30 листопада 2010 року у залі засідань Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції Лабораторія законодавчих ініціатив провела круглий стіл «Поглиблення співпраці між Україною та ЄС: ключові виклики для парламенту та уряду». У заході взяли участь народні депутати України, працівники Апарату Верховної Ради та секретаріатів парламентських комітетів, представники уряду та інших органів виконавчої влади, експерти з провідних аналітичних центрів та громадських організацій, наукових інституцій, представники ЗМІ, дипломати.
Під час круглого столу відбулась презентація аналітичного звіту «ЧОМУ ЄВРОПА МАЄ ЗНАЧЕННЯ. «Європеїзація» законодавчого процесу та парламентських практик в Україні». Основна увага даного дослідження приділена питанням впливу процесів «європеїзації» на розвиток українського парламентаризму та законодавчу діяльність Верховної Ради України. Аналіз охоплює три основні сегменти: (і) розвиток парламентських процедур та практик під впливом європейських парламентських традицій, (іі) інституційні та процедурні перетворення, що виникли у законодавчому процесі у зв’язку зі здійсненням адаптації українського законодавства до права ЄС (acquis communautaire), а також (ііі) «європеїзацію» процесу формування політики та роль «європейського аргументу» у законотворенні. Авторами аналітичного огляду стали: Анжела Євгеньєва (Директор з розвитку Лабораторії законодавчих ініціатив) та Денис Ковриженко (Директор правових програм Лабораторії законодавчих ініціатив.
Відкрив круглий стіл Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут. Говорячи про «європеїзацію» української політики він відзначив:
Також Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив відзначив, що проведена робота по підготовці аналітичного звіту «Чому Європа має значення» стала продовженням ще однієї ключової для України теми – розробки концепції та втілення реформи українського парламентаризму. Тож дані напрями варто розглядати у контексті більш загальних інституційних змін. Крім того, при аналізі «європеїзації» вітчизняної політики важливо враховувати, наскільки парламент залучений до євроінтеграційних процесів та де й у якій мірі можливо це залучення розширити. На завершення Ігор Когут розповів про процес підготовки аналітичного звіту «Чому Європа має значення» та його обговорення у Лондоні та Парижі, що супроводжували дану роботу.
Борис Тарасюк, Голова Комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції, також висловив думку про те, що на сьогодні в українському парламенті бракує уваги зі сторони депутатського корпусу до питань європейської інтеграції, а деякі депутати не до кінця усвідомлюють призначення профільного комітету.
Втім Комітет наразі активно співпрацює з колегами з країн-членів Європейського Союзу і з Європейського Парламенту. Двічі на рік відбуваються засідання комітету парламентського співробітництва, який порівну складається з 16 депутатів Верховної Ради України та 16 депутатів Європарламенту. Проводиться робота й у парламентському вимірі політики Східного партнерства. Нарешті, за словами Бориса Тарасюка, в Комітеті з питань євроінтеграції постійно проходять парламентські і громадські слухання з окремих аспектів взаємин України з ЄС та НАТО.
Також Голова Комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції говорив про нещодавній самміт Україна-ЄС, який, на його думку, може стати поштовхом до більш інтенсивної роботи в напряму лібералізації візового режиму Євросоюзу для України. Крім того, Борис Тарасюк загадав про Резолюція Європарламенту від 25 листопада, яка фактично підтвердила одну з попередніх Резолюцій щодо того, що Україна має право подавати заявку на членство в ЄС:
Разом з тим, згадана Резолюція містила також і критичні зауваження про серйозні «відкати» в сфері демократії і прав людини в Україні.
Томаш Валашек, Директор з питань зовнішньої політики та безпеки Центру європейських реформ (CEP, Великобританія), говорячи про аналітичний звіт «Чому Європа має значення», відзначив:
Експерт погодився з тим, що парламентський процес є важливим елементом у запровадженні європейської ідентичності. Ще одним важливим елементом в даному контексті є демократичні вибори.
Одним з головних питань дискусії під час круглого столу стало визначення адміністративної структури євроінтеграційної політики України. З точки зору Ігоря Коліушка, Голови правління Центру політико-правових реформ, керування даними процесами повинен здійснювати віце-прем’єр-міністр, у розпорядженні якого буде потужний апарат, і який зможе координувати роботу різних міністерств. На думку ж інших учасників (серед яких – Вадим Трюхан, Посол України з особливих доручень) таке керування має реалізовуватися спеціальним центральним органом виконавчої влади (можливо – Міністерством юстиції або ж відповідним державним комітетом).
Геннадій Друзенко, Завідувач Секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції, закликав більш широко дивитись на сучасний стан глобальної політики й розглядати Європейський Союз як один (але не єдиний) центр впливу у світі.
Разом з тим, на його думку, через певний час, за який Європейський Союз ймовірно зможе подолати деякі власні сучасні проблеми, Україна зможе знову повернутися до того, щоб виносити на порядок денний питання про набуття членства у ЄС.
Організаторами круглого столу стали: парламентський Комітет з питань Європейської інтеграції та Лабораторія законодавчих ініціатив у партнерстві з двома провідними європейськими аналітичними центрами – Центром європейських реформ (Centre for European Reforms, Великобританія) та Фундацією міжнародних відносин та зовнішнього діалогу (FRIDE, Іспанія). Проект здійснюється за підтримки Європейської програми Міжнародного Фонду «Відродження».
Текст дослідження англійською:
