Читаєте: Круглий стіл “Проблеми вдосконалення інституційних механізмів європейської інтеграції України”

Круглий стіл “Проблеми вдосконалення інституційних механізмів європейської інтеграції України”

6 липня 2005 року у Верховній Раді України відбувся круглий стіл, організований громадською організацією “Лабораторія законодавчих ініціатив” спільно з Комітетом Верховної Ради з питань європейської інтеграції за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні. Захід було присвячено питанням створення в Україні ефективних інституційних механізмів європейської інтеграції. Основна увага учасників круглого столу була зосереджена на оцінці сучасного стану інституційного забезпечення європейської інтеграції, його актуальних проблем, а також на визначенні оптимальних шляхів вдосконалення механізмів впровадження та координації європейської політики.

На обговорення учасників круглого столу було винесено два основних питання:

  • Інституційні механізми європейської інтеграції України: сучасний стан і актуальні проблеми
  • Перспективи вдосконалення механізмів реалізації європейської політики України

До круглого столу експертами Лабораторії законодавчих ініціатив було підготовлено аналітичну доповідь, в якій розкрито бачення ключових проблем інституційного забезпечення європейської інтеграції, та висвітлено можливі шляхи його вдосконалення. В процесі підготовки аналітичної доповіді використано досвід країн Центральної та Східної Європи щодо вирішення інституційних питань реалізації європейської політики.

У роботі круглого взяли участь близько 70 спеціалістів з відповідної проблематики, зокрема: народні депутати – О. Зарубінський – в.о. Голови Комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції, Г. Удовенко – Голова Комітету Верховної Ради з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин; Радник Прем’єр-міністра України з питань європейської інтеграції Г. Немиря; радник Посольства Словацької Республіки в Україні п. Роман Супек, радник-посланник Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні п. Йоханнес Регентбрехт, другий секретар Посольства Королівства Швеція в Україні п. Бйорн Фагербер; Заступник керівника Департаменту європейської і євроатлантичної інтеграції Секретаріату Президента України В. Трюхан; представники Міністерства закордонних справ (начальник Управління європейської інтеграції І. Дір), Міністерства юстиції (Керівник Управління з питань acquis communautaire Департаменту з питань адаптації законодавства О. Омельченко), Міністерства економіки та з питань європейськї інтеграції (заступник начальника Управління європейської інтеграції Л. Журавльова), провідні вітчизняні експерти (І. Коліушко, В. Нанівська, Д. Луценко, Г. Друзенко) та ін.

Модераторами круглого столу виступили Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив І. Когут та експерт Лабораторії Г. Асланян. Участь у відкритті та закритті заходу взяли в.о. Голови Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції О. Зарубінський та Керівник Представництва Фонду Конрада Аденауера п. Ральф Ваксмут.

Під час обговорення більшість учасників круглого столу погодилися, що головною проблемою системи інституційного забезпечення європейської інтеграції України залишається відсутність ефективної координації в цій сфері, недостатнє кадрове забезпечення процесу європейської інтеграції (особливо у сфері адаптації законодавства), а створена в період 1998-2004 років система виявила свою неефективність і потребує суттєвого вдосконалення. Як слушно висловився народний депутат О. Зарубінський, на теперішньому етапі акцент повинен ставитися не на кількості органів, відповідальних за європейську інтеграцію України, а на створені чіткої системи взаємодії між “низовими” відомствами за умови забезпечення ефективної координації їх діяльності.

І. Дір відзначив, що досі в Україні органи, відповідальні за європейську інтеграцію, створювалися “окремо під кожне завдання”. Крім того, планування євроінтеграційної політики відбувалося “за залишковим принципом”. Досить схожими були й висновки Г. Друзенка, який зауважив, що за рівнем інституційного забезпечення європейської інтеграції Україна істотно відстає від країн Центральної Європи та Туреччини.

Найбільш гостра дискусія під час круглого столу розгорнулася з приводу подальшої перспективи розбудови інституційних механізмів впровадження європейської політики, зокрема, щодо необхідності створення спеціалізованого органу виконавчої влади в цій сфері. Поряд з позицією І. Коліушка про потребу в такому органі прозвучала думка Г. Немирі щодо недоцільності нагромадження додаткових структур, відповідальних за вироблення та реалізацію європейської політики. На думку останнього, раціональним виходом з теперішньої ситуації є розформування неефективних органів та розширення відповідних повноважень органів, які було створено згідно з Угодою про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС. Водночас, думки учасників дискусії співпали щодо необхідності передачі головних координаційних повноважень з питань європейської політики Кабінету Міністрів України за умови здійснення особистого контролю за ефективністю діяльності зазначених структур Прем’єр-міністром.

Серед іншого, можна відмітити думки учасників щодо необхідності інституційного забезпечення процесу інформування української громадськості щодо стану відносин з ЄС та можливих наслідків, що очікують на нашу державу за умови поглиблення двостороннього співробітництва.

Узагальнивши позиції учасників круглого столу, можна зробити наступні висновки:

  1. Функціонування низки структур у галузі європейської інтеграції, створених свого часу згідно з Указами Президента України (Державна рада з питань європейської і євроатлантичної інтеграції України, Уповноважений України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції, Національна рада з питань адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу), видається сьогодні недоцільним.
  2. Питання створення єдиної координаційної структури, яка формувала би стратегію відносин України з ЄС та відповідала би за ефективність її впровадження, досі залишається актуальним. Причому, таке утворення має діяти на базі органів виконавчої влади, а саме – Кабінету Міністрів України. Крім того, слід ґрунтовно проаналізувати роботу структурних підрозділів центральних органів виконавчої влади з питань європейської політики з метою визначення проблем з інституційним забезпеченням на «низовому» рівні.
  3. Необхідно розширити компетенцію Комітету ВРУ з питань європейської інтеграції з метою забезпечення належного парламентського контролю за впровадженням європейської політики.
  4. В Україні має бути створено ефективний механізм інформування громадськості щодо питань європейської інтеграції.

Матеріали круглого столу буде опубліковано у черговому номері журналу “Часопис ПАРЛАМЕНТ”, який розповсюджуватиметься серед народних депутатів України, державних та недержавних інституцій, що займаються питаннями європейської інтеграції, посольств європейських країн, найбільших бібліотек та бібліотек вищих навчальних закладів. Це сприятиме ознайомленню з ідеями та думками, що пролунали на заході, серед широкого кола громадськості, осіб, відповідальних за формування та втілення державної політики у відповідній сфері.

Інші новини

Підписуйтеся на розсилку з актуальною аналітикою від ЛЗІ
Так Ви зможете першими дізнаватися про наші новини і нові аналітичні продукти
62
%