулась у рамках конференції «Парламентські читання», яка відбулась на початку жовтня 2010 року у стінах Національного університету «Києво-Могилянська академія». Підсумкова дискусія з презентацією україномовної версії дослідження відбудеться у рамках спільного круглого столу з Комітетом Верховної Ради України з питань європейської інтеграції у листопаді 2010 року.
Проект «Чому ‘Європа’ має значення» є результатом співпраці Лабораторії законодавчих ініціатив, Центру європейських реформ (Centre for European Reforms, Великобританія) та Фундації міжнародних відносин та зовнішнього діалогу (FRIDE, Іспанія), що реалізовується за підтримки Європейської програми Міжнародного Фонду «Відродження».
