Керівник напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив Євген Крапивін долучився до правозахисних діалогів «Реформи прав людини, необхідні нам для вступу в ЄС»
У фокусі заходу були питання щодо вдосконалення механізмів у сфері прав людини в Україні; впливу рішень, ухвалених ЄСПЛ Європейський суд з прав людини. проти України, на формування вимог з боку ЄС; наскільки український уряд готовий до виконання таких рішень, а суспільство — може і має зробити, щоб забезпечити контроль за цим процесом.
ЛЗІ долучилася до дискусійної панелі на тему «Коли затримуватимуть по-європейськи?». Адже незаконні затримання — серйозна проблема в Україні. Лише за останні півтора року ЄСПЛ зобов’язав державу виплатити понад 1,4 млн євро за порушення статті 5 Європейської конвенції з прав людини — права на свободу та особисту недоторканність.
Євген Крапивін зауважив, що лише за І квартал цього року було ухвалено 17 рішень Європейського суду з прав людини за статтею 5 ЄКПЛ Європейська конвенція з прав людини. , а це третина від загальної чисельності. Ключові порушення при затриманнях залишаються незмінними: позбавлення свободи не на підставі судового рішення; ухвалення рішення про тримання під вартою без зазначення строку такого тримання; відсутності будь-яких підстав, наведених судом у рішенні про надання дозволу на тримання під вартою; затримки зі звільненням особи з-під варти; затримки зі складанням протоколу про затримання; відсутності правових підстав для арешту без попереднього рішення суду тощо.
У чому ж фактично полягає проблема? Адже на рівні Кримінального процесуального кодексу врегульовано і процедуру затримання, і порядок застосування запобіжних заходів, і їх продовження.
Окремо Євген зазначив про систему Custody Records Система електронної фіксації всіх дій, що відбуваються із затриманими особами. , що доволі масштабно розвивається останні роки. Проте вона не охоплює усі «сірі» зони, де слідчо-оперативні підрозділи можуть намагатись у позапроцесуальний спосіб отримати інформацію для подальшої роботи, що нерідко супроводжується ізоляцією від правничої допомоги, повідомлення рідних, супроводжується психологічним тиском і неналежним поводженням. Система уже понад 5 років активно впроваджується в органах Національної поліції, втім наразі бракує комплексної оцінки її результативності, впливу на проблему загалом. Тож питання проведення такої оцінки має бути пріоритетним для фахівців у цій сфері, тим паче в контексті європейської інтеграції це питання порушується.
Безумовно, задля досягнення відчутних змін у всіх аспектах, повʼязаних із правами людини, важливими є комплексне удосконалення механізмів верховенства права та забезпечення правопорядку в Україні. Сприяти та експертно підтримувати державні інституції на цьому шляху — одне з ключових завдань для Лабораторії, саме тому ми почали поглиблено працювати з темою прокуратури та правопорядку.
