26 лютого 2007 року (понеділок) Лабораторія законодавчих ініціатив спільно із Комітетом Верховної Ради України з питань європейської інтеграції та Фондом Конрада Аденауера у Верховній Раді України провели круглий стіл “УКРАЇНА – ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ: НАПЕРЕДОДНІ УКЛАДЕННЯ НОВОГО БАЗОВОГО ДОГОВОРУ”.
Завданням круглого столу була оцінка повноти та якості виконання Плану дій “Україна – Європейський Союз” у контексті виконання Україною своїх зобов’язань щодо забезпечення демократії, верховенства права та прав людини, а також обговорення перспективи укладення нового базового договору між Україною та ЄС. Організатори запропонували учасникам обговорити проблеми, що стосуються виконання Україною зобов’язань по таким напрямкам як розбудова демократії, забезпечення принципу верховенства права, дотримання прав людини та основних свобод.
На обговорення було винесено такі питання:
-
Демократія, верховенство права, права людини: оцінка виконання Плану дій „Україна – Європейський Союз”
-
Нова поглиблена угода між Україною та ЄС: законодавчі та політичні виклики
Особливий акцент у ході обговорення було зроблено на оцінці кроків, уже здійснених для імплементації положень Плану дій, проблемі визначення формату нової угоди між Україною та ЄС, а також внутрішніх перетвореннях, які необхідно здійснити для підвищення ефективності процесу європейської інтеграції надалі.
У круглому столі взяли участь більше 90 учасників, серед яких: народні депутати України, представники Міністерства закордонних справ України, Кабінету Міністрів України, Секретаріату Президента України, посольств Німеччини Польщі, Королівства Швеції в Україні, експерти та представники аналітичних інституцій та інші.
У своїй вітальній промові Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор КОГУТ запропонував учасникам розглянути законодавчий контекст процесу європейської інтеграції, оцінити готовність України здійснювати подальший поступ до Європейського Союзу та подискутувати щодо змісту нової угоди між, яку незабаром буде укладено на заміну Плану дій „Україна – ЄС”.
Ніко ЛАНГЕ, керівник Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні, наголосив на необхідності визначити подальші вектори співпраці між Україною та ЄС, а також зазначив, що для наближення до стандартів ЄС необхідним є не лише виконання зовнішніх критеріїв, а й слідування критеріям, визначеним самостійно державою для себе, оскільки це сприятиме реальній демократизації та утвердженню принципу верховенства права.
Наталія ПРОКОПОВИЧ, народний депутат України, Голова Комітету Верховної Ради України з питань Європейської інтеграції, прозвітувала про основні напрями виконання положень Плану дій, окресливши коло проблем, які ще необхідно вирішити, а саме: узгодження національного та загальноєвропейського законодавства, утвердження ринкових відносин та створення зони вільної торгівлі, боротьба з корупцією та організованою злочинністю, судова реформа тощо.
Як зазначив Ігор ДІР, в. о. директора Департаменту Європейського Союзу Міністерства закордонних справ України, член делегації України для участі у переговорах з Європейським Союзом щодо укладення нового базового договору між Україною та Європейським Союзом, політичний блок положень Плану дій, по-перше, покликаний визначити пріоритети співробітництва між Україною та ЄС, а по-друге – є одним із копенгагенських критеріїв, який необхідно виконати формально. Відповідно засадами його подальшої реалізації мають стати консолідація усіх гілок влади в Україні навколо процесу європейської інтеграції, активне залучення бізнесу – словом, створення реального політичного та економічного підґрунтя для подальших перетворень.
Експерт Лабораторії законодавчих ініціатив Денис КОВРИЖЕНКО оцінив виконання Україною положень політичного блоку Плану дій, визначив основні перешкоди їх успішній імплементації (відсутність ефективної взаємодії між зацікавленими сторонами щодо виконання, неконкретизованість положень та відсутність стратегії виконання, нереалістичність строків здійснення заходів, абстрактність вимог до відповідальних виконавців, відсутність чітких критеріїв оцінки виконання та відповідальності за невиконання), а також окреслив загальні напрями та назвав конкретні кроки, необхідні для подальшого наближення до європейських стандартів, а саме: реформування чинного законодавства, проведення комплексних реформ (адміністративної, місцевого самоврядування, інституту адвокатури, прокуратури, публічної служби), посилення прозорості діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування та правоохоронних органів, забезпечення виконання рішень Європейського суду з прав людини, ефективна боротьба з корупцією тощо.
На думку Йоганнеса РЕГЕНБРЕХТА, постійного представника Посольства Німеччини в Україні, для подальшої реалізації положень Плану дій необхідно: провести реформи судової системи та системи правоохоронних органів, вирішити конфлікт повноважень між різними центрами влади на конституційному рівні, відмовитись від практики імперативного мандату, забезпечити свободу засобів масової інформації, а головне – виробити спільне бачення усіма гілками влади реформ в Україні.
Валерій ЧАЛИЙ, Заступник генерального директора Українського центру економічних та політичних досліджень ім. О. Разумкова, наголосив, що за своєю природою План дій є допоміжним інструментом політичної інтеграції, а тому виконання передбачених його положеннями заходів не є виконанням самого Плану, оскільки певні заходи можуть зашкодити інтеграційному процесу. Основні проблеми, що обумовлюють неналежне виконання Україною Плану дій, пов’язані з протистоянням в середині владних структур, низьким рівнем кадрового забезпечення, частою зміною політичних завдань, а також відсутністю координаційного органу, відповідального за стратегічне планування процесу європейської інтеграції.
Вадим ТРЮХАН, начальник відділу департаменту Європейського Союзу Міністерства закордонних справ України, член делегації України для участі у переговорах з Європейським Союзом щодо укладення нового базового договору між Україною та Європейським Союзом, підкреслив важливість пошуку компромісу між змістом нового базового договору, що визначить природу співпраці України з ЄС, та європейською політикою сусідства. Оскільки остання є лише допоміжним та тимчасовим інструментом політики розширення, Україна повинна прагнути закласти у новому договорі базу для політичної асоціації та економічної інтеграції до ЄС у майбутньому.
Віце-президент Інституту європейської інтеграції, Член Науково-експертної ради при Комітеті Верховної Ради України з питань європейської інтеграціїГеннадій ДРУЗЕНКО підкреслив, що умовою ефективності нової угоди між Україною та ЄС є усвідомлення цілей подальшої співпраці, а тому зміст цього документу повинен бути ретельно продуманий та стосуватися ключових сфер не лише політичного, а й економічного життя України.
Захід відбувався 26 лютого 2007 року (понеділок) з 14.30 до 17.30 год. у приміщенні Верховної Ради України за адресою: вул. Грушевського 18/2, кім. 12. (2-й поверх).
Аналітичні матеріали, підготовлені експертами Лабораторії законодавчих ініціатив до круглого столу
