22 травня 2009 року у м. Київ відбулася конференція «Конституційний лад і консолідація демократії», організована Лабораторією законодавчих ініціатив спільно з Фондом Конрада Аденауера.
У 2009 році відзначається річниця двох визначних подій післявоєнної історії Німеччини – 60-річчя Конституції та 20-річчя падіння Берлінської стіни – між якими знаходяться 40 років історичної відстані. Лабораторія законодавчих ініціатив та Фонд Конрада Аденауера використали ці ювілеї єдності і свободи як привід, щоб нагадати про значення основних прав, демократії та правової державності у Німеччині та в світі, і таким чином створити імпульси для розвитку майбутнього в Україні.
Метою конференції стало обговорення ключових особливостей становлення конституційного ладу на прикладі Німеччини, основних проблем конституційної реформи та перспектив консолідації демократії в Україні.
В ході конференції обговорили такі питання:
1. Виникнення конституцій: роль держави і громадянського суспільства.
2. Текст Конституції та конституційна дійсність.
3. Конституційна реформа в Україні.
Виступаючи за подальший розвиток конституційного ладу в Україні і згадуючи з нагоди 60-річчя Конституції Німеччини, організатори та учасники зробили свій внесок у дискусію про сучасний стан конституційного ладу в країні.
Ігор Когут, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, відзначив багаторічний досвід роботи Лабораторії законодавчих ініціатив з конституційними питаннями, наголосивши на цінності обговорення конституційних проблем у колі вітчизняних та іноземних експертів. Така необхідність, на думку Ігоря Когута, продиктована розумінням того, що демократія є одночасно процесом і досвідом, який необхідно переймати.
Ніко Ланге, Керівник Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні, відзначив необхідність інклюзивного процесу та мобілізації суспільного інтересу для роботи конституції. Більш того, на думку Ніко Ланге, конституція не має бути змінена кардинально, адже це становить загрозу тяглості конституційної традиції.
Генріх Оберройтер, Професор політології, директор Академії політичної освіти, м. Тутцінг, звернув увагу на головні феномени, що вкладаються в суть поняття «жити конституцією». Серед них було відзначено суспільний консенсус, елементи плюралістичної демократії, державну інтеграцію, належне сприйняття політичного процесу суспільством, «воля» до конституції поряд із етичною орієнтацією в конституційних та правових питаннях і конституційним патріотизмом.
Крістіане Гулльманн, Керівник юридичного та консульського відділу Посольства Німеччини в Україні, звернула увагу на особливості конституційного процесу в Німеччині, при цьому наголосивши на визначальній ролі відповідальності у процесі творення конституцій.
Вінфрід Бруггер, Професор публічного права, член правління Німецько-Американської асоціації юристів, співвидавець німецькомовного журналу «Держава» (Der Staat), окреслив основні «хвилі» виникнення конституцій у світі та порівняв певні особливості німецької та української конституцій.
Микола Козюбра, Завідувач кафедрою державно-правових наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», суддя Конституційного Суду України у відставці, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, звернув увагу на основні етапи становлення та характеристику Конституції України. Більш того, було визначену роль Конституційного Суду в процесі становлення конституційної юрисдикції.
Ігор Коліушко, Голова Центру політико-правових реформ, визначив типові причини невиконання Конституції України, що полягають в тому числі і в домінуванні традиції над нормами права, нераціоналізмі конституції та її недостатній конкретності.
Еллен Бос, Професор політології німецькомовного університету ім. Андрассі, м. Будапешт, звернула увагу на особливості взаємозв’язку між стабільністю демократичної політичної системи та якістю конституції, звернувшись до досвіду Угорщини та Польщі.
Анатолій Селіванов, Постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Академії правових наук України, наголосив на першочерговій необхідності створення наукової бази конституційного реформування. На думку Анатолія Селіванова, саме концепції, базовані на юридичних доктринах, можуть забезпечити якісний конституційний процес та сприяти уникненню неузгодженості дій і позиції щодо реалізації конституції.
Микола Оніщук, Міністр юстиції України, звернув увагу на особливості проекту конституційних змін, запропонованого Президентом України, при цьому наголосивши на необхідності формування належної системи балансу влад для нормального функціонування конституції.
Також участь у заході взяли народні депутати України, представники Секретаріату Президента України, Конституційного Суду України, Міністерства юстиції України, представники провідних аналітичних центрів, фахівці у сфері конституційного права, науковці, представники засобів масової інформації, міжнародних організацій та інституцій.
