21-22 квітня 2008 року у м. Львові відбулася конференція «Взаємодія громадянського суспільства та влади на місцевому рівні», організована Лабораторією законодавчих ініціатив за участі та сприяння Генерального Директорату політичних справ Ради Європи, Європейської Комісії, Фонду Конрада Аденауера та Західно-Українського центру політичних досліджень.
Метою заходу стало обговорення за участі політиків, представників органів місцевого самоврядування, регіональних неурядових організацій та аналітичних центрів, науковців та іноземних фахівців досвіду взаємодії місцевої влади з територіальними громадами та місцевими неурядовими організаціями, а також вироблення конкретних пропозицій щодо підвищення ролі громадськості у процесі прийняття владних рішень на місцевому рівні та прозорості функціонування владних інститутів на місцях.
Під час конференції відбулося обговорення наступних питань:
- Міжнародні стандарти та українська практика взаємодії та співпраці між місцевою владою та громадськими організаціями;
- Шляхи та перспективи підвищення ролі громадськості у процесі прийняття рішень на місцевому рівні;
- Механізми підвищення прозорості влади на місцевому рівні.
Під час урочистого відкриття конференції Ігор КОГУТ, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, окреслив межі подальшого обговорення, закликавши учасників до пошуку тем для діалогу між місцевою владою та громадянським суспільством в Україні, а також наголосивши на важливості такого діалогу для процесів демократичної консолідації. Ніко ЛАНГЕ, Керівник Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні, порівнявши поширені в Європі моделі зв’язку місцевої влади та громадянського суспільства з українським досвідом, підкреслив необхідність усвідомлення ціннісної основи такої взаємодії. Більяна ЗАШОВА, Координатор проектів, відділ НУО та громадянського суспільства, Генеральний директорат політичних справ Ради Європи, зазначила, що можливість долучатися до здійснення влади повинні мати усі учасники політичного процесу, а тому законодавчий орган держави, місцева влада та громадянське суспільство мають постійно співпрацювати з метою вироблення такої політики, яка максимально задовольнятиме потреби та відповідатиме інтересам громадян. Мартін ШІДЕР, Другий секретар, Керівник першого відділу програми допомоги Представництва Європейської Комісії в Україні, визначив співпрацю місцевої влади та громадянського суспільства, що має відбуватися на основі спільно вироблених стратегій, як необхідну умову забезпечення належного врядування та місцевої демократії. Святослав Шеремета, Голова Західно-Українського центру політичних досліджень, Голова управління з питань внутрішньої політики Львівської обласної державної адміністрації, закцентував увагу учасників на тому, що питання активізації діалогу між владою та громадянським суспільством на місцевому рівні є важливим не лише для місцевого, а й для загальнодержавного розвитку, а також побажав учасникам конференції плідної дискусії.
Пленарне засідання розпочав Тарас ВОЗНЯК, Начальник відділу промоції та зовнішніх зв’язків регіону Львівської обласної ради, головний редактор журналу «Ї», який розглянув співвідношення політики, економіки та громадянського суспільство як трьох основних сфер суспільного розвитку, підкресливши важливість продуктивності функціонування третього сектору для усіх цих сфер. Крім того, доповідач порівняв став розвитку громадянського суспільства в Росії, Україні та Білорусії з точки зору свободи та ефективності діяльності та підсумував, що, загалом, умови розвитку НУО в Україні є сприятливими, однак загроза їх залежності від партикулярних політичних інтересів і джерел фінансування часто негативно відображається на результативності ініціатив.
Андрій ПАРУБІЙ, Народний депутат України, нагадав учасникам, що демократична форма правління передбачає безпосередню та представницьку форми народовладдя. Для попереднього розвитку української держави характерним був акцент на представницькій демократії, а механізми прямого народовладдя розвинені не були, що призвело до відчуження громадян від влади на всіх рівнях. За таких умов, необхідно зміцнювати принципи безпосередньої демократії.
Мішель ВІТОН, консультант з етики врядування (Об’єднане королівство Великої Британії та Північної Ірландії), розповіла про позитивний досвід розбудови системи належного врядування Великобританії, Австралії, Канади, а також Польщі та Сербії, який базується на запровадженні стандарту публічного життя. Такий стандарт передбачає дотримання таких принципів як об’єктивність, відкритість, прозорість, законність, чесність, відповідальність та інтегрованість влади. Доповідачка висловила переконання, що ці принципи можуть бути адаптовані до українських реалій з метою оптимізації співпраці місцевої влади та громадянського суспільства.
Денис КОВРИЖЕНКО, експерт Лабораторії законодавчих ініціатив, проаналізував стан третього сектору в Україні, виділив чинники, що перешкоджають забезпеченню співпраці громадянського суспільства та влади на місцях (непрозорість діяльності органів місцевого самоврядування, негативні наслідки запровадження пропорційної виборчої системи на місцевих виборах, залежність місцевих ЗМІ, що перебувають у державній або комунальній власності, від волі спонсорів), а також наголосив на необхідності використовувати зарубіжний досвід при пошуку ефективних форм взаємодії влади та громадськості.
Олександр МОЛОДЦОВ, Керівник інформаційно-аналітичного відділу Фонду сприяння місцевому самоврядуванню (Київ), зауважив, що, в основному, українські політики та експерти апелюють до телеологічної природи держави та громадянського суспільства (тобто розглядають їх як автономні системи), а не намагаються поєднати можливості цих двох сфер. Виходячи з того, що сила громадянського суспільства напряму залежить від сили держави, забезпечення співпраці влади та громадськості є необхідним кроком до демократичної консолідації. Ефективним механізмом такої співпраці є функціонування НУО як суб’єктів муніципального консалтингу – діяльності, яка передбачає надання представниками третього сектору кваліфікованих консультацій органам місцевого самоврядування.
Після завершення закінчення пленарного засідання учасники конференції працювали у секціях. Тема першої секції була сформульована як «Шляхи та перспективи підвищення ролі громадськості у процесі прийняття рішень на місцевому рівні». В рамках заявленої теми обговорювалися такі питання:
- Проблеми залучення громадськості у роботу органів місцевого самоврядування та шляхи його врегулювання;
- Участь громадськості у реформуванні місцевого самоврядування: стан, проблеми та перспективи;
- Місцеві референдуми та інші форми безпосередньої демократії на місцевому рівні: проблеми і напрямки врегулювання.
Модератором першої секції виступив Олександр СОЛОНТАЙ, Голова ВМГО «Фундація регіональних ініціатив».
Основні висновки обговорення стосувалися:
- посилення мережі громадських організацій на місцевому рівні;
- необхідності законодавчого врегулювання діяльності консультативно-дорадчих органів при органах місцевого самоврядування;
- необхідності повсюдного прийняття статутів територіальних громад;
- потреби удосконалення процедури місцевого референдуму.
Учасники секції погодилися, що ефективність діалогу між владою та громадськістю на місцях залежить не лише від бажання влади, а й «якості» НУО, що функціонують на місцях. Дискутивними виявилися питання визначення оптимальної виборчої системи для місцевих виборів у контексті забезпечення політичної відповідальності місцевих органів влади, з’ясування статусу територіальної громади, а також необхідності та обсягу законодавчого регулювання діяльності органів самоорганізації населення.
Тема другої секції звучала так: «Механізми підвищення прозорості функціонування публічної влади на місцях». Під час її обговорення порушувалися такі питання:
- Шляхи посилення зв’язку депутатів місцевих рад з виборцями;
- Основні напрямки підвищення прозорості функціонування органів місцевого самоврядування.
Модератором секції виступив Едуард РАХІМКУЛОВ, Виконавчий директор Програми сприяння парламенту України (Київ).
Лейтмотивом роботи секції став обмін досвідом щодо способів поширення повної та об’єктивної інформації про діяльність місцевої влади. Учасники закцентували увагу на таких моментах:
- Необхідність використання новітніх інформаційних і комунікаційних технологій у процесі забезпечення прозорості діяльності місцевої влади;
- Важливість дотримання вимог прозорості не лише під час ухвалення владного рішення, а й у процесі його виконання;
- Необхідність використання досвіду роботи Ради Європи в Україні (зокрема, щодо створення кодексів етики місцевих посадовців);
- Проблема професійного навчання депутатів місцевих рад.
Рекомендації, вироблені учасниками другої секції у ході обговорення, стосувалися:
- забезпечення звітності депутатів місцевих рад (зокрема – за допомогою можливостей, які відкриває використання мережі Інтернет);
- створення системи відповідальності місцевих посадовців за невчасне або неповне поширення інформації про їхню діяльність;
- розробки універсальних механізмів оприлюднення офіційних рішень влади на рівні району або області;
- забезпечення прозорості формування та використання коштів місцевих бюджетів;
- визначення ролі ЗМІ у системі у системі забезпечення прозорості функціонування місцевих органів влади.
22 квітня 2008 року відбулося обговорення проекту та ухвалення підсумкової Резолюції за результатами конференції. Учасники погодилися, що фінальний документ повинен вмістити пункти, що стосуються:
- реформування системи місцевих виборів в Україні, яке повинно врахувати як необхідність у політичній структуризації українського суспільства, так і потребу персоніфікації влади на місцях;
- врегулювання статусу посадових осіб місцевого самоврядування;
- приведення законодавчого регулювання взаємодії влади та громадськості на місцях у відповідність до вимог Конституції України.
Також під час обговорення проекту Резолюції було наголошено на необхідності врахування специфіки українських політичних реалій при забезпечення взаємодії місцевої влади та громадськості, а також підкреслено важливість диференційного підходу до законодавчого врегулювання такої взаємодії.
Загалом, у конференції взяли участь понад 100 учасників, серед яких – представники місцевих органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, провідні вітчизняні та зарубіжні експерти.
