4-5 жовтня 2007 року Міжнародним фондом Відродження, Московським центром Карнегі та Лабораторією законодавчих ініціатив за фінансової підтримки Мережевої програми Схід-Схід: партнерство без кордонів було проведено дослідницький семінар «Незалежний моніторинг виборів на пострадянському просторі: Україна, Росія та інші країни регіону в порівняльному аспекті».
Захід мав на меті обмін досвідом та методикою проведення моніторингу під час виборів у країнах-учасницях семінару (Вірменія, Молдова, Росія, та Україна), аналіз сучасних тенденцій у виборчих процесах та потенційних шляхів вирішення проблем виборців, удосконалення методологічного інструментарію для підвищення ефективності моніторингу виборів, особливо в регіонах.
Програма заходу передбачала проведення двох блоків обговорення, в тому числі і візит до м. Чернігова для зустрічі з представниками місцевих громадських організацій, що були задіяні у моніторингу позачергових парламентських виборів 2007 – Чернігівського представництва Громадської мережі ОПОРА та громадської акції «Чернігівський монітор». В ході зустрічей основна увага приділялася регіональним аспектам моніторингу виборів та зв’язку між місцевим та національним рівнями спостереження.
Обговорення було присвячено таким аспектам моніторингової діяльності у період виборів:
-
Стратегії ідентифікації та швидкого реагування на порушення в день виборів:
Олександр ЧЕРНЕНКО (Комітет виборців України) констатував покращення умов проведення моніторингу виборів, а також тенденцію до підвищення рівня впливу самого факту моніторингу на хід виборчого процесу: реагування влади на повідомлення та висновки спостерігачів та кооперацію між державними органами і експертами з виборчого моніторингу.
-
Основним методикам моніторингу рівного доступу до медіа та реклами:
Олександр ЧЕКМИШЕВ (Комітет рівного доступ, Україна) наголосив на особливостях методики ОБСЄ з виявлення та реагування на факти використання прихованої політичної реклами під час виборів, що можна оптимізувати лише при наявності чіткого розуміння так званого «неписаного» договору між політичними та журналістськими колами.
Армен ЗАКАРЯН (Єреванська школа політичних студій, Вірменія) звернув увагу на особливості моніторингу ЗМІ у Вірменії, де пріоритетним постає питання не просто у рівному доступі політичних сил до медіа, а у причині констатованої і очевидної нерівності, коли просто технічний моніторинг преси не відповідає викликам вірменського суспільства. В решті решт на пострадянському просторі виникає ситуація, коли кожна політична сила «підпорядковує» собі певну кількість медійних одиниць, що створює неформальну, невнормовану рівність між всіма політичними гравцями.
Наталія КОСТЕНКО (Академія Української преси, Україна) приділила увагу методологічним аспектам моніторингу медіа, серед яких співставлення особливостей передвиборчого медійного простору з такими основними критеріями: ступенем збалансованості інтерпретації подій, рейтингом уваги до конкретної політичної сили, доступом до медіа-простору та типом новин про того чи іншого політичного гравця. При цьому було презентовано результати дослідження ЗМІ у період позачергових виборів, здійсненого Інститутом соціології НАН та Академією української преси.
-
Ідентифікації та впливові використання адміністративного ресурсу на результати виборів:
Олександр ЛОМАКО (Громадська мережа ОПОРА, Україна) окреслив основні особливості використання адміністративного ресурсу на позачергових виборах до Верховної ради та наголосив на суттєвому спаді такої практики, зведення її до поодиноких випадків, що констатувалося як елемент поступу на шляху до втілення демократичних стандартів.
Віорел ЧЕБОТАРУ (Інститут політичних досліджень, Молдова) звернув увагу на практику співставлення виборчого процесу з демократичними стандартами, коли саме поняття стандарту виборів немає чіткого окреслення, тому важливими моментами, моніторингу, в тому числі і використання адміністративного ресурсу, визначалися: моніторинг самих стандартів, моніторинг законодавства стосовно стандартів, а вже потім моніторинг відповідності виборчого процесу цим стандартам.
Микола ПЕТРОВ (Московський центр Карнегі, Росія) виділив дві моделі використання адміністративного ресурсу: позитивний та негативний адміністративний ресурс. У першому випадку використання адміністративного ресурсу всіма політичними гравцями зрівноважує та збалансовує саму систему впливу на хід виборчого процесу, а в другому – доступ до важелів впливу має лише одна сторона, що суттєво викривляє картину голосування.
Тематика використання адміністративного ресурсу була особливо актуальною у в ході виступів регіональних експертів з України. Дементій БЄЛИЙ (Херсонське представництва КВУ, Україна) зазначив тенденцію перетворення класичної практики використання адміністративного ресурсу в Україні на фарс, і як результат, зниження його впливу; Михайло ШЕЛЕП ( Центр політичного менеджменту та виборчого консалтингу, м. Луцьк, Україна)констатував активізацію саме непрямого адміністративного ресурсу.
-
Основним аспектам продукування ефективних та своєчасних моніторингових звітів:
Григорій ГОЛОСОВ (Міжрегіональна електоральна мережа підтримки в Росії) підняв актуальне питання доступу до результатів попередніх виборів. В силу відсутності постійного доступу до них в Росії було створено незалежну базу даних, що акумулює різні параметри виборчого процесу в Російській федерації і уможливлює прослідковування тенденцій електоральної поведінки.
Ілько КУЧЕРІВ (Фонд «Демократичні ініціативи», Україна) презентував результати Exit-poll, проведеного на позачергових виборах до верховної ради і констатував важливість такої практики для виявлення відхилень від офіційних результатів у контексті моніторингу фальсифікацій.
Віорел ЧЕБОТАРУ (Інститут політичних досліджень, Молдова) наголосив на стратегічному значенні Exit-poll на пострадянському просторі, коли за умов використання коректної методики такого роду дослідження дають можливість, хоч і неформально, але верифікувати результати виборів.
-
Взаємозалежності між національним та регіональними процесами виборчого моніторингу:
Олексій ТАРАСОВ (Організація з прав людини, м. Чернігів, Україна) констатував стратегічну важливість спостереження за виборами на регіональному рівні, адже перевірка та координація цього процесу згори не дає повноцінної картини. Наголошувалося також на важливості постійного моніторингу у позавиборчий період, що дає змогу виявляти тенденції майбутнього виборчого процесу.
Юлія ШЕВЧЕНКО (Міжрегіональна електоральна мережа підтримки в Росії) зазначила пріоритетне значення розробки методичних посібників і рекомендацій на централізованому рівні та їх пристосування до регіональної специфіки.
Вінцем обговорення стали пропозиції щодо перспектив співробітництва на пострадянському просторі для покращення методологій проведення моніторингу виборів:
Микола ПЕТРОВ (Московський центр Карнегі, Росія) запропонував три напрями майбутнього співробітництва: проведення моніторингу поряд із глибоким його аналізом; використання принципу «поверх кордонів», коли моніторингова діяльність стане регіональною, а не буде чітко обмежуватися кордонами держав; та написання колективного дослідження з тематики досвіду і практики проведення виборів на пострадянському просторі, що акумулювало б всі зрушення та зміни електоральної сфери після 1989 року.
Віорел ЧЕБОТАРУ (Інститут політичних досліджень, Молдова) висунув пропозицію стосовно роботи у напрямку уніфікації розуміння концептуальних засад проведення виборів, в тому числі і виборчих стандартів.
Теван ПОГОСЯН (Міжнародний цент людського розвитку, Вірменія) наголосив на перспективі співпраці у сфері адаптації виборчого законодавства в тому числі до європейських стандартів, проведення транскордонного медіа- та фінансового моніторингу для якнайширшого розуміння політичних процесів на пострадянському просторі.
Денис КОВРИЖЕНКО (Лабораторія законодавчих ініціатив) звернув особливу увагу на фінансовий моніторинг, особливо в контексті співробітництва на пострадянському просторі, а також на роботу по вдосконаленню виборчого законодавства.
Учасники семінару висловили намір створити асоціацію експертів з моніторингу виборів на пострадянському просторі для подальшого співробітництва над створенням інформаційної та аналітичної бази щодо розвитку пострадянських виборчих систем.
