2-3 червня в Києві відбувся 7-й міжнародний форум “Київський діалог” на тему “Вибори – Політичні партії – Політичні рухи”. Своїми думками щодо розвитку партійної системи, виборчої реформи та демократії загалом поділилися українські та іноземні експерти, серед яких – Директор правових програм Лабораторії законодавчих ініціатив Денис Ковриженко.
Денис Ковриженко зауважив, що, обговорюючи фінансування політичних партій, необхідно говорити про більш широкий контекст – реформування виборчої системи, антикорупційного законодавства та звуження обсягу депутатського мандату. На сьогодні, за словами експерта, законодавством України передбачено декілька джерел фінансування партій – членські внески, доходи від власної діяльності; проте наразі реальна частка цих коштів є мізерною. Вся ж система, як підкреслив Д. Ковриженко, стимулюється відсутністю єдиного органу контролю та стримуючих механізмів, які б обмежували витрати на виборчі кампанії. Окрім того, сьогодні державного фінансування політичних партій практично немає, а новий законопроект про вибори народних депутатів зробив ще один крок щодо його зменшення. Окремим питанням є також неузгодженість виборчого законодавства та законодавства про фінансування політичних партій. Разом з тим, на думку Д. Ковриженка, ситуацію можливо змінити за допомогою пропорційних та превенційних санкцій.
Віце-президент Вищого адміністративного суду м. Берлін Ерна Вікторія Ксальтерподілилася з українськими експертами німецьким досвідом фінансування політичних партій. Як відзначила німецький експерт, у Німеччині політичні партії фінансуються з 2 джерел – власних надходжень та бюджетного фінансування. Щодо власних надходжень, то основним його джерелом, за словами В. Ксальтер, є членські внески носіїв мандатів, пожертви та інші надходження. Пожертви можуть робити фізичні та юридичні особи, проте є певні обмеження. Так, як зауважила експерт, пожертви готівкою не можуть перевищувати 1 тисячу євро, заборонені анонімні пожертви та пожертви від підставних осіб. Дані ж про великі пожертви повинні публікуватися. Так, за словами В. Ксальтер, пожертви понад 10 тисяч євро повинні включатися до звіту партії про фінансування, в той час як про пожертви від 50 тисяч євро необхідно повідомляти голову парламенту, після чого ці дані також публікуються.
Щодо державного фінансування, то воно, як відзначила німецький експерт, поділяється на опосередковане – надання різних податкових пільг, що накладаються на членські внески, та безпосереднє – державне часткове фінансування, розмір якого не повинен перевищувати суму власних надходжень. Таким чином, держава, на думку В. Ксальтер, стимулює політичні партії ставати більш незалежними від держави та її фінансування. Окрім того, як підкреслила експерт, державне фінансування можуть отримати лише ті партії, які відомі населенню та за які голосують на виборах – потрібно набрати певну кількість голосів. Щоб отримати державне фінансування, політичні партії повинні вчасно подати заявку та фінансову звітність, зазначила В. Ксальтер. Якщо ж партія прийняла неприпустиму пожертву і не повідомила про це голову парламенту, їй необхідно буде сплатити штраф, який втричі перевищує розмір даної пожертви.
Представник Бюро демократичних інституцій та прав людини ОБСЄ у Варшаві Марчін Валецкі наголосив, що саме “демократія повинна контролювати гроші, а не гроші демократію”. За його словами, політичні партії потребують “здорового фінансування”, в той час як “демократії потребують здорових політичних партій”. На сьогодні, як зауважив представник ОБСЄ, в багатьох країнах політика стала прибутковим бізнесом, а вузькі бізнесові групи хочуть контролювати політичні партії. Наразі немає ідеальної моделі, яка дозволить вирішити ці проблеми, вважає М. Валецкі. Натомість потрібно виробити свою модель контролю за фінансуванням політичних партій, яка відповідає певній політичній культурі та принципам. І першим питанням повинно стати питання прозорості, яка сьогодні є головним міжнародним стандартом, зауважив експерт. Окрім того, необхідне також вчасно розкривати інформацію, яка має ставати публічною якомога швидше, відзначив М. Валецкі. Також потрібно забезпечити достатньо деталей, щоб ЗМІ та громадяни могли перевірити надану інформацію. Не менш важливо також мати і окремий орган, незалежний від Міністерства юстиції, який перевірятиме та наглядатиме, а не “лише складатиме папки зі звітами”, наголосив М. Валецкі. Необхідною умовою є також і залучення медіа та громадських організацій до процесу моніторингу. Лише за таких умов, за словами М. Валецкі, стане можливою здорова конкуренція та багатопартійна система.
“Київські Діалоги” були створені та впровадженні в життя на громадських засадах керівною групою, яка складалась із науковців, представників неурядових організацій, журналістів, представників фондів із України та Німеччини, заради партнерської співпраці. На сьогодні Діалог залишається практично єдиним регулярним заходом на рівні зрізу громадянського суспільства та політикуму України та Німеччини. Засновниками і учасниками Київського Діалогу є Європейський Обмін з Берліну, Фонд Роберта Боша, Фонд Фрідріха Ноймана, Міністерство Закордонних Справ ФРН, Німецький Союз громадян Східної Європи, Фонд Гайнріха Бьоля та Фундація ПАУСІ.
