Демократичне врядування та утвердження верховенства права є важливими складниками євроінтеграції, а також — нашої безпеки та обороноздатності у довгостроковій перспективі. Лабораторія законодавчих ініціатив послідовно відстоює ці цінності і працює задля їх впровадження в українських державних інституціях. Тому у складі делегації українських неурядових організацій ЛЗІ взяла участь у Першому додатковому засіданні з людського виміру від Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). Україну представили заступник виконавчої директорки ЛЗІ з аналітичної роботи Олександр Заславський, директор Українського парламентського інституту Ігор Когут, адвокаційна менеджерка з європейської інтеграції Центру прав людини ZMINA Анастасія Даців, директорка «Detector Media» Галина Петренко.
Вступ до ЄС вимагає впровадження інституційних реформ та прозорих законодавчих змін за участі громадянського суспільства. Відповідальність за це лежить на українському Парламенті, на роботу якого безумовно впливає низка обставин воєнного часу. У межах панельної дискусії «Парламентське законотворення: Україна між війною та європейською інтеграцією» ЛЗІ спільно з іншими обговорювали, як парламентські процедури адаптуються під час війни, зберігаючи при цьому прозорість та підзвітність. Також обмінювалися думками щодо ролі громадянського суспільства у підтримці якості законодавства, приведення законодавства у відповідність до acquis ЄС та незалежного моніторингу.
Олександр Заславський наголосив, що Верховна Рада IX скликання працювала в умовах повномасштабної війни довше, ніж у мирний час, і пройшла кілька етапів трансформації. Перші місяці характеризувалися надзвичайною швидкістю прийняття рішень та винятково високим рівнем законодавчої активності і політичної єдності.
Особливу увагу слід приділити зміцненню спроможності Парламенту функціонувати в умовах постійних викликів у сфері безпеки та при цьому просуватися на євроінтеграційному шляху — це зауважив Ігор Когут. Серед важливих напрямів — розвиток парламентської служби та реалізація Дорожньої карти для демократичних інституцій разом із рекомендаціями Європейської комісії щодо розширення.
Тобто, незважаючи на процедурні перешкоди, Верховна Рада значною мірою пристосувалася до умов тривалої війни і, попри очевидні труднощі, продовжує працювати. Що ж допоможе Парламенту досягнути сталості в українських реаліях:
- Повноцінне впровадження методології оцінки законодавчого впливу законопроєктів в комплексі із інструментами пост-законодавчого контролю, а також методики гендерно-правової експертизи законодавчих ініціатив.
-
Прийняття закону про посилення етичних стандартів для парламентарів.
- Актуалізація пріоритетів щодо подальших кроків, зокрема, прийняття нової Постанови щодо парламентської реформи.
- Передбачення в Регламенті Верховної Ради спеціальних процедур і механізмів на випадок потреби працювати в екстремальних (зокрема воєнних) умовах.
Ці рекомендації ЛЗІ сприятимуть послідовному вдосконаленню законотворчої роботи, а також ефективному законодавчому супроводу євроінтеграції. У цьому процесі важливими є відкритість Парламенту до взаємодії та діалогу з громадянським суспільством.
Попри безпекові ризики, повʼязані з воєнним станом, Верховна Рада все ж стає відкритішою, однак це відбувається поступово і досі не досягло довоєнного рівня.
Довідково
Додаткові засідання з людського виміру слугують платформою для обміну думками між державами-учасницями Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), інституціями ОБСЄ, міжнародними організаціями, громадянським суспільством та іншими зацікавленими сторонами з метою обговорення виконання конкретних зобов’язань ОБСЄ у людському вимірі. У 2026 році ОБСЄ проведе три такі засідання. Перше засідання було присвячене загрозам демократичній законотворчості, ролі превентивних запобіжних заходів, внеску громадянського суспільства та незалежного нагляду, а також важливості судового контролю та підзвітності протягом усього законодавчого процесу.
Серія засідань організована Організацією з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ)/Бюро демократичних інституцій і прав людини (БДІПЛ). Обговорення «Парламентське законотворення: Україна між війною та європейською інтеграцією» відбулося за підтримки Нідерландського Гельсінського Комітету.
