Читаєте: Міжнародна конференція: «Кваліфікований правовий захист громадянина: принципи правової держави як складова частина європейської політичної ідентичності»

Міжнародна конференція: «Кваліфікований правовий захист громадянина: принципи правової держави як складова частина європейської політичної ідентичності»

8 лютого 2007 року Лабораторією законодавчих ініціатив спільно із Фондом Конрада Аденауера та Німецьким Фондом Міжнародного Правового Співробітництва під патронатом Верховного Суду України було проведено  міжнародну конференцію «КВАЛІФІКОВАНИЙ ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ ГРОМАДЯНИНА: ПРИНЦИПИ ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ».

Завданням конференції було обговорити проблеми правового захисту громадян України в умовах наближення країни до європейських стандартів. Основні питання, на яких зосередили увагу учасники конференції, стосувалися сучасних проблем кваліфікованого захисту прав людини, гарантій доступу українських громадян до органів юстиції, забезпечення незалежного, прозорого та своєчасного розслідування, юридичного захисту підприємств, надійності провадження та підвищення довіри до правосуддя.

Під час конференції відомі експерти з України та Німеччини обмінялися думками щодо принципів правової держави як складової європейської політичної ідентичності, проблем реформування правової системи України та її наближення до європейських правових стандартів, а також пріоритетних цілей та складнощів такого реформування.

Ніко ЛАНГЕ (керівник Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні) підкреслив важливість розбудови правової держави в Україні та наголосив на необхідності обговорення напрямів та перспектив цього процесу у науковому середовищі.

Віктор КРИВЕНКО (Голова Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України) акцентував увагу на проблемі низького рівня довіри громадян до суду, зауваживши, що суддя має бути кваліфікованим, справедливим, неупередженим та не піддаватися зовнішньому тиску.
Розглянувши питання правової держави в контексті процесу європейської інтеграції, Ігор КОГУТ (Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив) зазначив, що наближення до європейських правових стандартів є лейтмотивом діалогу між Україною та європейською спільнотою, а також підставою для політичної оцінки нашої держави.

Маттіас ГАРТВІГ (Інститут іноземного публічного і міжнародного права ім. Макса Планка, м. Гейдельберг/Німеччина) окреслив основні тенденцій поширення концепції правової держави та її принципів, а також їхній вплив на правові системи демократичних країн, зокрема, Німеччини.

Микола КОЗЮБРА (завідувач кафедри державно-правових наук Києво-Могилянської академії, професор, доктор юридичних наук, суддя Конституційного суду у відставці) проаналізував проблеми, що виникають у процесі реалізації принципів правової держави в Україні, наголосивши на необхідності сприяти поширенню моделі нового праворозуміння в суспільстві, реалізації демократичного принципу „захисту меншості від свавілля більшості”, забезпеченню законності управління тощо.

 На думку Юргена ТОМАСА (колишнього керівника управління Міністерства юстиції Німеччини), однією з основних засад правової держави є право на доступ до суду та чесне судове провадження як основи довіри до юстиції, а умовами його реалізації – належне кадрове та фінансове забезпечення.

 У своєму виступі Євген ЗАХАРОВ (Голова Правління Української Гельсінської спілки з прав людини, співголова Харківської правозахисної групи) визначив основні напрями співпраці адвокатів та правозахисних організацій у сфері захисту прав людини.

Микола САВЕНКО (професор, кандидат юридичних наук, суддя Конституційного Суду України у відставці) запропонував розглядати систему правового захисту громадянина в широкому сенсі, концептуально проаналізувавши матеріальний та процесуальний аспекти нормативної основи даного питання.

Роман РОМАНОВ (директор програми «Верховенство права» Міжнародного фонду «Відродження») виділив основні проблеми функціонування суб’єктів забезпечення кваліфікованого правового захисту (судових інституцій, прокуратури, правозахисних організацій, адвокатури), а також наголосив на відсутності механізмів забезпечення безоплатної правової допомоги.

 Штефані Рікарда РООС (Фонд Конрада Аденауера, Програма з розвитку правової держави в Південно-Східній Європі) окреслила проблеми, з якими зіштовхнулися Румунія та Болгарія під час реалізації принципів правової держави у національному законодавстві, та шляхи використання досвіду цих країн при реформуванні правової системи в Україні.

Генадій РИЖКОВ (Німецький Фонд Міжнародного Правового Співробітництва) розглянув проблеми, пов’язані з реалізацією в Україні таких принципів правової держави як право на звернення до суду, яке повинно включати наявність реальних механізмів його реалізації, право бути заслуханим у суді, право на законного суддю, а також наголосив на необхідності створення в Україні незалежних судових інстанцій, розвантаження касаційних інстанцій та новому варіанті регулювання статусу державних службовців.

Юрій ЗАЙЦЕВ (Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини) проаналізував специфіку судових позовів до Європейського суду з прав людини проти України, зазначивши, що системне вирішення проблем вітчизняної правової системи, пов’язаних із некваліфікованістю правового захисту, можливе лише за умови узгодженої взаємодії законодавчих основ, судової  та адміністративної практик.

 Як зазначив Анатолій СЕЛІВАНОВ (Постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України, професор, доктор юридичних наук), неправильним є ототожнення функціонування судів та діяльності конкретних суддів, системи права та системи законодавства; тому передумовою вдосконалення правової системи є вдосконалення системи права, а реальним механізмом цього може стати закріплення права на індивідуальні звернення до Конституційного Суду.

Борис ПОЛЯКОВ (суддя Вищого господарського суду, професор, доктор юридичних наук) розглянув перспективи реформування господарського судочинства в Україні.

Роман КУЙБІДА (заступник Голови Центру політико-правових реформ) звернув увагу на створення єдиного державного реєстру судових рішень та реформування системи адміністративних судів в Україні.

У конференції також взяли участь інші поважні науковці, юристи-практики, представники громадських організацій та аналітичних центрів.

Інші новини

Підписуйтеся на розсилку з актуальною аналітикою від ЛЗІ
Так Ви зможете першими дізнаватися про наші новини і нові аналітичні продукти
62
%